Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жак Еміль Бланш фр Jacques Émile Blanche 1 лютого 1861 Париж 30 вересня 1942 Офранвіль Нормандія французький художник по

Жак-Еміль Бланш

Жак-Еміль Бланш

Жак-Еміль Бланш (фр. Jacques-Émile Blanche; 1 лютого, 1861, Париж — 30 вересня, 1942, Офранвіль, Нормандія) — французький художник портретист. Іноді малював пейзажі, побутові сцени в пейзажі чи портрети з побутовими ситуаціями, натюрморти.

Жак-Еміль Бланш
Jacques-Émile Blanche
image
фото майстерні Жака Бланша
При народженніJacques-Émile Blanche
Народження1 лютого 1861(1861-02-01)
XVI округ Парижа, Париж, Франція
Смерть30 вересня 1942(1942-09-30) (81 рік)
 Оффранвіль
ПохованняЦвинтар Пассі
Національністьфранцуз
Країнаimage Франція
Жанрпортрети
НавчанняПариж
Діяльністьхудожник, художник-гравер, письменник, художній критик, фотограф, літограф, колекціонер мистецтва
Напрямокреалізм
Роки творчості1882—1940
ВпливДжеймс Тіссо, Джон Сінгер Сарджент
ВчительАнрі Жерве
Відомі учніАмеде Озанфан, d, d і d
ЧленЛіга французької батьківщини і d
Творипортрети
Батькоd
Родичіd
Роботи в колекціїШтедель, Тейт, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Королівський музей витончених мистецтв, d, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Художній інститут Чикаго, Ермітаж, Національний музей мистецтва Каталонії, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Руанський музей образотворчого мистецтва, Національний музей образотворчого мистецтва[2], Національна портретна галерея (Лондон), Національна галерея, Національна портретна галерея США, Баварські державні колекції картин, d, Клівлендський музей мистецтв, d, Музей образотворчих мистецтв, Художній музей Північної Кароліни, Єврейський музей, d, Національна галерея Ірландії, Рінглінг музей, Портландський мистецький музей, d, Музей д'Орсе, d, d, Королівські музеї витончених мистецтв[3], d, d, d, Карнавале, Гарвардський художній музей, d, d, d, Паризький міський музей сучасного мистецтва, d, Художня галерея Лідса, d, d, Ліонський музей красних мистецтв, d, d, Музей образотворчих мистецтв (Ніцца), d, d, d, Ашмолеан музей, d, d, d, d, d, d, Музей образотворчих мистецтв (Бордо), Музей Лондона і d
Нагороди
image
image Жак-Еміль Бланш у Вікісховищі
image  Роботи у  Вікіджерелах

Життєпис

Народився в Парижі. Був сином відомого психіатра. Дитинство пройшло у Вілья-де-Ламбаль, котре отримало назву на честь принцеси де Ламбаль в Пассі (Савойська принцеса була страчена через відсіч голови під час французької революції 1789—1793 рр.) Це була добропорядна буржуазна родина, серед друзів якої були Едуар Мане (син забезпеченого юриста), Едгар Дега (виходець із родини банкіра) та художник Анрі Фантен-Латур.

Забезпечена родина запрошувала репетиторів та приватних вчителів. Освіту Жак-Еміль Бланш отримав в Ліцеї Кондорсе в Парижі, де його вчителем англійської мови був Стефан Малларме, французький поет, прихильник символізму.

Сам себе вибудував

В 1880 році він відбув в Лондон, де був прийнятий респектабельним англійським товариством та тамтешніми художниками, серед яких були Джеймс Вістлер та Волтер Сікерт. Останній був учнем Джеймса Вістлера і стажувався в Парижі в майстерні Едгара Дега. Як і Волтер Сікерт — прибулець із Парижу належав в Лондоні до художнього товариства «Новий Англійський клуб мистецтв».

Жак-Еміль Бланш брав уроки техніки живопису у декількох художників (серед них — Анрі Жерве, Фердинанд Гумберт). Але систематичної художньої освіти не мав. Він — сам себе вибудував як художник. Уславився як митець-портретист артистичних кіл, аристократії та багатих буржуа, рано пізнав матеріальний успіх.

Жак-Эмиль Бланш проводив життя між Парижем та Лондоном, виставляв власні твори в Салоні в 1882–1889 рр., а також в Національному товаристві красних мистецтв з 1890 року. Його популярність не вщухала в Лондоні, де його британськими меценатами були міссіз Сакстон Нобл та Вайолет Маннерс, герцогиня Ретленд. Багаторічним патроном художника був і Робер, граф де Монтескью, але вони посварились і розійшлись, хоча це не вплинуло погано на авторитет митця в буржуазному товаристві Парижа.

Художня манера

Жак-Эмиль Бланш виробив компромісну, але добропорядну художню манеру зі стриманою колористичною гамою, бо міг використати всі її переваги. Він знав радикальні мистецькі течії, народжені в Парижі (імпресіонізм, постімпресіонізм, символізм), але не спокусився їх знахідками. Сам не був ні новатором, ні відкривачем новітніх шляхів в мистецтві. Але таких завжни були одиниці. Портретний жанр (особливо портрет парадний, репрезентативний) і дещо консервативні смаки утримували художника від руйнівних мистецьих течій і надалі. Він дотримувався реалістичних тенденцій і обмежено використовував широкі мазки чи мерехтливу поверхню, не спокушався також ні бравурною експресією Джованні Болдіні, ні крайнощами постімпресіонізму чи декадансу.

В другій половині життя і творчості, коли у хужожника погіршився зір і збільшився технічний досвід, його художня манера стала більш необережною і наближеною до імпресіоністичної

Вибрані портрети

image
«Портрет Жулі Барте», 1889 р.

Галерея

image
Джон Сінгер Сарджент. «Жак-Еміль Бланш», бл. 1886 р.
  • image
    «Гаррі Мелвілл»
  • image
    «Євгенія Хьюзі де Ерразурич», 1890 р.
  • image
    «Ольга Караччоло», 1889 р.
  • image
    «Портрет композитора Ігоря Стравинського», 1915 р.
  • image
    «Родина художника Ф. Таулова», кінець 19 ст., Музей д'Орсе, Париж.
  • image
    «Портрет матері художника», Музей в Руані.
  • image
    «Чарльз Кондер», британський художник, 1904 р., Галерея Тейт, Лондон.

Джерела і посилання

  • Georges-Paul Collet: Jacques-Emile Blanche: le peintre-écrivain, Bartillat (2006)
  • Art Encyclopedia (англ.) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Encyclopedie Universalis (фр.) [ 24 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  • Tate gallery (англ.)

Див. також

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жак-Еміль Бланш

Примітки

  1. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  2. https://www.bellasartes.gob.ar/
  3. https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/blanche-jacques-emile-1
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhak Emil Blansh fr Jacques Emile Blanche 1 lyutogo 1861 Parizh 30 veresnya 1942 Ofranvil Normandiya francuzkij hudozhnik portretist Inodi malyuvav pejzazhi pobutovi sceni v pejzazhi chi portreti z pobutovimi situaciyami natyurmorti Zhak Emil BlanshJacques Emile Blanchefoto majsterni Zhaka BlanshaPri narodzhenniJacques Emile BlancheNarodzhennya1 lyutogo 1861 1861 02 01 XVI okrug Parizha Parizh FranciyaSmert30 veresnya 1942 1942 09 30 81 rik OffranvilPohovannyaCvintar PassiNacionalnistfrancuzKrayina FranciyaZhanrportretiNavchannyaParizhDiyalnisthudozhnik hudozhnik graver pismennik hudozhnij kritik fotograf litograf kolekcioner mistectvaNapryamokrealizmRoki tvorchosti1882 1940VplivDzhejms Tisso Dzhon Singer SardzhentVchitelAnri ZherveVidomi uchniAmede Ozanfan d d i dChlenLiga francuzkoyi batkivshini i dTvoriportretiBatkodRodichidRoboti v kolekciyiShtedel Tejt Nacionalna galereya Viktoriyi Nacionalna galereya mistectv Korolivskij muzej vitonchenih mistectv d Vitoncheno mistecki muzeyi San Francisko Hudozhnij institut Chikago Ermitazh Nacionalnij muzej mistectva Kataloniyi Nacionalnij muzej zahidnoyevropejskogo mistectva Tokio Ruanskij muzej obrazotvorchogo mistectva Nacionalnij muzej obrazotvorchogo mistectva 2 Nacionalna portretna galereya London Nacionalna galereya Nacionalna portretna galereya SShA Bavarski derzhavni kolekciyi kartin d Klivlendskij muzej mistectv d Muzej obrazotvorchih mistectv Hudozhnij muzej Pivnichnoyi Karolini Yevrejskij muzej d Nacionalna galereya Irlandiyi Ringling muzej Portlandskij misteckij muzej d Muzej d Orse d d Korolivski muzeyi vitonchenih mistectv 3 d d d Karnavale Garvardskij hudozhnij muzej d d d Parizkij miskij muzej suchasnogo mistectva d Hudozhnya galereya Lidsa d d Lionskij muzej krasnih mistectv d d Muzej obrazotvorchih mistectv Nicca d d d Ashmolean muzej d d d d d d Muzej obrazotvorchih mistectv Bordo Muzej Londona i dNagorodi Zhak Emil Blansh u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahZhittyepisNarodivsya v Parizhi Buv sinom vidomogo psihiatra Ditinstvo projshlo u Vilya de Lambal kotre otrimalo nazvu na chest princesi de Lambal v Passi Savojska princesa bula strachena cherez vidsich golovi pid chas francuzkoyi revolyuciyi 1789 1793 rr Ce bula dobroporyadna burzhuazna rodina sered druziv yakoyi buli Eduar Mane sin zabezpechenogo yurista Edgar Dega vihodec iz rodini bankira ta hudozhnik Anri Fanten Latur Zabezpechena rodina zaproshuvala repetitoriv ta privatnih vchiteliv Osvitu Zhak Emil Blansh otrimav v Liceyi Kondorse v Parizhi de jogo vchitelem anglijskoyi movi buv Stefan Mallarme francuzkij poet prihilnik simvolizmu Sam sebe vibuduvavV 1880 roci vin vidbuv v London de buv prijnyatij respektabelnim anglijskim tovaristvom ta tamteshnimi hudozhnikami sered yakih buli Dzhejms Vistler ta Volter Sikert Ostannij buv uchnem Dzhejmsa Vistlera i stazhuvavsya v Parizhi v majsterni Edgara Dega Yak i Volter Sikert pribulec iz Parizhu nalezhav v Londoni do hudozhnogo tovaristva Novij Anglijskij klub mistectv Zhak Emil Blansh brav uroki tehniki zhivopisu u dekilkoh hudozhnikiv sered nih Anri Zherve Ferdinand Gumbert Ale sistematichnoyi hudozhnoyi osviti ne mav Vin sam sebe vibuduvav yak hudozhnik Uslavivsya yak mitec portretist artistichnih kil aristokratiyi ta bagatih burzhua rano piznav materialnij uspih Zhak Emil Blansh provodiv zhittya mizh Parizhem ta Londonom vistavlyav vlasni tvori v Saloni v 1882 1889 rr a takozh v Nacionalnomu tovaristvi krasnih mistectv z 1890 roku Jogo populyarnist ne vshuhala v Londoni de jogo britanskimi mecenatami buli missiz Sakston Nobl ta Vajolet Manners gercoginya Retlend Bagatorichnim patronom hudozhnika buv i Rober graf de Monteskyu ale voni posvarilis i rozijshlis hocha ce ne vplinulo pogano na avtoritet mitcya v burzhuaznomu tovaristvi Parizha Hudozhnya maneraZhak Emil Blansh virobiv kompromisnu ale dobroporyadnu hudozhnyu maneru zi strimanoyu koloristichnoyu gamoyu bo mig vikoristati vsi yiyi perevagi Vin znav radikalni mistecki techiyi narodzheni v Parizhi impresionizm postimpresionizm simvolizm ale ne spokusivsya yih znahidkami Sam ne buv ni novatorom ni vidkrivachem novitnih shlyahiv v mistectvi Ale takih zavzhni buli odinici Portretnij zhanr osoblivo portret paradnij reprezentativnij i desho konservativni smaki utrimuvali hudozhnika vid rujnivnih mistecih techij i nadali Vin dotrimuvavsya realistichnih tendencij i obmezheno vikoristovuvav shiroki mazki chi merehtlivu poverhnyu ne spokushavsya takozh ni bravurnoyu ekspresiyeyu Dzhovanni Boldini ni krajnoshami postimpresionizmu chi dekadansu V drugij polovini zhittya i tvorchosti koli u huzhozhnika pogirshivsya zir i zbilshivsya tehnichnij dosvid jogo hudozhnya manera stala bilsh neoberezhnoyu i nablizhenoyu do impresionistichnoyiVibrani portreti Portret Zhuli Barte 1889 r Portret P yera Luyi Emil Antuan Blansh batko hudozhnika psihiar Portret materi hudozhnika Muzej mistectv Ruan Yevgeniya Nyuzi de Errazurich 1890 r Marsel Prust 1892 r francuzkij pismennik Dzhejms Dzhojs irlandskij pismennik Virdzhiniya Vulf britanska pismennicya literaturnij kritik Maks Zhakob francuzkij poet i hudozhnik yevrejskogo pohodzhennya Mol v misti Dyep Chorna skelya Brajton Obri Berdsli britanskij hudozhnik grafik Rodina hudozhnika Frica Taulova Ivetta Gilber bogemna francuzka spivachka i aktorka kabare Charslz Konder hudozhnik Vaclav Nizhinskij 1910 r na sceni baletnij tancivnik antreprizi S P Dyagilyeva emigrant iz Rosiyi Zhan Kokto 1912 r hudozhnik i aktor Andre Zhid 1912 r francuzkij pismennik laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi 1947 Andre Zhid z priyatelyami v marokanskomu kafe na Vsesvitnij vistavci 1900 roku Portret kompozitora Igorya Stravinskogo 1915 r Simka diyachiv grupovij portret 1921 r Vaclav Nizhinskij 1910 r na sceni Genri Dzhejms Nacionalna portretna galereya Vashington Spolucheni Shtati GalereyaDzhon Singer Sardzhent Zhak Emil Blansh bl 1886 r Garri Melvill Yevgeniya Hyuzi de Errazurich 1890 r Olga Karachcholo 1889 r Portret kompozitora Igorya Stravinskogo 1915 r Rodina hudozhnika F Taulova kinec 19 st Muzej d Orse Parizh Portret materi hudozhnika Muzej v Ruani Charlz Konder britanskij hudozhnik 1904 r Galereya Tejt London Dzherela i posilannyaGeorges Paul Collet Jacques Emile Blanche le peintre ecrivain Bartillat 2006 ISBN 2 84100 385 X Art Encyclopedia angl 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Encyclopedie Universalis fr 24 veresnya 2013 u Wayback Machine Tate gallery angl Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhak Emil Blansh Portal Mistectvo Realizm Akademizm Portret Portret aktora v roli Impresionizm Postimpresionizm KubizmPrimitkiRKDartists d Track Q17299517 https www bellasartes gob ar https www fine arts museum be nl de collectie artist blanche jacques emile 1 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563

Дата публікації:
Топ