Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Григоро́вич Павло́ Лео́нтійович (1845—1924) — релігійний діяч, настоятель Хрестовоздвиженського (Мироносицького) храму у Харкові. Викладав Закон Божий у різних жіночих навчальних закладах міста. Під час Першої російської революції, разом з чотирма іншими священниками, виступив проти застосування смертної кари до революціонерів. Цей вчинок дуже обурив харківського єпископа Арсенія і Павло Григорович лишився поста настоятеля.
| Григорович Павло Леонтійович | |
|---|---|
 Павло Григорович у 1912 році | |
| Народився | 6 (18) листопада 1845 Недригайлів, Лебединський повіт, Харківська губернія, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія |
| Помер | 1924 Харків, Українська СРР, СРСР |
| Поховання | Івано-Усікновенське кладовище |
| Країна |  Російська імперія УНР СРСР |
| Діяльність | священнослужитель |
| Alma mater | Харківська духовна семінарія (1865) |
| Заклад | Мироносицька церква |
| Посада | протоієрей |
| Конфесія | Руська православна церква |
| Нагороди |   |
| |
Біографія
Павло Григорович народився 6 листопада 1845 року у місті Недригайлів Лебединського повіту. Його батьком був Леонтій Йосифович Григорович — священник слободи Марківка. Павло мав старшу сестру — Меланію, яка одружилася зі священником Єфимом Гризодубовим, братом . Навчався у Харківській духовній семінарії, яку закінчив у 1865 році. Під час навчання у семінарії, брав участь у зібраннях українофілів. Там познайомився з Христиною Алчевською з якою, на зібраннях, співав дуетом українські пісні. 19 лютого 1868 року став священником валківської Церкві Успіння Пресвятої Богородиці. Був помічником інспектора Харківської духовної семінарії у 1869—1878 роках. Згідно проханню, 28 квітня 1878 року став другим священником Хрестовоздвиженського храму. Восени того ж року, Рада Інституту шляхетних дівчат запросила Павла Григоровича на вакантне місце законовчителя, де він викладав до 1895 року. Харківський єпископ Сава, розповідаючи у своїх спогадах про це назначення писав, що хоча Григорович «не отримав академічної освіти, але людина дуже слушна та здібна».
У 1890 році він отримав високу церковну нагороду — . У грудні 1891 року став законовчителем у недільній школі своєї старої знайомої — Христини Алчевської. У 1895 році Павло Григорович став настоятелем храму, того ж року почав викладати Закон Божий у Жіночій гімназії Е. Н. Драшковської та завідувати церковно-приходською жіночою школою. 16 квітня 1895 року прихожани храму урочисто подарували настоятелю золотий наперсний хрест з брильянтами. Також Григорович був депутатом церков благочіння першої округи міста Харкова у 1898—1905 роках. З 1895 року попечитель харківської навчальної округи. З 1899 року член ревізійної комісії по справам Єпархіального свічного заводу. За відмінно-усердну працю, він отримав сан протоієрея у 1900 році. Також нагороджувався орденами Святої Анни другого та третього ступенів.
Під час Першої російської революції, протоієрей Павло Григорович разом зі священниками Володимиром Шаповаловим, Іоанном Філевським, Миколою Вознесенським та Володимиром Купленським виступили проти застосування смертної кари до революціонерів. Їх колективний лист було опубліковане першого січня 1906 року у харківській газеті «Волна», під заголовком «Голос священника о смертной казни и об убийстве как средстве политической борьбы». Цей лист викликав обурення харківського єпископа Арсенія. Вже третього січня Павло Григорович разом зі своїм однодумцем Миколою Вознесенським були вимушені заявити, що вони не згодні з однією із фраз листа. Через три тижня ще один священник, Володимир Купленський, також заявив про це. У фразі говорилося про те, що священники однаково жаліють як вбитих революціонерів, так і солдатів вбитих на своєму посту. Павло Григорович був тимчасово відсторонений від служіння, а згодом за рішенням єпископа Арсенія лишився поста настоятеля і знову став другим священником храму.
Представники харківської інтелігенції написали колективного листа, де просили єпископа поновити Павла Григоровича у якості настоятеля. Серед підписавших листа були Владислав Бузескул, Леонард Гіршман та Христина Алчевська. Однак Григорович так і залишився простим священником.
Під час вилучення церковних коштовностей з Хрестовоздвиженського храму, Павло Григорович був викликаний до ЧК де був допитаний та підписав протокол про вилучення. Помер у 1924 році в оточенні дітей та онуків. Був похований на Першому міському кладовищі, поблизу Храма усікновення глави Іоана Предтечі. Могила не збереглася.
Нагороди
- Орден Святої Анни II ступеня.
- Орден Святої Анни III ступеня.
- Наперсний хрест від Святійшого синоду видаваємий.
Родина
Був одружений з Олександрою Іванівною Чіжевською, дочкою настоятеля Свято-Дмитріївського храму Харкова, . Подружжя мало тринадцять дітей:
- Лідія (1868 р.н.)
- Анна (1871 р.н.)
- Ольга (1874 р.н.)
- Катерина (1875 р.н.)
- Надія (1877 р.н.)
- Софія (1879 р.н.) — викладач Харківського педагогічного інституту іноземних мов.
- Сергій (1880—14.01.1931) — бактеріолог, покінчив з собою у будинку ДПУ УСРР.
- Олександр (1881 р.н.)
- Михайло (1883 р.н.)
- Любов (1887 р.н.)
- Марія (1888 р.н.) — дружина революционера Григоряна Габрієля Маркаровича.
- Віра (1890 р.н.)
- Володимир (1894 р.н.)
Онуками Павла Григоровича були: художник Лев Фітільов та доктор технічних наук Сергій Андоньєв.
Примітки
- Парамонов, 2002.
- Алчевская, 1895, с. 11—12.
- Любарский, 2007, с. 72.
- Савва, 1904, с. 798.
- Церковныя вѣдомости, 1890, с. 150.
- Алчевская, 1895, с. 12.
- Южный край, 1895, с. 2—3.
- Любарский, 2007, с. 44.
- Православная энциклопедия, 2009, с. 172.
- . Откуда Родом (рос.) . 14 вересня 2016. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019.
- Зуб, 2007, с. 9.
- Буряковская, 2013, с. 1.
- Буряковская, 2013, с. 2.
- Реабілітовані історією, 2008, с. 366.
- Луговая, Ольга. (рос.) . Завтра. Архів оригіналу за 14 жовтня 2019. Процитовано 14 жовтня 2019.
Джерела
- Алчевская Х. Д. Полгода из жизни воскресной школы : ( )[рос.]. — Санкт-Петербург : Тип. И. Н. Скороходова, 1895. — 126 с.
- Татьяна Буряковская. : ( )[рос.] // Время. — 2013. — 18 апреля.
- Эдуард Зуб. Милосердие – поповское слово : ( )[рос.] // Вечерний Харьков. — 2007. — 8 октября.
- Николай Любарский. Харьковская Крестовоздвиженская (Мироносицкая) церковь 1783-1908 гг. : ( )[рос.]. — Харьков : Райдер, 2007. — .
- Парамонов А. Ф. К вопросу о генеалогии рода и творческого наследия Гризодубовых : ( )[рос.] // Харьковский исторический альманах. — 2002. — Вып. лето. — С. 52-61.
- Савва (Тихомиров). Хроника моей жизни. Автобіографическіѧ записки высокопреосвященнаго Саввы, Архіепископа Тверскаго и Кашинскаго : ( )[рос.]. — Сергиев Посад : 2-я тип. А.И. Снегиревой, 1904. — Т. 5.
- Григорович Павел Леонтьевич // Православная энциклопедия Харьковщины : ( )[рос.]. — Харьков : Майдан, 2009. — С. 171—172.
- Григорович Сергій Павлович // Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 1. Частина 2.. — Київ—Харків : Оригінал, 2008. — 672 с.
- Списокъ лицамъ духовнаго званія, кои, за службу по духовному вѣдомству, награждаются Святѣйшимъ Сѵнодомъ ко дню Святыя Пасхи 1890 года : ( )[рос.] // Церковныя вѣдомости. — 1890. — № 14/15.
- Подношеніе наперснаго креста о. Павлу Григоровичу : ( )[рос.] // Южный край. — 1895. — 17 апреля. — С. 2—3.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Grigorovich Grigoro vich Pavlo Leo ntijovich 1845 1924 religijnij diyach nastoyatel Hrestovozdvizhenskogo Mironosickogo hramu u Harkovi Vikladav Zakon Bozhij u riznih zhinochih navchalnih zakladah mista Pid chas Pershoyi rosijskoyi revolyuciyi razom z chotirma inshimi svyashennikami vistupiv proti zastosuvannya smertnoyi kari do revolyucioneriv Cej vchinok duzhe oburiv harkivskogo yepiskopa Arseniya i Pavlo Grigorovich lishivsya posta nastoyatelya Grigorovich Pavlo LeontijovichPavlo Grigorovich u 1912 rociNarodivsya6 18 listopada 1845 Nedrigajliv Lebedinskij povit Harkivska guberniya Malorosijske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaPomer1924 1924 Harkiv Ukrayinska SRR SRSRPohovannyaIvano Usiknovenske kladovisheKrayina Rosijska imperiya UNR SRSRDiyalnistsvyashennosluzhitelAlma materHarkivska duhovna seminariya 1865 ZakladMironosicka cerkvaPosadaprotoiyerejKonfesiyaRuska pravoslavna cerkvaNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPavlo Grigorovich vikladaye u Nedilnij shkoli Hristini Alchevskoyi Pavlo Grigorovich narodivsya 6 listopada 1845 roku u misti Nedrigajliv Lebedinskogo povitu Jogo batkom buv Leontij Josifovich Grigorovich svyashennik slobodi Markivka Pavlo mav starshu sestru Melaniyu yaka odruzhilasya zi svyashennikom Yefimom Grizodubovim bratom Navchavsya u Harkivskij duhovnij seminariyi yaku zakinchiv u 1865 roci Pid chas navchannya u seminariyi brav uchast u zibrannyah ukrayinofiliv Tam poznajomivsya z Hristinoyu Alchevskoyu z yakoyu na zibrannyah spivav duetom ukrayinski pisni 19 lyutogo 1868 roku stav svyashennikom valkivskoyi Cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Buv pomichnikom inspektora Harkivskoyi duhovnoyi seminariyi u 1869 1878 rokah Zgidno prohannyu 28 kvitnya 1878 roku stav drugim svyashennikom Hrestovozdvizhenskogo hramu Voseni togo zh roku Rada Institutu shlyahetnih divchat zaprosila Pavla Grigorovicha na vakantne misce zakonovchitelya de vin vikladav do 1895 roku Harkivskij yepiskop Sava rozpovidayuchi u svoyih spogadah pro ce naznachennya pisav sho hocha Grigorovich ne otrimav akademichnoyi osviti ale lyudina duzhe slushna ta zdibna U 1890 roci vin otrimav visoku cerkovnu nagorodu U grudni 1891 roku stav zakonovchitelem u nedilnij shkoli svoyeyi staroyi znajomoyi Hristini Alchevskoyi U 1895 roci Pavlo Grigorovich stav nastoyatelem hramu togo zh roku pochav vikladati Zakon Bozhij u Zhinochij gimnaziyi E N Drashkovskoyi ta zaviduvati cerkovno prihodskoyu zhinochoyu shkoloyu 16 kvitnya 1895 roku prihozhani hramu urochisto podaruvali nastoyatelyu zolotij napersnij hrest z brilyantami Takozh Grigorovich buv deputatom cerkov blagochinnya pershoyi okrugi mista Harkova u 1898 1905 rokah Z 1895 roku popechitel harkivskoyi navchalnoyi okrugi Z 1899 roku chlen revizijnoyi komisiyi po spravam Yeparhialnogo svichnogo zavodu Za vidminno userdnu pracyu vin otrimav san protoiyereya u 1900 roci Takozh nagorodzhuvavsya ordenami Svyatoyi Anni drugogo ta tretogo stupeniv Pid chas Pershoyi rosijskoyi revolyuciyi protoiyerej Pavlo Grigorovich razom zi svyashennikami Volodimirom Shapovalovim Ioannom Filevskim Mikoloyu Voznesenskim ta Volodimirom Kuplenskim vistupili proti zastosuvannya smertnoyi kari do revolyucioneriv Yih kolektivnij list bulo opublikovane pershogo sichnya 1906 roku u harkivskij gazeti Volna pid zagolovkom Golos svyashennika o smertnoj kazni i ob ubijstve kak sredstve politicheskoj borby Cej list viklikav oburennya harkivskogo yepiskopa Arseniya Vzhe tretogo sichnya Pavlo Grigorovich razom zi svoyim odnodumcem Mikoloyu Voznesenskim buli vimusheni zayaviti sho voni ne zgodni z odniyeyu iz fraz lista Cherez tri tizhnya she odin svyashennik Volodimir Kuplenskij takozh zayaviv pro ce U frazi govorilosya pro te sho svyashenniki odnakovo zhaliyut yak vbitih revolyucioneriv tak i soldativ vbitih na svoyemu postu Pavlo Grigorovich buv timchasovo vidstoronenij vid sluzhinnya a zgodom za rishennyam yepiskopa Arseniya lishivsya posta nastoyatelya i znovu stav drugim svyashennikom hramu Predstavniki harkivskoyi inteligenciyi napisali kolektivnogo lista de prosili yepiskopa ponoviti Pavla Grigorovicha u yakosti nastoyatelya Sered pidpisavshih lista buli Vladislav Buzeskul Leonard Girshman ta Hristina Alchevska Odnak Grigorovich tak i zalishivsya prostim svyashennikom Pid chas viluchennya cerkovnih koshtovnostej z Hrestovozdvizhenskogo hramu Pavlo Grigorovich buv viklikanij do ChK de buv dopitanij ta pidpisav protokol pro viluchennya Pomer u 1924 roci v otochenni ditej ta onukiv Buv pohovanij na Pershomu miskomu kladovishi poblizu Hrama usiknovennya glavi Ioana Predtechi Mogila ne zbereglasya NagorodiOrden Svyatoyi Anni II stupenya Orden Svyatoyi Anni III stupenya Napersnij hrest vid Svyatijshogo sinodu vidavayemij RodinaPavlo Grigorovich z rodinoyu Buv odruzhenij z Oleksandroyu Ivanivnoyu Chizhevskoyu dochkoyu nastoyatelya Svyato Dmitriyivskogo hramu Harkova Podruzhzhya malo trinadcyat ditej Lidiya 1868 r n Anna 1871 r n Olga 1874 r n Katerina 1875 r n Nadiya 1877 r n Sofiya 1879 r n vikladach Harkivskogo pedagogichnogo institutu inozemnih mov Sergij 1880 14 01 1931 bakteriolog pokinchiv z soboyu u budinku DPU USRR Oleksandr 1881 r n Mihajlo 1883 r n Lyubov 1887 r n Mariya 1888 r n druzhina revolyucionera Grigoryana Gabriyelya Markarovicha Vira 1890 r n Volodimir 1894 r n Onukami Pavla Grigorovicha buli hudozhnik Lev Fitilov ta doktor tehnichnih nauk Sergij Andonyev PrimitkiParamonov 2002 Alchevskaya 1895 s 11 12 Lyubarskij 2007 s 72 Savva 1904 s 798 Cerkovnyya vѣdomosti 1890 s 150 Alchevskaya 1895 s 12 Yuzhnyj kraj 1895 s 2 3 Lyubarskij 2007 s 44 Pravoslavnaya enciklopediya 2009 s 172 Otkuda Rodom ros 14 veresnya 2016 Arhiv originalu za 9 serpnya 2019 Procitovano 11 zhovtnya 2019 Zub 2007 s 9 Buryakovskaya 2013 s 1 Buryakovskaya 2013 s 2 Reabilitovani istoriyeyu 2008 s 366 Lugovaya Olga ros Zavtra Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2019 Procitovano 14 zhovtnya 2019 DzherelaAlchevskaya H D Polgoda iz zhizni voskresnoj shkoly ros Sankt Peterburg Tip I N Skorohodova 1895 126 s Tatyana Buryakovskaya ros Vremya 2013 18 aprelya Eduard Zub Miloserdie popovskoe slovo ros Vechernij Harkov 2007 8 oktyabrya Nikolaj Lyubarskij Harkovskaya Krestovozdvizhenskaya Mironosickaya cerkov 1783 1908 gg ros Harkov Rajder 2007 ISBN 978 966 8246 72 2 Paramonov A F K voprosu o genealogii roda i tvorcheskogo naslediya Grizodubovyh ros Harkovskij istoricheskij almanah 2002 Vyp leto S 52 61 Savva Tihomirov Hronika moej zhizni Avtobiograficheskiѧ zapiski vysokopreosvyashennago Savvy Arhiepiskopa Tverskago i Kashinskago ros Sergiev Posad 2 ya tip A I Snegirevoj 1904 T 5 Grigorovich Pavel Leontevich Pravoslavnaya enciklopediya Harkovshiny ros Harkov Majdan 2009 S 171 172 Grigorovich Sergij Pavlovich Reabilitovani istoriyeyu Harkivska oblast Kniga 1 Chastina 2 Kiyiv Harkiv Original 2008 672 s Spisok licam duhovnago zvaniya koi za sluzhbu po duhovnomu vѣdomstvu nagrazhdayutsya Svyatѣjshim Sѵnodom ko dnyu Svyatyya Pashi 1890 goda ros Cerkovnyya vѣdomosti 1890 14 15 Podnoshenie napersnago kresta o Pavlu Grigorovichu ros Yuzhnyj kraj 1895 17 aprelya S 2 3