«Українська Школа» | |
---|---|
до 1910 «Руська Школа» | |
Тип | педагогічне товариство |
Засновано | 1887 |
Розпущено | 1940 |
Правовий статус | громадська організація |
Мета | покращення стану українського шкільництва на Буковині |
Розташування | Чернівці, вул. Петровича (нині вул. Ломоносова), 2 |
Місце діяльності | Герцогство Буковина Австрійської імперії; Сучавський цинут Румунське королівство |
Офіційні мови | українська |
Голова (1887-1891) | Омелян Попович |
Голова (1891-1914) | Степан Смаль-Стоцький |
Голова (1914-1940) | |
Ключові особи | І.Данилевич, Іларіон Карбулицький, Єротей Пігуляк, Іван Синюк, М.Гарас, Василь Якубович |
«Українська Школа» (до 1910 — «Руська Школа») — українське педагогічне товариство на Буковині, створене під патронатом «Руської Бесіди».
Австрійський період
Товариство «Руська Школа» було засновано (1887) у місті Чернівці (Герцогство Буковина) з ініціативи видатного педагога та громадсько-політичного діяча Омеляна Поповича. Він же й очолював організацію перші чотири роки.
Основними напрямками роботи товариства було: організація роботи приватних шкіл, курсів підвищення кваліфікації українських вчителів, фінансова підтримка окремих учнів. Велася видавнича діяльність — практично відразу почали випускати журнал «Руська Школа» (1888—1891).
Приділяли увагу потребам українського шкільництва у державних освітніх закладах, в тому числі «іншомовних».
З 1891 року товариство очолював не менш видатний педагог — Степан Смаль-Стоцький. Водночас, Омелян Попович, як інспектор українських народних шкіл крайового уряду, всіляко сприяв роботі товариства.
1910-го року організацію було перейменовано у товариство «Українська школа».
Товариство утримувало «Учительську семінарію для дівчат у Чернівцях» та «Українську реальну гімназію у Вашківцях», організувала «Народний Університет у Чернівцях» з популярними викладами і 14 дочірніх товариств «Шкільна поміч» у сельській місцевості краю.
Станом на 1914 рік «Українська Школа» мала 12 філій: Чернівці (2 — місто і повіт), Серет, Заставна, Вижниця, Вашківці, Кіцмань, Сторожинець, Сучава, Сторонець Путилів, Станівці, Кимполунг. Налічувалось близько 976 активних членів (з них 644 у філіях).
Видавнича діяльність: (1902—1906), (1909—1914). До цього періоду було видано близько 30 шкільних підручників.
Безперечним досягненням товариства було те, що на думку дослідників українське шкільництво у краї було на найбільш високому рівні з-поміж інших українських земель. У 1910—1911 шкільному році на території Герцогства Буковина працювало 216 народних шкіл з українською мовою навчання, в яких училося 39796 учнів і викладало 800 учителів-українців. Крім того, було ще 77 шкіл румунських, 82 німецьких та 32 інших шкіл, в яких деякі предмети викладалися українською мовою. У 1911 р. з понад 122 тис. дітей шкільного віку тільки 4000 було неписьменних (3,03 %). Крім того було ще й середнє шкільництво, гімназія в Чернівцях (німецько-українська), чисто українська гімназія у Вижниці, згадана вже приватна гімназія у Вашківцях, гімназія в Кіцмані (німецько-українська).
З початком Першої світової війни робота товариства якщо не зупинилася, то завмерла.
Період румунської окупації
З 1914 року товариство очолював .
У період румунської окупації було ліквідовано всі філії «Української Школи», суттєво обмежено діяльність центрального офісу, закрито практично всі навчальні заклади з українською мовою викладання.
У 1930-х p.p. робота товариства обмежувалась організацією вакаційних курсів українознавства для молоді (за весь час близько 5 000 учасників).
Видавнича діяльність велася дуже кволо. З 1925 року (зі змінною періодичністю — двомісячник, квартальник, піврічник; і з перервою в 1935—1937 р.р.) виходило видання — педагогічно-науковий журнал, друкований орган «Товариства Учительська Громада», фактично продовження Львівського журналу (1925—1939). Редакторами були серед інших: Г.Микетей, Ю.Рудницький, О.Маркуша, Я.Біленький. Журнал обслуговував учителів середніх шкіл; при журналі виходила Бібліотека «Українська Школа».
Протягом 1933—1939 р.р. видавався журнал «Українська Ластівка».
За майже 22 роки румунської окупації було випущено тільки 3 підручники.
Галерея
Керівники товариства «Українська (Руська) Школа»
Див. також
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Культурно-освітні організації на Буковині [ 2 липня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
lider im ya5 lider poziciya5 Ukrayinska Shkola do 1910 Ruska Shkola Ukrayinskij Narodnij Dim Tippedagogichne tovaristvoZasnovano1887Rozpusheno1940Pravovij statusgromadska organizaciyaMetapokrashennya stanu ukrayinskogo shkilnictva na BukoviniRoztashuvannyaChernivci vul Petrovicha nini vul Lomonosova 2Misce diyalnostiGercogstvo Bukovina Avstrijskoyi imperiyi Suchavskij cinut Rumunske korolivstvoOficijni moviukrayinskaGolova 1887 1891 Omelyan PopovichGolova 1891 1914 Stepan Smal StockijGolova 1914 1940 Klyuchovi osobiI Danilevich Ilarion Karbulickij Yerotej Pigulyak Ivan Sinyuk M Garas Vasil Yakubovich Ukrayinska Shkola do 1910 Ruska Shkola ukrayinske pedagogichne tovaristvo na Bukovini stvorene pid patronatom Ruskoyi Besidi Avstrijskij periodTovaristvo Ruska Shkola bulo zasnovano 1887 u misti Chernivci Gercogstvo Bukovina z iniciativi vidatnogo pedagoga ta gromadsko politichnogo diyacha Omelyana Popovicha Vin zhe j ocholyuvav organizaciyu pershi chotiri roki Osnovnimi napryamkami roboti tovaristva bulo organizaciya roboti privatnih shkil kursiv pidvishennya kvalifikaciyi ukrayinskih vchiteliv finansova pidtrimka okremih uchniv Velasya vidavnicha diyalnist praktichno vidrazu pochali vipuskati zhurnal Ruska Shkola 1888 1891 Pridilyali uvagu potrebam ukrayinskogo shkilnictva u derzhavnih osvitnih zakladah v tomu chisli inshomovnih Z 1891 roku tovaristvo ocholyuvav ne mensh vidatnij pedagog Stepan Smal Stockij Vodnochas Omelyan Popovich yak inspektor ukrayinskih narodnih shkil krajovogo uryadu vsilyako spriyav roboti tovaristva 1910 go roku organizaciyu bulo perejmenovano u tovaristvo Ukrayinska shkola Tovaristvo utrimuvalo Uchitelsku seminariyu dlya divchat u Chernivcyah ta Ukrayinsku realnu gimnaziyu u Vashkivcyah organizuvala Narodnij Universitet u Chernivcyah z populyarnimi vikladami i 14 dochirnih tovaristv Shkilna pomich u selskij miscevosti krayu Stanom na 1914 rik Ukrayinska Shkola mala 12 filij Chernivci 2 misto i povit Seret Zastavna Vizhnicya Vashkivci Kicman Storozhinec Suchava Storonec Putiliv Stanivci Kimpolung Nalichuvalos blizko 976 aktivnih chleniv z nih 644 u filiyah Vidavnicha diyalnist 1902 1906 1909 1914 Do cogo periodu bulo vidano blizko 30 shkilnih pidruchnikiv Bezperechnim dosyagnennyam tovaristva bulo te sho na dumku doslidnikiv ukrayinske shkilnictvo u krayi bulo na najbilsh visokomu rivni z pomizh inshih ukrayinskih zemel U 1910 1911 shkilnomu roci na teritoriyi Gercogstva Bukovina pracyuvalo 216 narodnih shkil z ukrayinskoyu movoyu navchannya v yakih uchilosya 39796 uchniv i vikladalo 800 uchiteliv ukrayinciv Krim togo bulo she 77 shkil rumunskih 82 nimeckih ta 32 inshih shkil v yakih deyaki predmeti vikladalisya ukrayinskoyu movoyu U 1911 r z ponad 122 tis ditej shkilnogo viku tilki 4000 bulo nepismennih 3 03 Krim togo bulo she j serednye shkilnictvo gimnaziya v Chernivcyah nimecko ukrayinska chisto ukrayinska gimnaziya u Vizhnici zgadana vzhe privatna gimnaziya u Vashkivcyah gimnaziya v Kicmani nimecko ukrayinska Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni robota tovaristva yaksho ne zupinilasya to zavmerla Period rumunskoyi okupaciyiZ 1914 roku tovaristvo ocholyuvav U period rumunskoyi okupaciyi bulo likvidovano vsi filiyi Ukrayinskoyi Shkoli suttyevo obmezheno diyalnist centralnogo ofisu zakrito praktichno vsi navchalni zakladi z ukrayinskoyu movoyu vikladannya U 1930 h p p robota tovaristva obmezhuvalas organizaciyeyu vakacijnih kursiv ukrayinoznavstva dlya molodi za ves chas blizko 5 000 uchasnikiv Vidavnicha diyalnist velasya duzhe kvolo Z 1925 roku zi zminnoyu periodichnistyu dvomisyachnik kvartalnik pivrichnik i z perervoyu v 1935 1937 r r vihodilo vidannya pedagogichno naukovij zhurnal drukovanij organ Tovaristva Uchitelska Gromada faktichno prodovzhennya Lvivskogo zhurnalu 1925 1939 Redaktorami buli sered inshih G Miketej Yu Rudnickij O Markusha Ya Bilenkij Zhurnal obslugovuvav uchiteliv serednih shkil pri zhurnali vihodila Biblioteka Ukrayinska Shkola Protyagom 1933 1939 r r vidavavsya zhurnal Ukrayinska Lastivka Za majzhe 22 roki rumunskoyi okupaciyi bulo vipusheno tilki 3 pidruchniki GalereyaKerivniki tovaristva Ukrayinska Ruska Shkola Omelyan Popovich Stepan Smal StockijDiv takozhRuska BesidaLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Kulturno osvitni organizaciyi na Bukovini 2 lipnya 2014 u Wayback Machine