Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Епідемія натуральної віспи у Північній Америці у 1775—1782 роках (англ. 1775–1782 North American smallpox epidemic) — велика епідемія натуральної віспи, яка відбулася у Північній Америці упродовж 1775—1782 років. За оцінками, під час епідемії померло щонайменше 130 000 людей.
Перебіг
Ця епідемія відбулася в роки війни за незалежність США. Тоді не було широко доступних медичних можливостей захисту вояків від спалахів у переповнених та негігієнічних військових таборах. Таким чином, ця хвороба становила серйозну загрозу для успіху Континентальної армії під проводом Джорджа Вашингтона.
Невідомо, звідки почалася епідемія, але вона не обмежилася колоніями на східному узбережжі чи районами, спустошеними військовими діями. Спалах поширився по всьому Північноамериканському континенту. У 1775 році натуральна віспа вже вирувала в окупованому британцями Бостоні та під час вторгнення Континентальної армії в Канаду. Під час облоги Вашингтоном Бостона хвороба спалахнула як серед континентального, так і британського таборів. Багато втікачів-рабів, які втекли до британських військ на Півдні, також захворіли на натуральну віспу й померли. 4 липня 1775 року Вашингтон наказав: «Нікому не можна дозволяти відвідувати прісноводний ставок для риболовлі або з будь-якої іншої нагоди, оскільки існує небезпека занесення натуральної віспи в армію». Ті вояки, які мали висип на обличчі, були негайно карантинізовані.
Зусилля щодо контролю епідемії були успішними протягом літа 1775 року. Але в листопаді, коли жителі Бостону повернулися додому, щоб захиститися від зимових холодів, хвороба поширилася серед них. Водночас Вашингтону та його людям довелося боротися зі значним потоком біженців із ураженого міста. «Генерал Гов наказав 300 мешканцям Бостона відправитися в Пойнт Ширлі в жалюгідному стані», — написав Вашингтон Конгресу США. «Я… відчуваю жахливі побоювання, що вони можуть повідомити про натуральну віспу, оскільки вона поширена в Бостоні». Він заборонив біженцям йти в американський табір.
Потім, у перший тиждень грудня, четверо британських дезертирів прибули з жахливими новинами. Їх командир, генерал Вільям Гов, як вони стверджували, навмисно заразив втікачів «із метою розповсюдити натуральну віспу серед військ». Спочатку Вашингтон не ставив довіри цим чуткам. Але коли серед переміщених бостонців спалахнула хвороба, американці були змушені подвоїти свої зусилля з боротьби з нею.
Хоча карантин спрацював у Бостоні, він не вдався з самого початку в Квебеку. 1 травня 1776 року, за п'ять днів до відступу після невдалої осади Квебеку, 900 із 1900 американських солдатів були хворі, головним чином на натуральну віспу.
На півдні епідемія досягла Техасу, а з 1778 по 1779 роки особливо сильно постраждав Новий Орлеан через його густонаселену міську територію. До 1779 року хвороба поширилася на Мексику і призвела до смерті десятків тисяч людей. Наприкінці епідемія перетнула Великі рівнини, сягнувши на захід аж до узбережжя Тихого океану, аж на північ до Аляски й аж на південь до Мексики, заразивши практично всі частини континенту.
Однією з найгірших трагедій епідемії були величезні втрати, які вона завдала корінному населенню американського континенту. Ймовірно, хвороба поширилася через подорожуючих індіанських племен шошонів. Починаючи з 1780 року, чума досягла Пуебло на території сучасного Нью-Мексико. Також з'явилася на внутрішніх торгових постах компанії Гудзонової затоки в 1782 році. Епідемія охопила майже кожне плем'я на континенті, включаючи північно-західне узбережжя. За оцінками, це призвело до знищення майже 11 000 корінних американців у західній частині сучасного штата Вашингтон, скорочення населення з 37 000 до 26 000 лише за 7 років.
Боротьба
Хоча про способи передачі інфекцій на той час було відомо небагато, англійські колоністи в Північній Америці визнали ефективність ізоляції людей, хворих на натуральну віспу. Англійські колонії були більш обізнані про особливості цієї хвороби, ніж про будь-яке інше інфекційне захворювання. Особи з явними ураженнями були відправлені у віддалені місця, де вони могли дозволити хворобі йти самопливом, не створюючи можливості заразити інших. За потреби масштаби карантину могли бути збільшені. Це означало відрізання цілих міст від решти колоній на час хвороби.
Мешканці англійських колоній, а також англійські чиновники активно встановлювали правила карантину, щоб захистити населення. Одним із найперших записаних прикладів цього був карантин, встановлений у 1647 році пуританами, щоб запобігти поширенню хвороби з кораблів, що пливли з Карибського моря. У 1731 році був прийнятий акт під назвою «Закон про запобігання людям від приховування натуральної віспи». Цей акт зобов'язав голів домогосподарств повідомляти про хворобу; від цих людей вимагали повідомити про натуральну віспу в їхньому домі обранцям колонії Массачусетської затоки. Потім інфіковані домогосподарства позначалися червоним прапорцем. У Південній Кароліні вартові повинні були бути розміщені за межами заражених домогосподарств, а також вивішувались повідомлення про хворобу. У багатьох колоніях створювали острови для карантинних осіб, які прибували кораблями. Це зменшило ймовірність занесення натуральної віспи через торгівлю чи подорожі. До кінця 1700-х років майже в усіх колоніях діяли закони про карантин, щоб зменшити надзвичайно згубний вплив натуральної віспи на їхні громади.
Джордж Вашингтон зробив великий внесок у розвиток систем охорони здоров'я в Америці. Під час роботи в Континентальній армії Вашингтон спостерігав, як натуральна віспа та інші хвороби блискавично поширюються армійськими таборами та зборами. Вашингтон розумів руйнівну природу натуральної віспи та інших заразних хвороб, таких як малярія, дифтерія та скарлатина. Він був одним із перших, хто представив ідею обов'язкових медичних ініціатив, таких як повсюдна щеплення. Вашингтон також мав досвід боротьби з хворобами поза межами бойових дій і війни. Сам постраждавши від багатьох хвороб і спостерігаючи за хворобами своєї сім'ї, Джордж Вашингтон впливав на створення американських програм охорони здоров'я.
Наслідки
Під час плавання північно-західним узбережжям Америки в 1792 році капітан Джордж Ванкувер дивувався «де ж усі тубільці?». Землі було багато з необмеженими запасами лосося та прісної води, але людей було вражаюче мало. Натомість британський мореплавець знайшов безлюдні села. Перше, яке зустріли на південь від острова Ванкувер на березі затоки Діскавері, був «зарослий бур'янами, серед яких було знайдено кілька людських черепів та інші кістки, безладно розкидані». «Під час цієї експедиції, — зазначив член його екіпажу Томас Менбі, — ми бачили багато безлюдних сіл, деякі з них… здатні вмістити сотні мешканців».
Див. також
Джерела
- Becker, Ann M. (2004). «Smallpox in Washington's Army: Strategic Implications of the Disease During the American Revolutionary War». The Journal of Military History. 68 (2): 381—430. doi:10.1353/jmh.2004.0012. S2CID 159630679 (англ.)
- Fenn, Elizabeth A., History Today (The Great Smallpox Epidemic) 8.08 2003 [1] (англ.)
- Jonathan Yardley. The Forgotten Epidemic. October 25, 2001 [2] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Epidemiya naturalnoyi vispi u Pivnichnij Americi u 1775 1782 rokah angl 1775 1782 North American smallpox epidemic velika epidemiya naturalnoyi vispi yaka vidbulasya u Pivnichnij Americi uprodovzh 1775 1782 rokiv Za ocinkami pid chas epidemiyi pomerlo shonajmenshe 130 000 lyudej PerebigCya epidemiya vidbulasya v roki vijni za nezalezhnist SShA Todi ne bulo shiroko dostupnih medichnih mozhlivostej zahistu voyakiv vid spalahiv u perepovnenih ta negigiyenichnih vijskovih taborah Takim chinom cya hvoroba stanovila serjoznu zagrozu dlya uspihu Kontinentalnoyi armiyi pid provodom Dzhordzha Vashingtona Nevidomo zvidki pochalasya epidemiya ale vona ne obmezhilasya koloniyami na shidnomu uzberezhzhi chi rajonami spustoshenimi vijskovimi diyami Spalah poshirivsya po vsomu Pivnichnoamerikanskomu kontinentu U 1775 roci naturalna vispa vzhe viruvala v okupovanomu britancyami Bostoni ta pid chas vtorgnennya Kontinentalnoyi armiyi v Kanadu Pid chas oblogi Vashingtonom Bostona hvoroba spalahnula yak sered kontinentalnogo tak i britanskogo taboriv Bagato vtikachiv rabiv yaki vtekli do britanskih vijsk na Pivdni takozh zahvorili na naturalnu vispu j pomerli 4 lipnya 1775 roku Vashington nakazav Nikomu ne mozhna dozvolyati vidviduvati prisnovodnij stavok dlya ribolovli abo z bud yakoyi inshoyi nagodi oskilki isnuye nebezpeka zanesennya naturalnoyi vispi v armiyu Ti voyaki yaki mali visip na oblichchi buli negajno karantinizovani Zusillya shodo kontrolyu epidemiyi buli uspishnimi protyagom lita 1775 roku Ale v listopadi koli zhiteli Bostonu povernulisya dodomu shob zahistitisya vid zimovih holodiv hvoroba poshirilasya sered nih Vodnochas Vashingtonu ta jogo lyudyam dovelosya borotisya zi znachnim potokom bizhenciv iz urazhenogo mista General Gov nakazav 300 meshkancyam Bostona vidpravitisya v Pojnt Shirli v zhalyugidnomu stani napisav Vashington Kongresu SShA Ya vidchuvayu zhahlivi poboyuvannya sho voni mozhut povidomiti pro naturalnu vispu oskilki vona poshirena v Bostoni Vin zaboroniv bizhencyam jti v amerikanskij tabir Potim u pershij tizhden grudnya chetvero britanskih dezertiriv pribuli z zhahlivimi novinami Yih komandir general Vilyam Gov yak voni stverdzhuvali navmisno zaraziv vtikachiv iz metoyu rozpovsyuditi naturalnu vispu sered vijsk Spochatku Vashington ne staviv doviri cim chutkam Ale koli sered peremishenih bostonciv spalahnula hvoroba amerikanci buli zmusheni podvoyiti svoyi zusillya z borotbi z neyu Hocha karantin spracyuvav u Bostoni vin ne vdavsya z samogo pochatku v Kvebeku 1 travnya 1776 roku za p yat dniv do vidstupu pislya nevdaloyi osadi Kvebeku 900 iz 1900 amerikanskih soldativ buli hvori golovnim chinom na naturalnu vispu Na pivdni epidemiya dosyagla Tehasu a z 1778 po 1779 roki osoblivo silno postrazhdav Novij Orlean cherez jogo gustonaselenu misku teritoriyu Do 1779 roku hvoroba poshirilasya na Meksiku i prizvela do smerti desyatkiv tisyach lyudej Naprikinci epidemiya peretnula Veliki rivnini syagnuvshi na zahid azh do uzberezhzhya Tihogo okeanu azh na pivnich do Alyaski j azh na pivden do Meksiki zarazivshi praktichno vsi chastini kontinentu Odniyeyu z najgirshih tragedij epidemiyi buli velichezni vtrati yaki vona zavdala korinnomu naselennyu amerikanskogo kontinentu Jmovirno hvoroba poshirilasya cherez podorozhuyuchih indianskih plemen shoshoniv Pochinayuchi z 1780 roku chuma dosyagla Pueblo na teritoriyi suchasnogo Nyu Meksiko Takozh z yavilasya na vnutrishnih torgovih postah kompaniyi Gudzonovoyi zatoki v 1782 roci Epidemiya ohopila majzhe kozhne plem ya na kontinenti vklyuchayuchi pivnichno zahidne uzberezhzhya Za ocinkami ce prizvelo do znishennya majzhe 11 000 korinnih amerikanciv u zahidnij chastini suchasnogo shtata Vashington skorochennya naselennya z 37 000 do 26 000 lishe za 7 rokiv BorotbaHocha pro sposobi peredachi infekcij na toj chas bulo vidomo nebagato anglijski kolonisti v Pivnichnij Americi viznali efektivnist izolyaciyi lyudej hvorih na naturalnu vispu Anglijski koloniyi buli bilsh obiznani pro osoblivosti ciyeyi hvorobi nizh pro bud yake inshe infekcijne zahvoryuvannya Osobi z yavnimi urazhennyami buli vidpravleni u viddaleni miscya de voni mogli dozvoliti hvorobi jti samoplivom ne stvoryuyuchi mozhlivosti zaraziti inshih Za potrebi masshtabi karantinu mogli buti zbilsheni Ce oznachalo vidrizannya cilih mist vid reshti kolonij na chas hvorobi Meshkanci anglijskih kolonij a takozh anglijski chinovniki aktivno vstanovlyuvali pravila karantinu shob zahistiti naselennya Odnim iz najpershih zapisanih prikladiv cogo buv karantin vstanovlenij u 1647 roci puritanami shob zapobigti poshirennyu hvorobi z korabliv sho plivli z Karibskogo morya U 1731 roci buv prijnyatij akt pid nazvoyu Zakon pro zapobigannya lyudyam vid prihovuvannya naturalnoyi vispi Cej akt zobov yazav goliv domogospodarstv povidomlyati pro hvorobu vid cih lyudej vimagali povidomiti pro naturalnu vispu v yihnomu domi obrancyam koloniyi Massachusetskoyi zatoki Potim infikovani domogospodarstva poznachalisya chervonim praporcem U Pivdennij Karolini vartovi povinni buli buti rozmisheni za mezhami zarazhenih domogospodarstv a takozh vivishuvalis povidomlennya pro hvorobu U bagatoh koloniyah stvoryuvali ostrovi dlya karantinnih osib yaki pribuvali korablyami Ce zmenshilo jmovirnist zanesennya naturalnoyi vispi cherez torgivlyu chi podorozhi Do kincya 1700 h rokiv majzhe v usih koloniyah diyali zakoni pro karantin shob zmenshiti nadzvichajno zgubnij vpliv naturalnoyi vispi na yihni gromadi Dzhordzh Vashington zrobiv velikij vnesok u rozvitok sistem ohoroni zdorov ya v Americi Pid chas roboti v Kontinentalnij armiyi Vashington sposterigav yak naturalna vispa ta inshi hvorobi bliskavichno poshiryuyutsya armijskimi taborami ta zborami Vashington rozumiv rujnivnu prirodu naturalnoyi vispi ta inshih zaraznih hvorob takih yak malyariya difteriya ta skarlatina Vin buv odnim iz pershih hto predstaviv ideyu obov yazkovih medichnih iniciativ takih yak povsyudna sheplennya Vashington takozh mav dosvid borotbi z hvorobami poza mezhami bojovih dij i vijni Sam postrazhdavshi vid bagatoh hvorob i sposterigayuchi za hvorobami svoyeyi sim yi Dzhordzh Vashington vplivav na stvorennya amerikanskih program ohoroni zdorov ya NaslidkiPid chas plavannya pivnichno zahidnim uzberezhzhyam Ameriki v 1792 roci kapitan Dzhordzh Vankuver divuvavsya de zh usi tubilci Zemli bulo bagato z neobmezhenimi zapasami lososya ta prisnoyi vodi ale lyudej bulo vrazhayuche malo Natomist britanskij moreplavec znajshov bezlyudni sela Pershe yake zustrili na pivden vid ostrova Vankuver na berezi zatoki Diskaveri buv zaroslij bur yanami sered yakih bulo znajdeno kilka lyudskih cherepiv ta inshi kistki bezladno rozkidani Pid chas ciyeyi ekspediciyi zaznachiv chlen jogo ekipazhu Tomas Menbi mi bachili bagato bezlyudnih sil deyaki z nih zdatni vmistiti sotni meshkanciv Div takozhNaturalna vispaDzherelaBecker Ann M 2004 Smallpox in Washington s Army Strategic Implications of the Disease During the American Revolutionary War The Journal of Military History 68 2 381 430 doi 10 1353 jmh 2004 0012 S2CID 159630679 angl Fenn Elizabeth A History Today The Great Smallpox Epidemic 8 08 2003 1 angl Jonathan Yardley The Forgotten Epidemic October 25 2001 2 angl