Штетли Луцька — райони в місті Луцьку, де проживали євреї і яким був притаманний особливий устрій життя, що проявився в плануванні цих районів, побуті, діяльності громадських інституцій та інших аспектах життя.
Перший єврейський район в місті почав формуватися із появою євреїв в місті у XIV столітті. Він розташовувався на острівній частині Луцька у південно-західній стороні. Саме тут розміщувалися перші синагоги, а згодом і Головна синагога міста. Із розвитком Луцька та його територіальним розширенням з'являлися нові штетли. Внаслідок особливостей розвитку міста в один і той самий час єврейські райони виглядали по-різному, в них проживали різні шари єврейського суспільства.
В останні десятиліття перед Другою світовою війною в Луцьку існувало три великі єврейські райони (Жидівщина, Мокрий Луг, Вулька), які були знищенні під час війни. Станом на 2012 рік штетли забудовані новими будинками і практично втратили свої особливі ознаки. В місті ще зберігається кілька будинків, які в минулому використовувалися євреями для житла, освітніх, релігійних та інших потреб.
Історичні фактори розвитку штетлів
Перші євреї з'явилися в Луцьку, імовірно, тільки в XIV столітті, проте за деякими даними, на Волині вони проживали ще з ХІІ століття. Перше поселення євреїв було на острівній частині міста на південному заході. Тут же були й перші синагоги. Хоча єврейські будинки були і в різних місцях Луцька і навколо нього, але головне поселення не виходило за межі так званої Жидівщини — першого єврейського кварталу на території міста.
В Луцьку євреї займалися різними справами — варили пиво, працювали у цехах та були їхніми власниками, торгували. Але найпопулярніше заняття було пов'язане з фінансовою діяльністю. Так, згідно з , багато луцьких євреїв були збирачами податків уже безпосередньо після повернення до Великого князівства Литовського після вигнання. Особливо заможними були Шамах Данилевич, Ребінко Левеєвич, Михайло Єзофович та інші. Останній був головним збирачем податків у місті в 1509 році. Загалом євреї часто мали особливі привілеї. У 1551 році були звільнені від податку серебщина, а пізніше король Сигізмунд II Август звільнив від податків на всі товари, крім воску й солі.
Подібна ситуація зберігалася до XIX століття, коли Волинь була анексована Російською імперією. Нове законодавче поле суттєво вплинуло на професії євреїв, що у свою чергу стало один із визначальних факторів розвитку чи занепаду різних єврейських районів. У 1804 році євреям було заборонено тримати шинки, здавати в оренду приміщення в селах, торгувати нерухомим майном, займатися банківською діяльністю. Це все стримувало розвиток єврейського населення і призводило до нагромадження проблем єврейського кварталу. Після скасування багатьох заборон в другій половині XIX століття ситуація стала природнішою і в Луцьку з'явилися нові штетли.
Кількість єврейських жителів міста постійно зростала. Перші відомості про кількість будинків, а звідси і кількість осіб, походять з 1552 року — близько 200 осіб. Через 100 років перед 1648 роком — 525 осіб, а в 1787 — 1331 осіб. Крім того, постійно зростав відсотковий вклад у загальне населення міста.
Зростання населення теж є одним із факторів розвитку єврейських районів. Оскільки збільшення населення не призводило до збільшення району, то це спонукало переселятися на нові місцевості.
Хоча в Луцьку ще в XV–XVIII століттях були настільки заможні євреї, які навіть позичали гроші королям, але майнове розшарування тільки наприкінці XIX століття вплинуло на містобудівну ситуацію і розвиток штетлів. У Російській імперії єврейські громадянські права суттєво обмежувалися, місто загалом переживало економічний занепад. У 1862 році була збудована дорога Київ-Варшава, яка проходила через Луцьк, крім того, відбулися реформи, які поліпшили економічну ситуацію імперії. Вже у 1892 році серед близько 900 домовласників Луцька 677 були євреями. Найбагатші лучани того часу — євреї. Проте таких було тільки кілька десятків. Інші євреї були дуже бідними.
Майновий розподіл єврейського населення теж зумовив розвиток нових районів. Так, бідні євреї просто не могли дозволити собі великі будинки, або оренду в престижних районах. Натомість розбагатілі жителі намагалися покинути вулиці з бідним заселенням, тому врешті-решт це призвело до виокремлення багатих і бідних штетлів у Луцьку. А найбагатші зводили величезні громадські будинки на загальних міських вулицях, що врешті-решт призвело до нівелювання національного фактору в містобудуванні Луцька до Другої світової війни.
Отже, в Луцьку було 3 найбільші єврейські райони — Жидівщина, Вулька, Мокрий Луг.
Жидівщина
Історія
Розподіл давнього Луцька на квартали був типовим для міст Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. На південно-західній частині острівного міста знаходився єврейський квартал. Поруч на схід розміщувався латинський квартал, де знаходився комплекс споруд домініканського пріорату. На північ — караїмський та вірменський квартали. Із заходу та півдня єврейський район омивався річкою Стир.
Єврейський національний район входив у територію, обрамлену так званою другою лінією укріплень луцького середмістя. Автори припускають, що ця лінія зводилася вже у часи Вітовта. Оборонний паркан був дерев'яним, проте згідно з описом венеціанського посла Амвросія Контаріні у 1473 році, доволі міцним.
У XVI столітті саме тут документально підтверджено наявність перших дерев'яних синагог. У 1506 році великий князь литовський Сигізмунд в листі до луцького старости Федора Янушевича згадує про синагогу. На кінець цього століття кількість синагог збільшилася до 2-3. Одна із них могла бути мурованою. У 1626–1629 роках в цьому штетлі збудували нову муровану синагогу з оборонною вежею. Король Сигізмунд ІІІ Ваза був змушений двічі давати привілей на побудову, оскільки домініканці із сусіднього міського кварталу перешкоджали будівництву, побоюючись, щоб синагога не стала вищою за їхній костел. Одразу після побудови при синагозі була заснована єшива.
Кількість населення Жидівщини постійно зростала. Якщо у 1648 році тут проживало 525 осіб, то наприкінці наступного століття — понад 1300 осіб. Це призвело до зміни планування штетла. По-перше, освоювалися нові території на південь і захід від Головної синагоги так, як тільки можна було, адже неподалік уже текла річка Стир. По-друге, забудова ущільнювалася. Будинки подовжувалися углиб забудови, а на дорогу виходили торцями. Центральною вулицею штетла, яка вела від Великої синагоги до майдану Ринок, була вулиця Широка. Уздовж неї вже у XVII столітті розташовувалися близько 60 будинків, хоча її довжина близько 300 м. У 1789 році в цьому районі було 125 житлових об'єктів, з яких лише 2 були цегляними. Тут жили тільки бідні євреї. Багаті купували собі ділянки на інших вулицях міста.
Враховуючи релігійні, освітні, побутові та інші потреби єврейського населення Луцька, в Жидівщині повинні були знаходитися всі заклади, які б ці потреби задовільнили, проте тільки з XIX століття наявність таких закладів документально підтверджена. Так, в цьому штетлі була лазня, шпиталь, притулок, Велика синагога, єшива, 5 молитовних шкіл.
Після пожеж щільність забудови трохи зменшувалася, але дуже швидко відновлювалася. Загалом ситуація в цьому штетлі не змінювалася і впродовж XIX-ХХ століть: ті самі дерев'яні хатки, щільно притулені одна до одної, де проживала виключно єврейська біднота. У 1887 році в постановах міської думи написано:
|
Занедбаність навіть перейшла до Великої синагоги. Так, на початку XX століття вибори правління Головної синагоги зривалися кілька разів через відсутність виборців, а 8 червня 1910 року парафіяни синагоги скаржилися до міської думи на безлад господарства у синагозі.
На початку XX століття колишня вулиця Широка змінила назву на , а потім і Шолом-Алейхема. Як і раніше, вона вела від Ринку до Великої синагоги, перед якою знаходився майдан Переца. Навколо головної синагоги розташовувалися інші синагоги, які іноді в документах називаються молитовними школами: Галицька, Кравецька, Асіра, Несухоїзька, Бойкер, Бейс-Медре, а також міква і шпиталь.
Наприкінці 1941 року в Луцьку було організоване єврейське гетто, яке територіально складалося із кількох частин. Найбільша була утворена саме в Жидівщині і територіях навколо неї (включно з Ринковим майданом). Помешкання євреїв були піддані погромам. Дорогоцінні речі вивезені. Всередині 1942 року в'язні усіх гетто Луцька були виведені за межі міста і розстріляні. Це близько 17 тисяч осіб. Згодом підірвали Велику синагогу. Майже всі єврейські будівлі були знищені.
Збережені після війни будинки були відремонтовані. Екстер'єр синагоги відбудували у 1970-х роках, перетворивши її на приміщення спортивного клубу. Тільки тоді в цьому штетлі була встановлена єдина меморіальна дошка розстріляним у гетто.
Сучасний стан
Жидівщина охоплює такі вулиці сучасного міста: південна частина Данила Галицького, частково Караїмська, Троїцька, ділянка між Данила Галицького та Драгоманова до майдану Ринок. Впродовж історії межі району трохи збільшувалися, але за Ринок на півночі та за домініканські території Жидівщина ніколи не виходила. Загалом тут збереглося близько 20 споруд довоєнного штетлу.
- Галицька синагога тепер
- Будинки Шулима Блехера (зліва) і Абрама Видри (справа)
- Будинок Боруха Лернера
- Будинок невідомого власника
- Кравецька синагога перед війною (перед мостом)
- Госпіталь
- В госпіталі
- Штетл після знищення
Вулька
Історія
На схід від ділянки, де розташовувався комплекс споруд бернардинського конвенту Луцька, простягалося село Вулька (інші назви: Волиця, Воля Підлуцька). Вже у XVIII столітті його населяли великою мірою євреї. Цей район був пологим з крутими схилами. Він був вільний від забудови багатих лучан, оскільки не був придатним для цього. Внаслідок перенаселення Жидівщини прилуцьку частину Вульки почали заселяти євреї. Можливо, ця територія спершу належала бернардинам, оскільки відомо, що вони видавали дозволи євреям на забудову своїх земель.
Офіційно Вулька була приєднана до Луцька в 1834 році. Але не зважаючи на статус міста, забудова здійснювалася хаотично, без проектів, самовільно. Крім того, постійно з'являлися нові вулиці, а зникали старі. Так, із порівняння планів 1855 та 1862 років випливає, що з'явилося 10 нових будинків, 4 зникло. У 1840 році був виданий документ, де заявлялося:
|
Проте самовільна забудова продовжувалася. У 1890-х роках була спроба виселення євреїв із Вульки. Так, було видано наказ, де зазначалася необхідність реєстру усіх єврейських мешканців штетлу з подальшим розглядом їхнього права проживати тут. Передбачалося, що це право треба розглянути на основі закону 1882 року, де євреям заборонялося проживати у сільській місцевості. Але з якихось причин цей наказ не врахував, що Вулька давно належить до території міста, тому закон 1882 року у цьому районі був нечинний.
Вулька була дуже схожа із Жидівщиною. Тут так само селилися бідні євреї, тип забудови і побуту був аналогічним. Переважна більшість хат дерев'яні. Проте за свої межі штетл майже не виходив. Він був чітко обмежений вулицями. У 1939 році дослідник писав про штетли Луцька:
|
Проте тут також були свої культові та освітні споруди. Так, відомо про молитовний дім (згодом названий синагогою) Ашкеназі на Вульці, молитовну школу Медриш, відкриту в 1900 році, мікву поряд з нею, синагогу Бесгамедриш Тупелес та інші.
Поряд з Вулькою у гімназії імені Мойсея Глікліха також було влаштоване гетто. Це був трудовий табір із працездатного населення, утворений в жовтні 1941 року. Тут знаходилося 500 осіб. У грудні 1942 року тут відбулося єврейське повстання. Бунтівники зробили 3 атаки на охоронців табору. Проте повстання було придушене. Деякі його учасники вижили.
Район був зруйнований частково німцями, а частково в радянський період. У 1950-х роках на Вульці будували головну вулицю міста — вулицю Леніна. У центральній частині штетлу зробили головний майдан міста зі сходами та фонтаном. Тут також влаштували терасу із виглядом на міський парк. Згодом у 1960-х напроти будинку обласного комітету КПРС поставили пам'ятник Леніну. Пам'ятник стояв неподалік колишнього розташування синагоги Ашкеназі на Вульці та мікви.
Сучасний стан
Штетл майже не виходив за певні рамки територіально. Він обмежувався сучасними вулицями Паркова, Лугова та Волі, Глушець. Тут розміщено 5 житлових будинків на проспекті Волі, двори цих будинків а також приватні будинки. У центральній частині штетлу знаходиться каскадний фонтан, який від майдану перед головним корпусом Волинського Національного Університету імені Лесі Українки спускається до головної алеї Центрального парку імені Лесі Українки. Вулиця Лугова — єдина збережена автентична вулиця штетлу, яка не змінила своєї траси. Крім того, саме тут розташовані 4 із 6 збережених будинків штетлу передвоєнного періоду.
- Цегляний будинок
- Будинок Августиновича
- Куточок Вульки
- Двері єврейського цегляного будинку
Мокрий Луг
Історія
Цей район суттєво відрізнявся від Жидівщини та Вульки. Вже у XVIII столітті він активно заселявся євреями. Тут було кілька десятків єврейських дерев'яних будинків у той час. Однак процес освоєння території відбувався мляво. Активне будівництво почалося з другої половини XIX століття. Так, у 1862 році на Мокрому Лузі було 10 єврейських будівель без врахування культових споруд, у 1895 — 33, із них цегляними — 14.
Мокрий Луг розташовувався поруч із головними вулицями тодішнього Луцька, тому не зважаючи на важкість будівництва тут, район освоювався багатими євреями. Тут будувалися двоповерхові цегляні будинки. Крім того, в цьому штетлі проживали євреї, що мали власність на інших вулицях міста. У 1890-х роках болотиста частина району була засипана для будівництва нових споруд. Забудова Мокрого Лугу стала суттєво відрізнятися від забудови Жидівщини, де продовжувала проживати міська єврейська біднота переважно в дерев'яних будиночках. По-перше, тут майже не було бідних дерев'яних хат з самовільними прибудовами, а лише цегляні одно- та двоповерхові. По-друге, архітектура цегляних будівель втратила типові єврейські риси, які краще всього прослідковувалися на дерев'яних хатах. Проте деякі споруди ще їх мали. Більшість забудови виглядала так, як будинки інших мешканців Луцька.
Крім приватних будинків для житла, торгівлі чи оренди на Мокрому Лузі знаходилися і громадські будівлі: синагоги Олицький Бесгамедриш, Бес-Гакнейсіс, молитовний дім Ашкеназі, Пурицова школа, Талмуд-Тора та інші. На зламі XIX-ХХ століть у цьому штетлі кілька власників (Кронштейни, Л.Дінер, С.Вайнштейн, С.Гольдберг) виділили частини власних земель для розміщення великого навчально-громадського закладу Талмуд-Тора. Це був двоповерховий цегляний будинок розмірами 19×15,6 м з цокольним поверхом. У 1920 році тут навчалося 400 дітей із бідних єврейських родин. В приміщенні було 12 класів, канцелярія, їдальня.
Багато будинків у цьому штетлі були зруйновані під час Другої світової війни, інші збереглися. Вже у радянський час в колишній Талмуд-Торі розміщувалася бухгалтерська школа. У колишній синагозі Олицький Бесгамедриш у 1950-х роках зробили кінотеатр «Зміна». Синагозі Пурицова добудували ще один поверх. Деякі будівлі були розібрані.
Сучасний стан
Штетл на Мокрому Лузі не мав чітких меж. В основному, цей район містився на сучасних вулицях: Ковельська (від мосту на схід), Романюка, нижня частина Богдана Хмельницького, Коцюбинського. Тут збереглося кілька типових і нетипових єврейських споруд. Більшість із них зараз використовується як житло. Талмуд-Тора здається в оренду.
- Талмуд-Тора сьогодні (в центрі)
- Єврейський будинок у глибині забудови Мокрого Лугу
- Будинок Хані Кіперман (половина)
- Будинок Лейзора Кронштейна
- Пурицова синагога
- Олицький Бесгамидраш (колишній кінотеатр)
- Будівництво
Містобудівні особливості штетлів
Усі єврейські райони мали деякі особливості, які відрізняли їх від інших районів Луцька. Так, бідним районам була притаманна відсутність вулиць взагалі. Залишалися тільки центральні. Перенаселення штетлу призводило до ущільнення забудови, зникнення широких територій. Роль вулиць виконували вузькі і брудні проходи між будинками. Господарських території (городів, хлівів) не було взагалі. Тільки житлові будинки з самовільними прибудовами. Оскільки вся забудова була дерев'яною, вона часто горіла. Тоді на місці колишніх проходів з'являлися нові будинки, карта району суттєво змінювалася. Так, наприклад на Вульці вулиць не було взагалі, а тільки ті, що обмежували штетл по периметру. Порівняння планів цієї частини міста всередині XIX та ХХ століть показало, що колишніх проходів немає — весь район перепланувався внаслідок самовільної будівельної діяльності. Це було зумовлено виключно економічними причинами.
Юзеф Крашевський у 1850-х роках описував Луцькі штетли:
|
Архітектура штетлів також відрізнялася від інших частин міста. Більшою мірою, це також було зумовлено економічно. Так, виділилося кілька типів забудови. Довгі дерев'яні, одноповерхові, однородинні, розташовані майже впритул, коротким кінцем виходять на вулицю, мають зазвичай одне вікно та один вхід з вулиці для торгівлі, покриті ґонтом, майже без декоративних елементів — класичний приклад будинків із Жидівщини. Десь із другої половини XIX століття почали з'являтися двоповерхові із цегляним першим поверхом. Інколи входи на другий поверх були з вулиці. Обмеженість площі земельних ділянок призвела до винайдення композиційного прийому, властивого виключно штетлам — два будинки групувалися в подвійний будинок з єдиним фасадом, і покрівлею, гребінь якої йшов над стиком будинків. Композиція фасаду мала одну особливу деталь: архітектурно глуху симетричну вісь, на якій не було дверей чи вікон. Вісь проглядалася тільки наявністю виділеної лінії, яка відображала внутрішню межу двох будинків і містилася на головному фасаді. Цей прийом був притаманний уже цегляним будівлям. Такі збереглися в усіх луцьких штетлах по кілька штук.
Синхронно з цим з кінця XIX століття відмінність єврейських цегляних будинків від інших стала зникати. Наприклад, на Мокрому Лузі більшість будинків та їх розміщення не мають ознак штетлів, хоча були збудовані євреями.
Поза штетлами
В місті був ще один район проживання євреїв — Долина. Але він майже не виділявся у загальній міській забудові. На сучасній карті міста цей район розташовується над річкою Сапалаївка між мостами на вулицях Потапова та Франка. Тут була синагога Бейс Гамедриш Баран. Були синагоги та молитовні школи на Красному та інших районах Луцька.
Загальноміські вулиці
Чисельність єврейського населення Луцька постійно зростала. За переписом населення міста у 1911 році, 92% мешканців становили євреї. Крім того, з другої половини XIX століття збільшувалася чисельність багатого єврейського населення.
Це призвело до того, що єврейська будівельна активність вийшла далеко за рамки штетлів і розповсюдилася на все місто. Власниками більшості будинків (магазинів, готелів, майстерень та іншого) були євреї. Найбільші споруди в Луцьку будували найбагатші Луцькі єврейські родини — Кронштейни, Глікліхи, Сороки, Лернери, Дави та інші. Так, один із найбільших новобудов міста 1880-х років належав Кронштейнам і здавався в оренду, а в 1930-х роках Кронштейни будували автобусну станцію на головній вулиці міста. Глікліхи, наприклад, долучалися до розбудови освітньої інфраструктури міста. А Абрам Глікліх був власником цегельного заводу «Лучанин», з виробів якого будували лютеранську кірху.
У 1920-х роках на алеї Болеслава Хороброго неподалік Вульки знаходилися , які належали Х.Пінчуку та Т.Вінцбергу. На їх місці у 1936 році була збудована єврейська гімназія з польською мовою викладання ім. Мойсея Глікліха. Архітектор — Францишко Кокеш. Гімназія містила 9 класів, 6 кабінетів, 2 коридори.
На Староволодимирській вулиці у 1909 році почали будувати приміщення ґміни. Джерелами фінансування були дві єврейські родини (Пінчуки, Глікліхи) та деякі види податків, що виплачувало товариство Талмуд-Тора. В цьому будинку була ґмінна канцелярія, зал для засідань Ради ґміни, правління Головного Рабинату Луцька, молитовна школа, зал для урочистих подій.
Загалом же на початок XX століття Луцьк перетворився на майже суцільно єврейське місто, тому розвиток штетлів як таких припинився. Власниками більшості споруд в місті були євреї. Наприклад, на головній вулиці міста — Ягеллонській — із 110 власників 92 були євреями у 1930 році. В ті часи євреї стали проживати уже на всіх вулицях.
- Колишня гімназія ім. Глікліха, де було повстання (тепер Педагогічний коледж)
- Євреї на Долині
- Будинок ґміни сьогодні
Цвинтарі
Поки що вдалося встановити територіальне розташування тільки двох останніх єврейських цвинтарів. Перший із них був на місці сучасного стику вулиць Богдана Хмельницького та Заповітної. Про нього відомо із XVIII століття. У 1852 році у зв'язку з розширенням міста у напрямі цвинтаря його скасували.
Нове місце для цвинтаря було куплене між Вулькою та селом Дворець попід дорогою, яка вела в місто зі сходу. Поруч було і караїмське кладовище. У 1931 році на цвинтарі будувалося поховальне приміщення у стилі класицизму. Пам'ятні плити на замовлення виготовляв місцевий каменяр Л. Шеплер. У 1930-х він продавав їх по 20 злотих за плиту. Крім того, Шеплер виготовляв і міські бордюри на замовлення магістрату. Після війни цвинтар був знищений, плити вивезені.
- Старий цвинтар
- Новий цвинтар
- На новому цвинтарі
Див. також
Примітки
- Волынь // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Lutsk by Herman Rosenthal in JewishEncyclopedia.com
- Самарцев І. Г. Євреї в Україні на початок ХХ ст. // Український історичний журнал — 1994, № 4 — с.19
- Бершадский С. А. Литовские евреи. СПб, 1883
- Kraszyńska Fanny. Żydzi Łuccy do końca XVII w. // Rocznik Wołyński. T. VII. Równe, 1938, s.139-178
- Метельницький Р. Деякі сторінки єврейської забудови Луцька. — К.: Дух і літера, 2001
- Терський С. Історія Луцька. Том 1. Лучеськ Х—XV ст. — Львів, 2006. — c. 74
- Січинський В. Чужинці про Україну. Вибір з описів подорожей по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть. — Львів, 1938 — 123 с.
- Русско-еврейский архив. Т.1. Документы и регистры к истории литовских евреев (1338–1550), изданые С. А. Бершадским. — СПб, 1882 — с.68-69
- В.Пясецький, Ф.Мандзюк. Вулиці і майдани Луцька. — Луцьк, 2005. — c.32-33, 69
- Луцк // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Перльштейн А. Луцк и его древности // Временник императорского московского общества истории и древностей российских. Кн.9 — М., 1851
- Маслов Л. Архітектура старого Луцька — Львів, 1939 — с.47
- Забытый декабрь: как пала «Масада» Западной Украины
- Kraszewski Józef Ignacy. Wspomnienia Wołynia, Polesia i Litwy. — Warszawa, 1985. — s.177
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник. Т2. — Вінніпег, 1986 — с.47
Джерела
- Метельницький Р. Деякі сторінки єврейської забудови Луцька. — К.: Дух і літера, 2001
- Kraszyńska Fanny. Żydzi Łuccy do końca XVII w. // Rocznik Wołyński. T. VII. Równe, 1938, s.139-178
- В. Пясецький, Ф. Мандзюк. Вулиці і майдани Луцька. — Луцьк, 2005
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shtetli Lucka rajoni v misti Lucku de prozhivali yevreyi i yakim buv pritamannij osoblivij ustrij zhittya sho proyavivsya v planuvanni cih rajoniv pobuti diyalnosti gromadskih institucij ta inshih aspektah zhittya Yevrejski rajoni na karti centralnogo mista Pershij yevrejskij rajon v misti pochav formuvatisya iz poyavoyu yevreyiv v misti u XIV stolitti Vin roztashovuvavsya na ostrivnij chastini Lucka u pivdenno zahidnij storoni Same tut rozmishuvalisya pershi sinagogi a zgodom i Golovna sinagoga mista Iz rozvitkom Lucka ta jogo teritorialnim rozshirennyam z yavlyalisya novi shtetli Vnaslidok osoblivostej rozvitku mista v odin i toj samij chas yevrejski rajoni viglyadali po riznomu v nih prozhivali rizni shari yevrejskogo suspilstva V ostanni desyatilittya pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu v Lucku isnuvalo tri veliki yevrejski rajoni Zhidivshina Mokrij Lug Vulka yaki buli znishenni pid chas vijni Stanom na 2012 rik shtetli zabudovani novimi budinkami i praktichno vtratili svoyi osoblivi oznaki V misti she zberigayetsya kilka budinkiv yaki v minulomu vikoristovuvalisya yevreyami dlya zhitla osvitnih religijnih ta inshih potreb Istorichni faktori rozvitku shtetlivPershi yevreyi z yavilisya v Lucku imovirno tilki v XIV stolitti prote za deyakimi danimi na Volini voni prozhivali she z HII stolittya Pershe poselennya yevreyiv bulo na ostrivnij chastini mista na pivdennomu zahodi Tut zhe buli j pershi sinagogi Hocha yevrejski budinki buli i v riznih miscyah Lucka i navkolo nogo ale golovne poselennya ne vihodilo za mezhi tak zvanoyi Zhidivshini pershogo yevrejskogo kvartalu na teritoriyi mista V Lucku yevreyi zajmalisya riznimi spravami varili pivo pracyuvali u cehah ta buli yihnimi vlasnikami torguvali Ale najpopulyarnishe zanyattya bulo pov yazane z finansovoyu diyalnistyu Tak zgidno z bagato luckih yevreyiv buli zbirachami podatkiv uzhe bezposeredno pislya povernennya do Velikogo knyazivstva Litovskogo pislya vignannya Osoblivo zamozhnimi buli Shamah Danilevich Rebinko Leveyevich Mihajlo Yezofovich ta inshi Ostannij buv golovnim zbirachem podatkiv u misti v 1509 roci Zagalom yevreyi chasto mali osoblivi privileyi U 1551 roci buli zvilneni vid podatku serebshina a piznishe korol Sigizmund II Avgust zvilniv vid podatkiv na vsi tovari krim vosku j soli Podibna situaciya zberigalasya do XIX stolittya koli Volin bula aneksovana Rosijskoyu imperiyeyu Nove zakonodavche pole suttyevo vplinulo na profesiyi yevreyiv sho u svoyu chergu stalo odin iz viznachalnih faktoriv rozvitku chi zanepadu riznih yevrejskih rajoniv U 1804 roci yevreyam bulo zaboroneno trimati shinki zdavati v orendu primishennya v selah torguvati neruhomim majnom zajmatisya bankivskoyu diyalnistyu Ce vse strimuvalo rozvitok yevrejskogo naselennya i prizvodilo do nagromadzhennya problem yevrejskogo kvartalu Pislya skasuvannya bagatoh zaboron v drugij polovini XIX stolittya situaciya stala prirodnishoyu i v Lucku z yavilisya novi shtetli Kilkist yevrejskih zhiteliv mista postijno zrostala Pershi vidomosti pro kilkist budinkiv a zvidsi i kilkist osib pohodyat z 1552 roku blizko 200 osib Cherez 100 rokiv pered 1648 rokom 525 osib a v 1787 1331 osib Krim togo postijno zrostav vidsotkovij vklad u zagalne naselennya mista Dinamika chiselnosti yevrejskogo ta hristiyanskogo naselennya Lucka vid 1552 do 1938 rokiv Zrostannya naselennya tezh ye odnim iz faktoriv rozvitku yevrejskih rajoniv Oskilki zbilshennya naselennya ne prizvodilo do zbilshennya rajonu to ce sponukalo pereselyatisya na novi miscevosti Hocha v Lucku she v XV XVIII stolittyah buli nastilki zamozhni yevreyi yaki navit pozichali groshi korolyam ale majnove rozsharuvannya tilki naprikinci XIX stolittya vplinulo na mistobudivnu situaciyu i rozvitok shtetliv U Rosijskij imperiyi yevrejski gromadyanski prava suttyevo obmezhuvalisya misto zagalom perezhivalo ekonomichnij zanepad U 1862 roci bula zbudovana doroga Kiyiv Varshava yaka prohodila cherez Luck krim togo vidbulisya reformi yaki polipshili ekonomichnu situaciyu imperiyi Vzhe u 1892 roci sered blizko 900 domovlasnikiv Lucka 677 buli yevreyami Najbagatshi luchani togo chasu yevreyi Prote takih bulo tilki kilka desyatkiv Inshi yevreyi buli duzhe bidnimi Majnovij rozpodil yevrejskogo naselennya tezh zumoviv rozvitok novih rajoniv Tak bidni yevreyi prosto ne mogli dozvoliti sobi veliki budinki abo orendu v prestizhnih rajonah Natomist rozbagatili zhiteli namagalisya pokinuti vulici z bidnim zaselennyam tomu vreshti resht ce prizvelo do viokremlennya bagatih i bidnih shtetliv u Lucku A najbagatshi zvodili velichezni gromadski budinki na zagalnih miskih vulicyah sho vreshti resht prizvelo do nivelyuvannya nacionalnogo faktoru v mistobuduvanni Lucka do Drugoyi svitovoyi vijni Otzhe v Lucku bulo 3 najbilshi yevrejski rajoni Zhidivshina Vulka Mokrij Lug ZhidivshinaIstoriya Pivnichnij kraj Zhidivshini Rozpodil davnogo Lucka na kvartali buv tipovim dlya mist Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Rechi Pospolitoyi Na pivdenno zahidnij chastini ostrivnogo mista znahodivsya yevrejskij kvartal Poruch na shid rozmishuvavsya latinskij kvartal de znahodivsya kompleks sporud dominikanskogo prioratu Na pivnich karayimskij ta virmenskij kvartali Iz zahodu ta pivdnya yevrejskij rajon omivavsya richkoyu Stir Yevrejskij nacionalnij rajon vhodiv u teritoriyu obramlenu tak zvanoyu drugoyu liniyeyu ukriplen luckogo seredmistya Avtori pripuskayut sho cya liniya zvodilasya vzhe u chasi Vitovta Oboronnij parkan buv derev yanim prote zgidno z opisom venecianskogo posla Amvrosiya Kontarini u 1473 roci dovoli micnim U XVI stolitti same tut dokumentalno pidtverdzheno nayavnist pershih derev yanih sinagog U 1506 roci velikij knyaz litovskij Sigizmund v listi do luckogo starosti Fedora Yanushevicha zgaduye pro sinagogu Na kinec cogo stolittya kilkist sinagog zbilshilasya do 2 3 Odna iz nih mogla buti murovanoyu U 1626 1629 rokah v comu shtetli zbuduvali novu murovanu sinagogu z oboronnoyu vezheyu Korol Sigizmund III Vaza buv zmushenij dvichi davati privilej na pobudovu oskilki dominikanci iz susidnogo miskogo kvartalu pereshkodzhali budivnictvu poboyuyuchis shob sinagoga ne stala vishoyu za yihnij kostel Odrazu pislya pobudovi pri sinagozi bula zasnovana yeshiva Dokladnishe Velika sinagoga Luck Kilkist naselennya Zhidivshini postijno zrostala Yaksho u 1648 roci tut prozhivalo 525 osib to naprikinci nastupnogo stolittya ponad 1300 osib Ce prizvelo do zmini planuvannya shtetla Po pershe osvoyuvalisya novi teritoriyi na pivden i zahid vid Golovnoyi sinagogi tak yak tilki mozhna bulo adzhe nepodalik uzhe tekla richka Stir Po druge zabudova ushilnyuvalasya Budinki podovzhuvalisya uglib zabudovi a na dorogu vihodili torcyami Centralnoyu vuliceyu shtetla yaka vela vid Velikoyi sinagogi do majdanu Rinok bula vulicya Shiroka Uzdovzh neyi vzhe u XVII stolitti roztashovuvalisya blizko 60 budinkiv hocha yiyi dovzhina blizko 300 m U 1789 roci v comu rajoni bulo 125 zhitlovih ob yektiv z yakih lishe 2 buli ceglyanimi Tut zhili tilki bidni yevreyi Bagati kupuvali sobi dilyanki na inshih vulicyah mista Vrahovuyuchi religijni osvitni pobutovi ta inshi potrebi yevrejskogo naselennya Lucka v Zhidivshini povinni buli znahoditisya vsi zakladi yaki b ci potrebi zadovilnili prote tilki z XIX stolittya nayavnist takih zakladiv dokumentalno pidtverdzhena Tak v comu shtetli bula laznya shpital pritulok Velika sinagoga yeshiva 5 molitovnih shkil Pislya pozhezh shilnist zabudovi trohi zmenshuvalasya ale duzhe shvidko vidnovlyuvalasya Zagalom situaciya v comu shtetli ne zminyuvalasya i vprodovzh XIX HH stolit ti sami derev yani hatki shilno prituleni odna do odnoyi de prozhivala viklyuchno yevrejska bidnota U 1887 roci v postanovah miskoyi dumi napisano shodo primishen yaki zajmayut rizni remisniki na Zhidivshini komisiya vvazhaye za potribne viznati vkazivku Yankelya Yukelzona pro te sho cya zabudova ne zaslugovuye uvagi oskilki ci remisniki duzhe bidni a primishennya vikoristovuyutsya yak neprivablive zhitlo Zanedbanist navit perejshla do Velikoyi sinagogi Tak na pochatku XX stolittya vibori pravlinnya Golovnoyi sinagogi zrivalisya kilka raziv cherez vidsutnist viborciv a 8 chervnya 1910 roku parafiyani sinagogi skarzhilisya do miskoyi dumi na bezlad gospodarstva u sinagozi Na pochatku XX stolittya kolishnya vulicya Shiroka zminila nazvu na a potim i Sholom Alejhema Yak i ranishe vona vela vid Rinku do Velikoyi sinagogi pered yakoyu znahodivsya majdan Pereca Navkolo golovnoyi sinagogi roztashovuvalisya inshi sinagogi yaki inodi v dokumentah nazivayutsya molitovnimi shkolami Galicka Kravecka Asira Nesuhoyizka Bojker Bejs Medre a takozh mikva i shpital Getto Naprikinci 1941 roku v Lucku bulo organizovane yevrejske getto yake teritorialno skladalosya iz kilkoh chastin Najbilsha bula utvorena same v Zhidivshini i teritoriyah navkolo neyi vklyuchno z Rinkovim majdanom Pomeshkannya yevreyiv buli piddani pogromam Dorogocinni rechi vivezeni Vseredini 1942 roku v yazni usih getto Lucka buli vivedeni za mezhi mista i rozstrilyani Ce blizko 17 tisyach osib Zgodom pidirvali Veliku sinagogu Majzhe vsi yevrejski budivli buli znisheni Dokladnishe Lucke getto Zberezheni pislya vijni budinki buli vidremontovani Ekster yer sinagogi vidbuduvali u 1970 h rokah peretvorivshi yiyi na primishennya sportivnogo klubu Tilki todi v comu shtetli bula vstanovlena yedina memorialna doshka rozstrilyanim u getto Suchasnij stan Zhidivshina ohoplyuye taki vulici suchasnogo mista pivdenna chastina Danila Galickogo chastkovo Karayimska Troyicka dilyanka mizh Danila Galickogo ta Dragomanova do majdanu Rinok Vprodovzh istoriyi mezhi rajonu trohi zbilshuvalisya ale za Rinok na pivnochi ta za dominikanski teritoriyi Zhidivshina nikoli ne vihodila Zagalom tut zbereglosya blizko 20 sporud dovoyennogo shtetlu Galicka sinagoga teper Budinki Shulima Blehera zliva i Abrama Vidri sprava Budinok Boruha Lernera Budinok nevidomogo vlasnika Kravecka sinagoga pered vijnoyu pered mostom Gospital V gospitali Shtetl pislya znishennyaVulkaIstoriya Davnij yevrejskij budinok Na shid vid dilyanki de roztashovuvavsya kompleks sporud bernardinskogo konventu Lucka prostyagalosya selo Vulka inshi nazvi Volicya Volya Pidlucka Vzhe u XVIII stolitti jogo naselyali velikoyu miroyu yevreyi Cej rajon buv pologim z krutimi shilami Vin buv vilnij vid zabudovi bagatih luchan oskilki ne buv pridatnim dlya cogo Vnaslidok perenaselennya Zhidivshini prilucku chastinu Vulki pochali zaselyati yevreyi Mozhlivo cya teritoriya spershu nalezhala bernardinam oskilki vidomo sho voni vidavali dozvoli yevreyam na zabudovu svoyih zemel Oficijno Vulka bula priyednana do Lucka v 1834 roci Ale ne zvazhayuchi na status mista zabudova zdijsnyuvalasya haotichno bez proektiv samovilno Krim togo postijno z yavlyalisya novi vulici a znikali stari Tak iz porivnyannya planiv 1855 ta 1862 rokiv viplivaye sho z yavilosya 10 novih budinkiv 4 zniklo U 1840 roci buv vidanij dokument de zayavlyalosya Nakazano usim policmejsteram i gorodnichim shob za zhodnih obstavin ne dozvolyati nikomu z meshkanciv robiti dobudovi bez pogodzhennya proektiv z Budivelnoyu komisiyeyu pid zagrozoyu suvoroyi vidpovidalnosti Prote samovilna zabudova prodovzhuvalasya U 1890 h rokah bula sproba viselennya yevreyiv iz Vulki Tak bulo vidano nakaz de zaznachalasya neobhidnist reyestru usih yevrejskih meshkanciv shtetlu z podalshim rozglyadom yihnogo prava prozhivati tut Peredbachalosya sho ce pravo treba rozglyanuti na osnovi zakonu 1882 roku de yevreyam zaboronyalosya prozhivati u silskij miscevosti Ale z yakihos prichin cej nakaz ne vrahuvav sho Vulka davno nalezhit do teritoriyi mista tomu zakon 1882 roku u comu rajoni buv nechinnij Pobut shtetliv Vulka bula duzhe shozha iz Zhidivshinoyu Tut tak samo selilisya bidni yevreyi tip zabudovi i pobutu buv analogichnim Perevazhna bilshist hat derev yani Prote za svoyi mezhi shtetl majzhe ne vihodiv Vin buv chitko obmezhenij vulicyami U 1939 roci doslidnik pisav pro shtetli Lucka Bezgluzdo zabudovani bez najelementarnishih ponyat pro urbanizaciyu paskudnimi provincijno zhidivskimi budinkami krivi brudni vulici Prote tut takozh buli svoyi kultovi ta osvitni sporudi Tak vidomo pro molitovnij dim zgodom nazvanij sinagogoyu Ashkenazi na Vulci molitovnu shkolu Medrish vidkritu v 1900 roci mikvu poryad z neyu sinagogu Besgamedrish Tupeles ta inshi Poryad z Vulkoyu u gimnaziyi imeni Mojseya Glikliha takozh bulo vlashtovane getto Ce buv trudovij tabir iz pracezdatnogo naselennya utvorenij v zhovtni 1941 roku Tut znahodilosya 500 osib U grudni 1942 roku tut vidbulosya yevrejske povstannya Buntivniki zrobili 3 ataki na ohoronciv taboru Prote povstannya bulo pridushene Deyaki jogo uchasniki vizhili Rajon buv zrujnovanij chastkovo nimcyami a chastkovo v radyanskij period U 1950 h rokah na Vulci buduvali golovnu vulicyu mista vulicyu Lenina U centralnij chastini shtetlu zrobili golovnij majdan mista zi shodami ta fontanom Tut takozh vlashtuvali terasu iz viglyadom na miskij park Zgodom u 1960 h naproti budinku oblasnogo komitetu KPRS postavili pam yatnik Leninu Pam yatnik stoyav nepodalik kolishnogo roztashuvannya sinagogi Ashkenazi na Vulci ta mikvi Suchasnij stan Shtetl majzhe ne vihodiv za pevni ramki teritorialno Vin obmezhuvavsya suchasnimi vulicyami Parkova Lugova ta Voli Glushec Tut rozmisheno 5 zhitlovih budinkiv na prospekti Voli dvori cih budinkiv a takozh privatni budinki U centralnij chastini shtetlu znahoditsya kaskadnij fontan yakij vid majdanu pered golovnim korpusom Volinskogo Nacionalnogo Universitetu imeni Lesi Ukrayinki spuskayetsya do golovnoyi aleyi Centralnogo parku imeni Lesi Ukrayinki Vulicya Lugova yedina zberezhena avtentichna vulicya shtetlu yaka ne zminila svoyeyi trasi Krim togo same tut roztashovani 4 iz 6 zberezhenih budinkiv shtetlu peredvoyennogo periodu Ceglyanij budinok Budinok Avgustinovicha Kutochok Vulki Dveri yevrejskogo ceglyanogo budinkuMokrij LugIstoriya Mokrij Lug sogodni Cej rajon suttyevo vidriznyavsya vid Zhidivshini ta Vulki Vzhe u XVIII stolitti vin aktivno zaselyavsya yevreyami Tut bulo kilka desyatkiv yevrejskih derev yanih budinkiv u toj chas Odnak proces osvoyennya teritoriyi vidbuvavsya mlyavo Aktivne budivnictvo pochalosya z drugoyi polovini XIX stolittya Tak u 1862 roci na Mokromu Luzi bulo 10 yevrejskih budivel bez vrahuvannya kultovih sporud u 1895 33 iz nih ceglyanimi 14 Mokrij Lug roztashovuvavsya poruch iz golovnimi vulicyami todishnogo Lucka tomu ne zvazhayuchi na vazhkist budivnictva tut rajon osvoyuvavsya bagatimi yevreyami Tut buduvalisya dvopoverhovi ceglyani budinki Krim togo v comu shtetli prozhivali yevreyi sho mali vlasnist na inshih vulicyah mista U 1890 h rokah bolotista chastina rajonu bula zasipana dlya budivnictva novih sporud Zabudova Mokrogo Lugu stala suttyevo vidriznyatisya vid zabudovi Zhidivshini de prodovzhuvala prozhivati miska yevrejska bidnota perevazhno v derev yanih budinochkah Po pershe tut majzhe ne bulo bidnih derev yanih hat z samovilnimi pribudovami a lishe ceglyani odno ta dvopoverhovi Po druge arhitektura ceglyanih budivel vtratila tipovi yevrejski risi yaki krashe vsogo proslidkovuvalisya na derev yanih hatah Prote deyaki sporudi she yih mali Bilshist zabudovi viglyadala tak yak budinki inshih meshkanciv Lucka Uchni Talmud Tori Krim privatnih budinkiv dlya zhitla torgivli chi orendi na Mokromu Luzi znahodilisya i gromadski budivli sinagogi Olickij Besgamedrish Bes Gaknejsis molitovnij dim Ashkenazi Puricova shkola Talmud Tora ta inshi Na zlami XIX HH stolit u comu shtetli kilka vlasnikiv Kronshtejni L Diner S Vajnshtejn S Goldberg vidilili chastini vlasnih zemel dlya rozmishennya velikogo navchalno gromadskogo zakladu Talmud Tora Ce buv dvopoverhovij ceglyanij budinok rozmirami 19 15 6 m z cokolnim poverhom U 1920 roci tut navchalosya 400 ditej iz bidnih yevrejskih rodin V primishenni bulo 12 klasiv kancelyariya yidalnya Bagato budinkiv u comu shtetli buli zrujnovani pid chas Drugoyi svitovoyi vijni inshi zbereglisya Vzhe u radyanskij chas v kolishnij Talmud Tori rozmishuvalasya buhgalterska shkola U kolishnij sinagozi Olickij Besgamedrish u 1950 h rokah zrobili kinoteatr Zmina Sinagozi Puricova dobuduvali she odin poverh Deyaki budivli buli rozibrani Suchasnij stan Shtetl na Mokromu Luzi ne mav chitkih mezh V osnovnomu cej rajon mistivsya na suchasnih vulicyah Kovelska vid mostu na shid Romanyuka nizhnya chastina Bogdana Hmelnickogo Kocyubinskogo Tut zbereglosya kilka tipovih i netipovih yevrejskih sporud Bilshist iz nih zaraz vikoristovuyetsya yak zhitlo Talmud Tora zdayetsya v orendu Talmud Tora sogodni v centri Yevrejskij budinok u glibini zabudovi Mokrogo Lugu Budinok Hani Kiperman polovina Budinok Lejzora Kronshtejna Puricova sinagoga Olickij Besgamidrash kolishnij kinoteatr BudivnictvoMistobudivni osoblivosti shtetlivUsi yevrejski rajoni mali deyaki osoblivosti yaki vidriznyali yih vid inshih rajoniv Lucka Tak bidnim rajonam bula pritamanna vidsutnist vulic vzagali Zalishalisya tilki centralni Perenaselennya shtetlu prizvodilo do ushilnennya zabudovi zniknennya shirokih teritorij Rol vulic vikonuvali vuzki i brudni prohodi mizh budinkami Gospodarskih teritoriyi gorodiv hliviv ne bulo vzagali Tilki zhitlovi budinki z samovilnimi pribudovami Oskilki vsya zabudova bula derev yanoyu vona chasto gorila Todi na misci kolishnih prohodiv z yavlyalisya novi budinki karta rajonu suttyevo zminyuvalasya Tak napriklad na Vulci vulic ne bulo vzagali a tilki ti sho obmezhuvali shtetl po perimetru Porivnyannya planiv ciyeyi chastini mista vseredini XIX ta HH stolit pokazalo sho kolishnih prohodiv nemaye ves rajon pereplanuvavsya vnaslidok samovilnoyi budivelnoyi diyalnosti Ce bulo zumovleno viklyuchno ekonomichnimi prichinami Yuzef Krashevskij u 1850 h rokah opisuvav Lucki shtetli Mizerni derev yani budinochki zakopcheni yevrejski korchmi pohileni hatki novi budivli bez viri v majbutnye nemov na odin den zbiti stari sho valyatsya i pidperti sered nih obgorili stovpi spalenih budinkiv vulicya vistelena derev yanim pomostom zamist moshennya os sho mi bachili a potim nebagato krashe Yevreyi otochuyut krichat napadayut zastavlyayut kupuvati nibi na ranok ne mayut kuska hliba Dva budinki zi spilnim fasadom i gluhoyu vissyu simetriyi Arhitektura shtetliv takozh vidriznyalasya vid inshih chastin mista Bilshoyu miroyu ce takozh bulo zumovleno ekonomichno Tak vidililosya kilka tipiv zabudovi Dovgi derev yani odnopoverhovi odnorodinni roztashovani majzhe vpritul korotkim kincem vihodyat na vulicyu mayut zazvichaj odne vikno ta odin vhid z vulici dlya torgivli pokriti gontom majzhe bez dekorativnih elementiv klasichnij priklad budinkiv iz Zhidivshini Des iz drugoyi polovini XIX stolittya pochali z yavlyatisya dvopoverhovi iz ceglyanim pershim poverhom Inkoli vhodi na drugij poverh buli z vulici Obmezhenist ploshi zemelnih dilyanok prizvela do vinajdennya kompozicijnogo prijomu vlastivogo viklyuchno shtetlam dva budinki grupuvalisya v podvijnij budinok z yedinim fasadom i pokrivleyu grebin yakoyi jshov nad stikom budinkiv Kompoziciya fasadu mala odnu osoblivu detal arhitekturno gluhu simetrichnu vis na yakij ne bulo dverej chi vikon Vis proglyadalasya tilki nayavnistyu vidilenoyi liniyi yaka vidobrazhala vnutrishnyu mezhu dvoh budinkiv i mistilasya na golovnomu fasadi Cej prijom buv pritamannij uzhe ceglyanim budivlyam Taki zbereglisya v usih luckih shtetlah po kilka shtuk Sinhronno z cim z kincya XIX stolittya vidminnist yevrejskih ceglyanih budinkiv vid inshih stala znikati Napriklad na Mokromu Luzi bilshist budinkiv ta yih rozmishennya ne mayut oznak shtetliv hocha buli zbudovani yevreyami Poza shtetlamiV misti buv she odin rajon prozhivannya yevreyiv Dolina Ale vin majzhe ne vidilyavsya u zagalnij miskij zabudovi Na suchasnij karti mista cej rajon roztashovuyetsya nad richkoyu Sapalayivka mizh mostami na vulicyah Potapova ta Franka Tut bula sinagoga Bejs Gamedrish Baran Buli sinagogi ta molitovni shkoli na Krasnomu ta inshih rajonah Lucka Zagalnomiski vulici Chiselnist yevrejskogo naselennya Lucka postijno zrostala Za perepisom naselennya mista u 1911 roci 92 meshkanciv stanovili yevreyi Krim togo z drugoyi polovini XIX stolittya zbilshuvalasya chiselnist bagatogo yevrejskogo naselennya Ce prizvelo do togo sho yevrejska budivelna aktivnist vijshla daleko za ramki shtetliv i rozpovsyudilasya na vse misto Vlasnikami bilshosti budinkiv magaziniv goteliv majsteren ta inshogo buli yevreyi Najbilshi sporudi v Lucku buduvali najbagatshi Lucki yevrejski rodini Kronshtejni Gliklihi Soroki Lerneri Davi ta inshi Tak odin iz najbilshih novobudov mista 1880 h rokiv nalezhav Kronshtejnam i zdavavsya v orendu a v 1930 h rokah Kronshtejni buduvali avtobusnu stanciyu na golovnij vulici mista Gliklihi napriklad doluchalisya do rozbudovi osvitnoyi infrastrukturi mista A Abram Gliklih buv vlasnikom cegelnogo zavodu Luchanin z virobiv yakogo buduvali lyuteransku kirhu U 1920 h rokah na aleyi Boleslava Horobrogo nepodalik Vulki znahodilisya yaki nalezhali H Pinchuku ta T Vincbergu Na yih misci u 1936 roci bula zbudovana yevrejska gimnaziya z polskoyu movoyu vikladannya im Mojseya Glikliha Arhitektor Francishko Kokesh Gimnaziya mistila 9 klasiv 6 kabinetiv 2 koridori Na Starovolodimirskij vulici u 1909 roci pochali buduvati primishennya gmini Dzherelami finansuvannya buli dvi yevrejski rodini Pinchuki Gliklihi ta deyaki vidi podatkiv sho viplachuvalo tovaristvo Talmud Tora V comu budinku bula gminna kancelyariya zal dlya zasidan Radi gmini pravlinnya Golovnogo Rabinatu Lucka molitovna shkola zal dlya urochistih podij Zagalom zhe na pochatok XX stolittya Luck peretvorivsya na majzhe sucilno yevrejske misto tomu rozvitok shtetliv yak takih pripinivsya Vlasnikami bilshosti sporud v misti buli yevreyi Napriklad na golovnij vulici mista Yagellonskij iz 110 vlasnikiv 92 buli yevreyami u 1930 roci V ti chasi yevreyi stali prozhivati uzhe na vsih vulicyah Kolishnya gimnaziya im Glikliha de bulo povstannya teper Pedagogichnij koledzh Yevreyi na Dolini Budinok gmini sogodni Cvintari Poki sho vdalosya vstanoviti teritorialne roztashuvannya tilki dvoh ostannih yevrejskih cvintariv Pershij iz nih buv na misci suchasnogo stiku vulic Bogdana Hmelnickogo ta Zapovitnoyi Pro nogo vidomo iz XVIII stolittya U 1852 roci u zv yazku z rozshirennyam mista u napryami cvintarya jogo skasuvali Nove misce dlya cvintarya bulo kuplene mizh Vulkoyu ta selom Dvorec popid dorogoyu yaka vela v misto zi shodu Poruch bulo i karayimske kladovishe U 1931 roci na cvintari buduvalosya pohovalne primishennya u stili klasicizmu Pam yatni pliti na zamovlennya vigotovlyav miscevij kamenyar L Shepler U 1930 h vin prodavav yih po 20 zlotih za plitu Krim togo Shepler vigotovlyav i miski bordyuri na zamovlennya magistratu Pislya vijni cvintar buv znishenij pliti vivezeni Starij cvintar Novij cvintar Na novomu cvintariDiv takozhVelika sinagoga Luck Sinagogi Lucka Karayimska kenasa Luck PrimitkiVolyn Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Lutsk by Herman Rosenthal in JewishEncyclopedia com Samarcev I G Yevreyi v Ukrayini na pochatok HH st Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1994 4 s 19 Bershadskij S A Litovskie evrei SPb 1883 Kraszynska Fanny Zydzi Luccy do konca XVII w Rocznik Wolynski T VII Rowne 1938 s 139 178 Metelnickij R Deyaki storinki yevrejskoyi zabudovi Lucka K Duh i litera 2001 ISBN 966 72 73 16 4 Terskij S Istoriya Lucka Tom 1 Luchesk H XV st Lviv 2006 c 74 ISBN 978 966 553 660 4 Sichinskij V Chuzhinci pro Ukrayinu Vibir z opisiv podorozhej po Ukrayini ta inshih pisan chuzhinciv pro Ukrayinu za desyat stolit Lviv 1938 123 s Russko evrejskij arhiv T 1 Dokumenty i registry k istorii litovskih evreev 1338 1550 izdanye S A Bershadskim SPb 1882 s 68 69 V Pyaseckij F Mandzyuk Vulici i majdani Lucka Luck 2005 c 32 33 69 ISBN 966 361 050 6 Luck Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Perlshtejn A Luck i ego drevnosti Vremennik imperatorskogo moskovskogo obshestva istorii i drevnostej rossijskih Kn 9 M 1851 Maslov L Arhitektura starogo Lucka Lviv 1939 s 47 Zabytyj dekabr kak pala Masada Zapadnoj Ukrainy Kraszewski Jozef Ignacy Wspomnienia Wolynia Polesia i Litwy Warszawa 1985 s 177 Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik T2 Vinnipeg 1986 s 47DzherelaMetelnickij R Deyaki storinki yevrejskoyi zabudovi Lucka K Duh i litera 2001 ISBN 966 72 73 16 4 Kraszynska Fanny Zydzi Luccy do konca XVII w Rocznik Wolynski T VII Rowne 1938 s 139 178 V Pyaseckij F Mandzyuk Vulici i majdani Lucka Luck 2005 ISBN 966 361 050 6 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi