Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кре́тинга (лит. , нім. Crottingen, також Krottingen, Krettingen) до 1915 офіційно Кретінген) — місто в північно-західній частині Литви в Клайпедському повіті, адміністративний центр самоврядування Кретинзького району.
| Кретинга лит. Kretinga | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 55°53′00″ пн. ш. 21°14′00″ сх. д. / 55.88333° пн. ш. 21.23333° сх. д. | |||||
| Країна | Литва | ||||
| Регіон | Клайпедський повіт | ||||
| Столиця для | Кретинзький район і d | ||||
| Засновано | 1253 | ||||
| Статус міста | 1924 | ||||
| Населення | 20 962(2010) | ||||
| Висота НРМ | 22 м | ||||
| Міста-побратими | Меркіш-Одерланд, Вільянді, Лемборк, Бланкенфельде-Малов, Столичний регіон, d, Усбю | ||||
| Часовий пояс | , (Литва) | ||||
| GeoNames | 864494, 597989 | ||||
| OSM | ↑1022102 ·R (Kretinga Eldership) | ||||
| Поштові індекси | LT-97001 | ||||
| Міська влада | |||||
| Вебсайт | kretinga.lt | ||||
| Мапа | |||||
  Кретинга Кретинга (Литва) | |||||
| | |||||
| | |||||
 Кретинга у Вікісховищі | |||||
Етимологія
Казимир Буга та пізніші автори стверджували, що назва міста має корінь ``kret- і суфікс ``-inga (характерний для Куршських земель). Корінь "крет-" можна пов'язати зі словом "кретети" - "тремтіти". Таким чином, місцевість могла мати значення перевалу, болота, в місто можна було їздити лише по камінню.
Інший литовський лінгвіст Антанас Саліс, спираючись на форму назви міста, яка зустрічається в історичних творах без літери ``g (Cretyn, Creten, Kretine тощо), висуває гіпотезу, що першим варіантом назви було «Kretenė», що походить від особистого імені «Kretas» або «Kreta». Він пояснював це аналогіями історичного розвитку назв поселень з Палангою, Būtinge.
Критичні форми назви без літери «г» пишуть лише німці, а з 16 ст. майже виключно форми з літерою «г» зустрічаються у слов'ян. Це можна пояснити тим, що серед німців, які переселилися в Балтійські країни, переважав німецький саксонський діалект, в якому «g» і «j» переплуталися і замінили одна одну в XIV-XV століттях. Отже, форма Kretinga могла перетворитися на «Kretinje» або «Kretene». Суфікс «-ing-» чітко з'явився наприкінці 16 ст., коли сформувався кретинзький діалект.
Інше тлумачення назви дає легенда, яка говорить, що король готів Армон, який заснував Кретингу, прибувши у 4 столітті зі Скандинавії і побудувавши тут замок, походив із родини Грютингів — від назви цієї родини могла бути утворена назва міста.
1609 Гетьман ВКЛ і староста Жемайтії Ян-Кароль Ходкевич назвав місто на свою честь при наданні магдебурзького права, але назва 'Карольштадт' ((нім.) - "Місто Кароля») не прижилася.
Географія
Кретинга розташована в низовині Паюріс. Річка Акмена протікає через Кретингу з півночі на південь, розділяючи місто на дві частини, які з'єднані 4-ма мостами. Центр міста відділений від північної частини потоком Пастауникос, який був перегороджений, внаслідок чого утворилися ставки. Тут протікають притоки Акмени Допультіс і Яврикла, є багато невеликих ставків. Більша частина міста розташована на східному березі Акмени. Тут знаходиться муніципалітет, міська площа, культурний центр району Кретинга. На північній околиці — палац садиби Тишкевичів (в ньому знаходиться музей Кретинги із зимовим садом і парком), районна лікарня, центр первинної медико-санітарної допомоги. На західному березі Акмени розташовані промислові підприємства, проходить залізниця Шяуляй — Клайпеда. Залізниця Кретинга–Скуодас з 2009 р. не використовується.
Південні райони міста — Баджорай і Пенкінінкай.
Історія
Кретинга – одне з найстаріших відомих міст Литви. Вперше згадується у 1253 р. як замок «Кретин» у грамоті єпископа Курляндії Генріха.. З 1534 року село і маєток стали власністю великих князів литовських. З 1572 р. маєтком володіли графи Ходкевичі. Гетьман Великого князівства Литовського Ян Кароль Ходкевич заснував тут в 1603 році бернардинський монастир (кляштор), в 1610–1617 роках надав кошти для побудови костелу. На ці кошти була побудована нова мурована церква з вражаючим органом. У 1610 р. відкрито церковну школу. З 1621 р. власниками маєтку стали Сапєги. В 1652 році в місті була побудована дерев'яна церква.
У 1609 р. Ян-Кароль Ходкевич оголосив, що він заснує нове поселення поруч із старим селом і надасть новому містечку магдебурзьке право. Новий район прийняв герб із зображенням Пресвятої Діви Марії з Ісусом на руках. Покровителькою Кретинги залишається Пресвята Діва.
У 1621 р. родина Сапігів отримала контроль над містом; вона змінила його герб на зображення Святого Казимира. У 1659 і 1710 рр. костел і монастир були зруйновані шведськими військами. Відбудувати та покращити його допоміг рід Сапігів.
У 1720 р. місто перейшло під юрисдикцію Масальських. Ігнацій Якуб Массальський відкрив підготовчу школу до університету у 1774 р. Місто втратило свої муніципальні права після Поділів Польщі.
Місто процвітало протягом 19 століття у складі Російської імперії. З 1806 р. власником маєтку був граф Платон Зубов, в 1875 р. продав маєток графу Вінценту Тишкевичу. Він придбав і перебудував старий палац, заснувавши у Кретинзі свій родинний маєток. Дотримуючись моди вікторіанської епохи, родина розкішно озеленила його та побудувала оранжерею з екзотичними квітучими рослинами та тропічними фруктами. У 1890 році в садибі провели електрику.
У 1882 р. перша телефонна лінія в Литві з'єднала Кретингу з Плунге і Ретавасом.
Під час Першої світової війни німці побудували залізничну лінію, що сполучала Баджорай, Кретингу та латвійське місто Прієкуле. У 1924 р. Кретинга відновила свої муніципальні права. У міжвоєнний період до складу району було включене село Кретінцодіс, що на іншому березі річки Акмена. Кретинга набула більшого значення після того, як у 1932 р. була побудована інша залізнична лінія, яка з’єднала її з Шяуляєм.
Під час першої совєцької окупації, відповідно до Пакту Молотова — Ріббентропа, панування терору призвело до того, що місцевих жителів заарештовували, а в деяких випадках страчували без суду або депортували до Сибіру. Місцевий адвокат, Владас Петронайтіс, був заарештований і зрештою закатований до смерті совєцькою розвідкою.
Совєцька окупація в 1945 р. призвела до подальшого скорочення населення, оскільки біженці втекли на захід, і багато з тих, хто потрапив у пастку, були депортовані до Сибіру.
Місцева економіка стагнувала під совєцькою окупацією, яка примусово колективізувала ферми в цьому районі.
Після здобуття Литвою незалежності в 1990 р. місто відновилося. Кретинга може багато чого запропонувати в історії та мистецтві. У Кретинзі проводяться фестивалі народної музики, театральні вистави, фестиваль Кретинга, святкування напередодні літньої ночі (День святого Йона або Joninės) і Марді Гра (Užgavėnės). Кретинзька садиба тепер є музеєм, у якому розміщені мистецькі та археологічні колекції, а також у сусідній оранжереї — ресторан під назвою «Зимовий сад». Кембрійський геотермальний резервуар лежить під територією міста, а поблизу будується Видмантайська електростанція, яка використовуватиме цей ресурс.
Кретинзька гімназія Юргіса Пабреза була заснована в 1980 р.
Архітектура
Стара територія міста Кретинга (31,3 га) є пам'яткою археології та містобудування. Центральна частина міста має прямокутний план, спланований у 1607 під час реформи. Найвідоміші будівлі:
- Однобаштова тринавна базиліка (Св. Костел Діви Марії), побудована 1617, 1908 перебудована за проєктом польського архітектора С. Одрзівольського; має риси готики та ренесансу. В інтер’єрі костелу переважають риси ренесансу та бароко; особливо цінними є три саркофаги, двоє дерев’яних різьблених дверей (всі поч. 17 ст.), хори з портретами ченців, три вівтарі зі скульптурами, амвон з 11 скульптурами (всі 17 ст.), розписи. «Святе сімейство» та «Св. Орнаменти Ona» (обидва XIX ст.).
- Ансамбль бернардинського (францисканського) монастиря (1610).
- З другої половини 18 ст. до початку XX ст. в садибі Кретинга зберігся палац з оранжереєю (з 1992 — Кретинзький музей). Інші житлові, виробничі будівлі: водяний млин, мурована пивоварня, збудована 1836 р., кузня другої половини 19 ст., господарські будівлі.
- Парк, заснований у 18 ст..
- Водяний млин, побудований у 1769.
- Водяний млин колишнього монастиря, 1822.
- Старе кладовище Кретингос.
- Каплиця Св. Георгія.
- Могильна каплиця Юргіоса Амброзієя Пабрези.
- Неоготична каплиця графів Тишкевичів на новому кладовищі, збудована 1893, ймовірно, архітектором Карлсом Едуардасом Страндманасом.
- Євангелічно-лютеранська церква Кретинги, перебудована 1897.
- Будівля Францисканської середньої школи в Кретинзі, побудована 1932.
- Будівля Кретинзького банку, архітектор Миколас Сонгайла, 1938.
- Православна Каплиця Св. Елевтерія .
- Пам'ятники:
- пам’ятник на честь десятиліття Незалежності Литви, 1930, скульптор Робертас Антініс, знесений під час совєцької окупації, 1990 відновлено
- пам’ятник Юргісу Пабрезі, 1993, скульптор Альгірдас Босас, архітектор Саулюс Маномайтіс
- пам’ятник Яну-Каролю Ходкевичу, 2009, архітектор Адомас Скіезгелас
Освіта і культура
1774 заснована 6-класна школа. 1793 переїхала до Тельшяя; діяло двокласне (фактично чотирикласне) парафіяльне училище. З 1864 викладання російською, 1910 було відкрито державну початкову школу для дівчат. 1920–1932 діяла прогімназія. У 1940 була відкрита францисканська середня школа Кретинги, згодом —Кретинзька державна середня школа, з 1950 середня школа, з 1998 — знову Францисканська середня школа Кретинги.
Заклади освіти:
- Університетська гімназія Кретинги ім. Юргіса Пабрежі.
- Початкова школа «Kretinga Marijonas Daujotas».
- Середня школа Кретинги ім Симона Дауканта.
- Приватна францисканська середня школа Кретинги.
- Школа Марії Тишкевич в Кретинзі.
- Центр навчання дорослих та молоді Кретинги.
- Кретинзька школа технологій та бізнесу «Kretingsodis»
- Кретинзька школа мистецтв
- Кретинзька спортивна школа
- Дитячий освітній центр
- Культурний центр району Кретинга
- Публічна бібліотека ім. Мотієяса Валанчюса
- Музей Кретинги.
Школи-дитсадки:
- Ясла-садок "Казка"
- Ясла-садок "Ažuoliukas"
- Дитячий садок "Жільвітіс"
- Ясла-садок "Eglutė"
- Школа-садок "Жибутє"
У Кретинзі виходять газети «Pajūris novijenos» (з 1993), «Švyturys» (з 1944).
Спорт
У 1971 році в місті відбулись зональні змагання серед сільських футбольних колективів на кубок «Золотий колос». Переможцем стала команда радгоспу «Дружба» із однойменного села (до перейменування та після відновлення Незалежності України — Трибухівці, Бучацький район), створена з гравців команди «Колос» (Бучач).
Відомі люди
- Гінтарас Крапікас — литовський баскетболіст та тренер, уродженець міста.
- Сімонас Паулюс (* 1991) — литовський футболіст, півзахисник польського «Відзева» і національної збірної Литви.
- Антанас Вінкус (* 1942) — литовський державний діяч і дипломат.
Примітки
- /20071027031002/http://www.herder-institut.de/inc.gv_kurland_txt.php?nr=54 Herder-Institut: 404. Herder-institut.de. Архів .gv_kurland_txt.php?nr=54 оригіналу за 27 жовтня 2007. Процитовано 22 вересня 2013.
- . Web.archive.org. 17 березня 2006. Архів оригіналу за 9 лютого 2007. Процитовано 17 липня 2022.
- Байорай, Литва Сторінка. Fallingrain.com. Процитовано 22 вересня 2013.
- . Web.archive.org. 11 серпня 2006. Архів .lt/main/geo_e.html оригіналу за 2006-08 -11. Процитовано 17 липня 2022.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 3 листопада 2022.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - [1] [ 2014-05-21 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 3 листопада 2022.
- / культурна_спадщина/historical_heritage/monuments/monument_to_john_karolius_chodkevicius/
- Кубкові вершини «Колоса» // Нова доба. — № 36 (8658, 4 вер.). — С. 6.
Джерела
- Kretynga // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 665. (пол.) — S. 665. (пол.)
 | Це незавершена стаття з географії Литви. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kre tinga lit nim Crottingen takozh Krottingen Krettingen do 1915 oficijno Kretingen misto v pivnichno zahidnij chastini Litvi v Klajpedskomu poviti administrativnij centr samovryaduvannya Kretinzkogo rajonu Kretinga lit Kretinga gerb praporOsnovni dani55 53 00 pn sh 21 14 00 sh d 55 88333 pn sh 21 23333 sh d 55 88333 21 23333 Krayina LitvaRegion Klajpedskij povitStolicya dlya Kretinzkij rajon i dZasnovano 1253Status mista 1924Naselennya 20 962 2010 Visota NRM 22 mMista pobratimi Merkish Oderland Vilyandi Lembork Blankenfelde Malov Stolichnij region d UsbyuChasovij poyas UTC 2 UTC 3 Litva GeoNames 864494 597989OSM 1022102 R Kretinga Eldership Poshtovi indeksi LT 97001 Miska vlada Vebsajt kretinga lt Mapa KretingaKretinga Litva Kretinga u VikishovishiEtimologiyaPam yatnik zasnovniku Kretingi Yanu Karolyu Hodkevichu Kazimir Buga ta piznishi avtori stverdzhuvali sho nazva mista maye korin kret i sufiks inga harakternij dlya Kurshskih zemel Korin kret mozhna pov yazati zi slovom kreteti tremtiti Takim chinom miscevist mogla mati znachennya perevalu bolota v misto mozhna bulo yizditi lishe po kaminnyu Inshij litovskij lingvist Antanas Salis spirayuchis na formu nazvi mista yaka zustrichayetsya v istorichnih tvorah bez literi g Cretyn Creten Kretinetosho visuvaye gipotezu sho pershim variantom nazvi bulo Kretene sho pohodit vid osobistogo imeni Kretas abo Kreta Vin poyasnyuvav ce analogiyami istorichnogo rozvitku nazv poselen z Palangoyu Butinge Kritichni formi nazvi bez literi g pishut lishe nimci a z 16 st majzhe viklyuchno formi z literoyu g zustrichayutsya u slov yan Ce mozhna poyasniti tim sho sered nimciv yaki pereselilisya v Baltijski krayini perevazhav nimeckij saksonskij dialekt v yakomu g i j pereplutalisya i zaminili odna odnu v XIV XV stolittyah Otzhe forma Kretinga mogla peretvoritisya na Kretinje abo Kretene Sufiks ing chitko z yavivsya naprikinci 16 st koli sformuvavsya kretinzkij dialekt Inshe tlumachennya nazvi daye legenda yaka govorit sho korol gotiv Armon yakij zasnuvav Kretingu pribuvshi u 4 stolitti zi Skandinaviyi i pobuduvavshi tut zamok pohodiv iz rodini Gryutingiv vid nazvi ciyeyi rodini mogla buti utvorena nazva mista 1609 Getman VKL i starosta Zhemajtiyi Yan Karol Hodkevich nazvav misto na svoyu chest pri nadanni magdeburzkogo prava ale nazva Karolshtadt nim Misto Karolya ne prizhilasya GeografiyaKretinga roztashovana v nizovini Payuris Richka Akmena protikaye cherez Kretingu z pivnochi na pivden rozdilyayuchi misto na dvi chastini yaki z yednani 4 ma mostami Centr mista viddilenij vid pivnichnoyi chastini potokom Pastaunikos yakij buv peregorodzhenij vnaslidok chogo utvorilisya stavki Tut protikayut pritoki Akmeni Dopultis i Yavrikla ye bagato nevelikih stavkiv Bilsha chastina mista roztashovana na shidnomu berezi Akmeni Tut znahoditsya municipalitet miska plosha kulturnij centr rajonu Kretinga Na pivnichnij okolici palac sadibi Tishkevichiv v nomu znahoditsya muzej Kretingi iz zimovim sadom i parkom rajonna likarnya centr pervinnoyi mediko sanitarnoyi dopomogi Na zahidnomu berezi Akmeni roztashovani promislovi pidpriyemstva prohodit zaliznicya Shyaulyaj Klajpeda Zaliznicya Kretinga Skuodas z 2009 r ne vikoristovuyetsya Pivdenni rajoni mista Badzhoraj i Penkininkaj IstoriyaMiskij muzej v kolishnomu palaci Yana Hodkevicha Pam yatnik Yanu Karolyu Hodkevichu Cerkva Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici Yevangelichno lyuteranska cerkva Kretinzka sadiba teper muzej Kretinga odne z najstarishih vidomih mist Litvi Vpershe zgaduyetsya u 1253 r yak zamok Kretin u gramoti yepiskopa Kurlyandiyi Genriha Z 1534 roku selo i mayetok stali vlasnistyu velikih knyaziv litovskih Z 1572 r mayetkom volodili grafi Hodkevichi Getman Velikogo knyazivstva Litovskogo Yan Karol Hodkevich zasnuvav tut v 1603 roci bernardinskij monastir klyashtor v 1610 1617 rokah nadav koshti dlya pobudovi kostelu Na ci koshti bula pobudovana nova murovana cerkva z vrazhayuchim organom U 1610 r vidkrito cerkovnu shkolu Z 1621 r vlasnikami mayetku stali Sapyegi V 1652 roci v misti bula pobudovana derev yana cerkva U 1609 r Yan Karol Hodkevich ogolosiv sho vin zasnuye nove poselennya poruch iz starim selom i nadast novomu mistechku magdeburzke pravo Novij rajon prijnyav gerb iz zobrazhennyam Presvyatoyi Divi Mariyi z Isusom na rukah Pokrovitelkoyu Kretingi zalishayetsya Presvyata Diva U 1621 r rodina Sapigiv otrimala kontrol nad mistom vona zminila jogo gerb na zobrazhennya Svyatogo Kazimira U 1659 i 1710 rr kostel i monastir buli zrujnovani shvedskimi vijskami Vidbuduvati ta pokrashiti jogo dopomig rid Sapigiv U 1720 r misto perejshlo pid yurisdikciyu Masalskih Ignacij Yakub Massalskij vidkriv pidgotovchu shkolu do universitetu u 1774 r Misto vtratilo svoyi municipalni prava pislya Podiliv Polshi Misto procvitalo protyagom 19 stolittya u skladi Rosijskoyi imperiyi Z 1806 r vlasnikom mayetku buv graf Platon Zubov v 1875 r prodav mayetok grafu Vincentu Tishkevichu Vin pridbav i perebuduvav starij palac zasnuvavshi u Kretinzi svij rodinnij mayetok Dotrimuyuchis modi viktorianskoyi epohi rodina rozkishno ozelenila jogo ta pobuduvala oranzhereyu z ekzotichnimi kvituchimi roslinami ta tropichnimi fruktami U 1890 roci v sadibi proveli elektriku U 1882 r persha telefonna liniya v Litvi z yednala Kretingu z Plunge i Retavasom Cerkva i monastir u Kretinzi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni nimci pobuduvali zaliznichnu liniyu sho spoluchala Badzhoraj Kretingu ta latvijske misto Priyekule U 1924 r Kretinga vidnovila svoyi municipalni prava U mizhvoyennij period do skladu rajonu bulo vklyuchene selo Kretincodis sho na inshomu berezi richki Akmena Kretinga nabula bilshogo znachennya pislya togo yak u 1932 r bula pobudovana insha zaliznichna liniya yaka z yednala yiyi z Shyaulyayem Pid chas pershoyi sovyeckoyi okupaciyi vidpovidno do Paktu Molotova Ribbentropa panuvannya teroru prizvelo do togo sho miscevih zhiteliv zaareshtovuvali a v deyakih vipadkah strachuvali bez sudu abo deportuvali do Sibiru Miscevij advokat Vladas Petronajtis buv zaareshtovanij i zreshtoyu zakatovanij do smerti sovyeckoyu rozvidkoyu Sovyecka okupaciya v 1945 r prizvela do podalshogo skorochennya naselennya oskilki bizhenci vtekli na zahid i bagato z tih hto potrapiv u pastku buli deportovani do Sibiru Misceva ekonomika stagnuvala pid sovyeckoyu okupaciyeyu yaka primusovo kolektivizuvala fermi v comu rajoni Pislya zdobuttya Litvoyu nezalezhnosti v 1990 r misto vidnovilosya Kretinga mozhe bagato chogo zaproponuvati v istoriyi ta mistectvi U Kretinzi provodyatsya festivali narodnoyi muziki teatralni vistavi festival Kretinga svyatkuvannya naperedodni litnoyi nochi Den svyatogo Jona abo Jonines i Mardi Gra Uzgavenes Kretinzka sadiba teper ye muzeyem u yakomu rozmisheni mistecki ta arheologichni kolekciyi a takozh u susidnij oranzhereyi restoran pid nazvoyu Zimovij sad Kembrijskij geotermalnij rezervuar lezhit pid teritoriyeyu mista a poblizu buduyetsya Vidmantajska elektrostanciya yaka vikoristovuvatime cej resurs Kretinzka gimnaziya Yurgisa Pabreza bula zasnovana v 1980 r ArhitekturaBernardinskij monastir Derev yana kaplicya Fragment dverej Kretinzkoyi cerkvi Stara teritoriya mista Kretinga 31 3 ga ye pam yatkoyu arheologiyi ta mistobuduvannya Centralna chastina mista maye pryamokutnij plan splanovanij u 1607 pid chas reformi Najvidomishi budivli Odnobashtova trinavna bazilika Sv Kostel Divi Mariyi pobudovana 1617 1908 perebudovana za proyektom polskogo arhitektora S Odrzivolskogo maye risi gotiki ta renesansu V inter yeri kostelu perevazhayut risi renesansu ta baroko osoblivo cinnimi ye tri sarkofagi dvoye derev yanih rizblenih dverej vsi poch 17 st hori z portretami chenciv tri vivtari zi skulpturami amvon z 11 skulpturami vsi 17 st rozpisi Svyate simejstvo ta Sv Ornamenti Ona obidva XIX st Ansambl bernardinskogo franciskanskogo monastirya 1610 Z drugoyi polovini 18 st do pochatku XX st v sadibi Kretinga zberigsya palac z oranzhereyeyu z 1992 Kretinzkij muzej Inshi zhitlovi virobnichi budivli vodyanij mlin murovana pivovarnya zbudovana 1836 r kuznya drugoyi polovini 19 st gospodarski budivli Park zasnovanij u 18 st Vodyanij mlin pobudovanij u 1769 Vodyanij mlin kolishnogo monastirya 1822 Stare kladovishe Kretingos Kaplicya Sv Georgiya Mogilna kaplicya Yurgiosa Ambroziyeya Pabrezi Neogotichna kaplicya grafiv Tishkevichiv na novomu kladovishi zbudovana 1893 jmovirno arhitektorom Karlsom Eduardasom Strandmanasom Yevangelichno lyuteranska cerkva Kretingi perebudovana 1897 Budivlya Franciskanskoyi serednoyi shkoli v Kretinzi pobudovana 1932 Budivlya Kretinzkogo banku arhitektor Mikolas Songajla 1938 Pravoslavna Kaplicya Sv Elevteriya Pam yatniki pam yatnik na chest desyatilittya Nezalezhnosti Litvi 1930 skulptor Robertas Antinis znesenij pid chas sovyeckoyi okupaciyi 1990 vidnovleno pam yatnik Yurgisu Pabrezi 1993 skulptor Algirdas Bosas arhitektor Saulyus Manomajtis pam yatnik Yanu Karolyu Hodkevichu 2009 arhitektor Adomas SkiezgelasOsvita i kulturaPublichna biblioteka Moteyasa Valanchyusa 1774 zasnovana 6 klasna shkola 1793 pereyihala do Telshyaya diyalo dvoklasne faktichno chotiriklasne parafiyalne uchilishe Z 1864 vikladannya rosijskoyu 1910 bulo vidkrito derzhavnu pochatkovu shkolu dlya divchat 1920 1932 diyala progimnaziya U 1940 bula vidkrita franciskanska serednya shkola Kretingi zgodom Kretinzka derzhavna serednya shkola z 1950 serednya shkola z 1998 znovu Franciskanska serednya shkola Kretingi Zakladi osviti Universitetska gimnaziya Kretingi im Yurgisa Pabrezhi Pochatkova shkola Kretinga Marijonas Daujotas Serednya shkola Kretingi im Simona Daukanta Privatna franciskanska serednya shkola Kretingi Shkola Mariyi Tishkevich v Kretinzi Centr navchannya doroslih ta molodi Kretingi Kretinzka shkola tehnologij ta biznesu Kretingsodis Kretinzka shkola mistectv Kretinzka sportivna shkola Dityachij osvitnij centr Kulturnij centr rajonu Kretinga Publichna biblioteka im Motiyeyasa Valanchyusa Muzej Kretingi Shkoli ditsadki Yasla sadok Kazka Yasla sadok Azuoliukas Dityachij sadok Zhilvitis Yasla sadok Eglute Shkola sadok Zhibutye U Kretinzi vihodyat gazeti Pajuris novijenos z 1993 Svyturys z 1944 SportU 1971 roci v misti vidbulis zonalni zmagannya sered silskih futbolnih kolektiviv na kubok Zolotij kolos Peremozhcem stala komanda radgospu Druzhba iz odnojmennogo sela do perejmenuvannya ta pislya vidnovlennya Nezalezhnosti Ukrayini Tribuhivci Buchackij rajon stvorena z gravciv komandi Kolos Buchach Vidomi lyudiGintaras Krapikas litovskij basketbolist ta trener urodzhenec mista Simonas Paulyus 1991 litovskij futbolist pivzahisnik polskogo Vidzeva i nacionalnoyi zbirnoyi Litvi Antanas Vinkus 1942 litovskij derzhavnij diyach i diplomat Primitki 20071027031002 http www herder institut de inc gv kurland txt php nr 54 Herder Institut 404 Herder institut de Arhiv gv kurland txt php nr 54 originalu za 27 zhovtnya 2007 Procitovano 22 veresnya 2013 Web archive org 17 bereznya 2006 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2007 Procitovano 17 lipnya 2022 Bajoraj Litva Storinka Fallingrain com Procitovano 22 veresnya 2013 Web archive org 11 serpnya 2006 Arhiv lt main geo e html originalu za 2006 08 11 Procitovano 17 lipnya 2022 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 3 listopada 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya 1 2014 05 21 u Wayback Machine Arhiv originalu za 21 travnya 2014 Procitovano 3 listopada 2022 kulturna spadshina historical heritage monuments monument to john karolius chodkevicius Kubkovi vershini Kolosa Nova doba 36 8658 4 ver S 6 DzherelaKretynga Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 665 pol S 665 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Litvi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi