Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іспансько брунейська війна малай Perang Kastila ісп Expedición de Bruney збройний конфлікт між Іспанською імперією та Бр

Іспансько-брунейська війна

Іспансько-брунейська війна

Іспансько-брунейська війна (малай. Perang Kastila, ісп. Expedición de Bruney) — збройний конфлікт між Іспанською імперією та Брунейським султанатом, що відбувся 1578 року.

Іспансько-брунейська війна
Дата: 16 квітня — 26 червня 1578 року
Місце: Бруней
Результат: Збереження статус-кво
Сторони
image Брунейський султанат image Іспанська імперія
image Брунейські претенденти
Командувачі
Саїф Ріджал Франсіско де Санде Пікон

Передісторія

До XVI століття основні торгові шляхи з Південно-Східної Азії до Європи через Близький Схід контролювались арабами, а європейці намагались перехопити у них торгівлю прянощами. Брунейська імперія була однією з основних сил у Південно-Східній Азії, розташовуючись від західного Калімантану до півночі Філіппін, та спроби європейців закріпитись в регіоні вели до неминучого конфлікту.

1565 року іспанці захопили філіппінський острів Себу, й, заснувавши там торговельний пост, зробили його центром поширення християнства. Оскільки Брунейський султанат ще наприкінці XV — початку XVI століть створив на острові Лусон (в районі сучасної Маніли) васальну державу Селуронг, що зайнялась поширенням ісламу, то торговий конфлікт набув релігійного забарвлення. Користуючись роздробленістю Філіппін, іспанський конкістадор Мігель Лопес де Легаспі заходився хрестити тубільців на півночі Лусону й 1571 року заснував там нову столицю колонії — Манілу.

1576 року іспанський генерал-губернатор Філіппін Франсіско де Санде Пікон відрядив офіційну делегацію до султана Брунею Саїфу Ріджалу. Делегація повідомила, що Іспанія бажала б установлення дружніх відносин з Брунеєм, та попрохала дозволу на проповідь християнства, натомість зажадавши, щоб Бруней припинив поширення ісламу на Філіппінах. Султан Саїф Ріджал не погодився з цими вимогами та висловив свій протест християнізації Філіппін, які він вважав частиною Дар аль-ісламу.

Перебіг війни

1578 року до Маніли звернулись принци Сері Лела й Сері Ратна, які попрохали про іспанську допомогу в усуненні з брунейського престолу їхнього брата Саїфа Ріджала. Іспанці погодились, і в березня 1578 року з Маніли до Брунею вирушив іспанський флот, який очолював особисто Франсіско де Санде. В експедиції брали участь 400 іспанців, 1500 філіппінців і 300 . 16 квітня 1578 року за допомогою Сері Лели й Сері Ратни іспанці увійшли до тогочасної брунейської столиці Кота-Бату. Султан Саїф Ріджал і столичний намісник Абдул Кахар були змушені тікати спочатку в Мераганг, а потім — в Джерудонг; новим султаном був проголошений Сері Лела, а Сері Ратна став при ньому бендахарою (візиром). Тим часом іспанці почали зазнавати важких втрат від хвороби, що спалахнула серед них, і 26 червня 1578 року повернулись із Брунею до Маніли. Перед відбуттям зі столиці Брунею вони спалили мечеть. Брунейські легенди стверджують, що іспанців вигнав бендахара Сакам (брат султана Саїфа Ріджала) з тисячею місцевих воїнів, проте сучасні історики вважають цю заяву неправдивою.

Сері Лела помер у серпні чи вересні 1578 року від тієї ж хвороби, на яку страждали іспанці; його дочка пішла з іспанцями та вийшла заміж за наверненого у християнство філіппінця.

Наслідки

Іспанці не допускали появи брунейських аванпостів на Лусоні, але в цілому намагались підтримувати добросусідські відносини.

Джерела

  • Agoncillo, Teodoro A. (1990), , R.P. Garcia, ISBN , архів оригіналу за 3 січня 2014, процитовано 12 листопада 2012
  • McAmis, Robert Day (2002), , Wm. B. Eerdmans Publishing, ISBN , архів оригіналу за 24 липня 2013, процитовано 12 листопада 2012
  • Saunders, Graham E. (2002), , Routledge, ISBN , архів оригіналу за 24 липня 2013, процитовано 12 листопада 2012
  • Nicholl, Robert (2002), , Special Publications, no.9. Muzium Brunei, архів оригіналу за 24 липня 2013, процитовано 12 листопада 2012
  • Melo Alip, Eufronio (1964), , архів оригіналу за 24 липня 2013, процитовано 12 листопада 2012
  • Oxford Business Group (2009), , Oxford Business Group, ISBN , архів оригіналу за 24 липня 2013, процитовано 12 листопада 2012
  • Frankham, Steve (2008), , Footprint Guides, ISBN , архів оригіналу за 24 липня 2013, процитовано 12 листопада 2012
  • Atiyah, Jeremy (2002), , Rough Guide, ISBN , архів оригіналу за 24 липня 2013, процитовано 12 листопада 2012

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ispansko brunejska vijna malaj Perang Kastila isp Expedicion de Bruney zbrojnij konflikt mizh Ispanskoyu imperiyeyu ta Brunejskim sultanatom sho vidbuvsya 1578 roku Ispansko brunejska vijna Data 16 kvitnya 26 chervnya 1578 roku Misce Brunej Rezultat Zberezhennya status kvo Storoni Brunejskij sultanat Ispanska imperiya Brunejski pretendenti Komanduvachi Sayif Ridzhal Fransisko de Sande PikonPeredistoriyaDo XVI stolittya osnovni torgovi shlyahi z Pivdenno Shidnoyi Aziyi do Yevropi cherez Blizkij Shid kontrolyuvalis arabami a yevropejci namagalis perehopiti u nih torgivlyu pryanoshami Brunejska imperiya bula odniyeyu z osnovnih sil u Pivdenno Shidnij Aziyi roztashovuyuchis vid zahidnogo Kalimantanu do pivnochi Filippin ta sprobi yevropejciv zakripitis v regioni veli do neminuchogo konfliktu 1565 roku ispanci zahopili filippinskij ostriv Sebu j zasnuvavshi tam torgovelnij post zrobili jogo centrom poshirennya hristiyanstva Oskilki Brunejskij sultanat she naprikinci XV pochatku XVI stolit stvoriv na ostrovi Luson v rajoni suchasnoyi Manili vasalnu derzhavu Selurong sho zajnyalas poshirennyam islamu to torgovij konflikt nabuv religijnogo zabarvlennya Koristuyuchis rozdroblenistyu Filippin ispanskij konkistador Migel Lopes de Legaspi zahodivsya hrestiti tubilciv na pivnochi Lusonu j 1571 roku zasnuvav tam novu stolicyu koloniyi Manilu 1576 roku ispanskij general gubernator Filippin Fransisko de Sande Pikon vidryadiv oficijnu delegaciyu do sultana Bruneyu Sayifu Ridzhalu Delegaciya povidomila sho Ispaniya bazhala b ustanovlennya druzhnih vidnosin z Bruneyem ta poprohala dozvolu na propovid hristiyanstva natomist zazhadavshi shob Brunej pripiniv poshirennya islamu na Filippinah Sultan Sayif Ridzhal ne pogodivsya z cimi vimogami ta visloviv svij protest hristiyanizaciyi Filippin yaki vin vvazhav chastinoyu Dar al islamu Perebig vijni1578 roku do Manili zvernulis princi Seri Lela j Seri Ratna yaki poprohali pro ispansku dopomogu v usunenni z brunejskogo prestolu yihnogo brata Sayifa Ridzhala Ispanci pogodilis i v bereznya 1578 roku z Manili do Bruneyu virushiv ispanskij flot yakij ocholyuvav osobisto Fransisko de Sande V ekspediciyi brali uchast 400 ispanciv 1500 filippinciv i 300 16 kvitnya 1578 roku za dopomogoyu Seri Leli j Seri Ratni ispanci uvijshli do togochasnoyi brunejskoyi stolici Kota Batu Sultan Sayif Ridzhal i stolichnij namisnik Abdul Kahar buli zmusheni tikati spochatku v Meragang a potim v Dzherudong novim sultanom buv progoloshenij Seri Lela a Seri Ratna stav pri nomu bendaharoyu vizirom Tim chasom ispanci pochali zaznavati vazhkih vtrat vid hvorobi sho spalahnula sered nih i 26 chervnya 1578 roku povernulis iz Bruneyu do Manili Pered vidbuttyam zi stolici Bruneyu voni spalili mechet Brunejski legendi stverdzhuyut sho ispanciv vignav bendahara Sakam brat sultana Sayifa Ridzhala z tisyacheyu miscevih voyiniv prote suchasni istoriki vvazhayut cyu zayavu nepravdivoyu Seri Lela pomer u serpni chi veresni 1578 roku vid tiyeyi zh hvorobi na yaku strazhdali ispanci jogo dochka pishla z ispancyami ta vijshla zamizh za navernenogo u hristiyanstvo filippincya NaslidkiIspanci ne dopuskali poyavi brunejskih avanpostiv na Lusoni ale v cilomu namagalis pidtrimuvati dobrosusidski vidnosini DzherelaAgoncillo Teodoro A 1990 R P Garcia ISBN 978 971 8711 06 4 arhiv originalu za 3 sichnya 2014 procitovano 12 listopada 2012 McAmis Robert Day 2002 Wm B Eerdmans Publishing ISBN 978 0 8028 4945 8 arhiv originalu za 24 lipnya 2013 procitovano 12 listopada 2012 Saunders Graham E 2002 Routledge ISBN 978 0 7007 1698 2 arhiv originalu za 24 lipnya 2013 procitovano 12 listopada 2012 Nicholl Robert 2002 Special Publications no 9 Muzium Brunei arhiv originalu za 24 lipnya 2013 procitovano 12 listopada 2012 Melo Alip Eufronio 1964 arhiv originalu za 24 lipnya 2013 procitovano 12 listopada 2012 Oxford Business Group 2009 Oxford Business Group ISBN 978 1 907065 09 5 arhiv originalu za 24 lipnya 2013 procitovano 12 listopada 2012 Frankham Steve 2008 Footprint Guides ISBN 978 1 906098 14 8 arhiv originalu za 24 lipnya 2013 procitovano 12 listopada 2012 Atiyah Jeremy 2002 Rough Guide ISBN 978 1 85828 893 2 arhiv originalu za 24 lipnya 2013 procitovano 12 listopada 2012

Дата публікації:
Топ