У Вікіпедії є статті про Ізяслав значення та Ізяслав Володимирович значення Ізясла в Володи мирович давн рус Изѧславль б

У Вікіпедії є статті про: Ізяслав (значення) та Ізяслав Володимирович (значення).

Ізясла́в Володи́мирович (давн.-рус. Изѧславль; бл. 981 — 1001) — князь полоцький (990—1001). Представник династії Володимировичів. Родоначальник гілки Ізяславичів Полоцьких. Син київського князя Володимира Святославича і полоцької князівни Рогніди. Посів полоцький престол свого діда Рогволода.

Ізяслав Володимирович

Уявний портрет

Князь Полоцький

990 — 1001

Попередник:

Рогволд

Наступник:

Брячислав Ізяславич

Народження:

бл. 981
Київ

Смерть:

1001
Полоцьк

Релігія:

християнин

Рід:

Володимировичі

Батько:

Володимир Святославич

Мати:

Рогніда

Діти:

Всеслав, Брячислав

Медіафайли у Вікісховищі

Імена

Ізясла́в Володи́мирович — в українській історіографії з іменем по батькові.
Ізясла́в І По́лоцький — у західній історіографії з номером правителя і назвою князівства.

Біографія

Матір'ю Ізяслава була полоцька княжна Рогніда. Батьком княжича Ізяслава був київський князь Володимир I Великий. За легендою, під час сварки Володимира з Рогнедою кинувся на батька з мечем.

Ізяслав отримав стіл свого діда Рогволода, близько 990 року. Відбудував зруйновану столицю — Полоцьк, перенісши її на більш високе і неприступне місце у гирлі річки Полоти, на її лівий берег. Ймовірно, що на перших порах регентшею при ньому була Рогнеда Рогволодівна.

Володіючи найбільшим князівством Київської Русі, полоцький князь Ізяслав майже повністю не рахувався з Києвом, вів самостійну торгівлю з прибалтійськими народами і Німеччиною. Після його смерті у 1001 році, причини якої невідомі, став княжити Брячислав. Це відбулося всупереч укоріненому правилу, по якому Володимир посилав на князівство у таких випадках молодших синів.

Печатка

У 1954 році в Новгороді була знайдена печатка, яку приписують Ізяславу. Вона вважається одним з найстаріших зразків письменства у Східній Європі. На відміну від більшості тогочасних печаток, які відтискалися на круглих металевих болванках і привішувалися до грамот на мотузці, ця печатка відтиснута на смужці свинцю і підвішена до грамоти на мотузці.

На аверсі намальовано тризуб з написом «ΝΖAC**OΖO». Повний напис ймовірно «ΝΖACΛΑOZO», який вказує на ім'я князя. Реверс без зображення з написом «ГРΑΔ*****», імовірно «ГРΑΔΠΛΤСΚ», позначає Полоцьк. Розміри печатки становлять 38 мм в довжину і 24-30 мм в ширину. Товщина смужки 11 мм, а в місці відтиснення — 8 мм.

Сім'я

Докладніше: Володимировичі та Ізяславичі Полоцькі

Батько: Володимир (963? —1015), князь новгородський (970—980), великий князь київський (980—1015)
Матір: Рогнеда (?—1000), донька полоцького князя Рогволода
Брати і сестри:
- Вишеслав (бл. 980—бл. 995? до 1010), князь новгородський (990—1010)
- Святополк (981—після 1019), князь турівський (990—1015), великий князь київський (1015—1019)
- Святослав (бл.982—1015), князь древлянський (990—1015)
- Ярослав (бл.983—20.02.1054), князь ростовський (990—?), великий князь київський (1015—1054)
- Мстислав (бл.983—1036), князь тмутороканський (бл. 990/1010—1023), чернігівський (1015—1036)
- Предслава (між 983/986— після 1011 до 1042) ∞ наложниця польського короля Болеслава І
- Всеволод (між 983/984—до 1015), князь володимирський (990—1008/1013)
- Станіслав (бл.985—до 1015), князь смоленський (990—1015)
- Судислав (бл.986? —1063), князь псковський (1014—1036)
- Борис (л.986? —1015), князь ростовський (1010—1015)
- Гліб (бл.987 ? —1015), князь муромський (1013—1015)
- Прямислава (бл.987/988—?) ∞ Ласло Лисий, угорський князь
- NN Володимирівна (?—?) ∞ , маркграф Північної марки
- Позвізд (до 988/989—1015 ?), мав володіння на Волині.
- Добронега (до 1011—1087) ∞ Казимир І, князь польський
Дружина: невідомо
Сини:
- Брячислав Ізяславич (?—1044), князь полоцький (1001—1044)
- Всеслав Ізяславич (?—1003)

Родовід

4. Святослав, великий князь київський

2. Володимир, великий князь київський

5. Малуша, ключниця

1. Ізяслав, князь полоцький

6. Рогволод, князь полоцький

3. Рогнеда, князівна полоцька

7. невідомо

Бібліографія

Монографії

Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.

Довідники

Котляр М.Ф. Ізяслав Володимирович [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 430. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ізяслав Володимирович