Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Генрик Збєжховський пол Henryk Zbierzchowski 19 листопада 1881 Львів 6 листопада 1942 Криниця польський поет прозаїк дра

Генрик Збєжховський

Генрик Збєжховський

Генрик Збєжховський (пол. Henryk Zbierzchowski; 19 листопада 1881, Львів — 6 листопада 1942, Криниця) — польський поет, прозаїк, драматург, пісняр-сатирик, співробітник львівської преси: редактор (у 1920—1926) сатиричного тижневика «Щиголь» (пол. Szczutek), ведучий власної рубрики «Що сказав Немо» у газеті «Gazeta Poranna». Двоюрідний брат Олександра Бучацького.

Генрик Збєжховський
image
Портет, автор Казимир Сіхульський
ПсевдонімНемо
Народився19 листопада 1881(1881-11-19)
Львів
Помер6 листопада 1942(1942-11-06) (60 років)
Криниця
Громадянствоimage Австро-Угорщина
Діяльністьпоет, прозаїк, драматург, львівський бард
Alma materюридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Нагороди
image image
image Генрик Збєжховський у Вікісховищі

Біографія

Народився у Львові в «музичній» родині: батько Владислав — піаніст, композитор, музикознавець, мати Анна (Флоріана; з Бучацьких) — відома оперна співачка. За освітою юрист, мав довголітню посаду урядовця відділу фінансів Львівського магістрату. Видав понад 40 книжок. Відомий насамперед як автор величезної кількості віршів легкої лірики, які публікувалися впродовж кількох десятиріч не тільки у збірках, але й у багатьох газетах, як типові «одноденки». Генрик створив цілу школу легкої сатиричної літератури, у великій мірі львівським «балаком». Особливу прихильність львів'ян Збєжховський здобув своїми віршами, присвяченими улюбленому місту.

Належав до найпопулярніших постатей міжвоєнного Львова. Двічі був удостоєний престижних літературних нагород: 1928 року — Літературної премії міста Львова і 1938 — Золотого Лаврового вінця Польської академії літератури.

Збєжховський свідомо творив свій образ богемного поета. Ще у своїй ранній повісті «Художник» (1907) він зобразив типового цигана, який носив довге волосся, великого капелюха, найбільше любив абсент, каву та сигарети і при кожній нагоді дискутував про мистецтво, якому служив усією душею.

Вивчав право у Львівському університеті. Вже 1898 року, коли йому було 17 років, Генрик друкував свої вірші в краківському журналі «Życie», редактором якого був Станіслав Пшибишевський. В 1900 вийшла перша збірка під назвою Impresje. В 1906–1910 роках працював в редакції часопису Nasz Kraj і «був народним поетом львівським» . В роках 1920–1926 був редактором львівського сатиричного тижневика Szczutek.

Помер Генрик Ґжимала-Збєжховський у листопаді 1942 року в Криниці, на своїй улюбленій віллі «Немо», якою володів з 1928 року. На руках трьох жінок: дружини, доньки й онуки. Збєжховський був тісно пов'язаний з Криницею, проводив тут вакації, був у цих околицях знаним і шанованим. У Львові, у Вірменському Соборі, над «процесійними» дверима, з лівого боку, де є фрески відомого художника-монументаліста Яна Генрика Розена «Смерть св. Катерини Олександрійської», можна побачити його обличчя. Художник змалював з Генрика Збєжховського одного з ангелів.

image
Могила Генріка Збєжховського у Криниці

Ресторан «Атляс» і панна Францішка

Останній представник «молодопольської» богеми, Генрик Збєжховський був душею товариства, яке збиралося в ресторані «Атляс» на площі Ринок, 45. Тут Генрик Збєжховський проводив більшість свого часу і навіть поставив своєрідний рекорд — пиячив, не виходячи з кнайпи, 72 години, тобто три доби. І саме тут народилось безліч тих віршів і статей, які хлопчик-кур'єр просто з ресторану доносив до редакцій львівських газет. Саме в «Атлясі» народжувалися на світ його шлягери винятково інтимного змісту, які жили якийсь час у репертуарі польського кабаре. Музику до них писав, зокрема, відомий львівський композитор легкої музики Збігнєв Ліпчинський і сам поет. Часто в ресторані, написавши чергового вірша, він сідав за «атлясовий» фортеп'ян, щоби відразу при власному акомпонементі явити свою нову пісеньку. Неодмінними слухачами були колеги-митці, його приятель, власник «Атлясу», Едзьо Тарлєрський та поет-«молодомузівець» Степан Чарнецький. Зрідка зустрічі проводились і на затишній віллі панства Збєжховських на вулиці Пісковій, 15, у товаристві дружини Геня — популярної естрадної співачки Ірени (Задора). Можливо, саме при такій зустрічі і народилась одна із найвідоміших львівських «батярських пісень» — балада про панну Францішку (у наш час відома у виконанні Віктора Морозова). Це свого роду історія про львівських Ромео і Джульєтту. Сюжет з панною Францішкою був надзвичайно популярний, за нього сперечалися навіть різні львівські райони. На Клепарові співали: «На Кліпарові за рогатками», на Личакові «На Личакові за рогатками».

Творчість

  • Вірші:
    • Impresje (1900)
    • Baśnie (1906)
    • Rzeczy wesołe (1918), під псевд. «Nemo»
    • Żongler. Rzeczy wesołe i smutne (1922)
    • Erotyki (1923)
    • Ogród życia (1935)
  • Повісті, новели:
    • Przed wschodem słońca (1903)
    • Na złotej przełęczy (1904)
    • Malarze (1907)
    • Grający las i inne nowele (1908)
    • Literat (1909)
    • Pająk i inne nowele (1911)
    • Stepowa panienka (1912)
    • Anioły płaczą (1913)
    • Diabelska przełęcz (1917)
    • Człowiek o dwu twarzach (1919)
    • Oczyma dziecka. Opowiadania wierszowane dla dzieci i młodzieży (1921)
    • Śmierć czy miłość (1923)
    • W paryskim wirze (1929)
    • Kariera pana Franciszka (1939), повість (нова версія Człowieka o dwu twarzach)
  • Piosenki kabaretowe (1912),
  • Płomienie. Pieśni wojenne o Legionach Polskich (1916)
  • Nowe piosenki kabaretowe (1919)
  • Nowe piosenki żołnierskie (1920)
  • Драматичні твори:
    • Kobieta bez twarzy (1913)
    • Małżeństwo Loli (1916), комедія
    • Budienny idzie… (1921), водевіль
    • Kłopoty pana Złotopolskiego (1922), фарс
    • Pojedynek (1922), комедія
    • Zawsze wierny, Widowisko z przeszłości Lwowa (1922)
    • Serce Matki albo przygody Tomcia Palucha (1926), казка
    • Czarodziej (1928)
    • Orlęta (1928)
    • To możesz opowiadać swojej babci (1929), ревю
    • Biały Orzeł (1931), комедія
    • Czapka niewidka i pałeczka nieruchomka (1932), казка
    • Porwana narzeczona (1933), водевіль
    • Złota rybka (1933), казка
    • Imieniny wodza (1937)
    • Szczęście Gzymsa (1937), комедія
  • лібрето, сатири.

Про творчість Генрика Збєжховського в 2000 році була видана книжка «Pisarz wobec koniunktury. Twórczość literacka Henryka Zbierzchowskiego» авторства Вітольда Ващука.

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання від або про: pl:Henryk_Zbierzchowski

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Genrik Zbyezhhovskij pol Henryk Zbierzchowski 19 listopada 1881 Lviv 6 listopada 1942 Krinicya polskij poet prozayik dramaturg pisnyar satirik spivrobitnik lvivskoyi presi redaktor u 1920 1926 satirichnogo tizhnevika Shigol pol Szczutek veduchij vlasnoyi rubriki Sho skazav Nemo u gazeti Gazeta Poranna Dvoyuridnij brat Oleksandra Buchackogo Genrik ZbyezhhovskijPortet avtor Kazimir SihulskijPsevdonimNemoNarodivsya19 listopada 1881 1881 11 19 LvivPomer6 listopada 1942 1942 11 06 60 rokiv KrinicyaGromadyanstvo Avstro UgorshinaDiyalnistpoet prozayik dramaturg lvivskij bardAlma materyuridichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaNagorodi Genrik Zbyezhhovskij u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u Lvovi v muzichnij rodini batko Vladislav pianist kompozitor muzikoznavec mati Anna Floriana z Buchackih vidoma operna spivachka Za osvitoyu yurist mav dovgolitnyu posadu uryadovcya viddilu finansiv Lvivskogo magistratu Vidav ponad 40 knizhok Vidomij nasampered yak avtor velicheznoyi kilkosti virshiv legkoyi liriki yaki publikuvalisya vprodovzh kilkoh desyatirich ne tilki u zbirkah ale j u bagatoh gazetah yak tipovi odnodenki Genrik stvoriv cilu shkolu legkoyi satirichnoyi literaturi u velikij miri lvivskim balakom Osoblivu prihilnist lviv yan Zbyezhhovskij zdobuv svoyimi virshami prisvyachenimi ulyublenomu mistu Nalezhav do najpopulyarnishih postatej mizhvoyennogo Lvova Dvichi buv udostoyenij prestizhnih literaturnih nagorod 1928 roku Literaturnoyi premiyi mista Lvova i 1938 Zolotogo Lavrovogo vincya Polskoyi akademiyi literaturi Zbyezhhovskij svidomo tvoriv svij obraz bogemnogo poeta She u svoyij rannij povisti Hudozhnik 1907 vin zobraziv tipovogo cigana yakij nosiv dovge volossya velikogo kapelyuha najbilshe lyubiv absent kavu ta sigareti i pri kozhnij nagodi diskutuvav pro mistectvo yakomu sluzhiv usiyeyu dusheyu Vivchav pravo u Lvivskomu universiteti Vzhe 1898 roku koli jomu bulo 17 rokiv Genrik drukuvav svoyi virshi v krakivskomu zhurnali Zycie redaktorom yakogo buv Stanislav Pshibishevskij V 1900 vijshla persha zbirka pid nazvoyu Impresje V 1906 1910 rokah pracyuvav v redakciyi chasopisu Nasz Kraj i buv narodnim poetom lvivskim V rokah 1920 1926 buv redaktorom lvivskogo satirichnogo tizhnevika Szczutek Pomer Genrik Gzhimala Zbyezhhovskij u listopadi 1942 roku v Krinici na svoyij ulyublenij villi Nemo yakoyu volodiv z 1928 roku Na rukah troh zhinok druzhini donki j onuki Zbyezhhovskij buv tisno pov yazanij z Kriniceyu provodiv tut vakaciyi buv u cih okolicyah znanim i shanovanim U Lvovi u Virmenskomu Sobori nad procesijnimi dverima z livogo boku de ye freski vidomogo hudozhnika monumentalista Yana Genrika Rozena Smert sv Katerini Oleksandrijskoyi mozhna pobachiti jogo oblichchya Hudozhnik zmalyuvav z Genrika Zbyezhhovskogo odnogo z angeliv Mogila Genrika Zbyezhhovskogo u KriniciRestoran Atlyas i panna FrancishkaOstannij predstavnik molodopolskoyi bogemi Genrik Zbyezhhovskij buv dusheyu tovaristva yake zbiralosya v restorani Atlyas na ploshi Rinok 45 Tut Genrik Zbyezhhovskij provodiv bilshist svogo chasu i navit postaviv svoyeridnij rekord piyachiv ne vihodyachi z knajpi 72 godini tobto tri dobi I same tut narodilos bezlich tih virshiv i statej yaki hlopchik kur yer prosto z restoranu donosiv do redakcij lvivskih gazet Same v Atlyasi narodzhuvalisya na svit jogo shlyageri vinyatkovo intimnogo zmistu yaki zhili yakijs chas u repertuari polskogo kabare Muziku do nih pisav zokrema vidomij lvivskij kompozitor legkoyi muziki Zbignyev Lipchinskij i sam poet Chasto v restorani napisavshi chergovogo virsha vin sidav za atlyasovij fortep yan shobi vidrazu pri vlasnomu akomponementi yaviti svoyu novu pisenku Neodminnimi sluhachami buli kolegi mitci jogo priyatel vlasnik Atlyasu Edzo Tarlyerskij ta poet molodomuzivec Stepan Charneckij Zridka zustrichi provodilis i na zatishnij villi panstva Zbyezhhovskih na vulici Piskovij 15 u tovaristvi druzhini Genya populyarnoyi estradnoyi spivachki Ireni Zadora Mozhlivo same pri takij zustrichi i narodilas odna iz najvidomishih lvivskih batyarskih pisen balada pro pannu Francishku u nash chas vidoma u vikonanni Viktora Morozova Ce svogo rodu istoriya pro lvivskih Romeo i Dzhulyettu Syuzhet z pannoyu Francishkoyu buv nadzvichajno populyarnij za nogo sperechalisya navit rizni lvivski rajoni Na Kleparovi spivali Na Kliparovi za rogatkami na Lichakovi Na Lichakovi za rogatkami TvorchistVirshi Impresje 1900 Basnie 1906 Rzeczy wesole 1918 pid psevd Nemo Zongler Rzeczy wesole i smutne 1922 Erotyki 1923 Ogrod zycia 1935 Povisti noveli Przed wschodem slonca 1903 Na zlotej przeleczy 1904 Malarze 1907 Grajacy las i inne nowele 1908 Literat 1909 Pajak i inne nowele 1911 Stepowa panienka 1912 Anioly placza 1913 Diabelska przelecz 1917 Czlowiek o dwu twarzach 1919 Oczyma dziecka Opowiadania wierszowane dla dzieci i mlodziezy 1921 Smierc czy milosc 1923 W paryskim wirze 1929 Kariera pana Franciszka 1939 povist nova versiya Czlowieka o dwu twarzach Piosenki kabaretowe 1912 Plomienie Piesni wojenne o Legionach Polskich 1916 Nowe piosenki kabaretowe 1919 Nowe piosenki zolnierskie 1920 Dramatichni tvori Kobieta bez twarzy 1913 Malzenstwo Loli 1916 komediya Budienny idzie 1921 vodevil Klopoty pana Zlotopolskiego 1922 fars Pojedynek 1922 komediya Zawsze wierny Widowisko z przeszlosci Lwowa 1922 Serce Matki albo przygody Tomcia Palucha 1926 kazka Czarodziej 1928 Orleta 1928 To mozesz opowiadac swojej babci 1929 revyu Bialy Orzel 1931 komediya Czapka niewidka i paleczka nieruchomka 1932 kazka Porwana narzeczona 1933 vodevil Zlota rybka 1933 kazka Imieniny wodza 1937 Szczescie Gzymsa 1937 komediya libreto satiri Pro tvorchist Genrika Zbyezhhovskogo v 2000 roci bula vidana knizhka Pisarz wobec koniunktury Tworczosc literacka Henryka Zbierzchowskiego avtorstva Vitolda Vashuka DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro pl Henryk Zbierzchowski Enciklopediya Lvova v 4 t za red A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 A G 656 s ISBN 978 966 7007 68 8 Enciklopediya Lvova v 4 t za red A Kozickogo Lviv Litopis 2008 T 2 D J 608 s ISBN 978 966 7007 69 0 Nadiya Morikvas Zakohanij lviv yanin Istoriya Lvova v 3 t Lviv Centr Yevropi 2007 T 3 Listopad 1918 poch XXI st S 123 ISBN 978 966 7022 58 7 Ilko Lemko Legendi starogo Lvova Lviv Apriori 2018 176 s ISBN 978 617 629 419 1 Lwow Ilustrowany przewodnik Lwow Centrum Europy 2003 320 s pol Posilannya

Дата публікації:
Топ