Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Казими́ра Іллако́вич (пол. Kazimiera Iłłakowiczówna, 6 серпня 1892, Вільнюс — 16 лютого 1983, Познань) — польська поетеса, прозаїк, драматург і перекладач.
| Казимира Іллакович | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Kazimiera Iłłakowiczówna | ||||||
 Казимира Іллакович у 1928 році | ||||||
| Псевдонім | Ілла | |||||
| Народилася | 6 серпня 1892 Вільнюс | |||||
| Померла | 16 лютого 1983 (90 років) Познань | |||||
| Поховання | Повонзківський цвинтар | |||||
| Громадянство | Польща | |||||
| Місце проживання | Санкт-Петербург[1] | |||||
| Діяльність | письменниця, прозаїк, драматург, перекладач | |||||
| Alma mater | Оксфордський університет | |||||
| Мова творів | польська | |||||
| Родичі | Томаш Зан | |||||
| Брати, сестри | d | |||||
| Нагороди |
| |||||
| | ||||||
 Казимира Іллакович у Вікісховищі | ||||||
Життя
Казимира Іллакович була позашлюбною донькою Клеменса Зана (сина Томаша Зана «Променистого», який був близьким приятелем Адама Міцкевича) і Барбари Іллакович. Її виховували родичі, адже вона рано залишилася сиротою.
Навчалася в російській гімназії Двінська, а проживала в Санкт-Петербурзі (1904-1905, 1907). Також вона навчалася в Женеві, в 1908-1909 роках — в Оксфорді, в 1910-1914 роках — в Ягеллонському університеті в Кракові, де познайомилася з Юзефом Пілсудським (в той час брала участь у студентському страйку). В роки Першої світової війни (1915–1917) служила санітаркою в російській армії. З 1918 року вона працювала в МЗС, а в 1926–1935 роках була секретаркою Юзефа Пілсудського, проте після його смерті знову повернулася в МЗС. У 1936–1938 роках їздила країнами Європи з лекціями про маршала Пілсудського. У міжвоєнний період літературна преса публікувала її твори, а також їх видавали у Познані в журналі «Веселка» (пол. «Tęcza»). 1939 року Казимира Іллакович переїхала до Румунії, де перебула воєнні роки, вивчила румунську і угорську мови. 1947 року вона повернулася до Польщі і замешкала у Познані. До 1954 року на батьківщині публікувалися лише її переклади.
Померла поетеса у Познані, а поховали її на Повонзківському цвинтарі у Варшаві.
Творчість
Поетеса належала до найвизначніших постатей варшавського літературного життя міжвоєнного двадцятиліття. Інтелігентність, сила волі, елегантність, також креативність та непередбачуваність робили її захопливою і товариською в контактах з іншими людьми, але водночас і складною. Вона захоплювалася феміністичним рухом, який був у часи модернізму. Казимира Іллакович була віруючою особистістю і постійно відчувала сильний зв'язок із християнською духовністю. У Ілли було широке коло друзів, серед яких був Станіслав Ігнатій Віткевич, Юліан Тувім (після його смерті вона посвятила йому зворушливі спогади під назвою «Посмертне Тувімові»), Марія Домбровська (у своєму «Щоденнику» вона порівнювала її із св. Терезою Авільською). Після війни вона була позбавлена штатної роботи (обманювала сама себе, що з новою політичною системою зможе повернути собі посаду в МЗС), оселилася у Познані, займалася перекладом європейської літератури (Йоганн Вольфганг фон Гете, Лев Толстой) і навчанням англійської мови, а також уважно стежила за політичним життям (поетеса написала вірш «Моє серце розстріляли у Познані» після подій, які отримали назву Познанський червень (пол. Poznański Czerwiec), що відбувалися у Познані в червні 1956 року, внаслідок чого в кривавих сутичках загинуло багато робітників). В останні роки життя, після невдалої операції з приводу глаукоми, вона осліпла.
Як поетеса Казимира Іллакович представляє оригінальне магічне уявлення, здібності до художнього і динамічного (майже кінематографічного) опису, незвичайного, майже музичного відчування ритміки тексту, вміло оперує гротеском, а іноді й наївним дитячим способом висловлення. Її фантазії сформувало дитинство, яке вона провела серед дикого, чарівного пейзажу північної Литви. Також на неї вплинула й літературна традиція: бароко (напр. Юзеф Бака), польський романтизм, лірика Болеслава Лесьмяна. Серед польських поетів ХХ століття їй видається близьким символіст Болеслав Лесьмян, однак Казимира Іллакович у своїй творчості оминає символізм. Вона була пов'язана із літературною групою «Скамандр» але при цьому зберегла особливий і неповторний характер своєї творчості. Також на відміну від поетеси Марії Павликовської-Ясножевської, яка входила до кола спілки «Скамандр», рідко виявляла безпосередню жіночу емоційність. В її творчому доробку також можемо знайти метафізичну поезію. Вона була найвидатнішим майстром у створенні тонічного вірша у польській поезії після Яна Каспровича. Казимира Іллакович дебютувала в період Молодої Польщі (том «Ікарові польоти», 1911), творчої зрілості досягнула у міжвоєнному двадцятилітті, а останній том віршів видала уже на старості років («Пошепки», 1966). Вірші поетеси про Катинський розстріл (1956) були опубліковані в Польщі після 1989 року.
Досягнення
Вірші
| Переклад назви | Оригінальна назва |
|---|---|
| Ангели | Anioły |
| Безжальна пам'ять | Bezlitosna pamięć |
| Що повинно відбутися | Co się musi stać |
| Чаклунка | Czarownica |
| Нічний метелик | Ćma |
| До Литви | Do Litwy |
| У Вільнюс | Do Wilna |
| Дух і тіло | Duch i ciało |
| Дівчинка | Dziewczynka |
| Інша осінь | Inna jesień |
| Як зберегти любов | Jak przechować miłość |
| Глаукоми | Jaskry |
| Осінній жарт | Jesienny żart |
| Осінь | Jesień |
| Каїн і Авель | Kain i Abel |
| Листя | Liście |
| Кленове листя | Liście klonowe |
| Любов | Miłość |
| Несвята мука | Nieświęta męka |
| Невідоме | Nieznane |
| Нове | Nowe |
| Очікування | Oczekiwanie |
| Про осінь | O jesieni |
| Захист | Obrona |
| Павутина | Pajęczyna |
| Пейзаж | Pejzaż |
| Улов | Połów |
| Повернення | Powrót |
| Перед сном | Przed zaśnięciem |
| Ріка | Rzeka |
| Сам-на-сам | Sam na sam |
| Сон | Sen |
| Пошепки | Szeptem |
| В коридорі | W korytarzu |
| Залишиться | Zostanie |
Збірки віршів
| Рік видання | Переклад назви | Оригінальна назва |
|---|---|---|
| 1911 | Ікарові польоти | Ikarowe loty |
| 1917 | Три струни | Trzy struny |
| 1922 | Смерть Фенікса | Śmierć Feniksa |
| 1923 | Дитячі рими | Rymy dziecięce |
| 1926 | Улов | Połów |
| 1927 | Птах, що плаче | Płaczący ptak |
| 1928 | З глибини серця | Z głębi serca |
| 1930 | Попіл і перли | Popiół i perły |
| 1936 | Вірші про маршала Пілсудського 1912—1935 | Wiersze o Marszałku Piłsudskim 1912—1935 |
| 1959 | Легковажне серце | Lekkomyślne serce |
| 1959 | Дитячі вірші | Wiersze dziecięce |
| 1966 | Пошепки | Szeptem |
| 1967 | Ця одна нитка. Релігійні вірші | Ta jedna nić. Wiersze religijne |
| 1968 | Листя і статуї | Liście i posągi |
Окрім віршів Казимира Іллакович писала прозу, драми, казки для дітей.
Вона багато перекладала з англійської, німецької, російської, румунської та угорської мов. Прикладом надзвичайного перекладу є «Анна Кареніна» Льва Толстого. Перекладала також творчість американської поетеси Емілі Дікінсон та драму «Дон Карлос» Фрідріха Шиллера (1932).
Нагороди
- Наказом від 11 листопада 1934 року Казимира Іллакович була нагороджена Офіцерським Хрестом Ордену Відродження Польщі за заслуги в галузі літературної діяльності і пропаганди за кордоном.
- У 1935 році була відзначена Золотим Академічним Лавром Польської академії літератури.
- У 1938 році отримала Командорський Хрест Ордену Корони Румунії.
- Отримала, зокрема, Літературну премію міста Вільнюса (1930), Державну літературну нагороду (1935), Премію Міністерства культури і мистецтва (1967), Премію міста Познань (1968), Державну нагороду І ступеня (1976).
- 5 жовтня 1981 року Університет імені Адама Міцкевича у Познані визнав її звання доктора honoris causa.
- У 1984 році її помешкання у Познані, яке знаходиться по вулиці Гайовій 4, квартира 8, було перетворено на музей, який присвячений поетесі.
- З 1983 року у Познані за дебют найкращих поетичних збірок присуджується Премія імені Казимири Іллакович, а урочисте вручення нагороди завжди відбувається у квартирі на вулиці Гайовій.
Примітки
- https://www.polskipetersburg.pl/hasla/illakowiczowna-kazimiera
Бібліографія
- Danielewska L. Portrety godzin: o Kazimierze Iłłakowiczównie. Warszawa: Czytelnik, 1987
- Ołdakowska-Kuflowa M. Chrześcijańskie widzenie świata w poezji Kazimiery Iłłakowiczówny. Lublin: Red. Wydawnictw Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, 1993
- Współcześni polscy pisarze i badacze literatury. Słownik biobibliograficzny, T. 3, pod red. J. Czachowskiej, A. Szałagan. Warszawa: WSiP, 1994, ss. 294-295. .
- Swirski T.M. Religious elements in the poetry of Kazimiera Illakowicz. Ottawa: National Library of Canada, 1981
Посилання
- Казимира Іллаковічувна (в перекладі Марти Тарнавської) [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kazimi ra Illako vich pol Kazimiera Illakowiczowna 6 serpnya 1892 18920806 Vilnyus 16 lyutogo 1983 Poznan polska poetesa prozayik dramaturg i perekladach Kazimira IllakovichKazimiera IllakowiczownaKazimira Illakovich u 1928 rociPsevdonimIllaNarodilasya6 serpnya 1892 1892 08 06 VilnyusPomerla16 lyutogo 1983 1983 02 16 90 rokiv PoznanPohovannyaPovonzkivskij cvintarGromadyanstvoPolshaMisce prozhivannyaSankt Peterburg 1 Diyalnistpismennicya prozayik dramaturg perekladachAlma materOksfordskij universitetMova tvorivpolskaRodichiTomash ZanBrati sestridNagorodiOrden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij Hrest Orden Vidrodzhennya Polshi Oficerskij Hrest Lavr Akademichnij Zolotij Orden Koroni RumuniyiKavaler ordena Pochesnogo legionu Kazimira Illakovich u Vikishovishi Memorialna doshka pered muzeyem poetesi v Poznani Muzej u Poznani Mogila Kazimiri Illakovich na Povonzkivskomu cvintari u Varshavi 27 lipnya 2008ZhittyaKazimira Illakovich bula pozashlyubnoyu donkoyu Klemensa Zana sina Tomasha Zana Promenistogo yakij buv blizkim priyatelem Adama Mickevicha i Barbari Illakovich Yiyi vihovuvali rodichi adzhe vona rano zalishilasya sirotoyu Navchalasya v rosijskij gimnaziyi Dvinska a prozhivala v Sankt Peterburzi 1904 1905 1907 Takozh vona navchalasya v Zhenevi v 1908 1909 rokah v Oksfordi v 1910 1914 rokah v Yagellonskomu universiteti v Krakovi de poznajomilasya z Yuzefom Pilsudskim v toj chas brala uchast u studentskomu strajku V roki Pershoyi svitovoyi vijni 1915 1917 sluzhila sanitarkoyu v rosijskij armiyi Z 1918 roku vona pracyuvala v MZS a v 1926 1935 rokah bula sekretarkoyu Yuzefa Pilsudskogo prote pislya jogo smerti znovu povernulasya v MZS U 1936 1938 rokah yizdila krayinami Yevropi z lekciyami pro marshala Pilsudskogo U mizhvoyennij period literaturna presa publikuvala yiyi tvori a takozh yih vidavali u Poznani v zhurnali Veselka pol Tecza 1939 roku Kazimira Illakovich pereyihala do Rumuniyi de perebula voyenni roki vivchila rumunsku i ugorsku movi 1947 roku vona povernulasya do Polshi i zameshkala u Poznani Do 1954 roku na batkivshini publikuvalisya lishe yiyi perekladi Pomerla poetesa u Poznani a pohovali yiyi na Povonzkivskomu cvintari u Varshavi TvorchistPoetesa nalezhala do najviznachnishih postatej varshavskogo literaturnogo zhittya mizhvoyennogo dvadcyatilittya Inteligentnist sila voli elegantnist takozh kreativnist ta neperedbachuvanist robili yiyi zahoplivoyu i tovariskoyu v kontaktah z inshimi lyudmi ale vodnochas i skladnoyu Vona zahoplyuvalasya feministichnim ruhom yakij buv u chasi modernizmu Kazimira Illakovich bula viruyuchoyu osobististyu i postijno vidchuvala silnij zv yazok iz hristiyanskoyu duhovnistyu U Illi bulo shiroke kolo druziv sered yakih buv Stanislav Ignatij Vitkevich Yulian Tuvim pislya jogo smerti vona posvyatila jomu zvorushlivi spogadi pid nazvoyu Posmertne Tuvimovi Mariya Dombrovska u svoyemu Shodenniku vona porivnyuvala yiyi iz sv Terezoyu Avilskoyu Pislya vijni vona bula pozbavlena shtatnoyi roboti obmanyuvala sama sebe sho z novoyu politichnoyu sistemoyu zmozhe povernuti sobi posadu v MZS oselilasya u Poznani zajmalasya perekladom yevropejskoyi literaturi Jogann Volfgang fon Gete Lev Tolstoj i navchannyam anglijskoyi movi a takozh uvazhno stezhila za politichnim zhittyam poetesa napisala virsh Moye serce rozstrilyali u Poznani pislya podij yaki otrimali nazvu Poznanskij cherven pol Poznanski Czerwiec sho vidbuvalisya u Poznani v chervni 1956 roku vnaslidok chogo v krivavih sutichkah zaginulo bagato robitnikiv V ostanni roki zhittya pislya nevdaloyi operaciyi z privodu glaukomi vona oslipla Yak poetesa Kazimira Illakovich predstavlyaye originalne magichne uyavlennya zdibnosti do hudozhnogo i dinamichnogo majzhe kinematografichnogo opisu nezvichajnogo majzhe muzichnogo vidchuvannya ritmiki tekstu vmilo operuye groteskom a inodi j nayivnim dityachim sposobom vislovlennya Yiyi fantaziyi sformuvalo ditinstvo yake vona provela sered dikogo charivnogo pejzazhu pivnichnoyi Litvi Takozh na neyi vplinula j literaturna tradiciya baroko napr Yuzef Baka polskij romantizm lirika Boleslava Lesmyana Sered polskih poetiv HH stolittya yij vidayetsya blizkim simvolist Boleslav Lesmyan odnak Kazimira Illakovich u svoyij tvorchosti ominaye simvolizm Vona bula pov yazana iz literaturnoyu grupoyu Skamandr ale pri comu zberegla osoblivij i nepovtornij harakter svoyeyi tvorchosti Takozh na vidminu vid poetesi Mariyi Pavlikovskoyi Yasnozhevskoyi yaka vhodila do kola spilki Skamandr ridko viyavlyala bezposerednyu zhinochu emocijnist V yiyi tvorchomu dorobku takozh mozhemo znajti metafizichnu poeziyu Vona bula najvidatnishim majstrom u stvorenni tonichnogo virsha u polskij poeziyi pislya Yana Kasprovicha Kazimira Illakovich debyutuvala v period Molodoyi Polshi tom Ikarovi poloti 1911 tvorchoyi zrilosti dosyagnula u mizhvoyennomu dvadcyatilitti a ostannij tom virshiv vidala uzhe na starosti rokiv Poshepki 1966 Virshi poetesi pro Katinskij rozstril 1956 buli opublikovani v Polshi pislya 1989 roku DosyagnennyaVirshi Pereklad nazvi Originalna nazva Angeli Anioly Bezzhalna pam yat Bezlitosna pamiec Sho povinno vidbutisya Co sie musi stac Chaklunka Czarownica Nichnij metelik Cma Do Litvi Do Litwy U Vilnyus Do Wilna Duh i tilo Duch i cialo Divchinka Dziewczynka Insha osin Inna jesien Yak zberegti lyubov Jak przechowac milosc Glaukomi Jaskry Osinnij zhart Jesienny zart Osin Jesien Kayin i Avel Kain i Abel Listya Liscie Klenove listya Liscie klonowe Lyubov Milosc Nesvyata muka Nieswieta meka Nevidome Nieznane Nove Nowe Ochikuvannya Oczekiwanie Pro osin O jesieni Zahist Obrona Pavutina Pajeczyna Pejzazh Pejzaz Ulov Polow Povernennya Powrot Pered snom Przed zasnieciem Rika Rzeka Sam na sam Sam na sam Son Sen Poshepki Szeptem V koridori W korytarzu Zalishitsya Zostanie Zbirki virshiv Rik vidannya Pereklad nazvi Originalna nazva 1911 Ikarovi poloti Ikarowe loty 1917 Tri struni Trzy struny 1922 Smert Feniksa Smierc Feniksa 1923 Dityachi rimi Rymy dzieciece 1926 Ulov Polow 1927 Ptah sho plache Placzacy ptak 1928 Z glibini sercya Z glebi serca 1930 Popil i perli Popiol i perly 1936 Virshi pro marshala Pilsudskogo 1912 1935 Wiersze o Marszalku Pilsudskim 1912 1935 1959 Legkovazhne serce Lekkomyslne serce 1959 Dityachi virshi Wiersze dzieciece 1966 Poshepki Szeptem 1967 Cya odna nitka Religijni virshi Ta jedna nic Wiersze religijne 1968 Listya i statuyi Liscie i posagi Okrim virshiv Kazimira Illakovich pisala prozu drami kazki dlya ditej Vona bagato perekladala z anglijskoyi nimeckoyi rosijskoyi rumunskoyi ta ugorskoyi mov Prikladom nadzvichajnogo perekladu ye Anna Karenina Lva Tolstogo Perekladala takozh tvorchist amerikanskoyi poetesi Emili Dikinson ta dramu Don Karlos Fridriha Shillera 1932 NagorodiNakazom vid 11 listopada 1934 roku Kazimira Illakovich bula nagorodzhena Oficerskim Hrestom Ordenu Vidrodzhennya Polshi za zaslugi v galuzi literaturnoyi diyalnosti i propagandi za kordonom U 1935 roci bula vidznachena Zolotim Akademichnim Lavrom Polskoyi akademiyi literaturi U 1938 roci otrimala Komandorskij Hrest Ordenu Koroni Rumuniyi Otrimala zokrema Literaturnu premiyu mista Vilnyusa 1930 Derzhavnu literaturnu nagorodu 1935 Premiyu Ministerstva kulturi i mistectva 1967 Premiyu mista Poznan 1968 Derzhavnu nagorodu I stupenya 1976 5 zhovtnya 1981 roku Universitet imeni Adama Mickevicha u Poznani viznav yiyi zvannya doktora honoris causa U 1984 roci yiyi pomeshkannya u Poznani yake znahoditsya po vulici Gajovij 4 kvartira 8 bulo peretvoreno na muzej yakij prisvyachenij poetesi Z 1983 roku u Poznani za debyut najkrashih poetichnih zbirok prisudzhuyetsya Premiya imeni Kazimiri Illakovich a urochiste vruchennya nagorodi zavzhdi vidbuvayetsya u kvartiri na vulici Gajovij Primitkihttps www polskipetersburg pl hasla illakowiczowna kazimieraBibliografiyaDanielewska L Portrety godzin o Kazimierze Illakowiczownie Warszawa Czytelnik 1987 Oldakowska Kuflowa M Chrzescijanskie widzenie swiata w poezji Kazimiery Illakowiczowny Lublin Red Wydawnictw Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego 1993 Wspolczesni polscy pisarze i badacze literatury Slownik biobibliograficzny T 3 pod red J Czachowskiej A Szalagan Warszawa WSiP 1994 ss 294 295 ISBN 83 02 05636 7 Swirski T M Religious elements in the poetry of Kazimiera Illakowicz Ottawa National Library of Canada 1981PosilannyaKazimira Illakovichuvna v perekladi Marti Tarnavskoyi 22 grudnya 2015 u Wayback Machine