Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Північна Буковина кліматом, природою й побутом населення споріднена з Галичинам. Північним кордоном її є річка Дністер від місцевості Городниці аж до Онут. На заході межує з Івано-Франківською областю аж до річки Прут і далі до місцевостей Мілієве та Іспас. Звідсіля границя йде рівнобіжно до течії Дністра через місцевості Карапчів на південь від м. Чернівці аж до Новоселиці. Рельєф північної Буковини рівнинний, а на півдні — горбкуватий.
У давнину Буковину заселяли тиверці, що їх за князя Олега приєднали до Київської Русі. Після її занепаду у XIII ст. Буковина належала до Галицько-Волинського князівства. З кін. XIV ст. Буковина була приєднана до Молдавського князівства. У 1772 р. була приєднана до Австро-Угорщини. В 1849 Буковина була відокремлена авст. урядом від Галичини, та отримала статус - герцогство Буковина. В Буковині було п'ять міст: Чернівці, Серет, Кимполунг (Довгі поля), Сочава, Радівці і 19 менших містечок.
Довгі століття відокремлення від українських земель не змінили мови й побуту населення, вони такі як і у сусідів подолян. Одначе одяг буковинців має певні відмінності. Він зберіг до теперішніх часів деякі ознаки візантійського орнаменту. Буковинці в північній частині є продовженням подолян, а в південній гористій нічим не відрізняються від галицьких гуцулів.
Жителів Буковини умовно поділяли на подолян — мешканців рівнини, які себе русняками або русиними називали і гуцулів — гірських русинів, які себе називали русинами. В мові і традиціях вони мають мало відмінностей і тому гуцулів також називали русинами (в широкому значені слова). Буковинські гуцули мають певні відмінності від галицьких гуцулів (біля Коломиї), насамперед відмінності полягають в релігії. Буковинські переважно православної віри, а галицькі греко-католицької. Межа між ними проходить долиною Черемошу, Білого Черемошу, Перкалабою. Відміни є також і в одязі. Так галицькі гуцулки носять дві запаски, а буковинські обгортку. Також галицькі гуцулки носять та дві окремі шерстяні штанини. Межа між буковинськими гуцулами та русняками проходить долиною Серету. Межа між румунами пролягає по верхній долині р. Сучави. Південна межа проходила по лівому березі р. Бродіна.
Чоловічий стрій
Чоловіча сорочка
Сорочка була на спині гладка, без зборів та коміра. Крій такої сорочки надзвичайно простий.
Швея брала полотно , складала його пополовині на потрібну довжину. Тоді посередині робила розріз поперек (на шию) і невеликий розріз повздовж полотна. Ці розрізи обшивалися складеною вдвоє смужкою полотна -- обшивкою. Перший розріз був замість коміра, другий -- пазуха. Потім з половини полотна викроювала рукави. Внизу до сорочки пришивались два клини з обох сторін сорочки. І під рукавами пришивались два невеличкі клини. Вишивали таку сорочку по швах на плечах, обшивках, краї пазухи, рукавів та подолку. Для вишивки брали червоні або сині бавовняні нитки, рідше вишивали чорним або зеленим шовком.
Буковинські подоляни носили вишиту сорочку з широкими відкритими рукавами, яка спереду мала защіпку. На вишиванку одягали розшиту цурканку (кожушок без рукавів) і на цурканку одягали довгий вовняний сердак (переважно чорний або бурий) з вовняними ґудзиками та зашпенками на грудях . Вузькі штани (портяниці) носили з білосніжного лляного полотна влітку і взимку поверх цих штанів з чорної, білої або червоної шерті — гачі. На ногах носили високі чоботи з загостреними або притятими носами, черевики на шнурівках, прикрашені зверху ремінцями та китицями, та влітку постоли. Взимку чоловіки під сердаком носили ще й великі кожухи. А зверху на сердак одягали білі вовняні плащі з ковпаками на плечах (манта). Такий самий одяг носили в околицях Пруту та Дністра, за винятком капелюхів, які тут були нижчими з круглим днищем та фетрові чорні .
Парубки з Нижнього Черемошу прикрашали влітку голову високим плетеним з соломи капелюхом, з павичевим чи півнячим пір'ям, а також стрічками чи плетеними герданами, взимку носили хутряні шапки (кучма, шапка, капуца).
Жіночий стрій
Турпан -- святкова шовкова хустка, яку складали та пов'язували зверху по намітці.
Карабуля -- висока шапочка без дна, зроблена з цупкого картону, обшита матерією та красиво оздоблена. До карабулі причіпляли також пучки шокової трави, яка росла на руді.
Горботка -- ткали ткачі з тонкої вовни у формі прямокутника, ззаді була одної фарби, а спереду горботка мала поздовжні вузькі смуги та широкі поперечні внизу.
Жінки носили влітку довгу, вишиту на грудях, плечиках та рукавах, сорочку з широкими відкритими або закритими рукавами. По сорочці носили темну або руду шерстяну обгортку (горботку) з двома пришитими до неї різнокольоровими поясками, на свята одягали червоно — синю фоту (ріклю). Зверху пов'язували широку різнокольорову крайку і по крайці вузький вовняний поясок (баюрок) (один або два). По сорочці одягали цурканку, як у чоловіків, та по цурканці бурий або чорний сердак як у чоловіків. На ногах носили черевики або чоботи. Заміжні жінки носили високу керпу, по якій пов'язували ручник. Дівчата та молодиці пов'язували ще керпу кругом, вузько складеними кольоровими хустками - турпанами. На свята та в неділю дівчата носили на голові вінки.
Зимою буковинські подолянки одягали крім цурканок, сердаків та мант ще й великі кожухи, які були оздоблені (писані) шерстяними червоними нашивками та дармовисами на шкіряних шнурках. Дівчата та молодиці носили також і довгі кожухи, які мали ще й аплікації з шовку та були краще оздоблені. Такі кожухи дівчата та парубки одягали також і на весілля. На голові взимку носили кольорові або білі хустки .
На голові дівчата носили вінці, які самі виготовляли зі скляних намист, коди, штучних квітів, павлиного пір'я (карабулі) тощо. Такі вінці носили тільки дорослі дівчата. До церкви та на свята чи в місто замість цурканки дівчата одягали шовкові напівкожушки (коцовейки), а замість обгортки — шовкові обгортки (фота). Дівчата носили сніжно-білі до кісточок сорочки, вишиті шерстю на пазусі та на рукавах . По сорочці одягали оздоблену цурканку, яка в залежності від місцевості могла бути різної довжини. Шию прикрашали скляними оздобами, коралями, монетами (згарда, салба). На вухах носили мосяжні або срібні кільця (ковтки). На руках носили срібні або мосяжні перстені. На пояс завішували складену хустку. На ногах носили чорні, червоні та жовті чоботи або черевики.
Буковинські гуцули
Буковинські гуцули носили коротшу сорочку з рукавами на манжеті. Під сорочку одягали білі портяниці, по сорочці носили вузький ремінець або широкий шкіряний пас (черес) з ґудзиками з месінгу, по сорочці носили також кептарик,a по кептарику одягали широкий короткий бурий сердак з вовняними ґудзиками та зашпенками на грудях. На ногах носили чоботи або постоли з притятими носами без прикрас. На голові носили вовняний або солом'яний капелюх (кресаня) з вузькими полями. Зимою чоловіки носили поверх портяних штанів, сині або червоні шерстяні штани (гачі). На ногах носили постоли з вовняними капцями. На голові носили шапки, кучми або капузи. Під сердак одягали великі кожухи і по сердаку одягали манти з колпаками. Гуцульські парубки прикрашали капелюхи мосяжними бляшками та китицями.
Буковинські гуцулки носили влітку коротшу ніж у подолянок, вишиту на плечиках сорочку з рукавами на манжетах. Поверху сорочку обгортали вовняною рудою або червоною опинкою. Або носили також дві запаска, які пов'язували вузькими різнокольоровими попружками. Опинки пов'язували зверху широким поясом та зверху по широкому ще й вузьким, як подолянки. По сорочці одягали кептар і по кептарі бурий сердак, як у чоловіків. На ногах носили чоботи та постоли, як у чоловіків. На голові жінки носили білі перемітки та різнокольорові хустки. Дівчата носили на голові білі рантухи, прикрашені галонами та різнокольорові хустки-турпани, вовняні коцики з ниток та штучні квіти. Зимою буковинські гуцулки носили кептарики, сердаки, манти. На ногах зимою носили вовняні напівштани (підколіниці). Довгих кожухів, коцовейок та фот дівчата гуцулки не носили. В загальному подолянки одягалися пишніше та краще за гуцулок. Шию гуцулки та буковинські подолянки прикрашали блискітками, пацьорками, цятками (скляними), салбами та згардами, биндами, кодками, ланцюжками, герданами. Гуцулки та гуцули носили на руках тоненькі мосяжні ланцюжки --ретязи.
Через плече гуцули та подоляни носили полотняні сумки (дзьобенки) або шкіряні торбинки з мосяжними ґудзиками. Подоляни носили в руках палицю, а гуцули носили в руках малі залізні або мосяжні топірці.
Посилання
Буковинський стрій. Головні убори
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Буковинський стрій |
Література
- Григорий Купчанко, Буковина и её русские жители, Вена,1895.
- Ярослава Кожолянко. Буковинський традиційний одяг. Чернівці-Саскатун, 1994. [ 31 травня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichna Bukovina klimatom prirodoyu j pobutom naselennya sporidnena z Galichinam Pivnichnim kordonom yiyi ye richka Dnister vid miscevosti Gorodnici azh do Onut Na zahodi mezhuye z Ivano Frankivskoyu oblastyu azh do richki Prut i dali do miscevostej Miliyeve ta Ispas Zvidsilya granicya jde rivnobizhno do techiyi Dnistra cherez miscevosti Karapchiv na pivden vid m Chernivci azh do Novoselici Relyef pivnichnoyi Bukovini rivninnij a na pivdni gorbkuvatij U davninu Bukovinu zaselyali tiverci sho yih za knyazya Olega priyednali do Kiyivskoyi Rusi Pislya yiyi zanepadu u XIII st Bukovina nalezhala do Galicko Volinskogo knyazivstva Z kin XIV st Bukovina bula priyednana do Moldavskogo knyazivstva U 1772 r bula priyednana do Avstro Ugorshini V 1849 Bukovina bula vidokremlena avst uryadom vid Galichini ta otrimala status gercogstvo Bukovina V Bukovini bulo p yat mist Chernivci Seret Kimpolung Dovgi polya Sochava Radivci i 19 menshih mistechok Dovgi stolittya vidokremlennya vid ukrayinskih zemel ne zminili movi j pobutu naselennya voni taki yak i u susidiv podolyan Odnache odyag bukovinciv maye pevni vidminnosti Vin zberig do teperishnih chasiv deyaki oznaki vizantijskogo ornamentu Bukovinci v pivnichnij chastini ye prodovzhennyam podolyan a v pivdennij goristij nichim ne vidriznyayutsya vid galickih guculiv Zhiteliv Bukovini umovno podilyali na podolyan meshkanciv rivnini yaki sebe rusnyakami abo rusinimi nazivali i guculiv girskih rusiniv yaki sebe nazivali rusinami V movi i tradiciyah voni mayut malo vidminnostej i tomu guculiv takozh nazivali rusinami v shirokomu znacheni slova Bukovinski guculi mayut pevni vidminnosti vid galickih guculiv bilya Kolomiyi nasampered vidminnosti polyagayut v religiyi Bukovinski perevazhno pravoslavnoyi viri a galicki greko katolickoyi Mezha mizh nimi prohodit dolinoyu Cheremoshu Bilogo Cheremoshu Perkalaboyu Vidmini ye takozh i v odyazi Tak galicki guculki nosyat dvi zapaski a bukovinski obgortku Takozh galicki guculki nosyat ta dvi okremi sherstyani shtanini Mezha mizh bukovinskimi guculami ta rusnyakami prohodit dolinoyu Seretu Mezha mizh rumunami prolyagaye po verhnij dolini r Suchavi Pivdenna mezha prohodila po livomu berezi r Brodina Cholovichij strijCholovicha sorochka Sorochka bula na spini gladka bez zboriv ta komira Krij takoyi sorochki nadzvichajno prostij Shveya brala polotno skladala jogo popolovini na potribnu dovzhinu Todi poseredini robila rozriz poperek na shiyu i nevelikij rozriz povzdovzh polotna Ci rozrizi obshivalisya skladenoyu vdvoye smuzhkoyu polotna obshivkoyu Pershij rozriz buv zamist komira drugij pazuha Potim z polovini polotna vikroyuvala rukavi Vnizu do sorochki prishivalis dva klini z oboh storin sorochki I pid rukavami prishivalis dva nevelichki klini Vishivali taku sorochku po shvah na plechah obshivkah krayi pazuhi rukaviv ta podolku Dlya vishivki brali chervoni abo sini bavovnyani nitki ridshe vishivali chornim abo zelenim shovkom Bukovinski podolyani nosili vishitu sorochku z shirokimi vidkritimi rukavami yaka speredu mala zashipku Na vishivanku odyagali rozshitu curkanku kozhushok bez rukaviv i na curkanku odyagali dovgij vovnyanij serdak perevazhno chornij abo burij z vovnyanimi gudzikami ta zashpenkami na grudyah Vuzki shtani portyanici nosili z bilosnizhnogo llyanogo polotna vlitku i vzimku poverh cih shtaniv z chornoyi biloyi abo chervonoyi sherti gachi Na nogah nosili visoki choboti z zagostrenimi abo prityatimi nosami chereviki na shnurivkah prikrasheni zverhu remincyami ta kiticyami ta vlitku postoli Vzimku choloviki pid serdakom nosili she j veliki kozhuhi A zverhu na serdak odyagali bili vovnyani plashi z kovpakami na plechah manta Takij samij odyag nosili v okolicyah Prutu ta Dnistra za vinyatkom kapelyuhiv yaki tut buli nizhchimi z kruglim dnishem ta fetrovi chorni Parubki z Nizhnogo Cheremoshu prikrashali vlitku golovu visokim pletenim z solomi kapelyuhom z pavichevim chi pivnyachim pir yam a takozh strichkami chi pletenimi gerdanami vzimku nosili hutryani shapki kuchma shapka kapuca Zhinochij strijTurpan svyatkova shovkova hustka yaku skladali ta pov yazuvali zverhu po namitci Karabulya visoka shapochka bez dna zroblena z cupkogo kartonu obshita materiyeyu ta krasivo ozdoblena Do karabuli prichiplyali takozh puchki shokovoyi travi yaka rosla na rudi Gorbotka tkali tkachi z tonkoyi vovni u formi pryamokutnika zzadi bula odnoyi farbi a speredu gorbotka mala pozdovzhni vuzki smugi ta shiroki poperechni vnizu Zhinki nosili vlitku dovgu vishitu na grudyah plechikah ta rukavah sorochku z shirokimi vidkritimi abo zakritimi rukavami Po sorochci nosili temnu abo rudu sherstyanu obgortku gorbotku z dvoma prishitimi do neyi riznokolorovimi poyaskami na svyata odyagali chervono sinyu fotu riklyu Zverhu pov yazuvali shiroku riznokolorovu krajku i po krajci vuzkij vovnyanij poyasok bayurok odin abo dva Po sorochci odyagali curkanku yak u cholovikiv ta po curkanci burij abo chornij serdak yak u cholovikiv Na nogah nosili chereviki abo choboti Zamizhni zhinki nosili visoku kerpu po yakij pov yazuvali ruchnik Divchata ta molodici pov yazuvali she kerpu krugom vuzko skladenimi kolorovimi hustkami turpanami Na svyata ta v nedilyu divchata nosili na golovi vinki Zimoyu bukovinski podolyanki odyagali krim curkanok serdakiv ta mant she j veliki kozhuhi yaki buli ozdobleni pisani sherstyanimi chervonimi nashivkami ta darmovisami na shkiryanih shnurkah Divchata ta molodici nosili takozh i dovgi kozhuhi yaki mali she j aplikaciyi z shovku ta buli krashe ozdobleni Taki kozhuhi divchata ta parubki odyagali takozh i na vesillya Na golovi vzimku nosili kolorovi abo bili hustki Na golovi divchata nosili vinci yaki sami vigotovlyali zi sklyanih namist kodi shtuchnih kvitiv pavlinogo pir ya karabuli tosho Taki vinci nosili tilki dorosli divchata Do cerkvi ta na svyata chi v misto zamist curkanki divchata odyagali shovkovi napivkozhushki kocovejki a zamist obgortki shovkovi obgortki fota Divchata nosili snizhno bili do kistochok sorochki vishiti sherstyu na pazusi ta na rukavah Po sorochci odyagali ozdoblenu curkanku yaka v zalezhnosti vid miscevosti mogla buti riznoyi dovzhini Shiyu prikrashali sklyanimi ozdobami koralyami monetami zgarda salba Na vuhah nosili mosyazhni abo sribni kilcya kovtki Na rukah nosili sribni abo mosyazhni persteni Na poyas zavishuvali skladenu hustku Na nogah nosili chorni chervoni ta zhovti choboti abo chereviki Bukovinski guculiDokladnishe Guculskij strij Bukovinski guculi nosili korotshu sorochku z rukavami na manzheti Pid sorochku odyagali bili portyanici po sorochci nosili vuzkij reminec abo shirokij shkiryanij pas cheres z gudzikami z mesingu po sorochci nosili takozh keptarik a po keptariku odyagali shirokij korotkij burij serdak z vovnyanimi gudzikami ta zashpenkami na grudyah Na nogah nosili choboti abo postoli z prityatimi nosami bez prikras Na golovi nosili vovnyanij abo solom yanij kapelyuh kresanya z vuzkimi polyami Zimoyu choloviki nosili poverh portyanih shtaniv sini abo chervoni sherstyani shtani gachi Na nogah nosili postoli z vovnyanimi kapcyami Na golovi nosili shapki kuchmi abo kapuzi Pid serdak odyagali veliki kozhuhi i po serdaku odyagali manti z kolpakami Guculski parubki prikrashali kapelyuhi mosyazhnimi blyashkami ta kiticyami Bukovinski guculki nosili vlitku korotshu nizh u podolyanok vishitu na plechikah sorochku z rukavami na manzhetah Poverhu sorochku obgortali vovnyanoyu rudoyu abo chervonoyu opinkoyu Abo nosili takozh dvi zapaska yaki pov yazuvali vuzkimi riznokolorovimi popruzhkami Opinki pov yazuvali zverhu shirokim poyasom ta zverhu po shirokomu she j vuzkim yak podolyanki Po sorochci odyagali keptar i po keptari burij serdak yak u cholovikiv Na nogah nosili choboti ta postoli yak u cholovikiv Na golovi zhinki nosili bili peremitki ta riznokolorovi hustki Divchata nosili na golovi bili rantuhi prikrasheni galonami ta riznokolorovi hustki turpani vovnyani kociki z nitok ta shtuchni kviti Zimoyu bukovinski guculki nosili keptariki serdaki manti Na nogah zimoyu nosili vovnyani napivshtani pidkolinici Dovgih kozhuhiv kocovejok ta fot divchata guculki ne nosili V zagalnomu podolyanki odyagalisya pishnishe ta krashe za guculok Shiyu guculki ta bukovinski podolyanki prikrashali bliskitkami pacorkami cyatkami sklyanimi salbami ta zgardami bindami kodkami lancyuzhkami gerdanami Guculki ta guculi nosili na rukah tonenki mosyazhni lancyuzhki retyazi Cherez pleche guculi ta podolyani nosili polotnyani sumki dzobenki abo shkiryani torbinki z mosyazhnimi gudzikami Podolyani nosili v rukah palicyu a guculi nosili v rukah mali zalizni abo mosyazhni topirci PosilannyaBukovinskij strij Golovni ubori Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bukovinskij strijLiteraturaGrigorij Kupchanko Bukovina i eyo russkie zhiteli Vena 1895 Yaroslava Kozholyanko Bukovinskij tradicijnij odyag Chernivci Saskatun 1994 31 travnya 2017 u Wayback Machine