Іже́вський мотозаво́д — ВАТ, одне з найбільших підприємств оборонно-промислового комплексу Росії. Підприємство створює складну продукцію практично всім видам та родам військ Збройних сил РФ: системи й агрегати управління ракетними комплексами, прилади та устаткування для високоточної зброї, апаратуру спеціального зв'язку, радіотехнічні системи, комплексні апаратні машини зв'язку, ЕОМ спеціального призначення. Окрім цього на підприємстві випускаються цивільна техніка: медичне та енергозберігальне устаткування, товари народного споживання, сільськогосподарська та залізнична техніка, автокомплектуючі.
56°50′56″ пн. ш. 53°12′06″ сх. д. / 56.84899400002777270° пн. ш. 53.201944000027772574° сх. д.Координати: 56°50′56″ пн. ш. 53°12′06″ сх. д. / 56.84899400002777270° пн. ш. 53.201944000027772574° сх. д. | |
Тип | Відкрите акціонерне товариство |
---|---|
Організаційно-правова форма господарювання | відкрите акціонерне товариство і акціонерне товариство |
Галузь | Машинобудування |
Засновано | 1933 |
Штаб-квартира | вул. М. Горького, 90, м. Іжевськ, Росія |
Продукція | космічна та військова ракетна техніка |
Холдингова компанія | Аксіон-Холдинг |
axion.ru | |
Нагороди | |
Іжевський мотозавод у Вікісховищі |
Завод був заснований в 1933 році, коли він почав серійно випускати перші радянські мотоцикли ІЖ-7, ІЖ-8, ІЖ-9 та ІЖ-12. В роки Другої Світової війни завод випускав кулемети «Максим», а після війни перейшов на випуск мисливської зброї. В 1946 році за участю інтернованих інженерів та головного конструктора фірми DKW Германа Вебера, був налагоджений випуск мотоцикла Іж-350, що був копією німецького мотоцикла DKW NZ 350. На цьому заводі також була випущена невелика партія (1500 штук) відомого АК-47. З утворенням в Радянському Союзі ракетної галузі ВПК, завод був перепрофільований на виробництво оборонної наукомісткої продукції.
У середині 1950-их років завод приступив до серійного випуску електронно-модулюючої станції «Електрон», яка використовувалась при проведені складних досліджень ракетно-космічних систем. Одночасно на заводі створювались рахунково-вирішувальні прилади для самохідних установок «Астра», «Шилка», «Ваза».
Тоді ж підприємство стало учасником реалізації двох важливих державних програм — засвоєння космічного простору та створення ракетно-ядерного щита країни. Згідно з першою програмою на заводі була виготовлена апаратура зв'язку та телеметричних вимірів для забезпечення польоту в космос Юрія Гагаріна в 1961 році, а також почато серійний випуск засобів прийому та автоматичної обробки телеметричної інформації. Випускались швидкодіючі радіотелеметричні комплекси БРС-1, РТС-1, машини прийому та реєстрації інформації МА-9 (з модифікаціями МА-9 МК, МА-9 МКЛЗС, МА-9 МКЛ, МА-9 МКТ) та машини обробки інформації МО-9. Завод брав участь в реалізації космічних програм «Восток», «Венера», «Марс», «Салют», «Мир», «Союз», «Прогрес», «Фобос», «Союз-Апполон», «Буран-Енергія», «МКС» та інші.
Друга програма проходила за 3 етапи. Перший — серійний випуск командних приладів та системи управління для оперативно-тактичних ракет 8К-11 та 8К-14. В середині 1960-их років організований випуск бортової апаратури системи управління для оснащення ракети «Темп-С». Другий етап — оснащення ракетним озброєнням атомних підводних човнів проектів 941 та 667. Третій етап — організація виробництва наземної апаратури управління ракетними комплексами «Тополь» на початку 1990-их років.
За досягнуті успіхи в освоєнні та організації виробництва ракетної та космічної техніки завод нагороджений орденом Леніна (1961), орденом Трудового Червоного Прапора (1970) та орденом Жовтневої Революції (1976). 1994 року на заводі було проведено акціонування, у підприємства з'явились дочірні товариства.
Мотоцикли
- Іж-350 (1946—1951) випущено 127 090 екз.
- Іж-49 (1951—1956) випущено 507 603 екз.
- Іж-56 (1956—1962) випущено 677 428 екз.
- Іж Юпітер (1961—1966) випущено 447 747 екз.
- Іж Планета (1962—1966) випущено 405 303 екз.
- (1965—1971) випущено 246 486 екз.
- (1965—1971) випущено 766 487 екз.
- Іж Планета Спорт (1973—1984) випущено 215 210 екз.
- Іж Планета-3 (1970—1977) випущено 478 496 екз.
- Іж Планета-3-01 (1977—1981) випущено 400 842 екз.
- Іж Планета-3-02 (1981—1985) випущено 216 101 екз.
- Іж Юпітер-3 (1971—1977) випущено 296 711 екз.
- Іж Юпітер-3-01 (1977—1980) випущено 471 246 екз.
- Іж Юпітер-3-02 (1979—1981) випущено 254 316 екз.
- Іж Юпітер-4 (1982—1985) випущено 1 068 678 екз.
- Іж Планета-4 (1983—1987) випущено 167 092 екз.
- Іж Планета-5 і модифікації (1987—2008)
- Іж Юпітер-5 і модифікації (1985—2008)
- (1999—2005)
- Іж Оріон
Посилання
- На Іжевському сайті [ 15 листопада 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izhe vskij motozavo d VAT odne z najbilshih pidpriyemstv oboronno promislovogo kompleksu Rosiyi Pidpriyemstvo stvoryuye skladnu produkciyu praktichno vsim vidam ta rodam vijsk Zbrojnih sil RF sistemi j agregati upravlinnya raketnimi kompleksami priladi ta ustatkuvannya dlya visokotochnoyi zbroyi aparaturu specialnogo zv yazku radiotehnichni sistemi kompleksni aparatni mashini zv yazku EOM specialnogo priznachennya Okrim cogo na pidpriyemstvi vipuskayutsya civilna tehnika medichne ta energozberigalne ustatkuvannya tovari narodnogo spozhivannya silskogospodarska ta zaliznichna tehnika avtokomplektuyuchi Izhevskij motozavod56 50 56 pn sh 53 12 06 sh d 56 84899400002777270 pn sh 53 201944000027772574 sh d 56 84899400002777270 53 201944000027772574 Koordinati 56 50 56 pn sh 53 12 06 sh d 56 84899400002777270 pn sh 53 201944000027772574 sh d 56 84899400002777270 53 201944000027772574TipVidkrite akcionerne tovaristvoOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannyavidkrite akcionerne tovaristvo i akcionerne tovaristvoGaluzMashinobuduvannyaZasnovano1933Shtab kvartiravul M Gorkogo 90 m Izhevsk RosiyaProdukciyakosmichna ta vijskova raketna tehnikaHoldingova kompaniyaAksion Holdingaxion ruNagorodi Izhevskij motozavod u Vikishovishi Zavod buv zasnovanij v 1933 roci koli vin pochav serijno vipuskati pershi radyanski motocikli IZh 7 IZh 8 IZh 9 ta IZh 12 V roki Drugoyi Svitovoyi vijni zavod vipuskav kulemeti Maksim a pislya vijni perejshov na vipusk mislivskoyi zbroyi V 1946 roci za uchastyu internovanih inzheneriv ta golovnogo konstruktora firmi DKW Germana Vebera buv nalagodzhenij vipusk motocikla Izh 350 sho buv kopiyeyu nimeckogo motocikla DKW NZ 350 Na comu zavodi takozh bula vipushena nevelika partiya 1500 shtuk vidomogo AK 47 Z utvorennyam v Radyanskomu Soyuzi raketnoyi galuzi VPK zavod buv pereprofilovanij na virobnictvo oboronnoyi naukomistkoyi produkciyi U seredini 1950 ih rokiv zavod pristupiv do serijnogo vipusku elektronno modulyuyuchoyi stanciyi Elektron yaka vikoristovuvalas pri provedeni skladnih doslidzhen raketno kosmichnih sistem Odnochasno na zavodi stvoryuvalis rahunkovo virishuvalni priladi dlya samohidnih ustanovok Astra Shilka Vaza Todi zh pidpriyemstvo stalo uchasnikom realizaciyi dvoh vazhlivih derzhavnih program zasvoyennya kosmichnogo prostoru ta stvorennya raketno yadernogo shita krayini Zgidno z pershoyu programoyu na zavodi bula vigotovlena aparatura zv yazku ta telemetrichnih vimiriv dlya zabezpechennya polotu v kosmos Yuriya Gagarina v 1961 roci a takozh pochato serijnij vipusk zasobiv prijomu ta avtomatichnoyi obrobki telemetrichnoyi informaciyi Vipuskalis shvidkodiyuchi radiotelemetrichni kompleksi BRS 1 RTS 1 mashini prijomu ta reyestraciyi informaciyi MA 9 z modifikaciyami MA 9 MK MA 9 MKLZS MA 9 MKL MA 9 MKT ta mashini obrobki informaciyi MO 9 Zavod brav uchast v realizaciyi kosmichnih program Vostok Venera Mars Salyut Mir Soyuz Progres Fobos Soyuz Appolon Buran Energiya MKS ta inshi Druga programa prohodila za 3 etapi Pershij serijnij vipusk komandnih priladiv ta sistemi upravlinnya dlya operativno taktichnih raket 8K 11 ta 8K 14 V seredini 1960 ih rokiv organizovanij vipusk bortovoyi aparaturi sistemi upravlinnya dlya osnashennya raketi Temp S Drugij etap osnashennya raketnim ozbroyennyam atomnih pidvodnih chovniv proektiv 941 ta 667 Tretij etap organizaciya virobnictva nazemnoyi aparaturi upravlinnya raketnimi kompleksami Topol na pochatku 1990 ih rokiv Za dosyagnuti uspihi v osvoyenni ta organizaciyi virobnictva raketnoyi ta kosmichnoyi tehniki zavod nagorodzhenij ordenom Lenina 1961 ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 1970 ta ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1976 1994 roku na zavodi bulo provedeno akcionuvannya u pidpriyemstva z yavilis dochirni tovaristva MotocikliIzh 350 1946 1951 vipusheno 127 090 ekz Izh 49 1951 1956 vipusheno 507 603 ekz Izh 56 1956 1962 vipusheno 677 428 ekz Izh Yupiter 1961 1966 vipusheno 447 747 ekz Izh Planeta 1962 1966 vipusheno 405 303 ekz 1965 1971 vipusheno 246 486 ekz 1965 1971 vipusheno 766 487 ekz Izh Planeta Sport 1973 1984 vipusheno 215 210 ekz Izh Planeta 3 1970 1977 vipusheno 478 496 ekz Izh Planeta 3 01 1977 1981 vipusheno 400 842 ekz Izh Planeta 3 02 1981 1985 vipusheno 216 101 ekz Izh Yupiter 3 1971 1977 vipusheno 296 711 ekz Izh Yupiter 3 01 1977 1980 vipusheno 471 246 ekz Izh Yupiter 3 02 1979 1981 vipusheno 254 316 ekz Izh Yupiter 4 1982 1985 vipusheno 1 068 678 ekz Izh Planeta 4 1983 1987 vipusheno 167 092 ekz Izh Planeta 5 i modifikaciyi 1987 2008 Izh Yupiter 5 i modifikaciyi 1985 2008 1999 2005 Izh OrionPosilannyaNa Izhevskomu sajti 15 listopada 2009 u Wayback Machine