Садовська Галина Дмитрівна

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Садовська.

|Ukrcenter=

Галина Дмитрівна Садовська
Народилася	3 березня 1948(1948-03-03) (76 років) с. Немиринці, Городоцький район, Хмельницька область, Україна
Громадянство	Україна
Діяльність	редактор, журналіст
Alma mater	Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1972)
Членство	Національна спілка журналістів України
У шлюбі з	Сікорський Казимир Броніславович
Нагороди	Орден княгині Ольги ІІІ ступеня Заслужений журналіст України Золота медаль української журналістики
Садовська Галина Дмитрівна у Вікісховищі

Садовська Галина Дмитрівна (нар. 3 березня 1948, с. Немиринці, Україна) — український журналіст, публіцист, літератор. Дружина Казимира Сікорського. Член НСЖУ (1975). Заслужений журналіст України (1998).

Життєпис

Тернопільські журналісти Олег Снітовський, Галина Садовська та Василь Бурма.

Галина Садовська народилася 3 березня 1948 року в селі Немиринцях, нині Городоцького району Хмельницької області України.

Закінчила Київський університет (1972 р., нині національний університет).

Працювала в редакції збаразької районної газети (1968—1973 рр.): літпрацівник, завідувачка відділу, заступник редактора. Від 1973 донині — в редакції обласної газети «Вільне життя» (м. Тернопіль): власкор, завідувачка відділу, оглядач, заступник редактора.

Член правління міської організації «Просвіти». Заступник голови оргкомітету конкурсу «Людина року» (м. Тернопіль).

Доробок

Авторка книг

• «Про себе, про друзів, про час» (1999),
• «З піснею на устах» (1999),
• «А було це так» (2001),
• «Тернопільські зустрічі» (2008),

Співавторка книг

• «Два пера — одна любов» (2007, з ),
• «Краяни» (2009, з ),
• регіонального збірника .

Редактор-упорядник книг

• Ю. Красевич «Свічка в грудях: Статті в пресі. Відгуки. Листування» (1997),
• «Від ОУН, УПА до святого престолу: Документальна повість. Публіцистика. Листування» (2001).

Авторка публікацій на суспільно-політичні, культурні, духовні теми, інтерв'ю з політиками, діячами культури, представниками української діаспори.

Нагороди

• Медаль «2000-ліття Різдва Христового»,
• Медаль Всеукраїнського товариства «Просвіта» «Будівничий України» (2006),
• відзнака Тернопільської міської ради 2-го ступеня (2002),
• (1996),
• лауреат всеукраїнського конкурсу (1999),
• лауреат конкурсу (2002),
• лауреат конкурсу у номінації «Політичний діяч року» (2004),
• орден св. Великомучениці Варвари (2008),
• орден княгині Ольги 3-го ступеня (2009),
• обласна премія у галузі журналістики імені В. Здоровеги (2010),
• Золота медаль української журналістики НСЖУ (2013),
• орден св. Юрія Переможця (2018).

Примітки

1. Касіян, В. Церковний орден — журналістці / Віра Касіян // Вільне життя плюс. — 2018. — № 20 (14 березня). — С. 2. — (Вітаємо).

Джерела

• «Головна газета Тернопілля. Вільне життя. 70 років». — Тернопіль: ВД «Вільне життя», 2009.
• Мельничук Б. Садовська Галина Дмитрівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 222. — .
• «Про себе, про друзів, про час». — Тернопіль: ВД «Вільне життя», 1989.
• Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — . (доповнення).

Література

• Бобрівець М. Привітали з народженням краян // Вільне життя плюс. — 2010. — 3 лютого.
• Вільхова С. Двома перами — другу книгу // Свобода. — 2010. — 2 лютого.
• Ґуґушвілі Т. Гама кольорів її життя // Вільне життя плюс. — 2010. — 4 червня.
• Пінчук В. Вшановано людей року — 2002 // Вільне життя. — 2003. — 20 лютого.
• Турчин-Гонтківська Н. Нагородили кращих з кращих // Вільне життя. — 2005. — 20 квітня.
• Шот М. Мов пряний хліб // Урядовий кур'єр. — 2008. — 6 червня;
• Шот М. На пагорбі долі // Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. – С. 343-345.