Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антків Богдан Михайлович (14 січня 1915, Острів, нині Тернопільського району Тернопільської області — 22 грудня 1998, Львів) — український актор, драматург, заслужений артист УРСР (з 1952).
| Антків Богдан Михайлович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 14 січня 1915 Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, СРСР | |||
| Помер | 22 грудня 1998 (83 роки) Львів, Україна | |||
| Поховання | Личаківський цвинтар | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Діяльність | актор | |||
| Діти | Антків Зиновій-Богдан Богданович | |||
| Брати / сестри | Антків Михайло Михайлович | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
| | ||||
 Антків Богдан Михайлович у Вікісховищі | ||||
Батько Зиновія-Богдана Антківа, Юрія Антківа, брат Михайла Антківа.
Життєпис
Батько — сільський диригент-самоук, керівник сільських аматорських хору, театру. Перші навички отримав під опікою батька на острівській сцені.
Закінчив у 1935—1936 роках 6-місячні заочні диригентські курси у Львові; керував хором у рідному селі, який співав у церкві й різних фестинах та концертах, а також драматичним гуртком, мандоліновим та духовим оркестром. У хорі співав навіть парох села о. Глуховецький. Виконавський рівень гуртків був досить високим, про що свідчить те, що з дозволу церковного владики духовому оркестру було дозволено під час Різдвяних і Великодніх свят грати в церкві села Острів.
Польській владі була не до вподоби діяльність «Просвіти», яка виховувала національно свідомих українців. Тому влада виселяє Богдана Антківа, як активного діяча «Просвіти», у прикарпатське село Горохолину Богородчанського повіту Станиславівського воєводства. Працюючи в «Маслосоюзі» (кооперативно-кредитна спілка), керував хорами (дорослим чоловічим і змішаним дитячим) читальні «Просвіти».
Згадує тодішня учасниця хору Марія Каралаш, (1922 р.н.): «Батько мене привів у читальню „Просвіти“ в горішній частині села, коли мені було 14 років, і я стала учасницею хору молодіжної організації „Соколята“. Хор носив ім'я Т. Шевченка. Ми виступали з концертами в селах Горохолина-Ліс, Грабовець, Старуня, Діброва, Горохолина-Долішня. Репертуар хору складався з українських народних, стрілецьких, пісень на слова Тараса Шевченка. Ми брали участь у виставах, де режисером і автором був Богдан Антків».
У 1934—1936 інсценізував поеми Тараса Шевченка «Відьма», «Сотник», «Петрусь», які були поставлені аматорськими колективами на Тернопільщині.
1939 року після анексії Західної України «Просвіту» закрили і хор перестав існувати.
1940—1941 років Богдан Антків співає в хоровій капелі при Тернопільській обласній філармонії. Від 1941-го до 1944-го керував сільським хором і драматичним гуртком у рідному селі Острів. 1942 року хор села Острів бере участь у крайовому конкурсі у Львові, присвяченому 100-річчю з дня народження Миколи Лисенка.
Від 1944-го до 1948 року Богдан Антків працює хормейстером у Тернопільському драматичному театрі імені І. Франка. Тернопіль було дуже зруйновано в роки війни, тому театр працював у м. Чортків Тернопільської області.
Зі спогадів сина Юрія: «Якось захворів актор, що грав головну роль у п'єсі М. Старицького „Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці“. Не було дублера, і батько погодився замінити його. Зігравши блискуче роль, батько був зарахований у трупу і відтоді поєднував професію актора з професією хормейстера».
1948 року театр перевели в Тернопіль і почали іменувати Тернопільський музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка. Тут Богдан Антків працює до 1963 року, виконуючи героїко-романтичні ролі. Від 1950 до 1958 року пише музику до вистав театру. 1952-го Б. Антківу було присвоєно звання заслуженого артиста України. Від 1963 до 1964-го Богдан Михайлович диригував студентським ансамблем «Черемош».
Від вересня 1963 року до останніх днів життя Богдан Антків працював у Львівському академічному театрі ім. Марії Заньковецької. До міста Лева переїхав через потребу сприяти кращому навчанню синів для реалізації їх талантів. Переїзд викликав скандал, за словами Федора Стригуна, бюро обкому партії прийняло постанову, якою зобов'язувало Б. Анткова повернутися назад. Як результат співпраці з Іриною Вільде на сцену виходить інсценізація роману «Сестри Річинські». Ця п'єса мала довге життя, була візитівкою театру на гастролях, її зіграли на сцені понад 400 разів, і на кожну виставу приходила Ірина Вільде.[]
У театрі ім. М. Заньковецької митець інсценізує твори «На зламі ночі», «Край битого шляху», «Несподівані зустрічі» (всі у співавторстві з Романом Іваничуком), «Прапороносці» Олеся Гончара (у співавторстві з С. Данченком), трилогію «Мотря» Богдана Лепкого тощо.
Похований на Личаківському цвинтарі Львова.
Театральна діяльність
- працював у Львівському державному академічному українському драматичному театрі ім. Марії Заньковецької
- ролі у виставах (Весілля Кречинського)
- автор інсценізацій (Сестри Річинські, Батурин)
- автор музики до вистав.
Створив образи Гната Карого («Назар Стодоля», Тернопільський обласний музично-драматичний театр імені Тараса Григоровича Шевченка, 1948) і Гонти («Гайдамаки» за Шевченком, Львівський український драматичний театр імені Марії Заньковецької, 1963).
У виставах за мотивами творів Тараса Шевченка виконав ролі Марка («Мати-наймичка» І. Тогобочного, Чортківський театр, 1945), Недобитого («Невольник» Марка Кропивницького, 1961, Тернопіль), Крайбіди («Марина» М. Зарудного, 1965, Львівський український драматичний театр імені Марії Заньковецької). Виступав з читанням творів Тарса Шевченка.
Автор музики до вистав Тернопільського обласного музично-драматичного театру (1950—1958):
- «Ой не ходи, Грицю» М. Старицького,
- «Люди доброї волі» Г. Мдівані,
- «Весняний Потік» З. Прокопенка,
- «Директор» С. Альошина,
- «Зоряні ночі» В. Вакуленка,
- «Буйна голівонька» Б. Мінца,
- «Наливайко» В. Грипича та В. Серпкова за І. Ле та ін.
Інсценізував прозові твори:
- «Розлука» І. Цюпи (1961);
- «На зламі ночі» (1964),
- «Край битого шляху» (1966),
- «Несподівані зустрічі» Р. Іваничука,
- «Прапороносці» О. Гончара (1975; всі — співавт.),
- «Мотря» Б. Лепкого (1994) та ін.
Автор музики до романсів, хорів і пісень.
Переклав п'єси: Я. Івашкевича «Літо в Ноані», Г. Запольської «Мужчина» та «Жабуся».
Примітки
- Галина Садовська. Щедрі таланти Богдана Анткова… С. 5
Джерела
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- Життя, віддане мистецтву. Нарис про Богдана Антківа. Автор-Олексій РЕВЕНКО, вчитель-пенсіонер, с. Горохолина Івано-Франківської обл.
- Дуда, І., Медведик, П. Антків Богдан Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1: А — Й. — 696 с. — .
- Панчук, І. Тернопільщина в іменах. Довідник. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2006.
- Садовська, Г. / Галина Садовська // Вільне життя плюс. — 2015. — № 10 (6 лют.). — С. 3 — (З натури).
- Ріпко, О. Театр — це їхнє життя: до 100-річчя від дня народження О. Ріпка та 90-річчя від дня народження Б. Антківа / О. Ріпко // Дзвін. — 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Antkiv Antkiv Bogdan Mihajlovich 14 sichnya 1915 Ostriv nini Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti 22 grudnya 1998 Lviv ukrayinskij aktor dramaturg zasluzhenij artist URSR z 1952 Antkiv Bogdan MihajlovichNarodivsya 14 sichnya 1915 1915 01 14 Ostriv Ternopilskij rajon Ternopilska oblast SRSRPomer 22 grudnya 1998 1998 12 22 83 roki Lviv UkrayinaPohovannya Lichakivskij cvintarGromadyanstvo UkrayinaDiyalnist aktorDiti Antkiv Zinovij Bogdan BogdanovichBrati sestri Antkiv Mihajlo MihajlovichNagorodi ta premiyi Antkiv Bogdan Mihajlovich u Vikishovishi Batko Zinoviya Bogdana Antkiva Yuriya Antkiva brat Mihajla Antkiva ZhittyepisBatko silskij dirigent samouk kerivnik silskih amatorskih horu teatru Pershi navichki otrimav pid opikoyu batka na ostrivskij sceni Zakinchiv u 1935 1936 rokah 6 misyachni zaochni dirigentski kursi u Lvovi keruvav horom u ridnomu seli yakij spivav u cerkvi j riznih festinah ta koncertah a takozh dramatichnim gurtkom mandolinovim ta duhovim orkestrom U hori spivav navit paroh sela o Gluhoveckij Vikonavskij riven gurtkiv buv dosit visokim pro sho svidchit te sho z dozvolu cerkovnogo vladiki duhovomu orkestru bulo dozvoleno pid chas Rizdvyanih i Velikodnih svyat grati v cerkvi sela Ostriv Polskij vladi bula ne do vpodobi diyalnist Prosviti yaka vihovuvala nacionalno svidomih ukrayinciv Tomu vlada viselyaye Bogdana Antkiva yak aktivnogo diyacha Prosviti u prikarpatske selo Goroholinu Bogorodchanskogo povitu Stanislavivskogo voyevodstva Pracyuyuchi v Maslosoyuzi kooperativno kreditna spilka keruvav horami doroslim cholovichim i zmishanim dityachim chitalni Prosviti Zgaduye todishnya uchasnicya horu Mariya Karalash 1922 r n Batko mene priviv u chitalnyu Prosviti v gorishnij chastini sela koli meni bulo 14 rokiv i ya stala uchasniceyu horu molodizhnoyi organizaciyi Sokolyata Hor nosiv im ya T Shevchenka Mi vistupali z koncertami v selah Goroholina Lis Grabovec Starunya Dibrova Goroholina Dolishnya Repertuar horu skladavsya z ukrayinskih narodnih strileckih pisen na slova Tarasa Shevchenka Mi brali uchast u vistavah de rezhiserom i avtorom buv Bogdan Antkiv U 1934 1936 inscenizuvav poemi Tarasa Shevchenka Vidma Sotnik Petrus yaki buli postavleni amatorskimi kolektivami na Ternopilshini 1939 roku pislya aneksiyi Zahidnoyi Ukrayini Prosvitu zakrili i hor perestav isnuvati 1940 1941 rokiv Bogdan Antkiv spivaye v horovij kapeli pri Ternopilskij oblasnij filarmoniyi Vid 1941 go do 1944 go keruvav silskim horom i dramatichnim gurtkom u ridnomu seli Ostriv 1942 roku hor sela Ostriv bere uchast u krajovomu konkursi u Lvovi prisvyachenomu 100 richchyu z dnya narodzhennya Mikoli Lisenka Vid 1944 go do 1948 roku Bogdan Antkiv pracyuye hormejsterom u Ternopilskomu dramatichnomu teatri imeni I Franka Ternopil bulo duzhe zrujnovano v roki vijni tomu teatr pracyuvav u m Chortkiv Ternopilskoyi oblasti Zi spogadiv sina Yuriya Yakos zahvoriv aktor sho grav golovnu rol u p yesi M Starickogo Oj ne hodi Gricyu ta j na vechornici Ne bulo dublera i batko pogodivsya zaminiti jogo Zigravshi bliskuche rol batko buv zarahovanij u trupu i vidtodi poyednuvav profesiyu aktora z profesiyeyu hormejstera 1948 roku teatr pereveli v Ternopil i pochali imenuvati Ternopilskij muzichno dramatichnij teatr im T G Shevchenka Tut Bogdan Antkiv pracyuye do 1963 roku vikonuyuchi geroyiko romantichni roli Vid 1950 do 1958 roku pishe muziku do vistav teatru 1952 go B Antkivu bulo prisvoyeno zvannya zasluzhenogo artista Ukrayini Vid 1963 do 1964 go Bogdan Mihajlovich diriguvav studentskim ansamblem Cheremosh Vid veresnya 1963 roku do ostannih dniv zhittya Bogdan Antkiv pracyuvav u Lvivskomu akademichnomu teatri im Mariyi Zankoveckoyi Do mista Leva pereyihav cherez potrebu spriyati krashomu navchannyu siniv dlya realizaciyi yih talantiv Pereyizd viklikav skandal za slovami Fedora Striguna byuro obkomu partiyi prijnyalo postanovu yakoyu zobov yazuvalo B Antkova povernutisya nazad Yak rezultat spivpraci z Irinoyu Vilde na scenu vihodit inscenizaciya romanu Sestri Richinski Cya p yesa mala dovge zhittya bula vizitivkoyu teatru na gastrolyah yiyi zigrali na sceni ponad 400 raziv i na kozhnu vistavu prihodila Irina Vilde dzherelo Mogila rodini Antkivih 2015 U teatri im M Zankoveckoyi mitec inscenizuye tvori Na zlami nochi Kraj bitogo shlyahu Nespodivani zustrichi vsi u spivavtorstvi z Romanom Ivanichukom Praporonosci Olesya Gonchara u spivavtorstvi z S Danchenkom trilogiyu Motrya Bogdana Lepkogo tosho Pohovanij na Lichakivskomu cvintari Lvova Teatralna diyalnistpracyuvav u Lvivskomu derzhavnomu akademichnomu ukrayinskomu dramatichnomu teatri im Mariyi Zankoveckoyi roli u vistavah Vesillya Krechinskogo avtor inscenizacij Sestri Richinski Baturin avtor muziki do vistav Stvoriv obrazi Gnata Karogo Nazar Stodolya Ternopilskij oblasnij muzichno dramatichnij teatr imeni Tarasa Grigorovicha Shevchenka 1948 i Gonti Gajdamaki za Shevchenkom Lvivskij ukrayinskij dramatichnij teatr imeni Mariyi Zankoveckoyi 1963 U vistavah za motivami tvoriv Tarasa Shevchenka vikonav roli Marka Mati najmichka I Togobochnogo Chortkivskij teatr 1945 Nedobitogo Nevolnik Marka Kropivnickogo 1961 Ternopil Krajbidi Marina M Zarudnogo 1965 Lvivskij ukrayinskij dramatichnij teatr imeni Mariyi Zankoveckoyi Vistupav z chitannyam tvoriv Tarsa Shevchenka Avtor muziki do vistav Ternopilskogo oblasnogo muzichno dramatichnogo teatru 1950 1958 Oj ne hodi Gricyu M Starickogo Lyudi dobroyi voli G Mdivani Vesnyanij Potik Z Prokopenka Direktor S Aloshina Zoryani nochi V Vakulenka Bujna golivonka B Minca Nalivajko V Gripicha ta V Serpkova za I Le ta in Inscenizuvav prozovi tvori Rozluka I Cyupi 1961 Na zlami nochi 1964 Kraj bitogo shlyahu 1966 Nespodivani zustrichi R Ivanichuka Praporonosci O Gonchara 1975 vsi spivavt Motrya B Lepkogo 1994 ta in Avtor muziki do romansiv horiv i pisen Pereklav p yesi Ya Ivashkevicha Lito v Noani G Zapolskoyi Muzhchina ta Zhabusya PrimitkiGalina Sadovska Shedri talanti Bogdana Antkova S 5DzherelaShevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 Zhittya viddane mistectvu Naris pro Bogdana Antkiva Avtor Oleksij REVENKO vchitel pensioner s Goroholina Ivano Frankivskoyi obl Duda I Medvedik P Antkiv Bogdan Mihajlovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 Panchuk I Ternopilshina v imenah Dovidnik Ternopil Pidruchniki i posibniki 2006 Sadovska G Galina Sadovska Vilne zhittya plyus 2015 10 6 lyut S 3 Z naturi Ripko O Teatr ce yihnye zhittya do 100 richchya vid dnya narodzhennya O Ripka ta 90 richchya vid dnya narodzhennya B Antkiva O Ripko Dzvin 2007