Хілок | |
---|---|
Річка Хілок на мапі басейну Селенги | |
52°11′29″ пн. ш. 112°48′29″ сх. д. / 52.19140000002777668° пн. ш. 112.80810000002777826° сх. д. | |
Витік | озеро Вітімське плоскогір'я |
• координати | 52°11′29″ пн. ш. 112°48′29″ сх. д. / 52.19139° пн. ш. 112.80806° сх. д. |
• висота, м | 965 м |
Гирло | Селенга (242 км від гирла) |
• координати | 51°18′56″ пн. ш. 106°59′15″ сх. д. / 51.31556° пн. ш. 106.98750° сх. д. |
• висота, м | 522 м |
Похил, м/км | 0,53 м/км |
Басейн | Селенга → Байкал → Ангара → Єнісей → Карське море |
Країни: | Росія Забайкальський край Республіка Бурятія |
Регіон | Забайкальський край |
Довжина | 840 км |
Площа басейну: | 38 500 км² |
Середньорічний стік | 97,6 м³/с (за 22 км від гирла) |
Притоки: | d, d, d і d |
Медіафайли у Вікісховищі |
Хілок (бур. Хёлго) — річка на півдні Східного Сибіру, протікає по території Забайкальського краю та Республіки Бурятії в Росії. Права, друга за величиною після річки Орхон, притока Селенги. Належить до водного басейну Карського моря.
Географія
Річка починає свій витік на висоті 965 м із озера (площею 58,5 км²), яке знаходяться на півдні Вітімського плоскогір'я в Забайкаллі, тече у південному напрямку, через озеро (53,6 км²), з'єднується протоками із низкою інших озер, найбільші з яких Іргень (33,2 км²) та Великий Ундугун (11,6 км²), після села Сохондо (Читинський район), повертає на південний-захід, а після села Посельє (Бичурський район) — повертає на захід, а далі після впадіння річки Топка — на північ і за 10 км на північ від села Харитоново (Селенгинський район) з правого берега впадає у річку Селенга.
В середній течії ширина русла річки становить від 54 до 125 м, а глибина — від 0,7 до 1,3 м, в нижній течії ширина доходить до 175 м, а глибина — від 1,4 до 2,2 м.
Гідрологія
Живлення річки переважно дощове. Швидкість течії у верхів'ї та середній частині русла — 0,5-0,7 м/с, місцями до 0,9 м/с, у пониззі — 1,1-1,8 м/с. Повінь з початку травня по кінець вересня.
Замерзає в кінці жовтня — початку листопада, розкривається в кінці квітня — початку травня. В середній течії перемерзає з кінця грудня по квітень. Середньорічна витрата води за 22 км від гирла становить 97,61 м³/с (максимальна середньомісячна — 220,1 м³/с; максимальна за 62 роки спостережень — 626 м³/с, спостерігалася у серпні 1938; мінімальна — 0,02 м³/с, спостерігалася у березні 1979 року).
Нижче наводиться діаграма середньомісячної витрати води (м³/с) за 62 роки спостережень (з 1936 по 1997 роки) з контрольно-вимірювальної станції Хайластуй, за 22 км від гирла (100% водозбору).
Притоки
Річка Хілок приймає більше сотні малих та середніх приток. Найбільші із них (від витоку до гирла):
Назва притоки | Довжина,(км) | Площа водозбірного басейну,(км²) | Відстань від гирла Хілку,(км) | Витрата води,(м³/с) |
---|---|---|---|---|
ліві притоки | ||||
76 | 600 | |||
164 | 4 480 | 542 | 11,5 | |
189 | 2320 | 268 | 11,1 | |
67 | 774 | 250 | ||
91 | 1010 | 190 | ||
праві притоки | ||||
73 | 1 600 | 711 | ||
74 | 1 400 | 340 | ||
98 | 4 640 | 38 |
Населенні пункти
На річці розташовані місто, кілька селищ та біля двох десятків сіл. Найбільші із них (від витоку до гирла): село Сохондо, смт. Могзон, села Харагун, Хушенга, Гиршелун, , місто Хілок, села Жипхеген, Бада, Хохотуй, Толбага, смт Новопавловка, села Тарбагатай, Малета, Малий Куналей, , Підлопатки, Зурган-Дебе та Харитоново.
Див. також
Примітки
- Річка Хилок на TopoMapper.com: витік[недоступне посилання], гирло[недоступне посилання].
- Дані по водотоку річки Хилок на сайті R-Arcticnet: пункт Хайластуй (22 км) (англ.)
- Всі наведені озера належать до системи .
- Государственный водный реестр РФ: Река Хилок [ 3 січня 2015 у Wayback Machine.]. Процитовано: 2013-07-25 (рос.)
- Дані по водотоку річок на сайті R-Arcticnet: Річка Унго [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.].
Посилання
- Річка Хілок // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Річка Хілок в «Словарях и энциклопедиях на Академике» (рос.)
- Річка Хілок на Panoramio [ 15 липня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hilok originalna nazva HilokRichka Hilok na mapi basejnu Selengi52 11 29 pn sh 112 48 29 sh d 52 19140000002777668 pn sh 112 80810000002777826 sh d 52 19140000002777668 112 80810000002777826Vitikozero Vitimske ploskogir ya koordinati52 11 29 pn sh 112 48 29 sh d 52 19139 pn sh 112 80806 sh d 52 19139 112 80806 visota m965 m GirloSelenga 242 km vid girla koordinati51 18 56 pn sh 106 59 15 sh d 51 31556 pn sh 106 98750 sh d 51 31556 106 98750 visota m522 m Pohil m km0 53 m kmBasejnSelenga Bajkal Angara Yenisej Karske moreKrayini Rosiya Zabajkalskij kraj Respublika BuryatiyaRegionZabajkalskij krajDovzhina840 kmPlosha basejnu 38 500 km Serednorichnij stik97 6 m s za 22 km vid girla Pritoki d d d i d Mediafajli u Vikishovishi Hilok bur Hyolgo richka na pivdni Shidnogo Sibiru protikaye po teritoriyi Zabajkalskogo krayu ta Respubliki Buryatiyi v Rosiyi Prava druga za velichinoyu pislya richki Orhon pritoka Selengi Nalezhit do vodnogo basejnu Karskogo morya GeografiyaRichka pochinaye svij vitik na visoti 965 m iz ozera plosheyu 58 5 km yake znahodyatsya na pivdni Vitimskogo ploskogir ya v Zabajkalli teche u pivdennomu napryamku cherez ozero 53 6 km z yednuyetsya protokami iz nizkoyu inshih ozer najbilshi z yakih Irgen 33 2 km ta Velikij Undugun 11 6 km pislya sela Sohondo Chitinskij rajon povertaye na pivdennij zahid a pislya sela Poselye Bichurskij rajon povertaye na zahid a dali pislya vpadinnya richki Topka na pivnich i za 10 km na pivnich vid sela Haritonovo Selenginskij rajon z pravogo berega vpadaye u richku Selenga V serednij techiyi shirina rusla richki stanovit vid 54 do 125 m a glibina vid 0 7 do 1 3 m v nizhnij techiyi shirina dohodit do 175 m a glibina vid 1 4 do 2 2 m GidrologiyaZhivlennya richki perevazhno doshove Shvidkist techiyi u verhiv yi ta serednij chastini rusla 0 5 0 7 m s miscyami do 0 9 m s u ponizzi 1 1 1 8 m s Povin z pochatku travnya po kinec veresnya Zamerzaye v kinci zhovtnya pochatku listopada rozkrivayetsya v kinci kvitnya pochatku travnya V serednij techiyi peremerzaye z kincya grudnya po kviten Serednorichna vitrata vodi za 22 km vid girla stanovit 97 61 m s maksimalna serednomisyachna 220 1 m s maksimalna za 62 roki sposterezhen 626 m s sposterigalasya u serpni 1938 minimalna 0 02 m s sposterigalasya u berezni 1979 roku Nizhche navoditsya diagrama serednomisyachnoyi vitrati vodi m s za 62 roki sposterezhen z 1936 po 1997 roki z kontrolno vimiryuvalnoyi stanciyi Hajlastuj za 22 km vid girla 100 vodozboru PritokiRichka Hilok prijmaye bilshe sotni malih ta serednih pritok Najbilshi iz nih vid vitoku do girla Nazva pritoki Dovzhina km Plosha vodozbirnogo basejnu km Vidstan vid girla Hilku km Vitrata vodi m s livi pritoki 76 600 164 4 480 542 11 5 189 2320 268 11 1 67 774 250 91 1010 190 pravi pritoki 73 1 600 711 74 1 400 340 98 4 640 38Naselenni punktiNa richci roztashovani misto kilka selish ta bilya dvoh desyatkiv sil Najbilshi iz nih vid vitoku do girla selo Sohondo smt Mogzon sela Haragun Hushenga Girshelun misto Hilok sela Zhiphegen Bada Hohotuj Tolbaga smt Novopavlovka sela Tarbagataj Maleta Malij Kunalej Pidlopatki Zurgan Debe ta Haritonovo Div takozhSelenga Najdovshi richki RosiyiPrimitkiRichka Hilok na TopoMapper com vitik nedostupne posilannya girlo nedostupne posilannya Dani po vodotoku richki Hilok na sajti R Arcticnet punkt Hajlastuj 22 km angl Vsi navedeni ozera nalezhat do sistemi Gosudarstvennyj vodnyj reestr RF Reka Hilok 3 sichnya 2015 u Wayback Machine Procitovano 2013 07 25 ros Dani po vodotoku richok na sajti R Arcticnet Richka Ungo 3 bereznya 2016 u Wayback Machine PosilannyaPortal Geografiya Richka Hilok Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Richka Hilok v Slovaryah i enciklopediyah na Akademike ros Richka Hilok na Panoramio 15 lipnya 2013 u Wayback Machine