Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Балкані́стика — сукупність наукових дисциплін гуманітарного циклу, які мають спільний об'єкт дослідження — регіон Балканського півострова.
До кола її досліджень належить вивчення мов, літератур, історії, фольклору, явищ суспільно-політичного характеру балканських держав: Албанії, Болгарії, Боснії і Герцеговини, Греції, Македонії, Румунії, Сербії, Чорногорії, Хорватії (сюди інколи зараховують і Словенію), а також народів, народностей, етнічних груп, що проживають на їхній території. В окремих випадках балканістичні дослідження мають комплексний, міждисциплінарний характер, та частіше — спрямовані на розкриття певної проблематики у рамках однієї дисципліни. Праці на матеріалі двох або кількох країн співіснують із присвяченими одній державі чи одному народу. З огляду на об'єкт дослідження балканістика близька до славістики, що пов'язано з вивченням південних слов'ян — основного населення Балканського півострова. Становлення і розвиток двох вищеназваних наук відбувалися в тісному зв'язку. Складовою частиною балканістики є наукові розробки з елліністики, болгаристики, кроатистики тощо.
Історія
Балканістика як окрема наукова дисципліна з чітко визначеним об'єктом і предметом вивчення зародилася у ХІХ ст. в Німеччині та Австро-Угорщині. Ініціаторами розроблення власне балканістичної проблематики виступили Копітар та Міклошич, зокрема в галузі порівняльного мовознавства. Перший долучив до вивчення слов'янських мов матеріал мов народів, пов'язаних зі слов'янами історичною долею (греків, румунів, албанців), другий зосередився на аналізі слов'янських елементів у мовах сусідніх зі слов'янами народів (угорській, албанській, новогрецькій, циганській тощо). Вагомий вклад у розвиток балканістики внесли П. Шафарик, І. Ягич та ін. Проблеми балканістики розглядалися у працях Й. Цвіїча, який зібрав і узагальнив значний етнографічний матеріал, цікавився географією та геологією Балкан, а також К. Їречека, який приділяв особливу увагу історії південних слов'ян. Упродовж ХІХ ст. балканістика розвивалася головним чином як один із напрямів слов'янознавства, існування й важливість якого пояснюється потребою вивчення країн і народів, долею та історією нерозривно пов'язаних зі слов'янами. На становлення балканістики вплинули німецька філософська думка кінця XVIII — поч. ХІХ ст. та німецька лінгвістична школа. Балканістичні дослідження зосереджуються переважно на кафедрах слов'янської філології, які від 40-х рр. виникають у Відні, Празі, Граці, Будапешті, Кракові, Чернівцях, Львові, Загребі, Ляйпцизі, Берліні та інших містах. Із 2-ї половини ХІХ ст. балканістика разом зі славістикою поширюються за межі німецькомовного світу, охоплюючи також Францію, Данію, Швецію, Норвегію та інші європейські країни. Вирішального поштовху для розвитку балканістики надало вироблення порівняльного методу, який на тривалий час став основою у балканістичних дослідженнях. У південних слов'ян у ділянці балканістики працювали Ю. Данічич, І. Кукулевич-Сакцинський, Ф. Рачки та ін.
В Україні та Росії одним із перших почав розробляти балканістичну проблематику Ю. Венелін (Гуца). Новим кроком у розвитку балканістики стало створення 1835 року в університетах Російської імперії кафедр «історії та літератури слов'янських наріч», визначну роль у становленні яких відіграли українці за походженням О. Бодянський, В. Григорович, І. Срезневський. Від 1875 кафедра слов'янської філології діє в Університеті св. Володимира у Києві. З 50-х рр. ХІХ ст. виникає нове покоління учених-славістів і балканістів: О. Гільфердінг, А. Майков, Н. Попов, О. Котляревський, В. Ламанський, П. Лавровський, В. Макушев, О. Пипін, О. Дювернуа та ін. Наприкінці ХІХ ст. балканістику розвивали Ф. Успенський, Т. Флоринський, К. Ґрот, О. Будилович, П. Кулаковський, та ін. Балканістичні дослідження у галузі лінгвістики та історії доповнюються науковими розробками, присвяченими спільним для балканських народів явищам у фольклорі, музичній культурі, літературі, етнології тощо. Друга хвиля піднесення балканістики в останній чверті ХІХ ст. пов'язана з виробленням нових підходів до розуміння т. зв. «східного питання», запропонованих російськими вченими (В. Ламанський). Згідно з ним, інтереси слов'ян і греків стають спільними проти інтересів Заходу ще із VII ст.; це питання визначено як боротьбу романо-германських і греко-слов'янських типів — продовження «старого» «східного питання», суть якого полягала в боротьбі римського та грецького типів. Важливою передумовою розвитку балканістики у цю добу стає усвідомлення наявності специфічних інтересів балканських народів (передовсім південних слов'ян) порівняно з іншими народами Східної та Південно-Східної Європи, зокрема зі слов'янами західними, одним із варіантів вияву якого була еволюція ідеї слов'янської спільності від мрії про культурно-політичне об'єднання всіх слов'ян до планів створення політично й економічно стійких регіональних і субрегіональних союзів зі змішаним, слов'янсько-неслов'янським складом.
Найвизначніші вчені-балканісти ХХ ст.: П. Скок (Хорватія), А. Селіщев (Росія), Г. Педерсен (Данія), Н. Йокль (Австрія) та ін. Докорінних змін зазнало організаційне забезпечення балканістичних досліджень, які тим часом остаточно переросли в окрему галузь гуманітарної науки. 1963 року створено Міжнародну асоціацію з вивчення країн Південно-Східної Європи. У 1966 році у Софії проведено 1-й Міжнародний конгрес балканських і південно-східноєвропейських досліджень. Згодом проведення таких конгресів стало регулярним. У Болгарії, Румунії, Греції, Югославії організовано спеціалізовані науково-дослідні центри з балканістики: Інститут балканістики Болгарської АН, Інститут південно-східноєвропейських досліджень у Бухаресті, Інститут балканістичних досліджень у Салоніках, Інститут балканістики Сербської академії наук і мистецтв. 1968 року Інститут слов'янознавства АН СРСР перетворено на Інститут слов'янознавства та балканістики. Упродовж 60–70-х рр. балканістичні центри і центри з проблем країн Південно-Східної Європи з'явилися у багатьох країнах (Німеччина, Австрія, Франція, Велика Британія, Фінляндія, Італія, Швеція, Японія, США, Канада тощо).
В Україні балканістичні дослідження було зосереджено в інститутах суспільствознавчого профілю АН, де балканістична проблематика розроблялася у відповідних відділах. Балканістику було об'єднано зі слов'янознавством. Активно працювали кафедри слов'янознавства в Київському, Львівському, Одеському університетах, а також кафедри історії слов'ян.
Див. також
Джерела
- . Архів оригіналу за 28 серпня 2021.
Посилання
- Палеобалканістика // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 369. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Balkani stika sukupnist naukovih disciplin gumanitarnogo ciklu yaki mayut spilnij ob yekt doslidzhennya region Balkanskogo pivostrova Odnim iz pershih balkanistiv buv zbirach leksiki ukrayinskih govoriv Karpat nimec Gustav Vajgand Do kola yiyi doslidzhen nalezhit vivchennya mov literatur istoriyi folkloru yavish suspilno politichnogo harakteru balkanskih derzhav Albaniyi Bolgariyi Bosniyi i Gercegovini Greciyi Makedoniyi Rumuniyi Serbiyi Chornogoriyi Horvatiyi syudi inkoli zarahovuyut i Sloveniyu a takozh narodiv narodnostej etnichnih grup sho prozhivayut na yihnij teritoriyi V okremih vipadkah balkanistichni doslidzhennya mayut kompleksnij mizhdisciplinarnij harakter ta chastishe spryamovani na rozkrittya pevnoyi problematiki u ramkah odniyeyi disciplini Praci na materiali dvoh abo kilkoh krayin spivisnuyut iz prisvyachenimi odnij derzhavi chi odnomu narodu Z oglyadu na ob yekt doslidzhennya balkanistika blizka do slavistiki sho pov yazano z vivchennyam pivdennih slov yan osnovnogo naselennya Balkanskogo pivostrova Stanovlennya i rozvitok dvoh vishenazvanih nauk vidbuvalisya v tisnomu zv yazku Skladovoyu chastinoyu balkanistiki ye naukovi rozrobki z ellinistiki bolgaristiki kroatistiki tosho IstoriyaBalkanistika yak okrema naukova disciplina z chitko viznachenim ob yektom i predmetom vivchennya zarodilasya u HIH st v Nimechchini ta Avstro Ugorshini Iniciatorami rozroblennya vlasne balkanistichnoyi problematiki vistupili Kopitar ta Mikloshich zokrema v galuzi porivnyalnogo movoznavstva Pershij doluchiv do vivchennya slov yanskih mov material mov narodiv pov yazanih zi slov yanami istorichnoyu doleyu grekiv rumuniv albanciv drugij zoseredivsya na analizi slov yanskih elementiv u movah susidnih zi slov yanami narodiv ugorskij albanskij novogreckij ciganskij tosho Vagomij vklad u rozvitok balkanistiki vnesli P Shafarik I Yagich ta in Problemi balkanistiki rozglyadalisya u pracyah J Cviyicha yakij zibrav i uzagalniv znachnij etnografichnij material cikavivsya geografiyeyu ta geologiyeyu Balkan a takozh K Yirecheka yakij pridilyav osoblivu uvagu istoriyi pivdennih slov yan Uprodovzh HIH st balkanistika rozvivalasya golovnim chinom yak odin iz napryamiv slov yanoznavstva isnuvannya j vazhlivist yakogo poyasnyuyetsya potreboyu vivchennya krayin i narodiv doleyu ta istoriyeyu nerozrivno pov yazanih zi slov yanami Na stanovlennya balkanistiki vplinuli nimecka filosofska dumka kincya XVIII poch HIH st ta nimecka lingvistichna shkola Balkanistichni doslidzhennya zoseredzhuyutsya perevazhno na kafedrah slov yanskoyi filologiyi yaki vid 40 h rr vinikayut u Vidni Prazi Graci Budapeshti Krakovi Chernivcyah Lvovi Zagrebi Lyajpcizi Berlini ta inshih mistah Iz 2 yi polovini HIH st balkanistika razom zi slavistikoyu poshiryuyutsya za mezhi nimeckomovnogo svitu ohoplyuyuchi takozh Franciyu Daniyu Shveciyu Norvegiyu ta inshi yevropejski krayini Virishalnogo poshtovhu dlya rozvitku balkanistiki nadalo viroblennya porivnyalnogo metodu yakij na trivalij chas stav osnovoyu u balkanistichnih doslidzhennyah U pivdennih slov yan u dilyanci balkanistiki pracyuvali Yu Danichich I Kukulevich Sakcinskij F Rachki ta in V Ukrayini ta Rosiyi odnim iz pershih pochav rozroblyati balkanistichnu problematiku Yu Venelin Guca Novim krokom u rozvitku balkanistiki stalo stvorennya 1835 roku v universitetah Rosijskoyi imperiyi kafedr istoriyi ta literaturi slov yanskih narich viznachnu rol u stanovlenni yakih vidigrali ukrayinci za pohodzhennyam O Bodyanskij V Grigorovich I Sreznevskij Vid 1875 kafedra slov yanskoyi filologiyi diye v Universiteti sv Volodimira u Kiyevi Z 50 h rr HIH st vinikaye nove pokolinnya uchenih slavistiv i balkanistiv O Gilferding A Majkov N Popov O Kotlyarevskij V Lamanskij P Lavrovskij V Makushev O Pipin O Dyuvernua ta in Naprikinci HIH st balkanistiku rozvivali F Uspenskij T Florinskij K Grot O Budilovich P Kulakovskij ta in Balkanistichni doslidzhennya u galuzi lingvistiki ta istoriyi dopovnyuyutsya naukovimi rozrobkami prisvyachenimi spilnim dlya balkanskih narodiv yavisham u folklori muzichnij kulturi literaturi etnologiyi tosho Druga hvilya pidnesennya balkanistiki v ostannij chverti HIH st pov yazana z viroblennyam novih pidhodiv do rozuminnya t zv shidnogo pitannya zaproponovanih rosijskimi vchenimi V Lamanskij Zgidno z nim interesi slov yan i grekiv stayut spilnimi proti interesiv Zahodu she iz VII st ce pitannya viznacheno yak borotbu romano germanskih i greko slov yanskih tipiv prodovzhennya starogo shidnogo pitannya sut yakogo polyagala v borotbi rimskogo ta greckogo tipiv Vazhlivoyu peredumovoyu rozvitku balkanistiki u cyu dobu staye usvidomlennya nayavnosti specifichnih interesiv balkanskih narodiv peredovsim pivdennih slov yan porivnyano z inshimi narodami Shidnoyi ta Pivdenno Shidnoyi Yevropi zokrema zi slov yanami zahidnimi odnim iz variantiv viyavu yakogo bula evolyuciya ideyi slov yanskoyi spilnosti vid mriyi pro kulturno politichne ob yednannya vsih slov yan do planiv stvorennya politichno j ekonomichno stijkih regionalnih i subregionalnih soyuziv zi zmishanim slov yansko neslov yanskim skladom Najviznachnishi vcheni balkanisti HH st P Skok Horvatiya A Selishev Rosiya G Pedersen Daniya N Jokl Avstriya ta in Dokorinnih zmin zaznalo organizacijne zabezpechennya balkanistichnih doslidzhen yaki tim chasom ostatochno pererosli v okremu galuz gumanitarnoyi nauki 1963 roku stvoreno Mizhnarodnu asociaciyu z vivchennya krayin Pivdenno Shidnoyi Yevropi U 1966 roci u Sofiyi provedeno 1 j Mizhnarodnij kongres balkanskih i pivdenno shidnoyevropejskih doslidzhen Zgodom provedennya takih kongresiv stalo regulyarnim U Bolgariyi Rumuniyi Greciyi Yugoslaviyi organizovano specializovani naukovo doslidni centri z balkanistiki Institut balkanistiki Bolgarskoyi AN Institut pivdenno shidnoyevropejskih doslidzhen u Buharesti Institut balkanistichnih doslidzhen u Salonikah Institut balkanistiki Serbskoyi akademiyi nauk i mistectv 1968 roku Institut slov yanoznavstva AN SRSR peretvoreno na Institut slov yanoznavstva ta balkanistiki Uprodovzh 60 70 h rr balkanistichni centri i centri z problem krayin Pivdenno Shidnoyi Yevropi z yavilisya u bagatoh krayinah Nimechchina Avstriya Franciya Velika Britaniya Finlyandiya Italiya Shveciya Yaponiya SShA Kanada tosho V Ukrayini balkanistichni doslidzhennya bulo zoseredzheno v institutah suspilstvoznavchogo profilyu AN de balkanistichna problematika rozroblyalasya u vidpovidnih viddilah Balkanistiku bulo ob yednano zi slov yanoznavstvom Aktivno pracyuvali kafedri slov yanoznavstva v Kiyivskomu Lvivskomu Odeskomu universitetah a takozh kafedri istoriyi slov yan Div takozhBalkanskij movnij soyuz Liniya Yirecheka Vizantologiya Osmanistika Balkanizaciya Istoriya BalkanDzherela Arhiv originalu za 28 serpnya 2021 PosilannyaPaleobalkanistika Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 369 ISBN 978 966 439 921 7