Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аш (чеськ. Aš, нім. Asch) — найзахідніше місто в Чехії. Розташоване на кордоні з Німеччиною, у Карловарському краї, в окрузі Хеб.
| Місто Аш Aš 
Координати 50°13′26″ пн. ш. 12°11′42″ сх. д. / 50.2239960088717723° пн. ш. 12.19507430095377920° сх. д.Координати: 50°13′26″ пн. ш. 12°11′42″ сх. д. / 50.2239960088717723° пн. ш. 12.19507430095377920° сх. д.
 Аш у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Назва
В історичних документах Аш також називається Ascha, Asche, але перше записане ім'я — Aska. Назва міста походить від німецької назви риби харіуса (нім. Die Äsche), яка з'являється в символі міста. Іноді помилково вважають, що назва походить від німецького слова Asche, що означає попіл. Німецькою мовою назва має форму Asch. Використовувалася як офіційна до кінця Другої світової війни, згодом — паралельно з чеської версією Аш. У Німеччині варіант Asch використовується донині (наприклад, на дорожніх інформаційних знаках).
Після виселення німців з Чехословаччини було вирішено перейменувати муніципалітети з німецькими назвами. Пропозиція назвати місто Дукла не реалізувалась, і в кінцевому варіанті назва міста залишилась Аш.
Історія
До 1000 року аська територія належала так званому regia Slavorum (що в перекладі з латини означає: Земля слов'ян). Аш, ймовірно, був заснований в XI або XII столітті.
У 1270 аська церква отримала орден німецьких лицарів. Це перша писемна згадка про Аш. Саме місто в історичних джерелах згадується трохи пізніше, у 1281. У 1331 Аш і Селб були зупинені царем Іоаном Люксембурзьким.
XX століття
У 1904 в Аші була створена професійна текстильна школа. У 1924 в місті було більше, ніж 120 ткацьких фабрик, 13 фарбувалень. Аш став потужним промисловим центром. Аські фабрики підтримували Конрада Генляйна, що призвело до зміцнення його Судето-німецької партії і захоплення влади в окрузі. Після з'їзду партії 5 травня 1938, в якому взяла участь 21 тисяча членів, чеські жителі почали залишати місто. Місцеві нацисти поступово забирали владу у всьому районі, тому Аш був зайнятий підрозділами фрайкору і де-факто приєднаний до Третього Рейху ще до підписання Мюнхенської угоди, в ніч з 21 на 22 вересня 1938. Чеські поліцейські були роззброєні і разом з чеськими чиновниками і німецькими антифашистами доставлені в Бад-Ельстер. 3 жовтня 1938 в місто увійшли війська Вермахту, а через кілька годин і сам Адольф Гітлер.
Друга світова війна і повоєнні роки
Під час Другої світової війни ситуація в усій області значно погіршилася. Текстильне виробництво зменшилось через втрату населення, і німецька влада поступово припинила нове будівництво в місті.
20 квітня 1945 місто звільнене. Незважаючи на те, що деякі заводи були передані державі або в руки нових чеських поселенців, неможливо було підтримати всі заводи в експлуатації. Реорганізація текстильних фабрик в Аші тривала до 50-х років XX століття.
У 1960 євангельська церква, найцінніша архітектурна пам'ятка міста, була зруйнована вогнем. Протягом 60 років в Аші знесено велику кількість старих будинків, які замінені панельними. У той час населення перестало скорочуватися, в 1970 в Аші вже проживало 11 620 чоловік. Протягом 70-х і 80-х років місто збагачене великою кількістю нових будинків, але також відремонтовані і старі споруди. З'явились магазини, спортзали, новий залізничний вокзал.
Падіння комуністичного режиму в 1989 також означало закінчення текстильної ери міста Аш. У 90-ті роки поступово зникають всі місцеві заводи. Від повного банкрутства Аш врятувало відкриття прикордонного переходу в Німеччину. Був побудований новий митний комплекс, в якому розташовуватися як чеські, так і німецькі прикордонники.
Аш поступово ставав цікавим туристичним місцем, куди їздило багато німців.
XXI століття
XXI століття ознаменувало нову будівельну еру міста. У центрі Аша з'явилося багато сучасних поліфункціональних будинків. У період з 2004 по 2009 місто пройшло п'ять етапів реконструкції дорожньої і паркувальної інфраструктури. Побудований торгово-розважальний центр. У 2003 будівля старої ратуші повністю реконструйована, і туди згодом переїхала міська адміністрація. Також побудований пам'ятник євангельській церкві, що згоріла, поруч з якою стоїть єдиний пам'ятник Мартіну Лютеру в Чехії. Був змінений парк навколо історичної оглядової вежі, а також інші міські парки. Маленькі магазини замінили супермаркетами. У 2008—2010 проходив ремонт багатьох панельних будинків.
У 2013—2014 проведена реконструкція занедбаних німецьких пам'ятників; зокрема, у 2013 реконструйовані меморіали Фрідріха Людвіга Яна і Теодора Кернера. У 2014 — пам'ятники Фрідріха Шиллера і Густава Гейпеля. Тоді ж завершена реконструкція площі Йоганна Гете і відновлений фонтан зі статуєю поета.
Населення
| На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Пам'ятки
Будівлі
- Ратуша в стилі бароко (1733). У 1814 в ратуші була сильна пожежа, проте в 1816 її повністю відновили. Згодом був надбудований ще один поверх. У XX столітті ратуша пройшла комплексну реконструкцію, потім в ній була бібліотека. З 2003 будівля знову виконує функцію міської ратуші.
- Музей міста Аш був заснований в 1892, зараз він розташований в будівлі на Мікулаській вулиці. У музеї є колекція 25000 пар рукавичок з усієї Європи. Також варто оглянути цінні розп'яття, наявні в музеї.
- Костел святого Миколая — римо-католицький храм 1871.
- Сальва Гурадіа (Salva Guradia) — кам'яний рельєф із зображеннями імператорських символів, що засвідчує факт звільнення міста Аш від повинності розміщення військ. Рельєф знаходиться в Аському музеї.
- Оглядова вежа на пагорбі Гай була побудована в 1902—1903 рр. Архітектор — В. Крейс. Висота вежі 36 м.
- Євангельська церква Святої Трійці була найвідомішою пам'яткою Аша. Церква була побудована в 1747—1749, в будівництві брало участь 2500 чоловік. Житель Аша Густав Гейпель на власні кошти купив для церкви найбільший у Західній Чехії орган. Церква згоріла дотла при реконструкції в 1960. У 2003 на місці церкви було організоване пам'ятне місце.
Пам'ятники та меморіали
- Пам'ятник Гете зведений в 1932 на однойменній площі. Архітектор — Йоханнес Ватзал.
- Пам'ятник Мартіну Лютеру датується 1883. Архітектор пам'ятника — Й. Рьоснер.
- Меморіал жертвам Першої світової війни розташований на Аському кладовищі. Це обеліск на постаменті.
- Меморіал жертвам Другої світової війни знаходиться там же і також по суті є обеліском.
- Меморіал радянським воїнам, що допомагали звільняти прикордонні зони у Аша там же.
- Меморіал Бенешу знаходиться на Окружній вулиці, перед будівлею початкової школи.
- Меморіал пам'яті звільнення Аша американськими військами стоїть на межі площі Масарика і Парку миру.
- Пам'ятник Гейпелю. Густав Гейпель був міщанином довоєнного Аша, промисловцем і меценатом, що подарував місту великі земельні території і жертував кошти. Пам'ятник відкритий в 1924 на Окружній вулиці.
- Пам'ятник Кьорнеру знаходиться в парку біля Оглядової вежі. Це промисловець Аша, який жив в місті до війни.
- Пам'ятник Яну знаходиться також в парку біля Оглядової вежі. Це спортсмен, який жив в місті до війни.
Галерея
-
![image]()
Ратуша -
![image]()
Музей -
![image]()
Пам'ятник Гете -
![image]()
Костел Святого Миколая -
![image]()
Оглядова вежа -
![image]()
Пам'ятник Мартіну Лютеру
Міста-побратими
Примітки
- Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. —
- Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024 — Praha: ČSÚ, 2024.
- Register of territorial identification, addresses and real estates
- Historický lexikon obcí České republiky – 1869–2011 — ČSÚ, 2015.
- Population of municipalities of the Czech republic, 1 January 2013 — ČSÚ, 2013.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2014 — Praha: 2014.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2016 — Praha: 2016.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2017 — Praha: 2017. —
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2018 — Praha: ČSÚ, 2018. —
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2019 — Praha: ČSÚ, 2019. —
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2020 — Praha: ČSÚ, 2020.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021 — Praha: ČSÚ, 2021.
- Český statistický úřad (unspecified title)
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1. 1. 2022 — Praha: ČSÚ, 2022.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2023 — Praha: ČSÚ, 2023.
Посилання
https://www.muas.cz/ [ 16 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — офіційний сайт міста.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ash chesk As nim Asch najzahidnishe misto v Chehiyi Roztashovane na kordoni z Nimechchinoyu u Karlovarskomu krayi v okruzi Heb Misto Ash As Prapor Gerb Koordinati 50 13 26 pn sh 12 11 42 sh d 50 2239960088717723 pn sh 12 19507430095377920 sh d 50 2239960088717723 12 19507430095377920 Koordinati 50 13 26 pn sh 12 11 42 sh d 50 2239960088717723 pn sh 12 19507430095377920 sh d 50 2239960088717723 12 19507430095377920 Krayina Chehiya ChehiyaKraj Karlovarskij krajOkrug HebMezhuye z susidni nas punktid d Granice okrug Heb d Bad Brambah Bad Elster Regau Zelb Vnutrishnij podil d 1 d 1 d 1 Kopaniny d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 dStarosta Dalibor BlazhekData zasnuvannya 1281Persha zgadka 1270 abo 1232 2 Poperedni nazvi AshPlosha 55 856113 km 3 Visota centru 666 mNaselennya 12 783 osib 1 sichnya 2024 4 Mista pobratimi PlauenChasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Poshtovij indeks 352 01 5 Avtomobilnij kod CHGeoNames 3079751OSM r439457 RKod LAU NUTS CZ554499Oficijnij sajt muas cz AshAsh Chehiya AshAsh Karlovarskij kraj Ash u VikishovishiNazvaV istorichnih dokumentah Ash takozh nazivayetsya Ascha Asche ale pershe zapisane im ya Aska Nazva mista pohodit vid nimeckoyi nazvi ribi hariusa nim Die Asche yaka z yavlyayetsya v simvoli mista Inodi pomilkovo vvazhayut sho nazva pohodit vid nimeckogo slova Asche sho oznachaye popil Nimeckoyu movoyu nazva maye formu Asch Vikoristovuvalasya yak oficijna do kincya Drugoyi svitovoyi vijni zgodom paralelno z cheskoyi versiyeyu Ash U Nimechchini variant Asch vikoristovuyetsya donini napriklad na dorozhnih informacijnih znakah Pislya viselennya nimciv z Chehoslovachchini bulo virisheno perejmenuvati municipaliteti z nimeckimi nazvami Propoziciya nazvati misto Dukla ne realizuvalas i v kincevomu varianti nazva mista zalishilas Ash IstoriyaDo 1000 roku aska teritoriya nalezhala tak zvanomu regia Slavorum sho v perekladi z latini oznachaye Zemlya slov yan Ash jmovirno buv zasnovanij v XI abo XII stolitti U 1270 aska cerkva otrimala orden nimeckih licariv Ce persha pisemna zgadka pro Ash Same misto v istorichnih dzherelah zgaduyetsya trohi piznishe u 1281 U 1331 Ash i Selb buli zupineni carem Ioanom Lyuksemburzkim XX stolittya U 1904 v Ashi bula stvorena profesijna tekstilna shkola U 1924 v misti bulo bilshe nizh 120 tkackih fabrik 13 farbuvalen Ash stav potuzhnim promislovim centrom Aski fabriki pidtrimuvali Konrada Genlyajna sho prizvelo do zmicnennya jogo Sudeto nimeckoyi partiyi i zahoplennya vladi v okruzi Pislya z yizdu partiyi 5 travnya 1938 v yakomu vzyala uchast 21 tisyacha chleniv cheski zhiteli pochali zalishati misto Miscevi nacisti postupovo zabirali vladu u vsomu rajoni tomu Ash buv zajnyatij pidrozdilami frajkoru i de fakto priyednanij do Tretogo Rejhu she do pidpisannya Myunhenskoyi ugodi v nich z 21 na 22 veresnya 1938 Cheski policejski buli rozzbroyeni i razom z cheskimi chinovnikami i nimeckimi antifashistami dostavleni v Bad Elster 3 zhovtnya 1938 v misto uvijshli vijska Vermahtu a cherez kilka godin i sam Adolf Gitler Druga svitova vijna i povoyenni roki Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni situaciya v usij oblasti znachno pogirshilasya Tekstilne virobnictvo zmenshilos cherez vtratu naselennya i nimecka vlada postupovo pripinila nove budivnictvo v misti 20 kvitnya 1945 misto zvilnene Nezvazhayuchi na te sho deyaki zavodi buli peredani derzhavi abo v ruki novih cheskih poselenciv nemozhlivo bulo pidtrimati vsi zavodi v ekspluataciyi Reorganizaciya tekstilnih fabrik v Ashi trivala do 50 h rokiv XX stolittya U 1960 yevangelska cerkva najcinnisha arhitekturna pam yatka mista bula zrujnovana vognem Protyagom 60 rokiv v Ashi zneseno veliku kilkist starih budinkiv yaki zamineni panelnimi U toj chas naselennya perestalo skorochuvatisya v 1970 v Ashi vzhe prozhivalo 11 620 cholovik Protyagom 70 h i 80 h rokiv misto zbagachene velikoyu kilkistyu novih budinkiv ale takozh vidremontovani i stari sporudi Z yavilis magazini sportzali novij zaliznichnij vokzal Padinnya komunistichnogo rezhimu v 1989 takozh oznachalo zakinchennya tekstilnoyi eri mista Ash U 90 ti roki postupovo znikayut vsi miscevi zavodi Vid povnogo bankrutstva Ash vryatuvalo vidkrittya prikordonnogo perehodu v Nimechchinu Buv pobudovanij novij mitnij kompleks v yakomu roztashovuvatisya yak cheski tak i nimecki prikordonniki Ash postupovo stavav cikavim turistichnim miscem kudi yizdilo bagato nimciv XXI stolittya XXI stolittya oznamenuvalo novu budivelnu eru mista U centri Asha z yavilosya bagato suchasnih polifunkcionalnih budinkiv U period z 2004 po 2009 misto projshlo p yat etapiv rekonstrukciyi dorozhnoyi i parkuvalnoyi infrastrukturi Pobudovanij torgovo rozvazhalnij centr U 2003 budivlya staroyi ratushi povnistyu rekonstrujovana i tudi zgodom pereyihala miska administraciya Takozh pobudovanij pam yatnik yevangelskij cerkvi sho zgorila poruch z yakoyu stoyit yedinij pam yatnik Martinu Lyuteru v Chehiyi Buv zminenij park navkolo istorichnoyi oglyadovoyi vezhi a takozh inshi miski parki Malenki magazini zaminili supermarketami U 2008 2010 prohodiv remont bagatoh panelnih budinkiv U 2013 2014 provedena rekonstrukciya zanedbanih nimeckih pam yatnikiv zokrema u 2013 rekonstrujovani memoriali Fridriha Lyudviga Yana i Teodora Kernera U 2014 pam yatniki Fridriha Shillera i Gustava Gejpelya Todi zh zavershena rekonstrukciya ploshi Joganna Gete i vidnovlenij fontan zi statuyeyu poeta NaselennyaNa comu misci maye vidobrazhatisya grafik chi diagrama odnak z tehnichnih prichin jogo vidobrazhennya narazi vimkneno Bud laska ne vidalyajte kod yakij viklikaye ce povidomlennya Rozrobniki vzhe pracyuyut dlya togo shobi vidnoviti shtatne funkcionuvannya cogo grafika abo diagrami Rik Chiselnist 1869 13 888 6 1869 9405 2 1880 13 209 2 1880 17 589 6 1890 19 885 6 1900 23 737 6 1910 27 772 6 1921 24 618 6 Rik Chiselnist 1930 22 930 2 1930 28 916 6 1950 10 784 2 1950 12 484 6 1961 11 209 6 1970 12 843 6 1980 12 925 6 1991 12 285 6 Rik Chiselnist 2001 12 584 6 2011 12 643 6 2013 13 076 7 2014 13 163 8 2016 13 190 9 2017 13 227 10 2018 13 245 11 2019 13 210 12 Rik Chiselnist 2020 13 182 13 2021 13 105 14 2021 12 257 2022 12 483 16 2023 12 804 17 2024 12 783 4 Pam yatkiBudivli Ratusha v stili baroko 1733 U 1814 v ratushi bula silna pozhezha prote v 1816 yiyi povnistyu vidnovili Zgodom buv nadbudovanij she odin poverh U XX stolitti ratusha projshla kompleksnu rekonstrukciyu potim v nij bula biblioteka Z 2003 budivlya znovu vikonuye funkciyu miskoyi ratushi Muzej mista Ash buv zasnovanij v 1892 zaraz vin roztashovanij v budivli na Mikulaskij vulici U muzeyi ye kolekciya 25000 par rukavichok z usiyeyi Yevropi Takozh varto oglyanuti cinni rozp yattya nayavni v muzeyi Kostel svyatogo Mikolaya rimo katolickij hram 1871 Salva Guradia Salva Guradia kam yanij relyef iz zobrazhennyami imperatorskih simvoliv sho zasvidchuye fakt zvilnennya mista Ash vid povinnosti rozmishennya vijsk Relyef znahoditsya v Askomu muzeyi Oglyadova vezha na pagorbi Gaj bula pobudovana v 1902 1903 rr Arhitektor V Krejs Visota vezhi 36 m Yevangelska cerkva Svyatoyi Trijci bula najvidomishoyu pam yatkoyu Asha Cerkva bula pobudovana v 1747 1749 v budivnictvi bralo uchast 2500 cholovik Zhitel Asha Gustav Gejpel na vlasni koshti kupiv dlya cerkvi najbilshij u Zahidnij Chehiyi organ Cerkva zgorila dotla pri rekonstrukciyi v 1960 U 2003 na misci cerkvi bulo organizovane pam yatne misce Pam yatniki ta memoriali Pam yatnik Gete zvedenij v 1932 na odnojmennij ploshi Arhitektor Johannes Vatzal Pam yatnik Martinu Lyuteru datuyetsya 1883 Arhitektor pam yatnika J Rosner Memorial zhertvam Pershoyi svitovoyi vijni roztashovanij na Askomu kladovishi Ce obelisk na postamenti Memorial zhertvam Drugoyi svitovoyi vijni znahoditsya tam zhe i takozh po suti ye obeliskom Memorial radyanskim voyinam sho dopomagali zvilnyati prikordonni zoni u Asha tam zhe Memorial Beneshu znahoditsya na Okruzhnij vulici pered budivleyu pochatkovoyi shkoli Memorial pam yati zvilnennya Asha amerikanskimi vijskami stoyit na mezhi ploshi Masarika i Parku miru Pam yatnik Gejpelyu Gustav Gejpel buv mishaninom dovoyennogo Asha promislovcem i mecenatom sho podaruvav mistu veliki zemelni teritoriyi i zhertuvav koshti Pam yatnik vidkritij v 1924 na Okruzhnij vulici Pam yatnik Korneru znahoditsya v parku bilya Oglyadovoyi vezhi Ce promislovec Asha yakij zhiv v misti do vijni Pam yatnik Yanu znahoditsya takozh v parku bilya Oglyadovoyi vezhi Ce sportsmen yakij zhiv v misti do vijni GalereyaRatusha Muzej Pam yatnik Gete Kostel Svyatogo Mikolaya Oglyadova vezha Pam yatnik Martinu LyuteruMista pobratimiPlauen NimechchinaPrimitkiCzech location identification system Czech Office of Surveying and Cadastre d Track Q11379528d Track Q24023889 Historicky lexikon obci Ceske republiky 1869 2005 1 dil za red J Ruzkova J Skrabal CSU 2006 759 s ISBN 978 80 250 1310 6 d Track Q22696185d Track Q22696171d Track Q3504917d Track Q22696163 Cesky statisticky urad Maly lexikon obci Ceske republiky 2017 Cesky statisticky urad 2017 d Track Q3504917d Track Q56284482 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2024 Praha CSU 2024 d Track Q1085d Track Q125984191d Track Q3504917 Register of territorial identification addresses and real estates d Track Q12049125 Historicky lexikon obci Ceske republiky 1869 2011 CSU 2015 d Track Q28708818d Track Q3504917 Population of municipalities of the Czech republic 1 January 2013 CSU 2013 d Track Q3504917 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2014 Praha 2014 d Track Q1085d Track Q56259648d Track Q3504917 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2016 Praha 2016 d Track Q1085d Track Q3504917d Track Q24560797 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2017 Praha 2017 ISBN 978 80 250 2770 7 d Track Q1085d Track Q3504917d Track Q29678797 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2018 Praha CSU 2018 ISBN 978 80 250 2843 8 d Track Q52417047d Track Q3504917d Track Q1085 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2019 Praha CSU 2019 ISBN 978 80 250 2914 5 d Track Q1085d Track Q3504917d Track Q63450605 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2020 Praha CSU 2020 d Track Q1085d Track Q3504917d Track Q92748479 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2021 Praha CSU 2021 d Track Q106655495d Track Q3504917d Track Q1085 Cesky statisticky urad unspecified title d Track Q3504917d Track Q111647375 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2022 Praha CSU 2022 d Track Q1085d Track Q3504917d Track Q111804439 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2023 Praha CSU 2023 d Track Q1085d Track Q118612272d Track Q3504917Posilannyahttps www muas cz 16 zhovtnya 2020 u Wayback Machine oficijnij sajt mista