Трсат (хорв. Trsat, італ. Tersatto, лат. Tarsatica) — частина хорватського міста Рієка, туристична пам'ятка й місце паломництва католиків. Колись це було окреме поселення, а сьогодні район міста Рієка.
Історія
У доримський період було засновано кельтське поселення Тарсатіка (сучасний Трсат, частина Рієки) і поселення моряків Лібурнії.
Близько середини II ст. до н. е. Лібурнія була підкорена римлянами.
В VII столітті сюди прийшли слов'яни і змішалися з місцевим романським населенням.
У 799 році, в часи розпаду Римської Імперії, згадується облога Трсата франками, імперія яких поширилася до цих місць. У 799 році Ерік (герцог Фріульський) здійснив новий похід на Драву. Точно невідомо, хто були його супротивники - авари, слов'яни або візантійці. Передбачається, що це могли бути з'єднані сили цих народів, які уклали між собою антифранкський союз. Військо Еріка обложило фортецю Трсат (Тарсатіка), що належала князю Вишеславу. Однак, під час ведення облогових робіт загін, в якому знаходився правитель Фріуля, потрапив у влаштовану слов'янами засідку і був повністю знищений. Серед загиблих франків був і герцог Ерік.
До кінця життя Вишеслава (помер в 802 році) хорвати підписали мирний договір з франками, визнавши себе васалами Франкської держави.
Ще в 1288 році в Вінодольському законнику це поселення згадується під іменем Тарсатіка.
У 1466 році цей регіон увійшов до складу держави австрійських Габсбургів, де він називався Ф'юме (італійцями і угорцями) або Флаум (австрійцями) - одне з перших назв міста Рієка, передмістям якого стає Трсат.
У складі Габсбурзької імперії, згодом Австро-Угорщини, місто Ф'юме і його передмістя-фортеця Трсат перебували аж до першої світової війни, за винятком періоду 1805-1813 років, коли місто було зайнято наполеонівськими військами. У XV-XVIII століттях Ф'юме, будучи єдиним портом на Адріатиці, мав найважливіше значення в Австрійській імперії в той час як Істрія і решта Далмації належали Венеційської республіці. Всі спроби венеційців захопити Ф'юме закінчилися нічим.
Пам'ятки Трсат
- Фортеця (замок) Трсат
- Базиліка Діви Марії або Богоматері Трсатской (XV століття) - один з семи соборів країни, що носять почесний статус «малої базиліки».
- Церква Святого Юра
- Пам'ятник папі римському Іоанну Павлу II
- Кладовище.
- Обетні сходи Петара Кружича.
- Арка біля підніжжя сходів Петара Кружіча.
Посилання
- Stephen Gaži. A history of Croatia. — Philosophical Library, 1973. — P. 20.
- Хэгерманн Д. Карл Великий. — P. 393—394.
Інші джерела
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Трсат
- (24. veljače 2010.)
Це незавершена стаття з географії Хорватії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trsat horv Trsat ital Tersatto lat Tarsatica chastina horvatskogo mista Riyeka turistichna pam yatka j misce palomnictva katolikiv Kolis ce bulo okreme poselennya a sogodni rajon mista Riyeka Trsat v 2008 roci Zliva fortecya Trsat v centri cerkva Svyatogo Yura bila pravoruch Cerkva Bogomateri Trsatskoj za zhovtoyu budivleyu IstoriyaU dorimskij period bulo zasnovano keltske poselennya Tarsatika suchasnij Trsat chastina Riyeki i poselennya moryakiv Liburniyi Blizko seredini II st do n e Liburniya bula pidkorena rimlyanami V VII stolitti syudi prijshli slov yani i zmishalisya z miscevim romanskim naselennyam U 799 roci v chasi rozpadu Rimskoyi Imperiyi zgaduyetsya obloga Trsata frankami imperiya yakih poshirilasya do cih misc U 799 roci Erik gercog Friulskij zdijsniv novij pohid na Dravu Tochno nevidomo hto buli jogo suprotivniki avari slov yani abo vizantijci Peredbachayetsya sho ce mogli buti z yednani sili cih narodiv yaki uklali mizh soboyu antifrankskij soyuz Vijsko Erika oblozhilo fortecyu Trsat Tarsatika sho nalezhala knyazyu Visheslavu Odnak pid chas vedennya oblogovih robit zagin v yakomu znahodivsya pravitel Friulya potrapiv u vlashtovanu slov yanami zasidku i buv povnistyu znishenij Sered zagiblih frankiv buv i gercog Erik Do kincya zhittya Visheslava pomer v 802 roci horvati pidpisali mirnij dogovir z frankami viznavshi sebe vasalami Frankskoyi derzhavi Forteci Riyeka i Trsat v 1670 roci She v 1288 roci v Vinodolskomu zakonniku ce poselennya zgaduyetsya pid imenem Tarsatika U 1466 roci cej region uvijshov do skladu derzhavi avstrijskih Gabsburgiv de vin nazivavsya F yume italijcyami i ugorcyami abo Flaum avstrijcyami odne z pershih nazv mista Riyeka peredmistyam yakogo staye Trsat Riyeka i Trsat v 1689 roci U skladi Gabsburzkoyi imperiyi zgodom Avstro Ugorshini misto F yume i jogo peredmistya fortecya Trsat perebuvali azh do pershoyi svitovoyi vijni za vinyatkom periodu 1805 1813 rokiv koli misto bulo zajnyato napoleonivskimi vijskami U XV XVIII stolittyah F yume buduchi yedinim portom na Adriatici mav najvazhlivishe znachennya v Avstrijskij imperiyi v toj chas yak Istriya i reshta Dalmaciyi nalezhali Venecijskoyi respublici Vsi sprobi venecijciv zahopiti F yume zakinchilisya nichim Pam yatki TrsatFortecya zamok Trsat Bazilika Divi Mariyi abo Bogomateri Trsatskoj XV stolittya odin z semi soboriv krayini sho nosyat pochesnij status maloyi baziliki Cerkva Svyatogo Yura Pam yatnik papi rimskomu Ioannu Pavlu II Kladovishe Obetni shodi Petara Kruzhicha Arka bilya pidnizhzhya shodiv Petara Kruzhicha PosilannyaStephen Gazi A history of Croatia Philosophical Library 1973 P 20 Hegermann D Karl Velikij P 393 394 Inshi dzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Trsat 24 veljace 2010 Portal Horvatiya Ce nezavershena stattya z geografiyi Horvatiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi