Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ріє́ка, Ріка (хорв. Rijeka хорватська вимова [rijěːka] (
| Рієка хорв. Grad Rijeka | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 45°19′47″ пн. ш. 14°25′56″ сх. д. / 45.32972° пн. ш. 14.43222° сх. д.Координати: 45°19′47″ пн. ш. 14°25′56″ сх. д. / 45.32972° пн. ш. 14.43222° сх. д. | |||||
| Країна |  Хорватія | ||||
| Регіон | Приморсько-Горанська жупанія | ||||
| Столиця для | Приморсько-Ґоранська жупанія | ||||
| Площа | 44 км² | ||||
| Населення | 128 384 (2011) | ||||
| Агломерація | 128 624 | ||||
| Висота НРМ | 0 м | ||||
| Водойма | Адріатичне море | ||||
| Назва мешканців | угор. fiumei, хорв. Riječanin, хорв. Riječanka і італ. fiumani | ||||
| Міста-побратими | Бітола, Фаенца (16 вересня 1983)[1], Есте, Генуя (13 жовтня 2004), Росток (1966)[2], Нойс (1990), Любляна, Кавасакі, Ялта, Цетинє, Ціндао, Піттсбург, Палермо, Генуя (13 жовтня 2004), Гданськ, Бургас (2008)[3] | ||||
| Телефонний код | 051 | ||||
| Часовий пояс | |||||
| Номери автомобілів | RI | ||||
| GeoNames | 3191647 | ||||
| OSM | r2260028 ·R | ||||
| Поштові індекси | 51 000 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Войко Оберснель | ||||
| Вебсайт | rijeka.hr | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
| | |||||
 Рієка у Вікісховищі | |||||
Рієка є центром жупанії Примор'є-Горські Котар.
Загальні дані
Місто лежить у гирлі річки Р'єчини (або Фіумари) в , що є частиною затоки Кварнер Адріатичного моря. Історично і досі Рієка — найбільший хорватський порт, як вантажний, так і пасажирський.
Головний прибуток міста — порти, судобудування (верфі належать ) і туризм.
Транспорт
Рієка пов'язана постійним автобусним сполученням з усіма найбільшими містами Хорватії, Словенії, Італії і деякими європейськими столицями. Місто пов'язано шосе зі столицею, Істрією, Словенією, островом Крк, а також далматинськими містами. Місто має поромне сполучення з найближчими островами, а також із Задаром, Сплітом і Дубровником вздовж далматинського узбережжя.
Через Рієку проходить залізниця Загреб-Рієка-Пула.
Рієка є найбільшим портом в Хорватії. У 2006 році було перевантаженно близько 11 млн тонн вантажів.
Будівництво автобану A6 Загреб-Рієка було завершено в 2004 році, скорочення шляху до Словенії завдяки автобану A7, було завершено в тому ж році. Рієка має доступ до A8/A9 завдяки . Складний проєкт з високою пропускною здатністю майже готовий до експлуатації. Східна половина цього проєкту була здана 15 липня 2006 року, і складніша західна половина мала відкритись у 2008.
За 30 км від міста на острові Крк розташований міжнародний аеропорт. У 2005 році він прийняв 130000 пасажирів, у 2008 році має прийняти 250000 осіб. З островом Крк далматинське узбережжя біля Рієки пов'язано мостом завдовжки 1430 метров.
Рієка має добре залізничне сполучення з усією Хорватією та міжнародними залізницями. Повністю електрифікована лінія з'єднує Рієку з Загребом, а далі з Копривницею, на угорському кордоні, в рамках міжнародного коридору 5b. Рієка також з'єднана з Трієстом і Любляною окремою електрифікованою залізницею, яка йде на північ від міста. Транспортний законопроєкт, прийнятий парламентом Хорватії в липні 2006 року, передбачав початок будівництва вздовж коридору 5b першої в Хорватії високошвидкісної залізниці, зі швидкістю потяга до 250 км/год. Будівництво нової залізниці розпочалось в 2007 році і має завершитись до 2013 року. Мандрівка із Загреба до Рієки, після закінчення будівництва, має тривати 1 годину, замість сьогоднішніх 2 годин. Рієка з'єднана прямим потягом з Мюнхеном в Німеччині та з австрійським Зальцбургом.
Історія
Античні часи і середньовіччя
В районі міста розташовані численні неолітичні поселення. В доримський період були засновані кельтське поселення Тарсатика (сучасний Трсат, частина Рієки) і поселення моряків Лібурнія. Довгий час місто зберігало свій подвійний статус.
В I сторіччі до Р. Х. ці поселення з околицями були завойовані римлянами.
Після падіння Західної Римської імперії місто захопили готи і лангобарди, пізніше воно приєдналося до франкського королівства.
В VII сторіччі сюди прийшли слов'яни, змішавшись з місцевим романським населенням. Місто входить до складу хорватського королівства, а пізніше до об'єднаної хорватсько-угорської держави, а в 1466 році увійшло до складу австрійських Габсбургів, де він називався Фіуме, або Ф'юме (італійцями і угорцями) або Флаум (австрійцями).
Середньовічне місто Рієка було оточено муром і, таким чином, було феодальною фортецею. Фортеця була в центрі міста, на своїй найвищий точці.
Під владою Габсбургів
В складі габсбурзької імперії, а надалі в Австро-Угорщині, місто перебувало до Першої Світової війни, за виключенням періоду 1805—1813 рр., коли місто було окуповане наполеонівськими військами.
В XV — XVIII сторіччях Фіуме мав велике значення для габсбурзької імперії, і був єдиним портом на Адріатиці, в той час як Істрія і майже вся Далмація належали Венеційській республіці. Всі спроби венеційців захопити Фіуме скінчились нічим.
Місто і порт не втратили своїх провідних позицій і після закінчення наполеонівських війн, коли до імперії були приєднанні колишні венеційські володіння. В складі Австро-Угорщини за місто, в силу його важливості, йшла уперта боротьба. Воно багато раз переходило від Австрії до Угорщини і Хорватії (що мала конституційну автономію в складі Угорщини). В 1870 р. Фіуме остаточно перейшло до Угорщини, ставши єдиним угорським морським портом. Між Трієстом, що належав Австрії і угорським Фіуме розгорнулось принципова конкуренція.
Великий розвиток порту, загальне розширення міжнародної торгівлі і зв'язок міста (1873) з угорською і австрійською залізницею сприяло швидкому зростанню населення, з 21000 в 1880 році до 50000 в 1910 році.
Фіуме-Рієка в XX ст.
Після першої світової війни місто стало приводом суперечки між Італією (до якої відійшла Істрія) і Королівством сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівством Югославія, до складу якої увійшла Далмація. Обидві держави вважали Рієку-Фіуме власною територією. Паризькі мирні переговори про майбутнє міста, що тривали перші 9 місяців 1919 року, були перервані у вересні несподіваним захопленням міста нерегулярними частинами італійського націоналіста і відомого поета Габріеле д'Аннунціо, який проголосив Фіуме вільною державою і затвердив утопічно-соціалістичну (з елементами фашизму) конституцію нової республіки.
Надалі Фіуме-Рієка по Рапальському договору було оголошено вільним містом (1920—1924), на нього претендували Італія та Югославія. В 1921 д'Аннунціо поновив військові дії і знов захопив Фіуме; в 1924 місто було анексовано фашистською Італією. Слов'янське населення міста в цей час зазнало переслідувань і асиміляції.
В 1945 Рієка була окупована югославськими військами і офіційно була приєднана до СФРЮ в 1947; цього разу більшість італійського населення покинула місто, а ті, що залишились, зазнали утисків.
З 1991 в складі Хорватії.
Населення
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 128 624 осіб, 37 з яких назвали рідною українську мову. Населення самого міста становило 128384 осіб.
Динаміка чисельності населення громади:
Динаміка чисельності населення міста:
Населені пункти
Крім міста Рієка, до громади також входить Светий Кузам.
Клімат
Середня річна температура становить 14,14 °C, середня максимальна — 27,08 °C, а середня мінімальна — 1,58 °C. Середня річна кількість опадів — 1393 мм.
| Клімат міста | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 10,30 | 10,90 | 13,62 | 16,62 | 21,48 | 24,96 | 27,00 | 27,08 | 22,88 | 18,26 | 13,50 | 10,48 | |
| Середня температура, °C | 5,92 | 6,52 | 9,28 | 12,24 | 17,12 | 20,58 | 23,46 | 23,54 | 19,34 | 14,70 | 9,94 | 6,98 | |
| Середній мінімум, °C | 1,58 | 2,16 | 4,92 | 7,88 | 12,78 | 16,20 | 19,92 | 20,02 | 15,82 | 11,16 | 6,44 | 3,40 | |
| Норма опадів, мм | 118 | 92 | 100 | 103 | 91 | 106 | 63 | 91 | 140 | 177 | 168 | 144 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 2.70 | 2.86 | 2.90 | 2.74 | 2.50 | 2.40 | 2.40 | 2.40 | 2.46 | 2.70 | 2.94 | 2.92 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4393 | 7160 | 10422 | 14938 | 19127 | 20654 | 21845 | 18840 | 13877 | 8913 | 4835 | 3669 | |
| Джерело: | |||||||||||||
Пам'ятки
Будови Рієки
- Міська вежа над входом в старе місто. Прикрашена старовинними барочними годинниками
- Стара міська брама — залишки старовинного муру, що колись оточував місто
- Церква святих Фабіана і Себастьяна (Рієка)
- Церква Святого Віта (1638) — церков в стилі бароко, освячена на честь заступника Рієки
- Церков Святого Ієроніма (готика, 1408 р.), перебудована в 1768 р. в стилі бароко
- Церква Святого Миколая
- Коса вежа Рієки
- Пішохідна вулиця Корзо
- Торговий центр Кароліна Рієкська
- Турецький дім
- Палац Модело
- Палац Ядран
- Перший Хмарочос Рієки (на хорватському Небодер Рієки).
- Трсат
- Сходи Петара Кружича
- Замок Трсат, побудований на пагорбі на місці старовинного поселення.
- Церква Богоматері Трсатської (XV століття)
Освіта, наука і культура
Міста—побратими
Відомі люди
- Зоран Жмирич (* 1969) — хорватський письменник, музикант, колумніст.
- Алваро Начинович (хорв. Alvaro Načinović, 22 березня 1966) — хорватський гандболіст, олімпійський чемпіон.
- Еціо Лоїк (італ. Ezio Loik, 26 вересня 1919 — 4 травня 1949) — італійський футболіст, п'ятиразовий чемпіон Італії.
- Луїджі Оссойнак (1899—1990) — італійський футболіст,
- Ксенія Паїч (* 1961) — югославська та хорватська акторка.
- Марина Перазич (* 1958) — югославська та хорватська співачка.
- Катаріна Соломун (* 1976) — хорватська письменниця, перекладачка, редакторка.
- Ана Віленіца (* 1978) — хорватська акторка театру, кіно і телебачення.
Див. також
Примітки
- http://www.comune.faenza.ra.it/Citta/Rapporti-internazionali/Citta-gemellate/Rijeka-Croazia-16.09.1983
- https://rathaus.rostock.de/de/rijeka_kroatien/278685
- https://www.burgas.bg/bg/pobratimeni-gradove-1
- . Архів оригіналу за 25 червня 2008. Процитовано 21 червня 2008.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017.
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 18 травня 2021.
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020.
- Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). . International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Rijeka |
- MacMullen, Ramsay, 2000. Romanization in the Time of Augustus, Yale University Press
- City of Rijeka [ 12 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Old Postcards of Fiume [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Riye ka Rika horv Rijeka horvatska vimova rijeːka prosluhati chakav Rika Reka sloven Reka reka ital Fiume italijskoyu ˈfjuːme prosluhati ugor Fiume nim Sankt Veit am Flaum misto v Horvatiyi tretye za rozmirami misto derzhavi pislya stolici Zagreba i Splita Znahoditsya v pivnichnij chastini Dalmaciyi bilya pivostrova Istriya 80 naselennya horvati Nazva mista perekladayetsya na ukrayinsku yak richka Riyeka horv Grad Rijeka Gerb Riyeki Prapor RiyekiPanorama RiyekiPanorama RiyekiOsnovni dani45 19 47 pn sh 14 25 56 sh d 45 32972 pn sh 14 43222 sh d 45 32972 14 43222 Koordinati 45 19 47 pn sh 14 25 56 sh d 45 32972 pn sh 14 43222 sh d 45 32972 14 43222 Krayina HorvatiyaRegion Primorsko Goranska zhupaniyaStolicya dlya Primorsko Goranska zhupaniyaPlosha 44 km Naselennya 128 384 2011 Aglomeraciya 128 624Visota NRM 0 mVodojma Adriatichne moreNazva meshkanciv ugor fiumei horv Rijecanin horv Rijecanka i ital fiumaniMista pobratimi Bitola Faenca 16 veresnya 1983 1 Este Genuya 13 zhovtnya 2004 Rostok 1966 2 Nojs 1990 Lyublyana Kavasaki Yalta Cetinye Cindao Pittsburg Palermo Genuya 13 zhovtnya 2004 Gdansk Burgas 2008 3 Telefonnij kod 051Chasovij poyas UTC 1Nomeri avtomobiliv RIGeoNames 3191647OSM r2260028 RPoshtovi indeksi 51 000 Miska vlada Mer mista Vojko ObersnelVebsajt rijeka hr Mapa Riyeka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Riyeka znachennya Riyeka ye centrom zhupaniyi Primor ye Gorski Kotar Zagalni daniMisto lezhit u girli richki R yechini abo Fiumari v sho ye chastinoyu zatoki Kvarner Adriatichnogo morya Istorichno i dosi Riyeka najbilshij horvatskij port yak vantazhnij tak i pasazhirskij Golovnij pributok mista porti sudobuduvannya verfi nalezhat i turizm TransportPorom v Riyeckij gavani Riyeka pov yazana postijnim avtobusnim spoluchennyam z usima najbilshimi mistami Horvatiyi Sloveniyi Italiyi i deyakimi yevropejskimi stolicyami Misto pov yazano shose zi stoliceyu Istriyeyu Sloveniyeyu ostrovom Krk a takozh dalmatinskimi mistami Misto maye poromne spoluchennya z najblizhchimi ostrovami a takozh iz Zadarom Splitom i Dubrovnikom vzdovzh dalmatinskogo uzberezhzhya Cherez Riyeku prohodit zaliznicya Zagreb Riyeka Pula Riyeka ye najbilshim portom v Horvatiyi U 2006 roci bulo perevantazhenno blizko 11 mln tonn vantazhiv Budivnictvo avtobanu A6 Zagreb Riyeka bulo zaversheno v 2004 roci skorochennya shlyahu do Sloveniyi zavdyaki avtobanu A7 bulo zaversheno v tomu zh roci Riyeka maye dostup do A8 A9 zavdyaki Skladnij proyekt z visokoyu propusknoyu zdatnistyu majzhe gotovij do ekspluataciyi Shidna polovina cogo proyektu bula zdana 15 lipnya 2006 roku i skladnisha zahidna polovina mala vidkritis u 2008 Za 30 km vid mista na ostrovi Krk roztashovanij mizhnarodnij aeroport U 2005 roci vin prijnyav 130000 pasazhiriv u 2008 roci maye prijnyati 250000 osib Z ostrovom Krk dalmatinske uzberezhzhya bilya Riyeki pov yazano mostom zavdovzhki 1430 metrov Riyeka maye dobre zaliznichne spoluchennya z usiyeyu Horvatiyeyu ta mizhnarodnimi zaliznicyami Povnistyu elektrifikovana liniya z yednuye Riyeku z Zagrebom a dali z Koprivniceyu na ugorskomu kordoni v ramkah mizhnarodnogo koridoru 5b Riyeka takozh z yednana z Triyestom i Lyublyanoyu okremoyu elektrifikovanoyu zalizniceyu yaka jde na pivnich vid mista Transportnij zakonoproyekt prijnyatij parlamentom Horvatiyi v lipni 2006 roku peredbachav pochatok budivnictva vzdovzh koridoru 5b pershoyi v Horvatiyi visokoshvidkisnoyi zaliznici zi shvidkistyu potyaga do 250 km god Budivnictvo novoyi zaliznici rozpochalos v 2007 roci i maye zavershitis do 2013 roku Mandrivka iz Zagreba do Riyeki pislya zakinchennya budivnictva maye trivati 1 godinu zamist sogodnishnih 2 godin Riyeka z yednana pryamim potyagom z Myunhenom v Nimechchini ta z avstrijskim Zalcburgom Marka nezalezhnoyi derzhavi Fiume F yume chasiv pravlinnya d Annuncio 1919 IstoriyaAntichni chasi i serednovichchya V rajoni mista roztashovani chislenni neolitichni poselennya V dorimskij period buli zasnovani keltske poselennya Tarsatika suchasnij Trsat chastina Riyeki i poselennya moryakiv Liburniya Dovgij chas misto zberigalo svij podvijnij status V I storichchi do R H ci poselennya z okolicyami buli zavojovani rimlyanami Pislya padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi misto zahopili goti i langobardi piznishe vono priyednalosya do frankskogo korolivstva V VII storichchi syudi prijshli slov yani zmishavshis z miscevim romanskim naselennyam Misto vhodit do skladu horvatskogo korolivstva a piznishe do ob yednanoyi horvatsko ugorskoyi derzhavi a v 1466 roci uvijshlo do skladu avstrijskih Gabsburgiv de vin nazivavsya Fiume abo F yume italijcyami i ugorcyami abo Flaum avstrijcyami Serednovichne misto Riyeka bulo otocheno murom i takim chinom bulo feodalnoyu forteceyu Fortecya bula v centri mista na svoyij najvishij tochci Pid vladoyu Gabsburgiv thumb V skladi gabsburzkoyi imperiyi a nadali v Avstro Ugorshini misto perebuvalo do Pershoyi Svitovoyi vijni za viklyuchennyam periodu 1805 1813 rr koli misto bulo okupovane napoleonivskimi vijskami V XV XVIII storichchyah Fiume mav velike znachennya dlya gabsburzkoyi imperiyi i buv yedinim portom na Adriatici v toj chas yak Istriya i majzhe vsya Dalmaciya nalezhali Venecijskij respublici Vsi sprobi venecijciv zahopiti Fiume skinchilis nichim Misto i port ne vtratili svoyih providnih pozicij i pislya zakinchennya napoleonivskih vijn koli do imperiyi buli priyednanni kolishni venecijski volodinnya V skladi Avstro Ugorshini za misto v silu jogo vazhlivosti jshla uperta borotba Vono bagato raz perehodilo vid Avstriyi do Ugorshini i Horvatiyi sho mala konstitucijnu avtonomiyu v skladi Ugorshini V 1870 r Fiume ostatochno perejshlo do Ugorshini stavshi yedinim ugorskim morskim portom Mizh Triyestom sho nalezhav Avstriyi i ugorskim Fiume rozgornulos principova konkurenciya Velikij rozvitok portu zagalne rozshirennya mizhnarodnoyi torgivli i zv yazok mista 1873 z ugorskoyu i avstrijskoyu zalizniceyu spriyalo shvidkomu zrostannyu naselennya z 21000 v 1880 roci do 50000 v 1910 roci Fiume Riyeka v XX st Pislya pershoyi svitovoyi vijni misto stalo privodom superechki mizh Italiyeyu do yakoyi vidijshla Istriya i Korolivstvom serbiv horvativ i slovenciv piznishe Korolivstvom Yugoslaviya do skladu yakoyi uvijshla Dalmaciya Obidvi derzhavi vvazhali Riyeku Fiume vlasnoyu teritoriyeyu Parizki mirni peregovori pro majbutnye mista sho trivali pershi 9 misyaciv 1919 roku buli perervani u veresni nespodivanim zahoplennyam mista neregulyarnimi chastinami italijskogo nacionalista i vidomogo poeta Gabriele d Annuncio yakij progolosiv Fiume vilnoyu derzhavoyu i zatverdiv utopichno socialistichnu z elementami fashizmu konstituciyu novoyi respubliki Nadali Fiume Riyeka po Rapalskomu dogovoru bulo ogolosheno vilnim mistom 1920 1924 na nogo pretenduvali Italiya ta Yugoslaviya V 1921 d Annuncio ponoviv vijskovi diyi i znov zahopiv Fiume v 1924 misto bulo aneksovano fashistskoyu Italiyeyu Slov yanske naselennya mista v cej chas zaznalo peresliduvan i asimilyaciyi V 1945 Riyeka bula okupovana yugoslavskimi vijskami i oficijno bula priyednana do SFRYu v 1947 cogo razu bilshist italijskogo naselennya pokinula misto a ti sho zalishilis zaznali utiskiv Z 1991 v skladi Horvatiyi NaselennyaNaselennya gromadi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 128 624 osib 37 z yakih nazvali ridnoyu ukrayinsku movu Naselennya samogo mista stanovilo 128384 osib Dinamika chiselnosti naselennya gromadi Dinamika chiselnosti naselennya mista Naseleni punktiKrim mista Riyeka do gromadi takozh vhodit Svetij Kuzam KlimatSerednya richna temperatura stanovit 14 14 C serednya maksimalna 27 08 C a serednya minimalna 1 58 C Serednya richna kilkist opadiv 1393 mm Klimat mista Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 10 30 10 90 13 62 16 62 21 48 24 96 27 00 27 08 22 88 18 26 13 50 10 48 Serednya temperatura C 5 92 6 52 9 28 12 24 17 12 20 58 23 46 23 54 19 34 14 70 9 94 6 98 Serednij minimum C 1 58 2 16 4 92 7 88 12 78 16 20 19 92 20 02 15 82 11 16 6 44 3 40 Norma opadiv mm 118 92 100 103 91 106 63 91 140 177 168 144 Serednomisyachna shvidkist vitru m s 2 70 2 86 2 90 2 74 2 50 2 40 2 40 2 40 2 46 2 70 2 94 2 92 Serednomisyachna sonyachna radiaciya kDzh m den 4393 7160 10422 14938 19127 20654 21845 18840 13877 8913 4835 3669 Dzherelo Pam yatkiZamok Trsat Budovi Riyeki Miska vezha nad vhodom v stare misto Prikrashena starovinnimi barochnimi godinnikami Stara miska brama zalishki starovinnogo muru sho kolis otochuvav misto Cerkva svyatih Fabiana i Sebastyana Riyeka Cerkva Svyatogo Vita 1638 cerkov v stili baroko osvyachena na chest zastupnika Riyeki Cerkov Svyatogo Iyeronima gotika 1408 r perebudovana v 1768 r v stili baroko Cerkva Svyatogo Mikolaya Kosa vezha Riyeki Pishohidna vulicya Korzo Torgovij centr Karolina Riyekska Tureckij dim Palac Modelo Palac Yadran Pershij Hmarochos Riyeki na horvatskomu Neboder Riyeki Trsat Shodi Petara Kruzhicha Zamok Trsat pobudovanij na pagorbi na misci starovinnogo poselennya Cerkva Bogomateri Trsatskoyi XV stolittya Osvita nauka i kulturaHorvatskij nacionalnij teatr u Riyeci Riyeckij universitet Horvatskij nacionalnij teatr imeni Ivana ZajcaMista pobratimi Ukrayina Odesa Pivnichna Makedoniya Bitola Italiya Faenca Italiya Este Italiya Genuya Nimechchina Keln Nimechchina Nojs Nimechchina Rostok Sloveniya Lyublyana Ukrayina Yalta Yaponiya Kavasaki Yaponiya HirosimaVidomi lyudiZoran Zhmirich 1969 horvatskij pismennik muzikant kolumnist Alvaro Nachinovich horv Alvaro Nacinovic 22 bereznya 1966 horvatskij gandbolist olimpijskij chempion Ecio Loyik ital Ezio Loik 26 veresnya 1919 4 travnya 1949 italijskij futbolist p yatirazovij chempion Italiyi Luyidzhi Ossojnak 1899 1990 italijskij futbolist Kseniya Payich 1961 yugoslavska ta horvatska aktorka Marina Perazich 1958 yugoslavska ta horvatska spivachka Katarina Solomun 1976 horvatska pismennicya perekladachka redaktorka Ana Vilenica 1978 horvatska aktorka teatru kino i telebachennya Div takozhVilna derzhava Fiume Respublika Fiume Vilna teritoriya Triyest 11706 RiyekaPrimitkiPortal Horvatiya http www comune faenza ra it Citta Rapporti internazionali Citta gemellate Rijeka Croazia 16 09 1983 https rathaus rostock de de rijeka kroatien 278685 https www burgas bg bg pobratimeni gradove 1 Arhiv originalu za 25 chervnya 2008 Procitovano 21 chervnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 4 chervnya 2017 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 18 travnya 2021 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Fick S E R J Hijmans 2017 International Journal of Climatology Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 27 bereznya 2022 znachennya viznacheno za geografichnimi koordinatami poselennya iz rozdilnoyu zdatnistyu 2 5 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rijeka MacMullen Ramsay 2000 Romanization in the Time of Augustus Yale University Press City of Rijeka 12 serpnya 2014 u Wayback Machine Old Postcards of Fiume 22 veresnya 2020 u Wayback Machine