Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гомельський район (біл. Гомельскі раён) — адміністративна одиниця на сході Гомельської області. Адміністративний центр — місто Гомель.
| Гомельський район | ||||
|---|---|---|---|---|
| біл. Гомельскі раён | ||||
| ||||
 | ||||
| Район на мапі області | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна: |  Білорусь | |||
| Область: | Гомельська область | |||
| Населення: | 70 561 (2019) | |||
| Площа: | 1970 км² | |||
| Населені пункти та ради | ||||
| Районний центр: | Гомель | |||
| Районна влада | ||||
| Вебсторінка: | http://www.gomel.gomel-region.by/ | |||
| Голова РДА: | Володимир Майоров | |||
| Мапа | ||||
Адміністративний розподіл
Сільські ради
Гомельський район налічує понад 21 сільську раду:
- Оздзелинська сільська рада;
- Бобовицька сільська рада;
- Більшовицька сільська рада;
- Грабовська сільська рада;
- Довголіська сільська рада;
- Зябровська сільська рада;
- Красненська сільська рада;
- Марковицька сільська рада;
- Поколюбицька сільська рада;
- Приборська сільська рада;
- Прибитковська сільська рада;
- Руднемаримоновська сільська рада;
- Улуковська сільська рада;
- Урицька сільська рада;
- Терюська сільська рада;
- Тереницька сільська рада;
- Терешковицька сільська рада;
- Черетянська сільська рада;
- Чонковська сільська рада;
- Шарпиловська сільська рада;
- Єроминська сільська рада.
Географія
Площа району становить 2094 км². Поверхня території переважно низинна, більша частина перебуває в границях Гомельського Полісся (Придніпровська низовина), північно-західна частина — у границях Чечерської рівнини (згідно з фізико-географічним районуванням Білорусі). Загальний ухил з півночі на південь. 93% території перебуває на висоті 120–140 метрів над рівнем моря. Найвища точка — 160 м над рівнем моря (на сході від села Зябровка), найнижча — 111 метрів (уріз річки Сож). Корисні копалини: 52 родовища торфу із загальними запасами 9,52 млн т, найбільш великі з яких Водопій, Кобилянське, Жеребно-Лошадине болото; 2 родовища глини: Будіщанське й Єремінське 1-і; 4 родовища піску: Будіщанське, Осовцовське, Гадічевське й Єремінське. Середня температура в січні −6,9 градусів, в липні +18,6 градусів. опадів 590 мм на рік. Вегетаційний період 193 доби. Основна річка — Сож (тече з північного сходу на південь) з лівими притоками з , Терюхою, Уть, Немильня з Биковкою і правими Узой з Іволькою. Густота річкової мережі 0,35 км/км². Довжина меліоративної мережі 6,5 тис. км, у тому числі відрегульованих водоприймачів 82 км, магістральних і підводних каналів 679 км, що регулюють 601 км, закритої мережі дренажу) 3,24 тис. км². (1991).
Ґрунту сільгоспугідь (%): дерено-підзолисті 33,1, дерено-підзолисті заболочені 27,5, заплавні (алювіальні) 14,8, дернові й дерново-карбонатні заболочені 13,4, торф'яно-болотні 11,2; по гранулометичеському складу (%): піщані 40,8, суглинні 24,8, супіщані 23,2, торф'яні 11,2. Середній бал 34, на окремих ділянках від 22 до 57. Під лісом 35% території району. Соснові ліси займають 70%, березові 10%, дубові 10%, чорноольхові 6,4%, осикові 2,3%. У Гомельському районі перебуває курорт республіканського значення — .
У ландшафтному відношенні більша частина району перебуває в границях (, ), північна частина — у границях (). Основні типи ландшафтів: аллювиально-террасированні, моренно-зандрові й повторно^-моренні.
Історія
Район був утворений 8 грудня 1926 року в складі Гомельського округу: частина району до 1927 року входила в Дятловицький і Носовицький райони. До липня 1930 р. перебував у Гомельській області, 10 лютого 1931 року він був скасований, але 27 липня 1937 року — відновлений. 15 січня 1938 року став частиною Гомельської області. 15 січня 1962 року в його склад увійшла частина Уваровицького, а в 1965 — Добруського району.
Демографія
Населення Гомельського району на 1 січня 2005 року становило — 71 445 чоловік , у тому числі 12106 — до 16 років, 42902 — від 16 років до пенсійного віку, 16437 — старше працездатного віку. Основна частина (69,5 тис.) проживає в сільській місцевості. У районі налічується 188 сільських населених пунктів, а також селища міського типу Костюковка (ставиться до Залізничного району м. Гомеля) і Більшовик. На території Гомельської області 25 сільрад: Більшовицька сільрада (316), Азделинська (1286), Бобовицька (1545), Глибоцька (701), Грабовська (1821), Давидовська (1796), Долголіська (1881), Дятловицька (969), (7515), Зябровська (2266), Красненська (7525), Марковицька (1187), Поколюбицька (5900), Приборська (1877), Прибитковська (5831), Рядня-Маримоновська(900), Старобелицька (664), Телешевська (1445), Тереницька (882), Терешковицька (2690), Терюхська (3746), Улуковська (9388), Урицька (3652), Ченковська (3634), Черетянська (1304), Шарпіловська (724).
Політика
Економіка
Прилягання до великого обласного центра визначило спеціалізацію сільськогосподарського виробництва. Основні галузі сільського господарства — м'ясо-молочне тваринництво, овочівництво, картоплярство. Розвинене птахівництво.
Є кілька родовищ нафти в Жовтневому районі, нафтобаза біля селища .
Транспорт
Транспортна інфраструктура включає залізниці Берестя — Брянськ, Санкт-Петербург — Київ, Гомель — Бахмач, Гомель — Мінськ а також автодороги на Брест, Брянськ, Могильов, Мінськ, Чернігів.
На ріці Сож здійснюється судноплавство.
Визначні пам'ятки
На території району розташовані братські могили радянських воїнів і партизан у селищах , , у селах , Поколюбичі, , Пороша, , . Пам'ятники на честь підпільників, замучених окупантами в 1943 році (сел. Михальки), на честь захисників Гомеля, що загинули в серпні 1941 року (сел. Поколюбичі), на місці розташування партизанського загону «Більшовик» і Гомельського підпільного обкому КП(б)Б (5 км на південний захід від м. Гомеля, «Партизанська криница»), землякам, що загинули під час німецько-радянської війни у сел. Бобовичі, , , Поколюбичі й ін.
Пам'ятники архітектури: церква в сел. (1-а пол. XIX століття), церква Різдва Богородиці в сел. Глибоцьке, садибний будинок у сел. (2-а пол. XIX століттяа), Миколаївська церква й садиба в дер. (кін. XVIII — 1-а пол. XIX століття), Успенська церква в дер. (1865–1868 роки).
Населені пункти
Відомі особистості
В районі народились:
- Башлаков Михайло Захарович (1911—1998) — білоруський поет (с. Баштан).
- Гавриленко Павло Никифорович (1902—1961) — білоруський художник (с. Костюковка).
- Ковшаров Іван Акимович (1911—1998) — радянський військовий льотчик (с. Глибоцьке).
Див. також
Примітки
- Відповідно до довідника «Адміністративний поділ, чисельність і віковий склад сільського населення Гомельської області за станом на 1 січня 2005 року»
- у дужках — кількість населення на 01.01.2005, осіб
Посилання
| Буда-Кошельовський район | Вітківський район | |
| Річицький район |  | Добруський район |
| Лоєвський район |  Україна | Україна |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gomelskij rajon bil Gomelski rayon administrativna odinicya na shodi Gomelskoyi oblasti Administrativnij centr misto Gomel Gomelskij rajonbil Gomelski rayonGerb PraporRajon na mapi oblastiOsnovni daniKrayina BilorusOblast Gomelska oblastNaselennya 70 561 2019 Plosha 1970 km Naseleni punkti ta radiRajonnij centr GomelRajonna vladaVebstorinka http www gomel gomel region by Golova RDA Volodimir MajorovMapaAdministrativnij rozpodilSilski radi Gomelskij rajon nalichuye ponad 21 silsku radu Ozdzelinska silska rada Bobovicka silska rada Bilshovicka silska rada Grabovska silska rada Dovgoliska silska rada Zyabrovska silska rada Krasnenska silska rada Markovicka silska rada Pokolyubicka silska rada Priborska silska rada Pribitkovska silska rada Rudnemarimonovska silska rada Ulukovska silska rada Uricka silska rada Teryuska silska rada Terenicka silska rada Tereshkovicka silska rada Cheretyanska silska rada Chonkovska silska rada Sharpilovska silska rada Yerominska silska rada GeografiyaPlosha rajonu stanovit 2094 km Poverhnya teritoriyi perevazhno nizinna bilsha chastina perebuvaye v granicyah Gomelskogo Polissya Pridniprovska nizovina pivnichno zahidna chastina u granicyah Checherskoyi rivnini zgidno z fiziko geografichnim rajonuvannyam Bilorusi Zagalnij uhil z pivnochi na pivden 93 teritoriyi perebuvaye na visoti 120 140 metriv nad rivnem morya Najvisha tochka 160 m nad rivnem morya na shodi vid sela Zyabrovka najnizhcha 111 metriv uriz richki Sozh Korisni kopalini 52 rodovisha torfu iz zagalnimi zapasami 9 52 mln t najbilsh veliki z yakih Vodopij Kobilyanske Zherebno Loshadine boloto 2 rodovisha glini Budishanske j Yereminske 1 i 4 rodovisha pisku Budishanske Osovcovske Gadichevske j Yereminske Serednya temperatura v sichni 6 9 gradusiv v lipni 18 6 gradusiv opadiv 590 mm na rik Vegetacijnij period 193 dobi Osnovna richka Sozh teche z pivnichnogo shodu na pivden z livimi pritokami z Teryuhoyu Ut Nemilnya z Bikovkoyu i pravimi Uzoj z Ivolkoyu Gustota richkovoyi merezhi 0 35 km km Dovzhina meliorativnoyi merezhi 6 5 tis km u tomu chisli vidregulovanih vodoprijmachiv 82 km magistralnih i pidvodnih kanaliv 679 km sho regulyuyut 601 km zakritoyi merezhi drenazhu 3 24 tis km 1991 Gruntu silgospugid dereno pidzolisti 33 1 dereno pidzolisti zabolocheni 27 5 zaplavni alyuvialni 14 8 dernovi j dernovo karbonatni zabolocheni 13 4 torf yano bolotni 11 2 po granulometicheskomu skladu pishani 40 8 suglinni 24 8 supishani 23 2 torf yani 11 2 Serednij bal 34 na okremih dilyankah vid 22 do 57 Pid lisom 35 teritoriyi rajonu Sosnovi lisi zajmayut 70 berezovi 10 dubovi 10 chornoolhovi 6 4 osikovi 2 3 U Gomelskomu rajoni perebuvaye kurort respublikanskogo znachennya U landshaftnomu vidnoshenni bilsha chastina rajonu perebuvaye v granicyah pivnichna chastina u granicyah Osnovni tipi landshaftiv allyuvialno terrasirovanni morenno zandrovi j povtorno morenni IstoriyaRajon buv utvorenij 8 grudnya 1926 roku v skladi Gomelskogo okrugu chastina rajonu do 1927 roku vhodila v Dyatlovickij i Nosovickij rajoni Do lipnya 1930 r perebuvav u Gomelskij oblasti 10 lyutogo 1931 roku vin buv skasovanij ale 27 lipnya 1937 roku vidnovlenij 15 sichnya 1938 roku stav chastinoyu Gomelskoyi oblasti 15 sichnya 1962 roku v jogo sklad uvijshla chastina Uvarovickogo a v 1965 Dobruskogo rajonu DemografiyaNaselennya Gomelskogo rajonu na 1 sichnya 2005 roku stanovilo 71 445 cholovik u tomu chisli 12106 do 16 rokiv 42902 vid 16 rokiv do pensijnogo viku 16437 starshe pracezdatnogo viku Osnovna chastina 69 5 tis prozhivaye v silskij miscevosti U rajoni nalichuyetsya 188 silskih naselenih punktiv a takozh selisha miskogo tipu Kostyukovka stavitsya do Zaliznichnogo rajonu m Gomelya i Bilshovik Na teritoriyi Gomelskoyi oblasti 25 silrad Bilshovicka silrada 316 Azdelinska 1286 Bobovicka 1545 Glibocka 701 Grabovska 1821 Davidovska 1796 Dolgoliska 1881 Dyatlovicka 969 7515 Zyabrovska 2266 Krasnenska 7525 Markovicka 1187 Pokolyubicka 5900 Priborska 1877 Pribitkovska 5831 Ryadnya Marimonovska 900 Starobelicka 664 Teleshevska 1445 Terenicka 882 Tereshkovicka 2690 Teryuhska 3746 Ulukovska 9388 Uricka 3652 Chenkovska 3634 Cheretyanska 1304 Sharpilovska 724 PolitikaEkonomikaPrilyagannya do velikogo oblasnogo centra viznachilo specializaciyu silskogospodarskogo virobnictva Osnovni galuzi silskogo gospodarstva m yaso molochne tvarinnictvo ovochivnictvo kartoplyarstvo Rozvinene ptahivnictvo Ye kilka rodovish nafti v Zhovtnevomu rajoni naftobaza bilya selisha TransportTransportna infrastruktura vklyuchaye zaliznici Berestya Bryansk Sankt Peterburg Kiyiv Gomel Bahmach Gomel Minsk a takozh avtodorogi na Brest Bryansk Mogilov Minsk Chernigiv Na rici Sozh zdijsnyuyetsya sudnoplavstvo Viznachni pam yatkiNa teritoriyi rajonu roztashovani bratski mogili radyanskih voyiniv i partizan u selishah u selah Pokolyubichi Porosha Pam yatniki na chest pidpilnikiv zamuchenih okupantami v 1943 roci sel Mihalki na chest zahisnikiv Gomelya sho zaginuli v serpni 1941 roku sel Pokolyubichi na misci roztashuvannya partizanskogo zagonu Bilshovik i Gomelskogo pidpilnogo obkomu KP b B 5 km na pivdennij zahid vid m Gomelya Partizanska krinica zemlyakam sho zaginuli pid chas nimecko radyanskoyi vijni u sel Bobovichi Pokolyubichi j in Pam yatniki arhitekturi cerkva v sel 1 a pol XIX stolittya cerkva Rizdva Bogorodici v sel Glibocke sadibnij budinok u sel 2 a pol XIX stolittyaa Mikolayivska cerkva j sadiba v der kin XVIII 1 a pol XIX stolittya Uspenska cerkva v der 1865 1868 roki Naseleni punktiVidomi osobistostiV rajoni narodilis Bashlakov Mihajlo Zaharovich 1911 1998 biloruskij poet s Bashtan Gavrilenko Pavlo Nikiforovich 1902 1961 biloruskij hudozhnik s Kostyukovka Kovsharov Ivan Akimovich 1911 1998 radyanskij vijskovij lotchik s Glibocke Div takozhGomelske starostvo Gomelskij povit Gomelska oblast Gomelskij okrug Gomelska guberniyaPrimitkiVidpovidno do dovidnika Administrativnij podil chiselnist i vikovij sklad silskogo naselennya Gomelskoyi oblasti za stanom na 1 sichnya 2005 roku u duzhkah kilkist naselennya na 01 01 2005 osibPosilannyaBuda Koshelovskij rajon Vitkivskij rajonRichickij rajon Dobruskij rajonLoyevskij rajon Ukrayina Ukrayina