Джай Сінґх I (*15 липня 1611 —28 серпня 1667) — раджпутський раджа Амбера у 1621–1667 роках, військовий очільник за часів падишахів Шах Джахана та Ауранґзеба.
Джай Сінґх I | |
---|---|
раджа Джай Сінґх (ліворуч) та раджа Гадж Сінґх | |
Народився | 15 липня 1611 Амбер |
Помер | 28 серпня 1667 Бурханпур |
Діяльність | військовий очільник |
Титул | раджа Амбера |
Термін | 1621–1667 |
Попередник | Бхау Сінґх |
Наступник | Рам Сінґх I |
Конфесія | індуїзм |
Рід | Качваха |
Батько | Маха Сінґх |
Мати | Дамаянті Ратхор |
Діти | 2 сина |
|
Життєпис
Походив з впливового раджпутського клану Качваха. Праонук Ман I Сінґха, раджи Амбера, онук Джаґат Сінґха, син Маха Сінґха, раджи Гарха, та Дамаянті Ратхор, онуки раджи Удай Сінґха II з клану Сесодія. У 1617 році після смерті батька успадкував князівство Гарха. Тоді ж був всиновленийстрийком — Бхау Сінґхом, раджою Амбера. Після смерті останнього у 1621 році Джай Сінґх рішенням падишаха Джахангіра отримав владу в Амбері. Проте передав частину князівства Гарх — Деогарх — клану Чундаваті (підклану клану Сесодія).
У 1630 році продав землю Шах Джахану, де почалося будівництво мавзолею Тадж Махал. Також з особистих каменярень Джай Сінґха I у Макрані (Раджпустана) спрямовувався білий мармур.
Військова кар'єра розпочалася за правління падишаха Шах Джахана. Він був у складі військ, що розташовувалися у Декані. У 1633 році повстав Хан Джахан Лоді, представник афганської знаті. Проте Джай Сінґх таємно залишив його й приєднав до військ падишаха, а потім брав участь у придушенні цього повстання. За це отримав в керування загін у 4 тисячі кіннотників.
У 1636 році був у складі військ на чолі із Шах Джаханом, що рушили проти султанів Голконди та Біджапура. За успішні дії в цій війни отримав у підпорядкування 5 тисяч кіннотників та джагір (маєтність) біля Аджмеру.
У 1638 році отримав наказ зайняти важливе місто Кандагар, який передав Великим Моголам колишній перський командир Алі Мардан-хан. За це отримав почесний титул мірза-раджа.
У 1641 році після смерті Асаф-хану йому доручено було придушити повстання Джагат Сінґха, раджи Патанії (на територіїс учасного штату Хімачал-Прадеш).
У 1647 році був у складі армії падишаха, яка зайняла Балх й Бадахшан. Проте тривала боротьба з узбеками не призвела до остаточного підкорення цих областей. В цій військовій кампанії Джай Сінґх I не дуже проявив себе.
У 1649 та 1652 році разом із шах-заде Ауранґзебом, у 1653 році з шах-заде Дара Шукохом намагався повернути до складу імперії Кандагар, захоплений Персією у 1649 році. Втім могольська армія не досягла успіху.
У 1657 році з початком війни за владу між Дара Шукохом й Ауранґзебом, перший доручив Джай Сінґху разом з Сулейманом Шукохом (сином Дари) виступити проти іншого шах-заде Шах Шуджи, субадара Бенгалії. Вирішального битва відбулася 14 лютого при Бахадурпурі (біля Варанасі), де Джай задав поразки ворогові, став переслідувати Шах Шуджу до Бенгалії. В цей момент Ауранґзеб розбив Дару Шукоха й захопив Аґру і Делі. Останній, намагаючись затвердитися на троні, сприяв залученю до себе прихильників Дара Шукоха. Тому Джай Сінґх отримав запрошення до Делі й командування у 7 тисяч кіннотників. Навзаєм Джай Сінґх допомогі Ауранґзебу залучити на свій бік Джасвант Сінґха, магараджу Мевара. Завдяки цього Дара Шукоху було завдано остаточної поразки.
У 1664 році очолив 150-тисячну армію, що рушила проти повсталого Шиваджі. Джай Сінґх вправним маневром розділив князівство Шиваджі навпіл. Потім захопив фортеці Пурандхар та Сінґхгарх. В підсумку Шиваджі вимушений був підписати мирний договір у фортеці Пурандар. За цим договором він передавав моголам 4/5 свого князівства, 23 фортеці та сплачував 400 тисяч срібних рупій компенсації, Його син Самбхаджі отримував титул сардара й спрямовувався до двору падишаха, а сам Шиваджі повинен був надати 10-тисячну армію для війни з Біджапуром. За успішне придушення повстання маратхів Джай Сінґх отримав вищий військовий ранг.
Проте військова кампанія 1665 року Джай Сінґха проти Біджапура виявилася невдалою, внаслідок недовіри з боку раджпута до маратхів. У 1666 році імперська армія залишила кордони султанату. Тоді Джай Сінґх, щоб убезпечити кордони імперії від маратхів, запросив Шиваджі до двору падишаха, обіцяючи тому гідний прийом. Але Шиваджі було підступно схоплено та заарештовано. Проте після втечі Шиваджі того ж року стосунки раджпутського князя з падишахом погіршилися. Джай Сінґха було звинувачено у сприянні цій втечі. 28 серпня 1667 року він раптово помер у місті Бурханпур. За деякий відомостями його було отруєно за наказом падишаха.
Джерела
- Richards, J.F.; 1993: The New Cambridge History of India, vol. 1.5: The Mughal Empire, Cambridge University Press, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhaj Singh I 15 lipnya 1611 28 serpnya 1667 radzhputskij radzha Ambera u 1621 1667 rokah vijskovij ochilnik za chasiv padishahiv Shah Dzhahana ta Aurangzeba Dzhaj Singh Iradzha Dzhaj Singh livoruch ta radzha Gadzh SinghNarodivsya15 lipnya 1611 16110715 AmberPomer28 serpnya 1667 BurhanpurDiyalnistvijskovij ochilnikTitulradzha AmberaTermin1621 1667PoperednikBhau SinghNastupnikRam Singh IKonfesiyainduyizmRidKachvahaBatkoMaha SinghMatiDamayanti RathorDiti2 sina Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z vplivovogo radzhputskogo klanu Kachvaha Praonuk Man I Singha radzhi Ambera onuk Dzhagat Singha sin Maha Singha radzhi Garha ta Damayanti Rathor onuki radzhi Udaj Singha II z klanu Sesodiya U 1617 roci pislya smerti batka uspadkuvav knyazivstvo Garha Todi zh buv vsinovlenijstrijkom Bhau Singhom radzhoyu Ambera Pislya smerti ostannogo u 1621 roci Dzhaj Singh rishennyam padishaha Dzhahangira otrimav vladu v Amberi Prote peredav chastinu knyazivstva Garh Deogarh klanu Chundavati pidklanu klanu Sesodiya U 1630 roci prodav zemlyu Shah Dzhahanu de pochalosya budivnictvo mavzoleyu Tadzh Mahal Takozh z osobistih kamenyaren Dzhaj Singha I u Makrani Radzhpustana spryamovuvavsya bilij marmur Vijskova kar yera rozpochalasya za pravlinnya padishaha Shah Dzhahana Vin buv u skladi vijsk sho roztashovuvalisya u Dekani U 1633 roci povstav Han Dzhahan Lodi predstavnik afganskoyi znati Prote Dzhaj Singh tayemno zalishiv jogo j priyednav do vijsk padishaha a potim brav uchast u pridushenni cogo povstannya Za ce otrimav v keruvannya zagin u 4 tisyachi kinnotnikiv U 1636 roci buv u skladi vijsk na choli iz Shah Dzhahanom sho rushili proti sultaniv Golkondi ta Bidzhapura Za uspishni diyi v cij vijni otrimav u pidporyadkuvannya 5 tisyach kinnotnikiv ta dzhagir mayetnist bilya Adzhmeru U 1638 roci otrimav nakaz zajnyati vazhlive misto Kandagar yakij peredav Velikim Mogolam kolishnij perskij komandir Ali Mardan han Za ce otrimav pochesnij titul mirza radzha U 1641 roci pislya smerti Asaf hanu jomu dorucheno bulo pridushiti povstannya Dzhagat Singha radzhi Pataniyi na teritoriyis uchasnogo shtatu Himachal Pradesh U 1647 roci buv u skladi armiyi padishaha yaka zajnyala Balh j Badahshan Prote trivala borotba z uzbekami ne prizvela do ostatochnogo pidkorennya cih oblastej V cij vijskovij kampaniyi Dzhaj Singh I ne duzhe proyaviv sebe U 1649 ta 1652 roci razom iz shah zade Aurangzebom u 1653 roci z shah zade Dara Shukohom namagavsya povernuti do skladu imperiyi Kandagar zahoplenij Persiyeyu u 1649 roci Vtim mogolska armiya ne dosyagla uspihu U 1657 roci z pochatkom vijni za vladu mizh Dara Shukohom j Aurangzebom pershij doruchiv Dzhaj Singhu razom z Sulejmanom Shukohom sinom Dari vistupiti proti inshogo shah zade Shah Shudzhi subadara Bengaliyi Virishalnogo bitva vidbulasya 14 lyutogo pri Bahadurpuri bilya Varanasi de Dzhaj zadav porazki vorogovi stav peresliduvati Shah Shudzhu do Bengaliyi V cej moment Aurangzeb rozbiv Daru Shukoha j zahopiv Agru i Deli Ostannij namagayuchis zatverditisya na troni spriyav zaluchenyu do sebe prihilnikiv Dara Shukoha Tomu Dzhaj Singh otrimav zaproshennya do Deli j komanduvannya u 7 tisyach kinnotnikiv Navzayem Dzhaj Singh dopomogi Aurangzebu zaluchiti na svij bik Dzhasvant Singha magaradzhu Mevara Zavdyaki cogo Dara Shukohu bulo zavdano ostatochnoyi porazki U 1664 roci ocholiv 150 tisyachnu armiyu sho rushila proti povstalogo Shivadzhi Dzhaj Singh vpravnim manevrom rozdiliv knyazivstvo Shivadzhi navpil Potim zahopiv forteci Purandhar ta Singhgarh V pidsumku Shivadzhi vimushenij buv pidpisati mirnij dogovir u forteci Purandar Za cim dogovorom vin peredavav mogolam 4 5 svogo knyazivstva 23 forteci ta splachuvav 400 tisyach sribnih rupij kompensaciyi Jogo sin Sambhadzhi otrimuvav titul sardara j spryamovuvavsya do dvoru padishaha a sam Shivadzhi povinen buv nadati 10 tisyachnu armiyu dlya vijni z Bidzhapurom Za uspishne pridushennya povstannya marathiv Dzhaj Singh otrimav vishij vijskovij rang Prote vijskova kampaniya 1665 roku Dzhaj Singha proti Bidzhapura viyavilasya nevdaloyu vnaslidok nedoviri z boku radzhputa do marathiv U 1666 roci imperska armiya zalishila kordoni sultanatu Todi Dzhaj Singh shob ubezpechiti kordoni imperiyi vid marathiv zaprosiv Shivadzhi do dvoru padishaha obicyayuchi tomu gidnij prijom Ale Shivadzhi bulo pidstupno shopleno ta zaareshtovano Prote pislya vtechi Shivadzhi togo zh roku stosunki radzhputskogo knyazya z padishahom pogirshilisya Dzhaj Singha bulo zvinuvacheno u spriyanni cij vtechi 28 serpnya 1667 roku vin raptovo pomer u misti Burhanpur Za deyakij vidomostyami jogo bulo otruyeno za nakazom padishaha DzherelaRichards J F 1993 The New Cambridge History of India vol 1 5 The Mughal Empire Cambridge University Press ISBN 0 521 25119 2