Берегове до 1944 року Замрук крим Zamruq рос Береговое село в Україні у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Кр

Берегове́ (до 1944 року — Замрук, крим. Zamruq, рос. Береговое) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Піщанівській сільській раді. Населення — 870 чоловік (станом на 2001 рік).

село Берегове

Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Бахчисарайський район
Рада	Піщанівська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA01020330020049762
Облікова картка	Берегове
Основні дані
Засноване	1784
Населення	▼ 787 (2014)
Площа	1.1 км²
Густота населення	715.4 осіб/км²
Поштовий індекс	98432
Телефонний код	+380 6554
Географічні дані
Географічні координати	44°54′06″ пн. ш. 33°37′18″ сх. д. / 44.90167° пн. ш. 33.62167° сх. д. / 44.90167; 33.62167Координати: 44°54′06″ пн. ш. 33°37′18″ сх. д. / 44.90167° пн. ш. 33.62167° сх. д. / 44.90167; 33.62167
Середня висота над рівнем моря	30 м
Відстань до обласного центру	41,4 км
Відстань до районного центру	30,6 км


Місцева влада
Адреса ради	с. Піщане, вул. Набережна, 3
Карта
Берегове
Берегове
Мапа

Берегове у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Берегове.

Географія

Берегове знаходиться на крайньому північному заході району, на березі Каламітської затоки Чорного моря, у гирлі річки Західний Булганак, частіше називається просто Булганак. Географічно долина Булганака вважається межею передгір'їв Кримських гір: за північним схилом долини починається плоский степ.

Відстань від Берегового до райцентру 35 кілометрів, до Сімферополя і Севастополя близько 45 і приблизно 60 кілометрів до Євпаторії. Село широко відоме як тихий приморський курорт із зручними галечно-піщаними пляжами.

Історія

Село Замрук (крим. Zamruq, Самрук — естонська вимова) в документах часів Кримського ханства доки не виявлене, уперше назва зустрічається в Камеральному описі Криму 1784 року як село бакчи-сарайського каймаканства Бакче-сарайського кадилику Замрук.

Пам'ятна дошка Едуарду Вільде на приміщенні пошти

Пам'ятна дошка Едуарду Лааману на приміщенні пошти

Після анексії Криму Російською імперією 8 лютого 1784 року, село було приписане до Сімферопольському повіту Таврійської області. Позначалася на карті Федора Чорного 1790 року. Після Павлівських реформ, з 1792 по 1802 рік, входила в Акмечетський повіт Новоросійської губернії. По новому адміністративному поділу, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії, Замрук був приписаний до Актачинської волості Сімферопольського повіту.

По складеній в 1805 році Відомості про усі селища, у що Сімферопольському повіті полягають. у Замруці в 34 дворах проживало 103 кримських татарина, а землі належали статському радникові Казнадар-азі, у 1817 році, судячи з карти, у селі було 25 дворів.

По адміністративній реформі 1829 року, згідно з Відомістю про казенні волості Таврійської губернії 1829 р. Замрук приписали до Дуванкойської волості, і в 1842 році, судячи з карт, у селі було 25 житлових будинків.

Під час Кримської війни в районі Замруку, напередодні битви на Альмі 1854 року, розташовувалося з'єднання турецьких військ. Після закінчення війни мала місце масова еміграція кримських татар до Османської імперії, виїхало і населення Замрука, і вже 1 листопада 1861 року в порожнє село в'їхало 13 сімей переселенців з Естонії. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 р», за результатами VIII ревізії, у селі в 13 дворах проживало 110 чоловік, записаних як казенних німців і була скасована мечеть (у 1865 році на карті всього 11 дворів).

У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889г» за результатами Х ревізії 1887 року записаний Замрук з 25 дворами і 144 жителями.

Після земської реформи 1890 року Замрук зарахували до Кронентальської волості

У 1915 році, згідно з Статистичним довідником Таврійської губернії. Ч.1-а Статистичний нарис, випуск шостий Сімферопольський повіт, 1915 р., село носило 2 назви: Берегове і Замрук і відносилося до Булганакської волості.

На 1926 рік, за новим адміністративним поділом, Замрук відносився до Сімферопольському району, а саме село було приписане до Булганацької сільради.

На 1968 рік село входило до складу Вілінської сільради, на 1977 рік — до складу Піщанівської.

Динаміка чисельності населення

1805 — 103 чол. (всі кримські татари)
1864 — 110 чол. (всі естонці)
1889 — 144 чол.
1926 — 260 чол. (210 естонців, 39 росіян, 10 німців)
1939 — 249 чол.
1989 — 904 чол.
2001 — 870 чол.

Примітки

Берегове у сестринських Вікіпроєктах
	Портал
	Означення у Вікісловнику^?
	Проєкт
	Проєкт
	Берегове у Вікісховищі^?

. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 27 липня 2011.
. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 27 липня 2011.
Адміністративно-територіальний поділ Криму^{[недоступне посилання з травня 2019]}
. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 27 липня 2011.
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
. Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 27 липня 2011.
«Військова топографічна карта півострова Крим . 1817-го року»^{[недоступне посилання з червня 2019]}
1783_1998.part1.rar Крим 1783—1998 рр., Відомість про казенні волості Таврійської губернії 1829 р. стор. 127^{[недоступне посилання з червня 2019]}
«Топографічна карта півострова Крим, л. VII,.Зйомки полковн. Бетева і подолк. Оберга. 1842 р».^{[недоступне посилання з травня 2019]}
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 липня 2013. Процитовано 27 липня 2011.
. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 27 липня 2011.
Захід.jpg Карта Таврійської губернії за рекогносцируванням, 1865 року, лист 12^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889г^{[недоступне посилання з травня 2019]}
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 січня 2012. Процитовано 27 липня 2011.
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
v_krimu_1783_1998.part1.rar Крим 1783—1998 рр., стор. 344^{[недоступне посилання з червня 2019]}
. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 липня 2011.
. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 липня 2011.

Посилання

Берегове на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
Берегове на картах [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Михаил Лезинський. Далекий кут Російської Імперії (Естонці в Криму) [ 7 липня 2015 у Wayback Machine.]

[autogenerated1-1] . Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 27 липня 2011.

[2] . Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 27 липня 2011.

[3] Адміністративно-територіальний поділ Криму^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[4] . Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 27 липня 2011.

[5] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.

[6] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.

[7] . Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 27 липня 2011.

[8] «Військова топографічна карта півострова Крим . 1817-го року»^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[9] 1783_1998.part1.rar Крим 1783—1998 рр., Відомість про казенні волості Таврійської губернії 1829 р. стор. 127^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[10] «Топографічна карта півострова Крим, л. VII,.Зйомки полковн. Бетева і подолк. Оберга. 1842 р».^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[11] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 липня 2013. Процитовано 27 липня 2011.

[12] . Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 27 липня 2011.

[13] Захід.jpg Карта Таврійської губернії за рекогносцируванням, 1865 року, лист 12^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[14] Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889г^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[15] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 січня 2012. Процитовано 27 липня 2011.

[16] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.

[17] v_krimu_1783_1998.part1.rar Крим 1783—1998 рр., стор. 344^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[18] . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 липня 2011.

[19] . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 липня 2011.