Євге́н Васи́льович Нагі́рний (13 серпня 1885, Рудне — 8 червня 1951, Львів) — український архітектор, син Василя Нагірного. 1912 році закінчив архітектурний факультет «Львівської політехніки».
Євген Нагірний | |
---|---|
Народження | 13 серпня 1885 |
Смерть | 8 червня 1951 (65 років) |
Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Львів |
Архітектурний стиль | історизм, модерн, функціоналізм |
Батько | Василь Нагірний |
Нагірний Євген Васильович у Вікісховищі |
Працював у Львові на початку XX століття, спочатку разом з батьком. Використовував різні стильові форми — необароко, неороманику, неовізантійські тощо і функціоналізму у 1920—30-х роках, при проєктуванні дерев'яних храмів переважно розвивав традиції бойківської школи.
Життєпис
Народився у селі Рудне біля Львова у родині архітектора і громадського діяча Василя Нагірного. Після закінчення гімназії, у 1903 році вступив на архітектурний факультет Львівської політехніки. Проте незабаром його як активного борця за український університет заарештувала австрійська поліція. Після звільнення він продовжив навчання і в 1912 році закінчив політехніку. Вирішальний вплив на формування Євгена Нагірного як архітектора мали професор Іван Левинський та архітектор Вавжинець Дайчак, у чиїх творчих майстернях він стажувався. Згодом на творчі погляди сина безпосередньо вплинув сам батько, у проєктно-будівельному бюро якого працював Євген Нагірний. Їхню творчу співпрацю перервала Перша світова війна, потім у 1915 році другий арешт і заслання Євгена цього разу російським самодержавством, що захопило Львів. Повернувшись із заслання, архітектор займається відбудовою зруйнованих споруд у м. Долина. Після смерті батька та молодої дружини, з маленькою донечкою на руках, повернувся до Львова. У 1922 році заснував власне архітектурне бюро, яке до 1940 року діяло на площі Ринок.
Член Українського технічного товариства. 1930 року обраний головою товариства. Член, а у 1936 році голова Спортивного товариства «Україна». У 1939 році після включення Західної України до складу УРСР, Є. Нагірний разом з Миколою Мікулою створив Львівську організацію Спілки архітекторів України. У часи німецької окупації очолював Державну промислову школу. Пізніше, знову як член спілки, до кінця життя виконував функції заступника голови, керував секцією охорони пам'яток архітектури у Львівському облвиконкомі, викладав у Політехнічному інституті, а з 1947 року і у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва.
Помер Євген Нагірний 8 липня 1951 року, залишивши понад 500 спроєктованих і близько 300 побудованих об'єктів. Похований на Личаківському цвинтарі, поруч із батьком, на полі № 5. 1975 року поціновувачі творчості Євгена Нагірного підготували виставку, присвячену до 90-ліття від дня народження. Однак компартійна номенклатура не дала дозволу на експозицію навіть за умови вилучення з неї усіх проєктів культових споруд.
Сімейний архів
Наприкінці 1980-х років, після смерті другої дружини архітектора, Йосифи Флянч, яка не залишила заповіту, особистий архів Нагірних планували вивезти на сміття. Та цьому завадив директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький. Всі вони були передані галереї. Розрізнені документи опрацьовано співробітницею галереї Наталією Філевич. З'ясувалося, що автором частини документів був чоловік доньки Нагірного Василь Лев — замовчуваний у радянський час мовознавець, славіст, історик літератури. 2000 року організовано виставку «Нагірні, Леви: історія одного врятованого архіву» та видано друком збірку статей, спогадів, наукових розвідок та архівних матеріалів.
Споруди
- Керівництво спорудженням школи УПТ на , 15 у Львові (завершено 1923).
- Будинок «Рідної школи» імені Тараса Шевченка на вулиці Коцюбинського, 23 у Львові (1924—1928 рр.).
- Вілла родини Стернюків у Гребенові (1928).
- Будинок санаторію в с. Черче Івано-Франківського району (1929).
- Житловий будинок на вулиці Рудницького, 54 (1930—193 рр.).
- Реставрація житлового будинку у Львові на вулиці Руській, 10 (1932 р.).
- Проєкт упорядкування цвинтаря стрільців УГА на Янівському цвинтарі, поле 38. Реалізований 1933 року «Кооперативою інжинірських робіт» під керівництвом інженера Андрія Пясецького.
- Житловий будинок на у Львові (1935).
- Двоповерхова кам'яниця при вулиці Левицького, 120 у Львові (1936).
- Проєкт шпиталю Народна лічниця на нинішній вулиці Озаркевича, 4 у Львові. Спорудженням керував Олександр Пежанський. 1934 рік.
- Будівля Дрогобицької української гімназії імені Івана Франка
- Вілла на вулиці Галицькій, 26 у Винниках.
- Будинок на вулиці Міцкевича, 2 у Дрогобичі (зберігся у перебудованому вигляді).
- Муровані церкви
- Церква св. Андрія Первозванного на вул. Варшавській (1924 — 1931 рр., за проєктом С. Тимошенка 1922 р.).
- Церква у м. Косів на Івано-Франківщині (1925 р.),
- Церква Покрова Пресвятої Богородиці у с. Бишки на Тернопільщині (1938 р.),
- Церква св. Йосафата у с. Потік (Козівська ОТГ) на Тернопільщині (1938 р.),
- Церква св. Михайла у м. Підгірці на Львівщині (1926 р.).
- Відбудова пошкодженої пожежею церкви св. ап. Петра і Павла у Комарному. Виконана у 1927—1929 роках.
- Церква св. Дмитра у с. Виписки на Львівщині (1929 р.),
- Церква св. Миколи у м. Буськ на Львівщині (1930 р.).
- Церква св.Іоана Предтечі у с. Колбаєвичі на Львівщині (1927 -1932 рр.)
- Церква св. Параскеви у с. Будилів на Львівщині (1932 р.).
- Церква св. Михайла у с. Веринь на Львівщині (1932 р.).
- Проєкт церкви в селі Тарнавка Ланцутського повіту, створений не пізніше 1932 року.
- Церква св. Михайла в с. Ямельня (1934 р.).
- Проєкт церкви і притулку на Знесінні (тепер місцевість Львова) (1935 р.). Не був реалізований.
- Церква у с. Делятин на Івано-Франківщині (1935 р.).
- Церква св. Онуфрія у с. Добротвір на Львівщині (1935 р.).
- Церква в с. Биків Мостиського району. Первинний проєкт авторства Якова Рудницького двічі відхилявся владою у 1928 і 1935 роках. Євген Нагірний модифікував його і реалізував до 1936 року.
- Церква Собору Св. Івана Хрестителя у с. Гаї на Львівщині. Дизайн 1928 р., завершення будівництва 1936 рік.
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці у м. Стебнику на Львівщині (1938 р.).
- Церква св. Миколи у м. Краковець на Львівщині (1938 р.).
- Церква на вул. Миронюка у Львові.
- Проєкт неовізантійської церкви у Львові в місцевості Богданівка (1930-ті, не реалізована).
- Дерев'яні церкви
- Церква Введення Пресвятої Богородиці в с. Дубшари Калуського району на Івано-Франківщині (1924 р.).
- Церква Введення Богородиці в с. Ортиничі Дрогобицького району на Львівщині (1925 р.).
- Церква св. Миколи в с. Нижній Струтинь Калуського району на Івано-Франківщині (1926 р.).
- Церква Воскресіння Господнього в с. Старі Богородчани Богородчанського району, з с. Заріче на Івано-Франківщині (1926 р.).
- Церква св. Параскеви в с. Фітьків Надвірнянського району на Івано-Франківщині (1928 р.).
- Однобанна бойківського типу церква Собору св. Івана Хрестителя в с. Дністрик Самбірського району на Львівщині /з с. Головецький (1929 р.).
- П'ятибанна бойківського типу Вознесенська церква в с. Багнувате Самбірського району на Львівщині (1929 р.).
- Миколаївська церква в с. Орявчику на Львівщині (1930 р.).
- Однобанна з двома ліхтарями церква бойківського типу в с. Орявчик Стрийського району на Львівщині (1930 р.).
- Трибанна бойківського типу церква св. Івана Хрестителя у с. Виців Самбірського району на Львівщині (1931 р., тесля В. Стельмах).
- Церква святої Параскеви в с. Берлин (1933 р., майстри батько і син Літовинські зі Щурович). Хрещата у плані, п'ятиверха, з гранчастим вівтарем і двома симетричними ризницями.
- Михайлівська церква в с. Красне Турківського району на Львівщині (1933 р.).
- Церква св. Івана Богослова в с. Дуб'є Бродівського району на Львівщині (1933 р.).
- П'ятибанна церква бойківського типу в с. Красному на Львівщині (1933 р.).
- Реконструкція церкви в с. Любеля (1934 р.).
- Церква Воздвиження Чесного Хреста в с. Великі Мокряни Яворівського району на Львівщині (1937 р.)
- Церква Св. Трійці в м. Косові на Станіславщині (30-і роки).
- Одноверха цвинтарна церква св. Юрія бойківського типу у с. Верхнє Синьовидне Стрийського району на Львівщині (1930-і роки).
- Церква Преображення Господнього в с. Вирів Львівського району, Львівської області (1939 р.).
Характеристика творчості
Розвивав класицистичні тенденції у напрямках неокласицизму та . Традиції народної архітектури знайшли своє відображення в розвитку та у розробці неоросійських тенденцій. Національний стиль Нагірний розвивав у наступних напрямках: український модерн та українське необароко.
Основним джерелом для наслідування стала спадщина доби козацького бароко. Необхідно виділити два етапи творчого пошуку стилістичних напрямків для мурованого сакрального будівництва: до 1914 р. і міжвоєнні роки.
На першому етапі виразними були неоросійські тенденції, що відображено у кількох проєктах. Будівництво церков з використанням класичних ордерних композицій характерне як для першого, так і для другого етапу. Окрім того, для першого етапу проєктування характерний еклектизм, звернення відразу до кількох архітектурних праобразів, надмірне використання архітектурних деталей та оздоблення. На другому етапі практично не зустрічаються споруди з використанням форм російської сакральної архітектури. Пошуки українського національного стилю переростають у два потужні напрямки: український модерн та українське необароко.
Для другого етапу характерний більш виважений вибір стилістичних прототипів, еклектичність має не настільки яскраво виражений характер, архітектор все рідше використовує в проєктах архітектурні деталі та мотиви, більше значення надається гармонії та естетиці загального архітектурного образу. Важливою рисою творчості Євгена Нагірного було прагнення поєднати особливості національної спадщини з надбанням прогресивної світової думки для того, щоб досягнути єдності народного та міжнародного, споконвічного і новітнього. Національні традиції були переосмислені згідно із стилістичними уподобаннями нового часу. Вони були розвинуті та оновлені, спрямовані на пробудження національної свідомості народу, піднесення його духовних надбань.
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 157. —
- З життя наших установ // Діло. — 1930. — 28 червня. — № 141 (12507). — С. 5.
- Спорт // Діло. — 1936. — 11 лютого. — № 32 (14280). — С. 7.
- Бадяк В. Мартиролог Львівської національної академії мистецтв // Вісник Львівської національної академії мистецтв. — 2008. — № 19. — С. 397—398. — ISSN 0236-4832.
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 164. — .
- Космолінська Н. Нагірні, Леви: історія одного врятованого архіву // Поступ. — 2000. — 29 вересня. — № 161 (605).
- Добрий початок // Діло. — 1923. — 8 вересня. — № 127 (10008). — С. 2.
- Тимофієнко В. І. Нагірний Євген Васильович // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть: Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ (Головне управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації), 1999. — 477 с. — .
- Нагірні, Леви: Історія родини. Збірник / упор. Христина Лев, Наталка Філевич. — Львів, 2000. — С. 137.
- Федорців Ф. Наш літній осередок. Один день у Черчі // Діло. — 1929. — 21 червня. — № 126 (11477). — С. 2.
- Богданова Ю., Харитонова А. Особливості житлової забудови дільниці «Новий світ» у Львові у період між двома світовими війнами // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Збірник наукових праць. — 2008. — № 1. — С. 288.
- Харчук Х. Історико-меморіяльні поховання на Янівському цвинтарі у Львові наприкінці XIX—XX століть // Вісник НТШ. — № 46. — 2012. — С. 53. — ISSN 1563-3977.
- Cielątkowska R., Onyszczenko-Szwec L. Detal architektury mieszkaniowej Lwowa XIX—XX wieku. — Gdańsk: Zakład Poligrafii Politechniki Gdańskiej, 2006. — S. 230. — . (пол.)
- Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 328. — .
- Росте Український Шпиталь! Реферат директора Народньої Лічниці, д-ра Тита Бурачинського, на пресовій конференції 7. Ц. М. (Докінчення) // Діло. — 1935. — 10 квітня. — № 94 (13992). — С. 4; Бурачинський Т. Непопулярна справа народного здоровля! // Діло. — 1937. — 1 травня. — № 95 (14638). — С. 21—22.
- Слободян В. М. Церкви України, 1998.
- Німчук І. За Сяном. З поїздки по Лежайському деканаті // Діло. — 1932. — 28 серпня. — № 190 (13138). — С. 2.
- Посвячення церкви в Ямельній // Діло. — 1934. — 19 липня. — № 188 (13733). — С. 5.
- Велике свято у Знесінні // Діло. — 1935. — 4 листопада. — № 295 (14192). — С. 1.
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 552. — .
- Грицюк Л. Історія та сучасні реалії проєкту церкви на Богданівці у Львові архітектора Євгена Нагірного // Містобудування та територіальне планування: наук.-техн. зб. / Київський національний університет будівництва і архітектури, Спілка урбаністів України. — 2012. — 43. — С. 94—99. — ISSN 2076—815Х.
- Вуйцик В., Івасейко С., Слободян В. Українські церкви Бродівського району. Ілюстрований каталог. — Львів : Місіонер, 2000. — С. 19—20. — (Українські церкви Львівщини) — .
- Великі Мокряни. Церква Воздвиження Чесного Хреста (1937). decerkva.org.ua. Дерев'яні Церкви Західної України. оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
- Батькова рука: земна й духовна ниви отця Олександра Содомори. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2014. — С. 163. — .
Джерела
- Нагірні, Леви: Історія родини. Збірник / упор. Христина Лев, Наталка Філевич. — Львів, 2000.
- Грицюк Л. С. Творча спадщина Євгена Нагірного та її значення для розвитку архітектури України: Автореф. дис. канд. архітектури: 18.00.01 / Нац. університет «Львів. політехніка». — Львів, 2004. — 24 с.
- Словник митців-педагогів України та з України у світі (1850—1950-і рр.). — Львів: Українські технології, 2002. — С. 69.
- Слободян В. М. Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів, 1998. — 863 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nagirnij Yevge n Vasi lovich Nagi rnij 13 serpnya 1885 Rudne 8 chervnya 1951 Lviv ukrayinskij arhitektor sin Vasilya Nagirnogo 1912 roci zakinchiv arhitekturnij fakultet Lvivskoyi politehniki Yevgen NagirnijNarodzhennya13 serpnya 1885 1885 08 13 RudneSmert8 chervnya 1951 1951 06 08 65 rokiv Lviv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaLichakivskij cvintar 1 NavchannyaNacionalnij universitet Lvivska politehnika DiyalnistarhitektorPracya v mistahLvivArhitekturnij stilistorizm modern funkcionalizmBatkoVasil Nagirnij Nagirnij Yevgen Vasilovich u Vikishovishi Pracyuvav u Lvovi na pochatku XX stolittya spochatku razom z batkom Vikoristovuvav rizni stilovi formi neobaroko neoromaniku neovizantijski tosho i funkcionalizmu u 1920 30 h rokah pri proyektuvanni derev yanih hramiv perevazhno rozvivav tradiciyi bojkivskoyi shkoli ZhittyepisYevgen Nagirnij Foto kincya 90 h rokiv XIX st Narodivsya u seli Rudne bilya Lvova u rodini arhitektora i gromadskogo diyacha Vasilya Nagirnogo Pislya zakinchennya gimnaziyi u 1903 roci vstupiv na arhitekturnij fakultet Lvivskoyi politehniki Prote nezabarom jogo yak aktivnogo borcya za ukrayinskij universitet zaareshtuvala avstrijska policiya Pislya zvilnennya vin prodovzhiv navchannya i v 1912 roci zakinchiv politehniku Virishalnij vpliv na formuvannya Yevgena Nagirnogo yak arhitektora mali profesor Ivan Levinskij ta arhitektor Vavzhinec Dajchak u chiyih tvorchih majsternyah vin stazhuvavsya Zgodom na tvorchi poglyadi sina bezposeredno vplinuv sam batko u proyektno budivelnomu byuro yakogo pracyuvav Yevgen Nagirnij Yihnyu tvorchu spivpracyu perervala Persha svitova vijna potim u 1915 roci drugij aresht i zaslannya Yevgena cogo razu rosijskim samoderzhavstvom sho zahopilo Lviv Povernuvshis iz zaslannya arhitektor zajmayetsya vidbudovoyu zrujnovanih sporud u m Dolina Pislya smerti batka ta molodoyi druzhini z malenkoyu donechkoyu na rukah povernuvsya do Lvova U 1922 roci zasnuvav vlasne arhitekturne byuro yake do 1940 roku diyalo na ploshi Rinok Chlen Ukrayinskogo tehnichnogo tovaristva 1930 roku obranij golovoyu tovaristva Chlen a u 1936 roci golova Sportivnogo tovaristva Ukrayina U 1939 roci pislya vklyuchennya Zahidnoyi Ukrayini do skladu URSR Ye Nagirnij razom z Mikoloyu Mikuloyu stvoriv Lvivsku organizaciyu Spilki arhitektoriv Ukrayini U chasi nimeckoyi okupaciyi ocholyuvav Derzhavnu promislovu shkolu Piznishe znovu yak chlen spilki do kincya zhittya vikonuvav funkciyi zastupnika golovi keruvav sekciyeyu ohoroni pam yatok arhitekturi u Lvivskomu oblvikonkomi vikladav u Politehnichnomu instituti a z 1947 roku i u Lvivskomu derzhavnomu instituti prikladnogo i dekorativnogo mistectva Pomer Yevgen Nagirnij 8 lipnya 1951 roku zalishivshi ponad 500 sproyektovanih i blizko 300 pobudovanih ob yektiv Pohovanij na Lichakivskomu cvintari poruch iz batkom na poli 5 1975 roku pocinovuvachi tvorchosti Yevgena Nagirnogo pidgotuvali vistavku prisvyachenu do 90 littya vid dnya narodzhennya Odnak kompartijna nomenklatura ne dala dozvolu na ekspoziciyu navit za umovi viluchennya z neyi usih proyektiv kultovih sporud Simejnij arhivNaprikinci 1980 h rokiv pislya smerti drugoyi druzhini arhitektora Josifi Flyanch yaka ne zalishila zapovitu osobistij arhiv Nagirnih planuvali vivezti na smittya Ta comu zavadiv direktor Lvivskoyi galereyi mistectv Boris Voznickij Vsi voni buli peredani galereyi Rozrizneni dokumenti opracovano spivrobitniceyu galereyi Nataliyeyu Filevich Z yasuvalosya sho avtorom chastini dokumentiv buv cholovik donki Nagirnogo Vasil Lev zamovchuvanij u radyanskij chas movoznavec slavist istorik literaturi 2000 roku organizovano vistavku Nagirni Levi istoriya odnogo vryatovanogo arhivu ta vidano drukom zbirku statej spogadiv naukovih rozvidok ta arhivnih materialiv SporudiBudivlya Drogobickoyi ukrayinskoyi gimnaziyi imeni Ivana Franka Cerkva svyatogo Andriya Klepariv Cerkva Svyatogo Mikolaya Busk Cerkva u s Verin 1932 r Cerkva u s Budiliv 1912 r cerkva u s Bircha 1924 1939 rr Kerivnictvo sporudzhennyam shkoli UPT na 15 u Lvovi zaversheno 1923 Budinok Ridnoyi shkoli imeni Tarasa Shevchenka na vulici Kocyubinskogo 23 u Lvovi 1924 1928 rr Villa rodini Sternyukiv u Grebenovi 1928 Budinok sanatoriyu v s Cherche Ivano Frankivskogo rajonu 1929 Zhitlovij budinok na vulici Rudnickogo 54 1930 193 rr Restavraciya zhitlovogo budinku u Lvovi na vulici Ruskij 10 1932 r Proyekt uporyadkuvannya cvintarya strilciv UGA na Yanivskomu cvintari pole 38 Realizovanij 1933 roku Kooperativoyu inzhinirskih robit pid kerivnictvom inzhenera Andriya Pyaseckogo Zhitlovij budinok na u Lvovi 1935 Dvopoverhova kam yanicya pri vulici Levickogo 120 u Lvovi 1936 Proyekt shpitalyu Narodna lichnicya na ninishnij vulici Ozarkevicha 4 u Lvovi Sporudzhennyam keruvav Oleksandr Pezhanskij 1934 rik Budivlya Drogobickoyi ukrayinskoyi gimnaziyi imeni Ivana Franka Villa na vulici Galickij 26 u Vinnikah Budinok na vulici Mickevicha 2 u Drogobichi zberigsya u perebudovanomu viglyadi Murovani cerkvi Cerkva sv Andriya Pervozvannogo na vul Varshavskij 1924 1931 rr za proyektom S Timoshenka 1922 r Cerkva u m Kosiv na Ivano Frankivshini 1925 r Cerkva Pokrova Presvyatoyi Bogorodici u s Bishki na Ternopilshini 1938 r Cerkva sv Josafata u s Potik Kozivska OTG na Ternopilshini 1938 r Cerkva sv Mihajla u m Pidgirci na Lvivshini 1926 r Vidbudova poshkodzhenoyi pozhezheyu cerkvi sv ap Petra i Pavla u Komarnomu Vikonana u 1927 1929 rokah Cerkva sv Dmitra u s Vipiski na Lvivshini 1929 r Cerkva sv Mikoli u m Busk na Lvivshini 1930 r Cerkva sv Ioana Predtechi u s Kolbayevichi na Lvivshini 1927 1932 rr Cerkva sv Paraskevi u s Budiliv na Lvivshini 1932 r Cerkva sv Mihajla u s Verin na Lvivshini 1932 r Proyekt cerkvi v seli Tarnavka Lancutskogo povitu stvorenij ne piznishe 1932 roku Cerkva sv Mihajla v s Yamelnya 1934 r Proyekt cerkvi i pritulku na Znesinni teper miscevist Lvova 1935 r Ne buv realizovanij Cerkva u s Delyatin na Ivano Frankivshini 1935 r Cerkva sv Onufriya u s Dobrotvir na Lvivshini 1935 r Cerkva v s Bikiv Mostiskogo rajonu Pervinnij proyekt avtorstva Yakova Rudnickogo dvichi vidhilyavsya vladoyu u 1928 i 1935 rokah Yevgen Nagirnij modifikuvav jogo i realizuvav do 1936 roku Cerkva Soboru Sv Ivana Hrestitelya u s Gayi na Lvivshini Dizajn 1928 r zavershennya budivnictva 1936 rik Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u m Stebniku na Lvivshini 1938 r Cerkva sv Mikoli u m Krakovec na Lvivshini 1938 r Cerkva na vul Mironyuka u Lvovi Proyekt neovizantijskoyi cerkvi u Lvovi v miscevosti Bogdanivka 1930 ti ne realizovana Derev yani cerkvi Cerkva Vvedennya Presvyatoyi Bogorodici v s Dubshari Kaluskogo rajonu na Ivano Frankivshini 1924 r Cerkva Vvedennya Bogorodici v s Ortinichi Drogobickogo rajonu na Lvivshini 1925 r Cerkva sv Mikoli v s Nizhnij Strutin Kaluskogo rajonu na Ivano Frankivshini 1926 r Cerkva Voskresinnya Gospodnogo v s Stari Bogorodchani Bogorodchanskogo rajonu z s Zariche na Ivano Frankivshini 1926 r Cerkva sv Paraskevi v s Fitkiv Nadvirnyanskogo rajonu na Ivano Frankivshini 1928 r Odnobanna bojkivskogo tipu cerkva Soboru sv Ivana Hrestitelya v s Dnistrik Sambirskogo rajonu na Lvivshini z s Goloveckij 1929 r P yatibanna bojkivskogo tipu Voznesenska cerkva v s Bagnuvate Sambirskogo rajonu na Lvivshini 1929 r Mikolayivska cerkva v s Oryavchiku na Lvivshini 1930 r Odnobanna z dvoma lihtaryami cerkva bojkivskogo tipu v s Oryavchik Strijskogo rajonu na Lvivshini 1930 r Tribanna bojkivskogo tipu cerkva sv Ivana Hrestitelya u s Viciv Sambirskogo rajonu na Lvivshini 1931 r teslya V Stelmah Cerkva svyatoyi Paraskevi v s Berlin 1933 r majstri batko i sin Litovinski zi Shurovich Hreshata u plani p yativerha z granchastim vivtarem i dvoma simetrichnimi riznicyami Mihajlivska cerkva v s Krasne Turkivskogo rajonu na Lvivshini 1933 r Cerkva sv Ivana Bogoslova v s Dub ye Brodivskogo rajonu na Lvivshini 1933 r P yatibanna cerkva bojkivskogo tipu v s Krasnomu na Lvivshini 1933 r Rekonstrukciya cerkvi v s Lyubelya 1934 r Cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta v s Veliki Mokryani Yavorivskogo rajonu na Lvivshini 1937 r Cerkva Sv Trijci v m Kosovi na Stanislavshini 30 i roki Odnoverha cvintarna cerkva sv Yuriya bojkivskogo tipu u s Verhnye Sinovidne Strijskogo rajonu na Lvivshini 1930 i roki Cerkva Preobrazhennya Gospodnogo v s Viriv Lvivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 1939 r Harakteristika tvorchostiCerkva u s Vipiski 1929 r Cerkva Preobrazhennya Gospodnogo PCU 1939 r z dzviniceyu sela Viriv Rozvivav klasicistichni tendenciyi u napryamkah neoklasicizmu ta Tradiciyi narodnoyi arhitekturi znajshli svoye vidobrazhennya v rozvitku ta u rozrobci neorosijskih tendencij Nacionalnij stil Nagirnij rozvivav u nastupnih napryamkah ukrayinskij modern ta ukrayinske neobaroko Osnovnim dzherelom dlya nasliduvannya stala spadshina dobi kozackogo baroko Neobhidno vidiliti dva etapi tvorchogo poshuku stilistichnih napryamkiv dlya murovanogo sakralnogo budivnictva do 1914 r i mizhvoyenni roki Na pershomu etapi viraznimi buli neorosijski tendenciyi sho vidobrazheno u kilkoh proyektah Budivnictvo cerkov z vikoristannyam klasichnih ordernih kompozicij harakterne yak dlya pershogo tak i dlya drugogo etapu Okrim togo dlya pershogo etapu proyektuvannya harakternij eklektizm zvernennya vidrazu do kilkoh arhitekturnih praobraziv nadmirne vikoristannya arhitekturnih detalej ta ozdoblennya Na drugomu etapi praktichno ne zustrichayutsya sporudi z vikoristannyam form rosijskoyi sakralnoyi arhitekturi Poshuki ukrayinskogo nacionalnogo stilyu pererostayut u dva potuzhni napryamki ukrayinskij modern ta ukrayinske neobaroko Dlya drugogo etapu harakternij bilsh vivazhenij vibir stilistichnih prototipiv eklektichnist maye ne nastilki yaskravo virazhenij harakter arhitektor vse ridshe vikoristovuye v proyektah arhitekturni detali ta motivi bilshe znachennya nadayetsya garmoniyi ta estetici zagalnogo arhitekturnogo obrazu Vazhlivoyu risoyu tvorchosti Yevgena Nagirnogo bulo pragnennya poyednati osoblivosti nacionalnoyi spadshini z nadbannyam progresivnoyi svitovoyi dumki dlya togo shob dosyagnuti yednosti narodnogo ta mizhnarodnogo spokonvichnogo i novitnogo Nacionalni tradiciyi buli pereosmisleni zgidno iz stilistichnimi upodobannyami novogo chasu Voni buli rozvinuti ta onovleni spryamovani na probudzhennya nacionalnoyi svidomosti narodu pidnesennya jogo duhovnih nadban PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 157 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Z zhittya nashih ustanov Dilo 1930 28 chervnya 141 12507 S 5 Sport Dilo 1936 11 lyutogo 32 14280 S 7 Badyak V Martirolog Lvivskoyi nacionalnoyi akademiyi mistectv Visnik Lvivskoyi nacionalnoyi akademiyi mistectv 2008 19 S 397 398 ISSN 0236 4832 Krisa L Figol R Lichakivskij nekropol Lviv 2006 S 164 ISBN 966 8955 00 5 Kosmolinska N Nagirni Levi istoriya odnogo vryatovanogo arhivu Postup 2000 29 veresnya 161 605 Dobrij pochatok Dilo 1923 8 veresnya 127 10008 S 2 Timofiyenko V I Nagirnij Yevgen Vasilovich Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku XX stolit Biografichnij dovidnik K NDITIAM Golovne upravlinnya mistobuduvannya ta arhitekturi Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi 1999 477 s ISBN 966 7452 16 6 Nagirni Levi Istoriya rodini Zbirnik upor Hristina Lev Natalka Filevich Lviv 2000 S 137 Fedorciv F Nash litnij oseredok Odin den u Cherchi Dilo 1929 21 chervnya 126 11477 S 2 Bogdanova Yu Haritonova A Osoblivosti zhitlovoyi zabudovi dilnici Novij svit u Lvovi u period mizh dvoma svitovimi vijnami Tradiciyi ta novaciyi u vishij arhitekturno hudozhnij osviti Zbirnik naukovih prac 2008 1 S 288 Harchuk H Istoriko memoriyalni pohovannya na Yanivskomu cvintari u Lvovi naprikinci XIX XX stolit Visnik NTSh 46 2012 S 53 ISSN 1563 3977 Cielatkowska R Onyszczenko Szwec L Detal architektury mieszkaniowej Lwowa XIX XX wieku Gdansk Zaklad Poligrafii Politechniki Gdanskiej 2006 S 230 ISBN 83 197748 4 8 pol Melnik I Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti korolivskogo stolichnogo mista Galichini Lviv Centr Yevropi 2008 S 328 ISBN 978 966 7022 79 2 Roste Ukrayinskij Shpital Referat direktora Narodnoyi Lichnici d ra Tita Burachinskogo na presovij konferenciyi 7 C M Dokinchennya Dilo 1935 10 kvitnya 94 13992 S 4 Burachinskij T Nepopulyarna sprava narodnogo zdorovlya Dilo 1937 1 travnya 95 14638 S 21 22 Slobodyan V M Cerkvi Ukrayini 1998 Nimchuk I Za Syanom Z poyizdki po Lezhajskomu dekanati Dilo 1932 28 serpnya 190 13138 S 2 Posvyachennya cerkvi v Yamelnij Dilo 1934 19 lipnya 188 13733 S 5 Velike svyato u Znesinni Dilo 1935 4 listopada 295 14192 S 1 Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 S 552 ISBN 978 966 7022 77 8 Gricyuk L Istoriya ta suchasni realiyi proyektu cerkvi na Bogdanivci u Lvovi arhitektora Yevgena Nagirnogo Mistobuduvannya ta teritorialne planuvannya nauk tehn zb Kiyivskij nacionalnij universitet budivnictva i arhitekturi Spilka urbanistiv Ukrayini 2012 43 S 94 99 ISSN 2076 815H Vujcik V Ivasejko S Slobodyan V Ukrayinski cerkvi Brodivskogo rajonu Ilyustrovanij katalog Lviv Misioner 2000 S 19 20 Ukrayinski cerkvi Lvivshini ISBN 966 7086 63 1 Veliki Mokryani Cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta 1937 decerkva org ua Derev yani Cerkvi Zahidnoyi Ukrayini originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 15 travnya 2021 Batkova ruka zemna j duhovna nivi otcya Oleksandra Sodomori Lviv Vidavnictvo Lvivskoyi politehniki 2014 S 163 ISBN 978 617 607 651 3 DzherelaNagirni Levi Istoriya rodini Zbirnik upor Hristina Lev Natalka Filevich Lviv 2000 Gricyuk L S Tvorcha spadshina Yevgena Nagirnogo ta yiyi znachennya dlya rozvitku arhitekturi Ukrayini Avtoref dis kand arhitekturi 18 00 01 Nac universitet Lviv politehnika Lviv 2004 24 s Slovnik mitciv pedagogiv Ukrayini ta z Ukrayini u sviti 1850 1950 i rr Lviv Ukrayinski tehnologiyi 2002 S 69 Slobodyan V M Cerkvi Ukrayini Peremiska yeparhiya Lviv 1998 863 s ISBN 966 02 0362 4