Поколюбичі (біл. Пакалюбічы) — агромістечко, центр Поколюбицької сільської ради Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь.
агромістечко Поколюбичі | ||||
Транслітерація назви | Pakaliubičy | |||
---|---|---|---|---|
Поколюбичі, вересень 2018 | ||||
Основні дані | ||||
52°30′09″ пн. ш. 31°02′18″ сх. д. / 52.502500000027772842° пн. ш. 31.03833333336111266° сх. д.Координати: 52°30′09″ пн. ш. 31°02′18″ сх. д. / 52.502500000027772842° пн. ш. 31.03833333336111266° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Гомельська | |||
Район | Гомельський | |||
Рада | Поколюбицька | |||
Засновано | 1681 | |||
Перша згадка | XVI століття | |||
Населення | 3204 особи (2021) | |||
Часовий пояс | ||||
Поштовий індекс | 247012 | |||
Телефонний код | +375-232 | |||
Автомобільний код | 3 | |||
Транспорт, відстані | ||||
До Мінська | ||||
- фізична | 279 км | |||
Поколюбичі | ||||
Поколюбичі Поколюбичі (Гомельська область) | ||||
Поколюбичі у Вікісховищі |
Географія
Розташування
За 1 км на північний схід від Гомеля.
Гідрографія
На сході — меліоративні канали.
Транспортна мережа
На автодорозі Вітка — Гомель. Планування складається з 4 паралельних між собою вулиць, орієнтованих із південного заходу на північний схід. До них на півночі приєднуються 2 паралельні між собою вулиці. Забудова здебільшого дерев'яна садибного типу.
Історія
Археологічні розкопки
Виявлене археологами городище (II століття до н. е. — II століття н. е.) зарубинецької культури (у 2 км на захід від села) свідчить про заселення цих місць з давніх-давен.
Велике князівство Литовське
За писемними джерелами поселення відоме з XVI століття як село в Речицькому повіті Мінського воєводства Великого князівства Литовського, на шляху Рогачов — Гомель, у володінні Чорторийських.
Російська імперія
Фельдмаршали
Після першого поділу Речі Посполитої (1772) входить до складу Російської імперії. Поселення входило до складу Богуславської економії Гомельського маєтку генерал-фельдмаршала графа Петра Олександровича Рум'янцева-Задунайського, потім — його синів. Для Рум'янцевих була місцем літнього відпочинку. У 1811 році побудована цегляна Микитівська церква, з 1824 року діяла церковнопарафіяльна школа, для якої в 1825 році побудовано власну будівлю. У 1834 володіння фельдмаршала князя Івана Федоровича Паскевича.
Гомельська губернія
Була центром волості (до 9 травня 1923 року) у Білицькому, з 1852 року Гомельському повіті Могильовської, з 26 квітня 1919 року Гомельської губернії. До складу волості в 1890 році входило 16 населених пунктів із загальною кількістю 1611 дворів. З 1880 році діяв хлібний магазин. У сільському народному училищі 1889 року 60, а 1902 року — 90 учнів. На Мінській виставці з садівництва та городництва школа у 1908 році отримала похвальний лист. Тяжким для мешканців був 1893 рік, коли 20 червня згоріло 29 дворів. Відповідно до перепису 1897 року розташовувалися: винна крамниця, шинок. У 1909 році 2038 десятин землі, млин, при народному училищі були пасіка для навчання бджільництву.
СРСР
Початок радянського періоду
1926 року працювали поштовий пункт, початкова школа, крамниця. З 8 грудня 1926 року центр Поколюбицької сільської ради Гомельського району Гомельського округу (до 26 липня 1930 року), з 20 лютого 1938 року Гомельської області.
У 1929 році організовано колгосп «Красная Нива», працювали торфодобувна артіль, цегельний завод (1930), кузня (1931), вітряк.
У 1939 році до села приєднані селища Будьонний та Соколін.
Німецько-радянська війна
Бої
Під час німецько-радянської війни біля села 13-19 серпня 1941 проходила лінія оборони Гомеля, яку утримували війська 21-ї армії СРСР спільно з батальйонами полку народного ополчення. Кілька разів село переходило «з рук до рук». Німецькі окупанти у жовтні 1941 року спалили поселення, а 6 листопада 1941 року вбили 12 мешканців (поховані в могилі жертв нацизму біля Будинку культури). Сім'я Олексійченків сховала у себе 12 поранених ополченців, а після одужання вивела їх у ліс до партизанів. Тяжкі бої відбувалися 26 листопада 1943 року при звільненні села від окупантів. Загинули 518 радянських солдатів (поховані у братській могилі в центрі). На фронтах та в партизанській боротьбі загинули 294 мешканці.
Повоєнні роки
На згадку про полеглих, під час німецько-радянської війни, на фронтах та в партизанській боротьбі у сквері встановлено скульптурну композицію та плиту з іменами у 1967 році.
У 1959 році — центр колгоспу імені Леніна. Розташовані комбінат побутового обслуговування, млин, середня та музична школи, Будинок культури, народний музей, бібліотека, амбулаторія, ветеринарна ділянка, відділення зв'язку, 5 магазинів, лазня, дитячий садок.
Колгоспний хор 1986 року отримав звання народного.
Діє народний музей бойової та робітничої слави.
До складу Поколюбицької сільради входили селища, що нині не існують, Орел, Соколін (до 1939), Громовой, Новики (до 1962), села Прудок, Якубовка (до 1957), міське селище Будьоновський (до 1983), Маяк (до 1997).
Населення
Чисельність
- 2021 — 3204 мешканців.
Динаміка
|
---|
Пам'ятки
- Церква Святого Микити (1992)
- Братська могила радянських воїнів і партизанів (1943) — Історико-культурна цінність Республіки Білорусь, шифр 313Д000216
- Пам'ятник захисникам Гомеля й землякам, що загинули у Велику Вітчизняну війну
- Пам'ятки зарубинецької культури поблизу Поколюбичів
Відомі уродженці
Примітки
- Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. (DJVU).
- (рос.). 14 жовтня 2009. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 20 квітня 2022.
- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 11: Мугір — Паліклініка / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 2000. — Т. 11. — С. 523. — 10 000 прим. — (Т. 11).
Література
- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 11: Мугір — Паліклініка / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 2000. — Т. 11. — С. 523. — 10 000 прим. — (Т. 11).
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз.
- Республика Беларусь. Атлас охотника и рыболова: Гомельская область / Редактор Г. Г. Науменко. — Мн. : РУП «Белкартография», 2011. — С. 19. — 10 000 прим. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pokolyubichi bil Pakalyubichy agromistechko centr Pokolyubickoyi silskoyi radi Gomelskogo rajonu Gomelskoyi oblasti Respubliki Bilorus agromistechko Pokolyubichi bil PakalyubichyTransliteraciya nazvi Pakaliubicy Pokolyubichi veresen 2018 Osnovni dani52 30 09 pn sh 31 02 18 sh d 52 502500000027772842 pn sh 31 03833333336111266 sh d 52 502500000027772842 31 03833333336111266 Koordinati 52 30 09 pn sh 31 02 18 sh d 52 502500000027772842 pn sh 31 03833333336111266 sh d 52 502500000027772842 31 03833333336111266Krayina BilorusOblast GomelskaRajon GomelskijRada PokolyubickaZasnovano 1681Persha zgadka XVI stolittyaNaselennya 3204 osobi 2021 Chasovij poyas UTC 3 00Poshtovij indeks 247012Telefonnij kod 375 232Avtomobilnij kod 3 Transport vidstani Do Minska fizichna 279 km Pokolyubichi PokolyubichiPokolyubichi Gomelska oblast Pokolyubichi u VikishovishiGeografiyaRoztashuvannya Za 1 km na pivnichnij shid vid Gomelya GidrografiyaNa shodi meliorativni kanali Transportna merezhaNa avtodorozi Vitka Gomel Planuvannya skladayetsya z 4 paralelnih mizh soboyu vulic oriyentovanih iz pivdennogo zahodu na pivnichnij shid Do nih na pivnochi priyednuyutsya 2 paralelni mizh soboyu vulici Zabudova zdebilshogo derev yana sadibnogo tipu IstoriyaArheologichni rozkopki Viyavlene arheologami gorodishe II stolittya do n e II stolittya n e zarubineckoyi kulturi u 2 km na zahid vid sela svidchit pro zaselennya cih misc z davnih daven Velike knyazivstvo Litovske Za pisemnimi dzherelami poselennya vidome z XVI stolittya yak selo v Rechickomu poviti Minskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo na shlyahu Rogachov Gomel u volodinni Chortorijskih Rosijska imperiya Feldmarshali Pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi 1772 vhodit do skladu Rosijskoyi imperiyi Poselennya vhodilo do skladu Boguslavskoyi ekonomiyi Gomelskogo mayetku general feldmarshala grafa Petra Oleksandrovicha Rum yanceva Zadunajskogo potim jogo siniv Dlya Rum yancevih bula miscem litnogo vidpochinku U 1811 roci pobudovana ceglyana Mikitivska cerkva z 1824 roku diyala cerkovnoparafiyalna shkola dlya yakoyi v 1825 roci pobudovano vlasnu budivlyu U 1834 volodinnya feldmarshala knyazya Ivana Fedorovicha Paskevicha Gomelska guberniya Bula centrom volosti do 9 travnya 1923 roku u Bilickomu z 1852 roku Gomelskomu poviti Mogilovskoyi z 26 kvitnya 1919 roku Gomelskoyi guberniyi Do skladu volosti v 1890 roci vhodilo 16 naselenih punktiv iz zagalnoyu kilkistyu 1611 dvoriv Z 1880 roci diyav hlibnij magazin U silskomu narodnomu uchilishi 1889 roku 60 a 1902 roku 90 uchniv Na Minskij vistavci z sadivnictva ta gorodnictva shkola u 1908 roci otrimala pohvalnij list Tyazhkim dlya meshkanciv buv 1893 rik koli 20 chervnya zgorilo 29 dvoriv Vidpovidno do perepisu 1897 roku roztashovuvalisya vinna kramnicya shinok U 1909 roci 2038 desyatin zemli mlin pri narodnomu uchilishi buli pasika dlya navchannya bdzhilnictvu SRSR Pochatok radyanskogo periodu 1926 roku pracyuvali poshtovij punkt pochatkova shkola kramnicya Z 8 grudnya 1926 roku centr Pokolyubickoyi silskoyi radi Gomelskogo rajonu Gomelskogo okrugu do 26 lipnya 1930 roku z 20 lyutogo 1938 roku Gomelskoyi oblasti U 1929 roci organizovano kolgosp Krasnaya Niva pracyuvali torfodobuvna artil cegelnij zavod 1930 kuznya 1931 vitryak U 1939 roci do sela priyednani selisha Budonnij ta Sokolin Nimecko radyanska vijna Boyi Pam yatnik zagiblim u Drugij svitovij vijni centr sela veresen 2018 roku Pid chas nimecko radyanskoyi vijni bilya sela 13 19 serpnya 1941 prohodila liniya oboroni Gomelya yaku utrimuvali vijska 21 yi armiyi SRSR spilno z bataljonami polku narodnogo opolchennya Kilka raziv selo perehodilo z ruk do ruk Nimecki okupanti u zhovtni 1941 roku spalili poselennya a 6 listopada 1941 roku vbili 12 meshkanciv pohovani v mogili zhertv nacizmu bilya Budinku kulturi Sim ya Oleksijchenkiv shovala u sebe 12 poranenih opolchenciv a pislya oduzhannya vivela yih u lis do partizaniv Tyazhki boyi vidbuvalisya 26 listopada 1943 roku pri zvilnenni sela vid okupantiv Zaginuli 518 radyanskih soldativ pohovani u bratskij mogili v centri Na frontah ta v partizanskij borotbi zaginuli 294 meshkanci Povoyenni roki Na zgadku pro poleglih pid chas nimecko radyanskoyi vijni na frontah ta v partizanskij borotbi u skveri vstanovleno skulpturnu kompoziciyu ta plitu z imenami u 1967 roci U 1959 roci centr kolgospu imeni Lenina Roztashovani kombinat pobutovogo obslugovuvannya mlin serednya ta muzichna shkoli Budinok kulturi narodnij muzej biblioteka ambulatoriya veterinarna dilyanka viddilennya zv yazku 5 magaziniv laznya dityachij sadok Kolgospnij hor 1986 roku otrimav zvannya narodnogo Diye narodnij muzej bojovoyi ta robitnichoyi slavi Do skladu Pokolyubickoyi silradi vhodili selisha sho nini ne isnuyut Orel Sokolin do 1939 Gromovoj Noviki do 1962 sela Prudok Yakubovka do 1957 miske selishe Budonovskij do 1983 Mayak do 1997 NaselennyaChiselnist 2021 3204 meshkanciv Dinamika Zmini naselennya Rik Naselennya Zmina1798 443 1834 863 94 8 1897 1111 28 7 1909 1738 56 4 1926 1813 4 3 1959 2477 36 6 2004 3204 29 4 2009 3105 3 1 2021 3204 3 2 Pam yatkiCerkva Svyatogo Mikiti 1992 Bratska mogila radyanskih voyiniv i partizaniv 1943 Istoriko kulturna cinnist Respubliki Bilorus shifr 313D000216 Pam yatnik zahisnikam Gomelya j zemlyakam sho zaginuli u Veliku Vitchiznyanu vijnu Pam yatki zarubineckoyi kulturi poblizu PokolyubichivVidomi urodzhenci 1929 1998 biloruskij dityachij prozayik poet scenarist i zhurnalist PrimitkiNazvy naselenyh punktay Respubliki Belarus Gomelskaya voblasc narmatyyny davednik N A Bagamolnikava i insh pad red V P Lemcyugovaj Mn Tehnalogiya 2006 382 s ISBN 985 458 131 4 DJVU ros 14 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2020 Procitovano 20 kvitnya 2022 Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 11 Mugir Paliklinika Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 2000 T 11 S 523 10 000 prim ISBN 985 11 0188 5 T 11 LiteraturaBelaruskaya encyklapedyya U 18 t T 11 Mugir Paliklinika Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 2000 T 11 S 523 10 000 prim ISBN 985 11 0188 5 T 11 Garady i vyoski Belarusi Encyklapedyya T 1 kn 1 Gomelskaya voblasc S V Marceley Redkalegiya G P Pashkoy galoyny redaktar i insh Mn BelEn 2004 632s il Tyrazh 4000 ekz ISBN 985 11 0303 9 ISBN 985 11 0302 0 Respublika Belarus Atlas ohotnika i rybolova Gomelskaya oblast Redaktor G G Naumenko Mn RUP Belkartografiya 2011 S 19 10 000 prim ISBN 978 985 508 107 5