Мико́ла I Гольштейн-Готторп-Рома́нов (Гольштейн-Готторп-Романов Микола Павлович; рос. Гольштейн-Готторп-Романов Николай Павлович; 25 червня (6 липня) 1796 — 18 лютого (2 березня) 1855) — російський імператор (1825—1855). Третій син Павла І. Період його правління позначився зміцненням самодержавства. Прозваним Левом Толстим (який був негативно налаштований до нього) як «Ніколай Палкін».
Микола I рос. Николай Павлович Гольштейн-Готторп-Романов | ||||
Портрет Миколи І Франц Крюгер, 1852 | ||||
| ||||
---|---|---|---|---|
19 листопада (1 грудня) 1825 — 18 лютого (2 березня) 1855 (де-факто з 13 (25) грудня 1825) | ||||
Коронація: | 22 серпня (3 вересня) 1826 | |||
Прем'єр-міністр: | Петро Васильович Лопухін (1825—1827) Віктор Павлович Кочубей (1827—1838) Микола Миколайович Новосильцев (1834—1838) Іларіон Васильович Васильчаков (1838—1847) Василь Васильович Левашов (1848—1856) | |||
Попередник: | Константин І | |||
Наступник: | Олександр II | |||
| ||||
19 листопада (1 грудня) 1825 — 18 лютого (2 березня) 1855 | ||||
Коронація: | 12 (24) травня 1829 | |||
Губернатор: | Юзеф Зайчонек (1815—1826) Іван Паскевич (1831—1856) | |||
Попередник: | Константин І | |||
Наступник: | Олександр II | |||
| ||||
19 листопада (1 грудня) 1825 — 18 лютого (2 березня) 1855 (де-факто з 13 (25) грудня 1825) | ||||
Губернатор: | Арсеній Закревський (1823—1831) Олександр Меншиков(1831—1854) Федір фон Берг (1854—1861) | |||
Попередник: | Константин І | |||
Наступник: | Олександр II | |||
Ім'я при народженні: | рос. Николай Павлович Романов | |||
Народження: | 25 червня (6 липня) 1796 Царське Село, Російська імперія | |||
Смерть: | 18 лютого (2 березня) 1855 (58 років) Зимовий палац, Санкт-Петербург, Російська імперія | |||
Причина смерті: | пневмонія | |||
Поховання: | Петропавлівський собор | |||
Країна: | Російська імперія | |||
Релігія: | імперське православ'я | |||
Рід: | Гольштейн-Готторп-Романови | |||
Батько: | Павло I | |||
Мати: | Марія Федорівна | |||
Шлюб: | Шарлотта Прусська (Олександра Федіровна) | |||
Діти: | Олександр II, Марія Миколаївна, Ольга Миколаївна, Олександра Миколаївна, Костянтин Миколайович, , Михайло Миколайович. | |||
Монограма: | ||||
Нагороди: | ||||
Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
цієї статті під сумнівом. (січень 2020) |
Родовід
Павло I | ||||||||||||||||
Микола I | ||||||||||||||||
Софія Марія Доротея Авґуста Луїза Вертемберзька | ||||||||||||||||
Правління
Зайняв престол після раптової смерті свого брата, імператора Олександра І та придушення повстання декабристів у 1825.
Самодержавницька, великоросійська, реакційна політика Миколи І знайшла своє відбиття й в офіційній державній ідеології, що виникла і панувала за його правління. Це була теорія офіційної народності, укладена міністром народної просвіти графом Уваровим. Її серцевиною стала особлива концепція історичного розвитку Росії. Керуючись цією теорією, начальник жандармерії Олександр Бенкендорф писав, що «Минуле Росії дивовижне, теперішнє більш ніж прекрасне, майбутнє вище за все, що може собі уявити найпалкіша уява».
Внутрішня політика
У 1839—1843 роках міністром фінансів Є. Ф. Канкріним проведена грошова реформа, що тимчасово зміцнила фінансову систему Російської імперії.
При Миколі І величезну роль в державному управлінні відіграла особиста канцелярія імператора і особливо її «Третій відділ» — управління таємної політичної поліції і жандармерія. В 1830—1831 придушив національно-визвольне повстання в Польщі, був одним з організаторів розгрому Угорської революції 1848—1849.
Політика щодо України
Політика Миколи І щодо України була спрямована на повну нівеляцію національних особливостей, прав і традицій українського народу.
В Україні здійснювалася систематичне зросійщення в усіх галузях життя, щоб знищити будь-які відмінності України, навіть офіційно вживану назву «Малоросія» здебільшого стали замінювати терміном рос. «Юго-Западная Россия».
Після повстання 1830—1831 у Правобережній Україні російському дворянству масово надавали сконфісковані у поляків маєтки. Уряд імперії сприяв просуванню російських поміщиків у Лівобережну Україну. У Південній Україні, що на той час звалася «Новоросією», російським урядовцям роздавали землі, що залишилися не розданими за Григорія Потьомкіна.
Ще наочнішим було зросійщення українських міст: уряд імперії сприяв просуванню до них російських купців, переважно заможніших, ніж українські. У значних містах українських купців переселяли на околиці міст. У структурі міст їм надавали III гільдію, рідше — II-гу, тоді як російським — першу та другу.
У 1831 скасовано у лівобережних містах Магдебурзьке право, а в 1842 — Литовський статут. У Києві скасовано утримувану коштом міста міліцію чисельністю 2000 вояків, що носили козацький одяг.
У 1832 закрито , де навчалися переважно поляки, а його бібліотеку й наукові збірки вивезено до Київського університету.
У 1839 Полоцьким собором скасовано Греко-католицьку церкву у Правобережній Україні. Провадилася боротьба проти українського національно-визвольного руху (арешт членів Кирило-Мефодіївського братства, переслідування та заслання Тараса Шевченка).
У той же час за Миколи I Київ починає ставати справжнім європейським містом із сучасною інфраструктурою та плануванням, засновано Імператорський університет Св. Володимира, указ про що був підписаний 8 листопада 1833.
Зовнішня політика
Основним напрямком зовнішньополітичної діяльності уряду Миколи І стала підтримка реакційних режимів в усій Європі. За Миколи І Росія вела війни за завоювання Кавказу і Середньої Азії, а також російсько-іранську 1826—1828 і російсько-турецьку 1828—1829 війни. Поразка Росії у Кримській війні 1853—1856 стала причиною глибокої кризи всього режиму, встановленого Миколою І і прискорила його смерть.
Примітки
- Идейная борьба 30—40-х годов: Охранители [ 5 липня 2015 у Wayback Machine.] // (рос.)
- Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. Т. 2. Від середини XVII століття до 1923 року.— К.: Либідь, 1992.— 608 с.
Джерела та література
- В. С. Шандра. Микола I, Микола Павлович [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 641. — .
Література
- Ковальов Денис Вплив російського царизму на зародження модерної нації у Фінляндії за доби Ніколая І [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Корсак Іван Отаман Чайка: роман /І. Ф. Корсак.-К.:Ярославів Вал, 2010.- 187с.
- Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. Т. 2. Від середини XVII століття до 1923 року.— К.: Либідь, 1992.— 608 с.
- Н. Ф. Сербіна. Микола I // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- В. Шандра. Микола I // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.448
Посилання
- Микола I // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 203-204.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la I Golshtejn Gottorp Roma nov Golshtejn Gottorp Romanov Mikola Pavlovich ros Golshtejn Gottorp Romanov Nikolaj Pavlovich 25 chervnya 6 lipnya 1796 17960706 18 lyutogo 2 bereznya 1855 rosijskij imperator 1825 1855 Tretij sin Pavla I Period jogo pravlinnya poznachivsya zmicnennyam samoderzhavstva Prozvanim Levom Tolstim yakij buv negativno nalashtovanij do nogo yak Nikolaj Palkin Mikola I ros Nikolaj Pavlovich Golshtejn Gottorp RomanovMikola IPortret Mikoli I Franc Kryuger 1852 Prapor 11 j imperator Vserosijskij Prapor 19 listopada 1 grudnya 1825 18 lyutogo 2 bereznya 1855 de fakto z 13 25 grudnya 1825 Koronaciya 22 serpnya 3 veresnya 1826 Prem yer ministr Petro Vasilovich Lopuhin 1825 1827 Viktor Pavlovich Kochubej 1827 1838 Mikola Mikolajovich Novosilcev 1834 1838 Ilarion Vasilovich Vasilchakov 1838 1847 Vasil Vasilovich Levashov 1848 1856 Poperednik Konstantin I Nastupnik Oleksandr II Prapor 2 j Car Polshi Prapor 19 listopada 1 grudnya 1825 18 lyutogo 2 bereznya 1855 Koronaciya 12 24 travnya 1829 Gubernator Yuzef Zajchonek 1815 1826 Ivan Paskevich 1831 1856 Poperednik Konstantin I Nastupnik Oleksandr II Prapor 2 j Velikij Knyaz Finlyandskij Prapor 19 listopada 1 grudnya 1825 18 lyutogo 2 bereznya 1855 de fakto z 13 25 grudnya 1825 Gubernator Arsenij Zakrevskij 1823 1831 Oleksandr Menshikov 1831 1854 Fedir fon Berg 1854 1861 Poperednik Konstantin I Nastupnik Oleksandr II Im ya pri narodzhenni ros Nikolaj Pavlovich RomanovNarodzhennya 25 chervnya 6 lipnya 1796 1796 07 06 Carske Selo Rosijska imperiyaSmert 18 lyutogo 2 bereznya 1855 1855 03 02 58 rokiv Zimovij palac Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPrichina smerti pnevmoniyaPohovannya Petropavlivskij soborKrayina Rosijska imperiyaReligiya imperske pravoslav yaRid Golshtejn Gottorp RomanoviBatko Pavlo IMati Mariya FedorivnaShlyub Sharlotta Prusska Oleksandra Fedirovna Diti Oleksandr II Mariya Mikolayivna Olga Mikolayivna Oleksandra Mikolayivna Kostyantin Mikolajovich Mihajlo Mikolajovich Monograma Nagorodi Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden svyatogo Georgiya IV stupenya Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mikola I Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki sichen 2020 Rodovid Pavlo I Mikola I Sofiya Mariya Doroteya Avgusta Luyiza Vertemberzka PravlinnyaPam yatnik Mikoli I u Sankt Peterburzi 1884 Zajnyav prestol pislya raptovoyi smerti svogo brata imperatora Oleksandra I ta pridushennya povstannya dekabristiv u 1825 Samoderzhavnicka velikorosijska reakcijna politika Mikoli I znajshla svoye vidbittya j v oficijnij derzhavnij ideologiyi sho vinikla i panuvala za jogo pravlinnya Ce bula teoriya oficijnoyi narodnosti ukladena ministrom narodnoyi prosviti grafom Uvarovim Yiyi sercevinoyu stala osobliva koncepciya istorichnogo rozvitku Rosiyi Keruyuchis ciyeyu teoriyeyu nachalnik zhandarmeriyi Oleksandr Benkendorf pisav sho Minule Rosiyi divovizhne teperishnye bilsh nizh prekrasne majbutnye vishe za vse sho mozhe sobi uyaviti najpalkisha uyava Vnutrishnya politika U 1839 1843 rokah ministrom finansiv Ye F Kankrinim provedena groshova reforma sho timchasovo zmicnila finansovu sistemu Rosijskoyi imperiyi Pri Mikoli I velicheznu rol v derzhavnomu upravlinni vidigrala osobista kancelyariya imperatora i osoblivo yiyi Tretij viddil upravlinnya tayemnoyi politichnoyi policiyi i zhandarmeriya V 1830 1831 pridushiv nacionalno vizvolne povstannya v Polshi buv odnim z organizatoriv rozgromu Ugorskoyi revolyuciyi 1848 1849 Politika shodo Ukrayini Pam yatnik Mikoli I u Kiyevi naproti universitetu svyatogo Volodimira nini tam stoyit pam yatnik Tarasovi Shevchenku Politika Mikoli I shodo Ukrayini bula spryamovana na povnu nivelyaciyu nacionalnih osoblivostej prav i tradicij ukrayinskogo narodu V Ukrayini zdijsnyuvalasya sistematichne zrosijshennya v usih galuzyah zhittya shob znishiti bud yaki vidminnosti Ukrayini navit oficijno vzhivanu nazvu Malorosiya zdebilshogo stali zaminyuvati terminom ros Yugo Zapadnaya Rossiya Pislya povstannya 1830 1831 u Pravoberezhnij Ukrayini rosijskomu dvoryanstvu masovo nadavali skonfiskovani u polyakiv mayetki Uryad imperiyi spriyav prosuvannyu rosijskih pomishikiv u Livoberezhnu Ukrayinu U Pivdennij Ukrayini sho na toj chas zvalasya Novorosiyeyu rosijskim uryadovcyam rozdavali zemli sho zalishilisya ne rozdanimi za Grigoriya Potomkina She naochnishim bulo zrosijshennya ukrayinskih mist uryad imperiyi spriyav prosuvannyu do nih rosijskih kupciv perevazhno zamozhnishih nizh ukrayinski U znachnih mistah ukrayinskih kupciv pereselyali na okolici mist U strukturi mist yim nadavali III gildiyu ridshe II gu todi yak rosijskim pershu ta drugu U 1831 skasovano u livoberezhnih mistah Magdeburzke pravo a v 1842 Litovskij statut U Kiyevi skasovano utrimuvanu koshtom mista miliciyu chiselnistyu 2000 voyakiv sho nosili kozackij odyag U 1832 zakrito de navchalisya perevazhno polyaki a jogo biblioteku j naukovi zbirki vivezeno do Kiyivskogo universitetu U 1839 Polockim soborom skasovano Greko katolicku cerkvu u Pravoberezhnij Ukrayini Provadilasya borotba proti ukrayinskogo nacionalno vizvolnogo ruhu aresht chleniv Kirilo Mefodiyivskogo bratstva peresliduvannya ta zaslannya Tarasa Shevchenka U toj zhe chas za Mikoli I Kiyiv pochinaye stavati spravzhnim yevropejskim mistom iz suchasnoyu infrastrukturoyu ta planuvannyam zasnovano Imperatorskij universitet Sv Volodimira ukaz pro sho buv pidpisanij 8 listopada 1833 Zovnishnya politika Osnovnim napryamkom zovnishnopolitichnoyi diyalnosti uryadu Mikoli I stala pidtrimka reakcijnih rezhimiv v usij Yevropi Za Mikoli I Rosiya vela vijni za zavoyuvannya Kavkazu i Serednoyi Aziyi a takozh rosijsko iransku 1826 1828 i rosijsko turecku 1828 1829 vijni Porazka Rosiyi u Krimskij vijni 1853 1856 stala prichinoyu glibokoyi krizi vsogo rezhimu vstanovlenogo Mikoloyu I i priskorila jogo smert PrimitkiIdejnaya borba 30 40 h godov Ohraniteli 5 lipnya 2015 u Wayback Machine ros Polonska Vasilenko N Istoriya Ukrayini U 2 t T 2 Vid seredini XVII stolittya do 1923 roku K Libid 1992 608 s ISBN 5 325 00300 3Dzherela ta literaturaV S Shandra Mikola I Mikola Pavlovich 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 641 ISBN 978 966 00 1028 1 Literatura Kovalov Denis Vpliv rosijskogo carizmu na zarodzhennya modernoyi naciyi u Finlyandiyi za dobi Nikolaya I 7 serpnya 2016 u Wayback Machine Korsak Ivan Otaman Chajka roman I F Korsak K Yaroslaviv Val 2010 187s Polonska Vasilenko N Istoriya Ukrayini U 2 t T 2 Vid seredini XVII stolittya do 1923 roku K Libid 1992 608 s ISBN 5 325 00300 3 N F Serbina Mikola I Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 V Shandra Mikola I Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 448 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaMikola I Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 203 204