Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хімара (алб. Himarë, грец. Χειμάρρα) — місто на південному заході Албанії, на узбережжі Іонічного моря.
| Хімара алб. Himarë, грец. Χειμάρρα | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Основні дані | |||
| Країна |  Албанія | ||
| Область | Вльора | ||
| Округа | Вльора | ||
| Населення | 4 596 | ||
| Часовий пояс | , влітку | ||
| Поштові індекси | 9425 | ||
| Телефонний код | +355-0393 | ||
| Географічні координати | 40°07′ пн. ш. 19°44′ сх. д. / 40.117° пн. ш. 19.733° сх. д.Координати: 40°07′ пн. ш. 19°44′ сх. д. / 40.117° пн. ш. 19.733° сх. д. | ||
| Місцева влада | |||
| Вебсторінка | himara.gov.al | ||
| Карта | |||
  Хімара | |||
|
| |||
Входить в однойменні округ Вльора і область Вльора.
Населення 4596 осіб (2011), в основному албанці (60,38 %). Значною мірою проживають також греки (24,56 %). У місті діє грецька школа. У 1975 році Хімару за розпорядженням диктатора Енвера Ходжі почали заселяти албанцями.
Історія
Місто було побудоване греками за часів Візантійської імперії, на території Північного Епіру. Про це відомо з численних розкопок, котрі проводили у Хімарі, і зі слів візантійського письменника Прокопія Кесарійського, де Прокопій називає місто Cheimarros (грец. Χειμάρρα).
Надалі місто перебувало у складі албанських князівств і , а з розпадом Візантії та османським вторгненням в Албанію перейшов до Османської імперії.
Деякий час місто було місцем боїв Османської імперії з Венеційською республікою за право контролю над усім регіоном.
У 1481 грецький воєначальник на неаполітанській службі за підтримки місцевих грецьких повстанців відбив місто в османів. Місто знаходилося під контролем Неаполітанського королівства до 1492 року.
До XVII століття у Хімарі більшість становили греки, однак до початку XVIII століття грецьке населення значно скоротилося через правління албанського деспота .
Ще в 15-му столітті хімаріоти, під грецьким прапором, становили добірну частину в війську .
У всіх наступних століттях Хімара до 1833 року становила окрему грецьку єпископію. Французький письменник Rene Puax писав що «Досі (1913) хімаріоти, відмінні стрільці, мають привілей носити зброю».
Хімара по суті представляла державу в державі, автономію якого османський уряд був змушений визнавати. Єпархія Хімари включала Хімару і ще 6 грецьких сіл: Кіпаро, Вуно, Дромадес, Паласса, Піліорі та Куветсі з 12 000 жителів, які б сплачували Порті 16 тис. франків на рік. Порта навіть не намагалася збільшити податок на цих «справжніх греків». Османські чиновники, що представляли номінально османську владу, розташовувалися у 2-х будинках при вході в Хімару.
З початком Балканських воєн 5/18 листопада 1912 майор грецької жандармерії хімаріот Спірос Спіроміліос висадився в Хімарі та звільнив свою батьківщину і навколишні села.
1/14 грудня 1913, протоколом підписаним в Флоренції, 6 європейських держав вирішили включити в створювану албанську державу весь Північний Епір включаючи Хімару. 1/14 лютого 1914 протокол був доведений до відома грецького уряду.
Грецький уряд, під тиском західних урядів і отримавши запевнення що буде визнаний грецький контроль над Егейським морем дав наказ армії залишити Північний Епір. Спіроміліос відмовився йти з Хімари. Для хімаріотів існувала одна, безкомпромісна, мета — возз'єднання з Грецією.
Rene Puax писав: «Неможливо щоб Хімара не стала грецькою, оскільки вона вже грецька і хімаріоти це зразок грецького патріотизму».
Хімаріоти почали першими боротьбу, проголосивши у 1914 році Автономну державу Хімара. Хімара стала частиною «Автономної Республіки Північний Епір», проголошеної 28 лютого у місті Гірокастра.
Спіроміліос, який пішов з грецької армії, тримав оборонну лінію Хімара-Тепеленой протягом усього періоду автономістського руху.
Автономістський рух грецького населення не приніс бажаного результату — возз'єднання з Грецією — з причини початку Першої світової війни.
Хімара, як і весь Північний Епір, увійшов до складу Незалежної Албанії. Однак слід зазначити, що з початком Першої світової війни й до 1922 року перебував під контролем грецької армії та армії автономного Північного Епіру, поки не був остаточно присуджений Албанському королівству.
Економіка
Хімара — типове курортне містечко на півдні Албанії. Економіка міста розвивається в основному за рахунок туризму. Місто розташовується на узбережжі Іонічного моря. У Хімарі розташовуються два 4-зіркові готелі.
Відомі уродженці міста
- Піррос Дімас (грец. Πύρρος Δήμας) — видатний грецький важкоатлет, триразовий олімпійський чемпіон (1992, 1996, 2000).
- (грец. Σπυρίδων Σπυρομήλιος; 1800-1880) — відомий військовий діяч Грецької революції 1821, офіцер і політик Грецького королівства, що став 5 разів військовим міністром і що очолив офіцерське училище королівства.
- (грец. Ζαχος Μηλιος; 1805-1860) — грецький воєначальник, учасник визвольної війни Греції 1821-1829 рр.
- (грец. Θανασης Πιπας; пом. 1821) — грецький воєначальник, героїчно загинув разом з 12 хімаріотами, обороняючись від османів до останнього в церкви св. Миколи в Бухаресті.
- (грец. Σπυρος Σπυρομηλιος; 1864-1930) — грецький офіцер, у 1912 р., на чолі 2000 хімаріотів і добровольців з Криту, звільнив місто та утримував його до 1914 р.
- (грец. Δημητριος Δουλης; 1865-1928) — грецький офіцер, військовий міністр тимчасового уряду Північного Епіру.
- Сотіріс Нініс (грец. Σωτήρης Νίνης) — відомий грецький футболіст.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Himara alb Himare grec Xeimarra misto na pivdennomu zahodi Albaniyi na uzberezhzhi Ionichnogo morya Himara alb Himare grec Xeimarra Gerb Himara Osnovni dani Krayina Albaniya Oblast Vlora Okruga Vlora Naselennya 4 596 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2 Poshtovi indeksi 9425 Telefonnij kod 355 0393 Geografichni koordinati 40 07 pn sh 19 44 sh d 40 117 pn sh 19 733 sh d 40 117 19 733 Koordinati 40 07 pn sh 19 44 sh d 40 117 pn sh 19 733 sh d 40 117 19 733 Misceva vlada Vebstorinka himara gov al Karta Himara Himara u Vikishovishi Vhodit v odnojmenni okrug Vlora i oblast Vlora Naselennya 4596 osib 2011 v osnovnomu albanci 60 38 Znachnoyu miroyu prozhivayut takozh greki 24 56 U misti diye grecka shkola U 1975 roci Himaru za rozporyadzhennyam diktatora Envera Hodzhi pochali zaselyati albancyami IstoriyaKatolicka cerkva u Himari Misto bulo pobudovane grekami za chasiv Vizantijskoyi imperiyi na teritoriyi Pivnichnogo Epiru Pro ce vidomo z chislennih rozkopok kotri provodili u Himari i zi sliv vizantijskogo pismennika Prokopiya Kesarijskogo de Prokopij nazivaye misto Cheimarros grec Xeimarra Nadali misto perebuvalo u skladi albanskih knyazivstv i a z rozpadom Vizantiyi ta osmanskim vtorgnennyam v Albaniyu perejshov do Osmanskoyi imperiyi Deyakij chas misto bulo miscem boyiv Osmanskoyi imperiyi z Venecijskoyu respublikoyu za pravo kontrolyu nad usim regionom U 1481 greckij voyenachalnik na neapolitanskij sluzhbi za pidtrimki miscevih greckih povstanciv vidbiv misto v osmaniv Misto znahodilosya pid kontrolem Neapolitanskogo korolivstva do 1492 roku Do XVII stolittya u Himari bilshist stanovili greki odnak do pochatku XVIII stolittya grecke naselennya znachno skorotilosya cherez pravlinnya albanskogo despota She v 15 mu stolitti himarioti pid greckim praporom stanovili dobirnu chastinu v vijsku U vsih nastupnih stolittyah Himara do 1833 roku stanovila okremu grecku yepiskopiyu Francuzkij pismennik Rene Puax pisav sho Dosi 1913 himarioti vidminni strilci mayut privilej nositi zbroyu Himara po suti predstavlyala derzhavu v derzhavi avtonomiyu yakogo osmanskij uryad buv zmushenij viznavati Yeparhiya Himari vklyuchala Himaru i she 6 greckih sil Kiparo Vuno Dromades Palassa Piliori ta Kuvetsi z 12 000 zhiteliv yaki b splachuvali Porti 16 tis frankiv na rik Porta navit ne namagalasya zbilshiti podatok na cih spravzhnih grekiv Osmanski chinovniki sho predstavlyali nominalno osmansku vladu roztashovuvalisya u 2 h budinkah pri vhodi v Himaru Z pochatkom Balkanskih voyen 5 18 listopada 1912 major greckoyi zhandarmeriyi himariot Spiros Spiromilios visadivsya v Himari ta zvilniv svoyu batkivshinu i navkolishni sela 1 14 grudnya 1913 protokolom pidpisanim v Florenciyi 6 yevropejskih derzhav virishili vklyuchiti v stvoryuvanu albansku derzhavu ves Pivnichnij Epir vklyuchayuchi Himaru 1 14 lyutogo 1914 protokol buv dovedenij do vidoma greckogo uryadu Greckij uryad pid tiskom zahidnih uryadiv i otrimavshi zapevnennya sho bude viznanij greckij kontrol nad Egejskim morem dav nakaz armiyi zalishiti Pivnichnij Epir Spiromilios vidmovivsya jti z Himari Dlya himariotiv isnuvala odna bezkompromisna meta vozz yednannya z Greciyeyu Rene Puax pisav Nemozhlivo shob Himara ne stala greckoyu oskilki vona vzhe grecka i himarioti ce zrazok greckogo patriotizmu Himarioti pochali pershimi borotbu progolosivshi u 1914 roci Avtonomnu derzhavu Himara Himara stala chastinoyu Avtonomnoyi Respubliki Pivnichnij Epir progoloshenoyi 28 lyutogo u misti Girokastra Spiromilios yakij pishov z greckoyi armiyi trimav oboronnu liniyu Himara Tepelenoj protyagom usogo periodu avtonomistskogo ruhu Avtonomistskij ruh greckogo naselennya ne prinis bazhanogo rezultatu vozz yednannya z Greciyeyu z prichini pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Himara yak i ves Pivnichnij Epir uvijshov do skladu Nezalezhnoyi Albaniyi Odnak slid zaznachiti sho z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni j do 1922 roku perebuvav pid kontrolem greckoyi armiyi ta armiyi avtonomnogo Pivnichnogo Epiru poki ne buv ostatochno prisudzhenij Albanskomu korolivstvu EkonomikaHimara tipove kurortne mistechko na pivdni Albaniyi Ekonomika mista rozvivayetsya v osnovnomu za rahunok turizmu Misto roztashovuyetsya na uzberezhzhi Ionichnogo morya U Himari roztashovuyutsya dva 4 zirkovi goteli Vidomi urodzhenci mistaPirros Dimas grec Pyrros Dhmas vidatnij greckij vazhkoatlet trirazovij olimpijskij chempion 1992 1996 2000 grec Spyridwn Spyromhlios 1800 1880 vidomij vijskovij diyach Greckoyi revolyuciyi 1821 oficer i politik Greckogo korolivstva sho stav 5 raziv vijskovim ministrom i sho ocholiv oficerske uchilishe korolivstva grec Zaxos Mhlios 1805 1860 greckij voyenachalnik uchasnik vizvolnoyi vijni Greciyi 1821 1829 rr grec 8anashs Pipas pom 1821 greckij voyenachalnik geroyichno zaginuv razom z 12 himariotami oboronyayuchis vid osmaniv do ostannogo v cerkvi sv Mikoli v Buharesti grec Spyros Spyromhlios 1864 1930 greckij oficer u 1912 r na choli 2000 himariotiv i dobrovolciv z Kritu zvilniv misto ta utrimuvav jogo do 1914 r grec Dhmhtrios Doylhs 1865 1928 greckij oficer vijskovij ministr timchasovogo uryadu Pivnichnogo Epiru Sotiris Ninis grec Swthrhs Ninhs vidomij greckij futbolist Posilannya