Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кримські естонці ест Krimmi eestlased національна меншина етнічних естонців що проживають на Кримському півострові склад

Кримські естонці

Кримські естонці

Кримські естонці (ест. Krimmi eestlased) — національна меншина етнічних естонців, що проживають на Кримському півострові, складова частина естонської діаспори в Україні. За Всеукраїнським переписом населення 2001 року в Автономній Республіці Крим та Севастополі проживали 674 естонці (23,5 % усіх естонців України). За даними Міністерства закордонних справ Естонії 2011 року в Криму проживало близько 600 етнічних естонців. До 2014 року в Автономній Республіці Крим діяли три естонські культурні організації: Естонське культурне товариство Криму (ест. Krimmi Eesti Kultuuriselts) (засноване 8 вересня 1997 року), Естонське культурне товариство Севастополя (ест. Sevastopoli Eesti Kultuuriselts) та Естонське товариство (ест. Eesti selts) у селі Краснодарка. У школі села Олександрівка (Красногвардійський район) був естонський клас.

image
Меморіальна дошка Едуарду Вільде в селі Береговому Бахчисарайського району

Історія

Після Кримської війни (1853—1856) села Криму були спустошені, оскільки уряд Російської імперії виконав, принаймні частково, програму виселення кримських татар. Переселення людей з Естонії зумовлювалось низкою причин, зокрема жалюгідним станом селянства і ставленням до естонських селян балто-німецької шляхти. Письменник Едуард Вільде на зібраних 1904 року у Криму матеріалах створив роман «Prohvet Maltsvet», в якому так описуються причини переселення:

«Не сліпий порив, народжений брехливими обіцянками ошуканців, змусив естонського селянина покинути свої березові гаї і ялинники, поля і луки, свої джерела і струмки, пагорби і долини, з якими він пов'язаний одвічними узами, і змінити їх на похмурі, посушливі степи східної та південної Росії. До цього його змусило кріпацтво з усіма його жахами, яке і понині панує на його батьківщині, хоч і під іншою назвою»
Оригінальний текст (рос.)
«Не слепой порыв, рожденный лживыми обещаниями обманщиков, заставил эстонского крестьянина покинуть свои березовые рощи и ельники, поля и луга, свои родники и ручьи, холмы и долины, с которыми он связан извечными узами, и сменить их на унылые, засушливые степи восточной и южной России. К этому его вынудил крепостной гнет со всеми его ужасами, и поныне царящий на его родине, хоть и под другим названием»
image
Могила Югана Лейнберґа (Пророка Мальцвета) в Пайде

Влада Таврійської губернії давала переселенцям низку пільг: на кожного чоловіка від 12 до 15 десятин землі, кожна родина отримувала від держави по 100 рублів неповоротного займу, а також хліб і насіння на рік, у разі, якщо три роки поспіль не будуть урожайними, держава мала також надати їм безоплатний хліб і насіння. Крім того, протягом перших восьми років у Криму естонці були вільні від військового обов'язку, подушного та судових податків.

image
Пам'ятник затопленим кораблям, А. Г. Адамсон, 1905, Севастополь
image
Місхорська русалка, А. Г. Адамсон, 1907 (відновлена 1984), Місхор
image
Дівчина Арзи і Алі-Баба, А. Г. Адамсон, Місхор

1860 року до Криму прибули кілька сімей з Естонії. 1861 року в Таврійську губернію прийшла численніша група переселенців, яка складала 23 сім'ї або близько 120 осіб. Ці люди походили із сіл [et] (ест. Rannamõisa) і Тіскре (ест. Tiskre), які були центрами мальцветіанства — лютеранської течії, яку заснував «пророк Мальцвет», естонець на ім'я Юган Лейнберґ (ест. Juhan Leinberg). Сімферопольське управління казенних земель виділило естонцям територію на березі Чорного моря (нині село Берегове Бахчисарайського району). У серпні 1861 року в Таврійську губернію прибула наступна група (близько 10 сімей) переселенців на чолі з Аабрамом Норте (ест. Aabram Norte) з поселення Колга (ест. Kolga) на півночі Естонії. Вони поселилися в Актачі-Кияті (крим. Aqtaçı Qıyat) (який вони назвали Абрамівкою), розташованому на північ від Сімферополя на березі Салгира (крим. Salğır). К. Мяармян закріпив за своїми переселенцями території села Бурлук (крим. Bürlük), які належали поміщиці Біловодській. Слідом на Кримський півострів прибув Антс Валькман, який привіз із собою 50 паспортів переселенських сімей. Місцевість для заселення виділила поміщиця Марія Далаєва в селі Кара-Кіят. У Сімферопольському повіті 118 естонських сімей оселилося в поміщика Галаєва і 113 сімей у поміщиці Бєловодової. Протягом 1862 року із Ліфляндської та Естляндської губерній до Криму переселилось 577 естонців. 1869 року в Крим прибула третя хвиля переселенців, яка складалася з кількох десятків сімей.

Згідно з радянським переписом населення 1926 року в Криму було кілька поселень, заснованих естонцями або відновлених ними в другій половині XIX століття: Берегове (Бахчисарайський район) (крим. Zamruqi, ест. Rannaküla), Первомайське (Первомайський район) (крим. Curçı), Краснодарка (крим. Könçi Şava), Новоестонія, Упорне (крим. Kiyat-Orga), Гвардійське (Первомайський район) (крим. Aq-Çora), Колодязне (крим. Üç Quyu Tarhan), Боз-Гоз, Курулу-Кіпчак та інші.

1882 року естонський портретист Йоганн Келер спільно з іншими естонськими переселенцями купив у Криму велику садибу Кунтагані, але невдовзі зіткнувся з фінансовим труднощами. Через кілька років садибу з-за боргів було продано на аукціоні.

Наприкінці XIX століття змінився вигляд естонських поселень. Будинки будувались з каменя, дах покривався черепицею. На подвір'ях будувалися комори, сараї, навколо будинку розбивалися фруктові сади, з'явилися свої ремісники, лікарі, вчителі. Будували молитовні будинки, танцювальні майданчики, клуби для співанок. Дітей навчали рідної та російської мови. Статистичні дані за 1915 рік про грамотність естонців Криму свідчать: естонці посідали перше місце в губернії за володінням рідною мовою (73,81 % чоловіків, 71,77 % жінок) і третє місце в губернії за володінням російською у чоловіків — 45,57 % (жінки були за цим показником на першому місці — 39,01 %). Такий високий рівень грамотності зумовлювався тим, що естонські переселенці майже відразу відкривали школи.

Естонські переселенці належали до мальцветіанства, що відділилося від лютеранства (основна християнська конфесія Естляндії в ті часи), але покращення матеріального стану та завойований авторитет серед інших кримців повернули їх знов до ортодоксального лютеранства.

У Севастополі стоїть відомий Пам'ятник затопленим кораблям, а в Місхорі — «Дівчина Арзи і Алі-Баба» і «Русалка» естонського скульптора Амандуса Генріха Адамсона.

Русифікація та спроби зберегти національну ідентичність

Наприкінці XIX ст. більша частина кримських естонців жила компактно, в селах. Так, згідно з даними перепису 1897 року із 2210 естономовних осіб Таврійської губернії тільки 470 (21 %) були міськими мешканцями. Згодом вони почали виїжджати на заробітки до міст і селитись там — у Сімферополі, Севастополі, Феодосії та Ялті. У містах вони мусили розчинятись серед іноетнічного конгломерату.

На початку XX століття кримські естонці ще зберігали елементи національного одягу. Так, чоловіки вдягали короткі до колін штани й панчохи, обмотані навхрест мотузком од постолів. Поверх вони одягали чорні збірчасті каптани з олов'яними ґудзиками, які густо насаджувалися від коміра до пояса. Сорочки з грубого полотна доходили аж до колін.

1914 року у Криму проведено велике пісенне свято за участі естонців з різних частин Російської імперії, 1917 року зареєстровано Таврійське губернське товариство естонців.

1926 року кримських естонців, які були здебільшого заможними селянами, позбавлено права брати участь у виборах. Згодом, з прийняттям т. зв. Сталінської конституції (1936 рік) право голосу було повернуто, але наступна хвиля репресій (1937-1938 роки) призвела до суттєвого зменшення чисельності етнічних естонців на півострові.

1930 року у Криму в місцях компактного проживання естонців були створені національні сільради: у Сімферопольському районі — 2, у Джанкойському — 1. 1924/25 навчального року в Криму діяло 5 естонських шкіл 1-го ступеня (початкових), в яких навчався 131 учень. Навчання велося естонською мовою.

Водночас царський, а згодом і радянський уряд проводили інтенсивну політику русифікації Криму, внаслідок якої національні меншини, в тому числі естонці, майже повністю перейшли в побутовому спілкуванні на російську мову.

Етнічні естонці у населенні Криму (включно із Севастополем) за даними переписів населення
Рік 1897 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001
Осіб 2176 2084 1900 1228 1291 1047 985 674
% від населення Криму 0,39 0,29 0,17 0,10 0,07 0,05 0,04 0,03
З них у містах 470 578 862

Так, за переписом 1926 року із 2084 етнічних естонців у Криму естонською мовою володіли 1872 особи (90 %), а за даними перепису 1989 року з 985 естонців мову знала приблизно третина, тобто утричі менше. За даними перепису 2001 року у Криму проживали 674 естонці, з них вказала рідною естонську мову лише 91 особа (13,5 %), російську — 579 осіб (85,9 %), українську — 2 особи (0,3 %). Станом на 2004 рік старші кримські естонці (віком старше 60 років) ще могли зв'язно говорити естонською, дещо молодше покоління (40-50 років) частково розуміли естонську, хоч розмовляли російською, використовуючи при тому деякі естонські фрази. Були також ті, які не могли сказати жодного слова естонською, але при тому вважали себе естонцями згідно зі своїм прізвищем та спогадами батьків.

Після науково-практичної конференції 2001 року «140 років естонськості в Криму» (ест. 140 aastat eestlust Krimmis), коли стало зрозуміло, що Україна не в змозі забезпечити підтримку громади кримських естонців, а на Кримському півострові через економічні негаразди в країні поширюється бідність та низка інших соціальних проблем (хімічні залежності, конфлікти з кримськими татарами, які повертались після радянської депортації тощо), Естонія розгорнула програму допомоги. Восени 2002 року в середній школі Олександрівки почала викладати естонську мову та культуру прислана Міністерством освіти Естонії вчителька Мерґе Сіммулі (ест. Merge Simmuli). За рік її замінила Райна Рейльян (ест. Raina Reiljan). Наступними були Геллє Аунап (ест. Helle Aunap), Тійна Реканд (ест. Tiina Rekand), Енда Трубок (ест. Enda Trubok), Хрісті Сепп (ест. Christi Sepp). Завдання всіх цих вчительок було не тільки викладати мову, але й керувати гуртком естонської культури. Групи естонської мови були призначені як для дітей, так і для дорослих (у тому числі із Сімферополя). 2009 року в Естонії знято [et] (ест. Krimmi õpetaja) (автор — [et], ест. Vahur Laiapea).

З 2004 року у Сімферополі за фінансової підтримки Міністерства культури Естонії (ест. Kultuuriministeerium) двічі на рік видавалась естонською та російською мовами газета «Кримські естонці» (свідоцтво про реєстрацію КМ № 918 від 08.07.2003, , повна назва ест. Krimmi eestlased, рос. Информационная, литературно-художественная газета Крымского эстонского общества культуры), редагували яку з українського боку (ест. Meeri Nikolskaja) та (ест. Mare Litnevska), з естонського [et] (ест. Tiina Toomet) та [et] (ест. Aare Hindremäe) (з повідомлень естонських ЗМІ відомо, що контакти між Любов Бойчук, що була перекладачкою газети «Krimmi eestlased», та Ааре Гіндремяе тривають і після окупації Кримського півострова).

Стан після окупації півострова

Після окупації Криму російськими військами навесні 2014 року Естонська республіка не мала контактів з кримськими естонцями, оскільки для Естонії півострів є частиною України. До окупації між Естонією та Україною існувала домовленість про направлення вчителя естонської мови до школи в Олександрівці, але це неможливо за нинішнього російського режиму. Крім того, вся співпраця в галузі розвитку між Естонією та Кримом закінчена.

Естонські культурні організації в Криму перейшли повністю під російську юрисдикцію та використовуються російськими пропагандистами для медійного шантажу уряду Естонії. Наприклад, так звана голова громадської організації «Регіональна національно-культурна автономія естонців Республіки Крим» Ольга Скрипченко-Сальман (ест. Olga Skriptsenko-Salman) у медіа регулярно звинувачує Естонську республіку в зраді «співвітчизників»:

«Ольга Леонгардівна розповіла автору (Андрій Татарчук – прим. Baltnews) в Москві, що проблема лишається актуальною для всіх кримських естонців, які не отримують підтримки від своєї держави. При цьому люди є дуже лояльними до Естонії, люблять свою історичну батьківщину та є часто навіть більшими патріотами республіки, ніж мешканці, наприклад, Пярну чи Тарту. П'ять тисяч етнічних естонців – хороша основа для діалогу з надскладного кримського питання, яке політизується в Європі. Не помічаючи співвітчизників, вдаючи, що їх нема, офіційна естонська влада ставить під сумнів свої демократичні принципи»
Оригінальний текст (рос.)
«Ольга Леонгардовна рассказала автору (Андрей Татарчук – прим. Baltnews) в Москве, что проблема остается актуальной для всех крымских эстонцев, не получающих поддержки от своего государства. При этом люди очень лояльны к Эстонии, любят свою историческую родину и являются часто даже большими патриотами республики, чем жители, например, Пярну или Тарту. Пять тысяч этнических эстонцев – хорошая основа для диалога по сложнейшему крымскому вопросу, который политизируется в Европе. Не замечая соотечественников, делая вид, что их не существует, официальные эстонские власти ставят под сомнение свои демократические принципы»

Діяльність «естонської громади» в окупованому Криму також служить ілюстрацією пропагандистської тези про «розквіт культури малих народів під владою РФ»:

«Нам приділяють увагу. Нас показують по телевізору, Москва нам помагає видавати додаток 'Крымские эстонцы' у федеральному щотижневику 'Российские вести'. Раз у квартал виходить наша друкована газета. Ми в принципі дуже задоволені. Україна ж вдає, що нас взагалі не існує, хоч за юрисдикцією Естонії ми формально належимо до України. Але від них нема ніяких повідомлень, тому все, що ми маємо, ми отримуємо від Росії та уряду Криму»
Оригінальний текст (рос.)
«Нам уделяют внимание. Нас показывают по телевизору, Москва нам помогает издавать приложение 'Крымские эстонцы' в федеральном еженедельнике 'Российские вести'. Раз в квартал выходит наша печатная газета. Мы в принципе очень довольны. Украина же делает вид, что нас вообще не существует, хотя по юрисдикции Эстонии мы формально относимся к Украине. Но от них нет никаких сообщений, поэтому все, что мы имеем, мы получаем от России и правительства Крыма»

Крім Ольги Скрипченко з повідомлень ЗМІ відомі імена ще двох представників колабораційних «естонських культурних об'єднань» в Криму: голова Севастопольського естонського національно-культурного товариства Еріх Каллінґ (ест. Erich Kalling) та Любов Бойчук (ест. Ljubov Boitšuk). Разом з тим, інтерв’ю «представників громади кримських естонців» свідчать про винятково слабке знання ними естонської мови — так, Ольга Скрипченко й Еріх Каллінґ спілкувались з естономовним кореспондентом Естонської громадської телерадіомовної корпорації тільки російською.

Діяльність «естонської громади» в Криму неофіційно підтримує (в тому числі грошима) радикально-націоналістична Консервативна Народна партія Естонії (ест. Eesti Konservatiivne Rahvaerakond) в особі заступника голови партії та посла від Естонії у Європарламенті Яака Мадісона (ест. Jaak Madison).

Крим та кримські естонці в художній, мемуарній та науковій естонській літературі

У перших роках переселення в естонській пресі з’явилась низка статей про умови життя в Криму, які дуже критично описували важкий досвід естонських переселенців. У вересні та жовтні 1904 року естонський новеліст Едуард Вільде поїхав у довгу подорож Кримом і Кавказом для того, щоби описати життя естонських поселень. У Сімферополі, Тархані, Замруці, Кончі-Шаві, Боз-Ґозі та в інших поселеннях письменник збирав спогади старшого покоління емігрантів та отримав цінний рукопис одного з лідерів переселенців, Ґустава Мальца (ест. Gustav Malts), який називався «Історія віри Мальцвета та еміґрації до Криму». Цей рукопис став одним з основних джерел роману Вільде «Пророк Мальцвет», остаточна версія якого вийшла з друку 1908 року. Наприкінці 1904 — початку 1905 років Вільде також видав свій польовий щоденник під назвою «Про візит до кримських і кавказьких естонців». Життя кримських естонців до початку 1920-х роках описувалось також Оттомаром Лааманом (ест. Ottomar Laamann, 1900-1988), який пізніше емігрував до Канади.

До кримських естонців належить також Ленцман Поліна Олександрівна (Берегове), яку 2003 р. визнано Праведницею народів світу за порятунок єврейської вчительки Діни Кругликової під час німецької окупації Кримського півострова.

image
Кримський пейзаж. Лола Лііват, 1963
image
Кримська наречена. Лола Лііват, 1964

Видатна естонська художниця, яка працює в абстрактній техніці, [et] (ест. Lola Liivat, дівоче прізвище — Макарова), створила у 1960-х роках картини за кримськими мотивами — «Кримський пейзаж» (ест. Krimmi maastik) та «Кримська наречена» (ест. Krimmi pruut), які нині експонуються у Тартуському художньому музеї (ест. Tartu Kunstimuuseum) як частина виставки «Опір духа» (ест. Vaimu vastupanu).

2001 року в Криму у межах Європейського дня мов відбувся захід (в тому числі низка семінарів), участь у якому взяли громадські, культурні та наукові діячі з Естонії, а також представники фіно-угорських організацій Фінляндії, Швеції та Росії, метою якого було детальне обговорення стратегії розвою естонської мови за кордонами Естонії.

9-10 вересня 2001 року в Береговому відбулась естоно-українська наукова конференція «140 років естонськості в Криму» (ест. 140 aastat eestlust Krimmis), матеріали якої увійшли у Першу кримську збірку (ест. Krimmi kogumik I), видану в Таллінні навесні 2002 року. 9-10 вересня 2004 року в Сімферополі проведено наступну конференцію «Естонці у XIX-XXI ст. в Кримі» (ест. Eestlased XIX-XXI sajandil Krimmis), матеріали якої склали Другу кримську збірку (ест. Krimmi kogumik II), видану в Таллінні 2005 року. Нарешті 10 вересня 2011 року в Євпаторії відбулась третя естоно-українська наукова конференція, матеріали якої видано у Тарту як Третя кримська збірка (ест. Krimmi kogumik III).

З початку 2000-х років і по 2014 рік у Криму постійно мешкав колишній баскетболіст, а нині естонський письменник і журналіст Міхкель Тікс (ест. Mihkel Tiks). Цей досвід він описав у автобіографічному романі «Кримський в’язень» (ест. Krimmi vang), перший том якого охоплює життя та кохання в українському Кримі, тоді як другий том символічно називається «Російська доба» (ест. Vene aeg — це аллюзія до естонської історіографії, де таку назву має період російської окупації Естонії). Попри дуже критичне ставлення Тікса до українських реалій, зокрема всеосяжної корупції і архаїчної забюрократизованості, він не може жити за нової, дуже радянської по суті влади:

«Я довго жив за часів одної окупації, вдруге точно не хочу»
Оригінальний текст (ест.)
«Ühe okupatsiooni ajal olen ma pikalt oma elu elanud, teist küll enam ei taha»

Історії кримських поселень естонців присвячено кілька публікацій краєзнавця (ест. Leongard Salman, 27.08.1931—09.01.2019), який був також засновником Спілки кримських естонців. Всі його книги, що ґрунтуються на зібраних архівних документах, видано російською мовою.

Див. також

Джерела

  • Vilde E. Prohvet Maltsvet. — Tallinn, 2012.
  • Vilde E. Krimmi ja Kaukaasia eestlastel külaliseks // у книзі Vilde E. Teosed. Reisikirjeldused. — Tallinn, 1956. — Lk. 231-387.
  • Laamann O. Mälestused Krimmist. — Toronto : Estoprint, 1981. — 173 lk.
  • Krimmi kogumik I : Konverentsi «140 aastat eestlust Krimmis» ettekanded / Koostanud Jüri Viikberg ; Tõlkinud Krista Mits ja Tatjana Nikitina. — Tallinn : Eesti Keele Sihtasutus, 2002. — 240 lk.
  • Krimmi kogumik II : Konverentsi «Eestlased XIX-XXI saj. Krimmis» (sept. 2004) ettekanded / Koostanud Tõnu Tender ja Livia Vitol. — Tallinn : Eesti Keele Sihtasutus, 2005. — 396 lk.
  • Krimmi kogumik III / Koostanud Heldin Allik ; Tõlkinud Lea Jürgenstein, Alla Lašmanova, Olga Sudaleva, Anti Lääts. — Tartu : Eesti Keele Sihtasutus, 2011. — 477 lk.
  • Сальман Л. Эстонское поселение Кончи-Шавва: сборник материалов по истории / Леонгард Сальман ; [редактор И. Носкова ; предисловие: Ирина Петручек]. — Симферополь: Медиацентр им. И. Гаспринского, 2017. — 127 с.
  • Сальман Л. Эстонское поселение Береговое / Леонгард Сальман. — Москва ; Симферополь: Фонд «Историческая память», 2017. — 220, [3] с.
  • Tiks M. Krimmi vang: Esimene osa. — Tallinn: Kirjastus «Tänapäev», 2019. — 468 lk.
  • Tiks M. Krimmi vang: Teine osa. — Tallinn: Kirjastus «Tänapäev», 2020. — 340 lk.

Коментарі

  1. На стіні поштового відділення нинішнього села Берегове (Бахчисарайський район) на його честь висить меморіальна дошка
  2. 12 березня 2020 року Естонська громадська телерадіомовна корпорація (ERR) дала в ефір серію матеріалів про життя кримських естонців під санкціями. Попри неоднозначність тез, які в них звучать, і змістовні відмінності у російсько- та естономовних версіях, вони є цінними документами про рівень мовних навичок т. з. «лідерів естонської громади в Криму». Російською мовою: [1] [ 25 квітня 2020 у Wayback Machine.] [2] [ 21 квітня 2020 у Wayback Machine.] [3] [ 18 березня 2020 у Wayback Machine.] Естонською мовою: [4] [ 23 квітня 2020 у Wayback Machine.] [5] [ 21 квітня 2020 у Wayback Machine.] [6] [ 19 квітня 2020 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ. 2001.ukrcensus.gov.ua. Державний комітет статистики України. Процитовано 13.03.2020.
  2. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. М. СЕВАСТОПОЛЬ (міськрада). 2001.ukrcensus.gov.ua. Державний комітет статистики України. Процитовано 13.03.2020.
  3. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. УКРАЇНА. 2001.ukrcensus.gov.ua. Державний комітет статистики України. оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 13.03.2020.
  4. Krimmis elavad eestlased pole abi saamiseks välisministeeriumi poole pöördunud. http://www.vvk.ee (ест.). оригіналу за 01.03.2020. Процитовано 02.03.2020.
  5. Prozes J. Rahvaste paabel Krimm // Sirp. — 29.10.2004. https://www.sirp.ee (ест.). оригіналу за 02.03.2020. Процитовано 02.03.2020.
  6. Водарский Я. Е., Елисеева О. И., Кабузан В. М. . http://tavrika.wz.cz (рос.). Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 14.03.2020.
  7. Viikberg J., Kurs O. Estonians in Crimea // Yearbook of Population Research in Finland. — 2003. — Vol. 39. — P. 171-180. https://www.researchgate.net (англ.). Процитовано 10.04.2020.
  8. Маковский В. В., Сухарев М. В. Экономические предпосылки переселения эстонских крестьян в Крым во второй половине XIX в. // Культура народов Причерноморья. — 2014. — Т. 275. — С. 105-108 (PDF). http://nbuv.gov.ua (рос.). Процитовано 07.03.2020.
  9. Сальман Л. Я. Эстонское поселение Береговое. — М. : Фонд «Историческая память», 2017. — 224 с.
  10. Viikberg J. Estonian linguistic enclaves on the territory of the former Russian Empire: contacts with local languages // Eesti ja soome-ugri keeleteaduse ajakiri. — 2014. — Vol. 5 (2). — P. 169-184. https://doi.org (англ.). Процитовано 21.04.2020.
  11. Вильде Э. Пророк Малтсвет: роман / Эдуард Вильде ; [перевод с эстонского: Б. Лийвак и Т. Маркович ; под редакцией М. Кулишовой ; послесловие: Ю. Кяосаар ; иллюстратор: Э. Окас]. — Таллинн: Эстонское государственное издательство, 1952. — 702 с.
  12. Сухарёв М. В. Особенности переселения эстонцев в Крым во второй половине XIX в. // Журнал научных публикаций аспирантов и докторантов. — 2016. — № 6 (120). — С. 44-50. http://www.jurnal.org (рос.). оригіналу за 01.09.2019. Процитовано 07.03.2020.
  13. Tender T. . https://www.sirp.ee (ест.). Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 02.03.2020.
  14. Kruus H. Eesti ja Läti rahvusliku ärkamisliikumise kokkupuuteist // Eesti Kirjandus. — 1938. — №3. http://www.kirjandusarhiiv.net (ест.). оригіналу за 25.03.2016. Процитовано 02.03.2020.
  15. Левандовская М. Б. Эстонцы Крыма. К вопросу об изучении истории и культуры // Культура народов Причерноморья. — 1998. — № 5. — С. 394-397 (PDF). http://nbuv.gov.ua (рос.). (PDF) оригіналу за 19.08.2019. Процитовано 08.03.2020.
  16. Лащенко С. Естонці в Криму // Кримська світлиця. — 2018 — № 14. — С. 6 (PDF). http://www.svitlytsia.in.ua. Процитовано 14.03.2020.
  17. Leinberg, Juhan 1812-1885. http://www.eestigiid.ee (ест.). оригіналу за 05.03.2016. Процитовано 09.03.2020.
  18. Марценюк Р. Чисельність естонців, латишів та литовців на території України за загальними переписами кінця XIX — початку XXI століть // Етнічна історія народів Європи. — 2017. — Вип. 51. — С. 107–126. http://nbuv.gov.ua/. Процитовано 17.03.2020.
  19. . https://www.radiosvoboda.org. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 14.03.2020.
  20. Нікольска М. Р. . http://esu.com.ua. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 14.03.2020.
  21. Вівчарик М. М. http://history.org.ua/uk. Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 14.03.2020.
  22. . Архів оригіналу за 28 жовтень 2012. Процитовано 02.03.2020.
  23. . www.demoscope.ru (рос.). Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 13.03.2020.
  24. Всесоюзная перепись населения 1979 года. Городское и сельское население областей республик СССР (кроме РСФСР) по полу и национальности. www.demoscope.ru (рос.). Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей. оригіналу за 01.03.2020. Процитовано 13.03.2020.
  25. Leemets T., Valge J., Viigberg J. (PDF). https://www.emakeeleselts.ee (ест.). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2020. Процитовано 21.04.2020.
  26. Oll S. (28.11.2009). Tiina Rekand avastab teistmoodi maailma. https://maaleht.delfi.ee (ест.). Процитовано 26.04.2020.
  27. . https://www.ester.ee (ест.). Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 21.04.2020.
  28. . http://rapla.tre.ee (ест.). Архів оригіналу за 9 лютого 2020. Процитовано 07.03.2020.
  29. Meedia: Krimmi eestlased kaebavad, et Eesti ei aita neid enam. https://www.postimees.ee (ест.). оригіналу за 09.03.2017. Процитовано 07.03.2020.
  30. Foreign Minister Sven Mikser: Crimea is Ukraine : 16.03.2018 : Statement by Foreign Minister on the occasion of upcoming anniversary of Crimea annexation. https://vm.ee (англ.). оригіналу за 25.05.2018. Процитовано 07.03.2020.
  31. Українські естонці як колективні заручники Кремля в Криму. Процитовано 14.03.2020.
  32. . https://baltnews.ee (рос.). Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 07.03.2020.
  33. . https://baltnews.ee (рос.). Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 07.03.2020.
  34. Эстонцы в Крыму: сын пропавшего моряка. https://sputniknews.ru (рос.). оригіналу за 28.01.2020. Процитовано 07.03.2020.
  35. Eesti Tare. https://kultuuriseltsid.ee (ест.). оригіналу за 16.11.2019. Процитовано 07.03.2020.
  36. Мадисон передал на ремонт эстонского центра в Крыму более 4000 евро. https://rus.postimees.ee (рос.). оригіналу за 09.02.2019. Процитовано 07.03.2020.
  37. Jaak Madison sai viimasel hetkel tundmatult annetajalt Krimmi jaoks raha kokku, aga poolsaare külastamine on lahtine. https://www.delfi.ee (ест.). Процитовано 07.03.2020.
  38. . https://www.yadvashem.org (англ.). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 15.04.2021.
  39. Kont H.-L. . http://kultuur.elu.ee (ест.). Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 24.05.2020.
  40. Ranne R. (04.01.2020). . https://postimees.ee (ест.). Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 22.04.2020.
  41. Михкель Тикс: главная проблема Украины — небывалая коррупция. https://rus.err.ee (рос.). 27.02.2014. Процитовано 22.04.2020.
  42. Teder M. (09.04.2014). . https://postimees.ee (ест.). Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 22.04.2020.
  43. Пийрсалу Я. (10.01.2019). . https://postimees.ee (рос.). Архів оригіналу за 8 лютого 2019. Процитовано 23.04.2020.
Ця стаття належить до Української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Krimski estonci est Krimmi eestlased nacionalna menshina etnichnih estonciv sho prozhivayut na Krimskomu pivostrovi skladova chastina estonskoyi diaspori v Ukrayini Za Vseukrayinskim perepisom naselennya 2001 roku v Avtonomnij Respublici Krim ta Sevastopoli prozhivali 674 estonci 23 5 usih estonciv Ukrayini Za danimi Ministerstva zakordonnih sprav Estoniyi 2011 roku v Krimu prozhivalo blizko 600 etnichnih estonciv Do 2014 roku v Avtonomnij Respublici Krim diyali tri estonski kulturni organizaciyi Estonske kulturne tovaristvo Krimu est Krimmi Eesti Kultuuriselts zasnovane 8 veresnya 1997 roku Estonske kulturne tovaristvo Sevastopolya est Sevastopoli Eesti Kultuuriselts ta Estonske tovaristvo est Eesti selts u seli Krasnodarka U shkoli sela Oleksandrivka Krasnogvardijskij rajon buv estonskij klas Memorialna doshka Eduardu Vilde v seli Beregovomu Bahchisarajskogo rajonuIstoriyaPislya Krimskoyi vijni 1853 1856 sela Krimu buli spustosheni oskilki uryad Rosijskoyi imperiyi vikonav prinajmni chastkovo programu viselennya krimskih tatar Pereselennya lyudej z Estoniyi zumovlyuvalos nizkoyu prichin zokrema zhalyugidnim stanom selyanstva i stavlennyam do estonskih selyan balto nimeckoyi shlyahti Pismennik Eduard Vilde na zibranih 1904 roku u Krimu materialah stvoriv roman Prohvet Maltsvet v yakomu tak opisuyutsya prichini pereselennya Ne slipij poriv narodzhenij brehlivimi obicyankami oshukanciv zmusiv estonskogo selyanina pokinuti svoyi berezovi gayi i yalinniki polya i luki svoyi dzherela i strumki pagorbi i dolini z yakimi vin pov yazanij odvichnimi uzami i zminiti yih na pohmuri posushlivi stepi shidnoyi ta pivdennoyi Rosiyi Do cogo jogo zmusilo kripactvo z usima jogo zhahami yake i ponini panuye na jogo batkivshini hoch i pid inshoyu nazvoyu Originalnij tekst ros Ne slepoj poryv rozhdennyj lzhivymi obeshaniyami obmanshikov zastavil estonskogo krestyanina pokinut svoi berezovye roshi i elniki polya i luga svoi rodniki i ruchi holmy i doliny s kotorymi on svyazan izvechnymi uzami i smenit ih na unylye zasushlivye stepi vostochnoj i yuzhnoj Rossii K etomu ego vynudil krepostnoj gnet so vsemi ego uzhasami i ponyne caryashij na ego rodine hot i pod drugim nazvaniem Mogila Yugana Lejnberga Proroka Malcveta v Pajde Vlada Tavrijskoyi guberniyi davala pereselencyam nizku pilg na kozhnogo cholovika vid 12 do 15 desyatin zemli kozhna rodina otrimuvala vid derzhavi po 100 rubliv nepovorotnogo zajmu a takozh hlib i nasinnya na rik u razi yaksho tri roki pospil ne budut urozhajnimi derzhava mala takozh nadati yim bezoplatnij hlib i nasinnya Krim togo protyagom pershih vosmi rokiv u Krimu estonci buli vilni vid vijskovogo obov yazku podushnogo ta sudovih podatkiv Pam yatnik zatoplenim korablyam A G Adamson 1905 Sevastopol Mishorska rusalka A G Adamson 1907 vidnovlena 1984 Mishor Divchina Arzi i Ali Baba A G Adamson Mishor 1860 roku do Krimu pribuli kilka simej z Estoniyi 1861 roku v Tavrijsku guberniyu prijshla chislennisha grupa pereselenciv yaka skladala 23 sim yi abo blizko 120 osib Ci lyudi pohodili iz sil et est Rannamoisa i Tiskre est Tiskre yaki buli centrami malcvetianstva lyuteranskoyi techiyi yaku zasnuvav prorok Malcvet estonec na im ya Yugan Lejnberg est Juhan Leinberg Simferopolske upravlinnya kazennih zemel vidililo estoncyam teritoriyu na berezi Chornogo morya nini selo Beregove Bahchisarajskogo rajonu U serpni 1861 roku v Tavrijsku guberniyu pribula nastupna grupa blizko 10 simej pereselenciv na choli z Aabramom Norte est Aabram Norte z poselennya Kolga est Kolga na pivnochi Estoniyi Voni poselilisya v Aktachi Kiyati krim Aqtaci Qiyat yakij voni nazvali Abramivkoyu roztashovanomu na pivnich vid Simferopolya na berezi Salgira krim Salgir K Myaarmyan zakripiv za svoyimi pereselencyami teritoriyi sela Burluk krim Burluk yaki nalezhali pomishici Bilovodskij Slidom na Krimskij pivostriv pribuv Ants Valkman yakij priviz iz soboyu 50 pasportiv pereselenskih simej Miscevist dlya zaselennya vidilila pomishicya Mariya Dalayeva v seli Kara Kiyat U Simferopolskomu poviti 118 estonskih simej oselilosya v pomishika Galayeva i 113 simej u pomishici Byelovodovoyi Protyagom 1862 roku iz Liflyandskoyi ta Estlyandskoyi gubernij do Krimu pereselilos 577 estonciv 1869 roku v Krim pribula tretya hvilya pereselenciv yaka skladalasya z kilkoh desyatkiv simej Zgidno z radyanskim perepisom naselennya 1926 roku v Krimu bulo kilka poselen zasnovanih estoncyami abo vidnovlenih nimi v drugij polovini XIX stolittya Beregove Bahchisarajskij rajon krim Zamruqi est Rannakula Pervomajske Pervomajskij rajon krim Curci Krasnodarka krim Konci Sava Novoestoniya Uporne krim Kiyat Orga Gvardijske Pervomajskij rajon krim Aq Cora Kolodyazne krim Uc Quyu Tarhan Boz Goz Kurulu Kipchak ta inshi 1882 roku estonskij portretist Jogann Keler spilno z inshimi estonskimi pereselencyami kupiv u Krimu veliku sadibu Kuntagani ale nevdovzi zitknuvsya z finansovim trudnoshami Cherez kilka rokiv sadibu z za borgiv bulo prodano na aukcioni Naprikinci XIX stolittya zminivsya viglyad estonskih poselen Budinki buduvalis z kamenya dah pokrivavsya cherepiceyu Na podvir yah buduvalisya komori sarayi navkolo budinku rozbivalisya fruktovi sadi z yavilisya svoyi remisniki likari vchiteli Buduvali molitovni budinki tancyuvalni majdanchiki klubi dlya spivanok Ditej navchali ridnoyi ta rosijskoyi movi Statistichni dani za 1915 rik pro gramotnist estonciv Krimu svidchat estonci posidali pershe misce v guberniyi za volodinnyam ridnoyu movoyu 73 81 cholovikiv 71 77 zhinok i tretye misce v guberniyi za volodinnyam rosijskoyu u cholovikiv 45 57 zhinki buli za cim pokaznikom na pershomu misci 39 01 Takij visokij riven gramotnosti zumovlyuvavsya tim sho estonski pereselenci majzhe vidrazu vidkrivali shkoli Estonski pereselenci nalezhali do malcvetianstva sho viddililosya vid lyuteranstva osnovna hristiyanska konfesiya Estlyandiyi v ti chasi ale pokrashennya materialnogo stanu ta zavojovanij avtoritet sered inshih krimciv povernuli yih znov do ortodoksalnogo lyuteranstva U Sevastopoli stoyit vidomij Pam yatnik zatoplenim korablyam a v Mishori Divchina Arzi i Ali Baba i Rusalka estonskogo skulptora Amandusa Genriha Adamsona Rusifikaciya ta sprobi zberegti nacionalnu identichnistNaprikinci XIX st bilsha chastina krimskih estonciv zhila kompaktno v selah Tak zgidno z danimi perepisu 1897 roku iz 2210 estonomovnih osib Tavrijskoyi guberniyi tilki 470 21 buli miskimi meshkancyami Zgodom voni pochali viyizhdzhati na zarobitki do mist i selitis tam u Simferopoli Sevastopoli Feodosiyi ta Yalti U mistah voni musili rozchinyatis sered inoetnichnogo konglomeratu Na pochatku XX stolittya krimski estonci she zberigali elementi nacionalnogo odyagu Tak choloviki vdyagali korotki do kolin shtani j panchohi obmotani navhrest motuzkom od postoliv Poverh voni odyagali chorni zbirchasti kaptani z olov yanimi gudzikami yaki gusto nasadzhuvalisya vid komira do poyasa Sorochki z grubogo polotna dohodili azh do kolin 1914 roku u Krimu provedeno velike pisenne svyato za uchasti estonciv z riznih chastin Rosijskoyi imperiyi 1917 roku zareyestrovano Tavrijske gubernske tovaristvo estonciv 1926 roku krimskih estonciv yaki buli zdebilshogo zamozhnimi selyanami pozbavleno prava brati uchast u viborah Zgodom z prijnyattyam t zv Stalinskoyi konstituciyi 1936 rik pravo golosu bulo povernuto ale nastupna hvilya represij 1937 1938 roki prizvela do suttyevogo zmenshennya chiselnosti etnichnih estonciv na pivostrovi 1930 roku u Krimu v miscyah kompaktnogo prozhivannya estonciv buli stvoreni nacionalni silradi u Simferopolskomu rajoni 2 u Dzhankojskomu 1 1924 25 navchalnogo roku v Krimu diyalo 5 estonskih shkil 1 go stupenya pochatkovih v yakih navchavsya 131 uchen Navchannya velosya estonskoyu movoyu Vodnochas carskij a zgodom i radyanskij uryad provodili intensivnu politiku rusifikaciyi Krimu vnaslidok yakoyi nacionalni menshini v tomu chisli estonci majzhe povnistyu perejshli v pobutovomu spilkuvanni na rosijsku movu Etnichni estonci u naselenni Krimu vklyuchno iz Sevastopolem za danimi perepisiv naselennya Rik 1897 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001 Osib 2176 2084 1900 1228 1291 1047 985 674 vid naselennya Krimu 0 39 0 29 0 17 0 10 0 07 0 05 0 04 0 03 Z nih u mistah 470 578 862 Tak za perepisom 1926 roku iz 2084 etnichnih estonciv u Krimu estonskoyu movoyu volodili 1872 osobi 90 a za danimi perepisu 1989 roku z 985 estonciv movu znala priblizno tretina tobto utrichi menshe Za danimi perepisu 2001 roku u Krimu prozhivali 674 estonci z nih vkazala ridnoyu estonsku movu lishe 91 osoba 13 5 rosijsku 579 osib 85 9 ukrayinsku 2 osobi 0 3 Stanom na 2004 rik starshi krimski estonci vikom starshe 60 rokiv she mogli zv yazno govoriti estonskoyu desho molodshe pokolinnya 40 50 rokiv chastkovo rozumili estonsku hoch rozmovlyali rosijskoyu vikoristovuyuchi pri tomu deyaki estonski frazi Buli takozh ti yaki ne mogli skazati zhodnogo slova estonskoyu ale pri tomu vvazhali sebe estoncyami zgidno zi svoyim prizvishem ta spogadami batkiv Pislya naukovo praktichnoyi konferenciyi 2001 roku 140 rokiv estonskosti v Krimu est 140 aastat eestlust Krimmis koli stalo zrozumilo sho Ukrayina ne v zmozi zabezpechiti pidtrimku gromadi krimskih estonciv a na Krimskomu pivostrovi cherez ekonomichni negarazdi v krayini poshiryuyetsya bidnist ta nizka inshih socialnih problem himichni zalezhnosti konflikti z krimskimi tatarami yaki povertalis pislya radyanskoyi deportaciyi tosho Estoniya rozgornula programu dopomogi Voseni 2002 roku v serednij shkoli Oleksandrivki pochala vikladati estonsku movu ta kulturu prislana Ministerstvom osviti Estoniyi vchitelka Merge Simmuli est Merge Simmuli Za rik yiyi zaminila Rajna Rejlyan est Raina Reiljan Nastupnimi buli Gellye Aunap est Helle Aunap Tijna Rekand est Tiina Rekand Enda Trubok est Enda Trubok Hristi Sepp est Christi Sepp Zavdannya vsih cih vchitelok bulo ne tilki vikladati movu ale j keruvati gurtkom estonskoyi kulturi Grupi estonskoyi movi buli priznacheni yak dlya ditej tak i dlya doroslih u tomu chisli iz Simferopolya 2009 roku v Estoniyi znyato et est Krimmi opetaja avtor et est Vahur Laiapea Z 2004 roku u Simferopoli za finansovoyi pidtrimki Ministerstva kulturi Estoniyi est Kultuuriministeerium dvichi na rik vidavalas estonskoyu ta rosijskoyu movami gazeta Krimski estonci svidoctvo pro reyestraciyu KM 918 vid 08 07 2003 povna nazva est Krimmi eestlased ros Informacionnaya literaturno hudozhestvennaya gazeta Krymskogo estonskogo obshestva kultury redaguvali yaku z ukrayinskogo boku est Meeri Nikolskaja ta est Mare Litnevska z estonskogo et est Tiina Toomet ta et est Aare Hindremae z povidomlen estonskih ZMI vidomo sho kontakti mizh Lyubov Bojchuk sho bula perekladachkoyu gazeti Krimmi eestlased ta Aare Gindremyae trivayut i pislya okupaciyi Krimskogo pivostrova Stan pislya okupaciyi pivostrovaPislya okupaciyi Krimu rosijskimi vijskami navesni 2014 roku Estonska respublika ne mala kontaktiv z krimskimi estoncyami oskilki dlya Estoniyi pivostriv ye chastinoyu Ukrayini Do okupaciyi mizh Estoniyeyu ta Ukrayinoyu isnuvala domovlenist pro napravlennya vchitelya estonskoyi movi do shkoli v Oleksandrivci ale ce nemozhlivo za ninishnogo rosijskogo rezhimu Krim togo vsya spivpracya v galuzi rozvitku mizh Estoniyeyu ta Krimom zakinchena Estonski kulturni organizaciyi v Krimu perejshli povnistyu pid rosijsku yurisdikciyu ta vikoristovuyutsya rosijskimi propagandistami dlya medijnogo shantazhu uryadu Estoniyi Napriklad tak zvana golova gromadskoyi organizaciyi Regionalna nacionalno kulturna avtonomiya estonciv Respubliki Krim Olga Skripchenko Salman est Olga Skriptsenko Salman u media regulyarno zvinuvachuye Estonsku respubliku v zradi spivvitchiznikiv Olga Leongardivna rozpovila avtoru Andrij Tatarchuk prim Baltnews v Moskvi sho problema lishayetsya aktualnoyu dlya vsih krimskih estonciv yaki ne otrimuyut pidtrimki vid svoyeyi derzhavi Pri comu lyudi ye duzhe loyalnimi do Estoniyi lyublyat svoyu istorichnu batkivshinu ta ye chasto navit bilshimi patriotami respubliki nizh meshkanci napriklad Pyarnu chi Tartu P yat tisyach etnichnih estonciv horosha osnova dlya dialogu z nadskladnogo krimskogo pitannya yake politizuyetsya v Yevropi Ne pomichayuchi spivvitchiznikiv vdayuchi sho yih nema oficijna estonska vlada stavit pid sumniv svoyi demokratichni principi Originalnij tekst ros Olga Leongardovna rasskazala avtoru Andrej Tatarchuk prim Baltnews v Moskve chto problema ostaetsya aktualnoj dlya vseh krymskih estoncev ne poluchayushih podderzhki ot svoego gosudarstva Pri etom lyudi ochen loyalny k Estonii lyubyat svoyu istoricheskuyu rodinu i yavlyayutsya chasto dazhe bolshimi patriotami respubliki chem zhiteli naprimer Pyarnu ili Tartu Pyat tysyach etnicheskih estoncev horoshaya osnova dlya dialoga po slozhnejshemu krymskomu voprosu kotoryj politiziruetsya v Evrope Ne zamechaya sootechestvennikov delaya vid chto ih ne sushestvuet oficialnye estonskie vlasti stavyat pod somnenie svoi demokraticheskie principy Diyalnist estonskoyi gromadi v okupovanomu Krimu takozh sluzhit ilyustraciyeyu propagandistskoyi tezi pro rozkvit kulturi malih narodiv pid vladoyu RF Nam pridilyayut uvagu Nas pokazuyut po televizoru Moskva nam pomagaye vidavati dodatok Krymskie estoncy u federalnomu shotizhneviku Rossijskie vesti Raz u kvartal vihodit nasha drukovana gazeta Mi v principi duzhe zadovoleni Ukrayina zh vdaye sho nas vzagali ne isnuye hoch za yurisdikciyeyu Estoniyi mi formalno nalezhimo do Ukrayini Ale vid nih nema niyakih povidomlen tomu vse sho mi mayemo mi otrimuyemo vid Rosiyi ta uryadu Krimu Originalnij tekst ros Nam udelyayut vnimanie Nas pokazyvayut po televizoru Moskva nam pomogaet izdavat prilozhenie Krymskie estoncy v federalnom ezhenedelnike Rossijskie vesti Raz v kvartal vyhodit nasha pechatnaya gazeta My v principe ochen dovolny Ukraina zhe delaet vid chto nas voobshe ne sushestvuet hotya po yurisdikcii Estonii my formalno otnosimsya k Ukraine No ot nih net nikakih soobshenij poetomu vse chto my imeem my poluchaem ot Rossii i pravitelstva Kryma Krim Olgi Skripchenko z povidomlen ZMI vidomi imena she dvoh predstavnikiv kolaboracijnih estonskih kulturnih ob yednan v Krimu golova Sevastopolskogo estonskogo nacionalno kulturnogo tovaristva Erih Kalling est Erich Kalling ta Lyubov Bojchuk est Ljubov Boitsuk Razom z tim interv yu predstavnikiv gromadi krimskih estonciv svidchat pro vinyatkovo slabke znannya nimi estonskoyi movi tak Olga Skripchenko j Erih Kalling spilkuvalis z estonomovnim korespondentom Estonskoyi gromadskoyi teleradiomovnoyi korporaciyi tilki rosijskoyu Diyalnist estonskoyi gromadi v Krimu neoficijno pidtrimuye v tomu chisli groshima radikalno nacionalistichna Konservativna Narodna partiya Estoniyi est Eesti Konservatiivne Rahvaerakond v osobi zastupnika golovi partiyi ta posla vid Estoniyi u Yevroparlamenti Yaaka Madisona est Jaak Madison Krim ta krimski estonci v hudozhnij memuarnij ta naukovij estonskij literaturiU pershih rokah pereselennya v estonskij presi z yavilas nizka statej pro umovi zhittya v Krimu yaki duzhe kritichno opisuvali vazhkij dosvid estonskih pereselenciv U veresni ta zhovtni 1904 roku estonskij novelist Eduard Vilde poyihav u dovgu podorozh Krimom i Kavkazom dlya togo shobi opisati zhittya estonskih poselen U Simferopoli Tarhani Zamruci Konchi Shavi Boz Gozi ta v inshih poselennyah pismennik zbirav spogadi starshogo pokolinnya emigrantiv ta otrimav cinnij rukopis odnogo z lideriv pereselenciv Gustava Malca est Gustav Malts yakij nazivavsya Istoriya viri Malcveta ta emigraciyi do Krimu Cej rukopis stav odnim z osnovnih dzherel romanu Vilde Prorok Malcvet ostatochna versiya yakogo vijshla z druku 1908 roku Naprikinci 1904 pochatku 1905 rokiv Vilde takozh vidav svij polovij shodennik pid nazvoyu Pro vizit do krimskih i kavkazkih estonciv Zhittya krimskih estonciv do pochatku 1920 h rokah opisuvalos takozh Ottomarom Laamanom est Ottomar Laamann 1900 1988 yakij piznishe emigruvav do Kanadi Do krimskih estonciv nalezhit takozh Lencman Polina Oleksandrivna Beregove yaku 2003 r viznano Pravedniceyu narodiv svitu za poryatunok yevrejskoyi vchitelki Dini Kruglikovoyi pid chas nimeckoyi okupaciyi Krimskogo pivostrova Krimskij pejzazh Lola Liivat 1963 Krimska narechena Lola Liivat 1964 Vidatna estonska hudozhnicya yaka pracyuye v abstraktnij tehnici et est Lola Liivat divoche prizvishe Makarova stvorila u 1960 h rokah kartini za krimskimi motivami Krimskij pejzazh est Krimmi maastik ta Krimska narechena est Krimmi pruut yaki nini eksponuyutsya u Tartuskomu hudozhnomu muzeyi est Tartu Kunstimuuseum yak chastina vistavki Opir duha est Vaimu vastupanu 2001 roku v Krimu u mezhah Yevropejskogo dnya mov vidbuvsya zahid v tomu chisli nizka seminariv uchast u yakomu vzyali gromadski kulturni ta naukovi diyachi z Estoniyi a takozh predstavniki fino ugorskih organizacij Finlyandiyi Shveciyi ta Rosiyi metoyu yakogo bulo detalne obgovorennya strategiyi rozvoyu estonskoyi movi za kordonami Estoniyi 9 10 veresnya 2001 roku v Beregovomu vidbulas estono ukrayinska naukova konferenciya 140 rokiv estonskosti v Krimu est 140 aastat eestlust Krimmis materiali yakoyi uvijshli u Pershu krimsku zbirku est Krimmi kogumik I vidanu v Tallinni navesni 2002 roku 9 10 veresnya 2004 roku v Simferopoli provedeno nastupnu konferenciyu Estonci u XIX XXI st v Krimi est Eestlased XIX XXI sajandil Krimmis materiali yakoyi sklali Drugu krimsku zbirku est Krimmi kogumik II vidanu v Tallinni 2005 roku Nareshti 10 veresnya 2011 roku v Yevpatoriyi vidbulas tretya estono ukrayinska naukova konferenciya materiali yakoyi vidano u Tartu yak Tretya krimska zbirka est Krimmi kogumik III Z pochatku 2000 h rokiv i po 2014 rik u Krimu postijno meshkav kolishnij basketbolist a nini estonskij pismennik i zhurnalist Mihkel Tiks est Mihkel Tiks Cej dosvid vin opisav u avtobiografichnomu romani Krimskij v yazen est Krimmi vang pershij tom yakogo ohoplyuye zhittya ta kohannya v ukrayinskomu Krimi todi yak drugij tom simvolichno nazivayetsya Rosijska doba est Vene aeg ce allyuziya do estonskoyi istoriografiyi de taku nazvu maye period rosijskoyi okupaciyi Estoniyi Popri duzhe kritichne stavlennya Tiksa do ukrayinskih realij zokrema vseosyazhnoyi korupciyi i arhayichnoyi zabyurokratizovanosti vin ne mozhe zhiti za novoyi duzhe radyanskoyi po suti vladi Ya dovgo zhiv za chasiv odnoyi okupaciyi vdruge tochno ne hochu Originalnij tekst est Uhe okupatsiooni ajal olen ma pikalt oma elu elanud teist kull enam ei taha Istoriyi krimskih poselen estonciv prisvyacheno kilka publikacij krayeznavcya est Leongard Salman 27 08 1931 09 01 2019 yakij buv takozh zasnovnikom Spilki krimskih estonciv Vsi jogo knigi sho gruntuyutsya na zibranih arhivnih dokumentah vidano rosijskoyu movoyu Div takozhLudzenski estonciDzherelaVilde E Prohvet Maltsvet Tallinn 2012 ISBN 978 9949 5 0866 2 Vilde E Krimmi ja Kaukaasia eestlastel kulaliseks u knizi Vilde E Teosed Reisikirjeldused Tallinn 1956 Lk 231 387 Laamann O Malestused Krimmist Toronto Estoprint 1981 173 lk Krimmi kogumik I Konverentsi 140 aastat eestlust Krimmis ettekanded Koostanud Juri Viikberg Tolkinud Krista Mits ja Tatjana Nikitina Tallinn Eesti Keele Sihtasutus 2002 240 lk ISBN 998 5811 8 28 Krimmi kogumik II Konverentsi Eestlased XIX XXI saj Krimmis sept 2004 ettekanded Koostanud Tonu Tender ja Livia Vitol Tallinn Eesti Keele Sihtasutus 2005 396 lk ISBN 978 9985 7 9116 5 Krimmi kogumik III Koostanud Heldin Allik Tolkinud Lea Jurgenstein Alla Lasmanova Olga Sudaleva Anti Laats Tartu Eesti Keele Sihtasutus 2011 477 lk ISBN 978 9 9857 9 4470 Salman L Estonskoe poselenie Konchi Shavva sbornik materialov po istorii Leongard Salman redaktor I Noskova predislovie Irina Petruchek Simferopol Mediacentr im I Gasprinskogo 2017 127 s ISBN 978 5906 9 5939 3 Salman L Estonskoe poselenie Beregovoe Leongard Salman Moskva Simferopol Fond Istoricheskaya pamyat 2017 220 3 s ISBN 978 5999 0 0042 2 Tiks M Krimmi vang Esimene osa Tallinn Kirjastus Tanapaev 2019 468 lk ISBN 978 9949 8 5623 7 Tiks M Krimmi vang Teine osa Tallinn Kirjastus Tanapaev 2020 340 lk ISBN 978 9949 8 5622 0KomentariNa stini poshtovogo viddilennya ninishnogo sela Beregove Bahchisarajskij rajon na jogo chest visit memorialna doshka 12 bereznya 2020 roku Estonska gromadska teleradiomovna korporaciya ERR dala v efir seriyu materialiv pro zhittya krimskih estonciv pid sankciyami Popri neodnoznachnist tez yaki v nih zvuchat i zmistovni vidminnosti u rosijsko ta estonomovnih versiyah voni ye cinnimi dokumentami pro riven movnih navichok t z lideriv estonskoyi gromadi v Krimu Rosijskoyu movoyu 1 25 kvitnya 2020 u Wayback Machine 2 21 kvitnya 2020 u Wayback Machine 3 18 bereznya 2020 u Wayback Machine Estonskoyu movoyu 4 23 kvitnya 2020 u Wayback Machine 5 21 kvitnya 2020 u Wayback Machine 6 19 kvitnya 2020 u Wayback Machine PrimitkiRozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu AVTONOMNA RESPUBLIKA KRIM 2001 ukrcensus gov ua Derzhavnij komitet statistiki Ukrayini Procitovano 13 03 2020 Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu M SEVASTOPOL miskrada 2001 ukrcensus gov ua Derzhavnij komitet statistiki Ukrayini Procitovano 13 03 2020 Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu UKRAYiNA 2001 ukrcensus gov ua Derzhavnij komitet statistiki Ukrayini originalu za 04 03 2016 Procitovano 13 03 2020 Krimmis elavad eestlased pole abi saamiseks valisministeeriumi poole poordunud http www vvk ee est originalu za 01 03 2020 Procitovano 02 03 2020 Prozes J Rahvaste paabel Krimm Sirp 29 10 2004 https www sirp ee est originalu za 02 03 2020 Procitovano 02 03 2020 Vodarskij Ya E Eliseeva O I Kabuzan V M http tavrika wz cz ros Arhiv originalu za 4 kvitnya 2015 Procitovano 14 03 2020 Viikberg J Kurs O Estonians in Crimea Yearbook of Population Research in Finland 2003 Vol 39 P 171 180 https www researchgate net angl Procitovano 10 04 2020 Makovskij V V Suharev M V Ekonomicheskie predposylki pereseleniya estonskih krestyan v Krym vo vtoroj polovine XIX v Kultura narodov Prichernomorya 2014 T 275 S 105 108 PDF http nbuv gov ua ros Procitovano 07 03 2020 Salman L Ya Estonskoe poselenie Beregovoe M Fond Istoricheskaya pamyat 2017 224 s ISBN 978 5 9990 0042 2 Viikberg J Estonian linguistic enclaves on the territory of the former Russian Empire contacts with local languages Eesti ja soome ugri keeleteaduse ajakiri 2014 Vol 5 2 P 169 184 https doi org angl Procitovano 21 04 2020 Vilde E Prorok Maltsvet roman Eduard Vilde perevod s estonskogo B Lijvak i T Markovich pod redakciej M Kulishovoj posleslovie Yu Kyaosaar illyustrator E Okas Tallinn Estonskoe gosudarstvennoe izdatelstvo 1952 702 s Suharyov M V Osobennosti pereseleniya estoncev v Krym vo vtoroj polovine XIX v Zhurnal nauchnyh publikacij aspirantov i doktorantov 2016 6 120 S 44 50 http www jurnal org ros originalu za 01 09 2019 Procitovano 07 03 2020 Tender T https www sirp ee est Arhiv originalu za 2 bereznya 2020 Procitovano 02 03 2020 Kruus H Eesti ja Lati rahvusliku arkamisliikumise kokkupuuteist Eesti Kirjandus 1938 3 http www kirjandusarhiiv net est originalu za 25 03 2016 Procitovano 02 03 2020 Levandovskaya M B Estoncy Kryma K voprosu ob izuchenii istorii i kultury Kultura narodov Prichernomorya 1998 5 S 394 397 PDF http nbuv gov ua ros PDF originalu za 19 08 2019 Procitovano 08 03 2020 Lashenko S Estonci v Krimu Krimska svitlicya 2018 14 S 6 PDF http www svitlytsia in ua Procitovano 14 03 2020 Leinberg Juhan 1812 1885 http www eestigiid ee est originalu za 05 03 2016 Procitovano 09 03 2020 Marcenyuk R Chiselnist estonciv latishiv ta litovciv na teritoriyi Ukrayini za zagalnimi perepisami kincya XIX pochatku XXI stolit Etnichna istoriya narodiv Yevropi 2017 Vip 51 S 107 126 http nbuv gov ua Procitovano 17 03 2020 https www radiosvoboda org Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 14 03 2020 Nikolska M R http esu com ua Arhiv originalu za 19 chervnya 2020 Procitovano 14 03 2020 Vivcharik M M http history org ua uk Arhiv originalu za 20 serpnya 2020 Procitovano 14 03 2020 Arhiv originalu za 28 zhovten 2012 Procitovano 02 03 2020 www demoscope ru ros Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej Arhiv originalu za 7 bereznya 2022 Procitovano 13 03 2020 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1979 goda Gorodskoe i selskoe naselenie oblastej respublik SSSR krome RSFSR po polu i nacionalnosti www demoscope ru ros Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej originalu za 01 03 2020 Procitovano 13 03 2020 Leemets T Valge J Viigberg J PDF https www emakeeleselts ee est Arhiv originalu PDF za 14 lipnya 2020 Procitovano 21 04 2020 Oll S 28 11 2009 Tiina Rekand avastab teistmoodi maailma https maaleht delfi ee est Procitovano 26 04 2020 https www ester ee est Arhiv originalu za 26 serpnya 2018 Procitovano 21 04 2020 http rapla tre ee est Arhiv originalu za 9 lyutogo 2020 Procitovano 07 03 2020 Meedia Krimmi eestlased kaebavad et Eesti ei aita neid enam https www postimees ee est originalu za 09 03 2017 Procitovano 07 03 2020 Foreign Minister Sven Mikser Crimea is Ukraine 16 03 2018 Statement by Foreign Minister on the occasion of upcoming anniversary of Crimea annexation https vm ee angl originalu za 25 05 2018 Procitovano 07 03 2020 Ukrayinski estonci yak kolektivni zaruchniki Kremlya v Krimu Procitovano 14 03 2020 https baltnews ee ros Arhiv originalu za 7 listopada 2021 Procitovano 07 03 2020 https baltnews ee ros Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 07 03 2020 Estoncy v Krymu syn propavshego moryaka https sputniknews ru ros originalu za 28 01 2020 Procitovano 07 03 2020 Eesti Tare https kultuuriseltsid ee est originalu za 16 11 2019 Procitovano 07 03 2020 Madison peredal na remont estonskogo centra v Krymu bolee 4000 evro https rus postimees ee ros originalu za 09 02 2019 Procitovano 07 03 2020 Jaak Madison sai viimasel hetkel tundmatult annetajalt Krimmi jaoks raha kokku aga poolsaare kulastamine on lahtine https www delfi ee est Procitovano 07 03 2020 https www yadvashem org angl Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 15 04 2021 Kont H L http kultuur elu ee est Arhiv originalu za 11 lipnya 2020 Procitovano 24 05 2020 Ranne R 04 01 2020 https postimees ee est Arhiv originalu za 5 bereznya 2021 Procitovano 22 04 2020 Mihkel Tiks glavnaya problema Ukrainy nebyvalaya korrupciya https rus err ee ros 27 02 2014 Procitovano 22 04 2020 Teder M 09 04 2014 https postimees ee est Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 22 04 2020 Pijrsalu Ya 10 01 2019 https postimees ee ros Arhiv originalu za 8 lyutogo 2019 Procitovano 23 04 2020 Cya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ