Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Об'є́днання Болга́рії — акт об'єднання Князівства Болгарії зі Східною Румелією. Об'єднання відбулось після безлічі бунтів у різних містах Східної Румелії та всенародної підтримки болгарського суспільства 6 (18) вересня 1885 року, після урочистої промови князя Олександра Баттенберга у старій столиці Болгарії місті Велико-Тирново.
| Об'єднання Болгарії | |
 | |
| Країна |  Князівство Болгарія |
|---|---|
| Дата й час | 6 вересня 1885 |
 Об'єднання Болгарії у Вікісховищі | |
Об'єднання спричинило сербсько-болгарську війну та спровокувало Болгарську кризу 1885–1887 років.
Передісторія
Квітневе повстання викликало великий резонанс у країнах Європи й насамперед в етнічно близькій болгарам Росії. Російська громадськість чинила значний тиск на царський уряд, вимагаючи акційного втручання в балканські справи. Проте, відчуваючи підтримку Великої Британії, Туреччина не прийняла рекомендацій європейських послів, котрі 11 (23) грудня 1876 року на Константинопольській конференції виступили за надання автономії Болгарії.
Відмова турецького уряду дала Росії зручний привід для розгортання воєнних дій. 15 червня 1877 року російська армія розпочала вторгнення в Болгарію, разом з росіянами прийшло й болгарське ополчення — 7444 чоловіки (всі унтер-офіцерські та офіцерські посади в цьому ополченні обіймали росіяни). В Болгарії було створене російське цивільне управління на чолі з князем Володимиром Черкаським. Країна була поділена на 8 губерній (в межах старих турецьких санджаків) та 56 округів. На чолі цих губерній та округів були поставлені росіяни, в заступники їм призначали місцевих болгар. Попри все зберігалася турецька податкова система, був лише скасований ненависний бедель — податок на чоловіків-християн за звільнення від військової повинності. Також було ліквідовано традиційну турецьку систему відкупу збору податків приватними особами.
27 грудня 1877 року переможена Туреччина звернулася до Росії за умовами миру. Однак різкі протести Великої Британії, що погрожувала Росії війною, примусили російське командування відмовитися від захоплення турецької столиці. 31 січня 1878 року Османська імперія підписала перемир'я, а 19 лютого (3 березня) 1878 року у захопленому російською армією містечку , за 13 км від Стамбула, сторони уклали мирний договір.
За Сан-Стефанським договором Болгарія відновлювала власну державність і проголошувалася автономним князівством — васалом Туреччини. До складу Болгарського князівства (загальною площею 160 тис. км²) повинні були увійти Мізія, Південна Добруджа, більша частина Македонії та Егейської Фракії, тобто фактично всі ті єпархії, крім Нішської і більшої частини Доростоло-Червенської (Русенської), на які з 1870 року претендував Болгарський екзархат. Австро-Угорщина та Велика Британія, побоюючись розповсюдження впливу Росії на Балканах, скликали за посередництва Німеччини Берлінський конгрес, на якому було переглянуто умови Сан-Стефанського договору. 1 (13) липня 1878 року було прийнято Берлінський трактат, який поділив територію Болгарії по Балканському хребту.
Договір, підписаний Австро-Угорщиною, Великою Британією, Німеччиною, Італією, Росією, Туреччиною та Францією, обмежив кордони Болгарського князівства площею 62776 км² Дунаєм, Балканськими горами та Софійським санджаком. Його васальна залежність від Османської імперії виражалася у виплаті данини султану і відсутності права вести самостійну зовнішню політику. Території на південь від Балканських гір площею 35901 км², між Родопами та Чорним морем, утворили автономну провінцію Східна Румелія у складі Османської імперії. Егейська Фракія і Македонія поверталися Туреччині із зобов'язанням запровадити в кожній із провінцій Органічний статут. На період створення болгарської адміністрації і розробки конституції встановлювалось «російське цивільне управління» на чолі з князем Олександром Дондуковим-Корсаковим.
Соціально-економічний та політичний розвиток Болгарії (1879—1885)
Російсько-турецька війна, в ході якої селяни захоплювали землі османських феодалів і землі османського державного фонду і явочним шляхом ліквідовували різні форми феодальної залежності, прискорила процес знищення турецького феодального землеволодіння, зігравши тим самим роль буржуазно-демократичної революції. В ході війни та в перші роки після неї, коли в Болгарії діяла російська адміністрація (тимчасове російське керівництво для Болгарії), були закладені основи самостійної болгарської національної держави (організація з допомогою російських фахівців цивільної адміністрації, створення збройних сил і т.д.). Зміни в соціально-економічному устрої болгарського суспільства знайшли відображення в Тирновській конституції 1879 року, однієї з найдемократичніших для того часу. Конституція передбачала загальне виборче право для чоловіків, які досягли 21 року, однопалатний парламент, самоврядування общин, обмежувала владу князя. Тирновська конституція закріплювала звільнення Болгарії від гніту феодальної Туреччини, створювала умови для розвитку країни капіталістичним шляхом.
У 1880-х роках низкою законодавчих актів, що встановлювали викуп, був закріплений перехід земель турецьких феодалів в руки болгарських селян. Внаслідок аграрного перевороту болгарське селянство перетворилося на клас дрібних землевласників, вільних від феодальних пут. Значні зміни відбулися після звільнення Болгарії і в містах. Зникла цехова система організації ремесла, ремісники звільнилися від середньовічних обмежень виробництва. Разом з тим нові умови вільної конкуренції і скорочення ринку (внаслідок відокремлення Болгарії від Османської імперії і встановлення митних кордонів між князівством і Східною Румелією) призводили до занепаду ремесла. Розорені ремісники ставали резервом робочої сили у капіталістичній промисловості. Розвивалися переважно галузі легкої промисловості (текстильна, шкіряна, керамічна, харчова та ін.). На темпах її зростання позначалася відсутність у болгарської буржуазії капіталів, необхідних для організації великих промислових підприємств, а також іноземна конкуренція, сприятливі умови для якої створювали угоди з західноєвропейськими країнами, успадковані Болгарією від Туреччини. До кінця XIX ст. розвиток промисловості в Болгарії помітно прискорився. Однак Болгарія залишалася відсталою аграрною країною з переважанням дрібного виробництва: у великій промисловості було зайнято менше 10% робітників.
Перший князь Болгарії німецький принц Олександр Баттенберг орієнтувався у зовнішній політиці на Австро-Угорщину та Німеччину, а всередині країни спирався на партію консерваторів, яка виражала інтереси великої торгово-лихварської буржуазії. Князь повів боротьбу з ліберальною партією дрібної та середньої буржуазії, яка користувалася широкою підтримкою в Болгарії. 27 квітня 1881 року Баттенберг здійснив державний переворот, скасував конституцію і встановив .
1 липня 1881 року Другі Великі народні збори, скликані в придунайському місті Свиштові, затвердили «режим повноважень». У відповідь імператор Олександр III наказав російським спеціалістам залишити Болгарію. Однак князь не наважився здійснити зворотній переворот, який призвів до краху російської політики в Болгарії.
Спершу заходи Олександра III здавалися ефективними. 5 липня 1882 року Леонід Соболєв став прем'єр-міністром Болгарії, а у вересні 1883 року була відновлена Тирновська конституція. Проте вже 5 грудня 1883 року Народні збори підтримали князівські законопроєкти про зміну Конституції: про запровадження цензури, про обмеження виборчого права, про створення двопалатного парламенту з призначенням верхньої палати, про двоступеневі вибори до нижньої палати.
«Режим повноважень» призвів до розколу лібералів, внаслідок якого утворилися дві партії: Драґана Цанкова, до якої увійшли також помірні консерватори, і Петко Каравелова. Ідеології як такої не було, а їх програмні вимоги майже не відрізнялися, виражаючи часткові інтереси окремих політичних груп. Лідери партій розходилися виключно у своєму відношенні до Російської імперії: якщо Цанков вважав за необхідне завжди і всюди прямувати за Росією, то Каравелов виступав за більш самостійну політику. На чергових парламентських виборах у 1884 році перемогу здобули прибічники Каравелова.
Сформований 11 липня 1884 року уряд, який очолив Петко Каравелов, намагався продовжити політику лібералів 1880—1881 років, перш за все у відношенні дрібних землевласників. Він вжив заходів для впорядкування системи оподаткування, оголосив залізниці державною власністю, а Болгарський національний банк — державною кредитною установою. Тим не менш платники податків залишались незадоволеними. Відсутність прогресу у взаємовідносинах Болгарії з Росією у зв'язку з відмовою Каравелова відсторонити Олександра Баттенберга від влади лише ускладнював наявні проблеми.
Для відновлення особистої популярності Баттенберг розпочав активну діяльність, спрямовану на приєднання Східної Румелії до Болгарського князівства. У лютому 1885 року у Пловдиві виник Таємний комітет, перейменований у квітні того ж року на Болгарський таємний центральний революційний комітет (БТЦРК). Його очолив , який став відомим завдяки «Запискам про болгарські повстання», які пропагували, особливо серед молоді, настрої революційного романтизму. БТЦРК спирався у своїй діяльності головним чином на службовців та студентів. У серпні 1885 року було обрано нове керівництво організації, яке висунуло завдання об'єднання Східної Румелії з Болгарією під скіпетром Олександра Баттенберга і розробило конкретний план її організації.
Тим часом агітація на користь об'єднання наростала як у Східній Румелії, так і у князівстві. Всюди створювались комітети і збиралася зброя. На початку вересня повстали мешканці ряду міст та сіл Пловдивського округу. В ніч на 6 (18) вересня 1885 року у Пловдиві озброєне населення за підтримки міліції скинуло уряд області і проголосило об'єднання обох частин Болгарії «під скіпетром» князя. Того ж дня Баттенберг видав маніфест про об'єднання, прийняв титул князя єдиної Болгарії і ввів до Східної Румелії війська. Возз'єднання болгарських земель викликало в суспільстві патріотичне піднесення і сприяло зростанню популярності Баттенберга.
Міжнародні наслідки
Об'єднання Болгарії було формальним порушенням Берлінського трактату. Російська дипломатія виступала за зміцнення зв'язків області з князіством. Однак проавстрійська лінія князя підштовхнула царську владу на акції, що суперечили їх колишній політиці: через небажання підтримувати Баттенберга уряд Петербурга не побачив об'єктивного значення об'єднання. В той же час російська дипломатія порадила турецькому султану утриматись від вторгнення до Східної Румелії. Царський уряд відкликав російських офіцерів з Болгарії і запропонував обговорити питання на Константинопольській конференції послів великих держав.
Британські дипломати раніше систематично відстоювали цілісність Османської імперії і проявляли ворожість ідеї возз'єднання. Однак погіршення відносин між царським двором і Баттенбергом підштовхнуло Форин-офіс на підтримку об'єднавчої акції князя. В Лондоні розраховували таким чином викликати відчуження Болгарії від Росії і послабити позиції Петербурга на Балканах. Німеччина та Австро-Угорщина підтримали султанський уряд і виступили проти ревізії Берлінського трактату.
Між тим 2 листопада 1885 року сербський король Милан Обренович, який встановив в Сербії реакційний режим і проводив проавстрійську політику, перетнув болгарський кордон, заявивши, що возз'єднання порушує рівновагу на Балканах. Однак болгарська армія, добре вишколена російськими інструкторами, не лише дала відсіч агресорові, але й успішно перейшла на сербську територію. 9 (21) грудня 1885 року було укладено перемир'я, а 19 лютого (3 березня) 1886 року під тиском Росії та Великої Британії Османська імперія погодилась на возз'єднання Болгарії (і відповідно на відмову від Східної Румелії).
Об'єднання Болгарії мало велике прогресивне значення. Між князівством та областю були знищені митні бар'єри. Відновлення економічної та політичної єдності Північної та Південної Болгарії і створення єдиної держави сприяли національній консолідації, зміцненню політичної самостійності країни, надали виключно доброчинний вплив на подальший розвиток виробничих сил та культуру Болгарії.
Див. також
Література
- История южных и западных славян: в 2 т. Т. 1. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Ф. Матвеева и З. С. Ненашевой. — Москва: Изд-во МГУ, 2001. — 688 с.
- Литаврин Г. Г. Краткая история Болгарии. С древнейших времён до наших дней / Геннадий Литаврин. — Москва: Наука, 1987. — 569 с.
Посилання
- Відновлення Болгарської державності у XIX ст.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ob ye dnannya Bolga riyi akt ob yednannya Knyazivstva Bolgariyi zi Shidnoyu Rumeliyeyu Ob yednannya vidbulos pislya bezlichi buntiv u riznih mistah Shidnoyi Rumeliyi ta vsenarodnoyi pidtrimki bolgarskogo suspilstva 6 18 veresnya 1885 roku pislya urochistoyi promovi knyazya Oleksandra Battenberga u starij stolici Bolgariyi misti Veliko Tirnovo Ob yednannya Bolgariyi Krayina Knyazivstvo Bolgariya Data j chas6 veresnya 1885 Ob yednannya Bolgariyi u Vikishovishi Ob yednana Bolgariya Litografiya Mikoli Pavlovicha Ob yednannya sprichinilo serbsko bolgarsku vijnu ta sprovokuvalo Bolgarsku krizu 1885 1887 rokiv PeredistoriyaKvitneve povstannya viklikalo velikij rezonans u krayinah Yevropi j nasampered v etnichno blizkij bolgaram Rosiyi Rosijska gromadskist chinila znachnij tisk na carskij uryad vimagayuchi akcijnogo vtruchannya v balkanski spravi Prote vidchuvayuchi pidtrimku Velikoyi Britaniyi Turechchina ne prijnyala rekomendacij yevropejskih posliv kotri 11 23 grudnya 1876 roku na Konstantinopolskij konferenciyi vistupili za nadannya avtonomiyi Bolgariyi Vidmova tureckogo uryadu dala Rosiyi zruchnij privid dlya rozgortannya voyennih dij 15 chervnya 1877 roku rosijska armiya rozpochala vtorgnennya v Bolgariyu razom z rosiyanami prijshlo j bolgarske opolchennya 7444 choloviki vsi unter oficerski ta oficerski posadi v comu opolchenni obijmali rosiyani V Bolgariyi bulo stvorene rosijske civilne upravlinnya na choli z knyazem Volodimirom Cherkaskim Krayina bula podilena na 8 gubernij v mezhah starih tureckih sandzhakiv ta 56 okrugiv Na choli cih gubernij ta okrugiv buli postavleni rosiyani v zastupniki yim priznachali miscevih bolgar Popri vse zberigalasya turecka podatkova sistema buv lishe skasovanij nenavisnij bedel podatok na cholovikiv hristiyan za zvilnennya vid vijskovoyi povinnosti Takozh bulo likvidovano tradicijnu turecku sistemu vidkupu zboru podatkiv privatnimi osobami 27 grudnya 1877 roku peremozhena Turechchina zvernulasya do Rosiyi za umovami miru Odnak rizki protesti Velikoyi Britaniyi sho pogrozhuvala Rosiyi vijnoyu primusili rosijske komanduvannya vidmovitisya vid zahoplennya tureckoyi stolici 31 sichnya 1878 roku Osmanska imperiya pidpisala peremir ya a 19 lyutogo 3 bereznya 1878 roku u zahoplenomu rosijskoyu armiyeyu mistechku za 13 km vid Stambula storoni uklali mirnij dogovir Za San Stefanskim dogovorom Bolgariya vidnovlyuvala vlasnu derzhavnist i progoloshuvalasya avtonomnim knyazivstvom vasalom Turechchini Do skladu Bolgarskogo knyazivstva zagalnoyu plosheyu 160 tis km povinni buli uvijti Miziya Pivdenna Dobrudzha bilsha chastina Makedoniyi ta Egejskoyi Frakiyi tobto faktichno vsi ti yeparhiyi krim Nishskoyi i bilshoyi chastini Dorostolo Chervenskoyi Rusenskoyi na yaki z 1870 roku pretenduvav Bolgarskij ekzarhat Avstro Ugorshina ta Velika Britaniya poboyuyuchis rozpovsyudzhennya vplivu Rosiyi na Balkanah sklikali za poserednictva Nimechchini Berlinskij kongres na yakomu bulo pereglyanuto umovi San Stefanskogo dogovoru 1 13 lipnya 1878 roku bulo prijnyato Berlinskij traktat yakij podiliv teritoriyu Bolgariyi po Balkanskomu hrebtu Dogovir pidpisanij Avstro Ugorshinoyu Velikoyu Britaniyeyu Nimechchinoyu Italiyeyu Rosiyeyu Turechchinoyu ta Franciyeyu obmezhiv kordoni Bolgarskogo knyazivstva plosheyu 62776 km Dunayem Balkanskimi gorami ta Sofijskim sandzhakom Jogo vasalna zalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi virazhalasya u viplati danini sultanu i vidsutnosti prava vesti samostijnu zovnishnyu politiku Teritoriyi na pivden vid Balkanskih gir plosheyu 35901 km mizh Rodopami ta Chornim morem utvorili avtonomnu provinciyu Shidna Rumeliya u skladi Osmanskoyi imperiyi Egejska Frakiya i Makedoniya povertalisya Turechchini iz zobov yazannyam zaprovaditi v kozhnij iz provincij Organichnij statut Na period stvorennya bolgarskoyi administraciyi i rozrobki konstituciyi vstanovlyuvalos rosijske civilne upravlinnya na choli z knyazem Oleksandrom Dondukovim Korsakovim Socialno ekonomichnij ta politichnij rozvitok Bolgariyi 1879 1885 Rosijsko turecka vijna v hodi yakoyi selyani zahoplyuvali zemli osmanskih feodaliv i zemli osmanskogo derzhavnogo fondu i yavochnim shlyahom likvidovuvali rizni formi feodalnoyi zalezhnosti priskorila proces znishennya tureckogo feodalnogo zemlevolodinnya zigravshi tim samim rol burzhuazno demokratichnoyi revolyuciyi V hodi vijni ta v pershi roki pislya neyi koli v Bolgariyi diyala rosijska administraciya timchasove rosijske kerivnictvo dlya Bolgariyi buli zakladeni osnovi samostijnoyi bolgarskoyi nacionalnoyi derzhavi organizaciya z dopomogoyu rosijskih fahivciv civilnoyi administraciyi stvorennya zbrojnih sil i t d Zmini v socialno ekonomichnomu ustroyi bolgarskogo suspilstva znajshli vidobrazhennya v Tirnovskij konstituciyi 1879 roku odniyeyi z najdemokratichnishih dlya togo chasu Konstituciya peredbachala zagalne viborche pravo dlya cholovikiv yaki dosyagli 21 roku odnopalatnij parlament samovryaduvannya obshin obmezhuvala vladu knyazya Tirnovska konstituciya zakriplyuvala zvilnennya Bolgariyi vid gnitu feodalnoyi Turechchini stvoryuvala umovi dlya rozvitku krayini kapitalistichnim shlyahom U 1880 h rokah nizkoyu zakonodavchih aktiv sho vstanovlyuvali vikup buv zakriplenij perehid zemel tureckih feodaliv v ruki bolgarskih selyan Vnaslidok agrarnogo perevorotu bolgarske selyanstvo peretvorilosya na klas dribnih zemlevlasnikiv vilnih vid feodalnih put Znachni zmini vidbulisya pislya zvilnennya Bolgariyi i v mistah Znikla cehova sistema organizaciyi remesla remisniki zvilnilisya vid serednovichnih obmezhen virobnictva Razom z tim novi umovi vilnoyi konkurenciyi i skorochennya rinku vnaslidok vidokremlennya Bolgariyi vid Osmanskoyi imperiyi i vstanovlennya mitnih kordoniv mizh knyazivstvom i Shidnoyu Rumeliyeyu prizvodili do zanepadu remesla Rozoreni remisniki stavali rezervom robochoyi sili u kapitalistichnij promislovosti Rozvivalisya perevazhno galuzi legkoyi promislovosti tekstilna shkiryana keramichna harchova ta in Na tempah yiyi zrostannya poznachalasya vidsutnist u bolgarskoyi burzhuaziyi kapitaliv neobhidnih dlya organizaciyi velikih promislovih pidpriyemstv a takozh inozemna konkurenciya spriyatlivi umovi dlya yakoyi stvoryuvali ugodi z zahidnoyevropejskimi krayinami uspadkovani Bolgariyeyu vid Turechchini Do kincya XIX st rozvitok promislovosti v Bolgariyi pomitno priskorivsya Odnak Bolgariya zalishalasya vidstaloyu agrarnoyu krayinoyu z perevazhannyam dribnogo virobnictva u velikij promislovosti bulo zajnyato menshe 10 robitnikiv Pershij knyaz Bolgariyi nimeckij princ Oleksandr Battenberg oriyentuvavsya u zovnishnij politici na Avstro Ugorshinu ta Nimechchinu a vseredini krayini spiravsya na partiyu konservatoriv yaka virazhala interesi velikoyi torgovo lihvarskoyi burzhuaziyi Knyaz poviv borotbu z liberalnoyu partiyeyu dribnoyi ta serednoyi burzhuaziyi yaka koristuvalasya shirokoyu pidtrimkoyu v Bolgariyi 27 kvitnya 1881 roku Battenberg zdijsniv derzhavnij perevorot skasuvav konstituciyu i vstanoviv 1 lipnya 1881 roku Drugi Veliki narodni zbori sklikani v pridunajskomu misti Svishtovi zatverdili rezhim povnovazhen U vidpovid imperator Oleksandr III nakazav rosijskim specialistam zalishiti Bolgariyu Odnak knyaz ne navazhivsya zdijsniti zvorotnij perevorot yakij prizviv do krahu rosijskoyi politiki v Bolgariyi Spershu zahodi Oleksandra III zdavalisya efektivnimi 5 lipnya 1882 roku Leonid Sobolyev stav prem yer ministrom Bolgariyi a u veresni 1883 roku bula vidnovlena Tirnovska konstituciya Prote vzhe 5 grudnya 1883 roku Narodni zbori pidtrimali knyazivski zakonoproyekti pro zminu Konstituciyi pro zaprovadzhennya cenzuri pro obmezhennya viborchogo prava pro stvorennya dvopalatnogo parlamentu z priznachennyam verhnoyi palati pro dvostupenevi vibori do nizhnoyi palati Rezhim povnovazhen prizviv do rozkolu liberaliv vnaslidok yakogo utvorilisya dvi partiyi Dragana Cankova do yakoyi uvijshli takozh pomirni konservatori i Petko Karavelova Ideologiyi yak takoyi ne bulo a yih programni vimogi majzhe ne vidriznyalisya virazhayuchi chastkovi interesi okremih politichnih grup Lideri partij rozhodilisya viklyuchno u svoyemu vidnoshenni do Rosijskoyi imperiyi yaksho Cankov vvazhav za neobhidne zavzhdi i vsyudi pryamuvati za Rosiyeyu to Karavelov vistupav za bilsh samostijnu politiku Na chergovih parlamentskih viborah u 1884 roci peremogu zdobuli pribichniki Karavelova Sformovanij 11 lipnya 1884 roku uryad yakij ocholiv Petko Karavelov namagavsya prodovzhiti politiku liberaliv 1880 1881 rokiv persh za vse u vidnoshenni dribnih zemlevlasnikiv Vin vzhiv zahodiv dlya vporyadkuvannya sistemi opodatkuvannya ogolosiv zaliznici derzhavnoyu vlasnistyu a Bolgarskij nacionalnij bank derzhavnoyu kreditnoyu ustanovoyu Tim ne mensh platniki podatkiv zalishalis nezadovolenimi Vidsutnist progresu u vzayemovidnosinah Bolgariyi z Rosiyeyu u zv yazku z vidmovoyu Karavelova vidstoroniti Oleksandra Battenberga vid vladi lishe uskladnyuvav nayavni problemi Dlya vidnovlennya osobistoyi populyarnosti Battenberg rozpochav aktivnu diyalnist spryamovanu na priyednannya Shidnoyi Rumeliyi do Bolgarskogo knyazivstva U lyutomu 1885 roku u Plovdivi vinik Tayemnij komitet perejmenovanij u kvitni togo zh roku na Bolgarskij tayemnij centralnij revolyucijnij komitet BTCRK Jogo ocholiv yakij stav vidomim zavdyaki Zapiskam pro bolgarski povstannya yaki propaguvali osoblivo sered molodi nastroyi revolyucijnogo romantizmu BTCRK spiravsya u svoyij diyalnosti golovnim chinom na sluzhbovciv ta studentiv U serpni 1885 roku bulo obrano nove kerivnictvo organizaciyi yake visunulo zavdannya ob yednannya Shidnoyi Rumeliyi z Bolgariyeyu pid skipetrom Oleksandra Battenberga i rozrobilo konkretnij plan yiyi organizaciyi Tim chasom agitaciya na korist ob yednannya narostala yak u Shidnij Rumeliyi tak i u knyazivstvi Vsyudi stvoryuvalis komiteti i zbiralasya zbroya Na pochatku veresnya povstali meshkanci ryadu mist ta sil Plovdivskogo okrugu V nich na 6 18 veresnya 1885 roku u Plovdivi ozbroyene naselennya za pidtrimki miliciyi skinulo uryad oblasti i progolosilo ob yednannya oboh chastin Bolgariyi pid skipetrom knyazya Togo zh dnya Battenberg vidav manifest pro ob yednannya prijnyav titul knyazya yedinoyi Bolgariyi i vviv do Shidnoyi Rumeliyi vijska Vozz yednannya bolgarskih zemel viklikalo v suspilstvi patriotichne pidnesennya i spriyalo zrostannyu populyarnosti Battenberga Mizhnarodni naslidkiOb yednannya Bolgariyi bulo formalnim porushennyam Berlinskogo traktatu Rosijska diplomatiya vistupala za zmicnennya zv yazkiv oblasti z knyazistvom Odnak proavstrijska liniya knyazya pidshtovhnula carsku vladu na akciyi sho superechili yih kolishnij politici cherez nebazhannya pidtrimuvati Battenberga uryad Peterburga ne pobachiv ob yektivnogo znachennya ob yednannya V toj zhe chas rosijska diplomatiya poradila tureckomu sultanu utrimatis vid vtorgnennya do Shidnoyi Rumeliyi Carskij uryad vidklikav rosijskih oficeriv z Bolgariyi i zaproponuvav obgovoriti pitannya na Konstantinopolskij konferenciyi posliv velikih derzhav Britanski diplomati ranishe sistematichno vidstoyuvali cilisnist Osmanskoyi imperiyi i proyavlyali vorozhist ideyi vozz yednannya Odnak pogirshennya vidnosin mizh carskim dvorom i Battenbergom pidshtovhnulo Forin ofis na pidtrimku ob yednavchoyi akciyi knyazya V Londoni rozrahovuvali takim chinom viklikati vidchuzhennya Bolgariyi vid Rosiyi i poslabiti poziciyi Peterburga na Balkanah Nimechchina ta Avstro Ugorshina pidtrimali sultanskij uryad i vistupili proti reviziyi Berlinskogo traktatu Mizh tim 2 listopada 1885 roku serbskij korol Milan Obrenovich yakij vstanoviv v Serbiyi reakcijnij rezhim i provodiv proavstrijsku politiku peretnuv bolgarskij kordon zayavivshi sho vozz yednannya porushuye rivnovagu na Balkanah Odnak bolgarska armiya dobre vishkolena rosijskimi instruktorami ne lishe dala vidsich agresorovi ale j uspishno perejshla na serbsku teritoriyu 9 21 grudnya 1885 roku bulo ukladeno peremir ya a 19 lyutogo 3 bereznya 1886 roku pid tiskom Rosiyi ta Velikoyi Britaniyi Osmanska imperiya pogodilas na vozz yednannya Bolgariyi i vidpovidno na vidmovu vid Shidnoyi Rumeliyi Ob yednannya Bolgariyi malo velike progresivne znachennya Mizh knyazivstvom ta oblastyu buli znisheni mitni bar yeri Vidnovlennya ekonomichnoyi ta politichnoyi yednosti Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Bolgariyi i stvorennya yedinoyi derzhavi spriyali nacionalnij konsolidaciyi zmicnennyu politichnoyi samostijnosti krayini nadali viklyuchno dobrochinnij vpliv na podalshij rozvitok virobnichih sil ta kulturu Bolgariyi Div takozhDen ob yednannyaLiteraturaIstoriya yuzhnyh i zapadnyh slavyan v 2 t T 1 Srednie veka i Novoe vremya Pod red G F Matveeva i Z S Nenashevoj Moskva Izd vo MGU 2001 688 s Litavrin G G Kratkaya istoriya Bolgarii S drevnejshih vremyon do nashih dnej Gennadij Litavrin Moskva Nauka 1987 569 s PosilannyaVidnovlennya Bolgarskoyi derzhavnosti u XIX st