Олег Никифорович Ігна́тов (нар. 21 лютого 1915, Київ — пом. 10 липня 1977, Київ) — український радянський архітектор і педагог; кандидат архітектури з 1955 року.
Ігнатов Олег Никифорович | |
---|---|
Народження | 21 лютого 1915 |
Смерть | 10 липня 1977 (62 роки) |
Країна (підданство) | Російська імперія УНР СРСР |
Навчання | Київський інженерно-будівельний інститут (1941) |
Діяльність | архітектор, викладач |
Науковий ступінь | кандидат архітектури (1955) |
Заклад | Київський державний художній інститут і ДП НДІТІАМ |
Нагороди |
Біографія
Народився 21 лютого 1915 року у місті Києві (нині Україна). Протягом 1930—1931 років був учнем столяра на 2-й дистанції шляху Південно-Західних залізниць. У 1931—1935 роках навчався в , по закінченню якого отримав спеціальність техніка шляхів сполучення. У 1935—1941 роках навчався на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту.
З початку німецько-радянської війни і до 11 червня 1946 року служив офіцером (інженер-капітан) в Червоній армії. Нагороджений орденами Вітчизняної війни І (15 липня 1945) і ІІ (30 вересня 1944) ступенів, Червоної Зірки (6 листопада 1944), медалями «За оборону Сталінграда» (1943), «За бойові заслуги» (30 вересня 1944), «За оборону Кавказу» (1945), «За перемогу над Німеччиною» (1945).
Після демобілізації і до 1951 року працював керівником архітектурно-планувальної майстерні Київської обласної проектної контори (Облпроект). У 1951—1954 роках навчався в Інституті аспірантури Академії архітектури УРСР. Член КПРС з 1953 року. Після закінчення аспірантури працював виконувачем обов'язків молодшого наукового співробітника Інституту історії і теорії архітектури Академії архітектури УРСР. У 1957—1958 роках виконував обов'язки керівника сектора Інституту історії і теорії архітектури Академії архітектури УРСР, а з 1959 року — працював старшим науковим співробітником Інституту теорії, історії і проблем радянської архітектури Державного комітету з цивільного будівництва та архітектури при Держбуді СРСР. Одночасно, протягом 1953—1963 років, за сумісництвом працював викладачем з історії архітектури Київського художнього інституту. Помер у Києві 10 липня 1977 року.
Споруди і проєкти
Автор проєктів:
- планування райцентрів Тернопільської області: Козової, Нового Села, Великого Глибочка (1946);
- планування сіл Станіславської області: Пасічної, Крихівців, Пшеничників, Тишківців, Драгомирчан (1947);
- планування зразкового села Новоселівки Чернігівської області (1947—1948);
- планування сіл Чернігівської області: Ладинки, Червоних Партизан (1948);
- планування сіл Київської області: Панфилів, Семенівки (1950);
- планування курортного селища Ірпінь Київської області (1951) та інші.
Автор типових проєктів гіпсового заводу (1946), однокласної школи (1948), будівлі сільської ради (1948).
За його проєктами збудовано численні пам'ятники загиблим бійцям Червоної армії у польських містах Перемишлі, Кросно, Сяніку, Ратиборі; у Михайлівцях (Чехословаччина); у Чопі Закарпатської області; (усі у 1945 році), а також обеліск для 19-ти пунктів боїв за місто Моравску Остраву (Чехословаччина).
У 1948—1949 роках за його проєктом збудовані авторемонтні майстерні, гараж, їдальня, оранжерея навчального господарства Білоцерківського сільськогосподарського інституту.
Праці
Як науковець, написав значну кількість розвідок з історії архітектури. Автор:
- брошури «Будинок музею В. І. Леніна в Києві» (1960);
- розділу «Архитектура Украинской ССР с 1917 по 1941 г.» до «Очерков по истории искусство народов СССР» (1961);
- розділу «Архитектура периода капитализма» до «Всеобщей истории архитектуры» (1962);
- книг «Нариси з історії архітектури Української РСР» (у співаторстві; том 1, 1957; том 2, 1962);
- проспекту для туристів «Крещатик» (1963);
- розділу «Архитектура» до V тому «Истории искусств УССР» (1963);
- книги «Архитектура Украины на новом этапе (1954-1964)» (у співаторстві; 1963);
- розділу у «Нарисах з історії українського мистецтва» (1966);
- розділу у «Архітектурі України, 1917—1967» (1967).
Крім того, протягом 1960-1964 років, написав близько 30 статей для «Української радянської енциклопедії». Автор численних публікацій до галузевих журналів.
Досліджував творчість архітекторів Олександра Красносельського, Івана Малозьомова, Олександра Вербицького.
Примітки
- Ігнатов Олег Никифорович (1915—1977) / Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного.
- Игнатов Олег Никифорович /Память народа. (рос.)
Література
- Ігнатов Олег Никифорович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 93.;
- Д. О. Мироненко. Ігнатов Олег Никифорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleg Nikiforovich Igna tov nar 21 lyutogo 1915 Kiyiv pom 10 lipnya 1977 Kiyiv ukrayinskij radyanskij arhitektor i pedagog kandidat arhitekturi z 1955 roku Ignatov Oleg NikiforovichNarodzhennya21 lyutogo 1915 1915 02 21 Kiyiv Rosijska imperiyaSmert10 lipnya 1977 1977 07 10 62 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina piddanstvo Rosijska imperiya UNR SRSRNavchannyaKiyivskij inzhenerno budivelnij institut 1941 Diyalnistarhitektor vikladachNaukovij stupinkandidat arhitekturi 1955 ZakladKiyivskij derzhavnij hudozhnij institut i DP NDITIAMNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Ignatov BiografiyaNarodivsya 21 lyutogo 1915 roku u misti Kiyevi nini Ukrayina Protyagom 1930 1931 rokiv buv uchnem stolyara na 2 j distanciyi shlyahu Pivdenno Zahidnih zaliznic U 1931 1935 rokah navchavsya v po zakinchennyu yakogo otrimav specialnist tehnika shlyahiv spoluchennya U 1935 1941 rokah navchavsya na arhitekturnomu fakulteti Kiyivskogo inzhenerno budivelnogo institutu Z pochatku nimecko radyanskoyi vijni i do 11 chervnya 1946 roku sluzhiv oficerom inzhener kapitan v Chervonij armiyi Nagorodzhenij ordenami Vitchiznyanoyi vijni I 15 lipnya 1945 i II 30 veresnya 1944 stupeniv Chervonoyi Zirki 6 listopada 1944 medalyami Za oboronu Stalingrada 1943 Za bojovi zaslugi 30 veresnya 1944 Za oboronu Kavkazu 1945 Za peremogu nad Nimechchinoyu 1945 Pislya demobilizaciyi i do 1951 roku pracyuvav kerivnikom arhitekturno planuvalnoyi majsterni Kiyivskoyi oblasnoyi proektnoyi kontori Oblproekt U 1951 1954 rokah navchavsya v Instituti aspiranturi Akademiyi arhitekturi URSR Chlen KPRS z 1953 roku Pislya zakinchennya aspiranturi pracyuvav vikonuvachem obov yazkiv molodshogo naukovogo spivrobitnika Institutu istoriyi i teoriyi arhitekturi Akademiyi arhitekturi URSR U 1957 1958 rokah vikonuvav obov yazki kerivnika sektora Institutu istoriyi i teoriyi arhitekturi Akademiyi arhitekturi URSR a z 1959 roku pracyuvav starshim naukovim spivrobitnikom Institutu teoriyi istoriyi i problem radyanskoyi arhitekturi Derzhavnogo komitetu z civilnogo budivnictva ta arhitekturi pri Derzhbudi SRSR Odnochasno protyagom 1953 1963 rokiv za sumisnictvom pracyuvav vikladachem z istoriyi arhitekturi Kiyivskogo hudozhnogo institutu Pomer u Kiyevi 10 lipnya 1977 roku Sporudi i proyektiAvtor proyektiv planuvannya rajcentriv Ternopilskoyi oblasti Kozovoyi Novogo Sela Velikogo Glibochka 1946 planuvannya sil Stanislavskoyi oblasti Pasichnoyi Krihivciv Pshenichnikiv Tishkivciv Dragomirchan 1947 planuvannya zrazkovogo sela Novoselivki Chernigivskoyi oblasti 1947 1948 planuvannya sil Chernigivskoyi oblasti Ladinki Chervonih Partizan 1948 planuvannya sil Kiyivskoyi oblasti Panfiliv Semenivki 1950 planuvannya kurortnogo selisha Irpin Kiyivskoyi oblasti 1951 ta inshi Avtor tipovih proyektiv gipsovogo zavodu 1946 odnoklasnoyi shkoli 1948 budivli silskoyi radi 1948 Za jogo proyektami zbudovano chislenni pam yatniki zagiblim bijcyam Chervonoyi armiyi u polskih mistah Peremishli Krosno Syaniku Ratibori u Mihajlivcyah Chehoslovachchina u Chopi Zakarpatskoyi oblasti usi u 1945 roci a takozh obelisk dlya 19 ti punktiv boyiv za misto Moravsku Ostravu Chehoslovachchina U 1948 1949 rokah za jogo proyektom zbudovani avtoremontni majsterni garazh yidalnya oranzhereya navchalnogo gospodarstva Bilocerkivskogo silskogospodarskogo institutu PraciYak naukovec napisav znachnu kilkist rozvidok z istoriyi arhitekturi Avtor broshuri Budinok muzeyu V I Lenina v Kiyevi 1960 rozdilu Arhitektura Ukrainskoj SSR s 1917 po 1941 g do Ocherkov po istorii iskusstvo narodov SSSR 1961 rozdilu Arhitektura perioda kapitalizma do Vseobshej istorii arhitektury 1962 knig Narisi z istoriyi arhitekturi Ukrayinskoyi RSR u spivatorstvi tom 1 1957 tom 2 1962 prospektu dlya turistiv Kreshatik 1963 rozdilu Arhitektura do V tomu Istorii iskusstv USSR 1963 knigi Arhitektura Ukrainy na novom etape 1954 1964 u spivatorstvi 1963 rozdilu u Narisah z istoriyi ukrayinskogo mistectva 1966 rozdilu u Arhitekturi Ukrayini 1917 1967 1967 Krim togo protyagom 1960 1964 rokiv napisav blizko 30 statej dlya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi Avtor chislennih publikacij do galuzevih zhurnaliv Doslidzhuvav tvorchist arhitektoriv Oleksandra Krasnoselskogo Ivana Malozomova Oleksandra Verbickogo PrimitkiIgnatov Oleg Nikiforovich 1915 1977 Derzhavna naukova arhitekturno budivelna biblioteka imeni V G Zabolotnogo Ignatov Oleg Nikiforovich Pamyat naroda ros LiteraturaIgnatov Oleg Nikiforovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 93 D O Mironenko Ignatov Oleg Nikiforovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2011 T 11 Zor Kak 710 s ISBN 978 966 02 6092 4