Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Оста п Євста хій Степа нович Черемши нський 19 травня 1936 с Слобідка Долішня нині приєднано до с Дубенка Монастириськог

Черемшинський Остап Степанович

Черемшинський Остап Степанович

Оста́п (Євста́хій) Степа́нович Черемши́нський (19 травня 1936, с. Слобідка Долішня, нині приєднано до с. Дубенка Монастириського району Тернопільської області — 25 листопада 2015, м. Івано-Франківськ) — український краєзнавець, етнограф, літературознавець, громадський діяч. Брат Романи Черемшинської.

Остап Степанович Черемшинський
image
Народився19 травня 1936(1936-05-19)
с. Слобідка Долішня, нині приєднано до с. Дубенка Монастириський район, Тернопільська область
Помер21 листопада 2015(2015-11-21) (79 років)
м. Івано-Франківськ
Громадянствоimage Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанняс. Велеснів
Діяльністькраєзнавець, етнограф, літературознавець, громадський діяч
Alma materКиївський національний університет культури і мистецтв
Знання мовукраїнська
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України і Наукове товариство імені Шевченка
РодичіЧеремшинська Романа Степанівна (сестра)
Брати, сестриЧеремшинська Романа Степанівна
Нагороди
image
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
image
Заслужений працівник культури України
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Черемшинський.

Відзнаки

Життєпис

Народився 19 травня 1936 року в с. Слобідка Долішня Бучацького повіту (нині приєднане до села Дубенка Монастириського району Тернопільської області) в родині мельника. Батько Степан Черемшинський (1907—1995) походив з хутора Бикова біля містечка Бариша Бучацького повіту, у 1928 прибув до Слобідки Долішньої працювати у млині, оскільки мав відповідну кваліфікацію. Того ж року одружився з Павлиною Савків (1911—1968) зі села Чехів, з якою мали дітей Івана (1929), Остапа, Адама (1941) і Роману.

У липні 1941 родина переселилася до с. Велеснева, куди Степана запросили на роботу до місцевого млина, дотеперішніми власниками якого були євреї.

У Велесневі Остап пішов до 4-класної української школи (до війни була утраквістичною). По закінченні 9-класної освіти в Монастириськах і Бариші працював завідувачем клубу у Велесневі (ІХ.1954—ІІІ.1957), завідувачем бібліотеки в сусідньому селі Заліссі, підпорядкованій велеснівському клубові (ІІІ.1957—ХІІ.1962). Одночасно навчався в технікумі підготовки культурно-освітніх працівників у у Теребовлі й Тульчинському училищі культури на бібліотечному відділенні.

У червні 1961 року Остапові потрапила до рук стаття в газеті Вільне життя про етнографа Володимира Гнатюка, який народився у Велесневі. Він почав збирати матеріали про особу вченого, вів листування з науковими і музейними працівниками по всій УРСР.

Працюючи бібліотекарем у Велесневі (у 1963 р. коротко) та Усті Зеленому Монастириського району (з березня 1964), старшим піонервожатим в 7-річній школі у Велесневі (1964—1968), одночасно у 1963—1965 рр. навчався в Кременецькому педагогічному інституті (згодом переведеному до Тернополя) на загальноосвітньому факультеті.

Завдяки пошуковій активності Остапа Черемшинського обласна влада в червні 1964 року, за участі Тернопільського краєзнавчого музею, ухвалила рішення про відкриття меморіального музею Володимира Гнатюка у Велесневі. Приміщення збудували упродовж 1964—1967 років силами місцевого колгоспу. Остап Черемшинський — від 5.ІІІ.1968 науковий працівник Тернопільського краєзнавчого музею — здійснив художнє оформлення за участі Ігоря Ґерети і київських художників Ірини Левитської та Юрія Кисличенка. 1 вересня 1968 року Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка відчинив свої двері, спочатку як громадський музей. 23 травня 1971 року з нагоди 100-річчя академіка Гнатюка на подвір'ї музею відкрито погруддя вченого роботи Луки Біганича, а музей здобув статус державного як відділ Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Остап Черемшинський на посаді директора музею став автором численних публікацій у місцевій та науковій пресі, налагодив контакти з культурними і науковими працівниками, зокрема з дочкою Володимира Гнатюка Лесею Гнатюк-Піснячевською, зятем його шваґра Григорієм Смольським, який подарував багато меморіальних речей, Тарасом Франком, Іриною Коцюбинською, дружиною Марка Черемшини Наталією Семанюк, дружиною Гната Хоткевича Платонідою Володимирівною, синами Василя Стефаника Семеном і Кирилом, також С. Людкевичем, М. Колессою, А. Кос-Анатольським, С. Ґебус-Баранецькою, С. Караффою-Корбут, І. Крислачем, Д. Крвавичем, Д. Павличком, М. Ільницьким. Продовжував навчання в Київському інституті культури на бібліотечному факультеті (закінчив у 1976 році).

Помер 25 листопада 2015 року в одній з лікарень Івано-Франківська.

Творча діяльність

image
Остап Черемшинський проводить екскурсію в музеї Володимира Гнатюка (19.04.2013)

Ініціатор заснування (1961—1968) та співавтор (з Ігорем Ґеретою) експозиції Обласного комунального етнографічно-меморіального музею В. Гнатюка у Велесневі, від 1969 — його директор. 1970 — організатор і учасник фольклорних експедицій, під час якої записав більше 700 народних пісень та близько 1000 коломийок, частина яких зберігається в ІМФЕ НАН України, понад 30 — опубліковані у .

Ініціатор відкриття меморіального кутка Володимира Гнатюка у Велеснівській сільській бібліотеці (1963) та школі (1964), спорудження пам'ятників на могилі Володимира Гнатюка на Личаківському цвинтарі у Львові та біля сільського музею у Велесневі (обидва — 1971), присвоєння імені Володимира Гнатюка Бучацькій середній школі № 1 (1971, нині гімназія), (1991), Тернопільському державному педагогічному інституту (нині ТНПУ, 1997), відкриття меморіальних таблиць у Тернополі (1989), Бучачі, Велесневі (обидві — 1991), Івано-Франківську, Львові, Ужгороді.

image
Остап Черемшинський у Тернополі (22.08.2010)

Остап Черемшинський — співзасновник в Усті-Зеленому (1992), і у Велесневі (1997), у м. Монастириська (1999).

Співавтор (1971, 1982, 1991, 2006), автор більше 1000 публікацій про нього, краєзнавчих матеріалів.

Понад 50 років займався вишиванням, у його доробку — сорочки, краватки, рушники, подушки, жанрові картини та інше, розробляв візерунки вишивок. У 2007 році Державнрй архів Тернопільської області видав бібліографічний покажчик публікацій Черемшинського (1963—2006).

Примітки

  1. Перестало битися серце Остапа Черемшинського [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Тернопільська обласна рада.
  2. Перестало битися серце Остапа Черемшинського [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Про все, 25 листопада 2015.

Література

Черемшинський Остап Степанович
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Черемшинський Остап Степанович у Вікісховищі?

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Osta p Yevsta hij Stepa novich Cheremshi nskij 19 travnya 1936 s Slobidka Dolishnya nini priyednano do s Dubenka Monastiriskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti 25 listopada 2015 m Ivano Frankivsk ukrayinskij krayeznavec etnograf literaturoznavec gromadskij diyach Brat Romani Cheremshinskoyi Ostap Stepanovich CheremshinskijNarodivsya19 travnya 1936 1936 05 19 s Slobidka Dolishnya nini priyednano do s Dubenka Monastiriskij rajon Ternopilska oblastPomer21 listopada 2015 2015 11 21 79 rokiv m Ivano FrankivskGromadyanstvo UkrayinaNacionalnistukrayinecMisce prozhivannyas VelesnivDiyalnistkrayeznavec etnograf literaturoznavec gromadskij diyachAlma materKiyivskij nacionalnij universitet kulturi i mistectvZnannya movukrayinskaChlenstvoNacionalna spilka zhurnalistiv Ukrayini i Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaRodichiCheremshinska Romana Stepanivna sestra Brati sestriCheremshinska Romana StepanivnaNagorodiOrden Za zaslugi III stupenya Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Mediafajli u Vikishovishi Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Cheremshinskij VidznakiZasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini 1996 Pochesnij krayeznavec Pochesnij chlen NSKU ta Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita vsi 1996 Pochesnij gromadyanin s Velesniv Monastiriskogo rajonu Chlen NTSh 1997 NSZhU 2006 Orden Za zaslugi 3 go stupenya 2002 premiyi Oblasna imeni Volodimira Gnatyuka 1996 1997 2006 Vseukrayinska literaturno mistecka premiya imeni Brativ Bogdana ta Levka Lepkih 2010 ZhittyepisNarodivsya 19 travnya 1936 roku v s Slobidka Dolishnya Buchackogo povitu nini priyednane do sela Dubenka Monastiriskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti v rodini melnika Batko Stepan Cheremshinskij 1907 1995 pohodiv z hutora Bikova bilya mistechka Barisha Buchackogo povitu u 1928 pribuv do Slobidki Dolishnoyi pracyuvati u mlini oskilki mav vidpovidnu kvalifikaciyu Togo zh roku odruzhivsya z Pavlinoyu Savkiv 1911 1968 zi sela Chehiv z yakoyu mali ditej Ivana 1929 Ostapa Adama 1941 i Romanu U lipni 1941 rodina pereselilasya do s Velesneva kudi Stepana zaprosili na robotu do miscevogo mlina doteperishnimi vlasnikami yakogo buli yevreyi U Velesnevi Ostap pishov do 4 klasnoyi ukrayinskoyi shkoli do vijni bula utrakvistichnoyu Po zakinchenni 9 klasnoyi osviti v Monastiriskah i Barishi pracyuvav zaviduvachem klubu u Velesnevi IH 1954 III 1957 zaviduvachem biblioteki v susidnomu seli Zalissi pidporyadkovanij velesnivskomu klubovi III 1957 HII 1962 Odnochasno navchavsya v tehnikumi pidgotovki kulturno osvitnih pracivnikiv u u Terebovli j Tulchinskomu uchilishi kulturi na bibliotechnomu viddilenni U chervni 1961 roku Ostapovi potrapila do ruk stattya v gazeti Vilne zhittya pro etnografa Volodimira Gnatyuka yakij narodivsya u Velesnevi Vin pochav zbirati materiali pro osobu vchenogo viv listuvannya z naukovimi i muzejnimi pracivnikami po vsij URSR Pracyuyuchi bibliotekarem u Velesnevi u 1963 r korotko ta Usti Zelenomu Monastiriskogo rajonu z bereznya 1964 starshim pionervozhatim v 7 richnij shkoli u Velesnevi 1964 1968 odnochasno u 1963 1965 rr navchavsya v Kremeneckomu pedagogichnomu instituti zgodom perevedenomu do Ternopolya na zagalnoosvitnomu fakulteti Zavdyaki poshukovij aktivnosti Ostapa Cheremshinskogo oblasna vlada v chervni 1964 roku za uchasti Ternopilskogo krayeznavchogo muzeyu uhvalila rishennya pro vidkrittya memorialnogo muzeyu Volodimira Gnatyuka u Velesnevi Primishennya zbuduvali uprodovzh 1964 1967 rokiv silami miscevogo kolgospu Ostap Cheremshinskij vid 5 III 1968 naukovij pracivnik Ternopilskogo krayeznavchogo muzeyu zdijsniv hudozhnye oformlennya za uchasti Igorya Gereti i kiyivskih hudozhnikiv Irini Levitskoyi ta Yuriya Kislichenka 1 veresnya 1968 roku Etnografichno memorialnij muzej Volodimira Gnatyuka vidchiniv svoyi dveri spochatku yak gromadskij muzej 23 travnya 1971 roku z nagodi 100 richchya akademika Gnatyuka na podvir yi muzeyu vidkrito pogruddya vchenogo roboti Luki Biganicha a muzej zdobuv status derzhavnogo yak viddil Ternopilskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Ostap Cheremshinskij na posadi direktora muzeyu stav avtorom chislennih publikacij u miscevij ta naukovij presi nalagodiv kontakti z kulturnimi i naukovimi pracivnikami zokrema z dochkoyu Volodimira Gnatyuka Leseyu Gnatyuk Pisnyachevskoyu zyatem jogo shvagra Grigoriyem Smolskim yakij podaruvav bagato memorialnih rechej Tarasom Frankom Irinoyu Kocyubinskoyu druzhinoyu Marka Cheremshini Nataliyeyu Semanyuk druzhinoyu Gnata Hotkevicha Platonidoyu Volodimirivnoyu sinami Vasilya Stefanika Semenom i Kirilom takozh S Lyudkevichem M Kolessoyu A Kos Anatolskim S Gebus Baraneckoyu S Karaffoyu Korbut I Krislachem D Krvavichem D Pavlichkom M Ilnickim Prodovzhuvav navchannya v Kiyivskomu instituti kulturi na bibliotechnomu fakulteti zakinchiv u 1976 roci Pomer 25 listopada 2015 roku v odnij z likaren Ivano Frankivska Tvorcha diyalnistOstap Cheremshinskij provodit ekskursiyu v muzeyi Volodimira Gnatyuka 19 04 2013 Iniciator zasnuvannya 1961 1968 ta spivavtor z Igorem Geretoyu ekspoziciyi Oblasnogo komunalnogo etnografichno memorialnogo muzeyu V Gnatyuka u Velesnevi vid 1969 jogo direktor 1970 organizator i uchasnik folklornih ekspedicij pid chas yakoyi zapisav bilshe 700 narodnih pisen ta blizko 1000 kolomijok chastina yakih zberigayetsya v IMFE NAN Ukrayini ponad 30 opublikovani u Iniciator vidkrittya memorialnogo kutka Volodimira Gnatyuka u Velesnivskij silskij biblioteci 1963 ta shkoli 1964 sporudzhennya pam yatnikiv na mogili Volodimira Gnatyuka na Lichakivskomu cvintari u Lvovi ta bilya silskogo muzeyu u Velesnevi obidva 1971 prisvoyennya imeni Volodimira Gnatyuka Buchackij serednij shkoli 1 1971 nini gimnaziya 1991 Ternopilskomu derzhavnomu pedagogichnomu institutu nini TNPU 1997 vidkrittya memorialnih tablic u Ternopoli 1989 Buchachi Velesnevi obidvi 1991 Ivano Frankivsku Lvovi Uzhgorodi Ostap Cheremshinskij u Ternopoli 22 08 2010 Ostap Cheremshinskij spivzasnovnik v Usti Zelenomu 1992 i u Velesnevi 1997 u m Monastiriska 1999 Spivavtor 1971 1982 1991 2006 avtor bilshe 1000 publikacij pro nogo krayeznavchih materialiv Ponad 50 rokiv zajmavsya vishivannyam u jogo dorobku sorochki kravatki rushniki podushki zhanrovi kartini ta inshe rozroblyav vizerunki vishivok U 2007 roci Derzhavnrj arhiv Ternopilskoyi oblasti vidav bibliografichnij pokazhchik publikacij Cheremshinskogo 1963 2006 PrimitkiPerestalo bitisya serce Ostapa Cheremshinskogo 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Ternopilska oblasna rada Perestalo bitisya serce Ostapa Cheremshinskogo 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Pro vse 25 listopada 2015 LiteraturaCheremshinskij Ostap Stepanovich u sestrinskih Vikiproyektah Portal Ternopilshina Cheremshinskij Ostap Stepanovich u Vikishovishi Klim yuk M Akademik Gnatyuk zavzhdi z nami Mihajlo Klim yuk Vilne zhittya plyus 2013 80 4 zhovt S 5 Dobra slava Sherbak L Cheremshinskij Ostap Yevstahij Stepanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 590 ISBN 978 966 528 279 2

Дата публікації:
Топ