Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Великий згін — насильне переселення (депортація) мешканців Правобережжя на Лівобережну Україну організоване гетьманом Іваном Самойловичем у 1678–1679 роках
| Великий згін | |
| Країна |  Гетьманщина |
|---|---|
| Час/дата початку | 1678 |
| Час/дата закінчення | 1679 |
| Організатор | Іван Самойлович |
Самойлович, як і усі наступники Хмельницького, намагався підкорити козацьку Україну силою, маючи за союзників московські війська. Однією з цілей згону було виснажити своїх противників та позбавити їх підданих. Проте приєднати Правобережжя Іван Самойлович не зміг, оскільки в боротьбі за нього стикалися інтереси Речі Посполитої, Московської держави й Османської імперії.
У той же час в період Руїни (1660-1680-ті роки) з Правобережжя на Лівобережжя відбувались більш або менш масові добровільні переселення; особливо масові сталися 1674 і 1675 роках, коли людність тікала на схід від війська Речі Посполитої та союзної Дорошенку османсько-кримськотатарської армії.
Передумови
У 1674–1678 роках Правобережна Україна була ареною боротьби між Османською Імперією та Московським царством за участю українського козацтва. Це вилилося у активні військові дії, відомі як Чигиринські походи.
У січні 1679 року Юрій Хмельницький з османським загоном і татарською ордою вдерся на Лівобережжя в Переяславський полк. Самойлович відрядив проти нападників Полтавський, Гадяцький, Миргородський і компанійський полки, до них були приєднані московські ратники Григорія Косагова. Як наслідок Юрій Хмельницький змушений був відступити на правий берег Дніпра.
Щоб позбавити Юрія Хмельницького підтримки, а також засобів для утримання османських залог, гетьман Іван Самойлович вдається до жорстокої акції на Правобережжі — знищення сіл та згін населення на лівий берег.
Ці акції стали відомі як Великий згін людності Правобережжя на Гетьманщину, виконаний за наказом московського уряду навесні 1679 року. Операцію виконав Семен Самойлович, син гетьмана Івана Самойловича.
Акції переселення
Першу спробу організації масового примусового переселення правобережців на Лівобережжя Самойлович учинив у вересні 1678 р., коли канівському полковнику Давиду Пушкаренку було віддано наказ такого змісту: «коли б хто з вами не захотів (йти), того для спільної одностайності силоміць з собою звідти впровадьте сюди до Переяславля».
У жовтні 1678 р. на Правобережжя з аналогічним завданням було вислано переяславського полковника Івана Лисенка, якому дозволялось «агітуючи» місцеве населення до переїзду на лівий берег, спалювати їхні домівки, села й міста на Правобережжі. Але загін Лисенка був нечисельним і серйозних результатів акція не принесла.
Набагато потужніший загін на Лівобережжі було сформовано на початку 1679 р. До його складу увійшли козаки з Київського, Переяславського, Ніжинського і Прилуцького полків, а також сердюки й компанійці гетьманського регіменту та царські ратники й слобідські козаки на чолі з воєводою Косаговим. Загальне керівництво операцією було доручене сину гетьмана, полковнику Семену Самойловичу.
Йдучи на Правобережжя, Самойлович-молодший прихопив і декілька гармат, які виявилися досить доречними при здобутті замку у Ржищеві. Також із боями було захоплено Корсунь, Канів. Трохи менше клопоту Самойловичу створили жителі Драбівки, Мошнів, Жаботина і Черкас. Усі вцілілі фортеці на Правобережжі нищилися, а жителі міст і сіл насильно переселялися на Лівобережжя та Слобожанщину.
Про результати операції гетьман Іван Самойлович доповідав у Москву, в Малоросійський приказ: «все жители ржищевские, каневские, корсуньские, староборские, мошенские, драбовские, белозерские, таганьковские, черкаские на сю сторону согнаны й от неприятеля отстранены, а города й села, й местечки, й деревни их, где прежде жили в тоей стороне, все без остатку выжжены…»
Рештки населення, уцілілого після османсько-татарського нашестя, були зігнані на Лівобережжя з метою не дати утвердитися на Правобережжі залежному від Порти гетьманові Юрію Хмельницькому, щоб у нього не було змоги «мати підданих, з яких він міг набирати собі військову силу і посилати її непокоїти ліву сторону Дніпра»
Було зігнано козаків і посполитих усіх 11 правобережних полків.
То були, вочевидь, такі полки: Черкаський, Канівський, Білоцерківский, Корсунський, Брацлавський, Уманський, Кальницький, Подільський, Паволоцький, Торговицький, Чигиринський. Повний перелік цих назв відомий щодо 1674 року: перші десять з цих полків у березні 1674-го були приведені у підданство Московського царства в Переяславі, а Чигиринський полк у той час йшов за гетьманом Петром Дорошенком
Самойлович запропонував московському уряду поселити вигнанців (близько 20 000 сімей) на Слобожанщині, з метою щоб усі слобожанські полки знаходилися під його керівництвом. Але московська влада не підтримала цю пропозицію.
Гетьману Самойловичу справа розміщення на Лівобережжі зігнаного сюди з Правобережжя населення завдала багато клопоту. Як засвідчив М.Костомаров, ще 1681 року її не було завершено.
Згідно з Бахчисарайським мирним договором 1681 року широка (до 20км) смуга вздовж Правого берега Дніпра була оголошена нейтральною і мала залишатися незаселеною.
Подальші згони населення
Значно менш масовий (порівняно з 1679 і 1711–1712 роками) згін з Правобережжя на Лівобережжя був проведений 1704 року, коли, за свідченням його сучасника, польського хроніста Еразма Отвіновського, згідно з обопільною згодою Петра І і короля Речі Посполитої Августа II гетьман Мазепа зганяв з «Брацлавської України» населення «наче бидло».
Зроблено це було для того, щоб покінчити з козацьким «свавіллям» на Правобережжі, яке очолював білоцерківський полковник Семен Палій. Під час цієї акції Семена Палія було заарештовано, а згодом позбавлено полковництва і віддано московській владі.
У 1711–1712 роках за наказом московської влади відбувся другий великий згін населення з Правобережної на Лівобережну Україну.
Примітки
- Багалей Д. И. Очерки из истории колонизации и быта степной окраины Московского государства. М., 1887. Т.1: История колонизации. С.407
- Костомаров Н. И. Руина … С.259-261
- Крикун М. Г. 3 історії міграцій населення на Україні в другій половині XVII ст. // Вісник Львівського ун-ту. Серія історична. 1973. Вип.9. C.78-89
- Сивіцький М. К. Історія польсько-українських конфліктів в 3 т. Т. 1 (ст.50) Київ: Вид-во ім. О. Теліги, 2005. — 344 с.
- Енциклопедичне видання у 6-ти томах «Україна: хронологія розвитку», видавництво «Кріон»
- Костомаров Н. И. Руина: Гетманства Бруховецкого, Многогрешного и Самойловича // Собрание сочинений. Исторические монографии и исследования. 1905. Кн.6. Т.15. С.317.
- Костомаров Н. И. Руина: Гетманства Бруховецкого, Многогрешного и Самойловича // Собрание сочинений. Исторические монографии и исследования. 1905. Кн.6. Т.15. С.317-324
- Собрание государственных грамот и договоров, хранящихся в государственной коллегии иностранных дел. М., 1828. 4.4. Док.93; Полное собрание законов Российской империи (далі — ПСЗРИ). Собр. 1-е. СПб, 1830. Т.1. Док.573
- Иловайский Д. М. История России. М., 1905. Т.5.: Алексей Михайлович и его ближайшие преемники. С.380.
- Костомаров Н. И. Руина… С.319-324.
- Otteinowski E. Dzieje Polski pod panowaniem Augusta II od roku 1696–1728. Kraków, 1849. S.63-64
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikij zgin nasilne pereselennya deportaciya meshkanciv Pravoberezhzhya na Livoberezhnu Ukrayinu organizovane getmanom Ivanom Samojlovichem u 1678 1679 rokahVelikij zgin Krayina Getmanshina Chas data pochatku1678 Chas data zakinchennya1679 OrganizatorIvan Samojlovich Samojlovich yak i usi nastupniki Hmelnickogo namagavsya pidkoriti kozacku Ukrayinu siloyu mayuchi za soyuznikiv moskovski vijska Odniyeyu z cilej zgonu bulo visnazhiti svoyih protivnikiv ta pozbaviti yih piddanih Prote priyednati Pravoberezhzhya Ivan Samojlovich ne zmig oskilki v borotbi za nogo stikalisya interesi Rechi Pospolitoyi Moskovskoyi derzhavi j Osmanskoyi imperiyi U toj zhe chas v period Ruyini 1660 1680 ti roki z Pravoberezhzhya na Livoberezhzhya vidbuvalis bilsh abo mensh masovi dobrovilni pereselennya osoblivo masovi stalisya 1674 i 1675 rokah koli lyudnist tikala na shid vid vijska Rechi Pospolitoyi ta soyuznoyi Doroshenku osmansko krimskotatarskoyi armiyi PeredumoviU 1674 1678 rokah Pravoberezhna Ukrayina bula arenoyu borotbi mizh Osmanskoyu Imperiyeyu ta Moskovskim carstvom za uchastyu ukrayinskogo kozactva Ce vililosya u aktivni vijskovi diyi vidomi yak Chigirinski pohodi U sichni 1679 roku Yurij Hmelnickij z osmanskim zagonom i tatarskoyu ordoyu vdersya na Livoberezhzhya v Pereyaslavskij polk Samojlovich vidryadiv proti napadnikiv Poltavskij Gadyackij Mirgorodskij i kompanijskij polki do nih buli priyednani moskovski ratniki Grigoriya Kosagova Yak naslidok Yurij Hmelnickij zmushenij buv vidstupiti na pravij bereg Dnipra Shob pozbaviti Yuriya Hmelnickogo pidtrimki a takozh zasobiv dlya utrimannya osmanskih zalog getman Ivan Samojlovich vdayetsya do zhorstokoyi akciyi na Pravoberezhzhi znishennya sil ta zgin naselennya na livij bereg Ci akciyi stali vidomi yak Velikij zgin lyudnosti Pravoberezhzhya na Getmanshinu vikonanij za nakazom moskovskogo uryadu navesni 1679 roku Operaciyu vikonav Semen Samojlovich sin getmana Ivana Samojlovicha Akciyi pereselennyaPershu sprobu organizaciyi masovogo primusovogo pereselennya pravoberezhciv na Livoberezhzhya Samojlovich uchiniv u veresni 1678 r koli kanivskomu polkovniku Davidu Pushkarenku bulo viddano nakaz takogo zmistu koli b hto z vami ne zahotiv jti togo dlya spilnoyi odnostajnosti silomic z soboyu zvidti vprovadte syudi do Pereyaslavlya U zhovtni 1678 r na Pravoberezhzhya z analogichnim zavdannyam bulo vislano pereyaslavskogo polkovnika Ivana Lisenka yakomu dozvolyalos agituyuchi misceve naselennya do pereyizdu na livij bereg spalyuvati yihni domivki sela j mista na Pravoberezhzhi Ale zagin Lisenka buv nechiselnim i serjoznih rezultativ akciya ne prinesla Nabagato potuzhnishij zagin na Livoberezhzhi bulo sformovano na pochatku 1679 r Do jogo skladu uvijshli kozaki z Kiyivskogo Pereyaslavskogo Nizhinskogo i Priluckogo polkiv a takozh serdyuki j kompanijci getmanskogo regimentu ta carski ratniki j slobidski kozaki na choli z voyevodoyu Kosagovim Zagalne kerivnictvo operaciyeyu bulo doruchene sinu getmana polkovniku Semenu Samojlovichu Jduchi na Pravoberezhzhya Samojlovich molodshij prihopiv i dekilka garmat yaki viyavilisya dosit dorechnimi pri zdobutti zamku u Rzhishevi Takozh iz boyami bulo zahopleno Korsun Kaniv Trohi menshe klopotu Samojlovichu stvorili zhiteli Drabivki Moshniv Zhabotina i Cherkas Usi vcilili forteci na Pravoberezhzhi nishilisya a zhiteli mist i sil nasilno pereselyalisya na Livoberezhzhya ta Slobozhanshinu Pro rezultati operaciyi getman Ivan Samojlovich dopovidav u Moskvu v Malorosijskij prikaz vse zhiteli rzhishevskie kanevskie korsunskie staroborskie moshenskie drabovskie belozerskie tagankovskie cherkaskie na syu storonu sognany j ot nepriyatelya otstraneny a goroda j sela j mestechki j derevni ih gde prezhde zhili v toej storone vse bez ostatku vyzhzheny Reshtki naselennya ucililogo pislya osmansko tatarskogo nashestya buli zignani na Livoberezhzhya z metoyu ne dati utverditisya na Pravoberezhzhi zalezhnomu vid Porti getmanovi Yuriyu Hmelnickomu shob u nogo ne bulo zmogi mati piddanih z yakih vin mig nabirati sobi vijskovu silu i posilati yiyi nepokoyiti livu storonu Dnipra Bulo zignano kozakiv i pospolitih usih 11 pravoberezhnih polkiv To buli vochevid taki polki Cherkaskij Kanivskij Bilocerkivskij Korsunskij Braclavskij Umanskij Kalnickij Podilskij Pavolockij Torgovickij Chigirinskij Povnij perelik cih nazv vidomij shodo 1674 roku pershi desyat z cih polkiv u berezni 1674 go buli privedeni u piddanstvo Moskovskogo carstva v Pereyaslavi a Chigirinskij polk u toj chas jshov za getmanom Petrom Doroshenkom Samojlovich zaproponuvav moskovskomu uryadu poseliti vignanciv blizko 20 000 simej na Slobozhanshini z metoyu shob usi slobozhanski polki znahodilisya pid jogo kerivnictvom Ale moskovska vlada ne pidtrimala cyu propoziciyu Getmanu Samojlovichu sprava rozmishennya na Livoberezhzhi zignanogo syudi z Pravoberezhzhya naselennya zavdala bagato klopotu Yak zasvidchiv M Kostomarov she 1681 roku yiyi ne bulo zaversheno Zgidno z Bahchisarajskim mirnim dogovorom 1681 roku shiroka do 20km smuga vzdovzh Pravogo berega Dnipra bula ogoloshena nejtralnoyu i mala zalishatisya nezaselenoyu Podalshi zgoni naselennyaZnachno mensh masovij porivnyano z 1679 i 1711 1712 rokami zgin z Pravoberezhzhya na Livoberezhzhya buv provedenij 1704 roku koli za svidchennyam jogo suchasnika polskogo hronista Erazma Otvinovskogo zgidno z obopilnoyu zgodoyu Petra I i korolya Rechi Pospolitoyi Avgusta II getman Mazepa zganyav z Braclavskoyi Ukrayini naselennya nache bidlo Zrobleno ce bulo dlya togo shob pokinchiti z kozackim svavillyam na Pravoberezhzhi yake ocholyuvav bilocerkivskij polkovnik Semen Palij Pid chas ciyeyi akciyi Semena Paliya bulo zaareshtovano a zgodom pozbavleno polkovnictva i viddano moskovskij vladi U 1711 1712 rokah za nakazom moskovskoyi vladi vidbuvsya drugij velikij zgin naselennya z Pravoberezhnoyi na Livoberezhnu Ukrayinu PrimitkiBagalej D I Ocherki iz istorii kolonizacii i byta stepnoj okrainy Moskovskogo gosudarstva M 1887 T 1 Istoriya kolonizacii S 407 Kostomarov N I Ruina S 259 261 Krikun M G 3 istoriyi migracij naselennya na Ukrayini v drugij polovini XVII st Visnik Lvivskogo un tu Seriya istorichna 1973 Vip 9 C 78 89 Sivickij M K Istoriya polsko ukrayinskih konfliktiv v 3 t T 1 st 50 Kiyiv Vid vo im O Teligi 2005 344 s ISBN 966 7601 49 8 Enciklopedichne vidannya u 6 ti tomah Ukrayina hronologiya rozvitku vidavnictvo Krion Kostomarov N I Ruina Getmanstva Bruhoveckogo Mnogogreshnogo i Samojlovicha Sobranie sochinenij Istoricheskie monografii i issledovaniya 1905 Kn 6 T 15 S 317 Kostomarov N I Ruina Getmanstva Bruhoveckogo Mnogogreshnogo i Samojlovicha Sobranie sochinenij Istoricheskie monografii i issledovaniya 1905 Kn 6 T 15 S 317 324 Sobranie gosudarstvennyh gramot i dogovorov hranyashihsya v gosudarstvennoj kollegii inostrannyh del M 1828 4 4 Dok 93 Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii dali PSZRI Sobr 1 e SPb 1830 T 1 Dok 573 Ilovajskij D M Istoriya Rossii M 1905 T 5 Aleksej Mihajlovich i ego blizhajshie preemniki S 380 Kostomarov N I Ruina S 319 324 Otteinowski E Dzieje Polski pod panowaniem Augusta II od roku 1696 1728 Krakow 1849 S 63 64