Ів Кляйн (фр. Yves Klein, 28 квітня 1928, Ніцца, Франція — 6 червня 1962, Париж, Франція) — французький художник-новатор, абстракціоніст, одна з найзначніших фігур післявоєнного європейського мистецтва. Кляйн представляє в мистецтві двадцятого століття нову тенденцію художнього перформансу, згідно з якою особистість художника є важливішою за його твори. Вважається засновником . Найбільшу популярність Кляйну принесло створення його запатентованого «міжнародного синього кольору Кляйна».
Біографія
Ів Кляйн народився в Ніцці 28 квітня 1928 року в родині Фреда Кляйна і Марі Раймон. Хоча батьки були художниками (батько — представник течії постімпресіоністів, а мати — представниця ташизму), Ів навчатися мистецтва не став, вважаючи заняття художника банальним. У 1928—1946 роках жив у Парижі, але проводив кожне літо в Кань-сюр-Мер, де жила сестра його матері, Роза Раймон, яка опікувалася і підтримувала хлопця. З юності Ів Кляйн цікавиться містицизмом, зокрема ідеями ордена Троянди та Хреста. Він також захопився дзюдо і у своєму розумінні містичного підходу до світу, вважав, що «дзюдо це існування людського тіла в духовному просторі». Пізніше, коли він почав обмазувати своїх натурниць синьою фарбою і таким чином отримувати відбитки їх тіл на полотнах, він говорив, що ідея ця прийшла саме з дзюдо, зі спогадів про те, як тіло після кидка відбивається на спортивному маті. У 1942—1946 роках Кляйн навчався у Вищій школі торгового мореплавства і Вищій школі східних мов.
Після школи Кляйн на короткий час влаштувався працювати до книгарні. Одночасно з цим він намагався писати, експериментував з живописом, читав езотеричні трактати й поглиблено вивчав роботи розенкрейцерів. У 1947 році він почав відвідувати школу дзюдо. В тому ж році, лежачи на пляжі в Ніцці, він зробив, за його власними словами, «реалістично-уявну подорож» у країну небес, у блакитно-синій колір. Після цього він заявив, що небо стане головною темою його творів. В цьому ж році Кляйн пройшов в Лондоні навчання у майстрів золочення. До речі, свій синій колір він створив не сам, а з допомогою приятеля-хіміка. Так з'явився променистий ультрамариновий колір; відповідну фарбу він запатентував під назвою IKB (International Klein Blau — «Синій Кляйн Інтернасьональ») — вона складалася з фарбувального пігменту (порошку) і сполучної речовини. 1952 і 1953 роки Ів Кляйн провів в Токіо, що дозволило йому підвищити рівень майстерності в дзюдо, вдатися в його філософію і пізніше стати викладачем дзюдо у Франції. Це допомогло йому надалі заробляти на життя уроками. Крім того, Кляйна захоплювало дзюдо своєю інтелектуальністю, він навіть став першим французом, який отримав чорний пояс.
У 1955 році Кляйн зробив спробу виставити свою роботу — прямокутну помаранчеву панель, підписану YK — в салоні абстрактного живопису «Нова дійсність» (Realites Nouvelles). Це був чистий помаранчевий колір, і коли від нього зажадали поставити хоч кілька точок іншого кольору, він відмовився. Тому його роботу відхилили. Перший «синій» Кляйн був виставлений в міланській галереї Аполлінера. То була виставка з 11 однакових синіх полотен, але … різної ціни. Після успіху на виставці Кляйн продовжив експерименти з синім кольором, наполегливо створював монохромні картини й надалі зосередився саме на блакитному та синьому кольорах. Засіб, а не зміст став головним. У цей час він також оголосив свою «теорію чутливості» через яку (і лише через неї) можна пізнати світ. Ів Кляйн розмірковував:
Що таке чутливість? Це те, що існує поза нами, але одночасно постійно нам належить. Саме життя нам не належить. Але за допомогою чутливості ми можемо його "купити". Чутливість — це гроші всесвіту та космосу, найбільший продукт природи, який нам дозволяє купити життя у первинної матерії. |
Наприкінці 1950-х років Ів Кляйн став виробляти сині глобуси та скульптури з фарбованої губки. Спочатку він наносив синю фарбу на полотно за допомогою губок, а потім став виставляти губки, як окремі об'єкти. Згідно з ученням розенкрейцерів, до яких він належав з 1956 року, «губки є відображенням достатку духовних світів в океані».
У 1958 році в паризькій галереї «Ірис Клерт» відбулася найзнаменитіша й найскандальніша виставка Кляйна. Називалася вона «Порожнеча». Відвідувачі отримували на вході стакан з коктейлем яскраво синього кольору і входили у виставковий зал, де бачили свіжопофарбовані білі стіни та порожнечу. Але Кляйн не тільки виставив порожнечу, він її продавав. Причому лише за золото. Вважалося, що куплений простір після продажу був «зайнятий». Золото ж Кляйн публічно викинув у Сену. Скандальність виставки була настільки великою, що дійшла навіть до Радянського Союзу — провокація Кляйна була включена в книги про західне мистецтво як страхітливий приклад буржуазної «кризи неподобства».
У 1960 році Кляйн створив свої перші антропометрії. Антропометріями він називав картини, створені за допомогою відбитків жіночих тіл на полотні. Відвідувачі полупублічних заходів, на яких демонструвалися ці твори мистецтва, могли спостерігати за їх виникненням під звучання «монотонної симфонії» Кляйна (20 хвилин безперервного звуку скрипки, за якими слідувала 20-хвилинна тиша). У загальній складності художник створив близько 150 антропометрій, які часто символізували, за задумом Кляйна, «універсальну невагомість». Яскравим прикладом тому був створений Кляйном фотомонтаж «Стрибок у порожнечу» (1960 рік), на якому він летить з розпростертими руками з верхнього поверху будівлі. Цей автопортрет він опублікував у своїй «Газеті єдиного дня», яка поширювалася у французькій столиці. У цьому ж році Кляйн створив першу «космогонію» — на дах автомобіля прикріпив синє полотно і проїхався з ним, підставляючи полотно під дощ і вітер. В 1961 році Кляйн створив серію так званих «Вогненних картин» (перша робота цієї серії з'явилася в 1957 році). Темою робіт було панування вогню. У процесі їх створення художник вогнеметом випалював форми та відбитки на спеціально підготовленому картоні. У тому ж 1961 з'явилися пофарбовані в один колір геофізичні рельєфні карти.
На початку 1962 року Кляйн одружився зі своєю подругою Ретро Уекер. Через пів року 6 червня у віці 34 років Ів Кляйн помер від серцевого нападу у своєму будинку в Парижі. Він похований на маленькому кладовищі в місті La Colle-sur-Loup в Альпах.
Творчість
Художня кар'єра Іва Кляйна укладається всього в сім років — з 1955 року по 1962 рік, але за цей час він встиг проявити себе в хепенінгу, перформансах, бодіарті, ленд-арті та концептуалізмі. Ів Кляйн завдяки своїм епатажним акціям, під час яких використовував оголених моделей для нанесення фарби на полотна, здобув репутацію неодадаїста. Однак сам Кляйн був незгодний з цим, адже він був рухомий не пристрастю до руйнування традиції, а практично протилежною дзен-філософією бездіяльності. Художник бачив у своїх роботах медитативні простори, які загострюють сприйняття нематеріального. Кляйн вважав синій метафізичним кольором: на думку художника, «занурення» в цей колір наближає людину до космосу. Свого часу Ів Кляйн запатентував один з відтінків синього кольору, який назвав «International Klein Blue» (IKB) — «Міжнародний Синій Кляйна».
Саме сині роботи вважаються найвідомішими творами художника і продаються найкраще: згідно з Artprice.com, з 29 робіт художника, які принесли на аукціоні «Сотбі» (Sotheby's) понад мільйон доларів, майже всі були виконані в цьому кольорі. Проте найдорожчим твором Кляйна, будь-коли проданим на аукціоні, є золотий «монохром». Ця робота (під назвою «MG 9») пішла на травневому Sotheby's-2008 за 21 мільйон доларів. Головним натхненням для створення цієї роботи стала філософія дзен і японські сади каміння. У 2005 році на докладній ретроспективі в Більбао були представлені всі аспекти творчості Іва Кляйна — сто робіт з музеїв, серед яких Центр Помпіду, Menil Collection (Х'юстон, США), Центр мистецтв королеви Софії (Мадрид), Гуггенхайм Більбао, і приватних колекцій. Це ранні монохроми (не тільки сині) і класичні; пофарбовані рельєфи, виконані з натуральних губок; «антропометрії» — сині, рожеві або золоті відбитки людських тіл; «космогонії», створені за допомогою слідів, що залишились на полотнах від дощу та вітру, і «вогняний живопис», де як пензель художник використовував полум'я.
Галерея
- Раб, що помирає, скульптура за Мікеланджело, Ів Кляйн
- Новий синій, Ів Кляйн
- Рельєф з фарбованої губки (1959), Рурський музичний театр, Гельзенкірхен
- Блакитний акорд (1960), Ів Кляйн
- IKB 191, монохномна картина (1962), Ів Кляйн
- «Le Store Poème» фотографія антропометрії, 1480 см x 77,9 см (1-е березня 1962), Ів Кляйн разом з Арманом, Клодом Паскалем та П'єром Рестані
Виставки
|
|
|
Примітки
- Artnet — 1998.
- RKDartists
- http://www.moma.org/collection/works/34571
- D 25
- Yves Klein
- Saut dans le vide, Fontenay-aux-Roses
- Monochrome bleu, sans titre (IKB 63)
- https://hedendaagsesieraden.nl/2023/12/12/diana-kuppers/
- https://hedendaagsesieraden.nl/2023/12/24/say-hello-wave-goodbye/#
- Petite Vénus Bleue — 1960.
- колекція Бойманса онлайн — 2010.
- Ив Кляйн. worldart.at.ua (рос.)
- XX век – 20 революционеров. Ив Кляйн. Прыжок в пустоту, Ирина Кулик. garageccc.ru [ 12 червня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- В синем мире Ива Кляйна, Дарья Завьялова. cirkul.info [ 1 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ив Кляйн. Биографическая справка. ria.ru [ 21 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ив Кляйн как родоначальник художественного перформанса, Дмитрий Савицкий. svobodanews.ru [ 31 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ив Клейн. ikleiner.ru [ 3 березня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Sotheby’s 11 ноября: Ив Кляйн, Рой Лихтенштейн, Филип Гастон. artinvestment.ru [ 9 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ив Кляйн. Гуггенхайм Бильбао. 1 февраля – 2 мая 2005. gertsevgallery.ru [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- «Нова хвиля» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 128.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Klyajn Iv Klyajn fr Yves Klein 28 kvitnya 1928 Nicca Franciya 6 chervnya 1962 Parizh Franciya francuzkij hudozhnik novator abstrakcionist odna z najznachnishih figur pislyavoyennogo yevropejskogo mistectva Klyajn predstavlyaye v mistectvi dvadcyatogo stolittya novu tendenciyu hudozhnogo performansu zgidno z yakoyu osobistist hudozhnika ye vazhlivishoyu za jogo tvori Vvazhayetsya zasnovnikom Najbilshu populyarnist Klyajnu prineslo stvorennya jogo zapatentovanogo mizhnarodnogo sinogo koloru Klyajna Iv KlyajnYves Klein Mizhnarodnij Sinij Klyajna znakovij sinij kolir yakij Iv Klyajn vikoristovuvav u svoyih robotahNarodzhennya28 kvitnya 1928 1928 04 28 Nicca FranciyaSmert6 chervnya 1962 1962 06 06 34 roki Parizh Franciya infarkt miokarda PohovannyaLa Kol syur LuNacionalnistfrancuzKrayina FranciyaZhanrhudozhnikNavchannyadDiyalnisthudozhnik skulptor fotograf dzyudoyist risuvalnik performer hudozhnik konceptualist dizajner yuvelirnih prikras kompozitor unaochnyuvachNapryamokNovij realizm 1 2 ChlenZero d i Novij realizmBatkodMatidU shlyubi zdDitidRoboti v kolekciyiShtedel Nacionalnij muzej Centr mistectv imeni korolevi Sofiyi Finska nacionalna galereya Muzej suchasnogo mistectva Nyu Jork 3 Tejt Nacionalna galereya mistectv Muzej suchasnogo mistectva San Francisko Muzej mistectva Metropoliten d Miskij muzej Amsterdam 4 5 Nacionalnij muzej suchasnogo mistectva Muzej Solomona Guggengajma Hudozhnya galereya Novogo Pivdennogo Uelsu Muzej mistectv okrugu Los Anzheles Muzej van Abbe 7 d Nova nacionalna galereya d Tejt Modern Q113946282 8 d 9 10 i Muzej Bojmansa van Beningena 11 Sajtyvesklein com Iv Klyajn u VikishovishiBiografiyaBudinok u Primorskih Alpah u yakomu zhili Iv Klyajn Franciya Iv Klyajn narodivsya v Nicci 28 kvitnya 1928 roku v rodini Freda Klyajna i Mari Rajmon Hocha batki buli hudozhnikami batko predstavnik techiyi postimpresionistiv a mati predstavnicya tashizmu Iv navchatisya mistectva ne stav vvazhayuchi zanyattya hudozhnika banalnim U 1928 1946 rokah zhiv u Parizhi ale provodiv kozhne lito v Kan syur Mer de zhila sestra jogo materi Roza Rajmon yaka opikuvalasya i pidtrimuvala hlopcya Z yunosti Iv Klyajn cikavitsya misticizmom zokrema ideyami ordena Troyandi ta Hresta Vin takozh zahopivsya dzyudo i u svoyemu rozuminni mistichnogo pidhodu do svitu vvazhav sho dzyudo ce isnuvannya lyudskogo tila v duhovnomu prostori Piznishe koli vin pochav obmazuvati svoyih naturnic sinoyu farboyu i takim chinom otrimuvati vidbitki yih til na polotnah vin govoriv sho ideya cya prijshla same z dzyudo zi spogadiv pro te yak tilo pislya kidka vidbivayetsya na sportivnomu mati U 1942 1946 rokah Klyajn navchavsya u Vishij shkoli torgovogo moreplavstva i Vishij shkoli shidnih mov Pislya shkoli Klyajn na korotkij chas vlashtuvavsya pracyuvati do knigarni Odnochasno z cim vin namagavsya pisati eksperimentuvav z zhivopisom chitav ezoterichni traktati j poglibleno vivchav roboti rozenkrejceriv U 1947 roci vin pochav vidviduvati shkolu dzyudo V tomu zh roci lezhachi na plyazhi v Nicci vin zrobiv za jogo vlasnimi slovami realistichno uyavnu podorozh u krayinu nebes u blakitno sinij kolir Pislya cogo vin zayaviv sho nebo stane golovnoyu temoyu jogo tvoriv V comu zh roci Klyajn projshov v Londoni navchannya u majstriv zolochennya Do rechi svij sinij kolir vin stvoriv ne sam a z dopomogoyu priyatelya himika Tak z yavivsya promenistij ultramarinovij kolir vidpovidnu farbu vin zapatentuvav pid nazvoyu IKB International Klein Blau Sinij Klyajn Internasonal vona skladalasya z farbuvalnogo pigmentu poroshku i spoluchnoyi rechovini 1952 i 1953 roki Iv Klyajn proviv v Tokio sho dozvolilo jomu pidvishiti riven majsternosti v dzyudo vdatisya v jogo filosofiyu i piznishe stati vikladachem dzyudo u Franciyi Ce dopomoglo jomu nadali zaroblyati na zhittya urokami Krim togo Klyajna zahoplyuvalo dzyudo svoyeyu intelektualnistyu vin navit stav pershim francuzom yakij otrimav chornij poyas U 1955 roci Klyajn zrobiv sprobu vistaviti svoyu robotu pryamokutnu pomaranchevu panel pidpisanu YK v saloni abstraktnogo zhivopisu Nova dijsnist Realites Nouvelles Ce buv chistij pomaranchevij kolir i koli vid nogo zazhadali postaviti hoch kilka tochok inshogo koloru vin vidmovivsya Tomu jogo robotu vidhilili Pershij sinij Klyajn buv vistavlenij v milanskij galereyi Apollinera To bula vistavka z 11 odnakovih sinih poloten ale riznoyi cini Pislya uspihu na vistavci Klyajn prodovzhiv eksperimenti z sinim kolorom napoleglivo stvoryuvav monohromni kartini j nadali zoseredivsya same na blakitnomu ta sinomu kolorah Zasib a ne zmist stav golovnim U cej chas vin takozh ogolosiv svoyu teoriyu chutlivosti cherez yaku i lishe cherez neyi mozhna piznati svit Iv Klyajn rozmirkovuvav Sho take chutlivist Ce te sho isnuye poza nami ale odnochasno postijno nam nalezhit Same zhittya nam ne nalezhit Ale za dopomogoyu chutlivosti mi mozhemo jogo kupiti Chutlivist ce groshi vsesvitu ta kosmosu najbilshij produkt prirodi yakij nam dozvolyaye kupiti zhittya u pervinnoyi materiyi Vipuskannya 1001 sinoyi povitryanoyi kulki Vidtvorennya aerostatichnoyi skulpturi Iva Klyajna na ploshi Zhorzha Pompidu v Parizhi u 2007 roci organizovane Nacionalnim muzeyem suchasnogo mistectva dlya vshanuvannya 50 ti richchya originalnoyi podiyi Originalna podiya vipuskannya povitryanih kulok mala misce u travni 1957 roku ta progoloshuvala pochatok vistavki u misteckij galereyi Iris Klert a takozh pochatok sinogo periodu u tvorchosti Iva Klyajna Naprikinci 1950 h rokiv Iv Klyajn stav viroblyati sini globusi ta skulpturi z farbovanoyi gubki Spochatku vin nanosiv sinyu farbu na polotno za dopomogoyu gubok a potim stav vistavlyati gubki yak okremi ob yekti Zgidno z uchennyam rozenkrejceriv do yakih vin nalezhav z 1956 roku gubki ye vidobrazhennyam dostatku duhovnih svitiv v okeani U 1958 roci v parizkij galereyi Iris Klert vidbulasya najznamenitisha j najskandalnisha vistavka Klyajna Nazivalasya vona Porozhnecha Vidviduvachi otrimuvali na vhodi stakan z koktejlem yaskravo sinogo koloru i vhodili u vistavkovij zal de bachili svizhopofarbovani bili stini ta porozhnechu Ale Klyajn ne tilki vistaviv porozhnechu vin yiyi prodavav Prichomu lishe za zoloto Vvazhalosya sho kuplenij prostir pislya prodazhu buv zajnyatij Zoloto zh Klyajn publichno vikinuv u Senu Skandalnist vistavki bula nastilki velikoyu sho dijshla navit do Radyanskogo Soyuzu provokaciya Klyajna bula vklyuchena v knigi pro zahidne mistectvo yak strahitlivij priklad burzhuaznoyi krizi nepodobstva Mogila Iva Klyajna u La Kol syur Lu Franciya U 1960 roci Klyajn stvoriv svoyi pershi antropometriyi Antropometriyami vin nazivav kartini stvoreni za dopomogoyu vidbitkiv zhinochih til na polotni Vidviduvachi polupublichnih zahodiv na yakih demonstruvalisya ci tvori mistectva mogli sposterigati za yih viniknennyam pid zvuchannya monotonnoyi simfoniyi Klyajna 20 hvilin bezperervnogo zvuku skripki za yakimi sliduvala 20 hvilinna tisha U zagalnij skladnosti hudozhnik stvoriv blizko 150 antropometrij yaki chasto simvolizuvali za zadumom Klyajna universalnu nevagomist Yaskravim prikladom tomu buv stvorenij Klyajnom fotomontazh Stribok u porozhnechu 1960 rik na yakomu vin letit z rozprostertimi rukami z verhnogo poverhu budivli Cej avtoportret vin opublikuvav u svoyij Gazeti yedinogo dnya yaka poshiryuvalasya u francuzkij stolici U comu zh roci Klyajn stvoriv pershu kosmogoniyu na dah avtomobilya prikripiv sinye polotno i proyihavsya z nim pidstavlyayuchi polotno pid dosh i viter V 1961 roci Klyajn stvoriv seriyu tak zvanih Vognennih kartin persha robota ciyeyi seriyi z yavilasya v 1957 roci Temoyu robit bulo panuvannya vognyu U procesi yih stvorennya hudozhnik vognemetom vipalyuvav formi ta vidbitki na specialno pidgotovlenomu kartoni U tomu zh 1961 z yavilisya pofarbovani v odin kolir geofizichni relyefni karti Na pochatku 1962 roku Klyajn odruzhivsya zi svoyeyu podrugoyu Retro Ueker Cherez piv roku 6 chervnya u vici 34 rokiv Iv Klyajn pomer vid sercevogo napadu u svoyemu budinku v Parizhi Vin pohovanij na malenkomu kladovishi v misti La Colle sur Loup v Alpah TvorchistHudozhnya kar yera Iva Klyajna ukladayetsya vsogo v sim rokiv z 1955 roku po 1962 rik ale za cej chas vin vstig proyaviti sebe v hepeningu performansah bodiarti lend arti ta konceptualizmi Iv Klyajn zavdyaki svoyim epatazhnim akciyam pid chas yakih vikoristovuvav ogolenih modelej dlya nanesennya farbi na polotna zdobuv reputaciyu neodadayista Odnak sam Klyajn buv nezgodnij z cim adzhe vin buv ruhomij ne pristrastyu do rujnuvannya tradiciyi a praktichno protilezhnoyu dzen filosofiyeyu bezdiyalnosti Hudozhnik bachiv u svoyih robotah meditativni prostori yaki zagostryuyut sprijnyattya nematerialnogo Klyajn vvazhav sinij metafizichnim kolorom na dumku hudozhnika zanurennya v cej kolir nablizhaye lyudinu do kosmosu Svogo chasu Iv Klyajn zapatentuvav odin z vidtinkiv sinogo koloru yakij nazvav International Klein Blue IKB Mizhnarodnij Sinij Klyajna Same sini roboti vvazhayutsya najvidomishimi tvorami hudozhnika i prodayutsya najkrashe zgidno z Artprice com z 29 robit hudozhnika yaki prinesli na aukcioni Sotbi Sotheby s ponad miljon dolariv majzhe vsi buli vikonani v comu kolori Prote najdorozhchim tvorom Klyajna bud koli prodanim na aukcioni ye zolotij monohrom Cya robota pid nazvoyu MG 9 pishla na travnevomu Sotheby s 2008 za 21 miljon dolariv Golovnim nathnennyam dlya stvorennya ciyeyi roboti stala filosofiya dzen i yaponski sadi kaminnya U 2005 roci na dokladnij retrospektivi v Bilbao buli predstavleni vsi aspekti tvorchosti Iva Klyajna sto robit z muzeyiv sered yakih Centr Pompidu Menil Collection H yuston SShA Centr mistectv korolevi Sofiyi Madrid Guggenhajm Bilbao i privatnih kolekcij Ce ranni monohromi ne tilki sini i klasichni pofarbovani relyefi vikonani z naturalnih gubok antropometriyi sini rozhevi abo zoloti vidbitki lyudskih til kosmogoniyi stvoreni za dopomogoyu slidiv sho zalishilis na polotnah vid doshu ta vitru i vognyanij zhivopis de yak penzel hudozhnik vikoristovuvav polum ya GalereyaRab sho pomiraye skulptura za Mikelandzhelo Iv Klyajn Novij sinij Iv Klyajn Relyef z farbovanoyi gubki 1959 Rurskij muzichnij teatr Gelzenkirhen Blakitnij akord 1960 Iv Klyajn IKB 191 monohnomna kartina 1962 Iv Klyajn Le Store Poeme fotografiya antropometriyi 1480 sm x 77 9 sm 1 e bereznya 1962 Iv Klyajn razom z Armanom Klodom Paskalem ta P yerom RestaniVistavki2007 Declaring Space Lyuchio Fontana Iv Klyajn Barnett Nyuman Mark Rotko Muzej suchasnogo mistectva Fort Vort SShA 2007 Mistectvo yak ideya Muzej suchasnogo mistectva Skottsdejl SShA 2007 Mari Rajmond Iv Klyajn LAAC Dyunkerk Franciya 2007 Iv Klyajn MUMOK Viden Avstriya 2007 Chornij kvadrat Hamburger Kunsthalle Gamburg Nimechchina 2007 Novi Realisti Velikij Palac Parizh Franciya 2006 Iv Klyajn Centr Pompidu Parizh Franciya 2006 Mari Rajmond Iv Klyajn Muzej Lyudviga Koblenc Nimechchina 2006 Mari Rajmond Iv Klyajn Muzej obrazotvorchih mistectv Karkassone Franciya 2006 Iv Klyajn La Coupole Parizh Franciya 2006 Mizhnarodni hudozhniki avangardisti 50 60 h rokiv Muzej Palac mistectv Dyusseldorf Nimechchina 2006 Iv Klyajn MAK Viden Avstriya 2006 Iv Klyajn Kestner Gesellschaft Gannover Nimechchina 2005 Iv Klyajn L amp M Arts Nyu Jork SShA 2005 Kolir pislya Klyajna Barbakan London 2005 Mari Rajmond Iv Klyajn musee Joseph Dechelette Roan Franciya 2005 Iv Klyajn Storefront for Art and Architecture Nyu Jork 2005 Iv Klyajn Muzej Guggenhajma Bilbao Ispaniya 2004 Mari Rajmond Iv Klyajn musee des Beaux arts Anzhe Franciya 2004 Iv Klyajn Schirn Kunsthalle Frankfurt Nimechchina 2004 Iv Klyajn Schindler House Los Andzheles SShA 2004 Iv Klyajn Galeri de Frans Parizh Franciya 2002 Prirodno Neprirodno Galereya Gmurzynska Keln Nimechchina 2000 Iv Klyajn Museo Pecci Prato Italiya 2000 Iv Klyajn MAMA Nicca 2000 Iv Klyajn Galereya Danese Nyu Jork 1999 Iv Klyajn Muzej Zhana Tengli Bazel 1997 Iv Klyajn Danese Gallery Nyu Jork 1997 Iv Klyajn Muzej Suchasnogo mistectva Oslo 1997 Iv Klyajn Muzej suchasnogo mistectva Sidnej 1997 Iv Klyajn Sara Hilden Art Museum Tampere Finlyandiya 1997 P yer Dekarg Iv Klyajn yakbi vin ne pomer Galereya Itsutsuji Tokio 1996 Iv Klyajn dokumenti Neues Museum Weserburg Bremen 1995 Iv Klyajn Hayward Gallery London 1995 Iv Klyajn Centr de Arte Reina Sofia Nacionalnogo Muzeyu Madrid 1995 P yer Dekarg Iv Klyajn yakbi vin ne pomer Galerie 1900 2000 Parizh 1995 Iv Klyajn Art focus Cyurih 1994 Iv Klyajn Galerie Gmurzynska Keln Mariyenburg 1994 Iv Klyajn Muzej Lyudviga Kunstsammlung Pivnichna Rejn Vestfaliya Keln Dyusseldorf 1994 Iv Klyajn Galerie Gimpel London 1993 Iv Klyajn vognyanij zhivopis Gagosian Gallery Nyu Jork 1992 Iv Klyajn vognyanij zhivopis Muzej suchasnogo mistectva Los Andzheles 1992 Iv Klyajn Oblast chutlivosti RENN Espace d Art Contemporain Parizh 1992 Iv Klyajn Galerie Montaigne Parizh 1991 Iv Klyajn 1928 1962 Arhivi Informacijnij centr mistectva Rotterdam 1990 Iv Klyajn Kunsthalle Bazel Bazel 1989 Iv Klyajn Gagosian Gallery Nyu Jork 1986 Iv Klyajn 1928 1962 Galereya Reckermann Keln 1986 Iv Klyajn und seine Freunde Galereya 44 Karst Dyusseldorf 1986 Iv Klyajn Galereya Sidney Janis Nyu Jork 1986 Iv Klyajn vibrani roboti Yares Gallery Skottsdejl Arizona 1986 Iv Klyajn Seibu Museum of Art Tokio 1986 Iv Klyajn vibrani roboti Fuji Television Gallery Tokio 1985 Iv Klyajn Iwaki City Art Museum Fukusima 1985 Iv Klyajn Muzej suchasnogo mistectva Sejbu Takanava 1985 Iv Klyajn Muzej suchasnogo mistectva Siga 1983 Iv Klyajn Centre Georges Pompidou Musee national d art moderne Parizh 1982 F 80 Iv Klyajn CAP Bordo 1982 Iv Klyajn 1928 1962 retrospektiva Muzej suchasnogo mistectva Chikago 1982 Iv Klyajn 1928 1962 retrospektiva Rice Museum H yuston 1982 Iv Klyajn 1928 1962 retrospektiva Muzej Guggenhajma Nyu Jork 1980 Iv Klyajn Galerie Yves Arman Nyu Jork 1979 Iv Klyajn Galerie Bonnier Zheneva 1979 Iv Klyajn Fuji Television Gallery Tokio 1977 Iv Klyajn Antwerp Gallery Antverpen 1977 Iv Klyajn Sidney Janis Gallery Nyu Jork 1976 Iv Klyajn Nationalgalerie et Neuer Berliner Kunstverein Berlin 1976 Iv Klyajn Stadtische Kunsthalle Dyusseldorf 1976 Iv Klyajn Luciano Anselmino Milan 1976 Iv Klyajn Galerie Karl Flinker Parizh 1974 Iv Klyajn Galerie Karsten Greve Keln 1974 Iv Klyajn 1928 1962 Tate Gallery London 1974 Iv Klyajn Stadtische Kunstsammlungen Lyudvigshafen 1973 Iv Klyajn Kaiser Wilhelm Museum Krefeld Nimechchina 1973 Iv Klyajn Galerie Gimpel Fils London 1973 Iv Klyajn Galerie Karl Flinker Parizh 1973 Iv Klyajn Gimpel Hanover Galerie Cyurih 1971 Iv Klyajn Muzej suvremene umetnosti Belgrad 1971 Iv Klyajn Kunsthalle Bern 1971 Iv Klyajn Kunstverein Hannover Gannover 1971 Iv Klyajn Galerija Suvremene Umjetnosti Zagreb 1970 Iv Klyajn Galleria dell Obelisco Rim 1970 Iv Klyajn Galleria Civica d Arte Moderna Turin 1969 Iv Klyajn Galerie Lambert Monet Zheneva 1969 Iv Klyajn Musee d art moderne Grenobl 1969 Iv Klyajn Galerie Blu Milan 1969 Iv Klyajn 1928 1962 Musee des Arts decoratifs Parizh 1969 Iv Klyajn Galerie d Arte Martano Turin 1968 Iv Klyajn Louisiana Museum Humlebek 1968 Iv Klyajn Kunsthalle Nurnberg Nyurnberg Nimechchina 1968 Iv Klyajn Galerie Michel Couturier Parizh 1968 Iv Klyajn Narodni Galerie Praga 1967 Iv Klyajn Jewish Museum Nyu Jork 1967 Iv Klyajn Galerie Bischofsberger Cyurih 1966 Iv Klyajn Palais des Beaux Arts Bryussel 1966 Iv Klyajn Galerie Bonnier Lozanna Shvejcariya 1965 Iv Klyajn Stedelijk Museum Amsterdam 1965 Iv Klyajn Galerie Alexandre Iolas Parizh 1964 Vognyanij zhivopis Galerie Schmela Dyusseldorf 1964 Iv Klyajn Galerie Bonnier Lozanna Shvejcariya 1964 Iv Klyajn Galerie Apollinaire Milan 1963 Iv Klyajn ta mova vognyu Kaiser Wilhelm Museum Krefeld 1963 Iv Klyajn Galerie Tarica Parizh 1963 Iv Klyajn Svensk Franska Konstgalleriet Stokgolm 1962 Iv Klyajn Alexandre Iolas Gallery Nyu Jork 1962 Retrospektiva Iva Klyajna Galereya Tokio Tokio 1961 Monohrom Museum Haus Lange Krefeld Nimechchina 1961 Iv Klyajn Dwan Gallery Los Andzheles 1961 Iv Klyajn Galerie Apollinaire Milan 1961 Iv Klyajn Galerie Leo Castelli Nyu Jork 1960 Nacionalna galereya suchasnogo mistectva Parizh 1960 Iv Klyajn Galerie Rive Droite Parizh 1959 Galereya Iris Clert Parizh 1958 Galereya Iris Clert Parizh 1957 Galerie Schmela Dyusseldorf 1957 Iv Klyajn Gallery One London 1957 Iv Klyajn Galerie Apollinaire Milan 1957 Iv Klyajn Galerie Iris Clert Parizh 1957 Iv Klyajn Galerie Colette Allendy Parizh 1956 Iv Galerie Colette Allendy Parizh 1955 Iv Club des Solitaires Parizh 1953 Monochrome Manifestation Tokio 1950 Monochrome Manifestation LondonPrimitkiArtnet 1998 d Track Q874430d Track Q266566 RKDartists d Track Q17299517 http www moma org collection works 34571 D 25 Yves Klein Saut dans le vide Fontenay aux Roses Monochrome bleu sans titre IKB 63 https hedendaagsesieraden nl 2023 12 12 diana kuppers https hedendaagsesieraden nl 2023 12 24 say hello wave goodbye Petite VA c nus Bleue 1960 kolekciya Bojmansa onlajn 2010 d Track Q38707107 Iv Klyajn worldart at ua ros XX vek 20 revolyucionerov Iv Klyajn Pryzhok v pustotu Irina Kulik garageccc ru 12 chervnya 2011 u Wayback Machine ros V sinem mire Iva Klyajna Darya Zavyalova cirkul info 1 chervnya 2012 u Wayback Machine ros Iv Klyajn Biograficheskaya spravka ria ru 21 bereznya 2012 u Wayback Machine ros Iv Klyajn kak rodonachalnik hudozhestvennogo performansa Dmitrij Savickij svobodanews ru 31 travnya 2012 u Wayback Machine ros Iv Klejn ikleiner ru 3 bereznya 2013 u Wayback Machine ros Sotheby s 11 noyabrya Iv Klyajn Roj Lihtenshtejn Filip Gaston artinvestment ru 9 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros Iv Klyajn Guggenhajm Bilbao 1 fevralya 2 maya 2005 gertsevgallery ru 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Posilannya Nova hvilya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 128