Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Битва при Цорндорфі під час Семирічної війни відбулася 25 серпня 1758 року між російськими військами під командуванням г

Битва при Цорндорфі

Битва при Цорндорфі

Битва при Цорндорфі під час Семирічної війни відбулася 25 серпня 1758 року між російськими військами під командуванням графа Вілліма Фермора та прусською армією під командуванням короля Фрідріха ІІ. Битва була безрезультатною, обидві армії утримували свої позиції та претендували на перемогу. Місцем битви було прусське село Цорндорф (нині Сарбіново, Польща).

Битва при Цорндорфі
Семирічна війна
imageФрідріх ІІ на Битві при Цорндорфі
Дата25 серпня 1758
МісцеЦорндорф, Пруссія
(зараз Сарбіново, Польща)
Результат Невизначено
Сторони
image Пруссія image Росія
Командувачі
image Фрідріх ІІ image Віллім Фермор
Сили
36 000 вояків
167 гармат		 42 590 вояків
210 гармат
Втрати
3 680 вояків убитими
7 710 пораненими або зниклими безвісти		 16 000 вояків убитими і пораненими
30 гармат
27 прапорів


Семирічна війна

Докладніше: Семирічна війна

Хоча Семирічна війна була глобальним конфліктом, вона була особливо інтенсивною на європейському театрі внаслідок нещодавно завершеної Війни за австрійську спадщину (1740—1748). Аахенський мир 1748 року надав Фрідріху ІІ, відомому як Фрідріх Великий, процвітаючу провінцію Сілезія як наслідок Першої та Другої Сілезьких війн. Імператриця Марія-Терезія підписала договір, щоб виграти час для відновлення своїх військових сил і створення нових союзів; вона мала намір відновити панування в Священній Римській імперії, а також у Сілезькій провінції. У 1754 році ескалація напруженості з Великою Британією в Північній Америці надав Франції можливість подолати британське панування в атлантичній торгівлі. Бачачи можливість повернути свої втрачені території та обмежити зростаючу владу Пруссії, Австрія відклала старе суперництво з Францією, щоб сформувати нову коаліцію. Зіткнувшись із таким поворотом подій, Велика Британія сформувала союз із Королівством Пруссія; цей союз охоплював не лише території британського короля, які перебували в персональній унії, включаючи Ганновер, але також і території його родичів у Королівстві Ганновер і Ландграфстві Гессен-Кассель. Ця серія політичних маневрів стала відомою як Дипломатична революція.

На початку війни Фрідріх ІІ мав одну з найкращих армій у Європі: будь-яка рота його війська могли робити принаймні чотири залпи на хвилину, а деякі п'ять. До кінця 1757 року хід війни складався добре для Пруссії та погано для Австрії. Пруссія здобула вражаючі перемоги в битвах при Росбаху і Лойтені, а також відвоювала частини Сілезії, які відійшли до Австрії. Потім пруссаки пройшли на південь до австрійської Моравії. Британія також направила 7000–9000 військових для посилення армії шурина Фрідріха, герцога Фердинанда Брауншвейг-Вольфенбюттельського. Фердинанд витіснив французів з Ганновера та Вестфалії і знову захопив порт Емден у березні 1758 р. Він перетнув Рейн, викликавши загальну тривогу у Франції. Незважаючи на перемогу Фердинанда над французами в [en] і короткочасну окупацію Дюссельдорфа, успішне маневрування чисельніших французьких військ змусило його відступити назад за Рейн.

Після [en], витіснивши пруссаків з Богемії влітку 1757 року, та успішної кампанії восени, в якій прусський генерал-лейтенант Август Вільям зазнав поразки в битві при Бреслау (22 листопада 1757), однак незабаром Пруссія перехопила ініціативу, коли Фрідріх переміг спочатку французів у Росбаху, а потім австрійців у Лойтені. У серпні 1758 р. союзник Австрії Росія вторглася в Східну Пруссію. 42 590 солдат під командуванням Вілліма Фермора на відстані 100 км від Берліна були готові приєднатися до австрійців під проводом [en]. Король Фрідріх розумів, що об'єднання сил його ворогів означатиме падіння Берліна, і, вирішивши перешкодити їхнім планам, рушив у російський тил. Фермор, який тоді облягав Кюстрін (зараз Костшин-над-Одрою, Польща), дізнався про цей маневр з вилазки козаків. Він зняв облогу і зайняв позицію в Цорндорфі, 10 км на північний схід від Кюстріна. Наприкінці літа бої закінчилися нічиєю. Жоден із ворогів Пруссії, здавалося, не хотів робити рішучих кроків, щоб переслідувати Фрідріха в серці Пруссії.

Поки Фердинанд утримував французів у Рейнської області, Пруссії довелося боротися зі Швецією, Росією та Австрією. Залишалася ймовірність того, що Пруссія втратить Сілезію на користь Австрії, Померанію на користь Швеції, Магдебург на користь Саксонії та Східну Пруссію на користь Речі Посполитої чи Росії: для Пруссії це був абсолютно жахливий сценарій. У 1758 році Фрідріх був стурбований наступом росіян зі сходу і вирушив протистояти йому. На схід від річки Одер у Ноймарку прусська армія чисельністю 36 000 чоловік зустрілася з російською армією чисельністю 42 590 чоловік під Цорндорфом 25 серпня 1758 року.

image
Поле битви було всіяне болотами і струмками, що ускладнювало ситуацію.

Місцевість

Цорндорф — це чимале містечко у торф'яній пустелі, повній нерівних ялиць, вересів і культивованих місць, схожих на світло-зелені острівці серед темного пустиру. У середині XVIII століття воно було повне боліт. Зрештою прусси тут побудували міцну широку дорогу, але про це навіть не мріяли в 1758 році, коли місцевість характеризувалася болотистими басейнами та напівостровом приблизно 5-6 км від річки Одер і приблизно 15 метрів над річкою. Томас Карлайл, який об'їздив землю 100 років потому, дослідив деякі зі старих записів: він назвав ці болота «витоками» приблизно 2–3 милі завширшки, здебільшого бездонні та сплетені млявими струмками та застійними басейнами. Цорндорф лежить на вершині цього болота з майже непрохідною місцевістю.

Битва

25 серпня піхота Фрідріха атакувала російський «Обсерваційний корпус», який складався лише з молодих призовників. Росіянам вдалося втриматися, поки знаменита кавалерія [en] не вступила в бій. Російська кавалерія вступила в бій з пруссаками, але була розбита і змушена тікати до рядів російської піхоти, яка, збита з пантелику хмарами пилу та гарматного диму, прийняла їх за пруссаків і відкрила артилерійський вогонь.

Тим часом піхота Фрідріха обрушилася на лівий фланг російської армії. Фрідріх мав намір повторити маневр з концентруванням сил на одному фланзі, який забезпечив йому перемогу в битві при Лойтені, але оскільки російські війська не змогли відступити через болота в тилу, і лівий фланг армії Фрідріха також не зміг закрити російські позиції через несприятливий рельєф та успішний опір росіян, битва мала характер надзвичайно кривавого лобового зіткнення армій ворогів у вузькому полі бою.

Під час наступного зіткнення в обох сторін швидко закінчився порох і вони вступили в рукопашний бій. Коли деякі з прусських батальйонів показали ознаки втоми, Фрідріх сам повів їх у атаку. Сучасники описували битву як найкривавішу у XVIII столітті. Один прусський офіцер повідомляв, що «тіла росіян вкривали поле ряд за рядом; вони цілували свої гармати, поки їхні тіла були розсічені на частини нашими шаблями, але вони все одно не відступали». Після битви Фрідріх заявив, що «росіян легше вбити, ніж перемогти».

Підсумки

image
Віллім Фермор, російський командир у битві

Пруссаки втратили 11 390 чоловік і відразу заявили, що росіяни налічували 70 000 чоловік і втратили загалом від 20 000 до 22 000. Через два дні вони заявили, що перемогли 80 000 чоловік і вбили 26 000; зрештою це завищене число зросло до 30 000 загиблих у листі Фрідріха до його сестри. Реальні втрати росіян становили близько 16 000 чоловік, і це все ще значна кількість. Те, що росіяни зазнали таких великих втрат і не відступили, залишило слід на прусських солдатах і самому Фрідріху. Перед битвою він вважав російську армію слабшою за свою, але в цій битві росіяни виявилися сильнішими супротивниками, ніж вважав Фрідріх. Битва виявилася безрезультатною: жодна зі сторін не відступила з поля бою, обидві могли оголосити себе переможцями.

Росіяни не мали іншого вибору, як залишити регіон, через потребу великих обсягів постачання, чого не було в сільській місцевості. Пруссаки все ще мали свої запаси, але загалом вони були в тому ж становищі, що й росіяни. Тим не менш, Фрідріх завершив битву, заволодівши місцевістю, з недоторканими лініями зв'язку та мобільними бойовими силами. Росіяни також мали суперечки з австрійцями. Посланник з Відня, перебуваючи в російському таборі, поставив під сумнів компетентність Фермора. Фермор відповів приниженням можливостей австрійців, які не надіслали йому на допомогу навіть допоміжний корпус. Натомість австрійці готувалися до наступу на Саксонію проти слабшої армії, яку Фрідріх залишив під командуванням свого молодшого брата Принца Генріха. Австрійці просувалися настільки повільно, що Генріх та його армія вже пішли, коли прибули австрійці. Все, чого їм вдалося досягти за час відсутності Фрідріха, це захопити незначну прусську фортецю та гарнізон із 1400 осіб. Навіть цей подвиг був скромним і досягнутий військами Священної Римської імперії («Reichsarmee»), а не австрійськими.

Після битви Фрідріх відвів свою кінноту, щоб зупинити їх безперервні сутички з російськими козаками, тим самим дозволивши російській армії відновити контакт із їхніми обозами. Вважаючи себе переможцем, Фермор надіслав тріумфального листа до Санкт-Петербурга, зібрав свої війська у дві колони та рушив до Ландсбергу, щоб з'єднатися з військами графа Петра Рум'янцева. Почувши новини про битву, три столиці союзників, Санкт-Петербург, Відень і Париж, святкували перемогу. Коли Фермор пішов, Фрідріх дуже хотів оголосити це відступом, хоча насправді росіяни не втікали і йшли в ідеальному порядку, не турбуючись про залишки прусських військ. Пруссаки слідували за ними, але утрималися від наступної атаки. Цей відступ не дозволив росіянам дістатися своїх австрійських союзників і дозволив Фрідріху визнати битву як його перемогу, також популярна думка в історіографії XIX століття, але історики все ще сперечалися щодо результату.

В культурі

Зображення Карла Ройхлінга 1904 року «Фрідріх Великий у битві під Цорндорфом перед фронтом полку фон Бюлова» стало широко сприйнятим символом ідеалу солдатського героїзму початку 20-го століття.

Посилання

Примітки

  1. Андерсон каже 7,000, с. 301. Сабо каже 9,000.

Citations

  1. Wilson, 2016, с. 478—479.
  2. Horn 1957, pp. 440–464; Black 1990, pp. 301–323; Berenger 2014, pp. 80–89.
  3. Anderson, 2007, с. 302.
  4. Asprey, 2007, с. 43.
  5. Андерсон каже 7000, с. 301. Сабо каже 9 000.
  6. Szabo 2013; Anderson 2007.
  7. Szabo, 2013, с. 195—202.
  8. Simms, 2013, с. 120.
  9. Asprey, 2007, с. 494—499.
  10. Carlyle, 1888, с. 382.
  11. Füssel 2010, p. 46; Kunisch 2011, p. 391.
  12. Kunisch, 2011, с. 390.
  13. Füssel 2010, p. 46; Kunisch 2011, p. 390.
  14. Jarymowycz, 2008, с. 238.
  15. Jarymowycz, 2008, с. 83.
  16. Szabo, 2013, с. 167.
  17. Hook, 2003, с. 83.
  18. Szabo, 2013, с. 167—168.
  19. Blanning, 2015, с. 247—258.
  20. Hook, 2003, с. 85.
  21. Сабо, 2013, с. 169—170.
  22. Сабо, 2013, с. 167.
  23. Kugler 1845, pp. 382–383; Macaulay 1882, p. 103; Робсон 1957, p. 474.
  24. Füssel, 2010, с. 104—105.

Джерела

  • Anderson, Fred (2007). Crucible of War: The Seven Years' War and the Fate of Empire in British North America, 1754–1766. Knopf Doubleday Publishing Group.
  • Black, Jeremy (1990). Essay and Reflection: On the 'Old System' and the Diplomatic Revolution' of the Eighteenth Century. International History Review. 12 (2): 301—323. doi:10.1080/07075332.1990.9640547. JSTOR 40106181. ()}
  • Black, Jeremy (2002). European Warfare, 1660–1815. Routledge.
  • Blanning, Tim (2015). Frederick the Great: King of Prussia. Penguin.
  • Berenger, Jean (2014). The Habsburg Empire 1700–1918. Routledge.
  • Carlyle, Thomas (1888). Carlyle's Complete Works, Vol. 7: Friedrich II of Prussia called Frederick the Great. Estes and Lauriat.image
  • Duffy, Christopher (2015). Frederick the Great: A Military Life. Routledge.
  • Füssel, Marian (2010). Der Siebenjährige Krieg. Ein Weltkrieg im 18. Jahrhundert. Beck Wissen. München: Beck.
  • Hook, A. (2003). Zorndorf 1758: Frederick Faces Holy Mother Russia. Osprey Publishing.
  • Horn, D. B. (1957). The Diplomatic Revolution. У (ред.). The New Cambridge Modern History, Volume 7. The Old Regime, 1713–1763. Cambridge University Press. с. 440—464.
  • Jarymowycz, R. J. (2008). Cavalry from Hoof to Track. Greenwood Publishing Group.
    • Kugler, Franz Theodor (1845) [1840]. History of Frederick the Great: Comprehending a Complete History of the Silesian Campaigns and the Seven Years' War. Переклад: Moriarty, Edward Aubrey. Illustrated by . London: Henry G. Bohn.image
  • Kunisch, Johannes (2011). Friedrich der Grosse. Der König und seine Zeit. Beck.
  • Macaulay, Thomas Babington (1882). The Life of Frederick the Great. Useful Knowledge Publishing.image
  • MacDonogh, Giles (1999). Frederick The Great: A Life in Deeds and Letters. St. Martin's Griffin.
  • Redman, H. (2015). Frederick the Great and the Seven Years' War, 1756–1763. Jefferson, North Carolina: McFarland. ISBN .
  • Robson, Eric (1957). The Seven Years War. У (ред.). The New Cambridge Modern History, Volume 7. The Old Regime, 1713-1763. Cambridge University Press. с. 465—486.
  • Scott, H. M. (2001). The Emergence of the Eastern Powers, 1756–1775. Cambridge University Press.
  • Simms, Brendan (2013). Europe: The Struggle for Supremacy, 1453–present. Basic Books. ISBN .
  • Schottmüller, Adolf (1858). Die Schlacht bei Zorndorf: Eine Jubelschrift Mit 1 Schlachtplan. Friedrich Schultze.image (In German.)
  • Szabo, Franz (2013). The Seven Years War in Europe: 1756–1763. Routledge.
  • Wilson, Peter H. (2016). The Heart of Europe: A History of the Holy Roman Empire. Penguin.
  • Zabecki, D. T. (2014). Germany at War: 400 Years of Military History. ABC-CLIO.

Література

  • Duffy, Christopher (1981). Russia's Military Way to the West: Origins and Nature of Russian Military Power 1700–1800. Routledge & Kegan Paul. ISBN .
  • Duffy, Christopher (1996). The Army of Frederick the Great. The Emperor's Press. ISBN .
  • Duffy, Christopher (2005). Military Experience in the Age of Reason. Routledge.
  • Koch, H. W. (1993). A History of Prussia. Barnes & Noble. ISBN .
  • Konstam, Angus (1996). Russian Army of the Seven Years War, Part 1. Osprey Publishing. ISBN .
  • Millar, Simon (2003). Zorndorf 1758. Osprey Publishing. ISBN ..

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва при Цорндорфі
  • Fermor's report of the battle (with a map appended)
  • Orders of Battle
  • Zorndorf 1758: Obscure Battles
  • Kronoskaf: Battle of Zorndorf

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bitva pri Corndorfi pid chas Semirichnoyi vijni vidbulasya 25 serpnya 1758 roku mizh rosijskimi vijskami pid komanduvannyam grafa Villima Fermora ta prusskoyu armiyeyu pid komanduvannyam korolya Fridriha II Bitva bula bezrezultatnoyu obidvi armiyi utrimuvali svoyi poziciyi ta pretenduvali na peremogu Miscem bitvi bulo prusske selo Corndorf nini Sarbinovo Polsha Bitva pri CorndorfiSemirichna vijnaFridrih II na Bitvi pri CorndorfiData25 serpnya 1758MisceCorndorf Prussiya zaraz Sarbinovo Polsha RezultatNeviznachenoStoroniPrussiyaRosiyaKomanduvachiFridrih IIVillim FermorSili36 000 voyakiv 167 garmat42 590 voyakiv 210 garmatVtrati3 680 voyakiv ubitimi 7 710 poranenimi abo zniklimi bezvisti16 000 voyakiv ubitimi i poranenimi 30 garmat 27 praporivSemirichna vijnaDokladnishe Semirichna vijna Hocha Semirichna vijna bula globalnim konfliktom vona bula osoblivo intensivnoyu na yevropejskomu teatri vnaslidok neshodavno zavershenoyi Vijni za avstrijsku spadshinu 1740 1748 Aahenskij mir 1748 roku nadav Fridrihu II vidomomu yak Fridrih Velikij procvitayuchu provinciyu Sileziya yak naslidok Pershoyi ta Drugoyi Silezkih vijn Imperatricya Mariya Tereziya pidpisala dogovir shob vigrati chas dlya vidnovlennya svoyih vijskovih sil i stvorennya novih soyuziv vona mala namir vidnoviti panuvannya v Svyashennij Rimskij imperiyi a takozh u Silezkij provinciyi U 1754 roci eskalaciya napruzhenosti z Velikoyu Britaniyeyu v Pivnichnij Americi nadav Franciyi mozhlivist podolati britanske panuvannya v atlantichnij torgivli Bachachi mozhlivist povernuti svoyi vtracheni teritoriyi ta obmezhiti zrostayuchu vladu Prussiyi Avstriya vidklala stare supernictvo z Franciyeyu shob sformuvati novu koaliciyu Zitknuvshis iz takim povorotom podij Velika Britaniya sformuvala soyuz iz Korolivstvom Prussiya cej soyuz ohoplyuvav ne lishe teritoriyi britanskogo korolya yaki perebuvali v personalnij uniyi vklyuchayuchi Gannover ale takozh i teritoriyi jogo rodichiv u Korolivstvi Gannover i Landgrafstvi Gessen Kassel Cya seriya politichnih manevriv stala vidomoyu yak Diplomatichna revolyuciya Na pochatku vijni Fridrih II mav odnu z najkrashih armij u Yevropi bud yaka rota jogo vijska mogli robiti prinajmni chotiri zalpi na hvilinu a deyaki p yat Do kincya 1757 roku hid vijni skladavsya dobre dlya Prussiyi ta pogano dlya Avstriyi Prussiya zdobula vrazhayuchi peremogi v bitvah pri Rosbahu i Lojteni a takozh vidvoyuvala chastini Sileziyi yaki vidijshli do Avstriyi Potim prussaki projshli na pivden do avstrijskoyi Moraviyi Britaniya takozh napravila 7000 9000 vijskovih dlya posilennya armiyi shurina Fridriha gercoga Ferdinanda Braunshvejg Volfenbyuttelskogo Ferdinand vitisniv francuziv z Gannovera ta Vestfaliyi i znovu zahopiv port Emden u berezni 1758 r Vin peretnuv Rejn viklikavshi zagalnu trivogu u Franciyi Nezvazhayuchi na peremogu Ferdinanda nad francuzami v en i korotkochasnu okupaciyu Dyusseldorfa uspishne manevruvannya chiselnishih francuzkih vijsk zmusilo jogo vidstupiti nazad za Rejn Pislya en vitisnivshi prussakiv z Bogemiyi vlitku 1757 roku ta uspishnoyi kampaniyi voseni v yakij prusskij general lejtenant Avgust Vilyam zaznav porazki v bitvi pri Breslau 22 listopada 1757 odnak nezabarom Prussiya perehopila iniciativu koli Fridrih peremig spochatku francuziv u Rosbahu a potim avstrijciv u Lojteni U serpni 1758 r soyuznik Avstriyi Rosiya vtorglasya v Shidnu Prussiyu 42 590 soldat pid komanduvannyam Villima Fermora na vidstani 100 km vid Berlina buli gotovi priyednatisya do avstrijciv pid provodom en Korol Fridrih rozumiv sho ob yednannya sil jogo vorogiv oznachatime padinnya Berlina i virishivshi pereshkoditi yihnim planam rushiv u rosijskij til Fermor yakij todi oblyagav Kyustrin zaraz Kostshin nad Odroyu Polsha diznavsya pro cej manevr z vilazki kozakiv Vin znyav oblogu i zajnyav poziciyu v Corndorfi 10 km na pivnichnij shid vid Kyustrina Naprikinci lita boyi zakinchilisya nichiyeyu Zhoden iz vorogiv Prussiyi zdavalosya ne hotiv robiti rishuchih krokiv shob peresliduvati Fridriha v serci Prussiyi Poki Ferdinand utrimuvav francuziv u Rejnskoyi oblasti Prussiyi dovelosya borotisya zi Shveciyeyu Rosiyeyu ta Avstriyeyu Zalishalasya jmovirnist togo sho Prussiya vtratit Sileziyu na korist Avstriyi Pomeraniyu na korist Shveciyi Magdeburg na korist Saksoniyi ta Shidnu Prussiyu na korist Rechi Pospolitoyi chi Rosiyi dlya Prussiyi ce buv absolyutno zhahlivij scenarij U 1758 roci Fridrih buv sturbovanij nastupom rosiyan zi shodu i virushiv protistoyati jomu Na shid vid richki Oder u Nojmarku prusska armiya chiselnistyu 36 000 cholovik zustrilasya z rosijskoyu armiyeyu chiselnistyu 42 590 cholovik pid Corndorfom 25 serpnya 1758 roku Pole bitvi bulo vsiyane bolotami i strumkami sho uskladnyuvalo situaciyu MiscevistCorndorf ce chimale mistechko u torf yanij pusteli povnij nerivnih yalic veresiv i kultivovanih misc shozhih na svitlo zeleni ostrivci sered temnogo pustiru U seredini XVIII stolittya vono bulo povne bolit Zreshtoyu prussi tut pobuduvali micnu shiroku dorogu ale pro ce navit ne mriyali v 1758 roci koli miscevist harakterizuvalasya bolotistimi basejnami ta napivostrovom priblizno 5 6 km vid richki Oder i priblizno 15 metriv nad richkoyu Tomas Karlajl yakij ob yizdiv zemlyu 100 rokiv potomu doslidiv deyaki zi starih zapisiv vin nazvav ci bolota vitokami priblizno 2 3 mili zavshirshki zdebilshogo bezdonni ta spleteni mlyavimi strumkami ta zastijnimi basejnami Corndorf lezhit na vershini cogo bolota z majzhe neprohidnoyu miscevistyu Bitva25 serpnya pihota Fridriha atakuvala rosijskij Observacijnij korpus yakij skladavsya lishe z molodih prizovnikiv Rosiyanam vdalosya vtrimatisya poki znamenita kavaleriya en ne vstupila v bij Rosijska kavaleriya vstupila v bij z prussakami ale bula rozbita i zmushena tikati do ryadiv rosijskoyi pihoti yaka zbita z panteliku hmarami pilu ta garmatnogo dimu prijnyala yih za prussakiv i vidkrila artilerijskij vogon Tim chasom pihota Fridriha obrushilasya na livij flang rosijskoyi armiyi Fridrih mav namir povtoriti manevr z koncentruvannyam sil na odnomu flanzi yakij zabezpechiv jomu peremogu v bitvi pri Lojteni ale oskilki rosijski vijska ne zmogli vidstupiti cherez bolota v tilu i livij flang armiyi Fridriha takozh ne zmig zakriti rosijski poziciyi cherez nespriyatlivij relyef ta uspishnij opir rosiyan bitva mala harakter nadzvichajno krivavogo lobovogo zitknennya armij vorogiv u vuzkomu poli boyu Pid chas nastupnogo zitknennya v oboh storin shvidko zakinchivsya poroh i voni vstupili v rukopashnij bij Koli deyaki z prusskih bataljoniv pokazali oznaki vtomi Fridrih sam poviv yih u ataku Suchasniki opisuvali bitvu yak najkrivavishu u XVIII stolitti Odin prusskij oficer povidomlyav sho tila rosiyan vkrivali pole ryad za ryadom voni ciluvali svoyi garmati poki yihni tila buli rozsicheni na chastini nashimi shablyami ale voni vse odno ne vidstupali Pislya bitvi Fridrih zayaviv sho rosiyan legshe vbiti nizh peremogti PidsumkiVillim Fermor rosijskij komandir u bitvi Prussaki vtratili 11 390 cholovik i vidrazu zayavili sho rosiyani nalichuvali 70 000 cholovik i vtratili zagalom vid 20 000 do 22 000 Cherez dva dni voni zayavili sho peremogli 80 000 cholovik i vbili 26 000 zreshtoyu ce zavishene chislo zroslo do 30 000 zagiblih u listi Fridriha do jogo sestri Realni vtrati rosiyan stanovili blizko 16 000 cholovik i ce vse she znachna kilkist Te sho rosiyani zaznali takih velikih vtrat i ne vidstupili zalishilo slid na prusskih soldatah i samomu Fridrihu Pered bitvoyu vin vvazhav rosijsku armiyu slabshoyu za svoyu ale v cij bitvi rosiyani viyavilisya silnishimi suprotivnikami nizh vvazhav Fridrih Bitva viyavilasya bezrezultatnoyu zhodna zi storin ne vidstupila z polya boyu obidvi mogli ogolositi sebe peremozhcyami Rosiyani ne mali inshogo viboru yak zalishiti region cherez potrebu velikih obsyagiv postachannya chogo ne bulo v silskij miscevosti Prussaki vse she mali svoyi zapasi ale zagalom voni buli v tomu zh stanovishi sho j rosiyani Tim ne mensh Fridrih zavershiv bitvu zavolodivshi miscevistyu z nedotorkanimi liniyami zv yazku ta mobilnimi bojovimi silami Rosiyani takozh mali superechki z avstrijcyami Poslannik z Vidnya perebuvayuchi v rosijskomu tabori postaviv pid sumniv kompetentnist Fermora Fermor vidpoviv prinizhennyam mozhlivostej avstrijciv yaki ne nadislali jomu na dopomogu navit dopomizhnij korpus Natomist avstrijci gotuvalisya do nastupu na Saksoniyu proti slabshoyi armiyi yaku Fridrih zalishiv pid komanduvannyam svogo molodshogo brata Princa Genriha Avstrijci prosuvalisya nastilki povilno sho Genrih ta jogo armiya vzhe pishli koli pribuli avstrijci Vse chogo yim vdalosya dosyagti za chas vidsutnosti Fridriha ce zahopiti neznachnu prussku fortecyu ta garnizon iz 1400 osib Navit cej podvig buv skromnim i dosyagnutij vijskami Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Reichsarmee a ne avstrijskimi Pislya bitvi Fridrih vidviv svoyu kinnotu shob zupiniti yih bezperervni sutichki z rosijskimi kozakami tim samim dozvolivshi rosijskij armiyi vidnoviti kontakt iz yihnimi obozami Vvazhayuchi sebe peremozhcem Fermor nadislav triumfalnogo lista do Sankt Peterburga zibrav svoyi vijska u dvi koloni ta rushiv do Landsbergu shob z yednatisya z vijskami grafa Petra Rum yanceva Pochuvshi novini pro bitvu tri stolici soyuznikiv Sankt Peterburg Viden i Parizh svyatkuvali peremogu Koli Fermor pishov Fridrih duzhe hotiv ogolositi ce vidstupom hocha naspravdi rosiyani ne vtikali i jshli v idealnomu poryadku ne turbuyuchis pro zalishki prusskih vijsk Prussaki sliduvali za nimi ale utrimalisya vid nastupnoyi ataki Cej vidstup ne dozvoliv rosiyanam distatisya svoyih avstrijskih soyuznikiv i dozvoliv Fridrihu viznati bitvu yak jogo peremogu takozh populyarna dumka v istoriografiyi XIX stolittya ale istoriki vse she sperechalisya shodo rezultatu V kulturiZobrazhennya Karla Rojhlinga 1904 roku Fridrih Velikij u bitvi pid Corndorfom pered frontom polku fon Byulova stalo shiroko sprijnyatim simvolom idealu soldatskogo geroyizmu pochatku 20 go stolittya PosilannyaPrimitki Anderson kazhe 7 000 s 301 Sabo kazhe 9 000 Citations Wilson 2016 s 478 479 Horn 1957 pp 440 464 Black 1990 pp 301 323 Berenger 2014 pp 80 89 Anderson 2007 s 302 Asprey 2007 s 43 Anderson kazhe 7000 s 301 Sabo kazhe 9 000 Szabo 2013 Anderson 2007 Szabo 2013 s 195 202 Simms 2013 s 120 Asprey 2007 s 494 499 Carlyle 1888 s 382 Fussel 2010 p 46 Kunisch 2011 p 391 Kunisch 2011 s 390 Fussel 2010 p 46 Kunisch 2011 p 390 Jarymowycz 2008 s 238 Jarymowycz 2008 s 83 Szabo 2013 s 167 Hook 2003 s 83 Szabo 2013 s 167 168 Blanning 2015 s 247 258 Hook 2003 s 85 Sabo 2013 s 169 170 Sabo 2013 s 167 Kugler 1845 pp 382 383 Macaulay 1882 p 103 Robson 1957 p 474 Fussel 2010 s 104 105 Dzherela Anderson Fred 2007 Crucible of War The Seven Years War and the Fate of Empire in British North America 1754 1766 Knopf Doubleday Publishing Group Black Jeremy 1990 Essay and Reflection On the Old System and the Diplomatic Revolution of the Eighteenth Century International History Review 12 2 301 323 doi 10 1080 07075332 1990 9640547 JSTOR 40106181 potribna bezkoshtovna reyestraciya Black Jeremy 2002 European Warfare 1660 1815 Routledge Blanning Tim 2015 Frederick the Great King of Prussia Penguin Berenger Jean 2014 The Habsburg Empire 1700 1918 Routledge Carlyle Thomas 1888 Carlyle s Complete Works Vol 7 Friedrich II of Prussia called Frederick the Great Estes and Lauriat Duffy Christopher 2015 Frederick the Great A Military Life Routledge Fussel Marian 2010 Der Siebenjahrige Krieg Ein Weltkrieg im 18 Jahrhundert Beck Wissen Munchen Beck Hook A 2003 Zorndorf 1758 Frederick Faces Holy Mother Russia Osprey Publishing Horn D B 1957 The Diplomatic Revolution U red The New Cambridge Modern History Volume 7 The Old Regime 1713 1763 Cambridge University Press s 440 464 Jarymowycz R J 2008 Cavalry from Hoof to Track Greenwood Publishing Group Kugler Franz Theodor 1845 1840 History of Frederick the Great Comprehending a Complete History of the Silesian Campaigns and the Seven Years War Pereklad Moriarty Edward Aubrey Illustrated by London Henry G Bohn Kunisch Johannes 2011 Friedrich der Grosse Der Konig und seine Zeit Beck Macaulay Thomas Babington 1882 The Life of Frederick the Great Useful Knowledge Publishing MacDonogh Giles 1999 Frederick The Great A Life in Deeds and Letters St Martin s Griffin Redman H 2015 Frederick the Great and the Seven Years War 1756 1763 Jefferson North Carolina McFarland ISBN 978 1 4766 1300 0 Robson Eric 1957 The Seven Years War U red The New Cambridge Modern History Volume 7 The Old Regime 1713 1763 Cambridge University Press s 465 486 Scott H M 2001 The Emergence of the Eastern Powers 1756 1775 Cambridge University Press Simms Brendan 2013 Europe The Struggle for Supremacy 1453 present Basic Books ISBN 9780465065950 Schottmuller Adolf 1858 Die Schlacht bei Zorndorf Eine Jubelschrift Mit 1 Schlachtplan Friedrich Schultze In German Szabo Franz 2013 The Seven Years War in Europe 1756 1763 Routledge Wilson Peter H 2016 The Heart of Europe A History of the Holy Roman Empire Penguin Zabecki D T 2014 Germany at War 400 Years of Military History ABC CLIO LiteraturaDuffy Christopher 1981 Russia s Military Way to the West Origins and Nature of Russian Military Power 1700 1800 Routledge amp Kegan Paul ISBN 0 7100 0797 3 Duffy Christopher 1996 The Army of Frederick the Great The Emperor s Press ISBN 1 883476 02 X Duffy Christopher 2005 Military Experience in the Age of Reason Routledge Koch H W 1993 A History of Prussia Barnes amp Noble ISBN 0 88029 158 3 Konstam Angus 1996 Russian Army of the Seven Years War Part 1 Osprey Publishing ISBN 1 85532 585 3 Millar Simon 2003 Zorndorf 1758 Osprey Publishing ISBN 1 84176 696 8 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bitva pri CorndorfiFermor s report of the battle with a map appended Orders of Battle Zorndorf 1758 Obscure Battles Kronoskaf Battle of Zorndorf

Дата публікації:
Топ