Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Федір Іванович Успе́нський (рос. Фёдор Иванович Успенский; *19 лютого 1845 р., с. Горки, Галицький повіт, Костромська губернія — †10 вересня 1928 р., м. Ленінград) — російський та український історик, археолог. Відомий візантолог та болгарист. Викладач Одеського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). Засновник Російського археологічного інституту в Стамбулі. Кореспондент у листуванні українського історика Михайла Грушевського.
| Федір Іванович Успенський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 19 лютого 1845 Горкі |
| Помер | 10 вересня 1928 (83 роки) Ленінград |
| Поховання | Смоленське православне кладовище |
| Країна |  Російська імперія →  СРСР |
| Діяльність | антрополог, археолог, історик, філософ, викладач університету, класицист, візантолог |
| Alma mater | Петербурзький університет |
| Галузь | антропологія, археологія, історія, філософія |
| Заклад | ОНУ ім. І. І. Мечникова Російський археологічний інститут в Константинополі Петербурзька академія наук Санкт-Петербурзький державний університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | магістр |
| Аспіранти, докторанти | Готалов-Готліб Артемій Григорович |
| Членство | Російська академія наук Академія наук СРСР Петербурзька академія наук Болгарська академія наук d Баварська академія наук |
 Роботи у Вікіджерелах Успенський Федір Іванович у Вікісховищі | |
Біографія
Народився у селі Горки Галицького повіту Костромської губернії в родині паламаря православного храму.
Закінчив духовне училище у Галичі-Костромському, Костромську духовну семінарію, Санкт-Петербурзький університет (1872). Вчителі — В. Ламанський та К. Бестужев-Рюмін.
За студентську роботу «Перші слов'янські монархії на Північному Заході» (1872) отримав першу премію ім. Кирила та Мефодія. Був залишений при університеті для підготовки до професорського звання.
У 1874—1894 рр. працював у Одеському університеті (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). Де підготував докторську дисертацію «Утворення Другого Болгарського царства» (1879). Як професор кафедри всесвітньої історії викладав основні кафедральні дисципліни.
Дійсний член Одеського ТІС. Один з ініціаторів створення та перший голова історико-філологічного товариства при ІНУ (1890). Сприяв розвитку в університеті слов'янознавства та візантинознавства, які розглядав як невіддільна одна від одної частини історичного знання.
У 1893 р. став член-кореспондентом Академії наук. Виступив ініціатором створення та став першим директором Російського археологічного інституту в Стамбулі (1895).
Під його керівництвом були проведені значні за обсягом та результатами археологічні експедиції на землях Болгарії, Греції, Сербії, Туреччини. Наприкінці XIX ст. став визнаним лідером російського візантинознавства, академіком Академії наук (1900).
З початком Першої світової війни діяльність Російського археологічного інституту припинилась і Ф. Успенський переїхав до Петрограда. Під час війни керував роботою російської археологічної експедиції у місті Трапезунд.
Останні роки життя працював в АН СРСР, намагався відродити візантинознавчі дослідження, в тому числі в Україні.
Помер у Ленінграді 1928.
Праці
Окремі роботи присвячені історії міжнародних відносин та історії Росії. Вніс значний внесок у розвиток історичних досліджень в Росії, Болгарії, Сербії. Результати багаторічної праці підсумував у тритомній «Історії Візантійської імперії», яка повністю була опублікована тільки наприкінці XX століття.
- Повна бібліографія робіт Ф. І. Успенського: Каптерев С. Н. Bibliorgaphia Uspenskiana // Византийский временник. — Т.1. — М., 1947.
Джерела
- Котляр М. Ф. Успенський Федір Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 249. — .
- Удальцова З. В., К вопросу об оценке трудов акад. Ф. И. Успенского // Вопросы истории. — М., 1949. — № 6. (рос.)
- Дьомін О. Б., Історія міжнародних відносин XVI століття в науковій спадщині Ф. І. Успенського // Одесі — 200. — Одеса, 1994.
- Аппатовым С. О., Демин О. Б., Першина З. В., Исторические науки в Одессе за 200 лет // Очерки развития науки в Одессе. — Одесса, 1995. (рос.)
- Дьомін О. Б., Самойлов Ф. О., Успенський Федір Іванович // ПОНУ. — Т.4. — С.265 — 268.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fedir Ivanovich Uspe nskij ros Fyodor Ivanovich Uspenskij 19 lyutogo 1845 r s Gorki Galickij povit Kostromska guberniya 10 veresnya 1928 r m Leningrad rosijskij ta ukrayinskij istorik arheolog Vidomij vizantolog ta bolgarist Vikladach Odeskogo universitetu sogodni Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova Zasnovnik Rosijskogo arheologichnogo institutu v Stambuli Korespondent u listuvanni ukrayinskogo istorika Mihajla Grushevskogo Fedir Ivanovich Uspenskijportret u 1890 1907 roki portret u 1890 1907 rokiNarodivsya 19 lyutogo 1845 1845 02 19 GorkiPomer 10 veresnya 1928 1928 09 10 83 roki LeningradPohovannya Smolenske pravoslavne kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist antropolog arheolog istorik filosof vikladach universitetu klasicist vizantologAlma mater Peterburzkij universitetGaluz antropologiya arheologiya istoriya filosofiyaZaklad ONU im I I Mechnikova Rosijskij arheologichnij institut v Konstantinopoli Peterburzka akademiya nauk Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetVchene zvannya profesorNaukovij stupin magistrAspiranti doktoranti Gotalov Gotlib Artemij GrigorovichChlenstvo Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR Peterburzka akademiya nauk Bolgarska akademiya nauk d Bavarska akademiya naukRoboti u Vikidzherelah Uspenskij Fedir Ivanovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Uspenskij BiografiyaNarodivsya u seli Gorki Galickogo povitu Kostromskoyi guberniyi v rodini palamarya pravoslavnogo hramu Zakinchiv duhovne uchilishe u Galichi Kostromskomu Kostromsku duhovnu seminariyu Sankt Peterburzkij universitet 1872 Vchiteli V Lamanskij ta K Bestuzhev Ryumin Za studentsku robotu Pershi slov yanski monarhiyi na Pivnichnomu Zahodi 1872 otrimav pershu premiyu im Kirila ta Mefodiya Buv zalishenij pri universiteti dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya U 1874 1894 rr pracyuvav u Odeskomu universiteti sogodni Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova De pidgotuvav doktorsku disertaciyu Utvorennya Drugogo Bolgarskogo carstva 1879 Yak profesor kafedri vsesvitnoyi istoriyi vikladav osnovni kafedralni disciplini Dijsnij chlen Odeskogo TIS Odin z iniciatoriv stvorennya ta pershij golova istoriko filologichnogo tovaristva pri INU 1890 Spriyav rozvitku v universiteti slov yanoznavstva ta vizantinoznavstva yaki rozglyadav yak neviddilna odna vid odnoyi chastini istorichnogo znannya U 1893 r stav chlen korespondentom Akademiyi nauk Vistupiv iniciatorom stvorennya ta stav pershim direktorom Rosijskogo arheologichnogo institutu v Stambuli 1895 Pid jogo kerivnictvom buli provedeni znachni za obsyagom ta rezultatami arheologichni ekspediciyi na zemlyah Bolgariyi Greciyi Serbiyi Turechchini Naprikinci XIX st stav viznanim liderom rosijskogo vizantinoznavstva akademikom Akademiyi nauk 1900 Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni diyalnist Rosijskogo arheologichnogo institutu pripinilas i F Uspenskij pereyihav do Petrograda Pid chas vijni keruvav robotoyu rosijskoyi arheologichnoyi ekspediciyi u misti Trapezund Ostanni roki zhittya pracyuvav v AN SRSR namagavsya vidroditi vizantinoznavchi doslidzhennya v tomu chisli v Ukrayini Pomer u Leningradi 1928 PraciOkremi roboti prisvyacheni istoriyi mizhnarodnih vidnosin ta istoriyi Rosiyi Vnis znachnij vnesok u rozvitok istorichnih doslidzhen v Rosiyi Bolgariyi Serbiyi Rezultati bagatorichnoyi praci pidsumuvav u tritomnij Istoriyi Vizantijskoyi imperiyi yaka povnistyu bula opublikovana tilki naprikinci XX stolittya Povna bibliografiya robit F I Uspenskogo Kapterev S N Bibliorgaphia Uspenskiana Vizantijskij vremennik T 1 M 1947 DzherelaKotlyar M F Uspenskij Fedir Ivanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 249 ISBN 978 966 00 1359 9 Udalcova Z V K voprosu ob ocenke trudov akad F I Uspenskogo Voprosy istorii M 1949 6 ros Domin O B Istoriya mizhnarodnih vidnosin XVI stolittya v naukovij spadshini F I Uspenskogo Odesi 200 Odesa 1994 Appatovym S O Demin O B Pershina Z V Istoricheskie nauki v Odesse za 200 let Ocherki razvitiya nauki v Odesse Odessa 1995 ros Domin O B Samojlov F O Uspenskij Fedir Ivanovich PONU T 4 S 265 268