Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йо́сиф Ї́речек, або Йозеф Їречек (чеськ. Josef Jireček; 9 жовтня 1825, Високе Мито — 25 листопада 1888, Прага) — чеський філолог і політичний діяч. Співредактор шкільних підручників для всіх народів Австрії. Був зятем відомого славіста Павла Шафарика.
| Йосиф Їречек | |
|---|---|
| Josef Jireček | |
 | |
| Народився | 9 жовтня 1825 Високе Мито Австро-Угорщина |
| Помер | 25 листопада 1888 (63 роки) Прага, Австро-Угорщина |
| Поховання | Вишеградський цвинтар |
| Країна |  Австро-Угорщина Австрійська імперія |
| Національність | чех |
| Діяльність | історик літератури, історик, письменник, етнограф, політик, історик культури, мовознавець, філософ |
| Alma mater | Карлів університет |
| Галузь | славістика, лінгвістика, філологія |
| Посада | d, d і d |
| Членство | Угорська академія наук d (15 листопада 1892) Сербська академія наук і мистецтв (10 січня 1918) |
| Партія | d і d |
| Брати, сестри | d |
| Діти | Костянтин Йосиф Їречек |
| Нагороди |  d (2 листопада 1871) |
 Роботи у Вікіджерелах Йосиф Їречек у Вікісховищі | |
1859 року запропонував українську латинську абетку на основі чеського правопису.
Біографія
Народився у місті Високе Мито. 1850 року вступив до Празького бюро освіти. 1871 року став міністром департаменту при Гогенварті. Його намагання зберегти рівні права для слов'янських народів поставили його в немилість до німців. 1878-го став учасником Богемського Ландтагу, а в 1879 — Австрійського Райхсрату. Помер у Празі 25 листопада 1888 року.
В 1862 році він та його брат Герменегілд боролися за захист геніальності Кенігінхофського Манускрипту, знайденого Вацлавом Ганкою. Йозеф Їречек виклав чеською мовою антологію чеською літератури (тритомник 1858—1861), біографічний щоденник чеських письменників (2 томи 1875—1876), чеську гімнологію, видання чеської граматики Яна Благослава та робіт його тестя Павла Йозефа Шафарика. Його заслуги як вченого були помічені у 1875 на виборах до Королівської Спільноти Наук Богемії.
Українська латинка Їречка
Їречек виявив зацікавлення до слов'янських мов та слов'янської філології, підтримував особисті контакти з багатьма діячами слов'янської науки, культури та освіти в Австрійській імперії. Загалом Їречек непогано орієнтувався у сучасній йому україністиці, вивчив наявні описові граматики української (руської) мови. Практичні уроки української мови він брав у Богдана Дідицького. Визнаючи існування макаронічного галицько-українського різновиду письмової мови, так званого язичія, Їречек вважав, що при всій нестабільності його норм, некодифікованості, плутанині у правописі та граматиці, далі подібна мова як сучасний комунікативний інструмент існувати не може. Через це він писав: «Цій біді можна запобігти тільки пристосувавши кириличну абетку спеціально до потреб цієї мови, чи прийнявши латинську абетку, здійснивши в ній відповідні зміни». А оскільки, на думку Їречка, «…кириличну абетку приспособити до потреб живої руської мови вже не можна, оскільки вона підходить тільки до мертвої церковнослов'янської мови, то значно простіше та легше перейти на латиницю, пристосувавши її спеціальним чином до руської мови». Як позитивний досвід він навів приклади використання латинського письма у слов'ян: чехів, хорватів, словенців та поляків.
Розгортаючи власну концепцію необхідності переведення галицько-української писемності на латинську графіку, Їречек зробив таке узагальнення: «У латинському письмі здоровий розвиток української писемності знайде міцну опору. Доти, поки русини будуть писати та друкувати кирилицею, у них буде проявлятися ухил до церковно-слов'янщини, а опосередковано й до „російщини“. Саме ж існування української писемності буде під знаком запитання».
Їречек уклав на основі чеського правопису (латинську абетку) для української мови. Свою працю Їречек опублікував 1859 року, проте йому так і не вдалося переконати більшість української інтелігенції у доцільності саме цієї абетки. Спроба її реалізації, здійснена намісником Галичини Аґенором Ромуальдом Ґолуховським, провалилася, а суперечки з цього приводу увійшли в історії під назвою «азбучна війна».
Цитата
 | Здоровий розвій руської літератури знайде в ужитті латинського письма найсильнішу підпору. Доки русини пишуть і друкують кирилицею, буде в них усе виявлятися нахил до церковнослов’янщини, а посередньо також до російщини, і само існування руської літератури буде попросту питанням. |  |
Примітки
- Їречек Йозеф [ 2022-08-26 у Wayback Machine.].
- Віктор Мойсеєнко. Про одну спробу латинізації українського письма. [ 6 лютого 2012 у Wayback Machine.] «Незалежний культурологічний часопис „Ї“». 1997. 9.
- Josef Jireček: Über den Vorschlag, das Ruthenische mit lateinischen Schriftzeichen zu schreiben. — Wien : K.u.K. Ministerium für Cultus und Unterricht, 1859.
- Ігор Чорновол. Латинка в українському правописі: ретроспектива і perspektyva // Незалежний культурологічний часопис «Ї»”. - 2001. - Ч. 23.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 3. — С. 906—907.
- Сімович В. Йосеф Їречек і українська мова [ 9 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Сімович В. Йосиф Їречек і українська мова (до азбучної війни 1859 р.). [ 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] — Прага, 1933.
Посилання
- Їречек Йозеф [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 562. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Yirechek Jo sif Yi rechek abo Jozef Yirechek chesk Josef Jirecek 9 zhovtnya 1825 Visoke Mito 25 listopada 1888 Praga cheskij filolog i politichnij diyach Spivredaktor shkilnih pidruchnikiv dlya vsih narodiv Avstriyi Buv zyatem vidomogo slavista Pavla Shafarika Josif YirechekJosef JirecekNarodivsya9 zhovtnya 1825 1825 10 09 Visoke Mito Avstro UgorshinaPomer25 listopada 1888 1888 11 25 63 roki Praga Avstro UgorshinaPohovannyaVishegradskij cvintarKrayina Avstro Ugorshina Avstrijska imperiyaNacionalnistchehDiyalnististorik literaturi istorik pismennik etnograf politik istorik kulturi movoznavec filosofAlma materKarliv universitetGaluzslavistika lingvistika filologiyaPosadad d i dChlenstvoUgorska akademiya nauk d 15 listopada 1892 Serbska akademiya nauk i mistectv 10 sichnya 1918 Partiyad i dBrati sestridDitiKostyantin Josif YirechekNagorodid 2 listopada 1871 Roboti u Vikidzherelah Josif Yirechek u Vikishovishi 1859 roku zaproponuvav ukrayinsku latinsku abetku na osnovi cheskogo pravopisu BiografiyaNarodivsya u misti Visoke Mito 1850 roku vstupiv do Prazkogo byuro osviti 1871 roku stav ministrom departamentu pri Gogenvarti Jogo namagannya zberegti rivni prava dlya slov yanskih narodiv postavili jogo v nemilist do nimciv 1878 go stav uchasnikom Bogemskogo Landtagu a v 1879 Avstrijskogo Rajhsratu Pomer u Prazi 25 listopada 1888 roku V 1862 roci vin ta jogo brat Germenegild borolisya za zahist genialnosti Keniginhofskogo Manuskriptu znajdenogo Vaclavom Gankoyu Jozef Yirechek viklav cheskoyu movoyu antologiyu cheskoyu literaturi tritomnik 1858 1861 biografichnij shodennik cheskih pismennikiv 2 tomi 1875 1876 chesku gimnologiyu vidannya cheskoyi gramatiki Yana Blagoslava ta robit jogo testya Pavla Jozefa Shafarika Jogo zaslugi yak vchenogo buli pomicheni u 1875 na viborah do Korolivskoyi Spilnoti Nauk Bogemiyi Ukrayinska latinka YirechkaDiv takozh Ukrayinska latinka Pravopis Yirechka Propoziciya Yirecheka vidana 1859 roku u Vidni v yakij vin zaproponuvav svij proekt latinskoyi abetki dlya ukrayinskoyi ruskoyi movi Yirechek viyaviv zacikavlennya do slov yanskih mov ta slov yanskoyi filologiyi pidtrimuvav osobisti kontakti z bagatma diyachami slov yanskoyi nauki kulturi ta osviti v Avstrijskij imperiyi Zagalom Yirechek nepogano oriyentuvavsya u suchasnij jomu ukrayinistici vivchiv nayavni opisovi gramatiki ukrayinskoyi ruskoyi movi Praktichni uroki ukrayinskoyi movi vin brav u Bogdana Didickogo Viznayuchi isnuvannya makaronichnogo galicko ukrayinskogo riznovidu pismovoyi movi tak zvanogo yazichiya Yirechek vvazhav sho pri vsij nestabilnosti jogo norm nekodifikovanosti plutanini u pravopisi ta gramatici dali podibna mova yak suchasnij komunikativnij instrument isnuvati ne mozhe Cherez ce vin pisav Cij bidi mozhna zapobigti tilki pristosuvavshi kirilichnu abetku specialno do potreb ciyeyi movi chi prijnyavshi latinsku abetku zdijsnivshi v nij vidpovidni zmini A oskilki na dumku Yirechka kirilichnu abetku prisposobiti do potreb zhivoyi ruskoyi movi vzhe ne mozhna oskilki vona pidhodit tilki do mertvoyi cerkovnoslov yanskoyi movi to znachno prostishe ta legshe perejti na latinicyu pristosuvavshi yiyi specialnim chinom do ruskoyi movi Yak pozitivnij dosvid vin naviv prikladi vikoristannya latinskogo pisma u slov yan chehiv horvativ slovenciv ta polyakiv Rozgortayuchi vlasnu koncepciyu neobhidnosti perevedennya galicko ukrayinskoyi pisemnosti na latinsku grafiku Yirechek zrobiv take uzagalnennya U latinskomu pismi zdorovij rozvitok ukrayinskoyi pisemnosti znajde micnu oporu Doti poki rusini budut pisati ta drukuvati kiriliceyu u nih bude proyavlyatisya uhil do cerkovno slov yanshini a oposeredkovano j do rosijshini Same zh isnuvannya ukrayinskoyi pisemnosti bude pid znakom zapitannya Yirechek uklav na osnovi cheskogo pravopisu latinsku abetku dlya ukrayinskoyi movi Svoyu pracyu Yirechek opublikuvav 1859 roku prote jomu tak i ne vdalosya perekonati bilshist ukrayinskoyi inteligenciyi u docilnosti same ciyeyi abetki Sproba yiyi realizaciyi zdijsnena namisnikom Galichini Agenorom Romualdom Goluhovskim provalilasya a superechki z cogo privodu uvijshli v istoriyi pid nazvoyu azbuchna vijna CitataZdorovij rozvij ruskoyi literaturi znajde v uzhitti latinskogo pisma najsilnishu pidporu Doki rusini pishut i drukuyut kiriliceyu bude v nih use viyavlyatisya nahil do cerkovnoslov yanshini a poseredno takozh do rosijshini i samo isnuvannya ruskoyi literaturi bude poprostu pitannyam PrimitkiYirechek Jozef 2022 08 26 u Wayback Machine Viktor Mojseyenko Pro odnu sprobu latinizaciyi ukrayinskogo pisma 6 lyutogo 2012 u Wayback Machine Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 1997 9 Josef Jirecek Uber den Vorschlag das Ruthenische mit lateinischen Schriftzeichen zu schreiben Wien K u K Ministerium fur Cultus und Unterricht 1859 Igor Chornovol Latinka v ukrayinskomu pravopisi retrospektiva i perspektyva Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 2001 Ch 23 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 3 S 906 907 Simovich V Josef Yirechek i ukrayinska mova 9 listopada 2014 u Wayback Machine Simovich V Josif Yirechek i ukrayinska mova do azbuchnoyi vijni 1859 r 21 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Praga 1933 PosilannyaYirechek Jozef 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 562 1000 ekz