Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джайпурське князівство або князівство Дхундхар जयप र र य सत 1128 1949 роки держава на півострові Індостан в ході боротьб

Джайпур (князівство)

Джайпур (князівство)

Джайпурське князівство або князівство Дхундхар (*जयपुर रियासत, 1128 —1949 роки) — держава на півострові Індостан в ході боротьби з Делійським султанатом у середині XIII ст. Керувалося династією Качваха, тому також неофіційно називалося державою Качвахів. Було одним з провідних князівств раджпутів. Тривалий час боролася проти мусульманських держав та з іншими раджпутськими кланами за владу над Раджастханом. У XVI ст. визнала зверхність імперії Великих Моголів. В середині XVIII ст. стала незалежною, деякий час боролася за гегемонію в північно-західній Індії з маратхами, князівствами Мевар та Марвар. Зрештою зазнало поразки від Скіндіїв, а потім визнало протекторат Великої Британії. У 1949 році увійшло до складу Республіки Індія.

जयपुर रियासत
Джайпурське князівство
1128 – 1949
image image
Прапор Герб
image
князівство Дхундхар: історичні кордони на карті
Столиця
Амбер
Джайпур
Релігії індуїзм
Форма правління монархія
магараджа
Історія
 - Засновано 1128
 - Ліквідовано 1949
Сьогодні є частиною image Індія
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Джайпур (князівство)

Історія

Засновниками держави в старовинній області, відомої як Дхундхар, був клан раджпутів Качваха. Останній у X ст. зумів позбавитися залежності від Парамара і Чандела. Проте тривалий час їхні землі являли своєрідну конфедерацію володінь на кшталт аристократичної республіки. Вона протистояла клану мена з племені бгілів та династії Бгаданаків (нащадків династії Бадеджугар, засновником якої був Матанадева (з молодшої гілки Гуджара-Пратіхара), магараджа Алвару).

Лише у 1093 році більшість було об'єднано під владою Дулаха Раї (Дулха Рао), який протягом тривалого часу боровся з делійськими султанами. Лише у 1128 році було визнано його князівство зі столицею у місті Дауса. Тому його часто називають Дауським князівством. До 1192 року перебувало під впливом держави Сакамбхарі, де панував клан Чаухан.

Протягом XIII ст. правителі Дауси вели війни з перемінним успіхом проти сусідів. Втім згодом до середини XVI ст. ці раджі не мали істотного впливу, підкоряючись правителям Марвара чи Мевара. У XIV ст. столицю було перенесено до м. Амбер (тому відтоді державу називали князівство Амбер). Поступово після численних війн з раджпутськими та мусульманськими сусідами влада амберського раджі поширилася на весь Дхундхар та його околиці. 1527 року Прітхвірадж Сінґх I доєднався до раджпутської коаліції на чолі із Санграм Сінґхом Сесодія, магараною Мевару, яка в битві проти могольськогот падишаха Бабура зазнала поразки.

У 1562 році раджа Біхарі Дас перейшов на бік Великих Моголів, що сприяло піднесенню держави. В подальшому правителі Дхундхара-Амбера були вірними підданцями могольських падишахів, сприяли військовим успіхам та розширенню їхньої імперії. За це отримав титул мірзи-раджи. Водночас раджі Амбера породичалися з династією Великих Моголів (Харка Баї стала дружиною падишаха Акбара, Мандгаваті Баї — Джаханґіра). Особливо уславився Джай Сінґх II, який став першим магараджею (1723 рік) та засновником нової столиці Джайпур у 1727 році (відтоді має назву Джайпурського князівства).

Із занепадом імперії Великих Моголів князівство Джайпур починає боротьбу за владу над Раджастханом. Для чого спочатку було укладено союз з Меваром і Марваром проти могольського падишаха, який вимушений визнати фактичну владу цих держав в Раджастхані та Мальві. З 1740-х років починаються запеклі війни з Меваром та Марваром, що значно послабило державу Качваха. 1743 році за допомогу у війні з Марваром магараджі Джайпуру поступилися містами Тонк, Бхампуру, Рампуру на користь князівства Індор.

З 1770-х років починаються тривалі війни з державами маратхів. У середині 1780-х років Джайпур з Мерваром зазнають поразки, але згодом продовжують боротьбу. Війна завершилися 1790 року остаточною поразкою у битві при Патані від військ магараджи Гваліора з династії Скіндія. З цього моменту Джайпур опинився під зверхністю останніх.

У 1803 році після Першої англо-маратхської війни та захоплення британцями Делі Джайпур укладає союзницький договір з Британською Ост-Індською компанією. У 1818 році визнає протекторат останньої, а 1821 року утворено Джайпурську резидентуру. 1835 році за допомогою британських військ було придушено повстання проти магараджи. У 1857 році під час Сіпайського повстання магараджи Джайпур брали активну роль в його придушенні.

З цього моменту Джайпур зберігав внутрішню самостійність, передавши зовнішнє управління британському резиденту. У 1904 році засновано власну поштову службу, яка існувала до 1950 року. У 1947 році після оголошення Республіки Індії, владу магараджи було ліквідовано, а 1949 року приєднане саме князівство до штату Раджастхан.

Державний устрій

На чолі стояв раджа, потім магараджа, якому належала вища військова, політична та судова влада. В колоніальний період влада магараджи обмежувалася британським урядом, який спрямовував сюди спеціального резидента. В часи Британської Індії джайпурський магараджа мав право на 17 гарматних пострілів на свою честь.

Він наділяв землею та грішми на власний розсуд. Впливовими були також представники військово-земельної аристократії, родичі правителя та представники клану Качваха, які були спадковими володарями землі, сплачували 30 тис. рупій щорічно (таких називали мамлагузари — їх нараховано 15). Значний вплив мали брахмани.

Площа держави становила 40 407 км². Поділялася на провінції (нізамати), на чолі яких стояв намісник (нізам), що призначався особисто магараджею. Існувало 10 нізаватів, що поділялися на області (тхікани), на чолі яких стояли тазіми. Заголом було 53 тхікани. Окремо стояли сільські райони (хас-чаукі), яких було 12. Безпосередньо магарджи підпорядковувалися очільники міст Патан та Мундру (чакотідари).

Економіка

Викого розвитку досягли землеробство, скотарство та ремісництва. Джайпур став одним з центрів виробництва з дерева та мармуру, що використовувалося для оздоблення палаців. Особливо цінувалися фігури божеств індуїстської міфології. Також тут існували значні гончарні майстерні, де створювали блакитну кераміку, що особливо цінувалася. Слава джайпурської кераміки зберігалася до кінця існування князівства.

Також набуло розвитку добування корисних копалин, зокрема солі, мармуру, вапняку, гіпсу. Джайпур був одним з важливих центрів текстильного та шкіряного виробництва, значна частина продукції продавалася в інших регіони Індостану та європейцям. Відомим ремісниками держави були майстри з виготовлення емальованих виробів.

Культура

В релігійному плані володаря та населення Джайпуру були прихильниками індуїзму, хоча у XVI—XVII ст. деякий час знать сповідувала джайнізм. При цьому вважали покровителькою роду богиню Калі. У XVIII ст. посилюються прихильника вайшнаїзму. Тому виділялися значні кошти на зведення індуїстських храмів різних напрямків. Водночас значний вплив на розвиток архітектури князівства справило наближеність Качваха до могольських падишахів. У 1592 році зведено фортецю та переобладнано резиденцію в Амбері. За наказом Ман Сінґха I в могольському стилі споруджено палац з червоного і білого пісковику. Наступні володарі звели в Амбери величні палаци Джай Мандір та Сукх Нівас, що не поступалися палацам падишах Великих Моголів в Агрі.

Втім масштабні роботи починаються в часи Джай Сінґх II, завдяки якому Джайпур стає одним з культурних центрів Індії. Тут споруджено Ізвари Мінар Сванга Сул (Мінарет, Що досягає Небес), Хава-Махал (Палац Вітрів) та іншні значні пам'ятки. У 1720-х роках зведено велику астрономічну обсерваторію.

У XVI ст. виникає амберська школа живопису, що мала низку особливостей, незважаючи на вплив меварського, гуджаратського та делійського живописів. В часи могольського панування відбувається поєднання амберської школи з принципами могольського живопису, утворивши школу Джайпуру. При цьому зберігалася раджпутська тематика. Розквіт припадає на 1760—1790-ті роки. Відомими художниками-мініатюристами були Мохаммад Шах, Сахіб Рам, Рамджі Дас, Говінд, Хіра Нанд, Гопал, Удай, Хукма, Джіван, Рамасевак, Лакшман, Трілок, Шив Кумар. У 2-й половині XIX ст. традиційна мініатюра занепадає, художники під впливом колоніальних традицій стали спиратися на фотографії як на творче джерело.

Раджі та магараджі підтримували поетів, що оспівували їхні звитяги та предків роду. Тому існувала переважно придворна лірика. Серед знаних поетів був Біхарі Лал Чаубе (автор збірки «Сімсот віршів Біхарі»).

Правителі

Джерела

  • Ian Copland: The princes of India in the endgame of empire, 1917—1947 (= Cambridge Studies in Indian History and Society. 2). Cambridge University Press, Cambridge u. a. 1997, .
  • Pinch, William R. (1996). Peasants and monks in British India. University of California Press. pp. 12, 91–92. . Retrieved 22 February 2012.
  • Andreas Birken: Philatelic Atlas of British India. CD-ROM. Birken, Hamburg 2004.
  • Markovits, Claude (ed.) (2004). A History of Modern India: 1480—1950. Anthem Press, London.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джайпур (князівство)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhajpurske knyazivstvo abo knyazivstvo Dhundhar जयप र र य सत 1128 1949 roki derzhava na pivostrovi Indostan v hodi borotbi z Delijskim sultanatom u seredini XIII st Keruvalosya dinastiyeyu Kachvaha tomu takozh neoficijno nazivalosya derzhavoyu Kachvahiv Bulo odnim z providnih knyazivstv radzhputiv Trivalij chas borolasya proti musulmanskih derzhav ta z inshimi radzhputskimi klanami za vladu nad Radzhasthanom U XVI st viznala zverhnist imperiyi Velikih Mogoliv V seredini XVIII st stala nezalezhnoyu deyakij chas borolasya za gegemoniyu v pivnichno zahidnij Indiyi z marathami knyazivstvami Mevar ta Marvar Zreshtoyu zaznalo porazki vid Skindiyiv a potim viznalo protektorat Velikoyi Britaniyi U 1949 roci uvijshlo do skladu Respubliki Indiya जयप र र य सत Dzhajpurske knyazivstvo1128 1949Prapor Gerbknyazivstvo Dhundhar istorichni kordoni na kartiStolicya Amber DzhajpurReligiyi induyizmForma pravlinnya monarhiyamagaradzhaIstoriya Zasnovano 1128 Likvidovano 1949Sogodni ye chastinoyu IndiyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhajpur knyazivstvo IstoriyaZasnovnikami derzhavi v starovinnij oblasti vidomoyi yak Dhundhar buv klan radzhputiv Kachvaha Ostannij u X st zumiv pozbavitisya zalezhnosti vid Paramara i Chandela Prote trivalij chas yihni zemli yavlyali svoyeridnu konfederaciyu volodin na kshtalt aristokratichnoyi respubliki Vona protistoyala klanu mena z plemeni bgiliv ta dinastiyi Bgadanakiv nashadkiv dinastiyi Badedzhugar zasnovnikom yakoyi buv Matanadeva z molodshoyi gilki Gudzhara Pratihara magaradzha Alvaru Lishe u 1093 roci bilshist bulo ob yednano pid vladoyu Dulaha Rayi Dulha Rao yakij protyagom trivalogo chasu borovsya z delijskimi sultanami Lishe u 1128 roci bulo viznano jogo knyazivstvo zi stoliceyu u misti Dausa Tomu jogo chasto nazivayut Dauskim knyazivstvom Do 1192 roku perebuvalo pid vplivom derzhavi Sakambhari de panuvav klan Chauhan Protyagom XIII st praviteli Dausi veli vijni z pereminnim uspihom proti susidiv Vtim zgodom do seredini XVI st ci radzhi ne mali istotnogo vplivu pidkoryayuchis pravitelyam Marvara chi Mevara U XIV st stolicyu bulo pereneseno do m Amber tomu vidtodi derzhavu nazivali knyazivstvo Amber Postupovo pislya chislennih vijn z radzhputskimi ta musulmanskimi susidami vlada amberskogo radzhi poshirilasya na ves Dhundhar ta jogo okolici 1527 roku Prithviradzh Singh I doyednavsya do radzhputskoyi koaliciyi na choli iz Sangram Singhom Sesodiya magaranoyu Mevaru yaka v bitvi proti mogolskogot padishaha Babura zaznala porazki U 1562 roci radzha Bihari Das perejshov na bik Velikih Mogoliv sho spriyalo pidnesennyu derzhavi V podalshomu praviteli Dhundhara Ambera buli virnimi piddancyami mogolskih padishahiv spriyali vijskovim uspiham ta rozshirennyu yihnoyi imperiyi Za ce otrimav titul mirzi radzhi Vodnochas radzhi Ambera porodichalisya z dinastiyeyu Velikih Mogoliv Harka Bayi stala druzhinoyu padishaha Akbara Mandgavati Bayi Dzhahangira Osoblivo uslavivsya Dzhaj Singh II yakij stav pershim magaradzheyu 1723 rik ta zasnovnikom novoyi stolici Dzhajpur u 1727 roci vidtodi maye nazvu Dzhajpurskogo knyazivstva Iz zanepadom imperiyi Velikih Mogoliv knyazivstvo Dzhajpur pochinaye borotbu za vladu nad Radzhasthanom Dlya chogo spochatku bulo ukladeno soyuz z Mevarom i Marvarom proti mogolskogo padishaha yakij vimushenij viznati faktichnu vladu cih derzhav v Radzhasthani ta Malvi Z 1740 h rokiv pochinayutsya zapekli vijni z Mevarom ta Marvarom sho znachno poslabilo derzhavu Kachvaha 1743 roci za dopomogu u vijni z Marvarom magaradzhi Dzhajpuru postupilisya mistami Tonk Bhampuru Rampuru na korist knyazivstva Indor Z 1770 h rokiv pochinayutsya trivali vijni z derzhavami marathiv U seredini 1780 h rokiv Dzhajpur z Mervarom zaznayut porazki ale zgodom prodovzhuyut borotbu Vijna zavershilisya 1790 roku ostatochnoyu porazkoyu u bitvi pri Patani vid vijsk magaradzhi Gvaliora z dinastiyi Skindiya Z cogo momentu Dzhajpur opinivsya pid zverhnistyu ostannih U 1803 roci pislya Pershoyi anglo marathskoyi vijni ta zahoplennya britancyami Deli Dzhajpur ukladaye soyuznickij dogovir z Britanskoyu Ost Indskoyu kompaniyeyu U 1818 roci viznaye protektorat ostannoyi a 1821 roku utvoreno Dzhajpursku rezidenturu 1835 roci za dopomogoyu britanskih vijsk bulo pridusheno povstannya proti magaradzhi U 1857 roci pid chas Sipajskogo povstannya magaradzhi Dzhajpur brali aktivnu rol v jogo pridushenni Z cogo momentu Dzhajpur zberigav vnutrishnyu samostijnist peredavshi zovnishnye upravlinnya britanskomu rezidentu U 1904 roci zasnovano vlasnu poshtovu sluzhbu yaka isnuvala do 1950 roku U 1947 roci pislya ogoloshennya Respubliki Indiyi vladu magaradzhi bulo likvidovano a 1949 roku priyednane same knyazivstvo do shtatu Radzhasthan Derzhavnij ustrijNa choli stoyav radzha potim magaradzha yakomu nalezhala visha vijskova politichna ta sudova vlada V kolonialnij period vlada magaradzhi obmezhuvalasya britanskim uryadom yakij spryamovuvav syudi specialnogo rezidenta V chasi Britanskoyi Indiyi dzhajpurskij magaradzha mav pravo na 17 garmatnih postriliv na svoyu chest Vin nadilyav zemleyu ta grishmi na vlasnij rozsud Vplivovimi buli takozh predstavniki vijskovo zemelnoyi aristokratiyi rodichi pravitelya ta predstavniki klanu Kachvaha yaki buli spadkovimi volodaryami zemli splachuvali 30 tis rupij shorichno takih nazivali mamlaguzari yih narahovano 15 Znachnij vpliv mali brahmani Plosha derzhavi stanovila 40 407 km Podilyalasya na provinciyi nizamati na choli yakih stoyav namisnik nizam sho priznachavsya osobisto magaradzheyu Isnuvalo 10 nizavativ sho podilyalisya na oblasti thikani na choli yakih stoyali tazimi Zagolom bulo 53 thikani Okremo stoyali silski rajoni has chauki yakih bulo 12 Bezposeredno magardzhi pidporyadkovuvalisya ochilniki mist Patan ta Mundru chakotidari EkonomikaVikogo rozvitku dosyagli zemlerobstvo skotarstvo ta remisnictva Dzhajpur stav odnim z centriv virobnictva z dereva ta marmuru sho vikoristovuvalosya dlya ozdoblennya palaciv Osoblivo cinuvalisya figuri bozhestv induyistskoyi mifologiyi Takozh tut isnuvali znachni goncharni majsterni de stvoryuvali blakitnu keramiku sho osoblivo cinuvalasya Slava dzhajpurskoyi keramiki zberigalasya do kincya isnuvannya knyazivstva Takozh nabulo rozvitku dobuvannya korisnih kopalin zokrema soli marmuru vapnyaku gipsu Dzhajpur buv odnim z vazhlivih centriv tekstilnogo ta shkiryanogo virobnictva znachna chastina produkciyi prodavalasya v inshih regioni Indostanu ta yevropejcyam Vidomim remisnikami derzhavi buli majstri z vigotovlennya emalovanih virobiv KulturaV religijnomu plani volodarya ta naselennya Dzhajpuru buli prihilnikami induyizmu hocha u XVI XVII st deyakij chas znat spoviduvala dzhajnizm Pri comu vvazhali pokrovitelkoyu rodu boginyu Kali U XVIII st posilyuyutsya prihilnika vajshnayizmu Tomu vidilyalisya znachni koshti na zvedennya induyistskih hramiv riznih napryamkiv Vodnochas znachnij vpliv na rozvitok arhitekturi knyazivstva spravilo nablizhenist Kachvaha do mogolskih padishahiv U 1592 roci zvedeno fortecyu ta pereobladnano rezidenciyu v Amberi Za nakazom Man Singha I v mogolskomu stili sporudzheno palac z chervonogo i bilogo piskoviku Nastupni volodari zveli v Amberi velichni palaci Dzhaj Mandir ta Sukh Nivas sho ne postupalisya palacam padishah Velikih Mogoliv v Agri Vtim masshtabni roboti pochinayutsya v chasi Dzhaj Singh II zavdyaki yakomu Dzhajpur staye odnim z kulturnih centriv Indiyi Tut sporudzheno Izvari Minar Svanga Sul Minaret Sho dosyagaye Nebes Hava Mahal Palac Vitriv ta inshni znachni pam yatki U 1720 h rokah zvedeno veliku astronomichnu observatoriyu U XVI st vinikaye amberska shkola zhivopisu sho mala nizku osoblivostej nezvazhayuchi na vpliv mevarskogo gudzharatskogo ta delijskogo zhivopisiv V chasi mogolskogo panuvannya vidbuvayetsya poyednannya amberskoyi shkoli z principami mogolskogo zhivopisu utvorivshi shkolu Dzhajpuru Pri comu zberigalasya radzhputska tematika Rozkvit pripadaye na 1760 1790 ti roki Vidomimi hudozhnikami miniatyuristami buli Mohammad Shah Sahib Ram Ramdzhi Das Govind Hira Nand Gopal Udaj Hukma Dzhivan Ramasevak Lakshman Trilok Shiv Kumar U 2 j polovini XIX st tradicijna miniatyura zanepadaye hudozhniki pid vplivom kolonialnih tradicij stali spiratisya na fotografiyi yak na tvorche dzherelo Radzhi ta magaradzhi pidtrimuvali poetiv sho ospivuvali yihni zvityagi ta predkiv rodu Tomu isnuvala perevazhno pridvorna lirika Sered znanih poetiv buv Bihari Lal Chaube avtor zbirki Simsot virshiv Bihari Praviteli1093 1136 Kankal 1136 Majdal Rao Hunadeva 1185 1185 1191 Malesi 1191 B yala Deva Kilhan 1276 1317 1317 1367 1367 1413 1413 1424 1424 1453 1453 1502 Prithvi Singh I 1502 1527 Puran Mal 1527 1534 Bhim Singh 1534 1537 Ratan Singh 1537 1548 Bihari Das 1548 1574 Bgagvan Das 1574 1589 Man I Singh 1589 1614 Bhau Singh 1614 1621 Dzhaj Singh I 1621 1667 Ram Singh I 1667 1688 Bishan Singh 1688 1699 Dzhaj Singh II 1700 1743 Ishvari Singh 1743 1750 Madho Singh I 1750 1768 Prithvi Singh II 1768 1778 Pratap Singh 1778 1803 Dzhagat Singh 1803 1818 Dzhaj Singh III 1819 1835 1835 1880 1880 1922 1922 1949DzherelaIan Copland The princes of India in the endgame of empire 1917 1947 Cambridge Studies in Indian History and Society 2 Cambridge University Press Cambridge u a 1997 ISBN 0 521 57179 0 Pinch William R 1996 Peasants and monks in British India University of California Press pp 12 91 92 ISBN 978 0 520 20061 6 Retrieved 22 February 2012 Andreas Birken Philatelic Atlas of British India CD ROM Birken Hamburg 2004 Markovits Claude ed 2004 A History of Modern India 1480 1950 Anthem Press London Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhajpur knyazivstvo

Дата публікації:
Топ