Борис Кирилов Христов (болг. Борис Кирилов Христов; 18 травня 1914 — 28 червня 1993) — болгарський оперний співак (бас), який визнається багатьма музичними критиками як найвизначніший бас ХХ століття.
Борис Кирилов Христов | |
---|---|
Борис Кирилов Христов | |
Борис Христов. Москва (1970) | |
Основна інформація | |
Дата народження | 18 травня 1914 |
Місце народження | Пловдив, Болгарія |
Дата смерті | 26 червня 1993 (79 років) |
Місце смерті | Рим, Італія |
Поховання | d |
Роки активності | з 1940 |
Громадянство | Болгарія |
Професія | оперний співак |
Освіта | Софійський університет Святого Климента Охридського |
Вчителі | d |
Співацький голос | бас |
Інструменти | вокал[d][1] |
Жанри | опера |
Нагороди | |
Батько | d |
Файли у Вікісховищі |
Христов мав відмінний голос з характерним темним тоном. Незважаючи на те, що його голос не був таким сильним, як деякі інші басові голоси, він не відчував ніяких труднощів у великих аудиторіях, таких як опера Сан-Франциско. Завдяки своєму почуттю сцени і драматичному характеру він був гідним спадкоємцем великої традиції слов'янських басових голосів, прикладами яких були Федір Стравінський, Лев Сибіряков, Володимир Касторський, Федір Шаляпін, Олександр Кіпніс і Марк Рейзен.
Біографія
Родина
Народився 18 травня 1914 року в Пловдиві. Борис був другою дитиною у сім'ї Райни та Кирила Христових. Мав старшого брата Миколу. На той час його батько, Кирило Христов Совічанов, працював учителем у пловдивській гімназії. У молоді роки він, виходець з македонського міста Бітола, був активним діячем Внутрішньої македонсько-одринської революційної та організацій. Дід Бориса Христова по батьківській лінії, Христо Совічанин-Псалтов, також був революціонером, адже брав участь у боротьбі за незалежність Болгарської церкви. Відомо, що мати Бориса, Райна, була дочкою Тодора Іванова з Софії.
Власною родиною Борис Христов обзавівся тільки у 1949 році, коли він взяв за дружину Франку де Рензіс (1915–2010). Перше знайомство з нею співака відбулося ще у 1946 році, але весілля дуже довго відкладали.
Освіта
Борис Христов демонстрував гарні можливості свого голосу ще у дитячому віці, коли співав у церковному хорі собору св. Олександра Невського в Софії. У 1930 році він почав співати в хорі «Ґусла», а вже після 1940 року став його солістом. Протягом цього часу, майбутній маестро встиг завершити навчання в середній школі, а в 1942 році й факультет Софійського університету. До цього часу він не ставив перед собою мети, щоб стати оперним співаком. Тим не менш, його вокальні здібності справляли значне враження, тому вже у травні 1942 року Борис Христов отримав стипендію від уряду Болгарського царства (за особистої участі та підтримки царя Бориса III). Завдяки цій стипендії, юний співак вирушив до Мілана на навчання до легендарного італійського баритона Рікардо Страчарі (1875–1955).
Професійна кар'єра
Після декількох відвідувань із сольними концертами Австрії у 1944 та 1945 роках, у грудні 1945 року Христов повертається до Італії. Тут він вперше дебютує 12 травня 1946 року в Реджо-Калабрія як персонаж Коліна в опері «Богема» Джакомо Пуччіні. У подальші роки Христов грав декілька ролей в міланському оперному театрі Ла Скала, у венеціанському Великому театрі Ла Феніче, операх Риму, в лондонському Королівському театрі Ковент-Гарден, а також в оперних театрах у Неаполі, Флоренції, Барселоні, Лісабоні, Ріо-де-Жанейро.
У 1950 році він був запрошений співати в нью-йоркській Метрополітен-опера, однак не був допущений в США через еміграційну заборону на видачу в'їзних віз для громадян країн радянського блоку. І це незважаючи на те, що Христов у той час не жив у Болгарії понад десять років і отримав право на постійне проживання в Італії. Як результат, після зняття цього обмеження Борис Христов дебютував в оперному театрі Сан-Франциско. Незважаючи на численні запрошення від Метрополітен-опера, він більше жодного разу так і не з'явився там.
1951 року в опері «Сицилійська вечерня» Джузеппе Верді, Борис Христов вперше співав з Марією Каллас, з якою в наступному десятилітті вони часто виступали разом. Наприкінці 1953 року він брав участь у записі опери «Борис Годунов», де виконав всі три бас-партії — Бориса Годунова, Варлаама і Пимена.
У період з 1964 по 1965 рік Борис Христов вимушений був перервати свою кар'єру через хворобу.
Протягом усього свого перебування за кордоном, відносини Бориса Христова з комуністичним урядом Болгарії залишалися напруженими, інколи навіть набуваючи відвертої ворожості. Співак навіть не був допущений на похорони свого батька у 1961 році, коли йому було відмовлено у в'їзній візі. Повернутися на батьківщину Борис Христов зміг тільки 1962 року, після двадцяти років перебування на чужині.
У 1967 році помирає мати Бориса, Райна Христова.
З 1970-х років відносини між співаком та болгарським урядом поступово теплішають. У 1976 році він проводить запис церковнослов'янських співів разом з хором собору «Св. Олександра Невського». У 1978 році в цьому ж соборі було зроблено повторно вже нові записи. Незважаючи на те, виступати на болгарський оперній сцені Борису Христову влада так і не дозволила.
Варто зауважити, що з 1970 року Борис Христов все рідше з'являється в оперних виставах. Співак завершив свою кар'єру, давши концерт в Болгарській академії культури і мистецтв в Римі 22 червня 1986 року.
Борис Христов помер 28 червня 1993 року в Римі, але його тіло було перевезено до Болгарії та поховано в софійському соборі «Св. Олександра Невського».
Репертуар
Борис Христов в першу чергу відомий своїми ролями в операх Верді, а також російських композиторів. Особливе місце в його репертуарі займає роль царя в опері М. П. Мусоргського «Борис Годунов», виконання якої вважають найкращим після Ф. І. Шаляпіна. Видатними ролями Бориса Христова вважаються також:
- Сенека в опері Клаудіо Монтеверді «Коронація Поппеї»;
- Філіп II в «Дон Карлосі» та Захарія в «Набукко» Дж. Верді;
- Мефістофель в операх Ш. Гуно та А. Бойто;
- Іван Сусанін в однойменній опері М. І. Глінки;
- Івана Грозного в однойменній опері М. А. Римського-Корсакова;
- Галицького та Кончака в «Князі Ігорі» О. П. Бородіна;
- та інші.
Був чудовим виконавцем вокальної церковної музики. Виконав і записав всі пісні М. П. Мусоргського.
Нагороди
- Музична нагорода «Леоні Сонінг» (1969).
- (2004).
Примітки
- Discogs — 2000.
- Абаджиев, Александър. Оперните звезди на България. София, «Изток-Запад», 2008. . с. 95 — 105.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- . Библиотека Родина. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 11.05.2018. (болг.)
Література
- Божков А. Борис Христов / А. Божков; ред. В. Прокопиева. — София: Музика, 1985. — 174 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Борис Христов |
- Boris Christoff (BULGARIAN-BORN SINGER) [ 28 березня 2018 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Музичне товариство «Борис Христов» [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Борис Христов — Живот и творчество [ 15 лютого 2019 у Wayback Machine.] (фільм)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Boris Kirilov Hristov bolg Boris Kirilov Hristov 18 travnya 1914 28 chervnya 1993 bolgarskij opernij spivak bas yakij viznayetsya bagatma muzichnimi kritikami yak najviznachnishij bas HH stolittya Boris Kirilov HristovBoris Kirilov HristovBoris Hristov Moskva 1970 Osnovna informaciyaData narodzhennya18 travnya 1914 1914 05 18 Misce narodzhennyaPlovdiv BolgariyaData smerti26 chervnya 1993 1993 06 26 79 rokiv Misce smertiRim ItaliyaPohovannyadRoki aktivnostiz 1940GromadyanstvoBolgariyaProfesiyaopernij spivakOsvitaSofijskij universitet Svyatogo Klimenta OhridskogoVchitelidSpivackij golosbasInstrumentivokal d 1 ZhanrioperaNagorodipremiya Leoni Sonning 1969 Batkod Fajli u Vikishovishi Hristov mav vidminnij golos z harakternim temnim tonom Nezvazhayuchi na te sho jogo golos ne buv takim silnim yak deyaki inshi basovi golosi vin ne vidchuvav niyakih trudnoshiv u velikih auditoriyah takih yak opera San Francisko Zavdyaki svoyemu pochuttyu sceni i dramatichnomu harakteru vin buv gidnim spadkoyemcem velikoyi tradiciyi slov yanskih basovih golosiv prikladami yakih buli Fedir Stravinskij Lev Sibiryakov Volodimir Kastorskij Fedir Shalyapin Oleksandr Kipnis i Mark Rejzen BiografiyaRodina Narodivsya 18 travnya 1914 roku v Plovdivi Boris buv drugoyu ditinoyu u sim yi Rajni ta Kirila Hristovih Mav starshogo brata Mikolu Na toj chas jogo batko Kirilo Hristov Sovichanov pracyuvav uchitelem u plovdivskij gimnaziyi U molodi roki vin vihodec z makedonskogo mista Bitola buv aktivnim diyachem Vnutrishnoyi makedonsko odrinskoyi revolyucijnoyi ta organizacij Did Borisa Hristova po batkivskij liniyi Hristo Sovichanin Psaltov takozh buv revolyucionerom adzhe brav uchast u borotbi za nezalezhnist Bolgarskoyi cerkvi Vidomo sho mati Borisa Rajna bula dochkoyu Todora Ivanova z Sofiyi Vlasnoyu rodinoyu Boris Hristov obzavivsya tilki u 1949 roci koli vin vzyav za druzhinu Franku de Renzis 1915 2010 Pershe znajomstvo z neyu spivaka vidbulosya she u 1946 roci ale vesillya duzhe dovgo vidkladali Osvita Boris Hristov demonstruvav garni mozhlivosti svogo golosu she u dityachomu vici koli spivav u cerkovnomu hori soboru sv Oleksandra Nevskogo v Sofiyi U 1930 roci vin pochav spivati v hori Gusla a vzhe pislya 1940 roku stav jogo solistom Protyagom cogo chasu majbutnij maestro vstig zavershiti navchannya v serednij shkoli a v 1942 roci j fakultet Sofijskogo universitetu Do cogo chasu vin ne staviv pered soboyu meti shob stati opernim spivakom Tim ne mensh jogo vokalni zdibnosti spravlyali znachne vrazhennya tomu vzhe u travni 1942 roku Boris Hristov otrimav stipendiyu vid uryadu Bolgarskogo carstva za osobistoyi uchasti ta pidtrimki carya Borisa III Zavdyaki cij stipendiyi yunij spivak virushiv do Milana na navchannya do legendarnogo italijskogo baritona Rikardo Strachari 1875 1955 Profesijna kar yera Pislya dekilkoh vidviduvan iz solnimi koncertami Avstriyi u 1944 ta 1945 rokah u grudni 1945 roku Hristov povertayetsya do Italiyi Tut vin vpershe debyutuye 12 travnya 1946 roku v Redzho Kalabriya yak personazh Kolina v operi Bogema Dzhakomo Puchchini U podalshi roki Hristov grav dekilka rolej v milanskomu opernomu teatri La Skala u venecianskomu Velikomu teatri La Feniche operah Rimu v londonskomu Korolivskomu teatri Kovent Garden a takozh v opernih teatrah u Neapoli Florenciyi Barseloni Lisaboni Rio de Zhanejro U 1950 roci vin buv zaproshenij spivati v nyu jorkskij Metropoliten opera odnak ne buv dopushenij v SShA cherez emigracijnu zaboronu na vidachu v yiznih viz dlya gromadyan krayin radyanskogo bloku I ce nezvazhayuchi na te sho Hristov u toj chas ne zhiv u Bolgariyi ponad desyat rokiv i otrimav pravo na postijne prozhivannya v Italiyi Yak rezultat pislya znyattya cogo obmezhennya Boris Hristov debyutuvav v opernomu teatri San Francisko Nezvazhayuchi na chislenni zaproshennya vid Metropoliten opera vin bilshe zhodnogo razu tak i ne z yavivsya tam 1951 roku v operi Sicilijska vechernya Dzhuzeppe Verdi Boris Hristov vpershe spivav z Mariyeyu Kallas z yakoyu v nastupnomu desyatilitti voni chasto vistupali razom Naprikinci 1953 roku vin brav uchast u zapisi operi Boris Godunov de vikonav vsi tri bas partiyi Borisa Godunova Varlaama i Pimena U period z 1964 po 1965 rik Boris Hristov vimushenij buv perervati svoyu kar yeru cherez hvorobu Protyagom usogo svogo perebuvannya za kordonom vidnosini Borisa Hristova z komunistichnim uryadom Bolgariyi zalishalisya napruzhenimi inkoli navit nabuvayuchi vidvertoyi vorozhosti Spivak navit ne buv dopushenij na pohoroni svogo batka u 1961 roci koli jomu bulo vidmovleno u v yiznij vizi Povernutisya na batkivshinu Boris Hristov zmig tilki 1962 roku pislya dvadcyati rokiv perebuvannya na chuzhini Pam yatnik Borisu Hristovu bilya Soboru Oleksandra Nevskogo v Sofiyi Bolgariya U 1967 roci pomiraye mati Borisa Rajna Hristova Z 1970 h rokiv vidnosini mizh spivakom ta bolgarskim uryadom postupovo teplishayut U 1976 roci vin provodit zapis cerkovnoslov yanskih spiviv razom z horom soboru Sv Oleksandra Nevskogo U 1978 roci v comu zh sobori bulo zrobleno povtorno vzhe novi zapisi Nezvazhayuchi na te vistupati na bolgarskij opernij sceni Borisu Hristovu vlada tak i ne dozvolila Varto zauvazhiti sho z 1970 roku Boris Hristov vse ridshe z yavlyayetsya v opernih vistavah Spivak zavershiv svoyu kar yeru davshi koncert v Bolgarskij akademiyi kulturi i mistectv v Rimi 22 chervnya 1986 roku Boris Hristov pomer 28 chervnya 1993 roku v Rimi ale jogo tilo bulo perevezeno do Bolgariyi ta pohovano v sofijskomu sobori Sv Oleksandra Nevskogo RepertuarBoris Hristov v pershu chergu vidomij svoyimi rolyami v operah Verdi a takozh rosijskih kompozitoriv Osoblive misce v jogo repertuari zajmaye rol carya v operi M P Musorgskogo Boris Godunov vikonannya yakoyi vvazhayut najkrashim pislya F I Shalyapina Vidatnimi rolyami Borisa Hristova vvazhayutsya takozh Seneka v operi Klaudio Monteverdi Koronaciya Poppeyi Filip II v Don Karlosi ta Zahariya v Nabukko Dzh Verdi Mefistofel v operah Sh Guno ta A Bojto Ivan Susanin v odnojmennij operi M I Glinki Ivana Groznogo v odnojmennij operi M A Rimskogo Korsakova Galickogo ta Konchaka v Knyazi Igori O P Borodina ta inshi Buv chudovim vikonavcem vokalnoyi cerkovnoyi muziki Vikonav i zapisav vsi pisni M P Musorgskogo NagorodiMuzichna nagoroda Leoni Soning 1969 2004 PrimitkiDiscogs 2000 d Track Q504063 Abadzhiev Aleksandr Opernite zvezdi na Blgariya Sofiya Iztok Zapad 2008 ISBN 9789543214334 s 95 105 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 5 kvitnya 2015 Biblioteka Rodina Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 11 05 2018 bolg LiteraturaBozhkov A Boris Hristov A Bozhkov red V Prokopieva Sofiya Muzika 1985 174 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Boris Hristov Boris Christoff BULGARIAN BORN SINGER 28 bereznya 2018 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl Muzichne tovaristvo Boris Hristov 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Boris Hristov Zhivot i tvorchestvo 15 lyutogo 2019 u Wayback Machine film