Сіє́нське Па́ліо (італ. Palio di Siena або Il Palio) — традиційні кінні перегони, що відбуваються в італійському місті Сієна.
Походження назви
Слово паліо (palio), походить від лат. pallium (палій), як правило, дуже тонка тканина, плащ. Пізніше слово також отримали значення прапор, знамено або штандарт. Переможець Паліо отримує кольоровий прапор (званий Palio). Це прапор виготовляється з шовку і кріпиться на алебарді. Мотивом для рисунку використовуються Мадонна та символи районів міста, що беруть участь в змаганні.
У Сієні призначалась для церкви району, що переміг перегони. Використовувалась як для прикрашання самого храму, так і для інших подібних цілей. Такою матерією до недавнього часу був оформлений вівтар церкви Сан-Джузеппе, (контради Онда). Парафії та чернечі ордени забезпечували підтримку змагань. Тому, в разі перемоги, приз вручався церкві району на знак подяки.
Верхогони
Змагання, які називають ще «Carriera» (місце для кінних перегонів), відбуваються двічі на рік. «Паліо ді Провенцано» (Palio di Provenzano) проводиться 2 липня на честь покровительки Сієни Мадонни ді Провенцано, а «Паліо делла Ассунта» (Palio dell'Assunta) — 16 серпня на честь свята Успіння Богородиці. Окрім того, перегони присвячуються певним подіям, як, наприклад, висадці «Аполлон-11» на Місяць у 1969 р., 100-річчю об’єднання Італії, відзначенню вступу у нове тисячоліття у 2000 р. Рішення про проведення позачергових змагань ухвалює громада Сієни.
Перегонам передує ритуал, Кортео Сторіко, що притягає глядачів з усього світу.
Самі змагання, під час яких вершники управляють неосідланими кіньми, включають в себе три кола по Площі дель Кампо, яку спеціально вкривають 20-сантиметровим шаром ґрунту (суміш туфу з піском). Ширина траси - 7,5 м. Загальна довжина дистанції становить один кілометр, яка долається приблизно за 90 секунд. Часто жокеї злітають з коней на крутих поворотах або при зіштовхненнях, після чого коні часто закінчують верхогони самостійно.
Історія
Започаткування перегонів
Найбільш ранні відомості про змагання, що передували верхогонам, відносяться до середньовіччя. Центральна площа міста була місцем публічних ігор, переважно, кулачних боїв (pugna), лицарських турнірів, а з XVI ст. боїв биків. Кінні перегони (палії алла лунґа), організовані контрадами, районами Сієни, з XIV ст., проводились через усе місто.
Після заборони великим герцогом Тоскани кориди у 1590 р. контради організували перегони на Пьяцца дель Кампо. Перші верхогони влаштовували на биках (буффалате або асінате), а згодом на ослах. Водночас кінні перегони відбувалися в інших місцях. Перше Паліо в сучасному розумінні (так зване паліо тонда алла, на відміну від палії алла лунґа, що проводилося раніше) відбулося в 1656 р.
Серпневі верхогони
Спочатку перегони проходили щороку 2 липня. Другі змагання, 16 серпня, були започатковані у 1701 р. і проводилися нерегулярно. Серпневі верхогони Паліо делла Ассунта стали важливою частиною святкування Успіння Богородиці
Ці змагання за змогою фінансувала контрада, яка виграла липневі перегони. А з 1802 р. організація і фінансування свята стало головним обов'язком міста.
Обмеження
У 1729 р. герцогиня Віоланта Беатріс Баварська скоротила кількість контрад до 17. Тоді ж указом обмежувалась до десяти кількість контрад, які могли брати участь у верхогонах, щоби запобігти масовим нещасним випадкам, що траплялися у попередніх змаганнях.
17 контрад
Змагаються тільки 10 із 17 контрад, з яких сім, що не брали участь у попередньому змаганні, і три інших, що обираються за жеребом.
|
|
|
Див. також
Примітки
- Le Contrade di Siena
- Кольори контради Валдімонтоне жовтий, червоний і білий, але на змаганнях куртка жокея має жовто-рожевий колір. Цей звичай походить з XVIII ст. І був закріплений у 1833 р., щоб уникнути плутанини з командою з Кьоччола, чиї кольори (жовтий, червоний і синій) практично ідентичні.
Джерела
- Середньовічні перегони у Сієні. рос.
- Brown, Margaret Mcdonough and Titus Buckhardt (1960). Siena, the City of the Virgin. Oxford: Oxford University Press.
- Drechsler, Wolfgang (2006). «The Contrade, the Palio and the Ben Comune: Lessons from Siena», Trames 10(2), 99-125.
- Dundes, Alan and Alessandro Falassi (2005). La Terra in Piazza. An Interpretation of the Palio of Siena. 2nd of the new edn. (Orig. 1972). Siena: Nuova Immagine.
- Falassi, Alessandro (1985). « Pageant: Siena’s Everlasting Republic», The Drama Review 29(3), 82-92.
- Handelman, Don (1998), Models and Mirrors: Towards an Anthropology of Public Events, Cambridge: Cambridge University Press.
- Silverman, Sydel (1979). «On the Use of History in Anthropology: The Palio of Siena», American Ethnologist 6(3), 413—436.
- Pascal, C. Bennett (1981). «October Horse», Harvard Studies in Classical Philology 85, 261—291.
- Spicer, Dorothy Gladys (1958). Festivals of Western Europe. Wilson.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Siye nske Pa lio ital Palio di Siena abo Il Palio tradicijni kinni peregoni sho vidbuvayutsya v italijskomu misti Siyena Afisha peregoniv 16 serpnya 2006r Pohodzhennya nazviSlovo palio palio pohodit vid lat pallium palij yak pravilo duzhe tonka tkanina plash Piznishe slovo takozh otrimali znachennya prapor znameno abo shtandart Peremozhec Palio otrimuye kolorovij prapor zvanij Palio Ce prapor vigotovlyayetsya z shovku i kripitsya na alebardi Motivom dlya risunku vikoristovuyutsya Madonna ta simvoli rajoniv mista sho berut uchast v zmaganni U Siyeni priznachalas dlya cerkvi rajonu sho peremig peregoni Vikoristovuvalas yak dlya prikrashannya samogo hramu tak i dlya inshih podibnih cilej Takoyu materiyeyu do nedavnogo chasu buv oformlenij vivtar cerkvi San Dzhuzeppe kontradi Onda Parafiyi ta chernechi ordeni zabezpechuvali pidtrimku zmagan Tomu v razi peremogi priz vruchavsya cerkvi rajonu na znak podyaki VerhogoniScena peregoniv na Ploshi del Kampo Tisyachi glyadachiv na P yacca del Kampo pid chas svyata Prapori i gerbi kontrad Zmagannya yaki nazivayut she Carriera misce dlya kinnih peregoniv vidbuvayutsya dvichi na rik Palio di Provencano Palio di Provenzano provoditsya 2 lipnya na chest pokrovitelki Siyeni Madonni di Provencano a Palio della Assunta Palio dell Assunta 16 serpnya na chest svyata Uspinnya Bogorodici Okrim togo peregoni prisvyachuyutsya pevnim podiyam yak napriklad visadci Apollon 11 na Misyac u 1969 r 100 richchyu ob yednannya Italiyi vidznachennyu vstupu u nove tisyacholittya u 2000 r Rishennya pro provedennya pozachergovih zmagan uhvalyuye gromada Siyeni Peregonam pereduye ritual Korteo Storiko sho prityagaye glyadachiv z usogo svitu Sami zmagannya pid chas yakih vershniki upravlyayut neosidlanimi kinmi vklyuchayut v sebe tri kola po Ploshi del Kampo yaku specialno vkrivayut 20 santimetrovim sharom gruntu sumish tufu z piskom Shirina trasi 7 5 m Zagalna dovzhina distanciyi stanovit odin kilometr yaka dolayetsya priblizno za 90 sekund Chasto zhokeyi zlitayut z konej na krutih povorotah abo pri zishtovhnennyah pislya chogo koni chasto zakinchuyut verhogoni samostijno IstoriyaZapochatkuvannya peregoniv Najbilsh ranni vidomosti pro zmagannya sho pereduvali verhogonam vidnosyatsya do serednovichchya Centralna plosha mista bula miscem publichnih igor perevazhno kulachnih boyiv pugna licarskih turniriv a z XVI st boyiv bikiv Kinni peregoni paliyi alla lunga organizovani kontradami rajonami Siyeni z XIV st provodilis cherez use misto Pislya zaboroni velikim gercogom Toskani koridi u 1590 r kontradi organizuvali peregoni na Pyacca del Kampo Pershi verhogoni vlashtovuvali na bikah buffalate abo asinate a zgodom na oslah Vodnochas kinni peregoni vidbuvalisya v inshih miscyah Pershe Palio v suchasnomu rozuminni tak zvane palio tonda alla na vidminu vid paliyi alla lunga sho provodilosya ranishe vidbulosya v 1656 r Serpnevi verhogoni Spochatku peregoni prohodili shoroku 2 lipnya Drugi zmagannya 16 serpnya buli zapochatkovani u 1701 r i provodilisya neregulyarno Serpnevi verhogoni Palio della Assunta stali vazhlivoyu chastinoyu svyatkuvannya Uspinnya Bogorodici Ci zmagannya za zmogoyu finansuvala kontrada yaka vigrala lipnevi peregoni A z 1802 r organizaciya i finansuvannya svyata stalo golovnim obov yazkom mista Obmezhennya U 1729 r gercoginya Violanta Beatris Bavarska skorotila kilkist kontrad do 17 Todi zh ukazom obmezhuvalas do desyati kilkist kontrad yaki mogli brati uchast u verhogonah shobi zapobigti masovim neshasnim vipadkam sho traplyalisya u poperednih zmagannyah 17 kontradZmagayutsya tilki 10 iz 17 kontrad z yakih sim sho ne brali uchast u poperednomu zmaganni i tri inshih sho obirayutsya za zherebom Akvila Orel Bruko Gusen Valdimontone abo Montone Baran Drago Drakon Dzhiraffa Zhiraf Istriche Dikobraz Kochchola Ravlik Leokorno Yedinorig Lupa Vovchicya Nikkio Mushlya Oka Gusak Onda Hvili Pantera Selva Lis Tartuka Cherepaha Torre Vezha Chivetta Sova Div takozhGerc na mostah u Veneciyi Su e zo per i pontiPrimitkiLe Contrade di Siena Kolori kontradi Valdimontone zhovtij chervonij i bilij ale na zmagannyah kurtka zhokeya maye zhovto rozhevij kolir Cej zvichaj pohodit z XVIII st I buv zakriplenij u 1833 r shob uniknuti plutanini z komandoyu z Kochchola chiyi kolori zhovtij chervonij i sinij praktichno identichni DzherelaSerednovichni peregoni u Siyeni ros Brown Margaret Mcdonough and Titus Buckhardt 1960 Siena the City of the Virgin Oxford Oxford University Press Drechsler Wolfgang 2006 The Contrade the Palio and the Ben Comune Lessons from Siena Trames 10 2 99 125 Dundes Alan and Alessandro Falassi 2005 La Terra in Piazza An Interpretation of the Palio of Siena 2nd of the new edn Orig 1972 Siena Nuova Immagine Falassi Alessandro 1985 Pageant Siena s Everlasting Republic The Drama Review 29 3 82 92 Handelman Don 1998 Models and Mirrors Towards an Anthropology of Public Events Cambridge Cambridge University Press Silverman Sydel 1979 On the Use of History in Anthropology The Palio of Siena American Ethnologist 6 3 413 436 Pascal C Bennett 1981 October Horse Harvard Studies in Classical Philology 85 261 291 Spicer Dorothy Gladys 1958 Festivals of Western Europe Wilson