Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Маньчжурська держава (кит.: 満洲国; кит. трад.: 滿洲國; піньїнь: Mǎnzhōu Guó; 1932–1945) — держава на території Маньчжурії в період між Першою і Другою світовими війнами. Мала спільні кордони з Республікою Китай, Монгольською Народною Республікою, СРСР та Японською імперією. Постала внаслідок конфлікту Японської імперії з Республікою Китай. Керувалася імператором Пуї, останнім імператором з манчжурської династії Цін. Перебувала у військовому союзі з Японською імперією. Була визнана Японською імперією, Сальвадором, Таїландом, Бірмою, Філіппінами, китайськими і монгольськими урядами, що підпорядковувалися Японії, Тимчасовим індійським урядом, Третім Рейхом, Королівством Італія, Іспанською Державою, Ватиканом, Польською республікою, Незалежною Державою Хорватія, Угорським королівством, Румунським королівством, Болгарським царством, Фінляндією, СРСР і Данією. Ліквідована після поразки Японської імперії у Другій світовій війні.
| Маньчжурська держава (1932–1934) 滿洲國 (Велика) Маньчжурська імперія (1934–1945) (大)滿洲帝國 | |||||
| держава-клієнт/буферна держава/маріонеткова держава Японської імперії | |||||
| |||||
| |||||
| Девіз П'ять народів у одному союзі | |||||
| Гімн | |||||
 | |||||
| Столиця | Сіньцзін (Чанчунь) (до 9 серпня 1945) Тунхуа (з 9 серпня 1945) | ||||
| Релігії | [en] | ||||
| Форма правління | Персоналістська однопартійна конституційна монархія при тоталітарної військової диктатурі | ||||
| Голова держави | |||||
| - 1932 - 1934 | Айсін Ґьоро Пуї | ||||
| - 1934 - 1945 | Айсін Ґьоро Пуї | ||||
| - 1932 - 1935 | |||||
| - 1935 - 1945 | Чжан Цзінхуей | ||||
| Законодавчий орган | |||||
| Історичний період | Інтербелум · Друга світова війна | ||||
| - Створення | 1 березня 1932 | ||||
| - [en] Жехе | 4 березня 1933 | ||||
| - Проголошена імперія | 1 березня 1934 | ||||
| - Член ВССС | 30 листопада 1940 | ||||
| - Радянське вторгнення | 9 серпня 1945 | ||||
| - [en] | 18 серпня 1945 | ||||
| Площа | |||||
| - 1940 | 1 192 081 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - 1940 | 43 233 954 осіб | ||||
| Густота | 36,3 осіб/км² | ||||
| Валюта | |||||
| |||||
Також відома під назвами Маньчжоу-го, Маньчжурська імперія або Маньчжурія. В історіографії країн, що належали до антигітлерівської коаліції, тенденційно визначається як «маріонеткова держава» Японської імперії.
Історія
Виникнення та становлення
У 1931 році внаслідок Маньчжурського інциденту (18 вересня) японська армія захопила Маньчжурію на північному сході Республіки Китай. Для Республіки Китай втрата Маньчжурії була тяжкою, адже на її теренах знаходилося майже 35 % вугілля країни, 40-50 % нафти і майже 80 % покладів залізної руди, а також 40 % лісових ресурсів. За площею Маньчжурія становила 11 % від загальної площі Республіки.
29 лютого 1932 в Мукдені було скликано Всеманчжурське зібрання, на якому 1 березня оголосили про створення Маньчжурської держави. У березні 1932 Квантунська армія Японської імперії отримала право контролювати всі шляхи комунікації новоствореної держави за умови побудови нових. 15 вересня 1932 між Маньчжурською державою і Японською імперією було укладено угоду, в першому пункті якої зазначалося, що офіційно Японія має особливі права і привілеї на території Маньчжурії. Другий пункт угоди передбачав перебування Квантунської армії на території Маньчжурської держави та робив її відповідальною за оборону нової країни.
Восени 1931 головою Маньчжурської держави було обрано останнього імператора з маньчжурської династії Цін, двадцятип'ятирічного Пуї. Він перебував під контролем Квантунської армії і не мав реальної влади (при цьому бувши навіть позбавленим права самому вирішувати, коли й куди піти на прогулянку). Навіть незначні рішення приймалися в штабі японської армії, а розмови Пуї з міністрами, що призначалися японцями, обмежувалися лише церемоніями прийому та вручення подарунків. Пуї сподівався, що поступово йому вдасться досягти більшої самостійності і в майбутньому він матиме змогу впливати на процеси розвитку власної держави.
Уряд Японської імперії не мав розгорнутої інформації стосовно перебігу військових дій та намірів Квантунської армії. Японська цивільна влада опинилася у делікатній та дуже незручній ситуації. Але частина політиків була вражена блискавичними перемогами армії, а окуповані території, багаті на сировину та родючі землі, були вартими клопоту, з яким Японська імперія мусила зіткнутися у стосунках з іншими державами та на зібраннях Ліги Націй.
У 1934 Маньчжурська держава стала монархією. Але це мало що змінило — Пуї так і залишався знаряддям в руках командування Квантунської армії. Японські офіцери та урядники ретельно контролювали всю державу. Керуючись власними інтересами, японці використовували населення та ресурси Маньчжурії для зміцнення господарського комплексу держави та перетворювали її територію на плацдарм для подальших військових походів на Республіку Китай і агресії проти Монгольської народної республіки й СРСР. Японці модернізовували та швидкими темпами будували нові залізничні шляхи та шосе, інвестували у копальні та галузі промисловості, насамперед розвивали металургійну промисловість та військово-промисловий комплекс.[1]
Занепад
8 серпня 1945 СРСР оголосив війну Японській імперії відповідно до угоди, прийнятої на Ялтинській конференції. Радянські війська вторглися на територію Маньчжурської держави з території МНР, здійснюючи операцію «Шторм». Імператор Пуї був захоплений радянськими військами та виданий комуністичному уряду Китаю, після чого його заарештували як військового злочинця разом з усіма іншими чиновниками Маньчжурії.
Адміністративно-територіальний та політичний устрій
Адміністративно Маньчжоу-го поділялася на анто — давня маньчжурська адміністративно-територіальна одиниця, що є аналогічною провінції; анто, в свою чергу, поділялася на префектури. У 1932 Маньчжурська держава складалася з п'яти анто, як під час правління династії Цін. У 1941 проведено адміністративну реформу, внаслідок якої кількість анто була збільшена до дев'ятнадцяти. Також у складі Маньчжурії існував особливий район Пеймань та два особливих міста — Чанчунь, або Сінцзін (столиця держави) та Харбін. Пеймань мав статус особливого району з 1 липня 1933 по 1 січня 1936, а Харбін з часом увійшов до складу провінції Біньцзян.
На території Маньчжурії вся повнота влади формально належала Пуї, крім цього він як Верховний правитель обіймав посаду головнокомандувача збройних сил країни. Уряд Маньчжурії, Державна рада, складався з міністрів, яких призначав особисто Пуї після ухвалення їх кандидатур японцями. Реальна влада, однак, перебувала у руках надзвичайного та повноважного посла Японії у Маньчжурській державі та Головнокомандувача Квантунської армії за сумісництвом, якому підпорядковувалися всі японські офіцери-радники в армії Маньчжурії, а також усі японці, що займали будь-які посади в апараті уряду та місцевих провінційних органів влади. Департамент «спільних справ», створений при посольстві Японської імперії у Маньчжурії як координуючий орган та очолюваний японцями, контролював діяльність всіх міністрів та голів департаментів уряду, начальник цього департаменту організовував координаційні наради віце-міністрів, на яких розглядалися проєкти законів та постанов, які згодом формально ухвалювалися Державною радою Маньчжурської держави.
Зовнішня політика
У зовнішній політиці Японської імперії та відповідно Маньчжурської держави антирадянський і антимонгольський вектори мали головне значення — після окупації Маньчжурії розпочалося будівництво та модернізація на її території залізничних шляхів та шосейних доріг, що вели до стратегічних пунктів, розташованих уздовж радянського кордону з метою вчинити в майбутньому наступ на СРСР, створювався пояс укріплених районів, особливо на приморському напрямку, з'являлися військові аеродроми та склади, оборонні споруди, а в тилу споруджувалися великі заводи й арсенали, вздовж правого берегу Амуру та берегів Сунгарі виникли японські річкові порти та пристані. Активізувалися військові провокації на західних кордонах Маньчжурської держави — з МНР, що іноді мали характер відкритої розвідки. Японські розвідувальні групи нерідко заглиблювалися у монгольську територію, де готували вторгнення з боку Маньчжурської держави. Демонстративно провокаційні дії супроводжувалися активізацією антирадянської й антимонгольської пропаганди, що велася по радіо та в друкованих ЗМІ Японії і особливо Маньчжурії.
1936 року Японська імперія, Королівство Італія та Третій Рейх уклали агресивний Антикомінтернівський пакт, після чого з боку військового керівництва Японії почали здійснюватися спроби втягнути в цей пакт і Маньчжурську державу. Після таємної підготовки уряд Маньчжурії приєднався до пакту, а у лютому 1939 він підписав спеціальний Протокол щодо пролонгації Пакту проти Комінтерну ще на п'ять років.
З Японською імперією Маньчжурська держава підтримувала тісні союзні відносини до моменту її капітуляції та припинення свого існування у 1945. Економіка Маньчжурії трималася на японських капіталовкладеннях, а бойову міць забезпечувала Квантунська армія Японської імперії. Попри формально «дружні» відносини між двома державами, насправді японці на території Маньчжурії поводили себе як типовий окупаційний режим. Про це свідчить існування на території Маньчжурії бактеріологічного табору «Притулок», у якому ув'язнені перебували в нелюдських умовах, та загону 731, що займався розробкою бактеріологічної зброї.
Економіка
У травні 1938 було прийнято п'ятирічний план економічного розвитку Маньчжурії, що передбачав інтенсивне будівництво військово-промислових об'єктів на її території. Перш за все мали бути розширені виробничі можливості промислових підприємств та вжиті заходи для збільшення обсягів сільськогосподарської продукції. Цей план мав сприяти швидшому зростанню обсягів виробництва промислової та сільськогосподарської продукції у 1937—1941 роках. На будівництво залізничних шляхів було витрачено 722 млн єн, шосейних доріг — 62 млн, обладнання зв'язку — 50 млн, на будівництво поселень для колоністів — 274 млн єн.
Реалізація планів розвитку Маньчжурії суттєво змінила соціально-економічні показники країни. Це пов'язано перш за все з високим рівнем японських капіталовкладень. З 1936 по 1945 японські капіталовкладення в Маньчжурії зросли вчетверо. При цьому мало місце реальне ввезення капіталу в Маньчжурію, речова форма якого була пов'язана перш за все з реалізацією планів індустріалізації Маньчжурії, тобто великою мірою ввозилося промислове й транспортне обладнання.
Активно розвивалося також сільське господарство, особливе значення надавалося розширенню посівів технічних культур, у зростанні виробництва яких також були зацікавлені японці. За роки війни виробництво бавовни подвоїлося, а виробництво цукрового буряку було збільшено вдесятеро. У значній кількості продовольство та сільськогосподарська сировина вивозилися до Японії.
Китайська буржуазія в роки війни не саботувала економічні заходи японської влади, намагаючись отримати свою частку від значних військових доходів. Збільшилися вкладення і в змішані підприємства, особливо в середній та дрібний бізнес.
У транспортній сфері та сфері зв'язку повністю домінував японський капітал, маньчжурські компанії туди майже не допускалися.
Зовнішня торгівля Маньчжурії також була монополізована японськими компаніями. Ці компанії самі встановлювали структуру експорту та безмитно ввозили текстильні товари, продовольство, хімічні добрива, машини, причому ціни на них були завищені. Натомість японці вивозили за низькими цінами сільськогосподарську та промислову сировину.
Прибутки японських компаній в Маньчжурії з року в рік зростали. Якщо у 1938 вони становили 53,4 млн. єн, то у 1941 зросли більш ніж удвічі й становили вже 132,7 млн єн.
Отже, спроба Японії перетворити Маньчжурію у свою військово-промислову базу принципово змінила соціально-економічний характер Північно-східної частини Китаю.
Наркоманія як соціальне явище
Після створення Маньчжурської держави наркоманія почала поширюватися північним сходом Китаю, особливо в великих містах: на кожні 100 чоловік припадало п'ять курців опіуму. В одній з офіційних доповідей Міністерства внутрішніх справ Маньчжурії зазначалось, що з 30 млн жителів понад 9 млн. — постійні курці опіуму, причому 69 % усіх наркоманів — молоді люди віком до 30 років. За рахунок цього каса уряду Маньчжурської держави та японського казначейства щорічно поповнювалася на 500 млн доларів. Поширення наркоманії було свідомою та цілеспрямованою політикою: ще на початку 1933 вирішено для поповнення військових витрат проводити опіумну політику, а 11 квітня 1933 японський кабінет міністрів ухвалив рішення, що дозволяло вільне перевезення опіуму-сирцю з Кореї до Маньчжурії, оскільки останній катастрофічно бракувало власної сировини. Японці рекомендували маньчжурським фермерам відмовитися від посадки соєвих бобів, натомість вирощувати замість них опійний мак, з якого, окрім власне опіуму, виготовляли також морфій та героїн. Після таких рекомендацій площі, відведені для посівів опіумного маку, відчутно збільшилися. У 1936 в семи провінціях Маньчжурської держави було розширено площі під посіви опіумного маку, зросло його виробництво, а пізніше була юридично встановлена легальна монополія на спеціальний продаж опіуму.
Відправка опіуму до різних районів Китаю здійснювалася щоденними рейсами японських суден під виглядом «військових поставок». Там, де не було представників японського військового командування, наркотик пересилали на адресу японського консульства. Японські військові судна розвозили опіум по всьому китайському узбережжю, а військові катери річкового флоту Японії — великими ріками Китаю.
З часів окупації Маньчжурії Японською імперією почала формуватися розгалужена світова мережа наркомафії. Японська імперія не обмежувалася збутом наркотичних речовин тільки на території Маньчжурії та Республіки Китай — у значних кількостях наркотики продавали у Північній та Південній Америці, на Філіппінах, Яві, Суматрі, Борнео, а також у Малайзії, Австралії та Новій Зеландії.
У 1942 японська «Рада відродження Азії» провела «Конференцію з виробництва та споживанню опіуму в Китаї», на якій було ухвалено рішення, згідно з яким прикордонні райони Маньчжоу-го та Монголії повинні задовольняти потреби в опіумі «Сфери взаємного процвітання Великої Східної Азії». На підставі цього рішення площі опіумного маку в Маньчжурії збільшилися до 3000 гектарів. У 1944 прибутки від продажу опіуму зросли в 100 разів порівняно з початком існування Маньчжурської держави. Це було одним із головних фінансових джерел, скерованих на військові витрати Японської імперії та ведення нею агресивної війни.[3]
Система нагород
У розбудові та функціонуванні Маньчжурської держави японська влада важливе місце відводила системі нагород як інструменту не тільки заохочення, а й управління політичною елітою країни. Але разом з тим ця система використовувалась японцями і «для власних потреб». Зовнішній вигляд орденів Маньчжурської держави був розроблений професором Хата Сьокіті, який викладав у Токійському вищому технічному училищі, а виготовлялися вони в Кіото (за іншими даними — в м. Осака), звідки перевозилися до столиці Маньчжурії. Церемонії нагородження проводило командування Квантунської армії, а самі нагороди діставалися здебільшого японцям: ордени та медалі Маньчжурської держави вручалися членам японської імператорської родини, представникам вищої аристократії, численним японським чиновникам та радникам, що працювали в уряді Маньчжурії, офіцерам та рядовим солдатам Квантунської армії, а також чиновникам деяких місцевих адміністрацій Китайської республіки, що тісно співпрацювали з Маньчжурією. Нагородження інших іноземних громадян відбувалося доволі рідко.
Офіційно система нагород Маньчжурської держави брала свій початок із закону про ордени за заслуги та медалі, що був підготовлений японськими чиновниками та прийнятий 19 квітня 1934. Система нагород Маньчжурської держави була створена на кшталт японської: ордени поділялися на сім або вісім ступенів, в той час як китайська система передбачала дев'ять. Окрім цього, маньчжурські ордени були аналогічними японським: наприклад, японському ордену Хризантеми відповідав маньчжурський орден Орхідеї, ордену Вранішнього Сонця — орден Світлої хмари, а ордену Священного дзеркала — орден Опори держави, запроваджений едиктом Пуї 14 серпня 1936. Орден Опори держави мав вісім ступенів, а назву його було взято з китайської класичної історії. Коли було створено маньчжурський знак ордену Червоного хреста, то було повністю збережено пропорції відповідного японського знака, лише білу емаль замінили на червону.
Тим не менш існували й певні відмінності: наприклад, знаки вищих ступенів маньчжурського ордену Опори держави, як і знак ордена Орхідеї, були прикрашені перлинами. Крім того, в ордені Опори держави є також ще одна особливість — знаки його нижчих ступенів розрізнялися між собою лише числом та матеріалом планок, що прикріплювалися до орденської стрічки. Самі знаки були абсолютно однаковими, оскільки так їх було простіше виготовляти.
Медалі Маньчжурії також були аналогами японських. Наприклад, напад Квантунської армії на Монголію було відмічено маньчжурською медаллю, яка в усьому (крім деяких дрібних деталей) була копією японської медалі за війну проти Республіки Китай, розпочату в 1937 році. Однак були й винятки: медаль, що виготовлена зі срібла у вигляді букету квітів, належить до часів правління Пуї. Вона була виготовлена до візиту імператора Маньчжурської держави до Японської імперії, нею нагороджувалися в Токіо вищі японські чиновники та військовики Квантунської армії.[2][3]
Див. також
Література
- І. Д. Коміренко. Маньчжоу-Го // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- Michał Klimecki, Pekin-Szanghaj-Nankin 1937—1945. Warszawa, Bellona, 2008, 242 с.
- Ионина Н. 100 великих наград. М., «Вече», 2003
- В. Н. Усов. Последний император Китая: Пу И (1906—1967). М., Olma Media Group, 2003, 413 c.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Manchukuo |
- (англ.)
- (англ.)
- Освіта в Монголії і Маньчдурії [ 24 травня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
- Прапори Маньчжурської держави [ 25 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- Маньчжоу-го [ 11 січня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Manchzhuriya znachennya Manchzhurska derzhava kit 満洲国 kit trad 滿洲國 pinyin Mǎnzhōu Guo 1932 1945 derzhava na teritoriyi Manchzhuriyi v period mizh Pershoyu i Drugoyu svitovimi vijnami Mala spilni kordoni z Respublikoyu Kitaj Mongolskoyu Narodnoyu Respublikoyu SRSR ta Yaponskoyu imperiyeyu Postala vnaslidok konfliktu Yaponskoyi imperiyi z Respublikoyu Kitaj Keruvalasya imperatorom Puyi ostannim imperatorom z manchzhurskoyi dinastiyi Cin Perebuvala u vijskovomu soyuzi z Yaponskoyu imperiyeyu Bula viznana Yaponskoyu imperiyeyu Salvadorom Tayilandom Birmoyu Filippinami kitajskimi i mongolskimi uryadami sho pidporyadkovuvalisya Yaponiyi Timchasovim indijskim uryadom Tretim Rejhom Korolivstvom Italiya Ispanskoyu Derzhavoyu Vatikanom Polskoyu respublikoyu Nezalezhnoyu Derzhavoyu Horvatiya Ugorskim korolivstvom Rumunskim korolivstvom Bolgarskim carstvom Finlyandiyeyu SRSR i Daniyeyu Likvidovana pislya porazki Yaponskoyi imperiyi u Drugij svitovij vijni Manchzhurska derzhava 1932 1934 滿洲國 Velika Manchzhurska imperiya 1934 1945 大 滿洲帝國 derzhava kliyent buferna derzhava marionetkova derzhava Yaponskoyi imperiyi 1932 1945 Prapor Imperatorska pechatka Deviz P yat narodiv u odnomu soyuzi Gimn source source track track Manchzhurskoyi derzhavi istorichni kordoni na kartiManchzhou go temno chervonij u mezhah Yaponskoyi imperiyi svitlo chervona pid chas najbilshogo rozkvitu Stolicya Sinczin Chanchun do 9 serpnya 1945 Tunhua z 9 serpnya 1945 Religiyi en Forma pravlinnya Personalistska odnopartijna konstitucijna monarhiya pri totalitarnoyi vijskovoyi diktaturi Golova derzhavi 1932 1934 Ajsin Goro Puyi 1934 1945 Ajsin Goro Puyi 1932 1935 1935 1945 Chzhan Czinhuej Zakonodavchij organ Istorichnij period Interbelum Druga svitova vijna Stvorennya 1 bereznya 1932 en Zhehe 4 bereznya 1933 Progoloshena imperiya 1 bereznya 1934 Chlen VSSS 30 listopada 1940 Radyanske vtorgnennya 9 serpnya 1945 en 18 serpnya 1945 Plosha 1940 1 192 081 km2 Naselennya 1940 43 233 954 osib Gustota 36 3 osib km Valyuta Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Manchzhurska derzhava Yaponskij propagandistskij ultranacionalistichnij plakat Takozh vidoma pid nazvami Manchzhou go Manchzhurska imperiya abo Manchzhuriya V istoriografiyi krayin sho nalezhali do antigitlerivskoyi koaliciyi tendencijno viznachayetsya yak marionetkova derzhava Yaponskoyi imperiyi IstoriyaViniknennya ta stanovlennya Imperator Manchzhuriyi Puyi Yaponsko manchzhurska ugoda vid 15 veresnya 1932 Vulicya Datong Sinczin 1939 U 1931 roci vnaslidok Manchzhurskogo incidentu 18 veresnya yaponska armiya zahopila Manchzhuriyu na pivnichnomu shodi Respubliki Kitaj Dlya Respubliki Kitaj vtrata Manchzhuriyi bula tyazhkoyu adzhe na yiyi terenah znahodilosya majzhe 35 vugillya krayini 40 50 nafti i majzhe 80 pokladiv zaliznoyi rudi a takozh 40 lisovih resursiv Za plosheyu Manchzhuriya stanovila 11 vid zagalnoyi ploshi Respubliki 29 lyutogo 1932 v Mukdeni bulo sklikano Vsemanchzhurske zibrannya na yakomu 1 bereznya ogolosili pro stvorennya Manchzhurskoyi derzhavi U berezni 1932 Kvantunska armiya Yaponskoyi imperiyi otrimala pravo kontrolyuvati vsi shlyahi komunikaciyi novostvorenoyi derzhavi za umovi pobudovi novih 15 veresnya 1932 mizh Manchzhurskoyu derzhavoyu i Yaponskoyu imperiyeyu bulo ukladeno ugodu v pershomu punkti yakoyi zaznachalosya sho oficijno Yaponiya maye osoblivi prava i privileyi na teritoriyi Manchzhuriyi Drugij punkt ugodi peredbachav perebuvannya Kvantunskoyi armiyi na teritoriyi Manchzhurskoyi derzhavi ta robiv yiyi vidpovidalnoyu za oboronu novoyi krayini Voseni 1931 golovoyu Manchzhurskoyi derzhavi bulo obrano ostannogo imperatora z manchzhurskoyi dinastiyi Cin dvadcyatip yatirichnogo Puyi Vin perebuvav pid kontrolem Kvantunskoyi armiyi i ne mav realnoyi vladi pri comu buvshi navit pozbavlenim prava samomu virishuvati koli j kudi piti na progulyanku Navit neznachni rishennya prijmalisya v shtabi yaponskoyi armiyi a rozmovi Puyi z ministrami sho priznachalisya yaponcyami obmezhuvalisya lishe ceremoniyami prijomu ta vruchennya podarunkiv Puyi spodivavsya sho postupovo jomu vdastsya dosyagti bilshoyi samostijnosti i v majbutnomu vin matime zmogu vplivati na procesi rozvitku vlasnoyi derzhavi Uryad Yaponskoyi imperiyi ne mav rozgornutoyi informaciyi stosovno perebigu vijskovih dij ta namiriv Kvantunskoyi armiyi Yaponska civilna vlada opinilasya u delikatnij ta duzhe nezruchnij situaciyi Ale chastina politikiv bula vrazhena bliskavichnimi peremogami armiyi a okupovani teritoriyi bagati na sirovinu ta rodyuchi zemli buli vartimi klopotu z yakim Yaponska imperiya musila zitknutisya u stosunkah z inshimi derzhavami ta na zibrannyah Ligi Nacij U 1934 Manchzhurska derzhava stala monarhiyeyu Ale ce malo sho zminilo Puyi tak i zalishavsya znaryaddyam v rukah komanduvannya Kvantunskoyi armiyi Yaponski oficeri ta uryadniki retelno kontrolyuvali vsyu derzhavu Keruyuchis vlasnimi interesami yaponci vikoristovuvali naselennya ta resursi Manchzhuriyi dlya zmicnennya gospodarskogo kompleksu derzhavi ta peretvoryuvali yiyi teritoriyu na placdarm dlya podalshih vijskovih pohodiv na Respubliku Kitaj i agresiyi proti Mongolskoyi narodnoyi respubliki j SRSR Yaponci modernizovuvali ta shvidkimi tempami buduvali novi zaliznichni shlyahi ta shose investuvali u kopalni ta galuzi promislovosti nasampered rozvivali metalurgijnu promislovist ta vijskovo promislovij kompleks 1 Zanepad 8 serpnya 1945 SRSR ogolosiv vijnu Yaponskij imperiyi vidpovidno do ugodi prijnyatoyi na Yaltinskij konferenciyi Radyanski vijska vtorglisya na teritoriyu Manchzhurskoyi derzhavi z teritoriyi MNR zdijsnyuyuchi operaciyu Shtorm Imperator Puyi buv zahoplenij radyanskimi vijskami ta vidanij komunistichnomu uryadu Kitayu pislya chogo jogo zaareshtuvali yak vijskovogo zlochincya razom z usima inshimi chinovnikami Manchzhuriyi Administrativno teritorialnij ta politichnij ustrijMinistri uryadu Manchzhurskoyi derzhavi Administrativno Manchzhou go podilyalasya na anto davnya manchzhurska administrativno teritorialna odinicya sho ye analogichnoyu provinciyi anto v svoyu chergu podilyalasya na prefekturi U 1932 Manchzhurska derzhava skladalasya z p yati anto yak pid chas pravlinnya dinastiyi Cin U 1941 provedeno administrativnu reformu vnaslidok yakoyi kilkist anto bula zbilshena do dev yatnadcyati Takozh u skladi Manchzhuriyi isnuvav osoblivij rajon Pejman ta dva osoblivih mista Chanchun abo Sinczin stolicya derzhavi ta Harbin Pejman mav status osoblivogo rajonu z 1 lipnya 1933 po 1 sichnya 1936 a Harbin z chasom uvijshov do skladu provinciyi Binczyan Na teritoriyi Manchzhuriyi vsya povnota vladi formalno nalezhala Puyi krim cogo vin yak Verhovnij pravitel obijmav posadu golovnokomanduvacha zbrojnih sil krayini Uryad Manchzhuriyi Derzhavna rada skladavsya z ministriv yakih priznachav osobisto Puyi pislya uhvalennya yih kandidatur yaponcyami Realna vlada odnak perebuvala u rukah nadzvichajnogo ta povnovazhnogo posla Yaponiyi u Manchzhurskij derzhavi ta Golovnokomanduvacha Kvantunskoyi armiyi za sumisnictvom yakomu pidporyadkovuvalisya vsi yaponski oficeri radniki v armiyi Manchzhuriyi a takozh usi yaponci sho zajmali bud yaki posadi v aparati uryadu ta miscevih provincijnih organiv vladi Departament spilnih sprav stvorenij pri posolstvi Yaponskoyi imperiyi u Manchzhuriyi yak koordinuyuchij organ ta ocholyuvanij yaponcyami kontrolyuvav diyalnist vsih ministriv ta goliv departamentiv uryadu nachalnik cogo departamentu organizovuvav koordinacijni naradi vice ministriv na yakih rozglyadalisya proyekti zakoniv ta postanov yaki zgodom formalno uhvalyuvalisya Derzhavnoyu radoyu Manchzhurskoyi derzhavi Zovnishnya politikaU zovnishnij politici Yaponskoyi imperiyi ta vidpovidno Manchzhurskoyi derzhavi antiradyanskij i antimongolskij vektori mali golovne znachennya pislya okupaciyi Manchzhuriyi rozpochalosya budivnictvo ta modernizaciya na yiyi teritoriyi zaliznichnih shlyahiv ta shosejnih dorig sho veli do strategichnih punktiv roztashovanih uzdovzh radyanskogo kordonu z metoyu vchiniti v majbutnomu nastup na SRSR stvoryuvavsya poyas ukriplenih rajoniv osoblivo na primorskomu napryamku z yavlyalisya vijskovi aerodromi ta skladi oboronni sporudi a v tilu sporudzhuvalisya veliki zavodi j arsenali vzdovzh pravogo beregu Amuru ta beregiv Sungari vinikli yaponski richkovi porti ta pristani Aktivizuvalisya vijskovi provokaciyi na zahidnih kordonah Manchzhurskoyi derzhavi z MNR sho inodi mali harakter vidkritoyi rozvidki Yaponski rozviduvalni grupi neridko zagliblyuvalisya u mongolsku teritoriyu de gotuvali vtorgnennya z boku Manchzhurskoyi derzhavi Demonstrativno provokacijni diyi suprovodzhuvalisya aktivizaciyeyu antiradyanskoyi j antimongolskoyi propagandi sho velasya po radio ta v drukovanih ZMI Yaponiyi i osoblivo Manchzhuriyi 1936 roku Yaponska imperiya Korolivstvo Italiya ta Tretij Rejh uklali agresivnij Antikominternivskij pakt pislya chogo z boku vijskovogo kerivnictva Yaponiyi pochali zdijsnyuvatisya sprobi vtyagnuti v cej pakt i Manchzhursku derzhavu Pislya tayemnoyi pidgotovki uryad Manchzhuriyi priyednavsya do paktu a u lyutomu 1939 vin pidpisav specialnij Protokol shodo prolongaciyi Paktu proti Kominternu she na p yat rokiv Z Yaponskoyu imperiyeyu Manchzhurska derzhava pidtrimuvala tisni soyuzni vidnosini do momentu yiyi kapitulyaciyi ta pripinennya svogo isnuvannya u 1945 Ekonomika Manchzhuriyi trimalasya na yaponskih kapitalovkladennyah a bojovu mic zabezpechuvala Kvantunska armiya Yaponskoyi imperiyi Popri formalno druzhni vidnosini mizh dvoma derzhavami naspravdi yaponci na teritoriyi Manchzhuriyi povodili sebe yak tipovij okupacijnij rezhim Pro ce svidchit isnuvannya na teritoriyi Manchzhuriyi bakteriologichnogo taboru Pritulok u yakomu uv yazneni perebuvali v nelyudskih umovah ta zagonu 731 sho zajmavsya rozrobkoyu bakteriologichnoyi zbroyi EkonomikaDiv takozh Manchuria Aviation Company U travni 1938 bulo prijnyato p yatirichnij plan ekonomichnogo rozvitku Manchzhuriyi sho peredbachav intensivne budivnictvo vijskovo promislovih ob yektiv na yiyi teritoriyi Persh za vse mali buti rozshireni virobnichi mozhlivosti promislovih pidpriyemstv ta vzhiti zahodi dlya zbilshennya obsyagiv silskogospodarskoyi produkciyi Cej plan mav spriyati shvidshomu zrostannyu obsyagiv virobnictva promislovoyi ta silskogospodarskoyi produkciyi u 1937 1941 rokah Na budivnictvo zaliznichnih shlyahiv bulo vitracheno 722 mln yen shosejnih dorig 62 mln obladnannya zv yazku 50 mln na budivnictvo poselen dlya kolonistiv 274 mln yen Realizaciya planiv rozvitku Manchzhuriyi suttyevo zminila socialno ekonomichni pokazniki krayini Ce pov yazano persh za vse z visokim rivnem yaponskih kapitalovkladen Z 1936 po 1945 yaponski kapitalovkladennya v Manchzhuriyi zrosli vchetvero Pri comu malo misce realne vvezennya kapitalu v Manchzhuriyu rechova forma yakogo bula pov yazana persh za vse z realizaciyeyu planiv industrializaciyi Manchzhuriyi tobto velikoyu miroyu vvozilosya promislove j transportne obladnannya Aktivno rozvivalosya takozh silske gospodarstvo osoblive znachennya nadavalosya rozshirennyu posiviv tehnichnih kultur u zrostanni virobnictva yakih takozh buli zacikavleni yaponci Za roki vijni virobnictvo bavovni podvoyilosya a virobnictvo cukrovogo buryaku bulo zbilsheno vdesyatero U znachnij kilkosti prodovolstvo ta silskogospodarska sirovina vivozilisya do Yaponiyi Kitajska burzhuaziya v roki vijni ne sabotuvala ekonomichni zahodi yaponskoyi vladi namagayuchis otrimati svoyu chastku vid znachnih vijskovih dohodiv Zbilshilisya vkladennya i v zmishani pidpriyemstva osoblivo v serednij ta dribnij biznes U transportnij sferi ta sferi zv yazku povnistyu dominuvav yaponskij kapital manchzhurski kompaniyi tudi majzhe ne dopuskalisya Zovnishnya torgivlya Manchzhuriyi takozh bula monopolizovana yaponskimi kompaniyami Ci kompaniyi sami vstanovlyuvali strukturu eksportu ta bezmitno vvozili tekstilni tovari prodovolstvo himichni dobriva mashini prichomu cini na nih buli zavisheni Natomist yaponci vivozili za nizkimi cinami silskogospodarsku ta promislovu sirovinu Pributki yaponskih kompanij v Manchzhuriyi z roku v rik zrostali Yaksho u 1938 voni stanovili 53 4 mln yen to u 1941 zrosli bilsh nizh udvichi j stanovili vzhe 132 7 mln yen Otzhe sproba Yaponiyi peretvoriti Manchzhuriyu u svoyu vijskovo promislovu bazu principovo zminila socialno ekonomichnij harakter Pivnichno shidnoyi chastini Kitayu Narkomaniya yak socialne yavisheViroshuvannya opijnogo maku u Manchzhou go Pislya stvorennya Manchzhurskoyi derzhavi narkomaniya pochala poshiryuvatisya pivnichnim shodom Kitayu osoblivo v velikih mistah na kozhni 100 cholovik pripadalo p yat kurciv opiumu V odnij z oficijnih dopovidej Ministerstva vnutrishnih sprav Manchzhuriyi zaznachalos sho z 30 mln zhiteliv ponad 9 mln postijni kurci opiumu prichomu 69 usih narkomaniv molodi lyudi vikom do 30 rokiv Za rahunok cogo kasa uryadu Manchzhurskoyi derzhavi ta yaponskogo kaznachejstva shorichno popovnyuvalasya na 500 mln dolariv Poshirennya narkomaniyi bulo svidomoyu ta cilespryamovanoyu politikoyu she na pochatku 1933 virisheno dlya popovnennya vijskovih vitrat provoditi opiumnu politiku a 11 kvitnya 1933 yaponskij kabinet ministriv uhvaliv rishennya sho dozvolyalo vilne perevezennya opiumu sircyu z Koreyi do Manchzhuriyi oskilki ostannij katastrofichno brakuvalo vlasnoyi sirovini Yaponci rekomenduvali manchzhurskim fermeram vidmovitisya vid posadki soyevih bobiv natomist viroshuvati zamist nih opijnij mak z yakogo okrim vlasne opiumu vigotovlyali takozh morfij ta geroyin Pislya takih rekomendacij ploshi vidvedeni dlya posiviv opiumnogo maku vidchutno zbilshilisya U 1936 v semi provinciyah Manchzhurskoyi derzhavi bulo rozshireno ploshi pid posivi opiumnogo maku zroslo jogo virobnictvo a piznishe bula yuridichno vstanovlena legalna monopoliya na specialnij prodazh opiumu Vidpravka opiumu do riznih rajoniv Kitayu zdijsnyuvalasya shodennimi rejsami yaponskih suden pid viglyadom vijskovih postavok Tam de ne bulo predstavnikiv yaponskogo vijskovogo komanduvannya narkotik peresilali na adresu yaponskogo konsulstva Yaponski vijskovi sudna rozvozili opium po vsomu kitajskomu uzberezhzhyu a vijskovi kateri richkovogo flotu Yaponiyi velikimi rikami Kitayu Z chasiv okupaciyi Manchzhuriyi Yaponskoyu imperiyeyu pochala formuvatisya rozgaluzhena svitova merezha narkomafiyi Yaponska imperiya ne obmezhuvalasya zbutom narkotichnih rechovin tilki na teritoriyi Manchzhuriyi ta Respubliki Kitaj u znachnih kilkostyah narkotiki prodavali u Pivnichnij ta Pivdennij Americi na Filippinah Yavi Sumatri Borneo a takozh u Malajziyi Avstraliyi ta Novij Zelandiyi U 1942 yaponska Rada vidrodzhennya Aziyi provela Konferenciyu z virobnictva ta spozhivannyu opiumu v Kitayi na yakij bulo uhvaleno rishennya zgidno z yakim prikordonni rajoni Manchzhou go ta Mongoliyi povinni zadovolnyati potrebi v opiumi Sferi vzayemnogo procvitannya Velikoyi Shidnoyi Aziyi Na pidstavi cogo rishennya ploshi opiumnogo maku v Manchzhuriyi zbilshilisya do 3000 gektariv U 1944 pributki vid prodazhu opiumu zrosli v 100 raziv porivnyano z pochatkom isnuvannya Manchzhurskoyi derzhavi Ce bulo odnim iz golovnih finansovih dzherel skerovanih na vijskovi vitrati Yaponskoyi imperiyi ta vedennya neyu agresivnoyi vijni 3 Sistema nagorodU rozbudovi ta funkcionuvanni Manchzhurskoyi derzhavi yaponska vlada vazhlive misce vidvodila sistemi nagorod yak instrumentu ne tilki zaohochennya a j upravlinnya politichnoyu elitoyu krayini Ale razom z tim cya sistema vikoristovuvalas yaponcyami i dlya vlasnih potreb Zovnishnij viglyad ordeniv Manchzhurskoyi derzhavi buv rozroblenij profesorom Hata Sokiti yakij vikladav u Tokijskomu vishomu tehnichnomu uchilishi a vigotovlyalisya voni v Kioto za inshimi danimi v m Osaka zvidki perevozilisya do stolici Manchzhuriyi Ceremoniyi nagorodzhennya provodilo komanduvannya Kvantunskoyi armiyi a sami nagorodi distavalisya zdebilshogo yaponcyam ordeni ta medali Manchzhurskoyi derzhavi vruchalisya chlenam yaponskoyi imperatorskoyi rodini predstavnikam vishoyi aristokratiyi chislennim yaponskim chinovnikam ta radnikam sho pracyuvali v uryadi Manchzhuriyi oficeram ta ryadovim soldatam Kvantunskoyi armiyi a takozh chinovnikam deyakih miscevih administracij Kitajskoyi respubliki sho tisno spivpracyuvali z Manchzhuriyeyu Nagorodzhennya inshih inozemnih gromadyan vidbuvalosya dovoli ridko Oficijno sistema nagorod Manchzhurskoyi derzhavi brala svij pochatok iz zakonu pro ordeni za zaslugi ta medali sho buv pidgotovlenij yaponskimi chinovnikami ta prijnyatij 19 kvitnya 1934 Sistema nagorod Manchzhurskoyi derzhavi bula stvorena na kshtalt yaponskoyi ordeni podilyalisya na sim abo visim stupeniv v toj chas yak kitajska sistema peredbachala dev yat Okrim cogo manchzhurski ordeni buli analogichnimi yaponskim napriklad yaponskomu ordenu Hrizantemi vidpovidav manchzhurskij orden Orhideyi ordenu Vranishnogo Soncya orden Svitloyi hmari a ordenu Svyashennogo dzerkala orden Opori derzhavi zaprovadzhenij ediktom Puyi 14 serpnya 1936 Orden Opori derzhavi mav visim stupeniv a nazvu jogo bulo vzyato z kitajskoyi klasichnoyi istoriyi Koli bulo stvoreno manchzhurskij znak ordenu Chervonogo hresta to bulo povnistyu zberezheno proporciyi vidpovidnogo yaponskogo znaka lishe bilu emal zaminili na chervonu Tim ne mensh isnuvali j pevni vidminnosti napriklad znaki vishih stupeniv manchzhurskogo ordenu Opori derzhavi yak i znak ordena Orhideyi buli prikrasheni perlinami Krim togo v ordeni Opori derzhavi ye takozh she odna osoblivist znaki jogo nizhchih stupeniv rozriznyalisya mizh soboyu lishe chislom ta materialom planok sho prikriplyuvalisya do ordenskoyi strichki Sami znaki buli absolyutno odnakovimi oskilki tak yih bulo prostishe vigotovlyati Medali Manchzhuriyi takozh buli analogami yaponskih Napriklad napad Kvantunskoyi armiyi na Mongoliyu bulo vidmicheno manchzhurskoyu medallyu yaka v usomu krim deyakih dribnih detalej bula kopiyeyu yaponskoyi medali za vijnu proti Respubliki Kitaj rozpochatu v 1937 roci Odnak buli j vinyatki medal sho vigotovlena zi sribla u viglyadi buketu kvitiv nalezhit do chasiv pravlinnya Puyi Vona bula vigotovlena do vizitu imperatora Manchzhurskoyi derzhavi do Yaponskoyi imperiyi neyu nagorodzhuvalisya v Tokio vishi yaponski chinovniki ta vijskoviki Kvantunskoyi armiyi 2 3 Div takozhManchzhuriya Ukrayinsko manchzhurski vidnosini Velika shidnoazijska sfera spilnogo procvitannyaLiteraturaI D Komirenko Manchzhou Go Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Michal Klimecki Pekin Szanghaj Nankin 1937 1945 Warszawa Bellona 2008 242 s Ionina N 100 velikih nagrad M Veche 2003 V N Usov Poslednij imperator Kitaya Pu I 1906 1967 M Olma Media Group 2003 413 c PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Manchukuo angl angl Osvita v Mongoliyi i Manchduriyi 24 travnya 2006 u Wayback Machine angl Prapori Manchzhurskoyi derzhavi 25 listopada 2017 u Wayback Machine angl angl Manchzhou go 11 sichnya 2012 u Wayback Machine