Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 69°28′18″ пн. ш. 25°31′17″ сх. д. / 69.47167° пн. ш. 25.52139° сх. д.
Карасйок (норв. Karasjok kommune, півн.-саам. Kárášjoga gielda, фін. Kaarasjoki) — комуна (муніципалітет) у фюльке Фіннмарк, Норвегія, адміністративним центром якої є селище . До інших важливих населених пунктів комуни також належать селища Дорвон'ярга (норв. Dorvonjárga), Шуош'яврі (норв. Šuoššjávri) та Вал'йохка (норв. Váljohka).
| Карасйок | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| бук. Karasjok kommune | |||||
| |||||
 | |||||
| Вид із селища Карасйок | |||||
| Адм. центр | Карасйок[d] | ||||
| Країна |  Норвегія | ||||
| комуна | Нур-Норге | ||||
| Фюльке | Трумс-ог-Фіннмарк | ||||
| |||||
| Офіційна мова | букмол і північносаамська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 2641 | ||||
| - густота | 0,48 (4-те місце) | ||||
| Етнікон | бук. karasjoking[1] і нюн. karasjoking[1] | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 5452,95 км²[2] | ||||
| -% води | 4,5% (243,49 км2) | ||||
| - довгота | 62 28 20 | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 1024 м () | ||||
| - мінімальна | 329 м | ||||
| Часовий пояс | |||||
| Дата заснування | 1 січня 1866[3] | ||||
| Губернатор | d[4] | ||||
| Заступник губернатора | John Nystad | ||||
| Вебсайт | karasjok.kommune.no | ||||
| Код ISO 3166-2 | NO-5437 | ||||
 | |||||
| |||||
Комуна має площу 5452,95 км² і є другою за площею у Норвегії; першою є комуна Каутокейно. Вона межує на півночі із комуною Порсангер, на північному сході — із комуною Алта, на північному заході — із комуною Тана, а на заході та південному заході— із комуною Каутокейно. Також комуна Карасйок через своє розташування фактично на кордоні із Фінляндією межує з її громадами на сході та Інарі на південному сході.
Загальна інформація
Карасйок, так само, як і Каутокейно, був шведською парафією, допоки у 1751 році у результаті ця територія не відійшла об'єднаній дансько-норвезькій державі. Комуна Карасйок була заснована 1 січня 1866 року після відділення від старої комуни Кістранд; на початку її населення становило 515 осіб. З того часу межі комуни Карасйок не змінювалися.
З 1 січня 2020 року комуна стала частиною новоутвореної фюльке Трумс-ог-Фіннмарк; до того вона була частиною фюльке Фіннмарк.
Назва
Назва «Карасйок» (норв. Karasjok) є норвегізованою формою північносаамського слова «Kárášjohka». Значення першого елементу може відповідати значенню північносаамського слова «káráš», яке могло означати «дерев'яна тарілка для їжі», або фінському слову «kara» — «той, що блукає»; останній елемент, «johka», означає річку. Узагалі поселення розвилося на місці старого зимового табору півн.-саам. Ávjuvárri, що знаходився приблизно у 40 км від центру нинішнього селища .
Комуна отримала свою назву завдяки річці (півн.-саам. Kárášjohka), що протікає через її територію, і використовувала назву «Карасйок» до 1990 року, згодом її було замінено подвійною Kárášjohka-Karasjok, завдяки чому вона стала третьою у Норвегії комуною, що отримала саамську назву. Втім, у 2005 році стару назву було відновлено, але за умови, що можуть бути рівнозначно використані як норвезька, так і саамська її форми.
Символіка
Герб комуни Карасйок, зображений і на її прапорі, є досить молодим: він був наданий комуні королем Норвегії 27 червня 1986 року. На ньому зображено три золотих язики полум'я на червоному тлі; вогонь був обраний як символ своєї важливості для корінного (кочового) саамського населення, він зігріває і допомагає вижити під час суворих зим, але у той час є і найбільшою загрозою як у наметах, так і у великих соснових лісах. Ще вогонь є місцем, навколо якого збираються люди, а також він захищає від небезпек. Так само три язики полум'я символізують три народи, — норвежців, саамів та квенів, — що проживають на території Карасйока.
Географія
Комуна Карасйок розташована уздовж верхів'я річки Танаельви та її притоків: річок (півн.-саам. Anárjohka) та Карашйохка (півн.-саам. Kárášjohka); територія комуни також включає великі ділянки плоскогір'я . У комуні є низка озер, найбільшим з яких є озеро Гасадат'яврі. У долині річки, на відміну від плоскогір'я, ростуть соснові та березові ліси. Найвищою точкою комуни є гора Вуор'ї заввишки 1024 м над рівнем моря.
Південна частина комуни Карасйок є частиною національного парку Евре-Анарйохка.
Клімат
У тій дальній північно-східній частині Норвегії, де розташована комуна, місцевий субарктичний клімат є більш континентальним і сухим порівняно із типовим береговим кліматом на інших територіях країни.
1 січня 1886 року у Карасйоці був зафіксований найнижчий температурний рекорд Норвегії: температура того дня становила −51.4 °C. Найвищу температуру, 32.4 °C, зафіксували тут у липні 1914 року. Таким чином, різниця між найвищою та найнижчою зафіксованими температурами становить 83,8 °C, що є другим за величиною показником у Норвегії (після показників комуни Каутокейно). Найтеплішим місяцем в історії був липень 1941 року із середньодобовою температурою 17.9 °C, а найхолоднішим — лютий 1966 року із середньодобовою температурою −27.1 °C.
Найтепліший місяць у комуні — липень, із середньою температурою 13.1 °C. Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою −17.1 °С.
| Клімат Карасйока (середні показники за 2002–2020 рр.; максимальні показники із 1951 року) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | |
| Абсолютний максимум, °C | 7,2 | 7,0 | 8,9 | 15,1 | 30,5 | 31,0 | 31,7 | 29,9 | 23,0 | 14,8 | 8,4 | 7,8 | |
| Середній максимум, °C | −9,8 | −8,4 | −2,2 | 3,6 | 9,8 | 15,1 | 19,3 | 16,6 | 11,2 | 2,7 | −3,7 | −6,4 | |
| Середня температура, °C | −15,4 | −13,9 | −8,3 | −1,1 | 5,2 | 10,4 | 14,2 | 11,7 | 6,8 | −0,6 | −7,9 | −11,8 | |
| Середній мінімум, °C | −20,9 | −19,4 | −14,3 | −5,8 | 0,5 | 5,6 | 9,0 | 6,7 | 2,3 | −3,9 | −12 | −17,1 | |
| Абсолютний мінімум, °C | −51,2 | −50 | −43,2 | −32,8 | −23 | −3,8 | −1,8 | −5,4 | −14,2 | −29,2 | −40,9 | −46,4 | |
| Норма опадів, мм | 26.1 | 22.3 | 19.7 | 19.7 | 34.4 | 51.1 | 72.8 | 54.7 | 38.4 | 31.4 | 26.9 | 32.3 | |
Транспорт
Комуна Карасйок розташована у безпосередній близькості до кордону з Фінляндією — через річку Анарйохка проходить пункт переходу кордону, що знаходиться між норвезьким селищем Дорвон'ярга (норв. Dorvonjárga) та фінським селищем . Через неї також проходить Європейський маршрут E6, що прямує від селища Лаксельв до Кіркенеса.
Карасйок також вважається важливим транспортним вузлом у фюльке. Існують автобусні маршрути як до Тани, Вадсе і Кіркенеса на сході, так і до Лаксельва, Каутокейно і Альти на заході.
Найближчим аеропортом до комуни є аеропорт Лаксельв-Банак, розташований приблизно у 75 км від селища Карасйок.
Адміністрація
Усі комуни Норвегії включно із Карасйоком самостійно приймають рішення щодо початкової освіти, охорони здоров'я, соціальної допомоги для літніх людей, безробітних та інших категорій населення, зонування земель та муніципальних доріг. На чолі комуни стоїть її рада, що складається із обраних представників, які, у свою чергу, обирають бургомістра. Комуна підпадає під юрисдикцію окружного суду Внутрішнього Фіннмарка (норв. Indre Finnmark tingrett) та .
Комунальна рада
До ради комуни (норв. Kommunestyre) Карасйок входять 19 представників, обраних на чотирирічні терміни. Станом на 2020–2023 рр. партійний розподіл у раді є наступним:
| Назва партії (норвезькою) | Кількість представників |
|---|---|
| Робітнича партія (Arbeiderpartiet) | 7 |
| Консервативна партія (Høyre) | 1 |
| (Samefolkets Parti) | 2 |
| Центристська партія (Senterpartiet) | 6 |
| Karasjok lista | 2 |
| Johttiidsámiid listu | 1 |
| Загальна кількість членів | 19 |
Населення
Приблизно для 80% мешканців комуни саамська мова є рідною, тому саамська і норвезька мова мають на території комуни рівний статус. Також мешканці комуни володіють фінською мовою.
У селищі Карасйок, де також проживає найбільше мешканців комуни та яке є другим культурним і соціальним центром саамів Норвегії (після Каутокейно), засідає Саамський парламент країни. Окрім цього тут ведеться саамське теле- і радіомовлення (адже тут розташована радіостанція NRK Sámi Radio) та є низка важливих саамських (державних і приватних) установ, зокрема національний музей саамської культури, центр саамського мистецтва. У комуні розташоване найбільше саамське видавництво , а з 2008 року видається саамськомовна газета . Окрім цього, у Карасйоці та Каутокейно розташовані редакції саамського щотижневика Ávvir.
Також тут розташовано низку саамських навчальних закладів (від дитячих садків до шкіл), Саамську спеціальну бібліотеку, саамський медичний центр, дитячу й молодіжну психіатричну поліклініку.
Важливими галузями промисловості у регіоні є зокрема оленярство та сільське господарство, а також полювання та риболовля.
Туризм
До туристичних пам'яток комуни належить будівля Саамського парламенту, музей саамської культури, центр саамського мистецтва, туристична стежка Ассебакті (півн.-саам. Ássebákti) та стара церква Карасйока, датована 1807 роком. Саамський парламент був відкритий королем Олафом V у 1989 році, і його першим президентом став із Каутокейно, який перебував на цій посаді більше восьми років.
Стара церква у Карасйоці є найстарішою лютеранською церквою колишньої фюльке Фіннмарк. Через те, що вона стала замалою, згодом було збудовано нову дерев'яну церкву, натхненну зразками традиційної саамської архітектури. Щодо саамів, то тут також є присвячений їм тематичний парк.
До того ж Карасйок є центром традиційного саамського ремесла duodji.
Галерея
-
![image]()
Річка Карашхойка, що протікає у комуні Карасйок -
![image]()
Будівля Саамського парламенту Норвегії у Карасйоці -
![image]()
Стара церква Карасйока (і найстаріша діюча церква у Фіннмарку), збудована у 1807 році -
![image]()
Нова церква Карасйока, збудована у 1974 році
Видатні особи
- (1841, Карасйок – 1906) — мандрівник, що перетнув Гренландію разом із Фрітьйофом Нансеном у 1888 році;
- Самуель Балто (1861, Карасйок – 1921) — мандрівник і дослідник;
- (1872, Карасйок – 1929) — перший саамський письменник Норвегії;
- (1891–1980) — діячка руху опору протягом Другої світової війни;
- (1932, Карасйок – 2007) — художник і скульптор;
- (1948, Карасйок) — поетеса, письменниця, перекладачка і вчителька;
- (1949, Порсангер) — саамський політик;
- (1956, Gámehisnjárga) — співачка;
- (нар. 1959) — композитор, виріс у Карасйоці;
- (нар. 1963) — актор;
- (нар. 1964, Карасйок) — політик (Партія прогресу), міністр юстиції та громадської безпеки Норвегії до 2018 року;
- (нар. 1966) — політична діячка, колишній член Карасйокської муніципальної ради;
- (нар. 1974) — норвезький футболіст, виріс у Карасйоці;
- (нар. 1977) — норвезький футболіст, виріс у Карасйоці;
- Ганс Норбюе (нар. 1987, Карасйок) — норвезький футболіст;
- (нар. 1996, Карасйок) — модель, Міс Норвегія-2018.
Міста-побратими
Див. також
Примітки
- Statens kartverk Arealstatistikk for Norge 2020 — Statens kartverk, 2019.
- Juvkam D. Historisk oversikt over endringer i kommune- og fylkesinndelingen — Statistics Norway, 1999. — С. 84. — — ISSN 0806-2056
- Ordfører i Karasjok
- Jukvam, Dag (1999). (PDF) (норв.). . Архів оригіналу (PDF) за 1 вересня 2012. Процитовано 2 січня 2015.
- Mæhlum, Lars, ред. (24 грудня 2019). . (норв.). . Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 31 травня 2021.
- . (норв.). Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 31 травня 2021.
- Ot.prp. nr. 111 (2001-2002) (норв.). Regjeringen.no. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 31 травня 2021.
- (норв.). Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 26 березня 2022.
- . Heraldry of the World. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 31 травня 2021.
- . . Архів оригіналу за 29 червня 2014. Процитовано 11 серпня 2021.
- Клімат Карасйока
- Hansen, Tore, ред. (12 травня 2016). . (норв.). . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 5 червня 2018.
- . Valg Direktoratet. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . Кольская энциклопедия. В 5 т. — 2008—2016. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 2 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2007. Процитовано 2 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 28 листопада 2010. Процитовано 2 червня 2021.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карасйок |
- Офіційний сайт
- Факти про комуну [ 20 серпня 2021 у Wayback Machine.] від (норв.)
- Карасйок [ 24 серпня 2011 у Wayback Machine.] на сторінці VisitNorway.com
- Карасйок [ 27 червня 2021 у Wayback Machine.] на сторінці snl.no
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 69 28 18 pn sh 25 31 17 sh d 69 47167 pn sh 25 52139 sh d 69 47167 25 52139 Cya stattya pro komunu v Norvegiyi Pro centr komuni odnojmenne selishe div Karasjok norv Karasjok kommune pivn saam Karasjoga gielda fin Kaarasjoki komuna municipalitet u fyulke Finnmark Norvegiya administrativnim centrom yakoyi ye selishe Do inshih vazhlivih naselenih punktiv komuni takozh nalezhat selisha Dorvon yarga norv Dorvonjarga Shuosh yavri norv Suossjavri ta Val johka norv Valjohka Karasjok buk Karasjok kommune nyun Karasjok kommune pivn saam Karasjoga gielda Gerb Prapor Vid iz selisha Karasjok Adm centr Karasjok d Krayina Norvegiya komuna Nur Norge Fyulke Trums og Finnmark Mezhuye z susidni adminodiniciKautokejno Alta Porsanger Tana Utsjoki Inari Oficijna mova bukmol i pivnichnosaamska Naselennya povne 2641 gustota 0 48 4 te misce Etnikon buk karasjoking 1 i nyun karasjoking 1 Plosha povna 5452 95 km 2 vodi 4 5 243 49 km2 dovgota 62 28 20 Visota maksimalna 1024 m minimalna 329 m Chasovij poyas UTC 1 Data zasnuvannya 1 sichnya 1866 3 Gubernator d 4 Zastupnik gubernatora John Nystad Vebsajt karasjok kommune no Kod ISO 3166 2 NO 5437 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karasjok Komuna maye ploshu 5452 95 km i ye drugoyu za plosheyu u Norvegiyi pershoyu ye komuna Kautokejno Vona mezhuye na pivnochi iz komunoyu Porsanger na pivnichnomu shodi iz komunoyu Alta na pivnichnomu zahodi iz komunoyu Tana a na zahodi ta pivdennomu zahodi iz komunoyu Kautokejno Takozh komuna Karasjok cherez svoye roztashuvannya faktichno na kordoni iz Finlyandiyeyu mezhuye z yiyi gromadami na shodi ta Inari na pivdennomu shodi Zagalna informaciyaKarasjok tak samo yak i Kautokejno buv shvedskoyu parafiyeyu dopoki u 1751 roci u rezultati cya teritoriya ne vidijshla ob yednanij dansko norvezkij derzhavi Komuna Karasjok bula zasnovana 1 sichnya 1866 roku pislya viddilennya vid staroyi komuni Kistrand na pochatku yiyi naselennya stanovilo 515 osib Z togo chasu mezhi komuni Karasjok ne zminyuvalisya Z 1 sichnya 2020 roku komuna stala chastinoyu novoutvorenoyi fyulke Trums og Finnmark do togo vona bula chastinoyu fyulke Finnmark Nazva Nazva Karasjok norv Karasjok ye norvegizovanoyu formoyu pivnichnosaamskogo slova Karasjohka Znachennya pershogo elementu mozhe vidpovidati znachennyu pivnichnosaamskogo slova karas yake moglo oznachati derev yana tarilka dlya yizhi abo finskomu slovu kara toj sho blukaye ostannij element johka oznachaye richku Uzagali poselennya rozvilosya na misci starogo zimovogo taboru pivn saam Avjuvarri sho znahodivsya priblizno u 40 km vid centru ninishnogo selisha Komuna otrimala svoyu nazvu zavdyaki richci pivn saam Karasjohka sho protikaye cherez yiyi teritoriyu i vikoristovuvala nazvu Karasjok do 1990 roku zgodom yiyi bulo zamineno podvijnoyu Karasjohka Karasjok zavdyaki chomu vona stala tretoyu u Norvegiyi komunoyu sho otrimala saamsku nazvu Vtim u 2005 roci staru nazvu bulo vidnovleno ale za umovi sho mozhut buti rivnoznachno vikoristani yak norvezka tak i saamska yiyi formi Simvolika Gerb komuni Karasjok zobrazhenij i na yiyi prapori ye dosit molodim vin buv nadanij komuni korolem Norvegiyi 27 chervnya 1986 roku Na nomu zobrazheno tri zolotih yaziki polum ya na chervonomu tli vogon buv obranij yak simvol svoyeyi vazhlivosti dlya korinnogo kochovogo saamskogo naselennya vin zigrivaye i dopomagaye vizhiti pid chas suvorih zim ale u toj chas ye i najbilshoyu zagrozoyu yak u nametah tak i u velikih sosnovih lisah She vogon ye miscem navkolo yakogo zbirayutsya lyudi a takozh vin zahishaye vid nebezpek Tak samo tri yaziki polum ya simvolizuyut tri narodi norvezhciv saamiv ta kveniv sho prozhivayut na teritoriyi Karasjoka GeografiyaV yizd do komuni Komuna Karasjok roztashovana uzdovzh verhiv ya richki Tanaelvi ta yiyi pritokiv richok pivn saam Anarjohka ta Karashjohka pivn saam Karasjohka teritoriya komuni takozh vklyuchaye veliki dilyanki ploskogir ya U komuni ye nizka ozer najbilshim z yakih ye ozero Gasadat yavri U dolini richki na vidminu vid ploskogir ya rostut sosnovi ta berezovi lisi Najvishoyu tochkoyu komuni ye gora Vuor yi zavvishki 1024 m nad rivnem morya Pivdenna chastina komuni Karasjok ye chastinoyu nacionalnogo parku Evre Anarjohka Klimat U tij dalnij pivnichno shidnij chastini Norvegiyi de roztashovana komuna miscevij subarktichnij klimat ye bilsh kontinentalnim i suhim porivnyano iz tipovim beregovim klimatom na inshih teritoriyah krayini 1 sichnya 1886 roku u Karasjoci buv zafiksovanij najnizhchij temperaturnij rekord Norvegiyi temperatura togo dnya stanovila 51 4 C Najvishu temperaturu 32 4 C zafiksuvali tut u lipni 1914 roku Takim chinom riznicya mizh najvishoyu ta najnizhchoyu zafiksovanimi temperaturami stanovit 83 8 C sho ye drugim za velichinoyu pokaznikom u Norvegiyi pislya pokaznikiv komuni Kautokejno Najteplishim misyacem v istoriyi buv lipen 1941 roku iz serednodobovoyu temperaturoyu 17 9 C a najholodnishim lyutij 1966 roku iz serednodobovoyu temperaturoyu 27 1 C Najteplishij misyac u komuni lipen iz serednoyu temperaturoyu 13 1 C Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 17 1 S Klimat Karasjoka seredni pokazniki za 2002 2020 rr maksimalni pokazniki iz 1951 roku Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Absolyutnij maksimum C 7 2 7 0 8 9 15 1 30 5 31 0 31 7 29 9 23 0 14 8 8 4 7 8 Serednij maksimum C 9 8 8 4 2 2 3 6 9 8 15 1 19 3 16 6 11 2 2 7 3 7 6 4 Serednya temperatura C 15 4 13 9 8 3 1 1 5 2 10 4 14 2 11 7 6 8 0 6 7 9 11 8 Serednij minimum C 20 9 19 4 14 3 5 8 0 5 5 6 9 0 6 7 2 3 3 9 12 17 1 Absolyutnij minimum C 51 2 50 43 2 32 8 23 3 8 1 8 5 4 14 2 29 2 40 9 46 4 Norma opadiv mm 26 1 22 3 19 7 19 7 34 4 51 1 72 8 54 7 38 4 31 4 26 9 32 3TransportCentr selisha Karasjok Komuna Karasjok roztashovana u bezposerednij blizkosti do kordonu z Finlyandiyeyu cherez richku Anarjohka prohodit punkt perehodu kordonu sho znahoditsya mizh norvezkim selishem Dorvon yarga norv Dorvonjarga ta finskim selishem Cherez neyi takozh prohodit Yevropejskij marshrut E6 sho pryamuye vid selisha Lakselv do Kirkenesa Karasjok takozh vvazhayetsya vazhlivim transportnim vuzlom u fyulke Isnuyut avtobusni marshruti yak do Tani Vadse i Kirkenesa na shodi tak i do Lakselva Kautokejno i Alti na zahodi Najblizhchim aeroportom do komuni ye aeroport Lakselv Banak roztashovanij priblizno u 75 km vid selisha Karasjok AdministraciyaUsi komuni Norvegiyi vklyuchno iz Karasjokom samostijno prijmayut rishennya shodo pochatkovoyi osviti ohoroni zdorov ya socialnoyi dopomogi dlya litnih lyudej bezrobitnih ta inshih kategorij naselennya zonuvannya zemel ta municipalnih dorig Na choli komuni stoyit yiyi rada sho skladayetsya iz obranih predstavnikiv yaki u svoyu chergu obirayut burgomistra Komuna pidpadaye pid yurisdikciyu okruzhnogo sudu Vnutrishnogo Finnmarka norv Indre Finnmark tingrett ta Komunalna rada Do radi komuni norv Kommunestyre Karasjok vhodyat 19 predstavnikiv obranih na chotiririchni termini Stanom na 2020 2023 rr partijnij rozpodil u radi ye nastupnim Nazva partiyi norvezkoyu Kilkist predstavnikiv Robitnicha partiya Arbeiderpartiet 7 Konservativna partiya Hoyre 1 Samefolkets Parti 2 Centristska partiya Senterpartiet 6 Karasjok lista 2 Johttiidsamiid listu 1 Zagalna kilkist chleniv 19NaselennyaBudivlya Saamskogo parlamentu Norvegiyi vseredini Statistika chiselnosti naselennya komuni Karasjok Priblizno dlya 80 meshkanciv komuni saamska mova ye ridnoyu tomu saamska i norvezka mova mayut na teritoriyi komuni rivnij status Takozh meshkanci komuni volodiyut finskoyu movoyu U selishi Karasjok de takozh prozhivaye najbilshe meshkanciv komuni ta yake ye drugim kulturnim i socialnim centrom saamiv Norvegiyi pislya Kautokejno zasidaye Saamskij parlament krayini Okrim cogo tut vedetsya saamske tele i radiomovlennya adzhe tut roztashovana radiostanciya NRK Sami Radio ta ye nizka vazhlivih saamskih derzhavnih i privatnih ustanov zokrema nacionalnij muzej saamskoyi kulturi centr saamskogo mistectva U komuni roztashovane najbilshe saamske vidavnictvo a z 2008 roku vidayetsya saamskomovna gazeta Okrim cogo u Karasjoci ta Kautokejno roztashovani redakciyi saamskogo shotizhnevika Avvir Takozh tut roztashovano nizku saamskih navchalnih zakladiv vid dityachih sadkiv do shkil Saamsku specialnu biblioteku saamskij medichnij centr dityachu j molodizhnu psihiatrichnu polikliniku Vazhlivimi galuzyami promislovosti u regioni ye zokrema olenyarstvo ta silske gospodarstvo a takozh polyuvannya ta ribolovlya TurizmDo turistichnih pam yatok komuni nalezhit budivlya Saamskogo parlamentu muzej saamskoyi kulturi centr saamskogo mistectva turistichna stezhka Assebakti pivn saam Assebakti ta stara cerkva Karasjoka datovana 1807 rokom Saamskij parlament buv vidkritij korolem Olafom V u 1989 roci i jogo pershim prezidentom stav iz Kautokejno yakij perebuvav na cij posadi bilshe vosmi rokiv Stara cerkva u Karasjoci ye najstarishoyu lyuteranskoyu cerkvoyu kolishnoyi fyulke Finnmark Cherez te sho vona stala zamaloyu zgodom bulo zbudovano novu derev yanu cerkvu nathnennu zrazkami tradicijnoyi saamskoyi arhitekturi Shodo saamiv to tut takozh ye prisvyachenij yim tematichnij park Do togo zh Karasjok ye centrom tradicijnogo saamskogo remesla duodji GalereyaRichka Karashhojka sho protikaye u komuni Karasjok Budivlya Saamskogo parlamentu Norvegiyi u Karasjoci Stara cerkva Karasjoka i najstarisha diyucha cerkva u Finnmarku zbudovana u 1807 roci Nova cerkva Karasjoka zbudovana u 1974 rociVidatni osobi 1841 Karasjok 1906 mandrivnik sho peretnuv Grenlandiyu razom iz Fritjofom Nansenom u 1888 roci Samuel Balto 1861 Karasjok 1921 mandrivnik i doslidnik 1872 Karasjok 1929 pershij saamskij pismennik Norvegiyi 1891 1980 diyachka ruhu oporu protyagom Drugoyi svitovoyi vijni 1932 Karasjok 2007 hudozhnik i skulptor 1948 Karasjok poetesa pismennicya perekladachka i vchitelka 1949 Porsanger saamskij politik 1956 Gamehisnjarga spivachka nar 1959 kompozitor viris u Karasjoci nar 1963 aktor nar 1964 Karasjok politik Partiya progresu ministr yusticiyi ta gromadskoyi bezpeki Norvegiyi do 2018 roku nar 1966 politichna diyachka kolishnij chlen Karasjokskoyi municipalnoyi radi nar 1974 norvezkij futbolist viris u Karasjoci nar 1977 norvezkij futbolist viris u Karasjoci Gans Norbyue nar 1987 Karasjok norvezkij futbolist nar 1996 Karasjok model Mis Norvegiya 2018 Mista pobratimi Rosiya Olenyegorsk Rosiya LovozeroDiv takozhKomuni Norvegiyi Administrativnij podil NorvegiyiPrimitkihttp www sprakradet no sprakhjelp Skriverad navn pa steder og personer Innbyggjarnamn Statens kartverk Arealstatistikk for Norge 2020 Statens kartverk 2019 d Track Q2728585d Track Q87265903 Juvkam D Historisk oversikt over endringer i kommune og fylkesinndelingen Statistics Norway 1999 S 84 ISBN 82 537 4684 9 ISSN 0806 2056 d Track Q2367019d Track Q76137154d Track Q76137333 Ordforer i Karasjok Jukvam Dag 1999 PDF norv Arhiv originalu PDF za 1 veresnya 2012 Procitovano 2 sichnya 2015 Maehlum Lars red 24 grudnya 2019 norv Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2019 Procitovano 31 travnya 2021 norv Arhiv originalu za 13 lyutogo 2015 Procitovano 31 travnya 2021 Ot prp nr 111 2001 2002 norv Regjeringen no Arhiv originalu za 14 kvitnya 2012 Procitovano 31 travnya 2021 norv Arhiv originalu za 28 bereznya 2014 Procitovano 26 bereznya 2022 Heraldry of the World Arhiv originalu za 14 grudnya 2018 Procitovano 31 travnya 2021 Arhiv originalu za 29 chervnya 2014 Procitovano 11 serpnya 2021 Klimat Karasjoka Hansen Tore red 12 travnya 2016 norv Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 5 chervnya 2018 Valg Direktoratet Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Kolskaya enciklopediya V 5 t 2008 2016 Arhiv originalu za 18 bereznya 2020 Procitovano 2 chervnya 2021 Arhiv originalu za 10 listopada 2007 Procitovano 2 chervnya 2021 Arhiv originalu za 28 listopada 2010 Procitovano 2 chervnya 2021 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karasjok Oficijnij sajt Fakti pro komunu 20 serpnya 2021 u Wayback Machine vid norv Karasjok 24 serpnya 2011 u Wayback Machine na storinci VisitNorway com Karasjok 27 chervnya 2021 u Wayback Machine na storinci snl no