Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Півстоліття напівтиші» — антологія поетів Нью-Йоркської Групи, яку уклала член цієї групи Д-р Марія Ревакович. Видана київським видавництвом «Факт» у 2005 р.
Це найновіші видання поезій відомої літературної групи, котра від кінця 50-х років XX ст. творила своєрідну атмосферу літературного життя у діяспорі і, безперечно, стала видатним явищем в історії української літератури.
В антології представлено 12 поетів: Віру Вовк, Богдана Бойчука, Женю Васильківську, Юрія Коломийця, Емму Андієвську, Юрія Тарнавського, Богдана Рубчака, Патрицію Килину, Олега Коверка, Марка Царинника, Романа Бабовала та Марію Ревакович — імена, котрі визначають творче обличчя групи: від тих, хто її засновував і творив — аж до наймолодших її учасників, що приєдналися до групи у 1980-х роках.
У передмові до цього видання «Крізь іншу призму: про феномен і поезію Нью-Йоркської Групи» Марія Ревакович з'ясовує різноманітні контексти, які пов'язані з виникненням Групи, стосунками з літературною критикою, модерністичними тенденціями у світовій та українській поезії у другій половині XX століття, подає стислі характеристики естетичних координат кожного з учасників цієї антології, і доходить висновку: «Я схильна до думки, що на сьогодні існують індивідуальні поетичні особистості, але групова розмова — затихла, а де немає розмови, там починається історія». Очевидно, що таке твердження упорядника і учасника Групи цілком відповідає дійсності, що передбачає погляд на Групу та її окремих творців уже з точки зору її та їх історико-літературного значення та ваги, хоча не варто випускати з поля зору й того факту, що дехто з Нью-Йоркської групи, зокрема Богдан Бойчук, Юрій Тарнавський чи Віра Вовк під сучасну пору видають нові книжки і є творцями сучасного літературного процесу, однак, уже в інших умовах та обставинах. З-поміж авторів антології присутніми на презентації були лише троє: Богдан Бойчук, Марія Ревакович та Юрій Тарнавський. Бойчук і Тарнавський читали свої твори, а Марія Ревакович зачитала по кілька віршів поетів, які увійшли до цього видання. Присутність декого з Групи стала приємною несподіванкою, оскільки поети НЙГ сьогодні мешкають по різних континентах.
На сьогодні це найповніше і найґрунтовніше видання поезій Нью-Йоркської Групи, в якій представлено корпус текстів, що становлять досягнення українського модернізму XX століття.
Презентація антології поезії Нью-Йоркської Групи в Чикаго
21 травня 2005 року в Українському Інституті Модерного Мистецтва відбулася зустріч з поетесою, представником Нью-Йоркської групи поетів Марією Ревакович, а також презентація укладеної нею і виданої в Києві антології цієї групи під назвою «Півстоліття напівтиші». Марію Ревакович представила присутнім Анна Голяш, магістр з порівняльних літератур. Потім Марія Ревакович розповідала про свою нову роботу, представляла кожного поета Нью-Йоркської групи, читаючи їх найбільш характеристичні поезії. В кінці вечора авторка читала свої вірші. Про творчість Марії Ревакович докладно розповів проф. Богдан Рубчак. Серед присутніх були також інші поети Нью-Йоркської групи — Олег Коверко і Юрій Коломиєць.
Нью-Йоркська група стоїть на порозі свого п'ятдесятиліття. За цей півстолітній період тільки в останні п'ятнадцять років про неї можна було почути в Україні. Десятиліття незалежності відкрило двері деяким поетам діаспори видавати книжки на рідній землі й зблизитися з тамтешнім читачем. Проте багато поетів групи замовкло, не дочекавшись такої сприятливої можливості, їхня творчість в Україні зовсім невідома. «Півстоліття напівтиші» намагається не тільки представити менш відомих поетів групи, але й охопити цілість літературного феномену, який Нью-Йоркська група, безумовно, витворила.
Феномен Нью-Йоркської групи можна розглядати в двох річищах: формально (вужче), як чітко визначене хронологічно естетично-літературне явище, і неформально (ширше), як творчі надбання кола друзів, життєві шляхи яких зударялися часом незбагненно, часом закономірно, проте завжди спонукали до творчих шукань. Коли б зосередитися лише на формальному аспекті, тоді довелося б здебільшого говорити про діяльність і творчість поетів-засновників групи, а саме про так звану первісну сімку: Богдана Бойчука, Юрія Тарнавського, Женю Васильківську. Богдана Рубчака, Патрисію Килину, Емму Андієвську та Віру Вовк. Цих поетів сплавлює не тільки схильність до таких мистецьких і філософських течій, як сюрреалізм і екзистенціалізм, але й ряд дискурсів, які витворилися в процесі формування і становлення групи. Період перших п'ятнадцяти років, від середини 50-х до початку 70-х років, виявляє й дискурсивну, й естетичну гомогенність, навіть якщо на індивідуальному рівні поети по-різному виражали свою причетність до модерністських принципів. Ця гомогенність і групова солідарність великою мірою відсутні з середини 70-х рр. З історичним авангардом групу в'яже сюрреалізм, який інспірував у різній мірі всіх поетів; з високим модернізмом — віра в інституцію мистецтва й елітарний підхід до творчості. Модернізм, пропонований групою, безперечно, зраджує західні джерела. Це передовсім модернізм, який прославляє суб'єктивізм і підриває авторитет традиції. Крім того, поети виявляють нахил до формального новаторства й тяжіють до сильно індивідуального зображення дійсності. Наближення до естетичних принципів сюрреалізму дало можливість групі заговорити по-іншому, відкрило нові спроможності асоціативного світосприймання…
Захоплення групи модернізмом знайшло своє відбиття в численних перекладах. Згадано було вже еспаномовних поетів, яких деякі члени групи залюбки перекладали, але перекладали вони також поетів інших мов, наприклад, таких видатних постатей, як Езра Паунд, , Пауль Целан, Фернандо Пессоа, Ґеорг Тракль, Поль Елюар, Анрі Мішо, Жак Превер, Еудженіо Монтале. Ця перекладна робота вплинула на те, що поети Нью-Йоркської групи були інтимно ознайомлені з визначними представниками західного модернізму. Тому й нічого дивного, що можна де-не-де помітити сліди впливів на окремих поетів. Гарсіа Лорка, наприклад, інспірував Килину й Васильківську. Пабло Неруда надав чималий імпульс ранній творчості Тарнавського, а Т. Еліот, Паунд і Каммінгс впливали на Бойчука и Рубчака. Андієвська художнім перекладом ніколи не займалася, але її поезія теж зраджує близькість з чільним представником французького символізму Стефаном Малларме.
Добірки у пропонованій антології намагаються якнайвлучніше дати уявлення про цілість поетичного доробку кожного окремого поета. Безперечно, наголос поставлено на ранішу творчість, а це головно тому, що вона повніше віддзеркалює цілісність феномену, який Нью-Йоркська група витворила.
Література
- Літературні вечори в Українському Інституті Модерного Мистецтва Чикаго, 1973—2006 // Укладачі: Віра Боднарук, Володимир Білецький. — Донецьк: Український культурологічний центр, 2006. — 140 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivstolittya napivtishi antologiya poetiv Nyu Jorkskoyi Grupi yaku uklala chlen ciyeyi grupi D r Mariya Revakovich Vidana kiyivskim vidavnictvom Fakt u 2005 r Ce najnovishi vidannya poezij vidomoyi literaturnoyi grupi kotra vid kincya 50 h rokiv XX st tvorila svoyeridnu atmosferu literaturnogo zhittya u diyaspori i bezperechno stala vidatnim yavishem v istoriyi ukrayinskoyi literaturi V antologiyi predstavleno 12 poetiv Viru Vovk Bogdana Bojchuka Zhenyu Vasilkivsku Yuriya Kolomijcya Emmu Andiyevsku Yuriya Tarnavskogo Bogdana Rubchaka Patriciyu Kilinu Olega Koverka Marka Carinnika Romana Babovala ta Mariyu Revakovich imena kotri viznachayut tvorche oblichchya grupi vid tih hto yiyi zasnovuvav i tvoriv azh do najmolodshih yiyi uchasnikiv sho priyednalisya do grupi u 1980 h rokah U peredmovi do cogo vidannya Kriz inshu prizmu pro fenomen i poeziyu Nyu Jorkskoyi Grupi Mariya Revakovich z yasovuye riznomanitni konteksti yaki pov yazani z viniknennyam Grupi stosunkami z literaturnoyu kritikoyu modernistichnimi tendenciyami u svitovij ta ukrayinskij poeziyi u drugij polovini XX stolittya podaye stisli harakteristiki estetichnih koordinat kozhnogo z uchasnikiv ciyeyi antologiyi i dohodit visnovku Ya shilna do dumki sho na sogodni isnuyut individualni poetichni osobistosti ale grupova rozmova zatihla a de nemaye rozmovi tam pochinayetsya istoriya Ochevidno sho take tverdzhennya uporyadnika i uchasnika Grupi cilkom vidpovidaye dijsnosti sho peredbachaye poglyad na Grupu ta yiyi okremih tvorciv uzhe z tochki zoru yiyi ta yih istoriko literaturnogo znachennya ta vagi hocha ne varto vipuskati z polya zoru j togo faktu sho dehto z Nyu Jorkskoyi grupi zokrema Bogdan Bojchuk Yurij Tarnavskij chi Vira Vovk pid suchasnu poru vidayut novi knizhki i ye tvorcyami suchasnogo literaturnogo procesu odnak uzhe v inshih umovah ta obstavinah Z pomizh avtoriv antologiyi prisutnimi na prezentaciyi buli lishe troye Bogdan Bojchuk Mariya Revakovich ta Yurij Tarnavskij Bojchuk i Tarnavskij chitali svoyi tvori a Mariya Revakovich zachitala po kilka virshiv poetiv yaki uvijshli do cogo vidannya Prisutnist dekogo z Grupi stala priyemnoyu nespodivankoyu oskilki poeti NJG sogodni meshkayut po riznih kontinentah Na sogodni ce najpovnishe i najgruntovnishe vidannya poezij Nyu Jorkskoyi Grupi v yakij predstavleno korpus tekstiv sho stanovlyat dosyagnennya ukrayinskogo modernizmu XX stolittya Prezentaciya antologiyi poeziyi Nyu Jorkskoyi Grupi v Chikago21 travnya 2005 roku v Ukrayinskomu Instituti Modernogo Mistectva vidbulasya zustrich z poetesoyu predstavnikom Nyu Jorkskoyi grupi poetiv Mariyeyu Revakovich a takozh prezentaciya ukladenoyi neyu i vidanoyi v Kiyevi antologiyi ciyeyi grupi pid nazvoyu Pivstolittya napivtishi Mariyu Revakovich predstavila prisutnim Anna Golyash magistr z porivnyalnih literatur Potim Mariya Revakovich rozpovidala pro svoyu novu robotu predstavlyala kozhnogo poeta Nyu Jorkskoyi grupi chitayuchi yih najbilsh harakteristichni poeziyi V kinci vechora avtorka chitala svoyi virshi Pro tvorchist Mariyi Revakovich dokladno rozpoviv prof Bogdan Rubchak Sered prisutnih buli takozh inshi poeti Nyu Jorkskoyi grupi Oleg Koverko i Yurij Kolomiyec Nyu Jorkska grupa stoyit na porozi svogo p yatdesyatilittya Za cej pivstolitnij period tilki v ostanni p yatnadcyat rokiv pro neyi mozhna bulo pochuti v Ukrayini Desyatilittya nezalezhnosti vidkrilo dveri deyakim poetam diaspori vidavati knizhki na ridnij zemli j zblizitisya z tamteshnim chitachem Prote bagato poetiv grupi zamovklo ne dochekavshis takoyi spriyatlivoyi mozhlivosti yihnya tvorchist v Ukrayini zovsim nevidoma Pivstolittya napivtishi namagayetsya ne tilki predstaviti mensh vidomih poetiv grupi ale j ohopiti cilist literaturnogo fenomenu yakij Nyu Jorkska grupa bezumovno vitvorila Fenomen Nyu Jorkskoyi grupi mozhna rozglyadati v dvoh richishah formalno vuzhche yak chitko viznachene hronologichno estetichno literaturne yavishe i neformalno shirshe yak tvorchi nadbannya kola druziv zhittyevi shlyahi yakih zudaryalisya chasom nezbagnenno chasom zakonomirno prote zavzhdi sponukali do tvorchih shukan Koli b zosereditisya lishe na formalnomu aspekti todi dovelosya b zdebilshogo govoriti pro diyalnist i tvorchist poetiv zasnovnikiv grupi a same pro tak zvanu pervisnu simku Bogdana Bojchuka Yuriya Tarnavskogo Zhenyu Vasilkivsku Bogdana Rubchaka Patrisiyu Kilinu Emmu Andiyevsku ta Viru Vovk Cih poetiv splavlyuye ne tilki shilnist do takih misteckih i filosofskih techij yak syurrealizm i ekzistencializm ale j ryad diskursiv yaki vitvorilisya v procesi formuvannya i stanovlennya grupi Period pershih p yatnadcyati rokiv vid seredini 50 h do pochatku 70 h rokiv viyavlyaye j diskursivnu j estetichnu gomogennist navit yaksho na individualnomu rivni poeti po riznomu virazhali svoyu prichetnist do modernistskih principiv Cya gomogennist i grupova solidarnist velikoyu miroyu vidsutni z seredini 70 h rr Z istorichnim avangardom grupu v yazhe syurrealizm yakij inspiruvav u riznij miri vsih poetiv z visokim modernizmom vira v instituciyu mistectva j elitarnij pidhid do tvorchosti Modernizm proponovanij grupoyu bezperechno zradzhuye zahidni dzherela Ce peredovsim modernizm yakij proslavlyaye sub yektivizm i pidrivaye avtoritet tradiciyi Krim togo poeti viyavlyayut nahil do formalnogo novatorstva j tyazhiyut do silno individualnogo zobrazhennya dijsnosti Nablizhennya do estetichnih principiv syurrealizmu dalo mozhlivist grupi zagovoriti po inshomu vidkrilo novi spromozhnosti asociativnogo svitosprijmannya Zahoplennya grupi modernizmom znajshlo svoye vidbittya v chislennih perekladah Zgadano bulo vzhe espanomovnih poetiv yakih deyaki chleni grupi zalyubki perekladali ale perekladali voni takozh poetiv inshih mov napriklad takih vidatnih postatej yak Ezra Paund Paul Celan Fernando Pessoa Georg Trakl Pol Elyuar Anri Misho Zhak Prever Eudzhenio Montale Cya perekladna robota vplinula na te sho poeti Nyu Jorkskoyi grupi buli intimno oznajomleni z viznachnimi predstavnikami zahidnogo modernizmu Tomu j nichogo divnogo sho mozhna de ne de pomititi slidi vpliviv na okremih poetiv Garsia Lorka napriklad inspiruvav Kilinu j Vasilkivsku Pablo Neruda nadav chimalij impuls rannij tvorchosti Tarnavskogo a T Eliot Paund i Kammings vplivali na Bojchuka i Rubchaka Andiyevska hudozhnim perekladom nikoli ne zajmalasya ale yiyi poeziya tezh zradzhuye blizkist z chilnim predstavnikom francuzkogo simvolizmu Stefanom Mallarme Dobirki u proponovanij antologiyi namagayutsya yaknajvluchnishe dati uyavlennya pro cilist poetichnogo dorobku kozhnogo okremogo poeta Bezperechno nagolos postavleno na ranishu tvorchist a ce golovno tomu sho vona povnishe viddzerkalyuye cilisnist fenomenu yakij Nyu Jorkska grupa vitvorila LiteraturaLiteraturni vechori v Ukrayinskomu Instituti Modernogo Mistectva Chikago 1973 2006 Ukladachi Vira Bodnaruk Volodimir Bileckij Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr 2006 140 s