Станиславівська державна гімназія, або Станиславівська цісарсько-королівська гімназія — колишній середній навчальний заклад в Станиславові (нині Івано-Франківськ), заснований у 80-х роках ХVIII століття.
Станиславівська державна гімназія Назва на честь: Мечислава Романовського | |
---|---|
Тип | Гімназія |
Країна | |
48°55′20″ пн. ш. 24°42′21″ сх. д. / 48.9224000° пн. ш. 24.7059194° сх. д.Координати: 48°55′20″ пн. ш. 24°42′21″ сх. д. / 48.9224000° пн. ш. 24.7059194° сх. д. | |
Засновано | 1784 |
Закрито | 1939 |
Форма власності | Державна |
Адреса | пл. Падеревського, 21, Станиславів |
Історія
Початки шкільної освіти в Станиславові виводять ще з часів Речі Посполитої. Засновником першого шкільного закладу в місті ще у другій половині ХVII ст. був його власник Андрій Потоцький. Після занепаду школи прибулі до міста отці-єзуїти організували в 1728 році освітній колегіум. За кілька десятиліть в результаті першого поділу Польщі Прикарпаття від 1772-го відійшло до складу Австрійської імперії. Після ліквідації австрійський урядом у 1773 році в Станиславові єзуїтського осередку, а разом з тим і місцевого єзуїтського колегіуму, основним середнім освітнім закладом у Станіславові стала державна школа. Вона була відкрита в стінах колишнього колегіуму і з 1 листопада 1784 року отримала статус міської гімназії з п’ятикласною формою навчання. В 1820-1850 роках Станиславівська гімназія уже працювала за шестикласною системою навчання. Згідно з урядовим розпорядженням від 23 липня 1850 року місто отримало право відкрити восьмикласне навчання в гімназії.
У австрійську добу своєї історії Станиславівська гімназія з огляду на навчальний процес та наукові кадри вигідно вирізнялася в кращий бік посеред інших подібних освітніх закладів Галичини. Ці фактори позитивно вплинули й на динаміку зростання кількісного складу її учнів. Найдавніші гімназійні каталоги з 1784-1785 років свідчать, що в закладі на той час навчалося 102 учнів, а вже станом на 1792-1793 роки їх кількість збільшилася ледь не втричі до 286 учнів. У 1886 році – трохи більше як через 100 років з часу заснування школи, в ній здобувало освіту вже 586 учнів. Учительська бібліотека гімназії налічувала тоді 6 055 томів різних книг, а учнівська читальня мала 1 244 екземплярів книг. Окрім класних кімнат, в приміщенні школи знаходилося два навчальні кабінети – природничий та фізичний. При останньому в 1876-1879 роках діяла метеорологічна станція.
В 1902 році у стінах Станиславівської гімназії навчалося 624 учні, серед яких за національним складом було: 460 поляків, 161 українець та 3 німців.
У добу ІІ Речі Посполитої польська влада вирішила перетворити гімназію на класичну. Закладу було присвоєно ім’я її славетного випускника Мечислава Романовського. У 1926 році гімназія класичного типу мала 8 класів на 10 відділень, у яких навчалося 344 учні.
21-22 вересня 1928 року відбулися ювілейні урочистості присвячені 200-літтю створення школи. З цієї нагоди видано пам’ятну книгу. На урочистостях був присутній колишній учень школи, тодішній маршалок польського парламенту Ігнацій Дашинський.
Наказом міністра релігійних конфесій та народної освіти Войцеха Свєнтославського від 23 лютого 1937 р. «І Державну гімназію ім. Мечислава Романовського в Станіславові» було перетворено на «І Державний ліцей та гімназію ім. Мечислава Романовського в Станіславові». Заклад був загальноосвітньою середньою школою, що складалася з чотирикласної гімназії та двокласного ліцею.
У 1939 році після радянської анексії західноукраїнських земель освітній заклад з більш як 200-літніми традиціями вимушено припинив своє подальше існування.
Відомі люди
Викладачі:
Навчались:
- Давид Абрагамович — галицький громадсько-політичний діяч.
- Амврозій Андрохович — український педагог, історик.
- Садок Баронч — галицький польський релігійний діяч, історик, фольклорист, архівіст, етнічний вірменин, чернець-домініканець.
- Август Бельовський — польський історик, архівіст, поет, перекладач.
- Леон Білінський — австро-угорський і польський державний діяч, вчений-економіст.
- Михайло Борисикевич — український вчений-офтальмолог
- Іван Вагилевич — український письменник, один з організаторів «Руської трійці»
- Тит Войнаровський — український громадський і економічний діяч, священник УГКЦ
- Карел Гадачек — австрійський археолог чеського походження, доктор наук .
- Володимир Гнатюк — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач та громадський діяч.
- (1778—1828) — польський правник, громадський діяч.
- Северин Данилович — український адвокат, публіцист, громадсько-культурний і політичний діяч.
- Роман Заклинський — український письменник, літературознавець, історик, етнограф, педагог, мемуарист, культурно-просвітницький діяч
- Василь Ільницький — український історик, культурний діяч, педагог, письменник, театральний критик, священник УГКЦ.
- Кость Левицький — український державний діяч, один із найвизначніших політичних діячів Галичини кінця XIX століття — першої половини XX століття. Співзасновник УНДП. З листопада 1918 р. — голова Державного секретаріату ЗУНР, потім — голова комісії з виборчої реформи при уряді. У липні 1941 засновник, голова Національної Ради у Львові.
- Михайло (Левицький) — Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський, предстоятель Української Греко-Католицької Церкви, кардинал.
- Денис Лукіянович — організував таємний гурток «Поступ», за що 1890 року його виключили з гімназії.
- Антін Любич Могильницький — український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священник.
- Володимир Навроцький — український економіст-статистик, літературознавець, публіцист, поет, фольклорист, громадський діяч.
- Софрон Недільський — український педагог.
- Октав Петруський — польський діяч-автономіст.
- Ян Дуклян Пузина (13 вересня 1842, Гвіздець) — кардинал, львівський (помічник) та краківський єпископ РКЦ.
- Мечислав Романовський — польський поет.
- Іван Рудович — священник УГКЦ, науковець, історик Церкви, педагог.
- — польський літератор, педагог.
- Михайло Яцків — український письменник, діяч «Молодої музи».
Примітки
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Tom XI — S. 195. https://icm.edu.pl (pol) . Процитовано 5 липня 2023.
- Zagórowski Zygmunt . Spis nauczycieli szkół wyższych, średnich, zawodowych, seminarjów nauczycielskich oraz wykaz zakładów naukowych i władz szkolnych. Rocznik II. — Warszawa-Lwów: Książnica-Atlas, 1926. — S. 161. Процитовано 5 липня 2023.
- Sprawozdanie Dyrekcji I. Gimnazjum Państwowego im. M. Romanowskiego w Stanisławowie za rok szkolny 1928/29. — Stanisławów: 1929. — 53 s. (pol) . Процитовано 5 липня 2023.
- Państwowe licea i gimnazja w Okręgu Szkolnym Lwowskim // Dziennik Urzędowy Kuratorjum Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — Nr 6. — 1938.— 30 czerwca. — S. 263 (pol) . Процитовано 5 липня 2023.
- Głąbiński S. Biliński Leon (1846—1923) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — S. 97. (пол.)
- Pilecki J. Hadaczek Karol (1873—1914) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — T. IX/2. — Zeszyt 41. — S. 223. (пол.)
- Гуцал П. Гошовський Микола // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 407. — .
- Kracik J. Puzyna Jan Duklan Maurycy Paweł // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : PAU, 1985. — T. XXIX/4, zeszyt 119. — S. 488. (пол.)
- Ender J. Stanisław Franciszek Wincenty Rudolf Jachowicz // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1962—1964. — T. X. — S. 270—272. (пол.)
Джерела
- Грабовецький В. Історія Івано-Франківська (Станіславова) з найдавніших часів до початку XX століття. Частина І. — Івано-Франківськ, 1999. — С. 188-190.
- Скаврон Б. Розбудова гімназії та катастрофа в магазині фарб // Zbruč. — 2016. — 20 серпня.
- Sprawozdania szkolne I Gimnazjum w Stanisławowie. (пол.)
- Stanisławów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 193. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Stanislavivska ukrayinska gimnaziya Stanislavivska derzhavna gimnaziya abo Stanislavivska cisarsko korolivska gimnaziya kolishnij serednij navchalnij zaklad v Stanislavovi nini Ivano Frankivsk zasnovanij u 80 h rokah HVIII stolittya Stanislavivska derzhavna gimnaziya Nazva na chest Mechislava RomanovskogoTipGimnaziyaKrayina Avstro Ugorshina Polsha48 55 20 pn sh 24 42 21 sh d 48 9224000 pn sh 24 7059194 sh d 48 9224000 24 7059194 Koordinati 48 55 20 pn sh 24 42 21 sh d 48 9224000 pn sh 24 7059194 sh d 48 9224000 24 7059194Zasnovano1784Zakrito1939Forma vlasnostiDerzhavnaAdresapl Paderevskogo 21 StanislavivIstoriyaPam yatne foto uchasnikiv svyatkovoyi uchti z nagodi 200 littya Stanislavivskoyi derzhavnoyi gimnaziyi 1928 r Pochatki shkilnoyi osviti v Stanislavovi vivodyat she z chasiv Rechi Pospolitoyi Zasnovnikom pershogo shkilnogo zakladu v misti she u drugij polovini HVII st buv jogo vlasnik Andrij Potockij Pislya zanepadu shkoli pribuli do mista otci yezuyiti organizuvali v 1728 roci osvitnij kolegium Za kilka desyatilit v rezultati pershogo podilu Polshi Prikarpattya vid 1772 go vidijshlo do skladu Avstrijskoyi imperiyi Pislya likvidaciyi avstrijskij uryadom u 1773 roci v Stanislavovi yezuyitskogo oseredku a razom z tim i miscevogo yezuyitskogo kolegiumu osnovnim serednim osvitnim zakladom u Stanislavovi stala derzhavna shkola Vona bula vidkrita v stinah kolishnogo kolegiumu i z 1 listopada 1784 roku otrimala status miskoyi gimnaziyi z p yatiklasnoyu formoyu navchannya V 1820 1850 rokah Stanislavivska gimnaziya uzhe pracyuvala za shestiklasnoyu sistemoyu navchannya Zgidno z uryadovim rozporyadzhennyam vid 23 lipnya 1850 roku misto otrimalo pravo vidkriti vosmiklasne navchannya v gimnaziyi U avstrijsku dobu svoyeyi istoriyi Stanislavivska gimnaziya z oglyadu na navchalnij proces ta naukovi kadri vigidno viriznyalasya v krashij bik posered inshih podibnih osvitnih zakladiv Galichini Ci faktori pozitivno vplinuli j na dinamiku zrostannya kilkisnogo skladu yiyi uchniv Najdavnishi gimnazijni katalogi z 1784 1785 rokiv svidchat sho v zakladi na toj chas navchalosya 102 uchniv a vzhe stanom na 1792 1793 roki yih kilkist zbilshilasya led ne vtrichi do 286 uchniv U 1886 roci trohi bilshe yak cherez 100 rokiv z chasu zasnuvannya shkoli v nij zdobuvalo osvitu vzhe 586 uchniv Uchitelska biblioteka gimnaziyi nalichuvala todi 6 055 tomiv riznih knig a uchnivska chitalnya mala 1 244 ekzemplyariv knig Okrim klasnih kimnat v primishenni shkoli znahodilosya dva navchalni kabineti prirodnichij ta fizichnij Pri ostannomu v 1876 1879 rokah diyala meteorologichna stanciya V 1902 roci u stinah Stanislavivskoyi gimnaziyi navchalosya 624 uchni sered yakih za nacionalnim skladom bulo 460 polyakiv 161 ukrayinec ta 3 nimciv U dobu II Rechi Pospolitoyi polska vlada virishila peretvoriti gimnaziyu na klasichnu Zakladu bulo prisvoyeno im ya yiyi slavetnogo vipusknika Mechislava Romanovskogo U 1926 roci gimnaziya klasichnogo tipu mala 8 klasiv na 10 viddilen u yakih navchalosya 344 uchni 21 22 veresnya 1928 roku vidbulisya yuvilejni urochistosti prisvyacheni 200 littyu stvorennya shkoli Z ciyeyi nagodi vidano pam yatnu knigu Na urochistostyah buv prisutnij kolishnij uchen shkoli todishnij marshalok polskogo parlamentu Ignacij Dashinskij Nakazom ministra religijnih konfesij ta narodnoyi osviti Vojceha Svyentoslavskogo vid 23 lyutogo 1937 r I Derzhavnu gimnaziyu im Mechislava Romanovskogo v Stanislavovi bulo peretvoreno na I Derzhavnij licej ta gimnaziyu im Mechislava Romanovskogo v Stanislavovi Zaklad buv zagalnoosvitnoyu serednoyu shkoloyu sho skladalasya z chotiriklasnoyi gimnaziyi ta dvoklasnogo liceyu U 1939 roci pislya radyanskoyi aneksiyi zahidnoukrayinskih zemel osvitnij zaklad z bilsh yak 200 litnimi tradiciyami vimusheno pripiniv svoye podalshe isnuvannya Vidomi lyudiVikladachi Klavdij Bilinskij Onufrij Lepkij Yevstahij Prokopchic Yulian Celevich Navchalis David Abragamovich galickij gromadsko politichnij diyach Amvrozij Androhovich ukrayinskij pedagog istorik Sadok Baronch galickij polskij religijnij diyach istorik folklorist arhivist etnichnij virmenin chernec dominikanec Avgust Belovskij polskij istorik arhivist poet perekladach Leon Bilinskij avstro ugorskij i polskij derzhavnij diyach vchenij ekonomist Mihajlo Borisikevich ukrayinskij vchenij oftalmolog Ivan Vagilevich ukrayinskij pismennik odin z organizatoriv Ruskoyi trijci Tit Vojnarovskij ukrayinskij gromadskij i ekonomichnij diyach svyashennik UGKC Karel Gadachek avstrijskij arheolog cheskogo pohodzhennya doktor nauk Volodimir Gnatyuk ukrayinskij etnograf folklorist movoznavec literaturoznavec mistectvoznavec perekladach ta gromadskij diyach 1778 1828 polskij pravnik gromadskij diyach Severin Danilovich ukrayinskij advokat publicist gromadsko kulturnij i politichnij diyach Roman Zaklinskij ukrayinskij pismennik literaturoznavec istorik etnograf pedagog memuarist kulturno prosvitnickij diyach Vasil Ilnickij ukrayinskij istorik kulturnij diyach pedagog pismennik teatralnij kritik svyashennik UGKC Kost Levickij ukrayinskij derzhavnij diyach odin iz najviznachnishih politichnih diyachiv Galichini kincya XIX stolittya pershoyi polovini XX stolittya Spivzasnovnik UNDP Z listopada 1918 r golova Derzhavnogo sekretariatu ZUNR potim golova komisiyi z viborchoyi reformi pri uryadi U lipni 1941 zasnovnik golova Nacionalnoyi Radi u Lvovi Mihajlo Levickij Mitropolit Galickij ta Arhiyepiskop Lvivskij predstoyatel Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi kardinal Denis Lukiyanovich organizuvav tayemnij gurtok Postup za sho 1890 roku jogo viklyuchili z gimnaziyi Antin Lyubich Mogilnickij ukrayinskij pismennik gromadskij i politichnij diyach greko katolickij svyashennik Volodimir Navrockij ukrayinskij ekonomist statistik literaturoznavec publicist poet folklorist gromadskij diyach Sofron Nedilskij ukrayinskij pedagog Oktav Petruskij polskij diyach avtonomist Yan Duklyan Puzina 13 veresnya 1842 Gvizdec kardinal lvivskij pomichnik ta krakivskij yepiskop RKC Mechislav Romanovskij polskij poet Ivan Rudovich svyashennik UGKC naukovec istorik Cerkvi pedagog polskij literator pedagog Mihajlo Yackiv ukrayinskij pismennik diyach Molodoyi muzi PrimitkiSlownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom XI S 195 https icm edu pl pol Procitovano 5 lipnya 2023 Zagorowski Zygmunt Spis nauczycieli szkol wyzszych srednich zawodowych seminarjow nauczycielskich oraz wykaz zakladow naukowych i wladz szkolnych Rocznik II Warszawa Lwow Ksiaznica Atlas 1926 S 161 Procitovano 5 lipnya 2023 Sprawozdanie Dyrekcji I Gimnazjum Panstwowego im M Romanowskiego w Stanislawowie za rok szkolny 1928 29 Stanislawow 1929 53 s pol Procitovano 5 lipnya 2023 Panstwowe licea i gimnazja w Okregu Szkolnym Lwowskim Dziennik Urzedowy Kuratorjum Okregu Szkolnego Lwowskiego Nr 6 1938 30 czerwca S 263 pol Procitovano 5 lipnya 2023 Glabinski S Bilinski Leon 1846 1923 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1936 T II 1 zeszyt 1 S 97 pol Pilecki J Hadaczek Karol 1873 1914 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1961 T IX 2 Zeszyt 41 S 223 pol Gucal P Goshovskij Mikola Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 407 ISBN 966 528 197 6 Kracik J Puzyna Jan Duklan Maurycy Pawel Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz PAU 1985 T XXIX 4 zeszyt 119 S 488 pol Ender J Stanislaw Franciszek Wincenty Rudolf Jachowicz Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1962 1964 T X S 270 272 pol DzherelaGraboveckij V Istoriya Ivano Frankivska Stanislavova z najdavnishih chasiv do pochatku XX stolittya Chastina I Ivano Frankivsk 1999 S 188 190 Skavron B Rozbudova gimnaziyi ta katastrofa v magazini farb Zbruc 2016 20 serpnya Sprawozdania szkolne I Gimnazjum w Stanislawowie pol Stanislawow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 193 pol