Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

підпис зображення Еміліано Сапатаісп Emiliano Zapata SalazarНародився8 серпня 1879 1879 08 08 МексикаПомер10 квітня 1919

Еміліано Сапата

Еміліано Сапата

Еміліано Сапата
ісп. Emiliano Zapata Salazar
image
Народився8 серпня 1879(1879-08-08)
, Мексика
Помер10 квітня 1919(1919-04-10) (39 років)
, Мексика
·вогнепальне поранення
Похованняd
Громадянствоimage
Національністьмексиканець
Діяльністьпартизани, революціонер, фермер
Знання мовіспанська[1]
УчасникМексиканська революція
Військове званнягенерал
Брати, сестриd
У шлюбі зd
Дітиd
Автографimage
IMDbID 0953176

Еміліа́но Сапа́та (ісп. Emiliano Zapata Salazar; 8 серпня 1879 — 10 квітня 1919) — лідер Мексиканської революції проти диктатури Порфіріо Діаса 1910 років. Є одним з визнаних національних героїв Мексики, стрижнем направлення мексиканської революції — «сапатизму».

Біографія

image
Еуфеміо (ліворуч) і Еміліано Сапата

Ранні роки

Народився 8 серпня 1879 року в сім'ї дрібних фермерів Габріеля Сапати і Клеофас Гертруди Салазар, добре відомих в Аненекуілько, Морелос. Хресний Еміліано був управителем великої місцевої гасієнди, а його хресною була дружина управителя. Сім'я Сапати були метисами: мали походження з плем'я та від іспанців. Еміліано був дев'ятим з десяти дітей сім'ї. Його старший брат Еуфеміо також був відомою революційною фігурою як в історії Морелос, так і в подальшій мексиканській революції. Еміліано з дитинства мав уявлення про тяжке життя в сільській місцевості і про довгу боротьбу свого села, аби повернути землю, яку захопили багаті гасієндарі.

Отримав початкову освіту та вивчив основи бухгалтерії. По смерті батька у 1895 році Еміліано був змушений розпочати власну діяльність і проводив її вдало, перепродаючи мулів, цеглу, разом з тим був справним фермером, якому особливо вдавалось вирощування кавунів. Він також був неперевершеним наїзником, через що зять диктатора Порфіріо Діаса, що мав гасієнду поблизу, узяв Еміліано тренером для свого коня. Сапата завжди елегантно вдягався, мав вражаючу зовнішність, що створювало йому неповторну харизму.

Боротьба проти Порфіріо Діаса

Коли 1876 року генерал Порфіріо Діас захопив владу в Мексиці, він надав багато прав багатим гасієндарам, своїм друзям і послідовникам — привілеї у володінні землею. Це спричинило обурення бідних селян, їхні бунти, в одному з яких взяв участь Еміліано. Внаслідок цього його схопили поліцейські та за мексиканською традиції відправили насильно служити до армії.

Через певний час його демобілізували, він повернувся додому, де 1909 року його несподівано вибрали сільським головою. З того часу він проводив час у клопотах за своїх односельців проти багатих гасієндарос, боровся проти цього, та врешті решт, прийшов до військових методів боротьби.

image
Два національні герої Мексики — Панчо Вілья і Еміліано Сапата

Коли 1910 року Порфіріо Діас під час сфальсифікованих президентських виборів мав за суперника Франсиско Мадеро, останній широко обіцяв провести земельну реформу. Саме ця реформа була основним уподобанням Сапати, через що він, з певною обережністю, підтримав Мадеро, який виступив проти фальсифікації. Сапата тим часом створив військові загони, з якими захопив Каутлу після шестиденного бою проти федеральної армії 19 травня 1911 року. Тоді стало ясно, що Діас не втримає владу протягом тривалого часу. За підтримки Панчо Вільї, Паскуаля Ороско, Еміліано Сапати і повсталих селян Мадеро остаточно повалив владу Діаса в травні 1911 року в битві при Хуаресі. Тимчасовий уряд було сформовано під головуванням Мадеро, деякі нові земельні реформи були проведені, вибори були оголошені. Проте, Сапата був незадоволений позицією Мадеро по земельній реформі, вважаючи їх поверхневими та популістськими.

План Аяли

Відносини Мадеро і Сапати вкрай погіршилися протягом літа 1911 року, коли Мадеро призначив губернатора, який за підтримки плантаторів відмовився задовольнити вимоги Сапати стосовно аграріїв. Коли в листопаді 1911 року Мадеро обрали президентом, Сапата разом з Отиліо Монтано Санчесом, колишнім шкільним учителем, втекли у гори південно-західного штату Пуебла. Там вони намітили найрадикальніший план реформ в Мексиці, так званий план Аяла. План оголошував зрадником Мадеро, Паскуаля Ороско проголошував главою революції і накреслив напрямки істинної земельної реформи. План Аяла оголошував усі землі, вкрадені свого часу владою Порфіріо Діаса, повернутими до попередніх хазяїв. Він також зазначив, що великі плантації, які належать одній людині або сім'ї, повинні бути на одну третину націоналізовані та віддані бідним фермерам. Якщо ж будь-який великий плантатор став би пручатися цьому плану, тот тоді в нього мали інші дві третини конфіскувати. План Аяла також посилався на дії Беніто Хуареса, одного з великих лідерів Мексики, який відібрав землю від церкви у 1860 роках.

image
Еміліано Сапата у 1914 році

У плані Аяли головні вимоги Сапати були виражені лозунгом «Реформа, свобода, право і справедливість». Сапата також оголосив діяльність Мадеро контрреволюційною. Сапата мобілізував свою визвольну армію і в союзі з Паскуалем Ороско і Еміліано Васкесом Гомесом почав боротьбу проти Мадеро. Його обрали головнокомандувачем Армії Звільнення Півдня (англ. Revolutionary Movement of the South). Сапата провів декілька вдалих боїв, але повалив владу Мадеро генерал Хосе Вікторіано Уерта Ортега, з яким у Сапати в подальшому виникли серйозні непорозуміння, адже Уерта жадав безконтрольної влади і виступив проти усіх реформ плану Аяла. Через це революція після повалення влади Мадеро не спинилась. Сапата виступив разом з Венустіано Каррансою та Альваро Обрегоном проти Уерти. З півночі почав діяти Панчо Вілья. У результаті ця так звана «Велика четвірка» нанесла Уерті декілька поразок, після чого він зрікся влади та втік з країни. Лідери повстанців вибрали Каррансу Першим лідером Мексики, але він мав серйозну неприязнь до Сапати та сапатистів, вважаючи їх некультурними дикунами, через що вони були виключені з процесу організації мирних дій. Карранса зробив спроби замиритися із Сапатою, які були невдалими. Тим часом Сапата увійшов у згоду з Панчо Вільєю, вони зустрілися і утворили конвенцію, де було приділено багато плану Аяли. Однак конвенція були крихкою, за думкою Сапати Вілья не виконав багато своїх зобов'язань, зокрема не поставив зброю сапатистам. Карранса з Обрегоном зрозуміли, що на цей момент підрозділи Сапати не є безпосередньою загрозою для них через конфлікт з Вільєю і зосередились на боротьбі з Панчо.

1915 року Сапата почав перетворювати план Аяла в життя у свої провінції Морелос. Цей рік став добрим для місцевих селян, більшість з них стали самостійними виробниками кукурудзи, бобів, овочів. Це призвело до покращення їх життя, загалом у Морелосі цього року селяни мали більше їжі порівняно з 1910 роком, в той час, як столиця країни голодувала. Єдиними офіційними заходами влади цього року в Морелосі була корида, в якій брав участь й Сапата.

Боротьба проти Каранси

Але через серйозні розбіжності з Вільєю Сапата навіть не вступив у бойові дії проти Карранси, навіть тоді, як останній розбив Вілью і змусив тікати у гори. Після цього війська Карранси пішли наступом на провінцію Морелос. Але Сапата підняв на захист багато вояків, вмілими тактичними діями звільнив багато об'єктів від вояків Карранси, захопив електростанцію, яка поставляла електроенергію до Мехіко. Але все це не завадило Каррансі отримати підтримку США та оголосити себе президентом Мексики. Сапата спробував збільшити свій авторитет у всій країні, оголосивши маніфест проти багатих гасієндарос, але було вже пізно, бо вони загалом втратили владу по всій країні.

У 1916 році Карранса відправив армію проти Сапати. Сили Карранси нанесли декілька поразок військам Сапати, захопили багато населених пунктів. Сапата змушений був втекти у гори. Але федеральна армія чинила багато утисків на території Морелосу, проводила показові розстріли, багатьох спійманих селян відправили на плантації інших штатів як по суті рабів. Населення було проти армії та надавало серйозну допомогу Сапаті, якій повернувся та вів успішну партизанську війну. До кінця 1916 року Сапаті вдалось звільнити повністю Морелос. Але надалі йти його вояки у більшості не схотіли. Частина їх взагалі зайнялась бандитизмом. Хоча радники спонукали Сапату йти далі та захопити південну Мексику, він зосередився виключно на штаті Морелос та провів у ньому реформи, які мали захистити селян. У той же час Карранса перехопив політичну ініціативу, провів національні вибори в усіх столицях штатів, за винятком Куернаваса, і оприлюднив у 1917 році Конституцію, до якої були включені елементи плану Аяла.

Сапата почав шукати союзників серед революціонерів з півночі Мексики і південних послідовників ліберального діяча Фелікса Діаса. Він почав спілкуватися з американцями та іншими представниками з можливих джерел підтримки. Восени 1917 вояки, яких очолювали генерал Пабло Гонсалес Гарза та Сідроніо Камачо, вбивця брата Еміліано Еуфеміо, вдерлися до Морелосу і захопили деякі його міста. Сапата продовжував свою діяльність, направлену на об'єднання руху проти Карранси. Взимку 1918 різкий холод і пандемія іспанки скосили багато населення Морелосу, спричинили втрату чверті від загальної чисельності населення держави, майже стільки ж, як це відбулось під час боротьби проти Уерти в 1914 році. Сапата боявся, що із закінченням Першої світової війни США отримає можливість сильно впливати на ситуацію в Мексиці, змусить усі сили повстанців підпорядкуватися Каррансі або, навіть, окупувати Мексику. У грудні 1918 Сапаті довелося залишити більшість території штату Морелос через атаку військ Карранси. Карранса закликав генералів Сапати переходити до нього, але більшість, окрім одного, залишилися вірними Сапаті. У березні 1919 Сапата написав відкритого листа до Карранси вмовляючи його не йти на президентські вибори 1920 року та скласти верховну владу.

image
Після смерті Сапату зняли на фото для того, щоб розвіяти чутки про те, що він не помер.

Вбивство Сапати

Це призвело до змови з метою його вбивства. Генерал Гонсалес дав наказ полковнику Хесусу Гваджардо атакувати сили Сапати в горах поблизу Уаутла. Але Гваджардо не виконав наказу, а генерал Гонсалес застав його п'яним і дав наказ заарештувати. Сапата відправив до Гваджардо листа, в якому запропонував йому перейти на його бік та посприяти втечі полковника. Але цього листа перехопив Гонсалес. Він звинуватив полковника в зраді та коли той почав молити про помилування, запропонував Гваджардо вдати, що він нібито згодний перейти до Сапати. Коли Еміліано Сапата вирішив перевірити Гваджардо, той за допомогою Гонсалеса це успішно зробив, покаравши тих сапатистів, що перейшли до федеральних військ, чого й вимагав від нього Сапата. Гваджардо удавано атакував гарнізон федеральних військ в Йонакатепеке, «захопив» його і розстріляв декілька зрадників Сапати. Останній, задоволений результатами такої перевірки, погодився на зустріч з полковником. Коли 10 квітня 1919 року Еміліано Сапата прибув до гасієнди Де-Сан-Хуан біля Чінамека, муніципалітет Аяла, люди Гваджардо зрешетили його кулями. Він помер на місці.

Одразу по смерті Сапати Карранса та Гонсалес спробували щонайбільше заплямувати репутацію Еміліано, але це їм не вдалося. Морелос залишився вірним генералам, послідовникам Сапати, які стали більшістю головуючими в місцевих виконавчих органах. Обрегон скористався загибеллю Сапати аби підняти повстання проти Карранси.

По смерті Сапати

Вплив Сапата продовжував поширюватися і після його загибелі, особливо в південній Мексиці. В кінцевому рахунку, Сапата зробив більше для його поширення по смерті, ніж він зробив за життя. Як і багато інших харизматичних ідеалістів, Сапата став мучеником після своєї загибелі.

Прізвиська, які мав Сапата

За життя від своїх соратників Сапата отримав певні прізвиська:

Вшанування пам'яті Сапати

Багато популярних організацій взяли свою назву від Сапати, в першу чергу «Сапатистська Армія Національного звільнення» (ісп. Ejército Zapatista de Liberación Nacional (EZLN), марксистська партизанська група, яка виникла в штаті Чіапас у 1983 році і продовжує боротьбі й понині. Його зображення часті на баннерах різних соціальних рухів.

Міста, вулиці, житлові комплекси під назвою «Еміліано Сапата» є звичайними по всій країні. Сапату, час від часу, зображували на мексиканських банкнотах різної номінальної вартості. Метро імені Сапати є в Мехіко.

У Мексиці є музейний комплекс (ісп. Ruta de Zapata), який присвячений життю і діяльності Сапати. Він включає залізничну станцію, яка була штабом сапатистам, будівлю з кімнатою, де народився Сапата, муніципальний палац, де було виставлено для огляду його тіла після вбивства, автомобіль, на якому Сапата їздив під час революції, залишки колишньої фазенди, де його було вбито, музей з його фото та мавзолей, де він похований.

Сапата у культурі

Сапата був зображений у численних фільмах, коміксів, книгах, музичних творах, навіть на одязі, популярному серед підлітків і молодих дорослих. Багато пісень присвячено Сапаті.

  • «Віва Сапата!» — американський біографічний кінофільм 1952 року, де Марлон Брандо зіграв роль Еміліано Сапата та отримав за це приз кращому актору Каннського фестивалю 1952 року та кращому іноземному актору премії BAFTA 1953 року, а Ентоні Квінн виграв премію Оскар 1953 року у номінації кращий актор другого плану за роль брата Емілано — Еуфеміо Сапата. Директор фільму був Еліа Казан, сценаристом — відомий письменник Джон Стейнбек. Фільм мав іще 4 номінації на Оскар.
  • «Сапата: Сон героя» (ісп. Zapata: El sueño de un héroe) — мексиканський кінофільм 2004 року.
  • Сапата — американський мюзикл 1980 року.

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Також ранчо
  3. Biography of Emiliano Zapata [ 13 січня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела

  • Emiliano Zapata. Mexican revolutionary [1] [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Emiliano Zapata. Biography Military Leader (1879—1919)[2] [ 17 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Alan Knight, The Mexican Revolution, vol. 1. Porfirians, Liberals, and Peasants. Cambridge: Cambridge University Press 1986, 190 р. (англ.)
  • Enrique Krauze, Mexico: Biography of Power, New York: Harper Collins 1997, p. 278. (англ.)
  • Womack, J. (1969). Zapata and the Mexican Revolution. New York,: Knopf. (англ.)

Література

  • В. Матвієнко. Сапата Еміліано Саласар // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.652

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

pidpis zobrazhennya Emiliano Sapataisp Emiliano Zapata SalazarNarodivsya8 serpnya 1879 1879 08 08 MeksikaPomer10 kvitnya 1919 1919 04 10 39 rokiv Meksika vognepalne poranennyaPohovannyadGromadyanstvoNacionalnistmeksikanecDiyalnistpartizani revolyucioner fermerZnannya movispanska 1 UchasnikMeksikanska revolyuciyaVijskove zvannyageneralBrati sestridU shlyubi zdDitidAvtografIMDbID 0953176 Mediafajli u Vikishovishi Emilia no Sapa ta isp Emiliano Zapata Salazar 8 serpnya 1879 10 kvitnya 1919 lider Meksikanskoyi revolyuciyi proti diktaturi Porfirio Diasa 1910 rokiv Ye odnim z viznanih nacionalnih geroyiv Meksiki strizhnem napravlennya meksikanskoyi revolyuciyi sapatizmu BiografiyaEufemio livoruch i Emiliano Sapata Ranni roki Narodivsya 8 serpnya 1879 roku v sim yi dribnih fermeriv Gabrielya Sapati i Kleofas Gertrudi Salazar dobre vidomih v Anenekuilko Morelos Hresnij Emiliano buv upravitelem velikoyi miscevoyi gasiyendi a jogo hresnoyu bula druzhina upravitelya Sim ya Sapati buli metisami mali pohodzhennya z plem ya ta vid ispanciv Emiliano buv dev yatim z desyati ditej sim yi Jogo starshij brat Eufemio takozh buv vidomoyu revolyucijnoyu figuroyu yak v istoriyi Morelos tak i v podalshij meksikanskij revolyuciyi Emiliano z ditinstva mav uyavlennya pro tyazhke zhittya v silskij miscevosti i pro dovgu borotbu svogo sela abi povernuti zemlyu yaku zahopili bagati gasiyendari Otrimav pochatkovu osvitu ta vivchiv osnovi buhgalteriyi Po smerti batka u 1895 roci Emiliano buv zmushenij rozpochati vlasnu diyalnist i provodiv yiyi vdalo pereprodayuchi muliv ceglu razom z tim buv spravnim fermerom yakomu osoblivo vdavalos viroshuvannya kavuniv Vin takozh buv neperevershenim nayiznikom cherez sho zyat diktatora Porfirio Diasa sho mav gasiyendu poblizu uzyav Emiliano trenerom dlya svogo konya Sapata zavzhdi elegantno vdyagavsya mav vrazhayuchu zovnishnist sho stvoryuvalo jomu nepovtornu harizmu Borotba proti Porfirio Diasa Koli 1876 roku general Porfirio Dias zahopiv vladu v Meksici vin nadav bagato prav bagatim gasiyendaram svoyim druzyam i poslidovnikam privileyi u volodinni zemleyu Ce sprichinilo oburennya bidnih selyan yihni bunti v odnomu z yakih vzyav uchast Emiliano Vnaslidok cogo jogo shopili policejski ta za meksikanskoyu tradiciyi vidpravili nasilno sluzhiti do armiyi Cherez pevnij chas jogo demobilizuvali vin povernuvsya dodomu de 1909 roku jogo nespodivano vibrali silskim golovoyu Z togo chasu vin provodiv chas u klopotah za svoyih odnoselciv proti bagatih gasiyendaros borovsya proti cogo ta vreshti resht prijshov do vijskovih metodiv borotbi Dva nacionalni geroyi Meksiki Pancho Vilya i Emiliano Sapata Koli 1910 roku Porfirio Dias pid chas sfalsifikovanih prezidentskih viboriv mav za supernika Fransisko Madero ostannij shiroko obicyav provesti zemelnu reformu Same cya reforma bula osnovnim upodobannyam Sapati cherez sho vin z pevnoyu oberezhnistyu pidtrimav Madero yakij vistupiv proti falsifikaciyi Sapata tim chasom stvoriv vijskovi zagoni z yakimi zahopiv Kautlu pislya shestidennogo boyu proti federalnoyi armiyi 19 travnya 1911 roku Todi stalo yasno sho Dias ne vtrimaye vladu protyagom trivalogo chasu Za pidtrimki Pancho Vilyi Paskualya Orosko Emiliano Sapati i povstalih selyan Madero ostatochno povaliv vladu Diasa v travni 1911 roku v bitvi pri Huaresi Timchasovij uryad bulo sformovano pid golovuvannyam Madero deyaki novi zemelni reformi buli provedeni vibori buli ogolosheni Prote Sapata buv nezadovolenij poziciyeyu Madero po zemelnij reformi vvazhayuchi yih poverhnevimi ta populistskimi Plan Ayali Vidnosini Madero i Sapati vkraj pogirshilisya protyagom lita 1911 roku koli Madero priznachiv gubernatora yakij za pidtrimki plantatoriv vidmovivsya zadovolniti vimogi Sapati stosovno agrariyiv Koli v listopadi 1911 roku Madero obrali prezidentom Sapata razom z Otilio Montano Sanchesom kolishnim shkilnim uchitelem vtekli u gori pivdenno zahidnogo shtatu Puebla Tam voni namitili najradikalnishij plan reform v Meksici tak zvanij plan Ayala Plan ogoloshuvav zradnikom Madero Paskualya Orosko progoloshuvav glavoyu revolyuciyi i nakresliv napryamki istinnoyi zemelnoyi reformi Plan Ayala ogoloshuvav usi zemli vkradeni svogo chasu vladoyu Porfirio Diasa povernutimi do poperednih hazyayiv Vin takozh zaznachiv sho veliki plantaciyi yaki nalezhat odnij lyudini abo sim yi povinni buti na odnu tretinu nacionalizovani ta viddani bidnim fermeram Yaksho zh bud yakij velikij plantator stav bi pruchatisya comu planu tot todi v nogo mali inshi dvi tretini konfiskuvati Plan Ayala takozh posilavsya na diyi Benito Huaresa odnogo z velikih lideriv Meksiki yakij vidibrav zemlyu vid cerkvi u 1860 rokah Emiliano Sapata u 1914 roci U plani Ayali golovni vimogi Sapati buli virazheni lozungom Reforma svoboda pravo i spravedlivist Sapata takozh ogolosiv diyalnist Madero kontrrevolyucijnoyu Sapata mobilizuvav svoyu vizvolnu armiyu i v soyuzi z Paskualem Orosko i Emiliano Vaskesom Gomesom pochav borotbu proti Madero Jogo obrali golovnokomanduvachem Armiyi Zvilnennya Pivdnya angl Revolutionary Movement of the South Sapata proviv dekilka vdalih boyiv ale povaliv vladu Madero general Hose Viktoriano Uerta Ortega z yakim u Sapati v podalshomu vinikli serjozni neporozuminnya adzhe Uerta zhadav bezkontrolnoyi vladi i vistupiv proti usih reform planu Ayala Cherez ce revolyuciya pislya povalennya vladi Madero ne spinilas Sapata vistupiv razom z Venustiano Karransoyu ta Alvaro Obregonom proti Uerti Z pivnochi pochav diyati Pancho Vilya U rezultati cya tak zvana Velika chetvirka nanesla Uerti dekilka porazok pislya chogo vin zriksya vladi ta vtik z krayini Lideri povstanciv vibrali Karransu Pershim liderom Meksiki ale vin mav serjoznu nepriyazn do Sapati ta sapatistiv vvazhayuchi yih nekulturnimi dikunami cherez sho voni buli viklyucheni z procesu organizaciyi mirnih dij Karransa zrobiv sprobi zamiritisya iz Sapatoyu yaki buli nevdalimi Tim chasom Sapata uvijshov u zgodu z Pancho Vilyeyu voni zustrilisya i utvorili konvenciyu de bulo pridileno bagato planu Ayali Odnak konvenciya buli krihkoyu za dumkoyu Sapati Vilya ne vikonav bagato svoyih zobov yazan zokrema ne postaviv zbroyu sapatistam Karransa z Obregonom zrozumili sho na cej moment pidrozdili Sapati ne ye bezposerednoyu zagrozoyu dlya nih cherez konflikt z Vilyeyu i zoseredilis na borotbi z Pancho 1915 roku Sapata pochav peretvoryuvati plan Ayala v zhittya u svoyi provinciyi Morelos Cej rik stav dobrim dlya miscevih selyan bilshist z nih stali samostijnimi virobnikami kukurudzi bobiv ovochiv Ce prizvelo do pokrashennya yih zhittya zagalom u Morelosi cogo roku selyani mali bilshe yizhi porivnyano z 1910 rokom v toj chas yak stolicya krayini goloduvala Yedinimi oficijnimi zahodami vladi cogo roku v Morelosi bula korida v yakij brav uchast j Sapata Borotba proti Karansi Ale cherez serjozni rozbizhnosti z Vilyeyu Sapata navit ne vstupiv u bojovi diyi proti Karransi navit todi yak ostannij rozbiv Vilyu i zmusiv tikati u gori Pislya cogo vijska Karransi pishli nastupom na provinciyu Morelos Ale Sapata pidnyav na zahist bagato voyakiv vmilimi taktichnimi diyami zvilniv bagato ob yektiv vid voyakiv Karransi zahopiv elektrostanciyu yaka postavlyala elektroenergiyu do Mehiko Ale vse ce ne zavadilo Karransi otrimati pidtrimku SShA ta ogolositi sebe prezidentom Meksiki Sapata sprobuvav zbilshiti svij avtoritet u vsij krayini ogolosivshi manifest proti bagatih gasiyendaros ale bulo vzhe pizno bo voni zagalom vtratili vladu po vsij krayini U 1916 roci Karransa vidpraviv armiyu proti Sapati Sili Karransi nanesli dekilka porazok vijskam Sapati zahopili bagato naselenih punktiv Sapata zmushenij buv vtekti u gori Ale federalna armiya chinila bagato utiskiv na teritoriyi Morelosu provodila pokazovi rozstrili bagatoh spijmanih selyan vidpravili na plantaciyi inshih shtativ yak po suti rabiv Naselennya bulo proti armiyi ta nadavalo serjoznu dopomogu Sapati yakij povernuvsya ta viv uspishnu partizansku vijnu Do kincya 1916 roku Sapati vdalos zvilniti povnistyu Morelos Ale nadali jti jogo voyaki u bilshosti ne shotili Chastina yih vzagali zajnyalas banditizmom Hocha radniki sponukali Sapatu jti dali ta zahopiti pivdennu Meksiku vin zoseredivsya viklyuchno na shtati Morelos ta proviv u nomu reformi yaki mali zahistiti selyan U toj zhe chas Karransa perehopiv politichnu iniciativu proviv nacionalni vibori v usih stolicyah shtativ za vinyatkom Kuernavasa i oprilyudniv u 1917 roci Konstituciyu do yakoyi buli vklyucheni elementi planu Ayala Sapata pochav shukati soyuznikiv sered revolyucioneriv z pivnochi Meksiki i pivdennih poslidovnikiv liberalnogo diyacha Feliksa Diasa Vin pochav spilkuvatisya z amerikancyami ta inshimi predstavnikami z mozhlivih dzherel pidtrimki Voseni 1917 voyaki yakih ocholyuvali general Pablo Gonsales Garza ta Sidronio Kamacho vbivcya brata Emiliano Eufemio vderlisya do Morelosu i zahopili deyaki jogo mista Sapata prodovzhuvav svoyu diyalnist napravlenu na ob yednannya ruhu proti Karransi Vzimku 1918 rizkij holod i pandemiya ispanki skosili bagato naselennya Morelosu sprichinili vtratu chverti vid zagalnoyi chiselnosti naselennya derzhavi majzhe stilki zh yak ce vidbulos pid chas borotbi proti Uerti v 1914 roci Sapata boyavsya sho iz zakinchennyam Pershoyi svitovoyi vijni SShA otrimaye mozhlivist silno vplivati na situaciyu v Meksici zmusit usi sili povstanciv pidporyadkuvatisya Karransi abo navit okupuvati Meksiku U grudni 1918 Sapati dovelosya zalishiti bilshist teritoriyi shtatu Morelos cherez ataku vijsk Karransi Karransa zaklikav generaliv Sapati perehoditi do nogo ale bilshist okrim odnogo zalishilisya virnimi Sapati U berezni 1919 Sapata napisav vidkritogo lista do Karransi vmovlyayuchi jogo ne jti na prezidentski vibori 1920 roku ta sklasti verhovnu vladu Pislya smerti Sapatu znyali na foto dlya togo shob rozviyati chutki pro te sho vin ne pomer Vbivstvo Sapati Ce prizvelo do zmovi z metoyu jogo vbivstva General Gonsales dav nakaz polkovniku Hesusu Gvadzhardo atakuvati sili Sapati v gorah poblizu Uautla Ale Gvadzhardo ne vikonav nakazu a general Gonsales zastav jogo p yanim i dav nakaz zaareshtuvati Sapata vidpraviv do Gvadzhardo lista v yakomu zaproponuvav jomu perejti na jogo bik ta pospriyati vtechi polkovnika Ale cogo lista perehopiv Gonsales Vin zvinuvativ polkovnika v zradi ta koli toj pochav moliti pro pomiluvannya zaproponuvav Gvadzhardo vdati sho vin nibito zgodnij perejti do Sapati Koli Emiliano Sapata virishiv pereviriti Gvadzhardo toj za dopomogoyu Gonsalesa ce uspishno zrobiv pokaravshi tih sapatistiv sho perejshli do federalnih vijsk chogo j vimagav vid nogo Sapata Gvadzhardo udavano atakuvav garnizon federalnih vijsk v Jonakatepeke zahopiv jogo i rozstrilyav dekilka zradnikiv Sapati Ostannij zadovolenij rezultatami takoyi perevirki pogodivsya na zustrich z polkovnikom Koli 10 kvitnya 1919 roku Emiliano Sapata pribuv do gasiyendi De San Huan bilya Chinameka municipalitet Ayala lyudi Gvadzhardo zreshetili jogo kulyami Vin pomer na misci Odrazu po smerti Sapati Karransa ta Gonsales sprobuvali shonajbilshe zaplyamuvati reputaciyu Emiliano ale ce yim ne vdalosya Morelos zalishivsya virnim generalam poslidovnikam Sapati yaki stali bilshistyu golovuyuchimi v miscevih vikonavchih organah Obregon skoristavsya zagibellyu Sapati abi pidnyati povstannya proti Karransi Po smerti Sapati Vpliv Sapata prodovzhuvav poshiryuvatisya i pislya jogo zagibeli osoblivo v pivdennij Meksici V kincevomu rahunku Sapata zrobiv bilshe dlya jogo poshirennya po smerti nizh vin zrobiv za zhittya Yak i bagato inshih harizmatichnih idealistiv Sapata stav muchenikom pislya svoyeyi zagibeli Prizviska yaki mav Sapata Za zhittya vid svoyih soratnikiv Sapata otrimav pevni prizviska isp Calpuleque nahuatl lider golovnij isp El Tigre del Sur tigr Pivdnya isp El Caudillo del Sur kaudiljo Pivdnya Vshanuvannya pam yati SapatiBagato populyarnih organizacij vzyali svoyu nazvu vid Sapati v pershu chergu Sapatistska Armiya Nacionalnogo zvilnennya isp Ejercito Zapatista de Liberacion Nacional EZLN marksistska partizanska grupa yaka vinikla v shtati Chiapas u 1983 roci i prodovzhuye borotbi j ponini Jogo zobrazhennya chasti na bannerah riznih socialnih ruhiv Mista vulici zhitlovi kompleksi pid nazvoyu Emiliano Sapata ye zvichajnimi po vsij krayini Sapatu chas vid chasu zobrazhuvali na meksikanskih banknotah riznoyi nominalnoyi vartosti Metro imeni Sapati ye v Mehiko U Meksici ye muzejnij kompleks isp Ruta de Zapata yakij prisvyachenij zhittyu i diyalnosti Sapati Vin vklyuchaye zaliznichnu stanciyu yaka bula shtabom sapatistam budivlyu z kimnatoyu de narodivsya Sapata municipalnij palac de bulo vistavleno dlya oglyadu jogo tila pislya vbivstva avtomobil na yakomu Sapata yizdiv pid chas revolyuciyi zalishki kolishnoyi fazendi de jogo bulo vbito muzej z jogo foto ta mavzolej de vin pohovanij Sapata u kulturiSapata buv zobrazhenij u chislennih filmah komiksiv knigah muzichnih tvorah navit na odyazi populyarnomu sered pidlitkiv i molodih doroslih Bagato pisen prisvyacheno Sapati Viva Sapata amerikanskij biografichnij kinofilm 1952 roku de Marlon Brando zigrav rol Emiliano Sapata ta otrimav za ce priz krashomu aktoru Kannskogo festivalyu 1952 roku ta krashomu inozemnomu aktoru premiyi BAFTA 1953 roku a Entoni Kvinn vigrav premiyu Oskar 1953 roku u nominaciyi krashij aktor drugogo planu za rol brata Emilano Eufemio Sapata Direktor filmu buv Elia Kazan scenaristom vidomij pismennik Dzhon Stejnbek Film mav ishe 4 nominaciyi na Oskar Sapata Son geroya isp Zapata El sueno de un heroe meksikanskij kinofilm 2004 roku Sapata amerikanskij myuzikl 1980 roku Div takozhPancho VilyaPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Takozh rancho Biography of Emiliano Zapata 13 sichnya 2012 u Wayback Machine angl DzherelaEmiliano Zapata Mexican revolutionary 1 20 grudnya 2016 u Wayback Machine angl Emiliano Zapata Biography Military Leader 1879 1919 2 17 veresnya 2015 u Wayback Machine angl Alan Knight The Mexican Revolution vol 1 Porfirians Liberals and Peasants Cambridge Cambridge University Press 1986 190 r angl Enrique Krauze Mexico Biography of Power New York Harper Collins 1997 p 278 angl Womack J 1969 Zapata and the Mexican Revolution New York Knopf angl LiteraturaV Matviyenko Sapata Emiliano Salasar Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 652 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaSapata Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Emiliano Zapata Biografias y Vidas 18 listopada 2016 u Wayback Machine isp Emiliano Zapata 1879 08 08 1919 04 10 Sajt buscabiografias com 20 grudnya 2016 u Wayback Machine isp Biography of Emiliano Zapata 13 sichnya 2012 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ