Терюха (біл. Церуха) — село, центр Терюської сільської ради Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь.
селище Терюха | ||||
Транслітерація назви | Cierucha | |||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
52°12′06″ пн. ш. 30°59′33″ сх. д. / 52.201666666694443109° пн. ш. 30.99250000002777838° сх. д.Координати: 52°12′06″ пн. ш. 30°59′33″ сх. д. / 52.201666666694443109° пн. ш. 30.99250000002777838° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Гомельська | |||
Район | Гомельський | |||
Рада | Терюська | |||
Перша згадка | XVIII століття | |||
Населення | 762 особи (2009) | |||
Часовий пояс | ||||
Поштовий індекс | 247003 | |||
Телефонний код | +375-23(2) | |||
Автомобільний код | 3 | |||
Транспорт, відстані | ||||
До Мінська | ||||
- фізична | 297 км | |||
Терюха | ||||
Терюха Терюха (Гомельська область) | ||||
Географія
Розташування
Село розташоване за 25 км на південь від Гомеля, за 7 км від залізничної станції Терюха, на лінії Гомель — Чернігів.
Гідрографія
На річці Терюсі (притоці річки Сож). Поруч розташоване озеро Качча, старі річки Сож, Казара, Кожеєв.
Транспортна мережа
Транспортний зв'язок автомобільною дорогою М8 Гомель — Чернігів (траса Е95 Санкт-Петербург — Одеса).
Вулиці
- вул. Вологіна
- вул. Кооперативна
- вул. Червоноармійська
- вул. Нова
- вул. Перемоги
- вул. Пушкіна
- вул. Радянська
- вул. Стахановська
Історія
Археологія
Археологи виявили кургани (30 насипів) залізної доби. Ця знахідка свідчить про заселення даного місця з давніх часів.
Велике князівство Литовське
Згідно з письмовими джерелами, село відоме з XVIII століття як село в Речицькому повіті Мінського воєводства Великого князівства Литовського.
Російська імперія
Після першого поділу Речі Посполитої (1772) — у складі Російської імперії. З 1775 року село перебувало у володінні фельдмаршала графа Петра Олександровича Рум'янцева-Задунайського. З 1834 року володіння фельдмаршала графа Івана Федоровича Паскевича. У 1816 році у Климівській економії Гомельського маєтку. З 1830 року працювали млин і валяльня, з 1833 року — пилорама. У 1850 році поряд пройшла дорога Санкт-Петербург — Київ. У 1867 році зведено дерев'яну Георгіївську церкву. У 1885 році працювали вітряк, заїжджий двір. У 1897 році хлібний магазин, школа грамоти, 4 вітряки, 3 зернодробарки, 2 маслоробні, кузня. У 1909 році в Дятловицькій волості Гомельського повіту Могильовської губернії.
СРСР
У 1926 році діяли лікарський та ветеринарний пункти, поштовий пункт, початкова школа, крамниця.
З 8 грудня 1926 року по 16 липня 1954 року та з 11 січня 1973 року центр Терюської сільської ради Дятловицької, з 4 серпня 1927 року Гомельської, з 10 лютого 1931 року по 16 липня 1954 року Терехівської та з 11 липня до 26 липня 1930 року) округу, з 20 лютого 1938 року Гомельської області.
1930 року організовано колгосп «Соціалізм». Працювали паровий млин, тартак, зернодробарка, бондарна артіль, циркулярна пилка, кузня.
Німецько-радянська війна
Під час німецько-радянської війни 27 вересня 1943 року окупанти спалили село і вбили 42 мирні жителі. Звільнено 28 вересня 1943 року. У боях біля села загинули 274 солдати 37-ї гвардійської дивізії 19-го стрілецького корпусу 65-ї армії Центрального фронту. Серед загиблих був Герой Радянського Союзу Олександр Вологін. На фронтах загинуло 96 жителів села.
Повоєнні роки
У 1959 році центр колгоспу «Соціалізм», до якого входили також Шутовка, Терешковичі. Розміщуються середня школа (1996 року побудована нова цегляна будівля), бібліотека, дитячий садок-ясла, відділення зв'язку, кафе, 2 магазини.
У школі з 1963 року діє музей.
Республіка Білорусь
У селі 270 житлових будинків (2004). Планування складається з коротких вулиць та провулків, які створюють 2 квартали. До них примикають дві вулиці. Забудова двостороння, будинки переважно дерев'яні, садибного типу. У 1987 році збудовано 50 цегляних будинків котеджного типу, в які були переселені жителі із забруднених після катастрофи на Чорнобильській АЕС територій. У 2010 році побудовано близько 100 нових будинків та 2 багатоквартирні будинки.
Населення
Чисельність
- 2009 — 762 мешканці.
Динаміка
|
---|
Відомі уродженці
- Василь Петрович Єрмаков (1845 — 1922) — математик, професор Київського університету (1890), член-кореспондент Петербурзької академії наук (1884).
Примітки
- Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. (DJVU).
- . Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 11 травня 2010.
- (рос.). 14 жовтня 2009. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 20 квітня 2022.
- Добровольский В. А. Василий Петрович Ермаков. — М.: Наука, 1981.
Література
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз.
Посилання
- Адкрыццё мемарыяльнай дошкі ў гонар І. Шамякіна.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Надвор’е ў Церухе
- На базе детского дома — дом престарелых
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teryuha bil Ceruha selo centr Teryuskoyi silskoyi radi Gomelskogo rajonu Gomelskoyi oblasti Respubliki Bilorus selishe Teryuha bil CeruhaTransliteraciya nazvi Cierucha Osnovni dani52 12 06 pn sh 30 59 33 sh d 52 201666666694443109 pn sh 30 99250000002777838 sh d 52 201666666694443109 30 99250000002777838 Koordinati 52 12 06 pn sh 30 59 33 sh d 52 201666666694443109 pn sh 30 99250000002777838 sh d 52 201666666694443109 30 99250000002777838Krayina BilorusOblast GomelskaRajon GomelskijRada TeryuskaPersha zgadka XVIII stolittyaNaselennya 762 osobi 2009 Chasovij poyas UTC 3 00Poshtovij indeks 247003Telefonnij kod 375 23 2 Avtomobilnij kod 3 Transport vidstani Do Minska fizichna 297 km Teryuha TeryuhaTeryuha Gomelska oblast GeografiyaRoztashuvannya Selo roztashovane za 25 km na pivden vid Gomelya za 7 km vid zaliznichnoyi stanciyi Teryuha na liniyi Gomel Chernigiv GidrografiyaNa richci Teryusi pritoci richki Sozh Poruch roztashovane ozero Kachcha stari richki Sozh Kazara Kozheyev Transportna merezhaTransportnij zv yazok avtomobilnoyu dorogoyu M8 Gomel Chernigiv trasa E95 Sankt Peterburg Odesa Vulicivul Vologina vul Kooperativna vul Chervonoarmijska vul Nova vul Peremogi vul Pushkina vul Radyanska vul StahanovskaIstoriyaArheologiya Arheologi viyavili kurgani 30 nasipiv zaliznoyi dobi Cya znahidka svidchit pro zaselennya danogo miscya z davnih chasiv Velike knyazivstvo Litovske Zgidno z pismovimi dzherelami selo vidome z XVIII stolittya yak selo v Rechickomu poviti Minskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo Rosijska imperiya Pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi 1772 u skladi Rosijskoyi imperiyi Z 1775 roku selo perebuvalo u volodinni feldmarshala grafa Petra Oleksandrovicha Rum yanceva Zadunajskogo Z 1834 roku volodinnya feldmarshala grafa Ivana Fedorovicha Paskevicha U 1816 roci u Klimivskij ekonomiyi Gomelskogo mayetku Z 1830 roku pracyuvali mlin i valyalnya z 1833 roku pilorama U 1850 roci poryad projshla doroga Sankt Peterburg Kiyiv U 1867 roci zvedeno derev yanu Georgiyivsku cerkvu U 1885 roci pracyuvali vitryak zayizhdzhij dvir U 1897 roci hlibnij magazin shkola gramoti 4 vitryaki 3 zernodrobarki 2 maslorobni kuznya U 1909 roci v Dyatlovickij volosti Gomelskogo povitu Mogilovskoyi guberniyi SRSR U 1926 roci diyali likarskij ta veterinarnij punkti poshtovij punkt pochatkova shkola kramnicya Z 8 grudnya 1926 roku po 16 lipnya 1954 roku ta z 11 sichnya 1973 roku centr Teryuskoyi silskoyi radi Dyatlovickoyi z 4 serpnya 1927 roku Gomelskoyi z 10 lyutogo 1931 roku po 16 lipnya 1954 roku Terehivskoyi ta z 11 lipnya do 26 lipnya 1930 roku okrugu z 20 lyutogo 1938 roku Gomelskoyi oblasti 1930 roku organizovano kolgosp Socializm Pracyuvali parovij mlin tartak zernodrobarka bondarna artil cirkulyarna pilka kuznya Nimecko radyanska vijna Pid chas nimecko radyanskoyi vijni 27 veresnya 1943 roku okupanti spalili selo i vbili 42 mirni zhiteli Zvilneno 28 veresnya 1943 roku U boyah bilya sela zaginuli 274 soldati 37 yi gvardijskoyi diviziyi 19 go strileckogo korpusu 65 yi armiyi Centralnogo frontu Sered zagiblih buv Geroj Radyanskogo Soyuzu Oleksandr Vologin Na frontah zaginulo 96 zhiteliv sela Povoyenni roki U 1959 roci centr kolgospu Socializm do yakogo vhodili takozh Shutovka Tereshkovichi Rozmishuyutsya serednya shkola 1996 roku pobudovana nova ceglyana budivlya biblioteka dityachij sadok yasla viddilennya zv yazku kafe 2 magazini U shkoli z 1963 roku diye muzej Respublika Bilorus U seli 270 zhitlovih budinkiv 2004 Planuvannya skladayetsya z korotkih vulic ta provulkiv yaki stvoryuyut 2 kvartali Do nih primikayut dvi vulici Zabudova dvostoronnya budinki perevazhno derev yani sadibnogo tipu U 1987 roci zbudovano 50 ceglyanih budinkiv kotedzhnogo tipu v yaki buli pereseleni zhiteli iz zabrudnenih pislya katastrofi na Chornobilskij AES teritorij U 2010 roci pobudovano blizko 100 novih budinkiv ta 2 bagatokvartirni budinki NaselennyaChiselnist 2009 762 meshkanci Dinamika Zmini naselennya Rik Naselennya Zmina1798 178 1816 217 21 9 1834 460 112 0 1885 669 45 4 1897 894 33 6 1909 1174 31 3 1959 834 29 0 2004 783 6 1 2009 762 2 7 Vidomi urodzhenciVasil Petrovich Yermakov 1845 1922 matematik profesor Kiyivskogo universitetu 1890 chlen korespondent Peterburzkoyi akademiyi nauk 1884 PrimitkiNazvy naselenyh punktay Respubliki Belarus Gomelskaya voblasc narmatyyny davednik N A Bagamolnikava i insh pad red V P Lemcyugovaj Mn Tehnalogiya 2006 382 s ISBN 985 458 131 4 DJVU Arhiv originalu za 13 travnya 2011 Procitovano 11 travnya 2010 ros 14 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2020 Procitovano 20 kvitnya 2022 Dobrovolskij V A Vasilij Petrovich Ermakov M Nauka 1981 LiteraturaGarady i vyoski Belarusi Encyklapedyya T 1 kn 1 Gomelskaya voblasc S V Marceley Redkalegiya G P Pashkoy galoyny redaktar i insh Mn BelEn 2004 632s il Tyrazh 4000 ekz ISBN 985 11 0303 9 ISBN 985 11 0302 0PosilannyaAdkryccyo memaryyalnaj doshki y gonar I Shamyakina a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Nadvor e y Ceruhe Na baze detskogo doma dom prestarelyh