Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Сніжне значення Сніжне до 1864 Василівка місто з 1938 р в Україні у

Сніжне

Сніжне
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сніжне (значення).

Сніжне́ (до 1864 — Василівка) — місто (з 1938 р.) в Україні, у Горлівському районі Донецької області. Адміністративний центр Сніжнянської міської громади. Тимчасово перебуває під російською окупацією.

Сніжне
image image
Герб Сніжного Прапор Сніжного
image
Основні дані
Країна image Україна
Регіон Донецька область
Район Горлівський район
Громада Сніжнянська міська громада
Засноване 1784
Статус міста від 1938 року
Населення ▼ 46 377 (01.01.2019)
 - повне ▼ 46 377 (01.01.2019)
Площа 18.9 км²
Густота населення 2453.8 осіб/км²
Поштові індекси 86500—86579
Телефонний код +380-6256
Координати 48°02′22″ пн. ш. 38°46′05″ сх. д. / 48.03944° пн. ш. 38.76806° сх. д. / 48.03944; 38.76806Координати: 48°02′22″ пн. ш. 38°46′05″ сх. д. / 48.03944° пн. ш. 38.76806° сх. д. / 48.03944; 38.76806
Висота над рівнем моря 278 м
Назва мешканців сніжня́нин
сніжня́нка
сніжня́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Софіно-Брідська
До обл./респ. центру
 - фізична 69 км
 - залізницею 133 км
 - автошляхами 79,4 км
До Києва
 - фізична 655 км
 - залізницею 805 км
 - автошляхами 780 км
Міська влада
Адреса 86500, Донецька обл., м. Сніжне, вул. Леніна, 39
Вебсторінка Сніжнянська міськрада

image Сніжне у Вікісховищі

Мапа
image
image
Сніжне
image
image
Сніжне

Населення у 2019 р. — 46 377 мешканців (2001 — 58 496, 1989 — 68 857).

Кам'яновугільні шахти, промкомбінат, завод хімічного машинобудування, швейна фабрика тощо; 4 професійно-технічних училища, гірничий технікум. Видобуток антрациту почато 1900 року.

Історія

image
Шахта № 9 «Ударник»

Історія заснування

Місто починалося як невелике поселення із назвою Василівка 1784 року. Назване на честь старшини Донського козацького війська Івана Васильєва, що заклав тут заїжджий двір. Заселення селянами відбулося після 1820 року.

Міська легенда засвідчує, що назву «Сні́жне» поселення отримало від самої Катерини II, коли під час однієї зимової подорожі її екіпаж застряг у снігу в одному з численних ярів. Згодом у місцевих говірках закріпився інший наголос, на останньому складі. Жодних підтверджень ця легенда не має.

У XIX сторіччі починається вуглевидобування, росте кількість шахт.

Визвольні змагання 1917—1922

Рудничний комітет Ремівських копалень 28 травня 1917 року звернувся через Раду робітничих депутатів Чистяківського гірського району до Головного правління Південноросійського гірничопромислового товариства з вимогою звільнити керівника шахти за його грубість і непримиренність із робітниками. Позаяк громада барилася з рішенням, люди самотужки заарештували й прогнали його з копальні. 10 серпня 1917 року відбулися перевибори Ради робітничих депутатів Чистяківського гірського району. З 56 депутатських місць більшість отримали більшовики.

14 жовтня в селищі відбулася 4 районна конференція рудкомів Чистяківського району, в якій взяли участь 66 делегатів від 19 рудкомів. Конференція запропонувала обрати на Другий всеросійський з'їзд рад І. І. Сизранцева.→

До 1920 року місто переходило то до «червоних», то до «білих». Руйнувалися шахти, здійснювалися розстріли й всіляко нищилася інфраструктура: було затоплено шахти та зруйновано господарські будівлі. Лише у січні 1920 року в Сніжному встановилася постійна влада. Почалася ліквідація наслідків війни, зокрема, шахтарі почали відновлення затоплених шахт.

Усі, хто був проти більшовиків об'єдналися до повстанських загонів, що боролися з радами. В околицях міста діяла група Корсуна.

У 1920 році в Сніжному завершили націоналізацію шахт. Керівництво ними перейшло до Чистяківського кущового управління вугільної промисловості..

Друга світова війна

Докладніше: Друга світова війна
Цей розділ потребує доповнення.

Місто Сніжне захоплено нацистськими військами у жовтні 1941 року. 1943 року в районі Сніжного протягнувся Міуський фронт, його найукріпленіша точка — гора Савур-могила, що стоїть за декілька кілометрів від Сніжного, не давала змоги звільнити місто впродовж тривалого часу. Дата звільнення — 1 вересня 1943 року (тепер це день міста), усього за 8 днів до звільнення Донбасу (8 вересня 1943).[]

Війна на сході України

Докладніше: Війна на сході України, Бої під Сніжним (2014) та Авіаудар по Сніжному 15 липня 2014
Цей розділ потребує доповнення.

Під час війни у 2014 році на сході України контроль над містом Сніжне був однією з важливих задач — до російсько-українського кордону від міста — всього 18 км, де розташовані лише кілька сіл: Степанівка, Маринівка. Одразу ж за Сніжним і до самої Макіївки та Донецька проходить траса Н21, що йде практично суцільною агломерацією Торез-Шахтарськ-Зугрес-Харцизьк, під прикриттям якої можна було безперешкодно перекидати техніку, вантажі й особовий склад.

Див. також: Російська зброя на Донбасі

У перших числах червня 2014 року місто було перетворене на фортецю бойовиків.

15 липня 2014 року, зранку, по центру міста було завдано авіаудар, що серед іншого зачепив і житловий будинок. В результаті вибуху і під завалами будинку загинуло 11 осіб. →

Російсько-українська війна

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

25 червня місцеві мешканці зафільмували декілька прильотів ракет, але вони не викликали каскадної детонації снарядів.

Рано вночі 4 липня 2022 року українські військові високоточними ракетними ударами знищили великий склад боєприпасів російських окупантів. На той час фронт знаходився на відстані близько 70 км від міста.

Склад був облаштований на території підприємства «Хіммаш».

З огляду на відео, на цьому складі боєприпасів розміщувались значна кількість артилерійських боєприпасів та реактивні снаряди і для важких РСЗВ.

Населення

Національний склад

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1923 664 —
1939 16 156 +2333.1%
1959 25 674 +58.9%
1970 63 981 +149.2%
1979 65 767 +2.8%
1989 68 857 +4.7%
2001 58 496 −15.0%
2005 54 131 −7.5%
2010 50 058 −7.5%
2014 48 003 −4.1%

Національний склад населення Сніжнянської міськради за переписом 2001 року

чисельність частка, %
українці 42 624 51,3
росіяни 37 430 45,1
білоруси 797 1,0
татари 738 0,9
вірмени 172 0,2
греки 126 0,2

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова Чисельність, осіб Відсоток
Російська 49 249 84,07%
Українська 8 670 14,80%
Вірменська 57 0,10%
Білоруська 49 0,08%
Румунська 11 0,02%
Інші/Не вказали 542 0,93%
Разом 58 578 100%

За даними перепису 2001 року населення міста становило 58 578 осіб, із них 14,8 % зазначили рідною мову українську, 84,07 % — ⁣російську, 0,1 % — ⁣вірменську, 0,08 % — ⁣білоруську, 0,02 % — ⁣молдовську, 0,01 % — ⁣циганську та грецьку, а також німецьку, угорську та болгарську мови

Економіка

У місті працює низка підприємств, серед них Сніжнянський машинобудівний завод Мотор Січ.

У культурі

Частина подій фільму «Імпорт Експорт» (2007) відбувається в Сніжному. Також тут знімався документальний фільм «Копанка номер 8» (2010).

Пам'ятки

image
Монумент на вершині Савур-могили
Докладніше: Пам'ятки Сніжного

У місті на обліку перебуває 43 пам'ятки історії. Серед осіб, яким присвячено найбільшу кількість пам'яток району, першу позицію займає Ленін — йому в місті встановлено 4 пам'ятники (за цим показником Сніжне займає третю позицію серед міст Донеччини після Донецька та Єнакієвого). 14 пам'яток — братські могили радянських воїнів і партизанів.

Біля міста розташований меморіальний комплекс «Савур-могила» — висота, за яку в серпні 1943 вели запеклі бої з нацистськими військами частини 5-ї ударної армії Південного фронту.

У 1967—1975 на Савур-Могилі споруджено меморіальний комплекс у пам'ять про радянських вояків, загиблих при штурмі висоти й прориву німецької оборонної лінії на річці Міус. Значно пошкоджений під час російського вторгнення 2014 року.

У Сніжному розташований лісовий заказник — Урочище Леонтьєво-Байрацьке. У заказнику ростуть рослини, занесені до Червоної книги України. Леонтіївський ліс, що входить до складу заказника, за легендою був посаджений у пам'ять про загиблого козака Леонтьєва, брата Клима Савура, на честь якого за легендою названа розташована неподалік Савур-могила.

Люди

Народилися

Мешкали

Галерея

  • image
    Стела при в'їзді до міста
  • image
    Пам'ятник Гагаріну
  • image
    Школа №1
  • image
    Музей бойової слави
  • image
    Храм на 10 шахті
  • image
    Пам'ятник жінкам-пілотам
  • image
    Свято-Дмитрівський храм
  • image
    Водонапірна башта
  • image
    Залізнична станція «Соф'їно-Брідська»

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
  2. Д. А. Першак Хроника великих дней «Донбас» 1977 стр 60-61
  3. Д. А. Першак Хроника великих дней «Донбас» 1977 стр. 112—113
  4. Д. А. Першак Хроника великих дней «Донбас» 1977 стр 168
  5. . sninform.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 8 серпня 2015. Процитовано 23 лютого 2017.
  6. ЗСУ високоточними ударами знищило склад боєприпасів у окупованому Сніжному. Defense Express. 4 липня 2022.
  7. Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 27 листопада 2012.
  8. Населення міст і населених пунктів України (англ.)
  9. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  10. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 грудня 2021.
  11. . memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 23 лютого 2017.

Література

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
  • Донбаська широта // Укр. тиждень, № 1-2, 15 січня 2010 [ 13 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  • Р. Ф. Огренич, Н. В. Брівко та ін. Доленосна Сніжнянська земля (історія міста Сніжне).— Донецьк: Східний видавничий дім. 2012.— 184 с.
  • Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
  • Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  • Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
  • Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с.
  • Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
  • Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.

Додаткові джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сніжне
  • Сніжне — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [ 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (На підґрунті матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Snizhne znachennya Snizhne do 1864 Vasilivka misto z 1938 r v Ukrayini u Gorlivskomu rajoni Doneckoyi oblasti Administrativnij centr Snizhnyanskoyi miskoyi gromadi Timchasovo perebuvaye pid rosijskoyu okupaciyeyu SnizhneGerb Snizhnogo Prapor SnizhnogoOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Donecka oblastRajon Gorlivskij rajonGromada Snizhnyanska miska gromadaZasnovane 1784Status mista vid 1938 rokuNaselennya 46 377 01 01 2019 povne 46 377 01 01 2019 Plosha 18 9 km Gustota naselennya 2453 8 osib km Poshtovi indeksi 86500 86579Telefonnij kod 380 6256Koordinati 48 02 22 pn sh 38 46 05 sh d 48 03944 pn sh 38 76806 sh d 48 03944 38 76806 Koordinati 48 02 22 pn sh 38 46 05 sh d 48 03944 pn sh 38 76806 sh d 48 03944 38 76806Visota nad rivnem morya 278 mNazva meshkanciv snizhnya nin snizhnya nka snizhnya niVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya Sofino BridskaDo obl resp centru fizichna 69 km zalizniceyu 133 km avtoshlyahami 79 4 kmDo Kiyeva fizichna 655 km zalizniceyu 805 km avtoshlyahami 780 kmMiska vladaAdresa 86500 Donecka obl m Snizhne vul Lenina 39Vebstorinka Snizhnyanska miskrada Snizhne u Vikishovishi MapaSnizhneSnizhne Naselennya u 2019 r 46 377 meshkanciv 2001 58 496 1989 68 857 Kam yanovugilni shahti promkombinat zavod himichnogo mashinobuduvannya shvejna fabrika tosho 4 profesijno tehnichnih uchilisha girnichij tehnikum Vidobutok antracitu pochato 1900 roku IstoriyaShahta 9 Udarnik Istoriya zasnuvannya Misto pochinalosya yak nevelike poselennya iz nazvoyu Vasilivka 1784 roku Nazvane na chest starshini Donskogo kozackogo vijska Ivana Vasilyeva sho zaklav tut zayizhdzhij dvir Zaselennya selyanami vidbulosya pislya 1820 roku Miska legenda zasvidchuye sho nazvu Sni zhne poselennya otrimalo vid samoyi Katerini II koli pid chas odniyeyi zimovoyi podorozhi yiyi ekipazh zastryag u snigu v odnomu z chislennih yariv Zgodom u miscevih govirkah zakripivsya inshij nagolos na ostannomu skladi Zhodnih pidtverdzhen cya legenda ne maye U XIX storichchi pochinayetsya vuglevidobuvannya roste kilkist shaht Vizvolni zmagannya 1917 1922 Rudnichnij komitet Remivskih kopalen 28 travnya 1917 roku zvernuvsya cherez Radu robitnichih deputativ Chistyakivskogo girskogo rajonu do Golovnogo pravlinnya Pivdennorosijskogo girnichopromislovogo tovaristva z vimogoyu zvilniti kerivnika shahti za jogo grubist i neprimirennist iz robitnikami Pozayak gromada barilasya z rishennyam lyudi samotuzhki zaareshtuvali j prognali jogo z kopalni 10 serpnya 1917 roku vidbulisya perevibori Radi robitnichih deputativ Chistyakivskogo girskogo rajonu Z 56 deputatskih misc bilshist otrimali bilshoviki 14 zhovtnya v selishi vidbulasya 4 rajonna konferenciya rudkomiv Chistyakivskogo rajonu v yakij vzyali uchast 66 delegativ vid 19 rudkomiv Konferenciya zaproponuvala obrati na Drugij vserosijskij z yizd rad I I Sizranceva posilannya Do 1920 roku misto perehodilo to do chervonih to do bilih Rujnuvalisya shahti zdijsnyuvalisya rozstrili j vsilyako nishilasya infrastruktura bulo zatopleno shahti ta zrujnovano gospodarski budivli Lishe u sichni 1920 roku v Snizhnomu vstanovilasya postijna vlada Pochalasya likvidaciya naslidkiv vijni zokrema shahtari pochali vidnovlennya zatoplenih shaht Usi hto buv proti bilshovikiv ob yednalisya do povstanskih zagoniv sho borolisya z radami V okolicyah mista diyala grupa Korsuna U 1920 roci v Snizhnomu zavershili nacionalizaciyu shaht Kerivnictvo nimi perejshlo do Chistyakivskogo kushovogo upravlinnya vugilnoyi promislovosti Druga svitova vijna Dokladnishe Druga svitova vijna Cej rozdil potrebuye dopovnennya Misto Snizhne zahopleno nacistskimi vijskami u zhovtni 1941 roku 1943 roku v rajoni Snizhnogo protyagnuvsya Miuskij front jogo najukriplenisha tochka gora Savur mogila sho stoyit za dekilka kilometriv vid Snizhnogo ne davala zmogi zvilniti misto vprodovzh trivalogo chasu Data zvilnennya 1 veresnya 1943 roku teper ce den mista usogo za 8 dniv do zvilnennya Donbasu 8 veresnya 1943 dzherelo Vijna na shodi Ukrayini Dokladnishe Vijna na shodi Ukrayini Boyi pid Snizhnim 2014 ta Aviaudar po Snizhnomu 15 lipnya 2014 Cej rozdil potrebuye dopovnennya Pid chas vijni u 2014 roci na shodi Ukrayini kontrol nad mistom Snizhne buv odniyeyu z vazhlivih zadach do rosijsko ukrayinskogo kordonu vid mista vsogo 18 km de roztashovani lishe kilka sil Stepanivka Marinivka Odrazu zh za Snizhnim i do samoyi Makiyivki ta Donecka prohodit trasa N21 sho jde praktichno sucilnoyu aglomeraciyeyu Torez Shahtarsk Zugres Harcizk pid prikrittyam yakoyi mozhna bulo bezpereshkodno perekidati tehniku vantazhi j osobovij sklad Div takozh Rosijska zbroya na Donbasi U pershih chislah chervnya 2014 roku misto bulo peretvorene na fortecyu bojovikiv 15 lipnya 2014 roku zranku po centru mista bulo zavdano aviaudar sho sered inshogo zachepiv i zhitlovij budinok V rezultati vibuhu i pid zavalami budinku zaginulo 11 osib posilannya Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Rosijsko ukrayinska vijna z 2014 ta Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 25 chervnya miscevi meshkanci zafilmuvali dekilka prilotiv raket ale voni ne viklikali kaskadnoyi detonaciyi snaryadiv Rano vnochi 4 lipnya 2022 roku ukrayinski vijskovi visokotochnimi raketnimi udarami znishili velikij sklad boyepripasiv rosijskih okupantiv Na toj chas front znahodivsya na vidstani blizko 70 km vid mista Sklad buv oblashtovanij na teritoriyi pidpriyemstva Himmash Z oglyadu na video na comu skladi boyepripasiv rozmishuvalis znachna kilkist artilerijskih boyepripasiv ta reaktivni snaryadi i dlya vazhkih RSZV NaselennyaNacionalnij sklad Zmini naselennyaRik Naselennya Zmina1923 664 1939 16 156 2333 1 1959 25 674 58 9 1970 63 981 149 2 1979 65 767 2 8 1989 68 857 4 7 2001 58 496 15 0 2005 54 131 7 5 2010 50 058 7 5 2014 48 003 4 1 Nacionalnij sklad naselennya Snizhnyanskoyi miskradi za perepisom 2001 roku chiselnist chastka ukrayinci 42 624 51 3rosiyani 37 430 45 1bilorusi 797 1 0tatari 738 0 9virmeni 172 0 2greki 126 0 2Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib VidsotokRosijska 49 249 84 07 Ukrayinska 8 670 14 80 Virmenska 57 0 10 Biloruska 49 0 08 Rumunska 11 0 02 Inshi Ne vkazali 542 0 93 Razom 58 578 100 Za danimi perepisu 2001 roku naselennya mista stanovilo 58 578 osib iz nih 14 8 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku 84 07 rosijsku 0 1 virmensku 0 08 bilorusku 0 02 moldovsku 0 01 cigansku ta grecku a takozh nimecku ugorsku ta bolgarsku moviEkonomikaU misti pracyuye nizka pidpriyemstv sered nih Snizhnyanskij mashinobudivnij zavod Motor Sich U kulturiChastina podij filmu Import Eksport 2007 vidbuvayetsya v Snizhnomu Takozh tut znimavsya dokumentalnij film Kopanka nomer 8 2010 Pam yatkiMonument na vershini Savur mogiliDokladnishe Pam yatki Snizhnogo U misti na obliku perebuvaye 43 pam yatki istoriyi Sered osib yakim prisvyacheno najbilshu kilkist pam yatok rajonu pershu poziciyu zajmaye Lenin jomu v misti vstanovleno 4 pam yatniki za cim pokaznikom Snizhne zajmaye tretyu poziciyu sered mist Donechchini pislya Donecka ta Yenakiyevogo 14 pam yatok bratski mogili radyanskih voyiniv i partizaniv Bilya mista roztashovanij memorialnij kompleks Savur mogila visota za yaku v serpni 1943 veli zapekli boyi z nacistskimi vijskami chastini 5 yi udarnoyi armiyi Pivdennogo frontu U 1967 1975 na Savur Mogili sporudzheno memorialnij kompleks u pam yat pro radyanskih voyakiv zagiblih pri shturmi visoti j prorivu nimeckoyi oboronnoyi liniyi na richci Mius Znachno poshkodzhenij pid chas rosijskogo vtorgnennya 2014 roku U Snizhnomu roztashovanij lisovij zakaznik Urochishe Leontyevo Bajracke U zakazniku rostut roslini zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Leontiyivskij lis sho vhodit do skladu zakaznika za legendoyu buv posadzhenij u pam yat pro zagiblogo kozaka Leontyeva brata Klima Savura na chest yakogo za legendoyu nazvana roztashovana nepodalik Savur mogila LyudiNarodilisya Snizhnij Vitalij Sergijovich 1898 1937 ukrayinskij poet i pismennik zhurnalist dobi Rozstrilyanogo vidrodzhennya Yacenko Oleksandr Ivanovich 1929 1985 ukrayinskij filosof Karas Stanislav Vasilovich 1936 2009 ukrayinskij vchenij girnichij inzhener doktor tehnichnih nauk profesor Morozenko Pavlo Semenovich 1939 1991 ukrayinskij aktor teatru i kino zasluzhenij artist URSR Sirenko Gennadij Oleksandrovich nar 1940 ukrayinskij himik istorik doktor tehnichnih nauk Dobrov Petro Vasilovich nar 1943 radyanskij i ukrayinskij istorik doktor istorichnih nauk dekan istorichnogo fakultetu Doneckogo nacionalnogo universitetu 1999 2014 rr Komarov Volodimir Oleksijovich 1954 2011 ukrayinskij istorik doktor pedagogichnih nauk profesor Nastashenko Igor Leonidovich 1965 doktor medichnih nauk profesor Pilipchuk Roman Mihajlovich nar 1967 radyanskij i ukrayinskij futbolist trener majster sportu SRSR Makarenko V yacheslav Volodimirovich 1987 2014 ryadovij MVSU uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Marchenko Kirilo Andrijovich 1991 2022 serzhant Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Gotfrid Anastasiya Sergiyivna 1996 ukrayinska ta gruzinska sportsmenka vazhkoatletka Meshkali Putilin Stepan Romanovich 1907 1975 znanij shahtar Geroj Socialistichnoyi Praci GalereyaStela pri v yizdi do mista Pam yatnik Gagarinu Shkola 1 Muzej bojovoyi slavi Hram na 10 shahti Pam yatnik zhinkam pilotam Svyato Dmitrivskij hram Vodonapirna bashta Zaliznichna stanciya Sof yino Bridska PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2019 roku PDF D A Pershak Hronika velikih dnej Donbas 1977 str 60 61 D A Pershak Hronika velikih dnej Donbas 1977 str 112 113 D A Pershak Hronika velikih dnej Donbas 1977 str 168 sninform org ua ros Arhiv originalu za 8 serpnya 2015 Procitovano 23 lyutogo 2017 ZSU visokotochnimi udarami znishilo sklad boyepripasiv u okupovanomu Snizhnomu Defense Express 4 lipnya 2022 Nacionalnij sklad ta ridna mova naselennya Doneckoyi oblasti Rozpodil postijnogo naselennya za najbilsh chislennimi nacionalnostyami ta ridnoyu movoyu po miskradah ta rajonah Arhiv originalu za 27 listopada 2012 Procitovano 27 listopada 2012 Naselennya mist i naselenih punktiv Ukrayini angl Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 23 grudnya 2021 memorybook org ua Arhiv originalu za 20 kvitnya 2016 Procitovano 23 lyutogo 2017 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Donbaska shirota Ukr tizhden 1 2 15 sichnya 2010 13 grudnya 2011 u Wayback Machine R F Ogrenich N V Brivko ta in Dolenosna Snizhnyanska zemlya istoriya mista Snizhne Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 184 s Vasil Pirko Doneck Ukr centr 1998 124 s Petro Lavriv Moya zemlya zemlya moyih batkiv Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Donecke oblasne Tovaristvo ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka RVP Lebid 1995 64 s 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Pirko V O Zaselennya Donechchini u XVI XVIII st korotkij istorichnij naris i urivki z dzherel 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 180 s Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152s ISBN 5 8326 0011 8 Alforov M A Urbanizacijni procesi v Ukrayini v 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov Doneck Donecke viddilennya NTSh im Shevchenka TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 552 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c Dodatkovi dzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SnizhneSnizhne Informacijno piznavalnij portal Donecka oblast u skladi URSR 19 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Na pidgrunti materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Donecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s

Дата публікації:
Топ