Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Інститут археології РАН (рос. Институ́т археоло́гии РАН) — наукова установа в системі Російської академії наук.
| Інститут археології РАН | ||||
|---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
| Засновано | 1959 | |||
| Абревіатура | ІА РАН | |||
| Розташування |  Росія | |||
| Країна |  Росія | |||
| Адреса | Москва, 117036, вул. Дмитра Ульянова, 19. | |||
| Тип | d | |||
| Материнська організація | d і d[1] | |||
| Вебсторінка | archaeolog.ru | |||
Мапа | ||||
Історія
Цей Інститут походить від Російської Імператорської Археологічної комісії, яка була створена в 1859 році.
18 квітня 1919 р. Декретом Ради народних комісарів у м. Петрограді була заснована Російська Академія історії матеріальної культури (РАІМК), функції Археологічної комісії перейшли до РАІМК, а її члени стали членами РАІМК.
У 1926 році РАІМК була реорганізована в Державну академію історії матеріальної культури (ДАІМК), яка в 1937 році увійшла в АН СРСР як Інститут історії матеріальної культури (ІІМК). Інститут перебував у м. Ленінграді, а у м. Москві було його Відділення.
У 1943 році Інститут був переведений до Москви, а в Ленінграді залишилося його Відділення (ЛВІІМК). Постановою Президії АН СРСР від 4 вересня 1959 року ІІМК був перейменований в Інститут археології АН СРСР (ІА АН СРСР).
У 1991 році Інститут археології АН СРСР був перейменований в Інститут археології РАН (ІА РАН), а на базі Ленінградського Відділення (ЛВІА) був створений окремий Інститут історії матеріальної культури РАН.
У 1948 році були проведені дослідження за кордоном — в Монголії.
У 1960-1980-і роки Інститут розгорнув польові дослідження в Єгипті, Болгарії, Албанії, Іраку, Афганістані, Угорщині, Монголії, Ємені, Сирії, на архіпелазі Шпіцберген. З результатів робіт цих експедицій відомо про відкриття стоянок найдавнішої людини на півдні Аравії (Ємен), поселень ранніх землеробів в Північній Месопотамії (Ірак), храмового комплексу IV—III тис. до н. е. в Сирії і царських поховань античного періоду в Афганістані.
Починаючи з 1990-х років Інститут археології РАН переживав важкі часи. Але за допомогою і , Президії РАН, а також деяких спонсорів зазначений Інститут продовжує, хоча і в обмежених масштабах, експедиційну діяльність. Здійснена комп'ютеризація всіх підрозділів Інституту та помітно посилилася видавнича діяльність.
Структура
Інститут археології РАН має відділи кам'яної доби, бронзової доби, класичної археології, скіфо-сарматської археології, слов'яно-російської археології (з сектором археології м. Москви), теорії і методики (з групами зарубіжної археології та фізичної антропології), археологічних збірок і карт, охоронних розкопок, лабораторія природничо-наукових методів, групи середньовічної археології євразійських степів, вивчення історії кераміки, арктичної археології. У складі даного Інституту є реставраційна лабораторії, бібліотека, архів рукописних матеріалів, а також меморіальний кабінет професора В. Д. Блаватського.
Відділ польових досліджень Інституту археології РАН видає дозволи на всі види польових археологічних досліджень у Росії і строго контролює рівень проведених робіт.
Керівники
| Роки | Директор |
|---|---|
| 1934—1937 | д.і.н. А. Г. Ованесян (московське відділення ІІМК) |
| 1939—1942 | член-кор. АН СРСР (московське відділення ІІМК) |
| 1943—1946 | акад. Б. Д. Греков |
| 1947—1955 | член-кор. АН СРСР |
| 1956—1987 | акад. Б. О. Рибаков |
| 1987—1991 | акад. В. П. Алексєєв |
| 1991—2003 | член-кор. РАН |
| від 2003 | акад. |
Видання Інституту
- Від 1940 року до середини 1970-х років — монографії та збірники в серії «Матеріали й дослідження з археології СРСР» (рос. Материалы и исследования по археологии СССР).
- У 1937—1957 роки — 30 збірок «Радянська археологія» (рос. Советская археология, СА). У 1957 р на базі цього видання Інститутом була почата публікація щоквартального журналу «Радянська археологія» (рос. Советская археология, СА), з 1992 р. — «Російська археологія» (рос. Российская археология, РА).
- «Короткі повідомлення Інституту історії матеріальної культури про доповіді та дослідження» (рос. Краткие сообщения Института истории материальной культуры о докладах и исследованиях, КСИИМК), з 1957 р «Короткі повідомлення Інституту археології» (рос. Краткие сообщения Института археологии, КСИА) — періодичне видання.
- З 1965 р. до 1986 р. — щорічник «Археологічні відкриття» (рос. Археологические открытия, АО), що мало коротку інформацію про польові дослідження. У 1993 р. це видання було відновлено.
- Збірники «Нумізматика і епіграфіка» (рос. Нумизматика и эпиграфика).
- Починаючи з 1960-х років — «Звід археологічних джерел» (рос. Свод археологических источников).
- «Археологічна карта Росії» (рос. Археологическая карта России), над якою Інститут почав роботу в 1990-і роки. Присвячена археології центральних областей Росії.
- Фундаментальне видання «Археологія СРСР» (рос. Археология СССР) у 20-ти томах (з 1993 року — «Археологія», рос. Археология)
- та інші видання.
Див. також
Примітки
- Unified State Register of Legal Entities
- Доповнення до статуту Інституту археології РАН [ 12 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Материалы и исследования по археологии [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Советская археология» — журналы и сборники [ 6 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Издания Института археологии [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Археологические открытия [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Нумизмат [ 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Серия «Свод археологических источников» [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Археологии институт // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Рассел Дж., Институт археологии РАН. — VSD, 2013. — C.110. — . (рос.)
Посилання
- Офіційний сайт інституту [ 6 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Institut arheologiyi RAN ros Institu t arheolo gii RAN naukova ustanova v sistemi Rosijskoyi akademiyi nauk Institut arheologiyi RAN Osnovni dani Zasnovano 1959 Abreviatura IA RAN Roztashuvannya RosiyaKrayina RosiyaAdresa Moskva 117036 vul Dmitra Ulyanova 19 Tip dMaterinska organizaciya d i d 1 Vebstorinka archaeolog ru MapaIstoriyaCej Institut pohodit vid Rosijskoyi Imperatorskoyi Arheologichnoyi komisiyi yaka bula stvorena v 1859 roci 18 kvitnya 1919 r Dekretom Radi narodnih komisariv u m Petrogradi bula zasnovana Rosijska Akademiya istoriyi materialnoyi kulturi RAIMK funkciyi Arheologichnoyi komisiyi perejshli do RAIMK a yiyi chleni stali chlenami RAIMK U 1926 roci RAIMK bula reorganizovana v Derzhavnu akademiyu istoriyi materialnoyi kulturi DAIMK yaka v 1937 roci uvijshla v AN SRSR yak Institut istoriyi materialnoyi kulturi IIMK Institut perebuvav u m Leningradi a u m Moskvi bulo jogo Viddilennya U 1943 roci Institut buv perevedenij do Moskvi a v Leningradi zalishilosya jogo Viddilennya LVIIMK Postanovoyu Prezidiyi AN SRSR vid 4 veresnya 1959 roku IIMK buv perejmenovanij v Institut arheologiyi AN SRSR IA AN SRSR U 1991 roci Institut arheologiyi AN SRSR buv perejmenovanij v Institut arheologiyi RAN IA RAN a na bazi Leningradskogo Viddilennya LVIA buv stvorenij okremij Institut istoriyi materialnoyi kulturi RAN U 1948 roci buli provedeni doslidzhennya za kordonom v Mongoliyi U 1960 1980 i roki Institut rozgornuv polovi doslidzhennya v Yegipti Bolgariyi Albaniyi Iraku Afganistani Ugorshini Mongoliyi Yemeni Siriyi na arhipelazi Shpicbergen Z rezultativ robit cih ekspedicij vidomo pro vidkrittya stoyanok najdavnishoyi lyudini na pivdni Araviyi Yemen poselen rannih zemlerobiv v Pivnichnij Mesopotamiyi Irak hramovogo kompleksu IV III tis do n e v Siriyi i carskih pohovan antichnogo periodu v Afganistani Pochinayuchi z 1990 h rokiv Institut arheologiyi RAN perezhivav vazhki chasi Ale za dopomogoyu i Prezidiyi RAN a takozh deyakih sponsoriv zaznachenij Institut prodovzhuye hocha i v obmezhenih masshtabah ekspedicijnu diyalnist Zdijsnena komp yuterizaciya vsih pidrozdiliv Institutu ta pomitno posililasya vidavnicha diyalnist StrukturaInstitut arheologiyi RAN maye viddili kam yanoyi dobi bronzovoyi dobi klasichnoyi arheologiyi skifo sarmatskoyi arheologiyi slov yano rosijskoyi arheologiyi z sektorom arheologiyi m Moskvi teoriyi i metodiki z grupami zarubizhnoyi arheologiyi ta fizichnoyi antropologiyi arheologichnih zbirok i kart ohoronnih rozkopok laboratoriya prirodnicho naukovih metodiv grupi serednovichnoyi arheologiyi yevrazijskih stepiv vivchennya istoriyi keramiki arktichnoyi arheologiyi U skladi danogo Institutu ye restavracijna laboratoriyi biblioteka arhiv rukopisnih materialiv a takozh memorialnij kabinet profesora V D Blavatskogo Viddil polovih doslidzhen Institutu arheologiyi RAN vidaye dozvoli na vsi vidi polovih arheologichnih doslidzhen u Rosiyi i strogo kontrolyuye riven provedenih robit KerivnikiRoki Direktor 1934 1937 d i n A G Ovanesyan moskovske viddilennya IIMK 1939 1942 chlen kor AN SRSR moskovske viddilennya IIMK 1943 1946 akad B D Grekov 1947 1955 chlen kor AN SRSR 1956 1987 akad B O Ribakov 1987 1991 akad V P Aleksyeyev 1991 2003 chlen kor RAN vid 2003 akad Vidannya InstitutuVid 1940 roku do seredini 1970 h rokiv monografiyi ta zbirniki v seriyi Materiali j doslidzhennya z arheologiyi SRSR ros Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR U 1937 1957 roki 30 zbirok Radyanska arheologiya ros Sovetskaya arheologiya SA U 1957 r na bazi cogo vidannya Institutom bula pochata publikaciya shokvartalnogo zhurnalu Radyanska arheologiya ros Sovetskaya arheologiya SA z 1992 r Rosijska arheologiya ros Rossijskaya arheologiya RA Korotki povidomlennya Institutu istoriyi materialnoyi kulturi pro dopovidi ta doslidzhennya ros Kratkie soobsheniya Instituta istorii materialnoj kultury o dokladah i issledovaniyah KSIIMK z 1957 r Korotki povidomlennya Institutu arheologiyi ros Kratkie soobsheniya Instituta arheologii KSIA periodichne vidannya Z 1965 r do 1986 r shorichnik Arheologichni vidkrittya ros Arheologicheskie otkrytiya AO sho malo korotku informaciyu pro polovi doslidzhennya U 1993 r ce vidannya bulo vidnovleno Zbirniki Numizmatika i epigrafika ros Numizmatika i epigrafika Pochinayuchi z 1960 h rokiv Zvid arheologichnih dzherel ros Svod arheologicheskih istochnikov Arheologichna karta Rosiyi ros Arheologicheskaya karta Rossii nad yakoyu Institut pochav robotu v 1990 i roki Prisvyachena arheologiyi centralnih oblastej Rosiyi Fundamentalne vidannya Arheologiya SRSR ros Arheologiya SSSR u 20 ti tomah z 1993 roku Arheologiya ros Arheologiya ta inshi vidannya Div takozhSpivrobitniki Institutu arheologiyi RANPrimitkiUnified State Register of Legal Entities d Track Q27890430 Dopovnennya do statutu Institutu arheologiyi RAN 12 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros Materialy i issledovaniya po arheologii 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Sovetskaya arheologiya zhurnaly i sborniki 6 lipnya 2015 u Wayback Machine ros Izdaniya Instituta arheologii 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Arheologicheskie otkrytiya 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Numizmat 28 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Seriya Svod arheologicheskih istochnikov 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros DzherelaArheologii institut Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Rassel Dzh Institut arheologii RAN VSD 2013 C 110 ISBN 978 5 5096 4958 5 ros PosilannyaOficijnij sajt institutu 6 lyutogo 2012 u Wayback Machine ros