Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іва но Усікнове нський цвинтар Міський цвинтар 1 колишній цвинтар найвідоміший некрополь Харкова місце спочинку відомих

Івано-Усікновенське кладовище

Івано-Усікновенське кладовище

Іва́но-Усікнове́нський цвинтар (Міський цвинтар №1) — колишній цвинтар, найвідоміший некрополь Харкова, місце спочинку відомих харків'ян XIX — початку XX ст. Було розташоване між вулицями Німецька (нині Григорія Сковороди) та Єпархіальна (зараз Алчевських). Знесене в 1970-і роки, на його місці з'явився Молодіжний парк.

Івано-Усікновенський цвинтар
image
Івано-Усікновенський цвинтар
Інформація про цвинтар
H G O
КраїнаУкраїна
РозташуванняХарків
ВідкритоXIX століття (вперше згадано:18 століття)
Закрито1970-ті
Станзнесено, тепер Молодіжний парк
image
image
Івано-Усікновенський цвинтар
Івано-Усікновенський цвинтар (Харківський район)

Історія

Цвинтар було закладено в другій половині XVIII століття. До кінця XIX в. цвинтар став «найпрестижнішим» кладовищем міста — місцем спочинку харківської знаті, представників інтелігенції, купецтва, державних та політичних діячів, а також діячів культури та мистецтва, підприємців, видатних людей міста. Цвинтар був відомий не тільки могилами видатних людей, він також був відомим скульптурною та архітектурною цінністю надгробків та склепів.

У 1845—1857 роках при кладовищі за проєктом архітекторів А. А Тона та О. Полякова був побудований храм, виконаний в русько-візантійському стилі.

До початку XX століття цвинтар отримав адресу — вул. Пушкінська, 81.

13 травня 1947 року було видано постанову № 438 Харківського міськвиконкому, згідно з яким під державну охорону було взято місця поховання академіків Багалія, Бекетова, Потебні, артистів Кропивницького, Синельникова, Кадміна, Христини Алчевської, професора Бокаріуса та могила художника Васильківського. За рахунок державних коштів було встановлено пам'ятник на могилі А. Н. Бекетова, оновлений пам'ятник на могилі Д. І. Багалія. У 1949 р цвинтар було закрито для подальших поховань.

«До середини 1970-х Івано-Усікновенське кладовище вражало уяву перехожих хоча неабияк застарілими, але все ще прекрасними дворянськими склепами висотою з одноповерховий будинок і цілими алеями з уславленими прізвищами».

Подальші роботи з утримання та догляду за цвинтарем не велися. До початку 1970-х рр. багато похованнь стали руйнуватися. Огорожа цвинтаря була частково розібрана й розтягнута мародерами.

image
Івано-Усікновенський храм та цвинтар до руйнації
image
Івано-Усікновенський храм та могила Марка Кропивницького, грудень 2020

Руйнування цвинтаря

Ліквідація цвинтаря та закладка парку були включені в генеральний план забудови міста за декілька років до прийняття офіційного рішення міськвиконкомом. Згідно з офіційною версією, 1-ий міський цвинтар представляв собою (рос.) «запущенную, заброшенную и бесхозную территорию, рассадник всего самого неблагополучного в городе». На території кладовища ночували безхатьки, алкоголіки, працювали повії, а в райвідділ міліції надходили заяви про пограбування та зґвалтування. Треба ще зазначити, що на території цвинтаря в роки Другої світової війни можливо були поховані в братській могилі вбиті нацистами харків'яни.

Міська влада не визнавала свою відповідальність за стан цвинтаря й не ініціювала розробку проєкту створення меморіального комплексу, аналогічного Личаківському, Байковому, Пер-Лашез або некрополям. Жодне з надгробків та склепів, що представляли архітектурну цінність, не було взято на облік.

Згідно з однією з версій, знищення цвинтаря активно лобіювалося тодішним керівництвом Харківського політехнічного інституту, який бажав побудувати на його території спортивний комплекс.

Рішення № 393 Виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих. Місто Харків 9 вересня 1970 року «Про ліквідацію першого міського цвинтаря» підписане головою Виконавчого комітету Харківської міськради Юрієм Гуровим: ліквідувати цвинтар до 15 вересня 1971 року.

З ініціативи Юрія Багалія, онука академіка Дмитра Багалія, нащадки О. О. Потебні, академіків Бекетова та Синцова об'єдналися в ініціативну групу, яка протистояла зносу могил. Вони не тільки захищали прах родичів, а й висували вимоги щодо збереження харківського некрополю як пам'ятку історії та архітектури. Був складений список могил, який спочатку представляв 48 найбільш відомих харків'ян. Управлінням міської архітектури спільно з товариством охорони пам'яток був розроблений проєкт створення на 1-му міському цвинтарі меморіального комплексу. Міськрада відкинула ці ініціативи

8 жовтня 1970 року в міській газеті «Червоний Прапор» було опубліковано розпорядження: всім громадянам, які мають поховання з граніту, на цьому кладовищі, було наказано з'явитися для реєстрації поховань в адміністрації кладовища до 31 грудня 1970 року. Могили, які були оголошені занедбаними, підлягали знесенню. Надійшло понад 2000 заяв про перепоховання.

Родичі були зобов'язані бути присутніми при ексгумації. На їхніх очах викопувалися труни, а залишки перекладалися в інший. Такий процедурі піддавалися всі громадяни, які побажали перепоховати останки своїх родичів. Залишки деяких визнаних відомими харків'ян були перенесені на 13-ий міський цвинтар. До списку не були включені люди поховані до 1920-х років: представники відомих дворянських й купецьких родин, військові, «реакційна професура», священство, політичні діячі «старого режиму». Наприклад, була втрачена могила М. Ф. фон-Дітмара.

«Сотні людей стояли у рідних могил, спокій яких був порушений не з вини близьких. Багато плакали. Це було жахливе дійство. Часто викликали „швидку“. Потім труни розвозили в різні частини міста».

Перед знесенням, пам'ятки й могильні плити, які представляли цінність, були «інвентаризовані в систему комбінату похоронних підприємств» та були використані повторно після перебивки написів.

На місці кладовища був розбитий Молодіжний парк площею 18 га з баром та рестораном (прозваний містянами «Могила» та «У покійничка»), спортивного та дитячого майданчиками, літнім кінотеатром, котрий закрили у 1990-х.

Залишки цвинтаря

Були збережені поховання, які здебільшого розташовані біля храму, та які також зберігся до нашіх днів

Могили загиблих під час заворушень 1905 року та Саші Амханицького розташовані віддалено від храму, у північно-східній частини парку.

В кінці 1980-х були відновлені символічні могили В. Еллана-Блакитного та М. Хвильового, поставлений хрест в пам'ять жертв Голодомору 1932—1933 рр.

У 1992 році встановлено пам'ятний знак Воїнам УПА, а у 1999 році — пам'ятник Чорнобильцям (скульптор С. І. Ястребов, архітектори С. Г. Чечельницький, А. А. Антропов).

Під час реконструкції Молодіжного парку у 2019 році, були знайдені могильні камні Семена Констянтиновича Федоровського, який на початку ХХ ст. працював у конторі держбанку на вул. Сумській 12, та Георгія Івановича Кравцова, імператорського технолога, який помер 18 січня 1896 року. Невідомо, чи під могильними камнями збереглися залишки цих двох осіб.

image
Символічна могила Миколи Хвильового, вересень 2015
image
Символічна могила Василя Еллана-Блакитного, квітень 2011
image
Могила Васильківського С. І., червень 2011
image
Символічна могила Миколи Хвильового, грудень 2020
image
Символічна могила Василя Еллана-Блакитного, грудень 2020
image
Могила Марка Кропивницького, грудень 2020
image
Могильний камень Федоровського С. К., грудень 2020
image
Могила Гулака-Артемовського, грудень 2020
image
Пам'ятний хрест на честь загиблих під час Голодомору, березень 2013
image
Пам'ятний знак воїнам УПА, червень 2009 року
image
Пам'ятний знак воїнам УПА після багаторазових нападів вандалів, грудень 2020
image
Пам'ятний хрест на честь загиблих під час Голодомору, грудень 2020
image
Могили загиблих під час заворушень 1905 року та більшовика Саші Амханицького, січень 2021
image
Пам'ятний знак про закладання алеї трудової слави у 1983 році, січень 2021
image
Могила Г. С. Зашихіна, вересень 2012


Вандалізм

Ліквідація цвинтаря та наступні роботи на його території супроводжувалися неодноразовими актами вандалізму та масовою наругою над пам'яттю померлих.

В середині 1980-х через територію парку прокладали підземни теплотраса. Роботи велися за допомогою екскаваторів, які розкрили сотні поховань. Мародери діяли відкрито на очах відпочиваючих, які спостерігали за розкопуванням та пограбуванням поховань. Частини скелетів використовувалися для ігор учнями навколишніх шкіл.

У 1985—1991 роках на території парку велося будівництво спорткомплексу ХПІ загальною площею 8602 м2. Під час риття котлованів та прокладання комунікацій витягувалися труни та людські залишки, поховання піддавалися систематичному мародерству та нарузі. Участь в вандалізмі брали студенти, викладачі та співробітників, що працювали на будівництві. Побудованому на території колишнього цвинтаря комплексу було присвоєно статус «Бази олімпійської підготовки збірних команд України».

Оцінки

Ініціатори подій 1970-х років не визнають свою відповідальність за ліквідацію цвинтаря, доводячи необхідність перетворення «занедбаної території» в парк та обгрунтовуючи своє рішення згодою мешканців міста (конкретні факти згоди не наводяться).

У публікаціях останніх років знищення харківського некрополя розглядається як акт останньої хвилі знесення церков і місць поклоніння віруючих. Знищення цвинтаря — прояв недбалого ставлення до нашого минулого, недалекоглядності, короткозорості керівних осіб, що призвело до катастрофічних втрат у історико-культурному обличчі міста та сприяла руйнівним процесам суспільної моралі.

Видатні особи, що були поховані на 1-у міському цвинтарі

Ім'я Стан поховання
Алчевська Христина Данилівна перенесено на 13-ий цвинтар
Багалій Дмитро Іванович перенесено на 13-ий цвинтар
Бекетов Олексій Миколайович перенесено на 13-ий цвинтар
Бокаріус Микола Сергійович перенесено на 2-ий міський цвинтар
Бурачек Микола Григорович перенесено на 13-ий цвинтар
Буткевич Тимофій Іванович поховання знищенно
Васильківський Сергій Іванович поховання збережено
Воробйов Володимир Петрович перенесено на 13-ий цвинтар
Григорович Павло Леонтійович поховання знищенно
Гулак-Артемовський Петро Петрович поховання збережено
Данилевський Олександр Якович перенесено на 13-ий цвинтар
Фон Дітмар Микола Федорович поховання знищенно
Досєкін Василь Сергійович невідомо
Кадміна Євлалія Павлівна перенесено на 13-ий цвинтар
Кошкін Михайло Ілліч поховання знищенно
Кропивницький Марко Лукич поховання збережено
Міллер Дмитро Петрович перенесено на 13-ий цвинтар
Нємкін Володимир Християнович невідомо (був похований у фамільному склепі, який було знищенно)
Потебня Олександр Опанасович перенесено на 13-ий цвинтар
Синцов Дмитро Матвійович перенесено на 13-ий цвинтар
Соленик Карпо Трохимович перенесено на 13-ий цвинтар
Сумцов Микола Федорович перенесено на 13-ий цвинтар
Хвильовий Микола поховання знищенно
Еллан-Блакитний Василь поховання знищенно

Пам'ятки історії, могили і пам'ятні знаки, які збереглись до сьогодні

Посилання

image У Вікіпедії є проєкт

Примітки

  1. . Time. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
  2. . Time. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
  3. Могилы известных харьковчан без гида не найти. kp.ua (ru-RU) . Процитовано 23 грудня 2020.
  4. ИнфоРост, Н. П. docs.historyrussia.org. Архів оригіналу за 9 лютого 2020. Процитовано 25 грудня 2020.
  5. Український Інститут Національної Пам'яті.
  6. . www.hai-nyzhnyk.in.ua. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 1 лютого 2021.
  7. . Хайвей (укр.). 29 жовтня 2005. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 24 грудня 2020.
  8. . gx.net.ua (рос.). Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 25 грудня 2020.
  9. Т. Ф. Давидич (2013). Стили в архитектуре Харькова. Литера Нов. с. 164.
  10. Алексей Шабанов (2008). . НП "Общество Некрополистов". Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 11 травня 2021.
  11. . Центр краєзнавства імені академіка П.Т.Тронька. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
  12. . www.spadschina.kh.ua. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
  13. . харьков.инфо. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021.
  14. Памяти Дмитрия Миллера. Накипело (рос.). Процитовано 25 грудня 2020.
  15. . Откуда Родом (рос.). 16 листопада 2017. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 25 грудня 2020.
  16. В. Ю. Франчук, Ф.Х. Широкорад, Ю. Ю. Полякова (2005). Олександр Опанасович Потебня: (До 170-річчя з дня народження) (Українська) . Харків: ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В. Н. КАРАЗІНА, ЦЕНТРАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА.
  17. Файл:Grave of Dmytro Syntsov (2019-07-27).jpg — Вікіпедія. commons.wikimedia.org (укр.). Процитовано 25 грудня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Iva no Usiknove nskij cvintar Miskij cvintar 1 kolishnij cvintar najvidomishij nekropol Harkova misce spochinku vidomih harkiv yan XIX pochatku XX st Bulo roztashovane mizh vulicyami Nimecka nini Grigoriya Skovorodi ta Yeparhialna zaraz Alchevskih Znesene v 1970 i roki na jogo misci z yavivsya Molodizhnij park Ivano Usiknovenskij cvintarIvano Usiknovenskij cvintarInformaciya pro cvintar50 00 30 pn sh 36 15 00 sh d H G OKrayinaUkrayinaRoztashuvannyaHarkivVidkritoXIX stolittya vpershe zgadano 18 stolittya Zakrito1970 tiStanzneseno teper Molodizhnij parkIvano Usiknovenskij cvintarIvano Usiknovenskij cvintar Harkivskij rajon IstoriyaCvintar bulo zakladeno v drugij polovini XVIII stolittya Do kincya XIX v cvintar stav najprestizhnishim kladovishem mista miscem spochinku harkivskoyi znati predstavnikiv inteligenciyi kupectva derzhavnih ta politichnih diyachiv a takozh diyachiv kulturi ta mistectva pidpriyemciv vidatnih lyudej mista Cvintar buv vidomij ne tilki mogilami vidatnih lyudej vin takozh buv vidomim skulpturnoyu ta arhitekturnoyu cinnistyu nadgrobkiv ta sklepiv U 1845 1857 rokah pri kladovishi za proyektom arhitektoriv A A Tona ta O Polyakova buv pobudovanij hram vikonanij v rusko vizantijskomu stili Do pochatku XX stolittya cvintar otrimav adresu vul Pushkinska 81 13 travnya 1947 roku bulo vidano postanovu 438 Harkivskogo miskvikonkomu zgidno z yakim pid derzhavnu ohoronu bulo vzyato miscya pohovannya akademikiv Bagaliya Beketova Potebni artistiv Kropivnickogo Sinelnikova Kadmina Hristini Alchevskoyi profesora Bokariusa ta mogila hudozhnika Vasilkivskogo Za rahunok derzhavnih koshtiv bulo vstanovleno pam yatnik na mogili A N Beketova onovlenij pam yatnik na mogili D I Bagaliya U 1949 r cvintar bulo zakrito dlya podalshih pohovan Do seredini 1970 h Ivano Usiknovenske kladovishe vrazhalo uyavu perehozhih hocha neabiyak zastarilimi ale vse she prekrasnimi dvoryanskimi sklepami visotoyu z odnopoverhovij budinok i cilimi aleyami z uslavlenimi prizvishami Podalshi roboti z utrimannya ta doglyadu za cvintarem ne velisya Do pochatku 1970 h rr bagato pohovann stali rujnuvatisya Ogorozha cvintarya bula chastkovo rozibrana j roztyagnuta maroderami Ivano Usiknovenskij hram ta cvintar do rujnaciyi Ivano Usiknovenskij hram ta mogila Marka Kropivnickogo gruden 2020Rujnuvannya cvintaryaLikvidaciya cvintarya ta zakladka parku buli vklyucheni v generalnij plan zabudovi mista za dekilka rokiv do prijnyattya oficijnogo rishennya miskvikonkomom Zgidno z oficijnoyu versiyeyu 1 ij miskij cvintar predstavlyav soboyu ros zapushennuyu zabroshennuyu i beshoznuyu territoriyu rassadnik vsego samogo neblagopoluchnogo v gorode Na teritoriyi kladovisha nochuvali bezhatki alkogoliki pracyuvali poviyi a v rajviddil miliciyi nadhodili zayavi pro pograbuvannya ta zgvaltuvannya Treba she zaznachiti sho na teritoriyi cvintarya v roki Drugoyi svitovoyi vijni mozhlivo buli pohovani v bratskij mogili vbiti nacistami harkiv yani Miska vlada ne viznavala svoyu vidpovidalnist za stan cvintarya j ne iniciyuvala rozrobku proyektu stvorennya memorialnogo kompleksu analogichnogo Lichakivskomu Bajkovomu Per Lashez abo nekropolyam Zhodne z nadgrobkiv ta sklepiv sho predstavlyali arhitekturnu cinnist ne bulo vzyato na oblik Zgidno z odniyeyu z versij znishennya cvintarya aktivno lobiyuvalosya todishnim kerivnictvom Harkivskogo politehnichnogo institutu yakij bazhav pobuduvati na jogo teritoriyi sportivnij kompleks Rishennya 393 Vikonavchogo komitetu Harkivskoyi miskoyi radi deputativ trudyashih Misto Harkiv 9 veresnya 1970 roku Pro likvidaciyu pershogo miskogo cvintarya pidpisane golovoyu Vikonavchogo komitetu Harkivskoyi miskradi Yuriyem Gurovim likviduvati cvintar do 15 veresnya 1971 roku Z iniciativi Yuriya Bagaliya onuka akademika Dmitra Bagaliya nashadki O O Potebni akademikiv Beketova ta Sincova ob yednalisya v iniciativnu grupu yaka protistoyala znosu mogil Voni ne tilki zahishali prah rodichiv a j visuvali vimogi shodo zberezhennya harkivskogo nekropolyu yak pam yatku istoriyi ta arhitekturi Buv skladenij spisok mogil yakij spochatku predstavlyav 48 najbilsh vidomih harkiv yan Upravlinnyam miskoyi arhitekturi spilno z tovaristvom ohoroni pam yatok buv rozroblenij proyekt stvorennya na 1 mu miskomu cvintari memorialnogo kompleksu Miskrada vidkinula ci iniciativi 8 zhovtnya 1970 roku v miskij gazeti Chervonij Prapor bulo opublikovano rozporyadzhennya vsim gromadyanam yaki mayut pohovannya z granitu na comu kladovishi bulo nakazano z yavitisya dlya reyestraciyi pohovan v administraciyi kladovisha do 31 grudnya 1970 roku Mogili yaki buli ogolosheni zanedbanimi pidlyagali znesennyu Nadijshlo ponad 2000 zayav pro perepohovannya Rodichi buli zobov yazani buti prisutnimi pri eksgumaciyi Na yihnih ochah vikopuvalisya truni a zalishki perekladalisya v inshij Takij proceduri piddavalisya vsi gromadyani yaki pobazhali perepohovati ostanki svoyih rodichiv Zalishki deyakih viznanih vidomimi harkiv yan buli pereneseni na 13 ij miskij cvintar Do spisku ne buli vklyucheni lyudi pohovani do 1920 h rokiv predstavniki vidomih dvoryanskih j kupeckih rodin vijskovi reakcijna profesura svyashenstvo politichni diyachi starogo rezhimu Napriklad bula vtrachena mogila M F fon Ditmara Sotni lyudej stoyali u ridnih mogil spokij yakih buv porushenij ne z vini blizkih Bagato plakali Ce bulo zhahlive dijstvo Chasto viklikali shvidku Potim truni rozvozili v rizni chastini mista Pered znesennyam pam yatki j mogilni pliti yaki predstavlyali cinnist buli inventarizovani v sistemu kombinatu pohoronnih pidpriyemstv ta buli vikoristani povtorno pislya perebivki napisiv Na misci kladovisha buv rozbitij Molodizhnij park plosheyu 18 ga z barom ta restoranom prozvanij mistyanami Mogila ta U pokijnichka sportivnogo ta dityachogo majdanchikami litnim kinoteatrom kotrij zakrili u 1990 h Zalishki cvintaryaBuli zberezheni pohovannya yaki zdebilshogo roztashovani bilya hramu ta yaki takozh zberigsya do nashih dniv Aktora M L Kropivnickogo Pismennika P P Gulaka Artemovskogo Akademika zhivopisu Vasilkivskogo Radyanskogo vijskovogo ta deputata Verhovnoyi Radi URSR 2 go sklikannya G S Zashihina Bilshovika Sashi Amhanickogo Aleksandrova chlena pidpilnogo revkomu yakij pomer vid tuberkulozu u 1919 roci Kolektivne pohovannya zagiblih pid chas zavorushen 1905 roku Mogili zagiblih pid chas zavorushen 1905 roku ta Sashi Amhanickogo roztashovani viddaleno vid hramu u pivnichno shidnij chastini parku V kinci 1980 h buli vidnovleni simvolichni mogili V Ellana Blakitnogo ta M Hvilovogo postavlenij hrest v pam yat zhertv Golodomoru 1932 1933 rr U 1992 roci vstanovleno pam yatnij znak Voyinam UPA a u 1999 roci pam yatnik Chornobilcyam skulptor S I Yastrebov arhitektori S G Chechelnickij A A Antropov Pid chas rekonstrukciyi Molodizhnogo parku u 2019 roci buli znajdeni mogilni kamni Semena Konstyantinovicha Fedorovskogo yakij na pochatku HH st pracyuvav u kontori derzhbanku na vul Sumskij 12 ta Georgiya Ivanovicha Kravcova imperatorskogo tehnologa yakij pomer 18 sichnya 1896 roku Nevidomo chi pid mogilnimi kamnyami zbereglisya zalishki cih dvoh osib Simvolichna mogila Mikoli Hvilovogo veresen 2015 Simvolichna mogila Vasilya Ellana Blakitnogo kviten 2011 Mogila Vasilkivskogo S I cherven 2011Simvolichna mogila Mikoli Hvilovogo gruden 2020 Simvolichna mogila Vasilya Ellana Blakitnogo gruden 2020 Mogila Marka Kropivnickogo gruden 2020Mogilnij kamen Fedorovskogo S K gruden 2020 Mogila Gulaka Artemovskogo gruden 2020 Pam yatnij hrest na chest zagiblih pid chas Golodomoru berezen 2013Pam yatnij znak voyinam UPA cherven 2009 roku Pam yatnij znak voyinam UPA pislya bagatorazovih napadiv vandaliv gruden 2020 Pam yatnij hrest na chest zagiblih pid chas Golodomoru gruden 2020Mogili zagiblih pid chas zavorushen 1905 roku ta bilshovika Sashi Amhanickogo sichen 2021 Pam yatnij znak pro zakladannya aleyi trudovoyi slavi u 1983 roci sichen 2021 Mogila G S Zashihina veresen 2012VandalizmLikvidaciya cvintarya ta nastupni roboti na jogo teritoriyi suprovodzhuvalisya neodnorazovimi aktami vandalizmu ta masovoyu narugoyu nad pam yattyu pomerlih V seredini 1980 h cherez teritoriyu parku prokladali pidzemni teplotrasa Roboti velisya za dopomogoyu ekskavatoriv yaki rozkrili sotni pohovan Maroderi diyali vidkrito na ochah vidpochivayuchih yaki sposterigali za rozkopuvannyam ta pograbuvannyam pohovan Chastini skeletiv vikoristovuvalisya dlya igor uchnyami navkolishnih shkil U 1985 1991 rokah na teritoriyi parku velosya budivnictvo sportkompleksu HPI zagalnoyu plosheyu 8602 m2 Pid chas rittya kotlovaniv ta prokladannya komunikacij vityaguvalisya truni ta lyudski zalishki pohovannya piddavalisya sistematichnomu maroderstvu ta naruzi Uchast v vandalizmi brali studenti vikladachi ta spivrobitnikiv sho pracyuvali na budivnictvi Pobudovanomu na teritoriyi kolishnogo cvintarya kompleksu bulo prisvoyeno status Bazi olimpijskoyi pidgotovki zbirnih komand Ukrayini OcinkiIniciatori podij 1970 h rokiv ne viznayut svoyu vidpovidalnist za likvidaciyu cvintarya dovodyachi neobhidnist peretvorennya zanedbanoyi teritoriyi v park ta obgruntovuyuchi svoye rishennya zgodoyu meshkanciv mista konkretni fakti zgodi ne navodyatsya U publikaciyah ostannih rokiv znishennya harkivskogo nekropolya rozglyadayetsya yak akt ostannoyi hvili znesennya cerkov i misc pokloninnya viruyuchih Znishennya cvintarya proyav nedbalogo stavlennya do nashogo minulogo nedalekoglyadnosti korotkozorosti kerivnih osib sho prizvelo do katastrofichnih vtrat u istoriko kulturnomu oblichchi mista ta spriyala rujnivnim procesam suspilnoyi morali Vidatni osobi sho buli pohovani na 1 u miskomu cvintariIm ya Stan pohovannyaAlchevska Hristina Danilivna pereneseno na 13 ij cvintarBagalij Dmitro Ivanovich pereneseno na 13 ij cvintarBeketov Oleksij Mikolajovich pereneseno na 13 ij cvintarBokarius Mikola Sergijovich pereneseno na 2 ij miskij cvintarBurachek Mikola Grigorovich pereneseno na 13 ij cvintarButkevich Timofij Ivanovich pohovannya znishennoVasilkivskij Sergij Ivanovich pohovannya zberezhenoVorobjov Volodimir Petrovich pereneseno na 13 ij cvintarGrigorovich Pavlo Leontijovich pohovannya znishennoGulak Artemovskij Petro Petrovich pohovannya zberezhenoDanilevskij Oleksandr Yakovich pereneseno na 13 ij cvintarFon Ditmar Mikola Fedorovich pohovannya znishennoDosyekin Vasil Sergijovich nevidomoKadmina Yevlaliya Pavlivna pereneseno na 13 ij cvintarKoshkin Mihajlo Illich pohovannya znishennoKropivnickij Marko Lukich pohovannya zberezhenoMiller Dmitro Petrovich pereneseno na 13 ij cvintarNyemkin Volodimir Hristiyanovich nevidomo buv pohovanij u familnomu sklepi yakij bulo znishenno Potebnya Oleksandr Opanasovich pereneseno na 13 ij cvintarSincov Dmitro Matvijovich pereneseno na 13 ij cvintarSolenik Karpo Trohimovich pereneseno na 13 ij cvintarSumcov Mikola Fedorovich pereneseno na 13 ij cvintarHvilovij Mikola pohovannya znishennoEllan Blakitnij Vasil pohovannya znishennoPam yatki istoriyi mogili i pam yatni znaki yaki zbereglis do sogodniMogila Gulaka Artemovskogo P P Mogila Kropivnickogo M L Mogila Vasilkivskogo S I Mogila Zashihina G S Mogila Amhanickogo S Kolektivne pohovannya zagiblih pid chas zavorushen 1905 roku Mogilnij kamen Fedorovskogo S K Mogilnij kamen Kravcova G I Pam yatnij znak Ellanu Blakitnomu V M Pam yatnij znak Hvilovomu M Pam yatnij znak likvidatoram avariyi na Chornobilskij AES Pam yatnij znak voyinam UPA Pam yatnij hrest v pam yat zhertv Golodomoru 1932 1933 rr Pam yatnij znak pro zakladannya aleyi trudovoyi slaviPosilannyaU Vikipediyi ye proyekt Ukrayinskij nekropol Primitki Time Arhiv originalu za 18 chervnya 2021 Procitovano 23 grudnya 2020 Time Arhiv originalu za 18 chervnya 2021 Procitovano 23 grudnya 2020 Mogily izvestnyh harkovchan bez gida ne najti kp ua ru RU Procitovano 23 grudnya 2020 InfoRost N P docs historyrussia org Arhiv originalu za 9 lyutogo 2020 Procitovano 25 grudnya 2020 Ukrayinskij Institut Nacionalnoyi Pam yati www hai nyzhnyk in ua Arhiv originalu za 22 serpnya 2016 Procitovano 1 lyutogo 2021 Hajvej ukr 29 zhovtnya 2005 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2017 Procitovano 24 grudnya 2020 gx net ua ros Arhiv originalu za 19 sichnya 2021 Procitovano 25 grudnya 2020 T F Davidich 2013 Stili v arhitekture Harkova Litera Nov s 164 Aleksej Shabanov 2008 NP Obshestvo Nekropolistov Arhiv originalu za 25 listopada 2020 Procitovano 11 travnya 2021 Centr krayeznavstva imeni akademika P T Tronka Arhiv originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 23 grudnya 2020 www spadschina kh ua Arhiv originalu za 6 bereznya 2021 Procitovano 23 grudnya 2020 harkov info Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 11 travnya 2021 Pamyati Dmitriya Millera Nakipelo ros Procitovano 25 grudnya 2020 Otkuda Rodom ros 16 listopada 2017 Arhiv originalu za 12 grudnya 2020 Procitovano 25 grudnya 2020 V Yu Franchuk F H Shirokorad Yu Yu Polyakova 2005 Oleksandr Opanasovich Potebnya Do 170 richchya z dnya narodzhennya Ukrayinska Harkiv HARKIVSKIJ NACIONALNIJ UNIVERSITET IM V N KARAZINA CENTRALNA NAUKOVA BIBLIOTEKA Fajl Grave of Dmytro Syntsov 2019 07 27 jpg Vikipediya commons wikimedia org ukr Procitovano 25 grudnya 2020

Дата публікації:
Топ