Соціологія освіти — галузь соціології, що вивчає освіту як соціальний інститут, її функції в суспільстві та взаємозв'язок з іншими інститутами. Сучасна соціологія освіти досліджує освіту як багаторівневу систему, що функціонує в чотирьох основних і взаємопов'язаних формах:
- як процес формування знань у індивідів, залучених до тієї чи іншої ланки освіти;
- як процес зміни суспільної свідомості;
- як фактор соціалізації особистості, її виховання;
- як своєрідна феноменологія особистісної свідомості.
Соціологія освіти орієнтується на окремі положення загально соціологічних теорій (наприклад, структурного функціоналізму або теорії конфлікту), а також на розробку і використання власних теорій освіти, які дозволяють аналізувати особливості цього утворення через його структуру, соціальні процеси та взаємодію.
Окрім соціології, освіту вивчають так само в рамках педагогіки, психології, філософії, історії та економіки.
Об'єкт та предмет соціології освіти
Об'єкт соціології освіти:
- Освіта, як одна із підсистем суспільства у всій сукупності її взаємодії з іншими підсистемами суспільства.
- Освіта, як соціальний інститут у взаємодії з іншими інститутами суспільства.
- Взаємозв'язок освіти та суспільства в цілому.
Предмет соціології освіти — взаємодії компонентів освіти, а також взаємодія їх із суспільством в усіх сторонах і рівнях, тобто широке коло соціально-освітніх відносин, в які вступають соціальні суб'єкти в процесі навчання. Сюди входить: стан і динаміка соціокультурних та соціально-психологічних процесів у сфері освіти; система взаємодії освіти з іншими сферами суспільного життя; механізми, технологія, характер, спрямованість навчальної діяльності.
Історія соціології освіти
Соціологія освіти виникла на початку XX ст. Біля витоків її стоять Макс Вебер, Еміль Дюркгейм, Джон Дьюї, Талкотт Парсонс, хоча дослідження, присвячені освіті, проводилися і раніше. Вони заклали методологічні основи даної галузі соціології. Вихідними тут можна виділити концепції соціальної стратифікації, поділу праці, соціалізації особистості.
Теоретичні передумови
Науково-ідейні передумови для соціології освіти склалися вже у XIX столітті, серед них:
- визнання значущості соціального середовища для пояснення індивідуально-психологічних і культурних відмінностей у людей;
- віра в те, що особистісні якості людей можуть бути виправлені цілеспрямованими засобами середовища;
- розгляд загальної освіти як рушій соціального прогресу та метод «удосконалення» людини.
Увага до питань освіти особливо посилилася на рубежі XIX—XX століть під впливом таких об'єктивних факторів: зсув пріоритетів в економіці від аграрного до індустріального сектора в країнах Європи і США, що призвело до міграції сільського населення в міста та зростання потреби підприємців у персоналі зі спеціальними навичками. Подібні зміни призвели до зрушень у соціальній структурі та загострення соціальної фрустрації. Доступ до освіти опинився у центрі соціальної боротьби і наукових дискусій, у результаті яких була визнана доцільність масової освіти і активізувались соціальні дослідження школи.
Питання щодо освіти наприкінці XIX століття були підняті у книзі «Освіта: інтелектуальна, моральна та фізична»(1912 р.)та у серії статей соціологом Гербертом Спенсером. Спенсер доводив, що освіта відіграє роль забезпечення ефективного контролю над життям людини. Він поставив проблему порівняльної цінності різних систем передачі знання, для вирішення якої запропонував «природний метод освіти». Цей метод ґрунтувався на ідеї подолання диктату держави і на розвитку вільної та доцільної системи освіти.
Зародження та розвиток соціології освіти
Відокремлення соціології освіти як галузі соціології у великій мірі пов'язано з працями Еміля Дюркгайма. Будучи професором педагогіки, він цікавився зв'язками соціальних інститутів, розглядаючи взаємозалежність їх функцій і структур. Наприкінці 1890-х років в університеті Бордо і на початку XX століття в Сорбонні Дюркгайм читав для вчителів цикли соціологічних лекцій про освіту, видані пізніше у вигляді серії книг і збірок. У серії лекцій «Суспільство і освіта» він зазначав, що економіка і політика залежать від освіти, яка готує індивідів до певних ролей у суспільстві. У роботі «Моральна освіта» Дюркгайм говорив про функції школи у суспільстві, головна з яких — передача і зміцнення моральних цінностей, які є основою соціального порядку.
У Німеччині особливий поштовх розвитку цієї науки дали роботи Макса Вебера. Заслугою Вебера вважається розробка проблем взаємодії соціальних інститутів і теорії бюрократії, на основі яких став можливий принципово новий аналіз школи як соціальної системи.
Карл Маркс показав зв'язок змісту і функцій освіти з класовою структурою суспільства. Дюркгейм вважав, що освіта є одним із способів передачі підростаючим поколінням цінностей панівної культури. Згодом Ренделл Коллінз показав, який вплив різних статусних груп на розвиток освіти, на формування її стандартів. Американський соціолог Талкотт Парсонс з позицій структурного функціоналізму проаналізував роль шкільного класу як специфічної соціальної системи.
Особливо популярною соціологія освіти ставала у США. Один з керівників національної системи освіти США Вільям Т. Харріс вже в 1893 році стверджував, що ніяка філософія освіти, тобто діяльність по висуненню цілей і обґрунтуванню громадського сенсу освіти, неможлива без опори на соціологію. Американське соціологічне товариство намагалося в своїх офіційних виданнях переконати працівників освіти у визнанні школи не просто як місця, де відбувається передача знань, але як соціального процесу, організація і процедури якого вимагають соціологічного обґрунтування.
Американські соціологи пояснюють особливу увагу до соціальних аспектів освіти в США наприкінці XIX — на початку XX століття і більш швидкий розвиток нової галузі трьома головними обставинами:
- держава тут була більшою мірою зацікавлена в розвитку вільної громадської освіти;
- американців відрізняє особлива віра у цінність освіти як головного засобу демократичного громадського устрою;
- промислові кола США усвідомлювали роль науково-технічного прогресу і енергійно сприяли його прискоренню, робили великі інвестиції в систему освіти.
У Стенфордському університеті у 1898 році Едвард О. Росс започаткував курс «Соціологія для вчителів», а з 1901 року там же Девід Снедден запропонував курс «Освіта і суспільство». В Університеті Кларка в 1902 році Дж. Стенлі Холл читав «Соціологію освіти». До 1914 року в США вже 16 вищих навчальних закладів пропонували курси «освітня соціологія», а в 1916 році Колумбійський Учительський коледж створив відділення освітньої соціології під керівництвом Девіда Снеддена. Перший підручник з соціології освіти був написаний Уолтером Смітом і Девідом Снедденом з позицій концепції «соціальної освіти» і виданий у 1917 році.
У 60-70-ті роки в країнах Заходу різко зростає інтерес до соціології освіти у зв'язку з відставанням функціонуючих систем освіти від вимог науково-технічної революції. Саме тоді було піднято питання про кризу освіти. Посилюється увага до даної проблеми у 80-ті роки. І пов'язано це насамперед з соціальними проблемами безперервної освіти. В даний час проблеми соціології освіти досить активно розробляються в країнах, що розвиваються, де досліджується роль освіти у подоланні їх економічної і культурної відсталості.
Теоретичні течії
Інституціоналізм
З позицій інституціоналізму, освіта збільшує шанси суспільства на виживання, оскільки прямо не тягне за собою зміну класової структури або перебудову в організації влади, а, значить, скорочує людські витрати на шляху суспільного прогресу.
В інституціональному підході вперше як центральні проблеми соціології освіти були позначені ті категорії, які допомагають відтворити загальнонаукову концептуальну модель освіти, а саме: функції освіти та їх динаміка, суб'єкти в освіті, організаційна структура освіти, роль освіти в суспільному відтворенні, санкції, що використовуються в освіті, та джерела опору змінам.
Освіта розглядається як частина більш широкого соціального процесу, тобто узагальнення динамічних характеристик школи як соціальної системи і, в перспективі, дозволяє виявити закономірності її розвитку і вийти за рамки педагогічних та психологічних оцінок її проблем.
«Освіта виходить далеко за рамки контексту міжособистісних відносин у класі. Найбільш важливим є інституціональне оточення … Школи не можуть бути зрозумілі у відриві від соціальних сил, що впливають на них, у відриві від історичної боротьби, суперництва і об'єднання, з яких і виникає нинішній характер шкіл. Освітні структури, таким чином, не є автономними, а є історичним продуктом боротьби цінностей серед домінантних інституційних груп».
Кожне явище зі сфери освіти отримує інституційне пояснення. Наприклад, страйки вчителів приймаються як один з показників довгому ланцюгу процесів професіоналізації частини працівників освіти.
Функціоналізм
Функціоналізм визначає освіту як соціальний інститут суспільства, а його провідну функцію — підтримання зв'язку між особою і суспільством заради цілісності останнього. Багато видатних соціологів ставили перед галуззю типово функціоналістські завдання: вивчати передачу знання, моралі і поведінкових норм, що служить підтримці порядку і рівноваги у суспільстві; пояснити соціальні форми, природу груп і процесів в освіті.
У рамках структурно-функціонального аналізу розроблялась універсальна схема, яка розкриває структуру соціальних систем. У ній інститут освіти, будучи одним з основних елементів соціальної структури, забезпечує відтворення моделі системи (Т. Парсонс). Були виділені функції освіти, в тому числі явні і латентні, феномени дисфункції, мережевого балансу і функціональних альтернатив (Р. Мертон), розглянуті передача та збереження домінантної культури (Р. Дрібін). Це допомогло зрозуміти на макро-і мікрорівні механізми утворення освітою особливих інтересів соціальних класів або організацій, а також її роль у динаміці приписуваних і досяжних статусів.
У відомих роботах Парсонса з проблем освіти критики виявляють такі недоліки:
- рольова структура в освіті показана як щось дане, а соціальні статуси як переважно досяжні;
- не надають належного значення виникненню і закріпленню приписуваних статусів і механізмам соціальної селекції в освіті;
- визнання єдності стартових можливостей дітей на основі середніх рівнів фінансування шкіл і характеру програм є помилковим і недооцінює, зокрема, селективні властивості дошкільної соціалізації;
- розміри навчальної групи і формальні норми не виключають використання вчителями партикулярних критеріїв під час розподілу ролей і оцінювання учнів.
Особливої гостроти дискусіям додали дослідження наслідувальних здібностей дітей з різних соціальних груп, у зв'язку з їх шкільною успішністю (А. Дженсен). Робився висновок, що успішність мало залежить від якості 10-тестів: 80 % варіацій успіхів дітей пояснюється генетичними факторами, що не залежать від школи, і лише 20 % — умовами соціального мікросередовища. Цим заперечувалась можливість використання школи для зменшення нерівності і руху до егалітарного суспільства, також надавалася пояснення теоріям репродукції та новим обвинуваченням даного підходу в консерватизмі.
Структурно-функціональний аналіз, на думку критиків, був зосереджений на макрорівневих проблемах суспільства і організацій, не вдавався в процеси на мікрорівні, наприклад, в соціальні взаємодії і динаміку в навчальному класі. Його прихильникам не вдалося виявити різноманітність і конфлікт інтересів та ідеологій в соціально неоднорідному суспільстві, коли кожна група виробляє свою позицію щодо завдань і методів школи. У структурно-функціональному аналізі не розглядалися питання змісту освіти та соціальні ролі учнів і вчителів у системі освіти. Він служив виправданню лише повільних і планованих змін, часом не відображаючи реальних проблем і конфліктів у суспільстві. На думку теоретиків конфлікту, структурно-функціональний аналіз не відповідав завданню розвитку соціології освіти, оскільки був орієнтований на ідеї рівноваги і збереження «статусу кво», що є не властиві природі освіти.
З 1970-х років розвивалися неофункціоналістські теорії соціальної ентропії (К. Бейлі), адаптації (М. Файа), теорія систем (Н. Луман), порівняльно-історичний аналіз освітніх систем (М. Арчер), теорія диференціації (Дж. Александер, П. Коломиї). Неофункціоналізм тоді представляв одну з великих течій в зарубіжній соціології освіти. Йому протистояв критичний напрям, в центрі якого — теорія конфлікту.
Поняття соціології освіти
Основні поняття
Виховання
Цілеспрямоване формування особистості з метою підготовки її до участі у громадському та культурному житті відповідно до соціокультурних нормативних моделей.
Школа
Навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої (приміром, ) або спеціальної (до прикладу, Київська школа економіки). У сучасному світі школа грає визначальну роль у здійсненні права на освіту. Школа — основний інститут загального навчання. Зміст навчання та виховання в школі залежать від економічного і культурного розвитку суспільства.
Вищий навчальний заклад
Освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до , має один з чотирьох рівнів акредитації, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.
Навчальний процес
Являє собою чітку систему по організації роботи навчального закладу. Він має власну структуру та складається з певних елементів, зокрема таких як мета, навчальна інформація, засоби педагогічної взаємодії суб'єктів викладання й учіння, форми їхньої взаємодії тощо.
Поняття соціології освіти в Огюста Конта
Вища народна освіта
Нова система освіти, яка базуючись на вдосконаленій системі загального виховання і процесах поступового духовного перетворення, має вивести тогочасне суспільство з кризового стану.
Масовізація освіти
Процес поширення в масах, при чому перш за все в трудових масах, оскільки тогочасна соціально-економічна ситуація (індустріалізація) значно збільшила пролетарський сегмент, який, на думку Конта, більше ніж будь-який інший клас природно пристосований розуміти і особливо відчувати дійсні моральні начала, який, хоч, і не в змозі звести їх до чіткої системи, а, по-друге, мусив бути освіченим, оскільки мусив стати опорою для духовної влади.
Системність освіти
Структурованість освіти, тобто те, що вона складається із домашньої естетичної та систематичної інституціональної складових, які, поєднуючи моральне домашнє виховання та соціалізаційний шкільний потенціал, ведуть до вивчення 5 наук (математика, астрономія, фізика, хімія, біологія) за історичними (послідовність виникнення) та догматичними принципами; кінцева мета виховання – вивчення науки соціології, головної науки.
Виховна освіта
Освіта має своїм призначенням загальне виховання, яке змінює, попри будь-якій іншій тенденції, її характер та напрямок.
Поняття соціології освіти у творчості Герберта Спенсера
Системність освіти
Представлення освіти і виховання у вигляді діяльності, що (розташовані у порядку спадання їх значимості):
- Слугують безпосередньому збереженню індивіда
- Опосередковано слугують самозбереженню
- Метою яких є виховання майбутнього покоління
- Пов'язані з підтримкою соціальних і політичних відносин
- Змішані види діяльності, які наповнюють дозвілля, присвячені задоволенню смаків та почуттів
Виховання
«Підготовка до певного життя», що включає:
- «навчанням всім тим знанням і відомостям, які необхідні для успішної само підтримки та підтримки сім'ї»;
- «передбачає розвиток здібностей у тому напрямі, щоб зробити для людини доступнішими всі радощі, які можливо почерпнути у природи та людини».
При цьому, виховання не є простим механізмом передачі певного набору знань і навичок. Воно повинне сприяти розвитку особистості.
Світськість освіти
Відокремлення освіти світської від освіти теологічної та теософської. Одначе Спенсер не наголошував на повному поглинанні світською освітою регілійної освіти, а робив акцент на складній системі взаємозв'язків освіти релігійної, яка, хоч і відходить у минуле, проте все ще залишається доволі впливовою в освітній сфері.
Структурованість знання
Структура знання складається із:
Поняття соціології освіти у Маркса та Енгельса
Освіта – система норм та положень, яка:
- функціонально опосередковує формування і, власне, формує та відтворює соціально-економічні відносини у суспільстві (капіталістичні відносини);
- відтворює специфічну для капіталізму робочу силу таким чином відтворює капіталістичний спосіб виробництва.
Зміст освіти визначається характером праці в межах капіталістичного виробництва.
Ідеологічність освіти – духовне втілення пануючим класом певних виробничих матеріальних відносин через систему освіти; тобто представлення пануючим класом свого інтересу як загального інтересу для всіх членів суспільства.
Класовість освіти – характеристика освіти в капіталістичному суспільстві, коли внаслідок розділення суспільства на певні прошарки відбувається монополізація освіти привілейованими класами, внаслідок чого освіта легітимізує і відтворює класову відмінність.
Освіта
Освіта володіє всіма ознаками соціального інституту. Тобто вона передбачає особливим чином організовану ієрархізовану рольову діяльність, що спирається на специфічні структури (організації), нормативно-ціннісні системи їхнього функціонування, які надають сталості і визначеності суспільним відносинам стосовно збереження та передачі соціального досвіду та формування певного типу особистості.
Як її основні елементи можна виділити навчально-виховні заклади як соціальні організації, соціальні спільності (педагоги і ), навчальний процес як вид соціокультурної діяльності.
Специфічні риси освіти як соціального інституту:
- Соціально значущі функції підпорядковані суспільним потребам.
- Види і форми освітніх організацій, особливості їх функціонування.
- Наявні певні групи осіб, які професійно здійснюють функціонування інституту, статус цих осіб у суспільстві.
- Регулярне функціонування освітніх організацій і персоніфіковані об'єкти діяльності.
- Постійні процеси вдосконалення соціального інституту освіти.
- Спеціальні методи освітньої діяльності (навчання, виховання, оцінювання).
- Свідомо поставлені цілі.
- Планомірний, систематичний характер реалізації процесів соціалізації.
- Змістовний характер освіти.
- Використання освіти як механізму запобігання соціально небажаним впливам.
- Зорієнтованість освітньої діяльності на майбутнє.
Див. також
Література
- Ренделл Коллінз. Знецінення дипломів та майбутнє університетів // Спільне. — 14.07.2011
- Ендрю Росс. Глобальний університет (Уривок із книги «Університет проти себе самого») // Спільне. — 01.10.2011
- Інна Совсун. Новий порядок денний для університетської освіти // Спільне. — 22.02.2013
- Крейг Калхун. Університет у кризі? // Спільне. — 05.11.2013
- Александре Афонсо. Чим Академія нагадує наркокартель? // Спільне. — 14.01.2014
- Джон Ґолдторп. Десятиліття інвестицій у освіту не привели до покращення соціальної мобільності // Спільне. — 29.03.2016
- Вікторія Мулявка. Універсалізація вищої освіти: популістичне гасло чи закономірний процес // Спільне. — 09.05.2016
- Вікторія Мулявка. Освіта врятує світ? // Спільне. — 6.12.2016
- Андрій Гуляйницький. Системна криза вищої освіти України: формування периферійної моделі // Спільне. — 27.10.2017
Примітки
- Словарь по общественным наукам. Глоссарий.ру.[недоступне посилання з липня 2019]
- Бабосов Е. М. Социология образования. Энциклопедия социологии[недоступне посилання з липня 2019]
- Сірий Є. В. Соціологія[недоступне посилання з липня 2019]
- Lee Harvey. The Status of Educational Sociology in Normal Schools, Teacher's CoUeges, Colleges and Universities. N.Y.: N.Y. University Book Store, 1928
- Prichard K. W., Buxton Т. Н. Concepts and Theories in Sociology of Education. N.Y., 1988. P. 13-14.
- Corwin R.G. A Sociology of Education. N.Y., 1965.
- Городяненко В. Т., Гілюн О. В., Демічева А. В., ЛегезаС В. та ін. Соціологія. Підручник для ВНЗ.—К.: Академія. — 2005. — 560 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sociologiya osviti galuz sociologiyi sho vivchaye osvitu yak socialnij institut yiyi funkciyi v suspilstvi ta vzayemozv yazok z inshimi institutami Suchasna sociologiya osviti doslidzhuye osvitu yak bagatorivnevu sistemu sho funkcionuye v chotiroh osnovnih i vzayemopov yazanih formah yak proces formuvannya znan u individiv zaluchenih do tiyeyi chi inshoyi lanki osviti yak proces zmini suspilnoyi svidomosti yak faktor socializaciyi osobistosti yiyi vihovannya yak svoyeridna fenomenologiya osobistisnoyi svidomosti Sociologiya osviti oriyentuyetsya na okremi polozhennya zagalno sociologichnih teorij napriklad strukturnogo funkcionalizmu abo teoriyi konfliktu a takozh na rozrobku i vikoristannya vlasnih teorij osviti yaki dozvolyayut analizuvati osoblivosti cogo utvorennya cherez jogo strukturu socialni procesi ta vzayemodiyu Okrim sociologiyi osvitu vivchayut tak samo v ramkah pedagogiki psihologiyi filosofiyi istoriyi ta ekonomiki Ob yekt ta predmet sociologiyi osvitiOb yekt sociologiyi osviti Osvita yak odna iz pidsistem suspilstva u vsij sukupnosti yiyi vzayemodiyi z inshimi pidsistemami suspilstva Osvita yak socialnij institut u vzayemodiyi z inshimi institutami suspilstva Vzayemozv yazok osviti ta suspilstva v cilomu Predmet sociologiyi osviti vzayemodiyi komponentiv osviti a takozh vzayemodiya yih iz suspilstvom v usih storonah i rivnyah tobto shiroke kolo socialno osvitnih vidnosin v yaki vstupayut socialni sub yekti v procesi navchannya Syudi vhodit stan i dinamika sociokulturnih ta socialno psihologichnih procesiv u sferi osviti sistema vzayemodiyi osviti z inshimi sferami suspilnogo zhittya mehanizmi tehnologiya harakter spryamovanist navchalnoyi diyalnosti Istoriya sociologiyi osvitiSociologiya osviti vinikla na pochatku XX st Bilya vitokiv yiyi stoyat Maks Veber Emil Dyurkgejm Dzhon Dyuyi Talkott Parsons hocha doslidzhennya prisvyacheni osviti provodilisya i ranishe Voni zaklali metodologichni osnovi danoyi galuzi sociologiyi Vihidnimi tut mozhna vidiliti koncepciyi socialnoyi stratifikaciyi podilu praci socializaciyi osobistosti Teoretichni peredumovi Naukovo idejni peredumovi dlya sociologiyi osviti sklalisya vzhe u XIX stolitti sered nih viznannya znachushosti socialnogo seredovisha dlya poyasnennya individualno psihologichnih i kulturnih vidminnostej u lyudej vira v te sho osobistisni yakosti lyudej mozhut buti vipravleni cilespryamovanimi zasobami seredovisha rozglyad zagalnoyi osviti yak rushij socialnogo progresu ta metod udoskonalennya lyudini Uvaga do pitan osviti osoblivo posililasya na rubezhi XIX XX stolit pid vplivom takih ob yektivnih faktoriv zsuv prioritetiv v ekonomici vid agrarnogo do industrialnogo sektora v krayinah Yevropi i SShA sho prizvelo do migraciyi silskogo naselennya v mista ta zrostannya potrebi pidpriyemciv u personali zi specialnimi navichkami Podibni zmini prizveli do zrushen u socialnij strukturi ta zagostrennya socialnoyi frustraciyi Dostup do osviti opinivsya u centri socialnoyi borotbi i naukovih diskusij u rezultati yakih bula viznana docilnist masovoyi osviti i aktivizuvalis socialni doslidzhennya shkoli Pitannya shodo osviti naprikinci XIX stolittya buli pidnyati u knizi Osvita intelektualna moralna ta fizichna 1912 r ta u seriyi statej sociologom Gerbertom Spenserom Spenser dovodiv sho osvita vidigraye rol zabezpechennya efektivnogo kontrolyu nad zhittyam lyudini Vin postaviv problemu porivnyalnoyi cinnosti riznih sistem peredachi znannya dlya virishennya yakoyi zaproponuvav prirodnij metod osviti Cej metod gruntuvavsya na ideyi podolannya diktatu derzhavi i na rozvitku vilnoyi ta docilnoyi sistemi osviti Zarodzhennya ta rozvitok sociologiyi osviti Vidokremlennya sociologiyi osviti yak galuzi sociologiyi u velikij miri pov yazano z pracyami Emilya Dyurkgajma Buduchi profesorom pedagogiki vin cikavivsya zv yazkami socialnih institutiv rozglyadayuchi vzayemozalezhnist yih funkcij i struktur Naprikinci 1890 h rokiv v universiteti Bordo i na pochatku XX stolittya v Sorbonni Dyurkgajm chitav dlya vchiteliv cikli sociologichnih lekcij pro osvitu vidani piznishe u viglyadi seriyi knig i zbirok U seriyi lekcij Suspilstvo i osvita vin zaznachav sho ekonomika i politika zalezhat vid osviti yaka gotuye individiv do pevnih rolej u suspilstvi U roboti Moralna osvita Dyurkgajm govoriv pro funkciyi shkoli u suspilstvi golovna z yakih peredacha i zmicnennya moralnih cinnostej yaki ye osnovoyu socialnogo poryadku U Nimechchini osoblivij poshtovh rozvitku ciyeyi nauki dali roboti Maksa Vebera Zaslugoyu Vebera vvazhayetsya rozrobka problem vzayemodiyi socialnih institutiv i teoriyi byurokratiyi na osnovi yakih stav mozhlivij principovo novij analiz shkoli yak socialnoyi sistemi Karl Marks pokazav zv yazok zmistu i funkcij osviti z klasovoyu strukturoyu suspilstva Dyurkgejm vvazhav sho osvita ye odnim iz sposobiv peredachi pidrostayuchim pokolinnyam cinnostej panivnoyi kulturi Zgodom Rendell Kollinz pokazav yakij vpliv riznih statusnih grup na rozvitok osviti na formuvannya yiyi standartiv Amerikanskij sociolog Talkott Parsons z pozicij strukturnogo funkcionalizmu proanalizuvav rol shkilnogo klasu yak specifichnoyi socialnoyi sistemi Osoblivo populyarnoyu sociologiya osviti stavala u SShA Odin z kerivnikiv nacionalnoyi sistemi osviti SShA Vilyam T Harris vzhe v 1893 roci stverdzhuvav sho niyaka filosofiya osviti tobto diyalnist po visunennyu cilej i obgruntuvannyu gromadskogo sensu osviti nemozhliva bez opori na sociologiyu Amerikanske sociologichne tovaristvo namagalosya v svoyih oficijnih vidannyah perekonati pracivnikiv osviti u viznanni shkoli ne prosto yak miscya de vidbuvayetsya peredacha znan ale yak socialnogo procesu organizaciya i proceduri yakogo vimagayut sociologichnogo obgruntuvannya Amerikanski sociologi poyasnyuyut osoblivu uvagu do socialnih aspektiv osviti v SShA naprikinci XIX na pochatku XX stolittya i bilsh shvidkij rozvitok novoyi galuzi troma golovnimi obstavinami derzhava tut bula bilshoyu miroyu zacikavlena v rozvitku vilnoyi gromadskoyi osviti amerikanciv vidriznyaye osobliva vira u cinnist osviti yak golovnogo zasobu demokratichnogo gromadskogo ustroyu promislovi kola SShA usvidomlyuvali rol naukovo tehnichnogo progresu i energijno spriyali jogo priskorennyu robili veliki investiciyi v sistemu osviti U Stenfordskomu universiteti u 1898 roci Edvard O Ross zapochatkuvav kurs Sociologiya dlya vchiteliv a z 1901 roku tam zhe Devid Snedden zaproponuvav kurs Osvita i suspilstvo V Universiteti Klarka v 1902 roci Dzh Stenli Holl chitav Sociologiyu osviti Do 1914 roku v SShA vzhe 16 vishih navchalnih zakladiv proponuvali kursi osvitnya sociologiya a v 1916 roci Kolumbijskij Uchitelskij koledzh stvoriv viddilennya osvitnoyi sociologiyi pid kerivnictvom Devida Sneddena Pershij pidruchnik z sociologiyi osviti buv napisanij Uolterom Smitom i Devidom Sneddenom z pozicij koncepciyi socialnoyi osviti i vidanij u 1917 roci U 60 70 ti roki v krayinah Zahodu rizko zrostaye interes do sociologiyi osviti u zv yazku z vidstavannyam funkcionuyuchih sistem osviti vid vimog naukovo tehnichnoyi revolyuciyi Same todi bulo pidnyato pitannya pro krizu osviti Posilyuyetsya uvaga do danoyi problemi u 80 ti roki I pov yazano ce nasampered z socialnimi problemami bezperervnoyi osviti V danij chas problemi sociologiyi osviti dosit aktivno rozroblyayutsya v krayinah sho rozvivayutsya de doslidzhuyetsya rol osviti u podolanni yih ekonomichnoyi i kulturnoyi vidstalosti Teoretichni techiyi Institucionalizm Z pozicij institucionalizmu osvita zbilshuye shansi suspilstva na vizhivannya oskilki pryamo ne tyagne za soboyu zminu klasovoyi strukturi abo perebudovu v organizaciyi vladi a znachit skorochuye lyudski vitrati na shlyahu suspilnogo progresu V institucionalnomu pidhodi vpershe yak centralni problemi sociologiyi osviti buli poznacheni ti kategoriyi yaki dopomagayut vidtvoriti zagalnonaukovu konceptualnu model osviti a same funkciyi osviti ta yih dinamika sub yekti v osviti organizacijna struktura osviti rol osviti v suspilnomu vidtvorenni sankciyi sho vikoristovuyutsya v osviti ta dzherela oporu zminam Osvita rozglyadayetsya yak chastina bilsh shirokogo socialnogo procesu tobto uzagalnennya dinamichnih harakteristik shkoli yak socialnoyi sistemi i v perspektivi dozvolyaye viyaviti zakonomirnosti yiyi rozvitku i vijti za ramki pedagogichnih ta psihologichnih ocinok yiyi problem Osvita vihodit daleko za ramki kontekstu mizhosobistisnih vidnosin u klasi Najbilsh vazhlivim ye institucionalne otochennya Shkoli ne mozhut buti zrozumili u vidrivi vid socialnih sil sho vplivayut na nih u vidrivi vid istorichnoyi borotbi supernictva i ob yednannya z yakih i vinikaye ninishnij harakter shkil Osvitni strukturi takim chinom ne ye avtonomnimi a ye istorichnim produktom borotbi cinnostej sered dominantnih institucijnih grup Kozhne yavishe zi sferi osviti otrimuye institucijne poyasnennya Napriklad strajki vchiteliv prijmayutsya yak odin z pokaznikiv dovgomu lancyugu procesiv profesionalizaciyi chastini pracivnikiv osviti Funkcionalizm Funkcionalizm viznachaye osvitu yak socialnij institut suspilstva a jogo providnu funkciyu pidtrimannya zv yazku mizh osoboyu i suspilstvom zaradi cilisnosti ostannogo Bagato vidatnih sociologiv stavili pered galuzzyu tipovo funkcionalistski zavdannya vivchati peredachu znannya morali i povedinkovih norm sho sluzhit pidtrimci poryadku i rivnovagi u suspilstvi poyasniti socialni formi prirodu grup i procesiv v osviti U ramkah strukturno funkcionalnogo analizu rozroblyalas universalna shema yaka rozkrivaye strukturu socialnih sistem U nij institut osviti buduchi odnim z osnovnih elementiv socialnoyi strukturi zabezpechuye vidtvorennya modeli sistemi T Parsons Buli vidileni funkciyi osviti v tomu chisli yavni i latentni fenomeni disfunkciyi merezhevogo balansu i funkcionalnih alternativ R Merton rozglyanuti peredacha ta zberezhennya dominantnoyi kulturi R Dribin Ce dopomoglo zrozumiti na makro i mikrorivni mehanizmi utvorennya osvitoyu osoblivih interesiv socialnih klasiv abo organizacij a takozh yiyi rol u dinamici pripisuvanih i dosyazhnih statusiv U vidomih robotah Parsonsa z problem osviti kritiki viyavlyayut taki nedoliki rolova struktura v osviti pokazana yak shos dane a socialni statusi yak perevazhno dosyazhni ne nadayut nalezhnogo znachennya viniknennyu i zakriplennyu pripisuvanih statusiv i mehanizmam socialnoyi selekciyi v osviti viznannya yednosti startovih mozhlivostej ditej na osnovi serednih rivniv finansuvannya shkil i harakteru program ye pomilkovim i nedoocinyuye zokrema selektivni vlastivosti doshkilnoyi socializaciyi rozmiri navchalnoyi grupi i formalni normi ne viklyuchayut vikoristannya vchitelyami partikulyarnih kriteriyiv pid chas rozpodilu rolej i ocinyuvannya uchniv Osoblivoyi gostroti diskusiyam dodali doslidzhennya nasliduvalnih zdibnostej ditej z riznih socialnih grup u zv yazku z yih shkilnoyu uspishnistyu A Dzhensen Robivsya visnovok sho uspishnist malo zalezhit vid yakosti 10 testiv 80 variacij uspihiv ditej poyasnyuyetsya genetichnimi faktorami sho ne zalezhat vid shkoli i lishe 20 umovami socialnogo mikroseredovisha Cim zaperechuvalas mozhlivist vikoristannya shkoli dlya zmenshennya nerivnosti i ruhu do egalitarnogo suspilstva takozh nadavalasya poyasnennya teoriyam reprodukciyi ta novim obvinuvachennyam danogo pidhodu v konservatizmi Strukturno funkcionalnij analiz na dumku kritikiv buv zoseredzhenij na makrorivnevih problemah suspilstva i organizacij ne vdavavsya v procesi na mikrorivni napriklad v socialni vzayemodiyi i dinamiku v navchalnomu klasi Jogo prihilnikam ne vdalosya viyaviti riznomanitnist i konflikt interesiv ta ideologij v socialno neodnoridnomu suspilstvi koli kozhna grupa viroblyaye svoyu poziciyu shodo zavdan i metodiv shkoli U strukturno funkcionalnomu analizi ne rozglyadalisya pitannya zmistu osviti ta socialni roli uchniv i vchiteliv u sistemi osviti Vin sluzhiv vipravdannyu lishe povilnih i planovanih zmin chasom ne vidobrazhayuchi realnih problem i konfliktiv u suspilstvi Na dumku teoretikiv konfliktu strukturno funkcionalnij analiz ne vidpovidav zavdannyu rozvitku sociologiyi osviti oskilki buv oriyentovanij na ideyi rivnovagi i zberezhennya statusu kvo sho ye ne vlastivi prirodi osviti Z 1970 h rokiv rozvivalisya neofunkcionalistski teoriyi socialnoyi entropiyi K Bejli adaptaciyi M Faja teoriya sistem N Luman porivnyalno istorichnij analiz osvitnih sistem M Archer teoriya diferenciaciyi Dzh Aleksander P Kolomiyi Neofunkcionalizm todi predstavlyav odnu z velikih techij v zarubizhnij sociologiyi osviti Jomu protistoyav kritichnij napryam v centri yakogo teoriya konfliktu Ponyattya sociologiyi osvitiOsnovni ponyattya Vihovannya Dokladnishe Vihovannya Cilespryamovane formuvannya osobistosti z metoyu pidgotovki yiyi do uchasti u gromadskomu ta kulturnomu zhitti vidpovidno do sociokulturnih normativnih modelej Shkola Dokladnishe Shkola Navchalnij zaklad zazvichaj pochatkovoyi abo serednoyi osviti ale takozh inodi j vishoyi primirom abo specialnoyi do prikladu Kiyivska shkola ekonomiki U suchasnomu sviti shkola graye viznachalnu rol u zdijsnenni prava na osvitu Shkola osnovnij institut zagalnogo navchannya Zmist navchannya ta vihovannya v shkoli zalezhat vid ekonomichnogo i kulturnogo rozvitku suspilstva Vishij navchalnij zaklad Dokladnishe Vishij navchalnij zaklad Osvitnij osvitno naukovij zaklad yakij zasnovanij i diye vidpovidno do maye odin z chotiroh rivniv akreditaciyi realizuye vidpovidno do nadanoyi licenziyi osvitno profesijni programi vishoyi osviti za pevnimi osvitnimi ta osvitno kvalifikacijnimi rivnyami zabezpechuye navchannya vihovannya ta profesijnu pidgotovku osib vidpovidno do yih poklikannya interesiv zdibnostej ta normativnih vimog u galuzi vishoyi osviti a takozh zdijsnyuye naukovu ta naukovo tehnichnu diyalnist Navchalnij proces Dokladnishe Navchalnij proces Yavlyaye soboyu chitku sistemu po organizaciyi roboti navchalnogo zakladu Vin maye vlasnu strukturu ta skladayetsya z pevnih elementiv zokrema takih yak meta navchalna informaciya zasobi pedagogichnoyi vzayemodiyi sub yektiv vikladannya j uchinnya formi yihnoyi vzayemodiyi tosho Ponyattya sociologiyi osviti v Ogyusta Konta Dokladnishe Ogyust Kont Visha narodna osvita Nova sistema osviti yaka bazuyuchis na vdoskonalenij sistemi zagalnogo vihovannya i procesah postupovogo duhovnogo peretvorennya maye vivesti togochasne suspilstvo z krizovogo stanu Masovizaciya osviti Proces poshirennya v masah pri chomu persh za vse v trudovih masah oskilki togochasna socialno ekonomichna situaciya industrializaciya znachno zbilshila proletarskij segment yakij na dumku Konta bilshe nizh bud yakij inshij klas prirodno pristosovanij rozumiti i osoblivo vidchuvati dijsni moralni nachala yakij hoch i ne v zmozi zvesti yih do chitkoyi sistemi a po druge musiv buti osvichenim oskilki musiv stati oporoyu dlya duhovnoyi vladi Sistemnist osviti Strukturovanist osviti tobto te sho vona skladayetsya iz domashnoyi estetichnoyi ta sistematichnoyi institucionalnoyi skladovih yaki poyednuyuchi moralne domashnye vihovannya ta socializacijnij shkilnij potencial vedut do vivchennya 5 nauk matematika astronomiya fizika himiya biologiya za istorichnimi poslidovnist viniknennya ta dogmatichnimi principami kinceva meta vihovannya vivchennya nauki sociologiyi golovnoyi nauki Vihovna osvita Osvita maye svoyim priznachennyam zagalne vihovannya yake zminyuye popri bud yakij inshij tendenciyi yiyi harakter ta napryamok Ponyattya sociologiyi osviti u tvorchosti Gerberta Spensera Dokladnishe Gerbert Spenser Sistemnist osviti Predstavlennya osviti i vihovannya u viglyadi diyalnosti sho roztashovani u poryadku spadannya yih znachimosti Sluguyut bezposerednomu zberezhennyu individa Oposeredkovano sluguyut samozberezhennyu Metoyu yakih ye vihovannya majbutnogo pokolinnya Pov yazani z pidtrimkoyu socialnih i politichnih vidnosin Zmishani vidi diyalnosti yaki napovnyuyut dozvillya prisvyacheni zadovolennyu smakiv ta pochuttiv Vihovannya Pidgotovka do pevnogo zhittya sho vklyuchaye navchannyam vsim tim znannyam i vidomostyam yaki neobhidni dlya uspishnoyi samo pidtrimki ta pidtrimki sim yi peredbachaye rozvitok zdibnostej u tomu napryami shob zrobiti dlya lyudini dostupnishimi vsi radoshi yaki mozhlivo pocherpnuti u prirodi ta lyudini Pri comu vihovannya ne ye prostim mehanizmom peredachi pevnogo naboru znan i navichok Vono povinne spriyati rozvitku osobistosti Svitskist osviti Vidokremlennya osviti svitskoyi vid osviti teologichnoyi ta teosofskoyi Odnache Spenser ne nagoloshuvav na povnomu poglinanni svitskoyu osvitoyu regilijnoyi osviti a robiv akcent na skladnij sistemi vzayemozv yazkiv osviti religijnoyi yaka hoch i vidhodit u minule prote vse she zalishayetsya dovoli vplivovoyu v osvitnij sferi Strukturovanist znannya Struktura znannya skladayetsya iz Prirodnicho naukovogo Gumanitarnogo Tehnichnogo Ponyattya sociologiyi osviti u Marksa ta Engelsa Dokladnishe Karl Marks Dokladnishe Fridrih Engels Osvita sistema norm ta polozhen yaka funkcionalno oposeredkovuye formuvannya i vlasne formuye ta vidtvoryuye socialno ekonomichni vidnosini u suspilstvi kapitalistichni vidnosini vidtvoryuye specifichnu dlya kapitalizmu robochu silu takim chinom vidtvoryuye kapitalistichnij sposib virobnictva Zmist osviti viznachayetsya harakterom praci v mezhah kapitalistichnogo virobnictva Ideologichnist osviti duhovne vtilennya panuyuchim klasom pevnih virobnichih materialnih vidnosin cherez sistemu osviti tobto predstavlennya panuyuchim klasom svogo interesu yak zagalnogo interesu dlya vsih chleniv suspilstva Klasovist osviti harakteristika osviti v kapitalistichnomu suspilstvi koli vnaslidok rozdilennya suspilstva na pevni prosharki vidbuvayetsya monopolizaciya osviti privilejovanimi klasami vnaslidok chogo osvita legitimizuye i vidtvoryuye klasovu vidminnist OsvitaDokladnishe Osvita Osvita volodiye vsima oznakami socialnogo institutu Tobto vona peredbachaye osoblivim chinom organizovanu iyerarhizovanu rolovu diyalnist sho spirayetsya na specifichni strukturi organizaciyi normativno cinnisni sistemi yihnogo funkcionuvannya yaki nadayut stalosti i viznachenosti suspilnim vidnosinam stosovno zberezhennya ta peredachi socialnogo dosvidu ta formuvannya pevnogo tipu osobistosti Yak yiyi osnovni elementi mozhna vidiliti navchalno vihovni zakladi yak socialni organizaciyi socialni spilnosti pedagogi i navchalnij proces yak vid sociokulturnoyi diyalnosti Specifichni risi osviti yak socialnogo institutu Socialno znachushi funkciyi pidporyadkovani suspilnim potrebam Vidi i formi osvitnih organizacij osoblivosti yih funkcionuvannya Nayavni pevni grupi osib yaki profesijno zdijsnyuyut funkcionuvannya institutu status cih osib u suspilstvi Regulyarne funkcionuvannya osvitnih organizacij i personifikovani ob yekti diyalnosti Postijni procesi vdoskonalennya socialnogo institutu osviti Specialni metodi osvitnoyi diyalnosti navchannya vihovannya ocinyuvannya Svidomo postavleni cili Planomirnij sistematichnij harakter realizaciyi procesiv socializaciyi Zmistovnij harakter osviti Vikoristannya osviti yak mehanizmu zapobigannya socialno nebazhanim vplivam Zoriyentovanist osvitnoyi diyalnosti na majbutnye Div takozhDzhejms KoulmanLiteraturaRendell Kollinz Znecinennya diplomiv ta majbutnye universitetiv Spilne 14 07 2011 Endryu Ross Globalnij universitet Urivok iz knigi Universitet proti sebe samogo Spilne 01 10 2011 Inna Sovsun Novij poryadok dennij dlya universitetskoyi osviti Spilne 22 02 2013 Krejg Kalhun Universitet u krizi Spilne 05 11 2013 Aleksandre Afonso Chim Akademiya nagaduye narkokartel Spilne 14 01 2014 Dzhon Goldtorp Desyatilittya investicij u osvitu ne priveli do pokrashennya socialnoyi mobilnosti Spilne 29 03 2016 Viktoriya Mulyavka Universalizaciya vishoyi osviti populistichne gaslo chi zakonomirnij proces Spilne 09 05 2016 Viktoriya Mulyavka Osvita vryatuye svit Spilne 6 12 2016 Andrij Gulyajnickij Sistemna kriza vishoyi osviti Ukrayini formuvannya periferijnoyi modeli Spilne 27 10 2017PrimitkiSlovar po obshestvennym naukam Glossarij ru nedostupne posilannya z lipnya 2019 Babosov E M Sociologiya obrazovaniya Enciklopediya sociologii nedostupne posilannya z lipnya 2019 Sirij Ye V Sociologiya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Lee Harvey The Status of Educational Sociology in Normal Schools Teacher s CoUeges Colleges and Universities N Y N Y University Book Store 1928 Prichard K W Buxton T N Concepts and Theories in Sociology of Education N Y 1988 P 13 14 Corwin R G A Sociology of Education N Y 1965 Gorodyanenko V T Gilyun O V Demicheva A V LegezaS V ta in Sociologiya Pidruchnik dlya VNZ K Akademiya 2005 560 s