Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
отець Олександр Омелянович Бу́чацький (9 березня 1887, Риманів — 21 грудня 1940, Львів) — український греко-католицький священник і виховник у Галичині. Засновник і перший комендант Уладу Новиків (з 1926), організатор новацьких таборів у Підлютому та на Остодорі в Карпатах. Двоюрідний брат Генрика Збєжховського.
| отець Олександр Бучацький | ||||
|---|---|---|---|---|
| Бучацький Александр | ||||
| Народився | 9 березня 1887 Риманів, Сяноцький повіт Королівство Галичини та Володимирії | |||
| Помер | 21 грудня 1940 (53 роки) Львів | |||
| Поховання | Янівський цвинтар | |||
| Діяльність | священик, виховник, перший комендант Уладу Новиків | |||
| Alma mater | d | |||
| | ||||
 Бучацький Олександр Омелянович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Олександр Бу́чацький народився 9 березня 1887 року в м. Риманові поблизу Сянка на Лемківщині (нині Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства в Польщі).
На шляху розвитку Новацького Уладу зустрічаємо декілька постатей, про які мусимо пам'ятати та ставити їх всім пластунам, а зокрема новацьким виховникам перед очі. До них належить постать о. Бучацького. Сильветка цього священика, пластуна-сеньйора й громадянина-патріота, що муравлиною працею досягнув великих успіхів у своєму житті, незвичайно цікава, навіть коли накреслимо її загальними рисами. Безжурно пробігають перші дитячі роки Олександра серед численної вчительської сім'ї. Та коротко триває цей радісний час. У 8-у році життя став сиротою. З того часу пробивається через життя сам. Нелегко приходиться вдержатися в державній гімназії у Сяноці. З перших років гімназії мусить заробляти на життя лекціями, здобуваючи в такий тяжкий спосіб знання.
По закінченні гімназії записується спочатку на правничий факультет університету у Львові, пізніше на теологію. 1912 року одержує свячення і стає душпастирем у Стрілиськах коло Львова, потім у Копичинцях та в Конюхах коло Бережан. Але невідомий внутрішній голос спрямовує його до Львова. Там доводиться о. Бучацькому переживати славні часи Листопадового Зриву. Після того доля казала йому ще раз повернутися до Конюхів і допомагати старенькому тестеві о. Ксенофонтові Сосенкові у праці.
До Львова остаточно переїжджає у 1920 році, працює катехитом у народних школах з польською мовою навчання. За часів большевицької окупації заробляє на життя лекціями української мови. 1940 року стає парохом Богданівки та Левандівки на місце вивезених священиків. Важке запалення легенів перериває життєвий шлях видатного священика в час важких матеріяльних умовин і народного лихоліття у большевицькій дійсності 22 грудня 1940 року. Янівське кладовище прийняло його на вічний спочинок.
Громадська діяльність о. Бучацького почалася досить рано. Вже учнем 4 кляси належить до хору, організує театральний гурток, їздить по довколишніх селах і допомагає організувати читальні Просвіти, хори, театральні гуртки. Не згасили запалу Олександра ні важкі умови життя, ні перепони з боку урядових чинників.
В університеті о. Бучацький належить до студентської групи Адама Коцка, бере активну участь у боротьбі за Український університет у Львові 1910 року. Як студент теології працює в «Освітньому Кружку», що разом зі світською молоддю організував у Львові та Львівщині читальні Просвіти.
Священик Бучацький на всіх своїх парохіях проявляє незвичайну активність та неабиякі організаторські здібності. У Львові головним чином займається виховною роботою серед молоді. Робить це як одинокий вчитель-українець на годинах катехизму для українських школярів у польських народних школах. Різні труднощі, перешкоди з боку польської шкільної влади не відстрашили о. Бучацького й не завернули з обраного шляху. Хоч як був навантажений обов'язками й перепрацьований, вільний час присвятив дітям — ремісничій молоді та членам організації «Пласт». Питанню виховання, навчання і опіки над ремісничою молоддю надавав о. Бучацький надзвичайно велику вагу.
Правду кажучи, він був одним із нечисленних громадян, що глибоко розуміли цю проблему і практичною допомогою її розв'язували. Тому й взяв на себе обов'язки голови ремісничої бурси, спершу на Пасіках, а пізніше при вул. Бартосівної на Личакові, де займався побудовою нової ремісничої бурси при великій допомозі Митрополита Андрея Шептицького. Справжня батьківська опіка, праця на численних вечірніх курсах з'єднали о. Бучацькому велику симпатію і любов його вихованців.
Багато часу жертвував о. Бучацький для Пласту. 1928 року приймає обов'язки коменданта Уладу Новиків. Від цього часу аж до 1934 року переводить новацькі табори в Підлютому, а згодом на Остодорі. Можна сказати, що табір на Остодорі — це духова дитина о. Бучацького. Його ідею та старання в тій справі вповні підтримав Митрополит Андрей, даруючи коло 10 гектарів лісу на місце для табору з правом вирубати дерево на будову оселі. Це був великий дар Митрополита для пластового новацтва. Та всі дальші збірки грошових засобів припали о. Бучацькому, і мабуть лише з великою допомогою Божою він зміг довести до кінця всю справу будови новацького табору.
Отець О.Бучацький був одним з основників Уладу Пластових Сеньйорів і його першого куреня ім. скавтмайстра Степана Тисовського. За велику працю для Українського Пласту ВПРада іменувала о. Бучацького скавтмайстром та нагородила Свастикою Заслуги.
Тісні взаємини були між Митрополитом Андреєм та о. О.Бучацьким, що став немов зв'язковим поміж пластовою дітворою та її незабутнім Опікуном і Добродієм. Митрополит зі сльозами на очах сказав до сина о. Бучацького Омеляна, коли той закінчив розказувати подробиці останніх хвилин життя і причини передчасної смерти свого батька: «Помер один з моїх синів…»
Помер у Львові, похований у спільній могилі Сосенків — Бучацьких на 31 полі Янівського цвинтаря. Отець Олександр Бучацький, був зятем отця Ксенофонта Сосенка, двоюрідного брата художника М. Сосенка.
Джерела і література
- Енциклопедія Українознавства. — Львів, НТШ, 1993 — С.200 (перевидання в Україні)
- Історично-пластовий календар. — Львів, 1997. — С. 15-17 (За книгою: Теодосій Самотулка. 25-річчя новацького руху. Бібліотека В. О. Р., ч.1)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Buchackij otec Oleksandr Omelyanovich Bu chackij 9 bereznya 1887 Rimaniv 21 grudnya 1940 Lviv ukrayinskij greko katolickij svyashennik i vihovnik u Galichini Zasnovnik i pershij komendant Uladu Novikiv z 1926 organizator novackih taboriv u Pidlyutomu ta na Ostodori v Karpatah Dvoyuridnij brat Genrika Zbyezhhovskogo otec Oleksandr BuchackijBuchackij AleksandrNarodivsya9 bereznya 1887 1887 03 09 Rimaniv Syanockij povit Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiPomer21 grudnya 1940 1940 12 21 53 roki LvivPohovannyaYanivskij cvintarDiyalnistsvyashenik vihovnik pershij komendant Uladu NovikivAlma materd Buchackij Oleksandr Omelyanovich u Vikishovishi Mogila Oleksandra Buchackogo na 31 poli Yanivskogo cvintarya Mogila Oleksandra Buchackogo na 31 poli Yanivskogo cvintaryaBiografiyaOleksandr Bu chackij narodivsya 9 bereznya 1887 roku v m Rimanovi poblizu Syanka na Lemkivshini nini Syanockogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva v Polshi Na shlyahu rozvitku Novackogo Uladu zustrichayemo dekilka postatej pro yaki musimo pam yatati ta staviti yih vsim plastunam a zokrema novackim vihovnikam pered ochi Do nih nalezhit postat o Buchackogo Silvetka cogo svyashenika plastuna senjora j gromadyanina patriota sho muravlinoyu praceyu dosyagnuv velikih uspihiv u svoyemu zhitti nezvichajno cikava navit koli nakreslimo yiyi zagalnimi risami Bezzhurno probigayut pershi dityachi roki Oleksandra sered chislennoyi vchitelskoyi sim yi Ta korotko trivaye cej radisnij chas U 8 u roci zhittya stav sirotoyu Z togo chasu probivayetsya cherez zhittya sam Nelegko prihoditsya vderzhatisya v derzhavnij gimnaziyi u Syanoci Z pershih rokiv gimnaziyi musit zaroblyati na zhittya lekciyami zdobuvayuchi v takij tyazhkij sposib znannya Po zakinchenni gimnaziyi zapisuyetsya spochatku na pravnichij fakultet universitetu u Lvovi piznishe na teologiyu 1912 roku oderzhuye svyachennya i staye dushpastirem u Striliskah kolo Lvova potim u Kopichincyah ta v Konyuhah kolo Berezhan Ale nevidomij vnutrishnij golos spryamovuye jogo do Lvova Tam dovoditsya o Buchackomu perezhivati slavni chasi Listopadovogo Zrivu Pislya togo dolya kazala jomu she raz povernutisya do Konyuhiv i dopomagati starenkomu testevi o Ksenofontovi Sosenkovi u praci Do Lvova ostatochno pereyizhdzhaye u 1920 roci pracyuye katehitom u narodnih shkolah z polskoyu movoyu navchannya Za chasiv bolshevickoyi okupaciyi zaroblyaye na zhittya lekciyami ukrayinskoyi movi 1940 roku staye parohom Bogdanivki ta Levandivki na misce vivezenih svyashenikiv Vazhke zapalennya legeniv pererivaye zhittyevij shlyah vidatnogo svyashenika v chas vazhkih materiyalnih umovin i narodnogo liholittya u bolshevickij dijsnosti 22 grudnya 1940 roku Yanivske kladovishe prijnyalo jogo na vichnij spochinok Gromadska diyalnist o Buchackogo pochalasya dosit rano Vzhe uchnem 4 klyasi nalezhit do horu organizuye teatralnij gurtok yizdit po dovkolishnih selah i dopomagaye organizuvati chitalni Prosviti hori teatralni gurtki Ne zgasili zapalu Oleksandra ni vazhki umovi zhittya ni pereponi z boku uryadovih chinnikiv V universiteti o Buchackij nalezhit do studentskoyi grupi Adama Kocka bere aktivnu uchast u borotbi za Ukrayinskij universitet u Lvovi 1910 roku Yak student teologiyi pracyuye v Osvitnomu Kruzhku sho razom zi svitskoyu moloddyu organizuvav u Lvovi ta Lvivshini chitalni Prosviti Svyashenik Buchackij na vsih svoyih parohiyah proyavlyaye nezvichajnu aktivnist ta neabiyaki organizatorski zdibnosti U Lvovi golovnim chinom zajmayetsya vihovnoyu robotoyu sered molodi Robit ce yak odinokij vchitel ukrayinec na godinah katehizmu dlya ukrayinskih shkolyariv u polskih narodnih shkolah Rizni trudnoshi pereshkodi z boku polskoyi shkilnoyi vladi ne vidstrashili o Buchackogo j ne zavernuli z obranogo shlyahu Hoch yak buv navantazhenij obov yazkami j perepracovanij vilnij chas prisvyativ dityam remisnichij molodi ta chlenam organizaciyi Plast Pitannyu vihovannya navchannya i opiki nad remisnichoyu moloddyu nadavav o Buchackij nadzvichajno veliku vagu Pravdu kazhuchi vin buv odnim iz nechislennih gromadyan sho gliboko rozumili cyu problemu i praktichnoyu dopomogoyu yiyi rozv yazuvali Tomu j vzyav na sebe obov yazki golovi remisnichoyi bursi spershu na Pasikah a piznishe pri vul Bartosivnoyi na Lichakovi de zajmavsya pobudovoyu novoyi remisnichoyi bursi pri velikij dopomozi Mitropolita Andreya Sheptickogo Spravzhnya batkivska opika pracya na chislennih vechirnih kursah z yednali o Buchackomu veliku simpatiyu i lyubov jogo vihovanciv Bagato chasu zhertvuvav o Buchackij dlya Plastu 1928 roku prijmaye obov yazki komendanta Uladu Novikiv Vid cogo chasu azh do 1934 roku perevodit novacki tabori v Pidlyutomu a zgodom na Ostodori Mozhna skazati sho tabir na Ostodori ce duhova ditina o Buchackogo Jogo ideyu ta starannya v tij spravi vpovni pidtrimav Mitropolit Andrej daruyuchi kolo 10 gektariv lisu na misce dlya taboru z pravom virubati derevo na budovu oseli Ce buv velikij dar Mitropolita dlya plastovogo novactva Ta vsi dalshi zbirki groshovih zasobiv pripali o Buchackomu i mabut lishe z velikoyu dopomogoyu Bozhoyu vin zmig dovesti do kincya vsyu spravu budovi novackogo taboru Otec O Buchackij buv odnim z osnovnikiv Uladu Plastovih Senjoriv i jogo pershogo kurenya im skavtmajstra Stepana Tisovskogo Za veliku pracyu dlya Ukrayinskogo Plastu VPRada imenuvala o Buchackogo skavtmajstrom ta nagorodila Svastikoyu Zaslugi Tisni vzayemini buli mizh Mitropolitom Andreyem ta o O Buchackim sho stav nemov zv yazkovim pomizh plastovoyu ditvoroyu ta yiyi nezabutnim Opikunom i Dobrodiyem Mitropolit zi slozami na ochah skazav do sina o Buchackogo Omelyana koli toj zakinchiv rozkazuvati podrobici ostannih hvilin zhittya i prichini peredchasnoyi smerti svogo batka Pomer odin z moyih siniv Pomer u Lvovi pohovanij u spilnij mogili Sosenkiv Buchackih na 31 poli Yanivskogo cvintarya Otec Oleksandr Buchackij buv zyatem otcya Ksenofonta Sosenka dvoyuridnogo brata hudozhnika M Sosenka Dzherela i literaturaEnciklopediya Ukrayinoznavstva Lviv NTSh 1993 S 200 perevidannya v Ukrayini Istorichno plastovij kalendar Lviv 1997 S 15 17 Za knigoyu Teodosij Samotulka 25 richchya novackogo ruhu Biblioteka V O R ch 1