Strelitzia caudata | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Strelitzia caudata , 1946 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Strelitzia caudata — отруйна багаторічна рослина з роду Стрелітція родини Стрелітцієвих. Ендемік Південної Африки. Малопоширена декоративна культура.
Опис
Вічнозелена трав'яниста рослина заввишки 4–6 (зрідка до 8) м, загалом дуже схожа на банани й Ensete ventricosum. Корені товсті, розгалужені. Несправжній стовбур, утворений основами черешків, прямий, голий, завтовшки 10–15 см, у старих особин вкритий залишками відмерлого листя. Листки чергові, черешкові, прості, еліптичні, цілокраї, шкірясті, сизо-зелені, голі, на верхівці опушені та виїмчасті, завдовжки до 1,5–2 м, завширшки 60–85 см. Черешки завдовжки 1,5–1,7 м, голі, товсті, жолобчасті, їх продовженням є товста центральна жилка. Жилкування пірчасте. У старих особин листки зберігаються лише на верхівці стебла, з віком їх краї рвуться під дією вітру так, що листкова пластинка набуває пірчастого вигляду. Оскільки усі листки розміщуються в одній площині, у сукупності вони нагадують віяло.
Суцвіття — видозмінений малоквітковий завиток, піднесений на довгому квітконосі. Приквіток великий, цупкий, човникоподібної форми, чорний з червонувато-коричневим краєм (біля основи часто темно-фіолетово-червоний), у повному розквіті розташований майже горизонтально. Його довжина сягає 30 см, ширина — 6–6,5 см, товщина — 3,5 см. Під час розкриття приквітка його краї виділяють слиз, який допомагає випростатись щільно упакованим квітам. Квітки великі, сидячі, двостатеві, зигоморфні, без запаху. Оцвітина тричленна, дворядна. Чашолистки довгасто-яйцеподібні, вільні, білі, інколи біля основи рожеві, з них частина стирчить, а інші спрямовані убік. Верхні чашолистки лінійно-ланцетні, завдовжки 15–20 см, завширшки 3 см; бічні чашолистки човникоподібні, з добре помітним кілем, видовженим у своєрідний «хвіст» завдовжки 1,5–2,5 см (саме йому рослина зобов'язана своєю латинською назвою «caudata» — «хвостата»). Пелюстки блідо-блакитні, з них дві зростаються разом на кшталт стріли й охоплюють пружний стовпчик і 5 тичинок. Тичинкові нитки завдовжки 3–4 см, пиляки завдовжки 5,5–9 см. Маточка завдовжки 16–17,5 см.
Плід — дерев'яниста, трилопатева, розкривна коробочка завдовжки 5–7 см, завширшки 2–3 см. Насінини великі, кулясті, чорні або коричневі, з одного боку мають принасінник у вигляді смужки помаранчевих волосків.
Листя, квіти та насіння Strelitzia caudata мають слабкі отруйні властивості.
Екологія та поширення
Strelitzia caudata — світлолюбна, помірно вологолюбна рослина, яка зростає у прохолодних, вологих гірських лісах на ділянках, де накопичується багато опалого листя, а також на більш сухих трав'янистих схилах. Цвітіння і плодоношення можливе протягом усього року, але найчастіше цвітіння припадає на травень-червень, а плодоношення — на листопад-лютий. Квіти запилюються нектарницями, самозапилення у природних умовах не відбувається, при штучному самозапиленні зав'язується дуже мало насіння. Розмножується насінням.
Ареал цього виду охоплює терени Есватіні та східні гірські райони Зімбабве, зокрема долини річок Лімпопо і Мпумаланга. На півдні зона розповсюдження цієї рослини сягає Мозамбіку і південноафриканської провінції Трансвааль. Популяції цього виду досить численні і не потребують охорони.
Застосування
Практичне значення цього виду невелике, оскільки, на відміну від інших представників роду, він майже не використовується у садівництві. Поодинокі випадки вирощування Strelitzia caudata зафіксовані в африканських країнах, де її рекомендують висаджувати у великих садах у складі великогабаритних квіткових композицій.
Насіння треба сіяти на глибину, яка дорівнює 1–1,5 діаметрам насінини. Перед посівом насіння треба скарифікувати для прискорення проростання. Для цього його замочують протягом 5 хвилин у 90%-ому розчині сульфатної кислоти, опісля ретельно промивають водою. Для прискорення проростання можна також застосовувати . Оптимальною температурою для вирощування сіянців є 25 °C, тримати їх краще у напівзатінку. Перед першою пересадкою рослина повинна мати кілька добре розвинених листків. Для вирощування необхідні горщики великого об'єму та добре дренований субстрат.
Систематика
Цей вид був описаний останнім серед представників свого роду. Він систематично наближений до стрелітції величної та Strelitzia nicolai і відрізняється від них переважно блідо-блакитним кольором пелюсток (у стрелітції величної вони білі, а у Strelitzia nicolai, як правило, сині). Жодних синонімів для цього таксона не наводиться.
Література
- Mapaura, A. & Timberlake, J. (eds) (2004). A checklist of Zimbabwean vascular plants Southern African Botanical Diversity Network Report No. 33 Sabonet, Pretoria and Harare. — P. 112.
- Schmidt, E., Lötter, M. & McCleland, W. (2002). Trees and shrubs of Mpumalanga and Kruger National Park Jacana, Johannesburg, S Africa. — P. 64-65.
- Van Wyk, B. & Van Wyk, P. (1997). Field Guide to Trees of Southern Africa. Struik, South Africa. — P. 56-57.
Джерела
- The Plant List [ 15 грудня 2019 у Wayback Machine.].(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Strelitzia caudataBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Klas Odnodolni Liliopsida Poryadok Imbirocviti Zingiberales Rodina Strelitciyevi Strelitziaceae Rid Strelitciya Strelitzia Binomialna nazvaStrelitzia caudata 1946PosilannyaVikividi Strelitzia caudataEOL 345175IPNI 585016 1NCBI 1159634 Strelitzia caudata otrujna bagatorichna roslina z rodu Strelitciya rodini Strelitciyevih Endemik Pivdennoyi Afriki Maloposhirena dekorativna kultura OpisVichnozelena trav yanista roslina zavvishki 4 6 zridka do 8 m zagalom duzhe shozha na banani j Ensete ventricosum Koreni tovsti rozgaluzheni Nespravzhnij stovbur utvorenij osnovami chereshkiv pryamij golij zavtovshki 10 15 sm u starih osobin vkritij zalishkami vidmerlogo listya Listki chergovi chereshkovi prosti eliptichni cilokrayi shkiryasti sizo zeleni goli na verhivci opusheni ta viyimchasti zavdovzhki do 1 5 2 m zavshirshki 60 85 sm Chereshki zavdovzhki 1 5 1 7 m goli tovsti zholobchasti yih prodovzhennyam ye tovsta centralna zhilka Zhilkuvannya pirchaste U starih osobin listki zberigayutsya lishe na verhivci stebla z vikom yih krayi rvutsya pid diyeyu vitru tak sho listkova plastinka nabuvaye pirchastogo viglyadu Oskilki usi listki rozmishuyutsya v odnij ploshini u sukupnosti voni nagaduyut viyalo Sucvittya vidozminenij malokvitkovij zavitok pidnesenij na dovgomu kvitkonosi Prikvitok velikij cupkij chovnikopodibnoyi formi chornij z chervonuvato korichnevim krayem bilya osnovi chasto temno fioletovo chervonij u povnomu rozkviti roztashovanij majzhe gorizontalno Jogo dovzhina syagaye 30 sm shirina 6 6 5 sm tovshina 3 5 sm Pid chas rozkrittya prikvitka jogo krayi vidilyayut sliz yakij dopomagaye viprostatis shilno upakovanim kvitam Kvitki veliki sidyachi dvostatevi zigomorfni bez zapahu Ocvitina trichlenna dvoryadna Chasholistki dovgasto yajcepodibni vilni bili inkoli bilya osnovi rozhevi z nih chastina stirchit a inshi spryamovani ubik Verhni chasholistki linijno lancetni zavdovzhki 15 20 sm zavshirshki 3 sm bichni chasholistki chovnikopodibni z dobre pomitnim kilem vidovzhenim u svoyeridnij hvist zavdovzhki 1 5 2 5 sm same jomu roslina zobov yazana svoyeyu latinskoyu nazvoyu caudata hvostata Pelyustki blido blakitni z nih dvi zrostayutsya razom na kshtalt strili j ohoplyuyut pruzhnij stovpchik i 5 tichinok Tichinkovi nitki zavdovzhki 3 4 sm pilyaki zavdovzhki 5 5 9 sm Matochka zavdovzhki 16 17 5 sm Plid derev yanista trilopateva rozkrivna korobochka zavdovzhki 5 7 sm zavshirshki 2 3 sm Nasinini veliki kulyasti chorni abo korichnevi z odnogo boku mayut prinasinnik u viglyadi smuzhki pomaranchevih voloskiv Listya kviti ta nasinnya Strelitzia caudata mayut slabki otrujni vlastivosti Ekologiya ta poshirennyaStrelitzia caudata svitlolyubna pomirno vologolyubna roslina yaka zrostaye u proholodnih vologih girskih lisah na dilyankah de nakopichuyetsya bagato opalogo listya a takozh na bilsh suhih trav yanistih shilah Cvitinnya i plodonoshennya mozhlive protyagom usogo roku ale najchastishe cvitinnya pripadaye na traven cherven a plodonoshennya na listopad lyutij Kviti zapilyuyutsya nektarnicyami samozapilennya u prirodnih umovah ne vidbuvayetsya pri shtuchnomu samozapilenni zav yazuyetsya duzhe malo nasinnya Rozmnozhuyetsya nasinnyam Areal cogo vidu ohoplyuye tereni Esvatini ta shidni girski rajoni Zimbabve zokrema dolini richok Limpopo i Mpumalanga Na pivdni zona rozpovsyudzhennya ciyeyi roslini syagaye Mozambiku i pivdennoafrikanskoyi provinciyi Transvaal Populyaciyi cogo vidu dosit chislenni i ne potrebuyut ohoroni ZastosuvannyaPraktichne znachennya cogo vidu nevelike oskilki na vidminu vid inshih predstavnikiv rodu vin majzhe ne vikoristovuyetsya u sadivnictvi Poodinoki vipadki viroshuvannya Strelitzia caudata zafiksovani v afrikanskih krayinah de yiyi rekomenduyut visadzhuvati u velikih sadah u skladi velikogabaritnih kvitkovih kompozicij Nasinnya treba siyati na glibinu yaka dorivnyuye 1 1 5 diametram nasinini Pered posivom nasinnya treba skarifikuvati dlya priskorennya prorostannya Dlya cogo jogo zamochuyut protyagom 5 hvilin u 90 omu rozchini sulfatnoyi kisloti opislya retelno promivayut vodoyu Dlya priskorennya prorostannya mozhna takozh zastosovuvati Optimalnoyu temperaturoyu dlya viroshuvannya siyanciv ye 25 C trimati yih krashe u napivzatinku Pered pershoyu peresadkoyu roslina povinna mati kilka dobre rozvinenih listkiv Dlya viroshuvannya neobhidni gorshiki velikogo ob yemu ta dobre drenovanij substrat SistematikaCej vid buv opisanij ostannim sered predstavnikiv svogo rodu Vin sistematichno nablizhenij do strelitciyi velichnoyi ta Strelitzia nicolai i vidriznyayetsya vid nih perevazhno blido blakitnim kolorom pelyustok u strelitciyi velichnoyi voni bili a u Strelitzia nicolai yak pravilo sini Zhodnih sinonimiv dlya cogo taksona ne navoditsya LiteraturaMapaura A amp Timberlake J eds 2004 A checklist of Zimbabwean vascular plants Southern African Botanical Diversity Network Report No 33 Sabonet Pretoria and Harare P 112 Schmidt E Lotter M amp McCleland W 2002 Trees and shrubs of Mpumalanga and Kruger National Park Jacana Johannesburg S Africa P 64 65 Van Wyk B amp Van Wyk P 1997 Field Guide to Trees of Southern Africa Struik South Africa P 56 57 DzherelaThe Plant List 15 grudnya 2019 u Wayback Machine angl